Особливості фахової мови інтернету

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості фахової мови інтернету

Фахова мова - це сукупність одиниць усіх рівнів мовної системи, що використовується в спілкуванні. Основна функція фахових мов - максимальна ефективність професійної діяльності та прискорення швидкості передачі інформації. Таким чином, на відміну від побутової мови фахова мова має більш виражений кодовий характер. Можна виділити наступні риси фахових мов: унормованість, унікальність, регулярність, стандартизація, ієрархія та безособовість.

В рамках когнітивно-дискурсивного підходу фахова мова визначається як мовно-пізнавальна формація, призначена для зберігання мовно-об'єктивованих структур людських знань та досвіду, що забезпечують функціонування та розвиток певної галузі знань та спілкування мовою.

Розвиток мови інтернету тісно пов'язаний з технічним розвитком комп'ютера та постійним просуванням середовища Інтернету. Перше повідомлення, передане комп'ютером, з'явилося 29 жовтня 1969 року між двома мейнфреймами Каліфорнійського університету та Університету штату Юта. Це вважається вихідним сигналом Інтернету і стало початком спілкування електронною поштою. У 1975 році Рафаель Фінкель опублікував у мережі так званий «Файл жаргону» [5, ст. 12] , словник хакерської культури. Як спеціалізований мовний словник, «жаргонний файл» в першу чергу служив «піонерам Інтернету» університету для більш точного і швидкого спілкування один з одним і одночасно розмежовував цю групу «непосвячених». Вона містила ряд посилань на комп'ютерні системи, мови програмування і - дивовижний спосіб - також на літературу з наукової фантастики [5, ст. 12].

В онлайн-спілкуванні існує такий термін як «смайлик» («емограма»), що являє собою графічний символ. З англійської мови «smile» перекладається як посмішка, але у соцмережах цей термін використовують для вираження найрізноманітніших людських емоцій. Користувачі інтернет-листування на жаль практично повністю позбавлені допоміжних засобів реального спілкування: тембру мови, акцентування частини висловлювання, емоційного забарвлення, тембру голосу, його сили, дикції, жестів і міміки. Розглянемо мову інтернет спілкування розмежовуючи її на наступні рівні.

Графічний рівень

За допомогою символів та смайликів можна не лише передати емоції, але й відтворити цілі фрази. Не так давно набула популярності така гра, в якій назва фільму також «шифрується» за домопогою таких графічних символів.

З аналогічною метою використовуються інфлективи (дієслівні основи). За класифікацією німецької науковиці Моніки Шварц-Фрізель [9, ст. 278-279] інфлективи - це вигуки, утворені забиранням закінчення неозначеної форми дієслова «en»: і скорочення: -freu -, -heul -, -gдhn -, - l - (laughing), - bg - (biggrin). Seufz! (від «seufzen» - зітхати», а відтак пропозиція українського відповідника цього інфлектива - «Зітх!»); в наступному прикладі забута похідність стосується німецького слова, бо українське дієслово швидше пов'язується зі звуком, від якого воно похідне - Flьst! -Шеп!(від «flьstern» - шепотіти, «шеп - шеп»). З іншого боку, інфлективи творять нові звуконаслідувальні звуки (Kotz !- Wьrg!^^ дієслів, що самі не є звуконаслідуваннями (нім. kotzen - «ригати», wьrgen - «душити»).

Концепція невмотивованості між позначеним і позначенням може ледь похитнутися, коли заходить мова про ономатопею [4, ст 25] (грец. «ім'я» + «роблю, творю») - слова, що є результатом звуконаслідування, а також процес творення таких слів. Справді, у цьому випадку начебто спостерігається певна подібність між позначуваними і позначеннями, які в німецькій мові образно називаються «lautmalende Wцrter» - дослівно «слова, що малюють звуки» (ку - ку!) і можуть лежати в основі творення слів.

Ономатопеї належать до частини мови «вигуки» і одночано лежать в основі інших частин мови, утворених за допомогою додавання закінчень, суфіксів чи префіксів - передусім похідних від звуків дієслів: нім. Klatschen (від: klatsch - klatsch) - плескати (плесь - плесь), blubbern (blub - blub) - булькати (буль - буль), piepsen (pi - pi) - піщати (пі - пі), цвірінькати (цвірінь -цвірінь), цокати (цок- цок)) чи Ping - Pong - пінґ - понґ (від наслідування звуку, що його створює м'ячик, стрибаючи на тенісному столі), нім. Kukuck (від звуку kuckuck - kuckuck/ку - ку - зозуля, українські пугач (від звуку пугу - пугу) чи деркач (від наслідування деркотливого звуку цього птаха) багато інших) [3, ст. 551].

Ще одним засобом передачі емоцій при письмовому спілкуванні є багаторазове повторення букв, наприклад, «Shit, jetztkapiere! naklarhabichdichnoch gaaaaaaaaaaanz dolllieb! ». Для імітації підвищення голосу або підсилення емоцій використовуються великі літери. Наприклад:

«ICH LIEBE DICH», «RUF MICH AN», «DENKE AN DICH»

Словотворчий і морфологічний рівень - активні процеси словотворення в мережі, використання абревіатур, цифрових і буквених омофонів з метою економії лінгвістичних засобів.

Однією з найхарактерніших ознак молодіжних Інтернет-сленгізмів, німецької та української мов постає скорочення слів. Широке використання такого способу формування нових сленгізмів зумовлене необхідністю прискорення та спрощення процесу набору тексту задля максимально швидшого обміну смс або Інтернет повідомленнями та задля наближення цього виду комунікації до прямого (усного) спілкування. Однією з найбільш обґрунтованих теорій появи скорочень є концепція економії мовних засобів, що отримала найбільший розвиток у працях французького лінгвіства Анде Мартіне. Суть «економного використання мови» [4 ст. 10-11 ] полягає в забезпеченні передачі максимальної кількості інформації в одиницю часу, тобто у підвищенні комунікативної ролі мови .

Крім того, в сучасній мові абревіація нерідко використовується як засіб експресії, художньої виразності, мовної гри.

Для мови інтернет-спілкування характерне використання великої кількості скорочень, типових для письмової форми мови, наприклад, u.a., Std., Wg., Nr., Usw. Крім того, нерідко зустрічаються скорочення найменувань міст (наприклад, як на автомобільних номерах - BA 3258 AK), днів тижня, а також реалій, відомих співрозмовникам.

Специфічними для Інтернет-комунікації є скорочення, які можна розділити на кілька типів:

Абревіація [6, ст. 55-56] - досить популярний спосіб словотвору, що дозволяє економити час, місце та зусилля на набір слова, фрази або цілого речення. У межах молодіжного Інтернет-сленгу виокремлено три види абревіації: а) акроніми - складання початкових звуків слів. Абревіація користується великою популярністю, оскільки, унаслідок перетворення цілої фрази, речення на кілька букв, дозволяє економити найбільшу кількість місця,зусиль та час.:

Denk an mich «згадуй мене», NEWS = Nur ein wenig sauer «дещо важко», LOVE = Liebe ohne Vertrauen endet «любов без довіри не можлива»; укр.: НМХР = на мій хлопський розум, НМД = на мою думку - аналог англ. IMHO; МНБМ = москаль неправий, бо він москаль (іронічно про сумнівні доводи).

Найбільш популярні абревіатури німецькою мовою з використанням прописних літер (акроніми - середня ланка між словоскладанням і абревіацією, що робить його дуже широкою, і майже невичерпною темою для досліджень мовознавців з різних країн.[8, ст. 240-241] ):

BSE - Bin so einsam - Мені так самотньо;

Абревіатури з використанням малих літер:

akla - Alles klar? Все зрозуміло (ясно)?

Складні абревіатури [6, ст. 340], тобто слова, що виникли внаслідок усічення з одночасним злиттям початкового і кінцевого компонентів складного слова або кожного компонента словосполучення до розмірів одного слова: Schiri - (Schiedsrichter) - рефері, Schupo - (Schutzpolizei) - служба охорони порядку, Trafo - (Transformator) - трансформатор, Stabь - (Staatsbьrgerkunde ) - суспільствознавтсво, Mofa - (Motorfahrzeug) - механічний транспортний засіб, Gewi - (Gesellschaftswissenschaft) - гуманітарна наука. Katze? = Kannste Tanzen? «потанцюємо?», KOALA! =Komm allein, Amigo! «приходь сам, друже!»

Наступна група скорочень - деривативи, тобто слова, що виникли внаслідок усічення будь-якої частини слова або групи слів. У чисельному співвідношенні контрактури представляють найбільш представницьку групу скорочень.

Серед деривативів розрізняються ініціальні слова («Kopfwцrter»), оскільки від вихідного слова в результаті усічення залишається лише його початкова частина:

Ініціальні і фінальні деривативи мають низку переваг перед повними аналогами. Вони набагато коротше і в структурному відношенні більш зручні, стилістично менш офіційні. У зв'язку з цим ми в великій кількості зустрічаємо їх в лексиці: Uni (versitat), Demo (nstration), Assi (stent), Bundes (wehr), Disko (thek).

Також зустрічається усічення - це творення нових слів шляхом відкидання, усічення частини твірної основи, асиміляція - уподібнення звука до сусіднього як в умовах його творення (артикуляції), так і в акустичному відношенні., редукція - значне ослаблення або втрата ненаголошених звуків при їх вимовлянні [8, ст. 240-241]

В спілкуванні часто зустрічаються фінальні і ініціальні усічення наступного типу: nich, freu, is, ne (eine), асиміляції, наприклад, wars, isn, aufm, aufn, aufs, haste, bissu, biste, а також редукції: mьssn, sehn, grade, supa, wieda, leida, що також є підтвердженням концептуальної усності комунікації за допомогою інтернет- спілкування [8, ст.2 52-253].

Лексичний рівень. В інтернет-спілкуванні проявляються численні лексичні ознаки, характерні для усної розмовної мови, наприклад, часто використовуються розмовні, молодіжні вирази, а також діалектизми і англіцизми (особливо в привітаннях і прощаннях). Наприклад:

Запозичення з англійської мови. Оскільки розвиток галузі комп'ютерної техніки, технологій і електронної комунікації визначається в основному США, англо-американські найменування мови інтернет-спілкування, як правило, запозичуються разом з новими явищами і є термінологічними позначеннями, напр.: Internet, online, Cyberspace, Server, Provider, Browser, Homepage, downloaden, mail тощо.

Багато англо-американських запозичень відносяться до розряду інтернаціоналізмів,. Internet (англ.) - Internet (нім.) - Інтернет (укр.), А також Byte, Chat, E-Mail, Hacker та ін. Частини складноскорочених слів з основами Cyber-, E-, Hyper-, Medien-, Online- і ін. Німецька та українська мова інтернет-спілкування запозичує як непохідні, так і похідні одиниці, а також словосполучення.

До похідних запозичених одиниць відносяться англо-американізми, утворені способом аффіксації, словоскладання і абревіації:

- префіксальні запозичення: downloaden, Telelearning, Teleworking, Update, upgraden, uploaden та ін. ;

- суфіксальні запозичення: Browser, Provider, Scanner, Server, Surfer, User та ін .;

- запозичення-композити: двокомпонентні Bookmark, Chatroom, Cyberspace, Homebanking, InternetCommunity, Internet-Hoax, Online-Consumer, Onlinemall, Webgirl тощо; трьохкомпонентні: ComputerBased- Learning, Computer-Based-Training, One-Click-Shopping, Data-Dollar-Highway, Internet-Joint-Venture, та ін.; чотирьохкомпонентні; i-net-software, i-net- webdesign;

Однією з особливостей мови інтернет-комунікації є метафоричність. Саме метафора дозволяє описати сферу нових технологій в інтуїтивно зрозумілих носіям мови номінативних одиницях.

З одного боку, Інтернет -користувачі часто звертаються до персоніфікації: der Computer entdeckt, erkennt denFehler, antwortet auf die Fragen - комп'ютер виявляє, розпізнає помилку, відповідає на запитання; der Computer spinnt; das Internet ist kreativ, hip, jung und dynamisch - Комп'ютер працює, інтернет- креативний, сучасний, динамічний.

З іншого боку, людські дії позначаються за допомогою комп'ютерних термінів: einen Gedanken abspeichern, etwas aus dem Gedдchtnis lцschen, Information auf dem inneren Computer speichern, Daten ins Gedдchtnis downloaden - зберігати думку, видалити щось із пам 'яті, зберегти інформацію на внутрішньому комп'ютері, завантажити дані в пам 'ять.

Так звана «смс-мова» заклала основу формування нового виду скорочень, який тепер активно застосовується в Інтернет спілкуванні та при якому звукова оболонка фонеми, складу або слова збігається зі звуковою оболонкою окремої букви або цифри. При вимові скороченого слова, репрезентованого на письмі лише однією літерою, нічого не змінюється:

а)літеро-звукові скорочення (одна літера замінює ціле слово через схожість звучання слова та літери): англ.: c [] = see [] «бачити», u [] = you [] «ти», b [] = be [] «бути» ;

б)цифро-звукові скорочення (одна цифра замінює ціле слово через однакову вимову слова та цифри): англ.: 1 [] = won або one [] мин. час. від дієсл. «перемагати» або «один», 2 [] = to або too [] прийменник на позначення місця, частка перед інфінітивом або присл. «також», 4 [] = for [] «для», 8 [] = ate [] мин. час від дієсл. «їсти»;

в)частково літеро-звукові або частково цифро-звукові скорочення (цифра, буква чи знак замінює фонему чи склад слова): англ.: 2day = today «сьогодні» (заміна складу), ; нім.: 8ung = Achtung! «увага» (заміна через однакове звучання фонем та за аналогією 8 Acht = Acht-), N8 = Nacht «ніч» (заміна через однакове звучання фонем та за аналогією 8 Acht = -acht) ; рос. : 7я = семья «сім 'я» ;

Такий вид скорочення спостерігаємо і в інших досліджуваних мовах, що пояснюється аналогією словотвірних процесів різних мов через запозичення молодіжного сленгу англійської мови, який диктує модні вирази. Це відбувається завдяки процесу глобалізації та Інтернету, що об'єднав світ і надав можливість людям різних культур спілкуватись, попри значний простір, що їх розділяє. Ми прийшли до висновку, що звичайно, мова інтернет спілкування, в якій багато скорочень, дуже зручна, адже застосовується все більше мовної економії. По при все це, безграмотність у сучасному інформаційному суспільстві має вважатися великим мінусом, навпаки - писати правильно - має бути престижно, підвищувати культуру мовлення, володіти нормами німецької та української мов.

Бібліографія

фаховий спілкування інтернет мовний

1. Кияк Т., Науменко А., Огуй О. Перекладознавство (німецько-український напрям) / Т.Кияк // А.Науменко, О.Огуй. - Чернівці: Букрек, 2014. - 640 с

2. Кушнерик В. І. Зв'язок фоносемантичних явищ з афіксами лексем сучасної німецької мови / В. І. Кушнерик // Проблеми романо- германської філології : зб. наук. пр. //- Ужгород: Ліра, 2005. - С. 95

3. Міщенко А. Л. Морфологічна адаптація англо-американізмів тематичної групи «Інтернет» до граматичної системи сучасної німецької мови / А.Л.Міщенко // Нова Філологія. - Запоріжжя : ЗНУ, 2005. - Вип. 2 (22). - С. 68-75.

4. Селіванова О. О. Світ свідомості в мові. Мир сознания в языке. Монографічне видання / О. О. Селіванова.// - Черкаси : Ю. Чабаненко, 2012. - 488 с.

5. BeiЯwenger M. Sprache und Medien: Digitale Kommunikation. In: Studikurs Sprach- und Textverstдndnis / М. BeiЯwenger // Berlin; New York: Walter de Gruyter, 2015

6. Mцhn, D.; Pelka, R.: Fachsprachen. Eine Einfьhrung / D.Mцhn // R. Pelka, Tьbingen 1984.

7. Schlobinski P. Anglizismen im Internet./ P. Schlobinski // Gerhard Stickel. Neues und Fremdes im deutschen Wortschatz. Aktueller Lexikalischer Wandel, Berlin New York. S.239-257.

8. Schlobinski P., Torsten S. Kleines Web-2.0-Lexikon / P. Schlobinski // Sieverm Trosten, Berlin, 2012. Stickel, Gerhard

9. Schwarz-Friesel M. Sprache, Kognition, Emotion: Neue Wege in der Kognitionswissenschaft / M.Schwarz-Friesel // Heidrun Kдmper, Ludwig Eichniger. Sprache-Kognition-Kultur. Sprache zwischen mentaler Struktur und kultureller Prдgung. - Berlin; New York: Walter de Gruyter, 2008. - S.277-301.

Размещено на Allbest.ru