Латинсько-грецькі запозичення у німецькій медичній термінології

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛАТИНСЬКО-ГРЕЦЬКІ ЗАПОЗИЧЕННЯ У НІМЕЦЬКІЙ МЕДИЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Іванна Ворона, Тетяна Саварин

У дослідженні розглянуто питання генетичної неоднорідності складу німецької лексики, яка обслуговує медичну сферу. Визначено роль і місце латинсько-грецьких запозичень як продуктивного способу поповнення словникового складу німецької медичної термінології. Виявлено влив латинських та грецьких терміноелементів, префіксів та суфіксів на утворення німецьких медичних термінів. У статті зазначено, що серед галузей науки, в яких латина все ще використовується сьогодні, безсумнівно, є медицина. Найбільш специфічна особливість медичної термінології - традиційне застосування латинської та грецької мов. Актуальність тематики полягає в тому, що латинсько-грецький вплив на сучасну німецьку мову і велика кількість запозичень є однією з найважливіших і недостатньо вивчених лінгвістичних проблем. Сучасна німецька медична терміносистема використовує термінологію, витоки якої сягають часів Стародавньої Греції та Риму. Неможливо оволодіти професійною мовою медицини, не засвоївши терміни, номенклатурні найменування, словотворчі елементи латинського і грецького походження, які й досі залишаються основним засобом утворення величезної, такою, що постійно зростає кількості німецьких термінів. Особливістю фахового мовлення лікарів у Німеччині, як і в інших країнах світу, є те, що значний відсоток наукових понять вони передають латинською мовою. В одних випадках це є обов'язковим (анатомо-гістологічна номенклатура), в інших - латинські терміни вживаються факультативно, іноді їх замінюють автентичними найменуваннями німецької мови, здебільшого як синонімічними утвореннями. В основі багатьох німецьких медичних термінів лежать латинські та грецькі корені, що робить їх інтернаціональними.

Постановка наукової проблеми та її значення

Латинська мова - міжнародна мова медицини. Латинська та старогрецька (в сучасній термінології - у латинізованій орфографії) мови були, є і залишаться в майбутньому термінологічною основою медичної науки. Вони становлять основне інтернаціональне джерело для утворення нових термінів у всіх ділянках медицини і біології. Щорічно виникає близько тисячі нових медичних термінів, значна частина яких утворена на основі латинської та давньогрецької мов. Терміни греко-латинського походження складають основу медичного термінологічного фонду сучасних європейських мов, а їх знання полегшує студентам розуміння спеціальної літератури багатьма мовами світу. Медична термінологія належить до найбільш прогресуючих частин словникового складу будь-якої мови, що зумовлюється, насамперед, стрімким розвитком медицини та міжнародною науковою інтеграцією в цій сфері знань. Процес проникнення у термінологічну систему німецької мови іншомовних термінів (як однослівних, так і складених, чи навіть окремих морфем) є таким, що розвивається, і на теперішній час досить інтенсивно. Можна навіть спостерігати перехід від паралельного використання німецьких та запозичених терміноутворень до повного застосування термінів іншомовного походження.

Кожна мова є динамічною системою, яка постійно розвивається, змінюється, збагачується, контактує з іншими мовами. Німецька мова у процесі свого історичного розвитку зазнала значного впливу латинської мови, оскільки латина в епоху Середньовіччя та Відродження була в Європі мовою медицини, церкви та науки [3]. Особливо важливе місце займали і займають досі латинські запозичення у німецькій фаховій мові медицини.

Аналіз досліджень цієї проблеми

Серед досліджень, присвячених питанням німецької медичної термінології, чільне місце належить визначенню способів і засобів термінотворення (В. Греб, Г. Шанаурова, I. Nortmeier), встановленню специфіки функціонування іншомовних медичних термінів (L. Becher, I. Wiese), висвітленню проблем їхньої етимології (І. Гнатишена). Однак відомі нам дослідження не вичерпують проблем, пов'язаних із вивченням німецької медичної терміносистеми. Потребує ретельного студіювання запозичень німецьких медичних термінів з латинської та грецької мов.

Метою статті є розгляд генетичної неоднорідності складу німецької лексики, яка обслуговує медичну сферу. Для реалізації мети потрібно виконати такі завдання: визначити роль і місце латинсько-грецьких запозичень як продуктивного способу поповнення словникового складу німецької медичної термінології; виявити влив латинських та грецьких терміноелементів, префіксів та суфіксів на утворення медичних термінів.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Сучасні вимоги щодо підготовки cпeцiaлicтiв у сфєрі мєдицини та фармації пeрeдбaчaють гли6окє знання й розуміння тєрмінології обраної cпeцiaльнocтi, а також оволодіння практичними навичками для роботи з міжнародними нoмeнклaтурaми. Мєдик або фарма^вт має правильно формулювати в усній або письмовій формі соціальну інформацію, використовуючи мову фаху у спілкуванні з колєшми, особливо в наш час, коли збільшується співпраця лікарів з різних країн для зaбeзпeчeння більш оптимального мeдикaмeнтoзнoгo лікування. Володіння навичками роботи з тєрмівдми допомагає крaщe розуміти соціальну л^ратуру, що розвиває профєсійну ерудицію.

Є. Кротевич та Н. Родзевич у «Словнику лінгвістичних термінів» терміном вважають «слово або словосполучення, яке виражає чітко окреслене поняття з будь-якої галузі науки, техніки й мистецтва» [4, с. 194]. На думку вчених, термін від слова чи словосполучення загальнолітературної мови відрізняється точністю семантики, а обов'язковими вимогами до термінів є «цілковита виразність його значення, адекватність поняттю, виразником якого є той або інший термін, його однозначність, відсутність експресивного забарвлення і сталість уживання в певній галузі науки чи техніки» [4, с. 194]. Під медичною термінологією розуміють терміни, які приходять з латинської, грецької, а також сучасних іноземних мов та використовуються у всіх сферах медицини, таких, як анатомія, патологія, гігієна, діагностика, терапія і т. д. [6, с. 1]. Сучасна німецька медична термінологія - одна з найскладніших для розуміння система термінів. Вона нараховує декілька тисяч слів і словосполучень та об'єднує різні за значенням групи термінів: морфологічні утворення і процеси, характерні для організму людини в нормальному стані і при патологіях на різних стадіях їх розвитку; хвороби та патологічні стани людини; їх форми та ознаки (симптоми, синдроми); збудники та носії хвороб; методи діагностики, профілактики та терапевтичного лікування хвороб; апарати, прилади, інструменти та інші технічні засоби; лікарські засоби, рослини, сировину тощо.

Німецька медична термінологія вирізняється значною кількістю запозичень. Розглянувши словниковий склад медичної термінології, виявили, що в загальному обсязі термінів значну частку становлять терміни латинського та грецького походження. Таке явище є цілком закономірним, оскільки латина була і залишається мовою медицини. Це можна пояснити тим, що латинська мова відігравала значну роль у Європі в епоху Середньовіччя. Латиною велися державні справи, вона була мовою освіти, церкви, а також мала тісний зв'язок з медициною. Так, у Берлінському університеті до середини XIX століття лекції з клініки читали латинською мовою, і для студентів-медиків було досить поширеним явищем перекладати уривки з творів Галена або Гіппократа німецькою мовою [7, с. 57].

У сучасній німецькій медичній терміносистемі, порівняно з термінологією інших наукових галузей, найбільше спостерігається вплив двох класичних мов античного світу - давньогрецької та латинської. Запозичення-грецизми стосуються в основному спеціальних наукових понять: нім. Anemk (гр. anaemia), нім. Dkbetes (гр. dkbetes), нім. Microorganismen (гр. тісгіог§апктш) тощо. Як приклади латинських запозичень можна навести терміни на позначення біологічних утворень та частин організму: нім. Аіуєоіє (лат. а^ок), нім. Оап§Доп (лат. §ап§ііоп), нім. Vene (лат. уєш); терміни на позначення дій та процесів: нім. Adaptation (лат. adaptatio), нім. Vakzinatio (лат. vaccinatio), нім. Injection (лат. injectio), нім. Sterilisation (лат. sterilisatio); назви речовин: нім. Vitamin (лат. vitaminum); назви хвороб, запальних процесів, стану організму: нім. Avitaminise (лат. avitaminosis), нім. Botulismus (лат. botulismus), нім. Gangren (лат. gangraena) та інші.

Проаналізувавши словники медичних термінів [1, 2, 5], можемо виділити такі групи термінів за походженням:

1) латинські терміни: n Abdomen, abducend, f Acariasis, n Aneurysma dissecans, f Angina, ante mortem, m Calcaneus, f Callositas, m Canalis, m Canzer, capax, n Caput medusae, f Cellula, n Cerebellum, cerebralis, f Cervix, f Chamomilla, f Claustrophobia, m Clavus, f Compressio, f Debilitas, m Dens, externus, f Facies, n Fel, f Fibula, n Fluidum, f Gena, n Genu, f Glabella, f Glandula та ін.;

2) грецькі терміни: f Arachnoidea, n Centrosom, n Chalazion, f Cheilitis, f Chemosis, pl Choleretica, f Chorea, f Chorioidea, f Chorioideasclerose, m Chylus, m Chymus, n Clostridium, n Derma, m Diabetes, f Eurhythmie, f Euthanasie та ін.

Грецькі та латинські запозичення є найдавнішими в структурі як медичної термінології, так і німецької мови загалом. Грецькі запозичення увійшли до німецької мови через латинську. Що стосується лексем, які належать до сфери медицини, то, на відміну від загальновживаної лексики, ці запозичення не змінюють свого первісного мовного оформлення. Підтвердженням цього є слова, що починаються на літеру «с» або мають її у своєму складі, вони не завжди змінюють її на «k» після їх проникнення в німецьку мову. Запозичені слова також зберігають своє морфемне оформлення (суфікси, префікси, закінчення та ін.) та морфологічну категорію роду згідно з латинськими закінченнями.

Однією з характерних морфологічних категорій, які отримують запозичені іменники, є категорія роду. Запозичення з латинської та грецької мов зберігають категорію роду, оскільки вони успадкували своє морфологічне оформлення: найчастіше закінчення -us, -or у латинській мові було маркером чоловічого роду, закінчення -um - середнього, а закінчення -a , -is та -io - жіночого. Наприклад:

1) чоловічий рід: m Calcaneus, m Clavus, m Clivus, m Dekubitus, m Funiculus, m Constrictor;

2) середній рід: n Caesum, n Cerebrum, n Contagium, n Duodenum, n Filum;

3) жіночій рід: f Abrasio, f Angina, f Causa, f Cardiomegalia, f Cellula, f Dextropositio, f Deplacusis, f Febricula, f Glossa, f Congelatio.

Запозичення у німецькій мові проходять також орфографічну асиміляцію - вони (у більшості випадків) пишуться з великої літери, як того вимагають правила німецької мови.

Виділяємо способи, за якими було здійснено запозичення до німецької медичної термінології:

1) повне входження слова до системи німецької мови: m animal, n Pankreas, f Poliomyelitis

До цієї групи належать також термінологічні одиниці, що сконструйовані на базі не окремих

слів, а кореневих морфем чи усічених основ, зазвичай, латинського та давньогрецького походження: die Цsophagogastroduodenoskopie - обстеження стравоходу, шлунка і дванадцятипалої кишки (гр. «oesophagus» - стравохід, гр. «gaster» - шлунок, лат. «duodenum» - дванадцятипала кишка, гр. «sњpia» - огляд, обстеження); die Koloproktektomie - видалення ободової і прямої кишки (гр. «colon» - ободова кишка, гр. «propos» - пряма кишка, гр. «edomia» - видалення).

2) «часткове» запозичення (коли запозичується лише частина слова, а друга частина є німецькою - так звані гібридні утворення): die Dьnndarmatonie (атонія тонкого кишечника), die Magenteilresektion (видалення частини шлунка), das Leberkarzinom (ракова пухлина печінки), das Bauchaortenaneurysma (аневризма черевної аорти), die Magenteilresektion (видалення частини шлунка), der Gallenblasenhydrops (водянка жовчного міхура).

Терміни латинського походження по-різному співвідносяться з німецькими:

1. Ряд латинських слів і словосполучень перейшов у німецьку мову без змін: duodenum (лат.) - Duodenum (нім.) - дванадцятипала кишка, cancer (лат.) - Cancer (нім.) - рак, apex (лат.) - Apex (нім.) - верхівка тощо;

2. Більшість латинських і німецьких термінів відрізняються тільки закінченнями: tuberculosis (лат.) - tuberculose (нім.) - туберкульоз, polypus (лат.) - polyp (нім.) - поліп, extractum (лат.) - Extrakt (нім.) - екстракт, valva (лат.) - Valvula (нім.) - клапан, vitaminum (лат.) - Vitamin (нім.) - вітамін, musculus (лат.) - Muskel (нім.) - м'яз, nasus (лат.) - Nase (нім.) - ніс, melanoma (лат.) - Melanom (нім.) - чорна пухлина, glaucoma (лат.) - Glaukom (нім.) - глаукома, erythrocytus (лат.) - Erythrozyt (нім.) - еритроцит, oligophrenia (лат.) - Oligophrenie (нім.) - олігофренія, pandemia (лат.) - Pandemie (нім.) - пандемія.

Особливої уваги заслуговують запозичення терміноелементів давньогрецької та латинської мов. Класичні мови античності протягом віків відігравали особливу роль у формуванні медичної термінології. Греко-латинські морфеми і сьогодні займають провідні позиції у процесі термінотворення різних галузей медицини в усіх мовах.

Залежно від позиції у складному слові форманти класичного походження можна поділити на базові кореневі та кінцеві терміноелементи. Кореневі морфеми зазвичай вказують на органи та частини тіла (нім. gastr- (лат. gastr-) - шлунок; нім. hepat- (лат. hepat-) - печінка; нім. kolon- (лат. col-) - ободова кишка; нім. cholezyst- (лат. cholecyst-) - жовчний міхур), а кінцеві елементи - на патологічні стани, методи і способи обстеження та лікування (нім. -skopie (лат. scopia) - внутрішній огляд; нім. -megalie (лат. megalia) - збільшення; нім. -ptose (лат. ptosis) - опущення; нім. -ektomie (лат. ectomia) - видалення). Наприклад: die Gastroptose (опущення шлунка), die Cholezystektomie (видалення жовчного міхура). Варто зауважити, що частини терміноелементів можуть виконувати одночасно функцію як вільних, так і зв'язаних морфем. Порівняймо: die Parese (неповний параліч) - die Gastroparese (атонія шлунка). В анатомічній номенклатурі і фармакології використовуються терміноелементи переважно латинського, а в клінічній термінології - грецького походження.

Велике значення для читання і розуміння німецьких медичних текстів має аналіз словотворчих елементів. У медичних текстах найбільш поширені префікси, запозичені з латинської та грецької мов.

Таблиця 1

Висновки та перспективи подальшого дослідження

Латинська мова є загальновизнаною мовою медичної науки, тому в німецькій медичній терміносистемі продовжують створювати нові назви, опираючись на латинсько-грецькі терміноелементи, та пристосовувати їх до своїх фонетичних особливостей. Уже навіть на тих нечисленних, але характерних прикладах можемо констатувати важливість знання латинської мови для кращого розуміння німецьких термінів. На основі терміноелементів грецької і латинської мов можна визначити важливу базу, необхідну для словотвірних процесів німецької мови. У студентів виробляється уміння застосовувати вже знайомі відомості з латинської мови при вивченні німецьких медичних термінів, що, у відповідь, полегшує і прискорює процес сприйняття і засвоєння нового матеріалу.

Джерела та література

1. Арнаудов Г. Медицинская терминология на пяти язиках / Г. Арнаудов. - София : Гос. изд-во «Медицина и физкультура», 1976. - 943 с.

2. Двдрєцкнй И. Х. Лaтинскo-русский слoвaрь / И. Х. Двoрeцкий. - М. : Русский язык, 1976. - 1096 c.

3. Лєпухова Н. І. Вплив латини на німецьку фахову мову права / Н. І. Лєпухова // Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Серія : Філологічні науки, - 2012. - Кн. 1. - С. 106-108. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzfn_2012_1_25.

4. Словник лінгвістичних термінів / Є. В. Кротевич, Н. С. Родзевич, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні. - Київ : Вид-во АН УРСР, 1957 . - 236 с.

5. Немецко-русский медицинский словарь (около 45 000 терминов) / А. Ю. Болотина и др. - М. : Издательство «Русский язык», 2-е изд., стереотип., 1976. - 707 с.

6. Kuss S. D. Medizinische Terminologie: eine Einfьhrung fьr Pflegeberufe / S. D. Kuss, I. D. Mutz., 6. Aufl. - Wien : facultas. wuv, 2000.

7. Polenz P. Geschichte der deutschen Sprache / P. Polenz. - Berlin : Walter de Gruyter, 2009.

Ворона Иванна, Саварин Татьяна

В исследовании рассматривается вопрос генетической неоднородности состава немецкой лексики, обслуживающей медицинскую сферу. Определены роль и место латино-греческих заимствований как продуктивного способа пополнения словарного состава немецкого медицинской терминологии. Выявлено влияние латинских и греческих терминоэлементов, префиксов и суффиксов на образование немецких медицинских терминов. В статье указано, что среди отраслей науки, в которых латынь все еще используется сегодня, несомненно, является медицина. Наиболее специфическая особенность медицинской терминологий - традиционное применение латинского и греческого языков. Актуальность тематики заключается в том, что латинско-греческое влияние на современный немецкий язык и большое количество заимствований является одной из важнейших и недостаточно изученных лингвистических проблем. Современная немецкая медицинская терминосистема использует терминологию, истоки которой уходят во времена Древней Греции и Рима. Невозможно овладеть профессиональным языком медицины не усвоив термины, номенклатурные наименования, словообразовательные элементы латинского и греческого происхождения, которые до сих пор остаются основным средством для образования растущего числа немецких терминов. Особенностью профессионального вещания врачей в Германии, как и в других странах мира является то, что значительный процент научных понятий они передают на латинском языке. В одних случаях это является обязательным (анатомо-гистологическая номенклатура), в других - латинские термины употребляются факультативно, иногда они заменяются аутентичными наименованиями немецкого языка, в основном как синонимичные образования. В основе многих немецких медицинских терминов лежат латинские и греческие корни, что делает их интернациональными.