Особливості лінгвостилістичних трансформацій фразеологічних одиниць у творах П. Загребельного

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка

ОСОБЛИВОСТІ ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ У ТВОРАХ П. ЗАГРЕБЕЛЬНОГО

А. Шитий, магістрант

м. Київ

У статті розглянуто поняття трансформації фразеологічних одиниць, виділено основні групи та різновиди трансформацій. Автор аналізує трансформовані фразеологізми, представлені у творах П. Загребельного "Брухт"та "Стовпотворіння".

Однією з актуальних проблем сучасної української мови є аналіз використання фразеологічних одиниць у художніх текстах, де особливої уваги потребує дослідження індивідуальноавторської модифікації фразеологізмів. Означена проблема є багатоаспектною, адже стосується суміжних лінгвостилістичних питань, зокрема жанрових особливостей контексту та ідентифікації в ньому фразеологічного матеріалу.

У роботах багатьох лінгвістів-фразеологів ХХ ст., а саме: Л. Авксентьєва, О. Бабкіна, І. Білодіда, І. Гнатюк, В. Жукова, О. Куніна, О. Молоткова, Л. Ройзензона, Л. Скрипник, В. Ужченка, М. Шанського та ін. зазначається, що стабільність зовнішнього оформлення багатьох фразеологізмів не є абсолютною. Проблемам вивчення модифікованих стійких сполук у текстах художньої літератури присвячено праці сучасних вітчизняних лінгвістів, зокрема Т. Здіховської, Ю. Кохана, В. Папіш, Н. Скиби, А. Супрун та ін.

В актуалізації наявних фразеологічних одиниць (ФО) помітну роль відіграє трансформація. Враховуючи тенденції до оновлення семантики та структури ФО, "осучаснення" її звичного вигляду, автори (передусім художніх текстів, текстів ЗМІ) вдаються до багатьох прийомів фразеологічної трансформації. Наголосимо, що в сучасній науковій літературі для характеристики трансформації ФО використовуються різні терміни: фразеологічні видозміни, перетворення, модифікація, дефразеологізація.

У науковому обігу існує велика кількість визначень фразеологічної трансформації, запропоновані різними мовознавцями. Проте ми орієнтуємося передусім на визначення Т. Гусейнової, яка під трансформацією розуміє "будь-яке відхилення від загальноприйнятої норми, закріпленої у лінгвістичній літературі, а також імпровізовану зміну задля досягнення експресивностилістичної конотації" [2, 7].

Будь-яка фразеологічна трансформація відбувається з метою створення певного ефекту. Деформації семантики і структури ФО спрямовані на те, щоб "...оживити, посилити їхню виразність. Головною причиною будь-якої трансформації фразеологізмів є конкретизація їхнього значення, намагання пов'язати семантику, експресивне і стильове значення з конкретними, неповторними умовами контексту" [1, 12].

Вдається до таких засобів і П. Загребельний у своїй пізній творчості, представленій передусім творами "Брухт" та "Стовпотворіння". Більшість видів структурно-семантичних перетворень можуть не змінювати загального значення фразеологізму, але в деяких випадках у результаті трансформації ФО може набувати додаткових відтінків значення або повністю змінювати свої семантичні характеристики.

Для досягнення стилістичного ефекту П. Загребельний часто трансформує відомі, вже існуючі фразеологізми. Учені виділяють різні типи структурно-семантичних перетворень. У нашому дослідженні увага зосереджена передусім на трансформаціях ФО, найбільш часто використовуваних у художній літературі.

Основними способами таких трансформацій є [7]:

1. розширення усталеної структури: "Розширення фразеологічної одиниці - це структурно-семантичні оказіональні зміни фразеологічних одиниць, внаслідок яких не виникає нової фразеологічної одиниці, а лише конкретизується її образ. Зі стилістичного погляду - це один із тих індивідуально-авторських художніх засобів, які використовуються для підвищення експресивності та емоційності висловлювання" [7]:...покивали на прощання його давні друзі-консультанти, а за кілька днів підсунули довірливому Давистовпу справжнісіньку оонівську свиню [5, 162] - пор. підсунути / підкласти свиню [6, 508]; Це я вже сам винуват, бо наплодив генералів більше, як кролів у норах [5, 133] - пор. плодитися як кролі [6, 313]; А вони штрикають присидентові межі очі, що розплодив голігархів [5, 119] - пор. штрикати у вічі [6, 474]; - Отже ж гадюченя! Пригріли на своїй робітничо-селянській груді. Та зате ж яке метиковане. [5, 148] - пор. пригріти гадюку на грудях [6, 559]; Звір ще в лісі, а його шкуру вже ділять, та ще й норовлять, щоб на дурняк? [5, 112] - пор. ділити шкуру невбитого ведмедя. [6, 203]; Метикований, очі, щоправда, гайдамацькі, але розумні, а вже про язик то й казати нічого: бриє навіть те, що не росте [5, 83] - пор. бути гострим на язик [6, 163]; А на твою голову, катастрофічно розпечену, як четвертий блок Чорнобильської атомної, падає мурчання нікчемності, яку хтось возвів до... Куди? [4, 6] - розширення фразеологізму падати на чиюсь голову [6, 480]; Галя розстрілювала Совинського своїми великокаліберними очима. [4, 118] - пор. розстрілювати очима у значенні "пильно роздивлятися".

2. еліпсис фразеологізму: "Еліпсовані фразеологічні одиниці слід розглядати як спеціальний стилістичний засіб, індивідуально-авторський прийом, зумовлений пошуками письменника потрібної стилістичної виразності й лаконізму, динамізму, посилення експресивності висловлювання. Крім того, завдяки еліпсису фразеологічної одиниці оповіді надається інтонація живої розмовної мови, створюється уявлення недосказаності, творчого пошуку, увиразнюється експресивна сема в стилістичному значенні фразеологічної одиниці" [7]: Слово? Дак се ж хух - і нема! Як то сказано: слово - не горобець - вилетить, і нема. [5, 142] - пор. слово - не горобець, вилетить - не впіймаєш [6, 665]; Іди вже спати, перестрибнигопченко! [4, 186] - пор. українське прислів'я "не кажи гоп, поки не перескочиш" [6, 285];. замість вдячності за державне регламентування його міні-стовпотизації нашої славної столиці, став на шлях злочинного окозамилювання і примітивного казнокрадства. [5, 68] - пор. відбулося стягнення відомого фразеологізму "замилювати очі" та його структурне розширення [6, 248]; Служба безпеки доповіла присиденту, що до блоку Стовпулії приєдналися всі так звані академії, яких не визнала Національна академія наук, а саме: Академія переливання з пустого в порожнє; Академія виїденого яйця; Академія Пилипа з конопель; Академія дурний та й не журиться; Академія дірки від бублика... [5, 121] - пор. не бути вартим виїденого яйця; вискочив як Пилип з конопель; дірки від бублика не вартий.

3. контамінація фразеологізмів - "прийом, за допомогою якого нова фразеологічна одиниця виникає внаслідок взаємного накладання вже наявних фразем і взаємопроникнення їх словоформ" [7]: - Та він же бухой! - прошепотів губернатор. - П'яний в димину і дребодан! [5, 34] - пор. п 'яний в дим і п 'яний в дребодан [6, 199];

Авторська заміна або поєднання компонентів можливе тільки тому, що в свідомості читача вже "відбита" нормативна лексика. Проте заміна ця не довільна: в ній є і своя мовна логіка, і художня мета.

Мета цих замін у мовотворчості П. Загребельного підпорядкована створенню гумористичної ситуації, висміюванню певних вад, орієнтована на асоціативне сприйняття: Щодо міністра закордонних справ у Батюні вже давно боліла не тільки голова, але й печінка і селезінка. [5, 82] - пор. боліла голова, сидіти в печінках, в 'їстися в печінку [6, 165, 644]; Батюня мовчав. Сидів, похитувався, як билина в полі, і ні звуку, ні духу. [5, 34]; Стихія. Хаос. Батрахоміомахія, як казали древні греки, тобто жабомишодралівка, а по-нашому кажучи - ні се ні те, хлопці, роби грязь! [5, 40].

4. неосемантизація ФО: Це мені до шмиги, - сказав присидент. [5, 47] - як правило, вживається у вигляді "не до шмиги" зі значенням "не до вподоби, не підходить". Лексема "шмига" як така самостійно не вживається, а в даному контексті означає "до одного місця, байдуже" [6, 779]; Совинський на ту хвилю був уже в чималім "підпитії”, однак ще не так пустився берега, щоб... не висловити своє обурення. [4, 148] - за фразеологічним словником вираз пускатися / пуститися берега має значення: 1. Занедбуючи себе, порушувати загальноприйнятні норми моралі, суспільної поведінки. 2. Втрачати спокій, холоднокровність, рівновагу від хвилювання, страху, сорому і т. ін. У цьому контексті фразеологічне сполучення швидше за все означає "не настільки напився" [6, 586]; А коли я скажу, що теж належу до тих, хто розкраює державного пирога? [4, 35] - пор. кроїти пиріг в значенні "розкрадати бюджет, державне майно" [6, 502]; Однак ті поточені шашелем жили й благоденствували, а україно-родоський Колос звалився і лежав повержений, безсилий і жалюгідний, як усі вчорашня велетенська імперія... [4, 136] - доповнення і перестановка елементів словосполучення Колос Родоський, що створює іронічний фон, набуваючи таким чином нового, зниженого значення, на відміну від прямого значення ФО.

5. контекстуальне "обігрування" фразеологізмів, внаслідок якого доводиться говорити про дефразеологізацію словосполучень; поєднання в одному виразі гри як прямого, так і переносного (фразеологічного) значення: Вона стала обціловувати йому груди, і тільки тепер Совинський помітив, що волосся в неї обстрижене, мов у хлопчика. Жінку ніколи не охопиш одним поглядом, вона ніби велетенський материк, що обіцяє нові й нові відкриття. [4, 34] - за словниковим значенням "охопити поглядом” - повністю побачити перед собою. Автор поєднує пряме значення дієслова "побачити" з більш глибокою семою "зрозуміти, осягнути" [6, 471]; Євдокія самим очима заспокоїла його розклекотаність: не зважай, не переймайся занадто, не вистрибуй поперед батька, терпи, жди, сподівайся... [4, 88] - пор. "лізти поперед батька в пекло" [6, 345]; Так я ж за вівцями бігав, а не в кабінетах жопу парив. [4, 44] - пор. штани просиджувати [6, 580].

6. лексична заміна (субституція) компонентів фразеологічних одиниць "зумовлена нарізнооформленістю та цілісністю образу фразеологізмів, має величезні виражальні можливості. Цей спосіб структурно-семантичної трансформації ФО полягає в цілеспрямованій заміні одного, кількох чи всіх її компонентів функціонально схожими елементами" [7].

Зауважимо, що заміна одних складників ФО на інші проходить на основі їх семантичної близькості або за принципом тематичної спільності між компонентами: Дурня видно по ботинках. [4, 195] - обігрування прислів'я "видно птаха по польоту". [6, 582]; То й що? Маємо те, що обіймаємо. Є кандидат, треба його зареєструвати. [5, 11]; Правду казав наш найперший присидент: маєш те, що розкрадаєш. Забув тільки пояснити, як же віддуватися за те, що розкрадаєш. [5, 77]; Країну ж осі оті видатні ділячі й бізнесмени розшарпали? Розвалили. Ще й похвалялися: маємо те, що розваляємо. [5, 20] - пор. маємо те, що маємо - слова Леоніда Кравчука. У цих трьох випадках бачимо заміну одного компонента відомого афоризму нашого першого Президента. Разом із заміною одного компонента відбувається і зміна семантики ФО відповідно до контекстуального оточення: Ти берись і за вчених, і за всіх остальних. Хто проти стовпів, той проти нас! [5, 113] - пор. хто не за нас, той проти нас.; А всіх (вона там об'єднала). Стовпорванців, Стовпохватьків, Стовпопхайлів, Тягнистовпів, Переплигнистовпів, Стовпогетькалів, ще там якась шушваль. Орел же ж не ганяється за мухами. [5, 118] - пор. орел не ловить мух. (латинська сентенція); Отсяя всяя влада, стовп її матері! [5, 119] - пор. трясця її матері. [6, 725]; І коли ти отак маніпулюєш, мов колгоспний чередник коровами і бугаями, юродними депутатами, а тут виникає проблема виборів нового присидента, то чом би тобі не поманіпулювати і всім виборчим процесом.. [5, 25] - пор. народний депутат в іронічній манері трансформується в "юродний" (божевільний); - Ти мені не намотуй ниток на одну штуку, - сказав Батюня, - а давай свою програму, бо тепер у нашій незалежній державі без програми ні тпру ні ну! [5, 86] - пор. вішати локшину на вуха; Один великий поет сказав: дурень бачить зовсім не той стовп, який бачить розумний. [5, 87] - йдеться про слова поета-філософа В. Блейка. Щоправда в нього не "стовп", а "дерево"; - Слово? Дак се ж хух - і нема! Як то сказано: слово не горобець - вилетить, і нема. [5, 142] - пор. слово не горобець - вилетить, не спіймаєш. [6, 665]; Які дарувальники, такий і дарунок. [4, 131] - творення ФО за аналогією до вже існуючої ”яка хата, такий тин, який батько, такий син”.

Окрім того, досить поширеним явищем у мовотворчості П. Загребельного є нагромадження фразеологізмів. У такий спосіб автор часто використовує синонімічний ряд задля надання ще більшої експресії висловленому: Перечепилися на перестройці. Всюю державу проциганили, пустили її на "кибитки” та "хатинки”. [5, 65]; До тої дірки наші ветерани не підпустять навіть чорта-диявола. Христа в другому пришестю на землю не підпустять! [5, 165]; Прямо пропонувати Батюні кандидатство Бовть остерігався, щоб не налякати чоловіка, кружляв довкола, як оса коло меду, говорив натяками, на здогад буряків, щоб була капуста, тоді нарешті взяв бика за роги і поставив перед Батюнею питання руба... [5, 33-34]; Батюня мовчав. Сидів, похитувався, як билина в полі, і ні звуку, ні духу. [5, 34]; Оцей сірий, недорікуватий, неохайний чоловічок з пом'ятою ширінкою сто год сидів би в кущах, коли б не державне око Бориса Бовтя, а тепер, бач, дере кирпу, задирає хвоста. [5, 42]; А тут ці податки видавлюй, як сироватку з сиру, а воно ні тече, ні капає. [5, 69].

Незважаючи на видозміни мовної одиниці в тексті, вона, "в кінцевому рахунку, не може вийти за межі того, що потенційно закладено в її семантичній структурі, і яких би нарощувань додаткових смислів вона не зазнавала, останні завжди мотивовані або потенційними семантичними ознаками самої одиниці, або - оказіональними умовами її функціонування" [3, 26]. фразеологічний загребельний трансформація художній

Узуальні фразеологізми, зазнаючи семантичних та структурних змін, набувають характеру відтворюваності, функціональної одноразовості, мотивованої контекстом [7, 7].

Таким чином, виділення способів та прийомів індивідуально-авторських перетворень ФО у художньому мовленні П. Загребельного, результатом яких є утворення оказіональних варіантів, свідчить про незмінність якісної основи фразеологічного значення, як у категоріальному, так і в денотативно-сигніфікативному плані. Оказіональний варіант узуальної ФО відрізняється від власне узуальної ФО наявністю додаткових смислових відтінків, зміною певних граматичних форм.

На основі проаналізованих текстів нам вдалося встановити, що модифіковані фразеологізми виконують наступні функції у романній творчості П. Загребельного: вони створюють певний стилістичний колорит, додаткові семантичні відтінки, у цілому активізують сприйняття контексту твору автора. Також ми можемо зробити висновок, що найчастотнішим способом модифікації ФО у пізній романістиці П. Загребельного є розширення усталеної структури фразеологізму шляхом уведення нових компонентів до складу ФО, які конкретизують її образ. Означеній меті підпорядкований іще один досить поширений спосіб фразотворення в ідіостилі П. Загребельного - це контамінація та нагромадження ФО навіть у межах одного речення.

Список використаних джерел

1. Вакуров В. Н. Основы стилистики фразеологических единиц (на материале советского фельетона) / В. Н. Вакуров. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1983. 175 с.

2. Гусейнова Т. С. Трансформация фразеологических единиц как способ реализации газетной экспрессии: [текст]: дисс.... канд. филол. наук / Т. С. Гусейнова. Махачкала, 1997. 200 с.

3. Дашевская В. Л. Роль фразеологических единиц в формировании информативной структуры текста / В. Л. Дашевская // Сб. науч. тр. МГПИИЯ им. М. Тореза. Вып. 287. М., 1987. С. 25-32.

4. Загребельний П. А. Брухт: Роман / Павло Загребельний ; Художникоформлювач І. В. Осипов. Х.: Фоліо, 2003. 253 с.

5. Загребельний П. А. Стовпо-творіння; Кавтаклізма / Павло Загребельний; Художник-оформлювач І. В. Осипов. Х.: Фоліо, 2005. 286 с.

6. Словник фразеологізмів української мови / Під ред. В. О. Винника. К.: Наукова думка, 2003. 788 с.

7. Третьякова И. Ю. Типы и способы окказионального преобразования фразеологических единиц в поэтических текстах (на материале современной русской поэзии): Автореф... канд. филол. наук / И. Ю. Третьякова - Орел, 1993. 22 с.

Размещено на Allbest.ru