Особливості перекладу компліментів у рамках кінодискурсу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості перекладу компліментів у рамках кінодискурсу

С. Джурило

Дослідження присвячене проблемі перекладу компліментів в кінотекс- тах англомовних фільмів. Розглядаються поняття кінодискурсу та кіно- тексту, особливості кінотексту як перекладацького об'єкта, описується явище компліменту та особливості його перекладу з огляду на його комунікативні функції в рамках кінодискурсу.

Кіно порівняно молодий вид мистецтва, вік якого налічує трохи більше сотні років. Однак за цей час кіно встигло завоювати прихильність широкої публіки, і сьогодні любителів кіно знайдеться не менше, ніж пошановувачів літератури чи живопису, що не дивно, враховуючи синкретичну природу цього виду мистецтва. Багато теоретичних розвідок сьогодні спрямовано на те, щоб задовольнити потреби кіноманів у якісному перекладі стрічок. Сформувався навіть цілий напрямок кіноперекладу, який спирається на теоретичну базу, випрацювану у сфері перекладу художньої літератури, але враховує специфіку саме кіно- тексту, який належить до креологізованих текстів - "особливого лінгвовізуального феномену, текстів, в яких вербальний і образотворчий компоненти формують єдине візуальне, структурне, смислове і функціональне ціле, забезпечуючи його комплексний прагматичний плив на адресата" [7, 8]. Однак проблема перекладу фільмів залишається на сьогодні недостатньо вивченою, особливо в тій частині, що стосується перекладу фільмів саме українською мовою, і в цьому і полягає актуальність даного дослідження. У центрі його - проблема перекладу компліментів як складової кінотексту. Спроби встановити особливості перекладу компліменту як комунікативного акту з урахуванням обмежень, які накладає на перекладача кіно текст, визначають наукову новизну даної розвідки. переклад комплімент кінодискурс фільм

Комплімент є важливою складовою міжособистісної комунікації, найефективнішим способом гармонізації спілкування. Дж. Холмс, американський лінгвіст визначає комплімент як "мовленнєвий акт, який експліцитно чи імпліцитно приписує певні заслуги комусь, хто не є мовцем, зазвичай особі, до якої звертаються, за якісь риси (якості, вміння, власність), які позитивно оцінюються мовцем і слухачем". За комунікативною спрямованістю компліменти поділяють на прямі, направлені безпосередньо на адресата, та непрямі, які направлені на когось, з ким асоціюється адресат, і таким чином опосередковано стосується адресата. Непрямі компліменти у свою чергу поділяються на екс- пліцитні та імпліцитні [8, 95].

Переклад прямих компліментів не викликає значних труднощів, оскільки вони характеризуються високим ступенем клішо- ваності й будуються за схожими моделями як в англійській, так і в українській мовах. Непрямі ж компліменти, особливо якщо вони імпліцитні, характеризуються високим ступенем оригінальності, і при їх перекладі часто необхідно вдатися до ряду трансформацій, щоб досягти максимальної адекватності. Переклад компліментів не передбачає буквального відтворення слів оригіналу, він повинен передавати зміст і мету компліменту. Важливим є також і те, що компліменти повинні відтворюватися аналогічними мовленнєвими актами в мові перекладу, з огляду на їх прагматику [4, 259]. Коли ж маємо справу з перекладом компліментів в рамках кінодискурсу, синкретична природа кіно- тексту в сукупності з вищезгаданими труднощами адекватної передачі висловлювання мови оригіналу мовою перекладу часто призводить до неминучої часткової втрати значення та певних соціально-культурних особливостей оригінального компліментарного висловлювання [8, 91].

Загалом кінодискурс характеризується цілим рядом особливостей, йому притаманна синтаксичність, вербально-візуальна єдність елементів (кінотекст), інтертекстуальність, множинність адресанта, контекстуальність значень, іконічна точність, синтетичність. Кінодискурс - це зв'язний текст, сукупність вербального та невербального компонентів фільму, а також ряду екстралінгвістичних факторів, важливих для смислової завершеності фільму, таких як культурно-історичні фонові знання адресата, обставини, час і місце, яких стосується фільм, невербальні засоби вираження, такі як міміка, жести тощо. В основі феномену кінодискурсу лежить процес інтерпретації фільму кіноглядачем і розуміння змісту закладеного автором. Кінодискурс відбувається в міжмовному та міжкультурному просторах за допомогою засобів кіномови, кінотексту. Кінотекст - зв'язне, цілісне і завершене повідомлення, виражене за допомогою вербальної (лінгвістичної) та невербаль- ної (нелінгвістичної) системи, організоване відповідно до задуму колективно функціонального диференційованого автора за допомогою кінематографічних кодів, зафіксоване на матеріальному носії та призначене для відтворення на екрані та аудіовізуального сприйняття глядачами [6, 283].

Т. Кропінова наголошує на неоднорідній природі кінотекс- ту через наявність у ньому двох планів вираження - вербального і невербального. Вербальний план вираження кінотексту мінімалістичний, зведений переважно до діалогів або монологів, якщо останні абсолютно необхідні за задумом автора (наприклад, внутрішній монолог героя, який розповідає про події, не показані в кадрі, або який демонструє внутрішній конфлікт героя), а все інше змістове навантаження реалізоване у невербальному плані вираження, тому перекладач зобов'язаний враховувати цю частину змістового навантаження і перекладати не тільки і не стільки словесне формулювання, скільки комунікативну настанову, закладену в репліку автором кінотексту [3, 407].

Для аудіовізуального перекладу, до якого належить і переклад кіно, визначальною рисою є синхронізація вербального і невербального компонентів. У роботі над перекладом аудіовізуального продукту перекладач працює не суто над текстом, а охоплює й інші аспекти медіа мистецтва, яке є поліфонічним за своєю суттю. Тобто він працює як з діалогами/ коментарями, так і зі звуковими ефектами, зображенням, атмосферою відео сюжету. В аудіовізуальному перекладі співіснування багатьох семантичних знаків, що утворюють значення, переноситься з одного семіологічного комплексу в інший. Це означає, що утворюється два семіологічних комплекси - оригінал та переклад. Тому еквівалентність перекладу аудіовізуального продукту - це не тільки відповідність між лінгвістичними елементами у двох мовах, а й адекватний зв'язок між вербальними і невербальними структурами окремо у творах оригіналу та перекладу [1, 49].

У процесі роботи з кінотекстом перед перекладачем постає багато завдань, зокрема, вибір стратегій і тактик для відтворення реалій, безеквівалентної лексики, інтертекстуальних елементів, пошук еквівалентів різних рівнів, адаптування реалій до культурних стереотипів глядача, укладання тексту у хронометраж, синхронізація із зображенням, що, відповідно, призведе до ско- рочення фраз, врахування соціального статусу, культурного рівня та віку героїв, відтворення специфічного гумору, сленгу, переклад назв фільмів [2, 37].

Чи не головною особливістю перекладу художніх фільмів є наявність як лінгвістичних, так і певного роду технічних труднощів, що можуть вплинути на адекватність та еквівалентність. Ці труднощі різняться залежно від того, який спосіб перекладу фільму було обрано: субтитрування, закадровий переклад чи дубляж. В Україні традиційно перевагу віддають дубляжу та в окремих випадках закадровому перекладу, що полегшує сприйняття фільму аудиторією, адже фільм при цьому сприймається як єдине ціле, тоді як при субтитруванні вербальний план вираження (представлений субтитрами та оригінальною звуковою доріжкою) і невербальний план вираження (зображення на екрані) розгортаються паралельно. Однак вибір дублювання в якості способу перекладу значно ускладнює роботу перекладача, адже на нього покладено завдання зробити такий переклад, щоб у глядачів склалося враження, що персонажі фільму розмовляють рідною йому мовою. Важливу роль у досягненні такого ефекту відіграє процес синхронізації, який полягає у збігу перекладу з артикуляцією, манерою говорити, паузами та рухами акторів на екрані [5, 355]. На жаль, досягнення синхронізації може призвести до деякого викривлення змісту тексту оригіналу.

Таким чином при перекладі компліментів як складової кіно- тектсу для досягнення адекватності перекладачу потрібно не тільки підібрати вдалий лінгвістичний еквівалент, пам'ятаючи про комунікативну настанову закладену в компліменті, а й урахувати технічні особливості, щоб досягти синхронізації вербального і невербального планів кінотексту. В ході нашої розвідки ми проаналізували такі фільми: "Найкраща пропозиція" (Lamiglioreofferta) Джузеппе Торнаторе, "Великий Гетсбі" (TheGreatGatsby) База Лурмана та "Вона" (Her) Спайка Джонса.

Деякі віднайдені нами компліменти належать до прямих і будуються за доволі простими моделями, переклад зводиться до послівного перекладу.

У трьох вище поданих діалогах з "Найкращої пропозиції" та фільму "Вона" деякі репліки героїв зазнають трансформацій, однак самі компліменти доволі типові й мають в українській мові свої відповідники (1), (3), або ж просто перекладаються послівно.

Розглянемо ще декілька прикладів вживання персонажами фільмів прямих компліментів.

Структура компліментів (4), (5), (6) і (7), взятих із фільмів "Великий Гетсбі" (4), "Найкраща пропозиція" (5), (7) і "Вона" , теж доволі проста, однак перекладачі все-таки вдаються до деяких трансформацій. У прикладі (4), щоб відтворити експресивну семантику прикметника adorableперекладач додає при- слівник-інтенсифікатор просто. У прикладі (5) англійське прикметникове словосполучення tobegoodattalkingперекладач відтворює дієслівним словосполученням вмієте сказати, щоб забезпечити фонетичний синхронізм реплік оригіналу і перекладу. У прикладі (6) прикметник romanticперекладач замінює іменником романтик, адже, по-перше, фонетичні особливості такого варіанту майже ідентичні з оригіналом, і по-друге, іменна структура більш притаманна українській традиції. У прикладі

(6) двоскладне речення замінено на односкладне безособове, а прикметник convincingвідтворено прислівником переконливо. Дані трансформації застосовано з огляду на необхідність синхронізувати переклад з оригінальною доріжкою.

Інколи перекладач вдається до мовних засобів відмінних від засобів оригіналу, щоб передати комунікативну настанову компліменту, однак така заміна цілком виправдана, адже комплімент в комунікації виконує не інформативну функцію, а скоріше контактопідтримуючу. Наведемо декілька прикладів.

У вищенаведених прикладах з фільмів "Великий Гетсбі" (8) та "Найкраща пропозиція" (9), (10), (11) перекладач відтворює ком-

пліменти мовними засобами відмінними від оригіналу, вживаючи прикметник казковий замість grand(8), вдаючись до генералізації як у прикладі (11) або й зовсім замінюючи складні конструкції відповідником Вам пасує. Звісно, при цьому частково втрачається семантика оригіналу, однак комунікативну функцію висловлення захоплення, яку виконує комплімент, дані варіанти перекладу успішно виконують, а, враховуючи необхідність досягнення синхронізації, такі варіанти перекладу видаються нам адекватними.

Наостанок розглянемо декілька прикладів перекладу імпліци- тних компліментів, які характеризуються оригінальністю лексичних засобів, і тому викликають певні труднощі при перекладі.

Як бачимо у наведених прикладах імпліцитних компліментів лексика різноманітніша, ніж у прямих компліментах, зокрема, зустрічаються сленгові слова dude, chick(13), shrink(14). При їх відтворенні перекладач вдається до нейтралізації, замінюючи їх на хлопець, дівчина та психотерапевт відповідно. Лайливе fucking(12) перекладач взагалі опускає, замінюючи характеристику цуценяти на нейтральне ”це так мило ”. На нашу думку дану репліку можна перекласти ближче до тексту фразою на зразок ”воно таке до біса миле”. В оригіналі прикладу (12) також є реалія RunyonCanyon,перекладач знову ж таки опускає її при перекладі, що є допустимим, адже дана реалія невідома широкому загалу української цільової аудиторії, а її вилучення дозволяє зекономити час і сприяє синхронізації. Цікаво перекладено фразу ”likeaninnerpartwoman” (13). Український еквівалент ”у тебе жіноча душа” дещо змінює семантику фрази, але зберігає експресивність. Прямий комплімент "You'reashimmeringlight” (15) при перекладі замінено на непрямий ”вигляд блискучий”, однак разом зі ще одним непрямим компліментом, який слідує за цим, така заміна видається доволі гармонійною, тим більше, що вона зберігає експресивність і тільки трохи змінює комунікативні властивості компліменту. При перекладі другої половини компліменту (15) застосовано конкретизацію, sheзамінено на Дейзі, а couldbeна гідна бути.

Таким чином, можемо зробити висновок, що для роботи з кі- нотекстом перекладач повинен володіти всіма можливими перекладацькими навичками, вміти застосовувати різноманітні трансформації, щоб адекватно передати оригінальний зміст, закладений авторами фільму, враховувати ряд технічних особливостей перекладу кіно. Особливість компліментів як складової кіно-дискурсу полягає у їхній комунікативній ролі налагодження та підтримання контакту, і цю функцію комплімент має виконувати і в тексті перекладу. Прямі компліменти зазвичай мають свої традиційні відповідники у мові перекладу, хоча доволі часто при їх перекладі теж необхідно вдатися до трансформацій, щоб забезпечити їх максимальну семантичну та прагматичну відповідність оригіналу та технічним вимогам. Імпліцитні компліменти можуть бути доволі розгорнутими, оригінальними з огляду на підбір лексики, і тому потребують особливої уваги перекладача.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бідасюк Н. В. Синхронний аудіовізуальний переклад: виклики професії / Н. В. Бідасюк, І. М. Кучман // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия "Филология. Социальные комму- ни-кации". - Симферополь, 2012. - Том 25 (64), № 4, ч. 1., С. 48-52.

2. Конкульовський В. В. До проблеми перекладу кіно текстів комедійного жанру / В. В.Конкульовський // Вісник Луганського Національного Університету ім. Тараса Шевченка, м. Київ. Філологічні науки. - 2011- № 16 (227), ч. 1, С. 35-40.

3. Кропінова Т. В. Переклад кінотексту: специфіка кінотексту як перекладацького об'єкта / Т. В. Кропінова // Теорія і практика перекладу. - 2009.

- № 6. 407-411.

4. Поворознюк Р. В. Особливості відтворення компліментів у "Сазі про Форсайтів" Дж. Голсуорсі / Р. В. Поворознюк // Мовні і концептуальні країни світу. - 2013. - № 2(44), С. 254-261.

5. Полякова О. В. Ліпсинк-відповідник як одиниця ліпсинк-перекладу у дублюванні / О. В. Полякова // Наукові записки. - Серія "Філологічна". - Острог: Видавництво Національного університету "Острозька академія". - 2013.

- № 36, С. 355-356.

6. Самкова М. А. Кинотекст и кинодискурс: к проблеме разграничения понятий / М. А. Самкова // Филологические науки. Вопросы теории и практики.

- 2011- № 1 (8), С. 135-137.

7. Слышкин Г. Г. Кинотекст : опыт лингвокультурологического анализа / Г. Г.Слышкин, М. А. Ефремова - М., 2004. - 153 с.

8. Silvia Bruti Transalting compliments in subtitles [Електроннийресурс]

- Режим доступу: https://www.openstarts.units.it/dspace/bitstream/10077/2849/ 1/bruti.pdf.

Размещено на Allbest.ru