Збагачення мовлення молодших школярів фразеологізмами на уроках української мови

Особливості походження та лексичного складу фразеологізмів. Методика підвищення мовної культури молодших школярів засобами фразеологізмів. Фонетико-стилістичні вправи як засіб підвищення мовлення учнів. Нестандартні форми роботи з учнями на уроках мови.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 11.11.2020
Размер файла 57,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

Педагогічний факультет

Кафедра теорії та методик початкової освіти

КУРСОВА РОБОТА

З технології вивчання галузі «Мова та література» в початковій школі

з теми: «ЗБАГАЧЕННЯ МОВЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ФРАЗЕОЛОГІЗМАМИ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ»

Виконала здобувач вищої освіти

Цуркан Аліна Едуардівна

Кам'янець-Подільський - 2018

Вступ

Актуальність дослідження зумовлена потребою в умовах національного відродження українського суспільства підвищити ефективність навчально-виховного процесу на уроках української мови, знайти вагомі засоби педагогічного впливу на особистість учнів з метою збагачення їх мовлення українською фразеологією. Власне українські лексеми і фразеологізми упродовж багатьох десятиліть витіснялись із сфер суспільного життя, виробництва, побутового мовлення. Це спричинювало нерозуміння учнями самобутності рідної мови, а отже, втрачався вплив на духовну і мовну культуру школярів, формування національно свідомого громадянина.

Збагачення активного словника учнів, удосконалення граматичної будови мовлення, оволодіння українським мовленнєвим етикетом значною мірою повинно здійснюватися засобами української фразеології. Уміння правильно і доречно користуватися в усному та писемному мовленні фразеологізмами є ознакою високого рівня оволодіння мовою.

Окремі аспекти збагачення мовлення учнів українською фразеологією здавна цікавили учених, методистів, передових учителів. Так, ефективні шляхи збагачення мовлення учнів пропонували учені-психологи Л. І. Айдарова, Л. С. Виготський, Д. Б. Ельконін, І. О. Синиця та ін.

Об'єктом дослідження є процес збагачення словникового запасу молодших школярів, а його предметом - зміст, методи, прийоми та засоби збагачення образного мовлення українською фразеологією в початкових класах закладів загальної середньої освіти на уроках української мови.

Мета роботи - висвітлити особливості збагачення мовлення молодших школярів фразеологізмами на уроках української мови.

Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:

1) здійснити аналіз теоретичних джерел із теми дослідження;

2) визначити теоретико-методологічні основи вивчення елементів фразеології в початковій школі;

3) описати методику роботи над збагаченням мовлення учнів українською фразеологією; розробити систему вправ, спрямовану на формування в учнів 1-4 класів умінь і навичок доцільного використання фразеологізмів у мовленні.

Методологічними засадами дослідження є праці лінгвістів Л. Г. Авксентьєва, І. К. Білодіда, В. В. Виноградова, М. А. Жовтобрюха, В. П. Жукова, Л. І. Скрипника, Г. М. Удовиченка, про фразеологізм як мовну одиницю, фразеологічний склад української мови, формування та походження української фразеології; психологів і методистів (І. С. Олійника, М. І. Пентилюк, І. О. Синиці, М. Г. Стельмаховича, В. Д. Ужченка) з питань фразеологічного збагачення мовлення учнів. Методологічними орієнтирами також були ідеї національного та духовного відродження української нації.

лексичний фразеологізм фонетика мовлення

Розділ 1. Теоретичні основи вивчення фразеологізмів у початкових класах

1.1 Сутність та структура фразеологізмів

Фразеологія формувалася упродовж століть, акумулюючи в собі життєвий досвід народу. У фразеологізмах найбільшою мірою виявляється національна специфіка мови, вони становлять найобразніше частину її лексики. Найбільш яскраве своє виявлення фразеологізми знаходять у живому мовленні народу як в усній, так і в письмовій формі, адже справжнє життя слова здійснюється тільки в мовленні. Більшість фразем виражають радість і страждання, сміх і сльози, любов і гнів, чесність і обман, працьовитість і лінощі (основні риси, прийманні людині).

Фразеологія (від гр. phrasis - вираз, зворот і logos - слово, вчення) - сукупність усталених зворотів певної мови, а також розділ науки про мову, що вивчає стійкі словосполучення-фразеологізми, їх ознаки, поділ на групи, утворення і походження [17, с. 295].

Отже, термін фразеологія має два значення: розділ мовознавства, що вивчає стійкі сполучення слів, їхній склад, будову та значення; сукупність стійких сполучень слів - фразеологічних одиниць певної мови.

Фразеологізм складається не менше, як із двох слів - компонентів, причому як складники в ньому виступають не лише повнозначні, а й службові слова: багатіти думкою, камінь спотикання, збити з пантелику, загнати на слизьке, стріляти з гармат по горобцях, як на сповіді, не за горами, з душею.

У фразеологічних виразах слова більшою мірою, ніж у власне фразеологізмах, зберігають своє індивідуальне значення. Самі фразеологічні вирази, як правило, позбавлені певного емоційно-експресивного забарвлення. Але вони, як і власне фразеологізми, функціонують у мовленні як готові, усталені поєднання двох або більше слів.

Фразеологічні стійкі словосполучення (фразеологізми) є загально-вживаними одиницями, що образно передають єдине поняття та супроводжуються, як правило, певним емоційним забарвленням: накивати п'ятами (втекти), ще й на світ не зоріло (рано), бити чолом (кланятися).

Лексичне значення має фразеологізм загалом, наприклад, спіймати облизня - зазнати невдачі, без царя в голові - нерозумний, заткнути за пояс - перевершити. Ці мовні звороти, у яких слова виявляють своє значення тільки зв'язано, називаються фразеологічними одиницями. Фразеологічні одиниці подібні до слів: і слова, і фразеологізми використовуються як готові мовні одиниці, а не створюються у процесі мовлення.

У багатозначному фразеологізмі може поєднуватися пряме значення з переносним. Фразеологізм ставати дибки, коли йдеться про тварин, виступає в прямому значенні ставати на задні ноги; коли ж мова йде про предмети, фразеологізм виражає переносне значення - ставати вертикально; а коли йдеться про людей - набуває цілком переносного значення чинити опір, рішуче протестувати. Так само фразеологізм відводити очі має то пряме значення переставати дивитися, то переносне - відвертати чиюсь увагу.

Багатозначність серед фразеологізмів, щоправда, трапляється рідко.

Як і звичайні слова-синоніми, синонімічні фразеологізми можуть відрізнятися один від одного своїм лексичним значенням. Наприклад, у синонімічному ряду фразеологізмів зі значенням «бути несамостійним» фразеологізм танцювати під чиюсь дудку має ще відтінок «беззаперечно виконувати»; співати з чийогось голосу - «сліпо повторювати», дивитися чиїмись очима - «оцінювати факти з позицій іншої людини».

Фразеологізми можуть відрізнятися один від одного сполучуваністю. Фразеологізм на заячий скік із значенням «дуже мало» поєднується зі словами, що вказують на відстань або час, фразеологізм як шилом юшки вхопити з тим самим значенням переважно вживається зі словами, що означають почуття, а фразеологізм як кіт наплакав може вживатися для кількісної характеристики будь-чого.

Відповідно до кількості складових частин (враховуючи не тільки повнозначні, а й службові слова) розрізняють фразеологізми: двокомпонентні (тертий калач, співати дифірамби, без ліку), трикомпонентні (сім чудес світу, ніде голці впасти, сам собі пан), чотирикомпонентні (чужими руками жар загрібати, п'яте колесо до воза, буря в склянці води), п'ятикомпонентні (наговорити сім мішків гречаної вовни, переливати з пустого в порожнє, не бачити як своїх вух) тощо.

В усному мовленні стилістично нейтральні компоненти фразеологізмів можуть замінюватися експресивно-емоційними: витріщити (вивалити, вирячити, вилупити) очі (баньки, бульки), розкрити (роззявити) рота (пащу, пащеку, пельку, вершу, хавку), голова (казанок, баняк, черепок) варить. Одне замість одного можуть підставлятися слова, що позначають суміжні предмети чи явища або належать до того самого семантичного поля: своя голова на плечах (на в'язах), відчувати плече (лікоть), аж за боки (за живіт) хапатися, показувати свої зуби (роги, пазурі), скинути шапку (капелюх, бриль). Головні компоненти іменникових, прикметникових та дієслівних фразеологізмів, пов'язуючись з іншими словами в реченні, набувають, як правило, різних граматичних форм.

Серед різного виду фразеологізмів найбільш сталі фразеологічні зрощення, а фразеологічні єдності і сполучення виявляють меншу стійкість. Хоча словесна оболонка деяких фразеологізмів може змінюватися - їхнє загальне лексичне значення залишається незмінним і так само цілісним.

1.2 Основні підходи до класифікації фразеологізмів

Фразеологізми з погляду співвідношення між значенням окремих їхніх компонентів і їхнім цілісним значенням поділяють на три групи: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності та фразеологічні сполучення.

Фразеологічні зрощення - одиниці, у яких цілісне значення ніяк не вмотивоване; воно не випливає із значення їхніх компонентів: теревені правити - говорити нісенітниці, байдики бити - ледарювати, глек розбити - посваритися, собаку з'їсти - мати досвід, піймати облизня - зазнати невдачі, викинути коника - зробити щось несподіване.

Фразеологічні єдності - одиниці, в яких цілісне значення вмотивоване переносним значенням їхніх компонентів: тримати камінь за пазухою -приховувати злобу, грати першу скрипку - бути головним, вивести на чисту воду - викрити непорядність, загрібати жар чужими руками - використовувати когось, давати волю ногам - тікати, море по коліна - нічого не страшно, все дозволено, прикусити язика - замовкнути, пропускати повз вуха - не звертати уваги, хоч до рани прикладай - лагідний.

Фразеологічні сполучення - одиниці, у яких цілісне значення вмотивоване прямим значенням їхніх компонентів: взяти слово, зачепити гордість, покласти край, берегти як зіницю ока, подавати надію, страх бере, ласкаво просимо, узяти верх, терпцю немає, звести очі, як піску морського. Проте чіткої межі між цими групами немає. Важко визначити, до якого розряду віднести, скажімо, фразеологізм кирпу гнути (зазнаватися) - до зрощень чи до єдностей; тернистий шлях - до єдностей чи до сполучень [13].

Фразеологізми за співвіднесеністю з окремими частинами мови, тобто за їхнім сукупним лексичним і граматичним значенням (за тим, що вони позначають - предмет, ознаку, дію, обставину чи почуття, емоції - і якими членами речення виступають), бувають:

1) іменникові - називають предмет чи явище: козацьке сонце, рятівна соломинка, наріжний камінь, сім чудес світу, лебедина пісня, біла ворона; у реченні, як і іменники, виступають підметами, додатками, іменними частинами складених присудків тощо;

2) прикметникові - називають ознаки: не в тім'я битий, кров з молоком, не остання спиця в колесі, не з полохливого десятка, нечистий на руку, у ступі не влучиш;

3) прислівникові - характеризують дію, стан чи ознаку: з відкритим серцем, як на долоні, не чуючи землі під ногами, без керма і без вітрил, на живу нитку, кров холоне в жилах;

4) вигукові - вказують на почуття, емоції: от тобі й на, от тобі й раз, туди до лиха, тим-то й ба, ні пуху ні пера, хай йому грець [7, с. 2-3].

Стилістичне забарвлення фразеологізмів великою мірою залежить від характеру їхніх компонентів. Наприклад, фразеологізми сидіти на троні, доходити висновку завдяки словам трон, висновок мають явно книжне забарвлення; фразеологізми сидіти в печінках, доходити до тями завдяки словам печінка, тяма належать до розмовно-просторічних.

За походженням фразеологізми поділяються на спільнослов'янські (водити за носа; з голови до п'ят; як на долоні), спільносхіднослов'янські (попасти під гарячу руку), українські (на руку ковінька, піймати облизня); засвоєні з інших мов кальки (копії) (ось де собака зарита (з німецької мови) [17].

Поповнюється українська фразеологія і за рахунок виробничо-побутових висловлень (Сім раз одміряй, а раз одріж). Знайшли собі місце в українській фразеології також біблійні і євангелійські вирази (бути притчею во язицех; берегти, як зіницю ока), а також античні вислови (крокодилячі сльози, Сади Семіраміди).

Засобом тонкого ліричного гумору та гострої сатири виступає розмовно-побутова фразеологія і в творах багатьох інших українських письменників, які часто включають усномовні фразеологізми в контекст іншого стилістичного плану і цим інтенсифікують ефект комізму [13]. Таким чином, розмовно-побутову фразеологію використовують хоч звичайно і меншою мірою, ніж художньо-белетристичний стиль, також стилі науково-популярний, публіцистичний, зокрема такі його різновиди, як суспільно-політичний та стиль масової комунікації.

Зважаючи на це, В.В. Виноградов розрізняє три групи фразеологічних одиниць - фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення.

За визначенням В.В. Виноградова, фразеологічні зрощення являють собою своєрідні складні синтаксичні слова [9]. Компоненти фразеологічних зрощень нагадують морфеми у словах. Як і слова з невідною основою, вони позбавлені внутрішньої форми. Лише глибоке етимологічне дослідження може допомогти розкрити механізм становлення фразеологічних зрощень і з'ясувати, чому саме ці слова-компоненти спонукали появу цілісного значення.

Фразеологічні єдності - теж семантичне неподільні фразеологічні одиниці, але цілісне їх значення умотивоване значенням компонентів [11]. Наприклад: не нюхати пороху - не бути ще в боях; прикусити язика - замовкнути; кров з молоком - здоровий та ін.

Семантична замкнутість фразеологічних єдностей може створюватися також евфонічними чи формально-граматичними засобами - римою, алітераціями (усякої тварі по парі) тощо.

Фразеологічні сполучення - тип фраз, створюваних реалізацією зв'язних значень слів [12]. Фразеологічні сполучення не є безумовними семантичними єдностями. Вони аналітичні, наприклад: зачепити почуття; зачепити гордість; зачепити інтереси.

Отже, фразеологізми зі структурою речення і фразеологізми у формі членів речення - досить виразно диференційовані й кількісно незчисленні явища мови і мовлення, своєрідної структури, семантики й стилістики. Вони - невичерпне багатство сучасної української літературної мови, одне з найбільших джерел її мовленнєвої образності, розумової і почуттєвої розмаїтості, важливий матеріал і засіб сприймання та розуміння всього, у чому може виникнути комунікативна потреба мовців.

1.3 Особливості походження та лексичного складу фразеологізмів

На перших порах сучасні фразеологізми виступали як вільні словосполучення. Але, часто вживаючись (нерідко в переносному значенні), вони набули форми сталих зворотів. Перетворення сполучень слів на стійкі одиниці мови, рівноцінні лексемам, називається лексикалізацією.

Значне місце посідають фразеологізми, що виникли на основі спостережень за явищами природи, тваринним та рослинним світом: як вітром здуло, свіжим вітром повіяло, пустити за вітром, як грім з ясного неба, хмари згущуються.

Проте більшість фразеологізмів своїм виникненням завдячують різним ремеслам, видам діяльності.

Багато фразеологізмів з'явилося на релігійному ґрунті: земний рай, проспати царство небесне, пройти через пекло, пекельні муки, як з хреста знятий.

Помітний слід у фразеологізмах залишили народні звичаї, обряди, вірування, забобони: дістати гарбуза, на рушник стати, зв'язати руки, як засватаний, пускати ману, зуби заговорювати. Стали фразеологізмами окремі характерні словосполучення з народних пісень, казок, оповідей: біле личко, чорні брови, тихі води і ясні зорі, молочні ріки й кисельні береги, казка про білого бичка, лисичка-сестричка.

Основна маса фразеологізмів складається із широковживаних слів. Наприклад, зі словом голова в різних формах є приблизно 300 фразеологізмів: гаряча голова, голова з вухами, голова йде обертом, голова не половою набита, голова стала дірява, капустяна голова.

Зі словом око утворено ще більше фразеологізмів: гостре око, веселити око, куди око сягає, на око, недремне око, про людське око та ін.

Найчастіше головним словом у фразеологізмі виступає дієслово. Є окремі дієслова, які входять до складу багатьох фразеологізмів. Наприклад, із дієсловом давати (дати) утворено близько 200 фразеологізмів (давати перевагу, давати відбій, давати волю рукам, давати драла, давати дорогу, давати знати). Крім загальновживаної лексики, у фразеологізмах трапляються також специфічні слова та слова із закріпленим вжитком (із фразеологічним значенням): похнюпити голову, скалити зуби, вирячити очі, закопилити губи, байдики бити, ханьки м'яти, справляти посиденьки, дати драла. У фразеологізмах зберігаються архаїчні мовні елементи: притча во язицех, глас волаючого в пустелі, на сон грядущий, блудний син, проти рожна перти, міряти своїм ліктем, товкти воду в ступі, три копи лиха.

Фразеологізми бувають різної синтаксичної будови: можуть мати форму незалежного речення, підрядного речення, словосполучення (предикативного, підрядного чи сурядного), а також являти собою поєднання повнозначного слова із службовим.

Фразеологізми, що мають форму предикативного словосполучення, являють собою комунікативно незавершені, недостатні одиниці: вони, як правило, потребують доповнення другорядними членами. Наприклад, фразеологізм душа співає, що має значення «радісно», доповнюється обставиною причини од краси. За будовою їх поділяють на:

двочленні -- складаються лише з підмета й присудка: порохня сиплеться - дуже старий, завидки беруть - заздрісно, язик заплітається - важко говорить, світ не близький - дуже далеко, жила тонка - слабкий, язик як помело - дуже балакучий;

багаточленні - крім підмета й присудка, як обов'язковий компонент мають також другорядні члени: ведмідь на вухо наступив - позбавлений музикального слуху, кров холоне в жилах - страшно, язик підвішений добре - дотепно говорить, є лій у голові - розумний [16].

Фразеологізми у формі підрядного словосполучення з дієсловом у ролі головного слова являють собою:

а) поєднання дієслова з іменником у знахідному (чи родовому) відмінку без прийменника: сушити голову, снувати думки, ламати кригу, ловити момент, збивати пиху, набратися духу;

б) поєднання дієслова з іменником (чи займенником) в іншому відмінку з прийменником або без нього: западати в душу, відійти в історію, упійматися на гачок, виводити з рівноваги, встати з колін, стояти на своєму;

в) поєднання дієслова з двома або більше іменниками в різних відмінках: давати волю серцю, покласти руку на серце, набрати водив рот, тримати ніс за вітром, робити з мухи вола, взяти бика за роги, встромляти палиці в колеса;

г) поєднання дієслова з прислівником: іти навпомацки, піти вгору, високо нестися, звести нанівець, датися втямки, стати цапки, іти навпомацки, бачити далеко, дивитися звисока, поглядати скоса [6].

Рідко фразеологізми у формі сурядного словосполучення складаються з трьох частин: прийшов, побачив, переміг; пройти Крим і Рим і мідні труби; пройти крізь вогонь, воду і труби; і швець, і жнець, і на дуду грець; ні бе, ні ме, ні кукуріку [8].

Крім того, трапляються поодинокі фразеологізми, які за своєю будовою не вкладаються в наведені вище моделі: далі нікуди, куди там, хто куди, де там, де тобі, того й дивись, як ніде й нічого, і горя мало.

Найпоширенішими є фразеологізми, які мають форму підрядного словосполучення. Головним словом у таких стійких словосполученнях переважно виступають іменники та дієслова, рідше - прикметники, прислівники, числівники.

Розділ 2. Методика вивчення фразеологізмів в початкових класах

2.1 Методика підвищення мовної культури молодших школярів засобами фразеологізмів

Рівень вихованості учнів проявляється в умінні оформляти думку в слово, в манері говорити та спілкуватися, в умінні володіти силою голосу та інтонацією, уважно слухати співрозмовника, в багатстві етикетної фразеології. Саме тому необхідно вже у початковій ланці навчати школярів спілкуватися, дотримуючись етикету вербального і невербального спілкування, який формувався протягом століть багатьма поколіннями українців.

Спілкування - одна з форм людської взаємодії, завдяки якій індивіди духовно впливають один на одного. Люди не можуть жити без обміну досвідом, трудовими й побутовими навичками, без взаємних контактів, без впливу один на одного. Термін “спілкування” вживають переважно для характеристики міжособистісних стосунків, передачі форм культури і спільного досвіду, взаємодії, взаєморозуміння, взаємовпливу людей (О.Я. Гойхман, О.І. Даниленко, А.М. Емірова, Т.К. Чмут). Сталі форми спілкування пов'язані з умовами спілкування людей і утворюються в процесі закріплення виражальних засобів відповідно до мовленнєвої ситуації.

Взаємодіючи з людьми, вбираючи і засвоюючи культурні традиції, дитина, а потім і дорослий, оволодівають історично виробленими інструментами, засобами спілкування. У процесі включення в культурний контекст відбувається розвиток комунікативних здібностей особистості - знань, умінь, навичок. Щоб наблизити навчальні умови спілкування до реальних, необхідно ввести учня у мовленнєву ситуацію і навчити його орієнтуватися в ній, враховуючи складові комунікації: місце, адресанта, адресата, мету, мовленнєвий намір, мотив, предмет спілкування.

Робота з фразеологізмами як засіб формування культури спілкування молодших школярів не може обмежуватися тільки принагідними бесідами на окремих уроках. Щоб виробити в учнів внутрішню потребу в дотриманні правил спілкування, мовленнєвого етикету, необхідно працювати систематично, раціонально використовуючи можливості між-предметних зв'язків, спираючись на програму з культури спілкування, упорядкування якої необхідне для ефективності цієї роботи і якої на сучасному етапі початкова школа не має [14].

Фразеологічні звороти, або фразеологізми належать до найяскравіших стилістичних засобів мовлення. Більшість мають оцінне значення, тобто відображують позитивну або негативну характеристику предмета, явища, вчинку. Фразеологізм, що вдало вживається, пожвавлює мовлення, робить його емоційнішим. Фразеологізми є невід'ємною складовою будівельного матеріалу речення, особливо емоційно наснаженою. Щоб правильно вживати фразеологізми в мовленні, слід добре знати їх значення, стилістичні властивості і можливості.

Наведемо методичні рекомендації і типи вправ, які спрямовані на усвідомлення фразеологізмів і актуалізацію їх у мовленнєвій діяльності молодших школярів.

Первинне ознайомлення з фразеологізмами можна організувати таким чином. На дошці малюнок Незнайка і запис: переливати з пустого в порожнє. Учитель звертається до учнів:

- Незнайко читав оповідання, і йому зустрівся ось такий вислів. Він зрозумів його так: необхідно щось перелити з одного пустого посуду в інший, такий же "пустий". А як ви розумієте цей вислів? (Якщо діти не можуть дати пояснення, то пояснює вчитель).

- В українській мові є поєднання слів, які не можна розривати, вони мають цілісне значення. Наприклад, необхідно сказати, що ми дуже рано встали. Для цього використовуємо вислів: ні світ ні зоря... Цей вислів називається фразеологізмом. (Від учнів запам'ятовування терміна не вимагається, ним користується лише вчитель). Фразеологізми слід запам'ятовувати такими, якими здавна вони вживаються.

Чим більше ви їх знатимете, тим яскравіше зможете висловити свою думку. Фразеологізми - це словосполучення, які використовуються у переносному значенні: п'ятами накивати (швидко тікати, бігти), закинути вудку (з'ясувати щось наперед), мілко плавати (не мати достатню знань чи досвіду для якої-небудь справи), тягнути лямку (працювати на когось), твердий горішок (дуже складна справа), байдики бити (ледарювати).

Який фразеологізм використовувати під час вивчення тієї чи іншої граматичної теми, вирішує вчитель, керуючись зазначеними критеріями і орієнтуючись на рівень розвитку учнів свого класу.

Найефективніший прийом ознайомлення з фразеологізмами - це усвідомлення їх значення у контексті.

Наприклад, пропонуємо завдання:

1 Прочитайте речення, доповніть його записаним на дошці висловом.

Я проводжу час дуже одноманітно. Справи ніякої не роблю, а так... (із пустого в порожнє переливаю.)

Назвіть у поданому вислові слово, яке означає дію предмета (дієслово). На яке запитанню воно відповідає?

Складіть діалог з цим висловом, наприклад:

- Що ти сьогодні робиш?

- Так, нічого, переливаю з пустого в порожнє.

2. Прочитайте вірші. Поясніть значення виділених висловів.

Що за ґвалт зчинився на подвір'ї зранку?

Загубила ґудзик ґава біля ґанку.

З дерева за нею ґедзь спостерігав.

І порадив ґаві не ловити гав. (Ігор Січовик)

(Марно витрачати час, нічим не займатися).

3. Доповніть кожне речення одним із написаних у стовпчику висловів.

Я дуже хочу купити тобі цей годинник, але він нам...

Ходімо додому, бо там мама...

Не встигли хлопці отямитися, як Петрика, мов...

Поки билися лев з ведмедем, а лисиці й...

Ми так боялися дядька Матвія, що його хату обходили...

- Замініть кожен вислів одним словом (дорогий, утік, дуже далеко, хвилюється, утекла).

Особливо зацікавлюють молодших школярів вправи, у яких малюнок допомагає усвідомити зміст фразеологізму. Перший тип таких вправ - це ті, які використовують фразеологізм, що співвідноситься з малюнком і відображає пряме значення сполучення слів.

- Прочитайте вислови і розгляньте малюнки. У яких випадках малюнок відповідає вислову? (Вчитель має підготувати ілюстрації, що зображають пряму дію). Виконуються вправи, коли учні на основі поданого слова і малюнка "створюють" фразеологізм, а потім пояснюють його значення.

Пропонуємо скористатися методичними порадами щодо використання вправ такого типу на уроках. Так, під час узагальнення знань учнів про іменник учитель говорить: "У класі учні виконували завдання: до виразу пекти раків створили малюнок. Петрик намалював ось такий: хлопчики печуть на вогнищі раків. (Якщо немає малюнка, то можна вербально його описати). Чи відповідає малюнок Петрика змісту цього вислову? А що означає цей вислів? Що спільного є між звареними раками і зніченим від сорому хлопчиком? (Хлопчик червоніє. Стає схожим на почервонілих від окропу раків").

- Доповніть речення цим словосполученням: Та не буду я виступати. А то ви знову почнете насміхатись, а я знову почну... (пекти раків).

- До якої частини мови відноситься слово раків? Визначте число і відмінок цього іменника.

- Складіть за поданими словами і малюнком два вислови. Поясніть їх зміст. Складіть із цими висловами діалог.

Якщо школярі не можуть самостійно виконати завдання, вчитель називає початок речення, а учні доповнюють його.

Найбільш розповсюдженими фразеологічними вправами є пов'язані з уточненням лексичного і граматичного значення вислову.

1. До поданих висловів доберіть синонімічні, скориставшись довідкою.

Довідка:

золоті руки лікоть в лікоть

заплющувати очі майстер на всі руки

плечем до плеча дивитися крізь пальці

одним словом кіт наплакав

один на один сам на сам

крапля у морі ганяти вітер вулицями

бити байдики коротше кажучи

2. До висловів з лівої колонки доберіть антоніми з правої.

закачувати рукави у найгіршому випадку

у кращому випадку в останню чергу

у першу чергу спустивши рукави

3. Замініть у поданих висловах прикметники антонімами. Як ви розумієте їх зміст?

Низька (висока) оцінка, вузьке (широке) коло, легка (важка) задача, добра (погана) новина, холодна (тепла) зустріч, з важким (легким) серцем, міцне (слабке) здоров'я.

Програмою з української мови [16] передбачено розвиток діалогічного мовлення молодших школярів. Спостереження на уроках української мови свідчать, що є вчителі, які не розуміють значення роботи з навчання діалогу, не знають, як організувати її. Щоб робота над побудовою діалогу більше зацікавила учнів, можна використовувати фразеологізми:

1. Прочитайте вислови. Поясніть їх значення. Дайте відповіді на запитання, використовуючи подані вислови.

1) Твій товариш живе близько від тебе?

(Так, за два кроки від мого будинку).

Ти давно вивчаєш англійську мову?

Думаю, твій товариш добре попрацював.

4) Ти регулярно відвідуєш спортивну секцію?

Скажи, Марійка вигадувала, розповідаючи про побачене?

Чи далеко хата діда Омелька?

Ти зараз дуже зайнятий?

8) Ти знаєш, де тепер живе твій товариш?

2. Замініть підкреслені вирази одним словом.

Ходімо додому, бо там мати місця собі не знайде,

Ліг я на це ліжко і заснув як убитий.

Усю Десну знав як свою долоню.

Сергій ходив як осіння хмара.

Вони росли як горох при дорозі.

3. Як ви розумієте вислови: як дві краплини води, був на сьомому небі? Завершіть діалог одним із цих висловів.

-Що ти подарував своєму товаришеві на день народження?

-Фотоапарат.

-Чи сподобався йому подарунок?

-Він...

-Мамо, чи подобається тобі моя нова подруга?

-Так.

-Правда, вона дуже схожа на свою маму?

4. Прочитайте текст і знайдіть виділені словосполучення. Як ви їх розумієте?

Моя подруга Оксана - золота людина. Вона усім допомагає. Ми з нею часто разом готуємо домашнє завдання. Вона живе за два кроки від мого будинку. З першого погляду вона розпізнає важкі задачі. Коли я одержую високу оцінку, вона на сьомому небі. Важко розповісти про гарну людину двома словами [18].

2.2 Система вправ і завдань для вивчення фразеологізмів

Свідоме й уміле використання учнями фразеологізмів залежить від вибору методичних шляхів, що перетворюють усталений вираз в активний засіб спілкування, вираження думки. Аналіз методичної та педагогічної літератури свідчить, що проблема формування культури спілкування учнів початкових класів з використанням фразеологізмів, які репрезентують і вербальну, і невербальну комунікацію, вирішується у процесі використання системи вправ і завдань.

Пропонуємо систему вправ і завдань для вивчення фразеологізмів у початкових класах.

1. З якої професії?

Назвіть, з якої професії прийшов у життя поданий фразеологічний зворот.

Не святі горшки ліплять. Куй залізо поки гаряче. Міряти на свій аршин. Брати в лещата. Створити зелену вулицю. Влучити в ціль. Намилити шию. Підносити на щит. Під одну гребінку. Залишити поле бою. Видавати на-гора. Не нюхати пороху. Грати першу скрипку. На два фронти. Підвищувати тон. Брати на буксир. Вставляти палки в колеса. Пливти за течією. Прясти тонку. На всіх парах. Розмотати клубок. Кинути якір. Як нитка за голкою. Викинути за борт. Білими нитками шито.

Відповіді: 1) з мови гончарів, 2) крамарів, 3) залізничників, 4) перукарів, 5) шахтарів, 6) музикантів, 7) стельмахів, 8) ткачів, 9) кравців, 10) ковалів, 11) з військової справи, 12) з мови моряків.

2. Фразеологізми в зоопарку.

1) Замість крапок вставте назви тварин.

Злий як... Упертий як... Хитрий як... Полохливий як... Колючий як... Надутий як... Шкідливий як...

Відповіді: тхір, осел, лисиця, заєць, їжак, індик, кіт, ягня, ведмідь, риба, свиня, сорока, вовк, тетеря.

2) Пригадайте ще назви тварин або птахів, які трапляються у фразеологізмах.

Відповіді: працює як віл, ведмежа послуга, крутиться як білка, надувся як сич, крокодилячі сльози, курей восени рахують, курці ніде сісти, як кіт наплакав, живуть як собака з кішкою, треті півні, ходити півнем, ось де собака заритий, лебедина пісня, гидке каченя, вовк в овечій шкурі, нагадати козі смерть, як корова язиком злизала, підколодна змія, мокра курка, козел відпущення, гора народила мишу, робити з мухи слона, де раки зимують, плюватися як верблюд, повертатися як слон, злий мов собака, далеко куцому до зайця.

3. Фразеологізми-синоніми.

Доберіть до кожного слова схожий за значенням фразеологізм з правої колонки.

Стомитись - очі колоти

Втекти - не чути ні рук, ні ніг

Дорікати - надути губи

Червоніти - робити з мухи слона

Ледарювати - тримати язик за зубами

Викривати - дрижаків упіймати

4. Загадки-жарти.

Чи буває душа в п'ятах?

Чи є ноги у книжки?

У якому фразеологізмі згадується таблиця множення?

Що можна ламати без рук і без усякого знаряддя?

Коли беруть ноги на руки?

Чи можна сказати: майстер на обидві руки?

Чи можна вийти сухим з води?

Кому може бути море по коліна?

Чи можна носити воду в решеті?

Хто може зробити з мухи слона?

Коли енциклопедія може бути ходячою?

Відповіді: 1) Буває, особливо коли дуже злякатися. 2) Напевно, є, бо говорять, що взяв книгу догори ногами. 3) Зрозуміло, як два на два чотири. 4) Ламати голову. 5) Коли втікають. 6) Можна, бо у людини дві руки. 7) Качка і гуска можуть вийти сухими з води. 8) П'яному може бути море по коліна. 9) Можна, якщо під нього підставити якусь посудину. 10) Фантазер. 11) Коли голова на плечах.

5. Договоріть за нього...

Ведучий називає початок фразеологізму, а учасники гри повинні назвати кінець.

1. Надути... 2. Пекти... 3. Бити... 4. Сидіти... 5. Накивати... 6. Вилетіло... 7. Дерти... 8. Перемивати... 9. Взятись... 10. Точити... 11. Намилити... 12. Віддати... 13. Згущувати... 14. Клацати... 15. Сходити... 16. Давати... 17. Набирати... 18. Викликати... 19. Влучити... 20. Виходити... 21. Зав'язати... 22. Розмотати... 23. Втратить. 24. Кусати... 25. Скалити... 26. Махнути... 27. Намотати... 28. Лягти... 29. Ходити... 30. Заварити...

Відповіді: 1) губи, 2) раків, 3) байдики, 4) на шиї, 5) п'ятами, 6) з голови, 7) носа, 8) кісточки, 9) за розум, 10) зуби, 11) шию, 12) кінці, 13) фарби, 14) зубами, 15) зі сцени, 16) бій, 17) висоту, 18) вогонь на себе, 19) у ціль, 20) на фінішні пряму, 21) вузол, 22) клубок, 23) голову, 24) губи, 25) зуби, 26) рукою, 27) на вус, 28) трупом, 29) ходором, 30) кашу.

6. Відгадай, що це.

На нього кидають слова і гроші, коли їх не цінують; його радять шукати у полі, коли хтось безслідно зник; він є в голові легковажної, несерйозної людини.

Через них пролітають, як через отвір; вони не квіти, а в'януть; їх розвішують, як білизну, особливо дуже довірливі.

Ним можна клювати, як дзьобом; його задирають, коли зазнаються; його можна всунути будь-куди.

Він може довести до Києва і далі; його можна нагострити, як ніж; схожий він на лопату, особливо у балакучих.

Він коневі не товариш і дружній череді не страшний; скільки його не годуй, він усе у ліс дивиться; інколи він буває в овечій шкурі; як його боятися, то в ліс краще не ходити.

Ними можна косити і відкривати комусь щось; їм можна не вірити і навіть колоти їх; коли у них дивитися, то можна втрачати себе; коли їх вирячити, то можна щось у когось побачити.

Відповіді: вітер, вуха, ніс, язик, вовк, очі. [10]

7. Закінчіть речення.

Подані речення потрібно закінчити фразеологізмами.

1). Місто він своє знає як... 2). Нові будинки ростуть як... 3). Крутиться зранку до вечора як... 4). Схожі ми з сестрою як... 5). Що йому не кажи, йому все як... 6). Приїзд давніх друзів був як... 7). Дощу цієї весни було мало як... 8). Після хорошої зарядки сон як... 9). Коли ми піднялися на гору, село було видно як... 10). Дізнавшись, що починається футбол, Сашка як... 11). Навколо була пітьма хоч... 12). Працювали діти в саду не на... 13). Хлопці все літо жили... 14). Річку нашу можна перейти убрід, води в ній... 15). Будинок нашої бабусі знаходиться від нас за... 16). Вони в таборі живуть як... 17). Сашкові був потрібний цей велосипед як... 18). Батько так розтлумачив, що я пам'ятатиму до... 19). Настільки цікаво розповідав дідусь небилиці, що я сприймав їх... 20). Надворі завивала хуртовина, ніхто з хати не хотів і...

Відповіді: свої п'ять пальців, гриби після дощу, муха в окропі, дві краплі води, з гуски вода, сніг на голову, кіт наплакав, рукою зняло, на долоні, вітром здуло, в око стрель, страх, а на совість, душа в пушу; курці по коліна; два кроки; у Бога за пазухою; п'яте колесо до воза; нових віників; за чисту монету; носа показувати.

8. Фразеологізми-антоніми.

Прочитайте фразеологізми-антоніми до поданих виразів.

Легкий на руку - важкий на руку.

Кидає в жар - кидає в холод.

Жити своїм розумом - жити чужим розумом.

Набратися тіла - спасти з тіла.

Розв'язати язика - вкоротити язика.

Вести перед - пасти задніх.

Забувати все на світі - пам'ятати все на світі.

Іти з миром - іти з війною.

З легким серцем - з важким серцем.

Повернутися обличчям - повернутися спиною.

9. Хто спостережливіший?

Із записаних слів потрібно скласти якнайбільше фразеологізмів, пов'язаних зі спортом.

Брати, друге, вийти, покласти, перший, передавати, тримати, удар, королева, сідати.

Відповіді: брати старт, брати бар'єр, друге дихання, вийти на фініш, вийти на фінішну пряму, покласти на обидві лопатки, перший раунд, передавати естафету, тримати на дистанції, удар нижче пояса, королева спорту та інші.

10. Запиши парами.

Доберіть фразеологізми, подані в довідці, до названих значень і запишіть їх парами.

Уникати зустрічі; давати відсіч; мати недобрі наміри; не звертати уваги на якісь зауваження; наживатися на чужому; дбати лише про власні інтереси; із якоїсь неприємності потрапляти в ще гіршу; добре запам'ятати; позбавляти життя; бігти швидко.

Довідка: зарубати на носі, зводити зі світу, дбати про свою шкуру, гріти руки, зуби гострити, давати відкоша, десятою вулицею обходити, з вогню та в полум'я, землі під ногами не чути, і вухом не вести.

Відповіді: Уникати зустрічі - десятою вулицею обходити. Давати відсіч -давати відкоша. Мати недобрі наміри - зуби гострити. Не звертати уваги на якісь зауваження - і вухом не вести. Наживатися на чужому - гріти руки. Дбати лише про власні інтереси - дбати про свою шкуру. Із якихось неприємностей потрапляти в ще гірші - з вогню та в полум'я. Добре запам'ятати - зарубати на носі. Позбавляти життя - зводити зі світу. Бігти швидко - землі під ногами не чути.

11. Фразеологізми зі словом «грати».

Учитель показує малюнки скрипки, коня, очей, кота і миші, руки, вогню, веселки, струни, носа. Учні пригадують фразеологізми зі словом «грати» до зображеного на малюнку.

Відповіді: грати першу скрипку, грати конем, грати очима, гратися в кота і мишку, грати на руку, грати з вогнем, вигравати різними барвами, грати на болючій струні, не давати собі на носі грати.

12. Диво в решеті.

Записані фразеологізми потрібно пересіяти так, щоб залишились лише ті, які мають значення «багато».

Поставити на ноги; видимо-невидимо; підкрутити гайки; крутити носом; хоч греблю гати; роботи по шию; каламутити воду; кури не клюють; давати волю язику; дивитись крізь пальці; роботи по самі вуха; як цвіту по всьому світу; ні сіло ні впало; не з руки; одним духом; до сьомого поту; сила-силенна; на край світу; хоч лопатою загрібай; як з-під землі; рукою сягнути; і світу не видно; як грибів після дощу; з доброго дива; не за нашої пам'яті; як зірок на небі; як піску морського; давати волю рукам; дихнути не дати; зубами держати; одним миром мазані; не дати вгору глянути; тьма-тьмуща; вуха в'януть; як у бездонну бочку.

Відповіді: видимо-невидимо, хоч греблю гати, роботи по шию, кури не клюють, роботи по самі вуха, як цвіту по всьому світу, до сьомого поту, сила-силенна, хоч лопатою загрібай, і світу не видно, як грибів після дощу, як зірок на небі, як піску морського, дихнути не дати, не дати вгору глянути, як у бездонну бочку, тьма-тьмуща. [5]

13. Ні риба ні м'ясо.

Скласти речення про людину невизначеного характеру, використовуючи подані фразеологічні звороти.

Ні рак ні риба; ні пес ні баран; ні пава ні ґава; ні два ні півтора; ні те ні се; ні богові свічка ні чортові кочерга; ні швець ні жнець ні в дуду грець; ні грач ні помагач.

14. Фразеологізми з повторюваним-словами.

Запишіть 15-20 фразеологізмів з повторюваними словами.

Око; рука; душа; п'ядь; плече; нога; камінь; зуб; кінець; кров; смерть; кість; рік; клин; копійка; слово, вухо.

Відповіді: Око за око, душа в душу, рука об руку, п'ядь за п'яддю, плече в плече, нога в ногу, з ноги на ногу, з рук в руки, каменя на камені, зуб на зуб, кінець кінцем, з дня на день, кров за кров, смерть за смерть, кість від кості, із року в рік, клин клином, копійка до копійки, слово по слову, від вуха до вуха.

15. Казкові фразеологізми.

1). Закінчити фразеологічні звороти, узяті з казок.

По бороді текло, а....

Ні в казці сказати, ні....

Не думати, не гадати....

Скоро казка мовиться, та....

Піди туди, не знаю куди,....

У тридев'ятім царстві,....

Баба Яга -....

По щучому велінню,...

Наказали сім мішків гречаної вовни,...

Що написано пером,...

Відповіді:... в рот не попало;... ні пером описати;... ні в казці сказати;... не скоро діло робиться;... принеси те, не знаю що;... в тридев'ятім государстві;... костяна нога;... по моєму хотінню;... та усі неповні,... того не витягнеш і волом.

2). Пригадайте, які ще вирази з казок увійшли у життя і стали фразеологізмами.

Відповіді: казка про білого бичка, тисяча і одна ніч; сезам, відчинись; молочні ріки, кисельні береги; жива вода, мертва вода; лисичка-сестричка; вовчик-братик; зайчик-побігайчик; був собі дід та баба; ловись, рибко, мала й велика; мерзни, мерзни, вовчий хвіст; баба Яга; Кощій Безсмертний; по бороді текло, а в роті не бувало; цілюща вода; тримати за хвіст жар-птицю та інші.

16. Фразеологізми змагаються.

Утворюються дві команди. Вивішуються три плакати. У плакаті «Влучити в ціль» відмічаються позитивні результати, другий плакат «Удар нижче пояса» фіксує попередження. Плакат «Штрафний майданчик» -- негативні результати.

Запитання для команд.

1)Назвіть фразеологізми, що характеризують:

хокейну команду;

легку атлетику;

виступ штангістів;

виступ п'ятиборців.

2). Про кого говорять:

майстер шкіряного м'яча;

майстер шкіряної рукавички;

майстер ракетки;

майстри голубих доріжок?

3) Пригадайте, які фразеологічні звороти прийшли з мови боксерів, бігунів, велосипедистів, борців, спортсменів-гравців.

4)Складіть речення із фразеологізмом «фінішна пряма» («вийти на фінішну пряму»), у яких йшлося б про бігунів, лижників, ковзанярів.

5) Що означають англійські вислови тайм-аут і хеттрік?

6) Яка команда запише більше виразів з мови шахістів.

Відповіді: 1) Льодова дружина, королева спорту, залізна гра, рицарі п'яти якостей. 2) Футболістів, боксерів, тенісистів, плавців. 3) Тримати на дистанції, удар нижче пояса, заборонений удар, друге дихання; сідати на колесо, покласти на обидві лопатки; суха нічия, один нуль на мою користь, гра в одні ворота. 5)Тайм-аут -- поза часом, тобто вилучене з основного часу або перерва в спортивній грі на вимогу команди; хеттрік -- потрійний успіх. 6). Вічний шах, подвійний шах, у шаховому порядку, завдати мату, шах і мат, хід конем, потрапити в цейтнот, вийти з цейтноту.

Виконання фразеологічних вправ спонукає учнів усвідомлювати лексичне значення фразеологізмів, правильно добирати стійкі сполучення слів і вживати їх у мовленні залежно від мети висловлювання, адресанта й адресата, умов спілкування. Для того, щоб відбулося спілкування на уроці, необхідно створити певні умови за допомогою: 1) прочитаного тексту; 2) ілюстративного матеріалу; 3) проблемних і тестових завдань; 4) інсценованої або змодельованої ситуації, яка здатна спонукати учня до вербального спілкування; 5) ситуативних вправ.

Запропонована система вправ має перевагу над звичайними навчальними вправами: 1) ситуація мовленнєвого спілкування сприяє усвідомленню основних граматичних понять, а вирішення граматичного завдання стимулює мовленнєву творчість; 2) такий тип вправ не вимагає використання додаткового часу для реалізації комунікативно-мовленнєвих завдань; 3) подібні вправи можна використовувати на всіх уроках незалежно від теми та етапу вивчення матеріалу.

Щоб засвоєння фразеологізмів не обмежувалось лише ознайомленням з їх значенням, необхідна систематична мовленнєва діяльність, спрямована на використання цих висловів на рівні словосполучення, речення, тексту. Використовуючи пропоновані вправи, вчителеві необхідно продумати, у якому класі і який поданий тип вправ можна використати, яку кількість фразеологізмів на уроці слід розглянути, як співвіднести фразеологічний матеріал із темою, що вивчається, як забезпечити закріплення фразеологізмів.

Висновки

Знання фразеологічних скарбів української мови, розуміння їх, правильне вживання є безсумнівним показником емоційного мовлення. Фразеологізми несуть не тільки предметну, а й естетичну інформацію. Тому необхідно виробляти навички вмілого вживання фразеологізмів у повсякденній мовній практиці. Робота з фразеологізмами дозволяє розширити фразеологічний запас учнів, довести важливість правил ґречної поведінки людей у суспільстві, ознайомити з нормами етикету в спілкуванні, з особливостями українського національного етикету, сприяє реалізації комунікативної та діяльнісної змістових ліній навчання української мови.

Проблема використання фразеологізмів вирішується у процесі використання системи вправ.

Результативність роботи з фразеологізмами залежить від раціонального використання активних форм організації навчальної діяльності учнів (індивідуальна, парна, групова), ефективних методів навчання мови за способом взаємодії вчителя і учнів (слово вчителя, бесіда, спостереження над мовою, робота з довідковою літературою, вправи), прийомів роботи з фразеологічним матеріалом з урахуванням дій, обов'язкових для формування мовленнєвих здібностей (прослуховування, читання, вимова, запам'ятовування, читання, написання фразеологізмів; співвідношення стійкого словосполучення з реальністю; відшукування в мові відповідних фразеологізмів для використання їх в усному і писемному мовленні).

Фразеологічні вправи, які спрямовані на усвідомлення основних правил культури спілкування, активізують і збагачують фразеологічний запас учнів, виховують у них увагу до стійкого сполучення слів, його значення, розвивають мислення, формують мовленнєві вміння й навички, сприяють розвиткові логічного і художнього мислення молодших школярів. Зміст вправ має виховний характер і залежить від специфіки виучуваних правил з культури спілкування. Засвоєння фразеологічних понять учнями початкових класів відбувається в основному під час виконання вправ розпізнавального (аналітичного) характеру, розрахованих на спостереження за вживанням і значенням окремих фразеологізмів у готових реченнях і текстах; перетворювальних (трансформаційних) вправ, пов'язаних з переробкою фразеологічного матеріалу; конструктивних (творчих) вправ.

Список використаної літератури

1. Бакум З. Елементи фоностилістики на уроках словесності // Українська мова і література в школі. 2006. № 2. С. 2-4.

2. Бакум З. Фонетико-стилістичні вправи як засіб підвищення мовної культури учнів // Українська мова і література в школі. 2007. № 1. С. 2-4.

3. Бих І. Мовно-мовленнєвий розвиток учнів початкових класів як необхідна умова успішного навчання // Магістр. 2005. Вип.1. С. 95-98.

4. Бобчук О. Усний переказ як засіб розвитку зв'язного мовлення // Початкова школа. 2002. № 2. С.23-27.

5. Василенко В. Лінгвістичні казки на уроках української мови // Українська мова і література в школі. 2005. № 7. С. 35-39.

6. Гунява, Г. Розвиток усного мовлення на уроках читання // Початкова школа. 2002. № 4. С. 16-17.

7. Дорошенко С.І. Основи культури і техніки усного мовлення: навчальний посібник. Харків: ОВС, 2002. 143 с.

8. Забуранна О. Антропоцентризм у сфері фразеологічного значення // Мовознавство. 2003. №1. С. 55-59.

9. Караман С. Методика розвитку зв'язного мовлення. Ознайомлення з мовними нормами // Українська література в загальноосвітній школі. 2004. №2. С. 47_50.

10. Колосова В. В. Нестандартні форми роботи з учнями на уроках мови і літератури // Вивчаємо Українську мову та літературу. 2007. № 26. С. 37-39.

11. Крикун М. Роль слова в розвитку зв'язного мовлення молодших школярів // Початкова школа. 2003. №11. С. 27-35.

12. Лунь Т.П. Увиразнення мовлення молодших школярів міфологемами // Початкова школа. 2003. № 3. С.44-46.

13. Наумчук М.М., Лушпинська Л.П. Словник-довідник основних термінів і понять з методики української мови. Тернопіль: Астон, 2003. 132 с.

14. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. Київ: Початкова школа, 2016. 232 с.

15. Сатир О.М. Складання усної розповіді про краплинку // Розкажіть онуку. 2005. № 5-6. С. 66-71.

16. Сербенська О. Культура усного мовлення: практикум: навчальний посібник. Київ: Центр навчальної літератури, 2004. 214 с.

17. Хорошковська О. Мовне забезпечення комунікативної діяльності учнів у процесі формування усного українського мовлення // Початкова школа. 2006. №12. С. 38-43.

18. Шкльода В. Розігрування казок для розвитку дитячого мовлення // Дошкільне виховання. 2007. №2. С. 21-22.

19. Шкльода В., Лунько Н. Вживання фразеологізмів в усному і писемному мовленні школярів // Початкова школа. 2006. №2. С. 13-14.

Додаток А

Значення часто вживаних фразеологізмів

Аж виляски пішли -- дуже сильно, з лунким звуком.

Аж зорі побачити -- у великій кількості, дуже.

Байдики бити (байди, гандри) -- бути без діла, весело проводити час; розважатися.

Бебехами годувати -- бити кого-небудь.

Без ладу і складу -- погано, безладно.

Битися як риба об лід -- жити в тяжких матеріальних умовах, переборюючи нестатки, злидні і т. п.

Бог (Господь) приніс -- хто-небудь з'являється, приходить.

Брати в руки (кого-небудь) -- підкоряти своїй волі, примушувати.

Брати на кпини (глум) -- насміхатися, глузувати з кого-небудь.

Бути (стати) у пригоді -- 1. допомагати кому-небудь; 2. виявитися потрібним, необхідним.

Валитися від вітру -- бути знесиленим, виснаженим.

Відлягло від серця -- відчути полегшення, спокій.

В кишені пусто -- хто-небудь не має грошей.

Володіти собою -- триматися врівноважено, спокійно.

Втерти носа -- показати або довести свою перевагу над ким-небудь.

Витрішки продавати -- вештатися без діла, бездумно роздивлятися що-небудь.

Ганяти вітер по вулицях -- проводити час у розвагах, нічим не займатись.

Гризти граніт науки -- наполегливо оволодівати знаннями.

Дивитися косо (на кого-небудь) -- виявляти підозрілість.

Доскочити лиха -- потрапити в скрутне становище.

З відкритою душею -- щиро, радісно.

Зірок з неба не хапати -- хто-небудь не відзначається неабиякими здібностями.

Зміряти очима -- пильно, уважно оглянути кого-небудь.

З перших кроків -- спочатку.

Їсти не просить -- що-небудь комусь не заважає, не завдає турбот.

Кипіти в руках -- вправно, швидко виконувати, здійснювати.

Мати рацію -- бути правим.

На всі заставки -- скільки є сили.

Надути губи -- сердитись, ображатись.

Не бий лежачого -- 1. який не потребує великої затрати праці, великого напруження; 2. безвідповідальний, нероба.

Не клади пальці в рот -- бути обережним з кимось.

Нечиста рука -- безчесна, непорядна людина.

Ні пава ні ґава; ні до села ні до міста; ні те ні се -- той, хто у своїх поглядах відійшов від одних і не пристав до інших.

Пахне смаленим -- загрожує кому-небудь або передбачається небезпека.

Підбивати клинці -- залицятися.

Позичати у Сірка очі -- втратити почуття сорому.

Покласти руку на серце -- щиро, відверто.

Порости мохом -- давно минути, забутися.

Потупити очі в землю -- дивитися вниз від сорому, ніяковості.

Радувати око -- приємно вражати, вабити кого-небудь поглядом.

Світла голова -- розумна людина.

Слово за слово -- поступово, мало-помалу говорячи.

Слово в слово -- точно, без будь-яких змін.

Слово не розходиться з ділом -- виконувати обіцяне.

Совість прокинулася -- хто-небудь хоче стати чесним, справедливим.

Убитий горем -- засмучений, пригнічений, сильно засмучений.

Хоч відбавляй -- багато.

Ще б пак -- вживання для підтвердження чого-небудь.

Додаток Б

Походження деяких фразеологізмів

Альфа і омега

В одному з біблійних текстів Господь говорить: «Я є альфа і омега, початок і кінець». Альфа -- перша, а омега -- остання букви грецького алфавіту. Тому цей вислів і означає початок і кінець; сутність, основу, найголовніше.

...

Подобные документы

  • Культура мови. Типові відхилення від норми в сучасному українському мовленні на різних рівнях. Уроки зв'язного мовлення у школі. Нестандартні форми роботи на уроках розвитку мовлення. Приклад уроку з української мови "Письмовий твір-опис предмета".

    курсовая работа [29,8 K], добавлен 30.04.2009

  • Формування навичок користування всіма аспектами мови в основі навчаня іноземним мовам. Особливості методики викладання іноземної мови на початковому етапі - для молодших школярів. Навички аудіювання, читання, письма та говоріння, особливості фонетики.

    курсовая работа [71,2 K], добавлен 23.05.2009

  • Класифікація фразеологізмів - стійких словосполучень, які сприймаються, як єдине ціле і вживаються носіями мови в усталеному оформленні. Способи і складності перекладу фразеологізмів з англійської мови на українську. Структурна особливість фразеологізмів.

    курсовая работа [43,3 K], добавлен 03.10.2014

  • Національно-культурна семантика мови у структурі мовної особистості. Фразеологізм - високоінформативна одиниця мови. Концептуальний простір фразеологізмів з компонентами-соматизмами. Лексико-семантичні особливості утворення і класифікації фразеологізмів.

    курсовая работа [41,4 K], добавлен 23.12.2010

  • Мовлення - процес (або результат процесу) вираження думки засобами мови. Особливості монологічного мовлення як взаємодії адресанта та аудиторії. Ознаки монологу, його відмінності від діалогу та специфічні функції. Класифікація монологічного мовлення.

    реферат [21,1 K], добавлен 26.04.2012

  • Функції та класифікація експресивних засобів української мови. Групи лексичних експресивів. Емоційна та стилістична забарвленість лексики мови. Суфікси та префікси як засоби відображення емоційності словотворчими засобами. Класифікація фразеологізмів.

    реферат [25,2 K], добавлен 07.04.2014

  • Поняття фразеологізмів. Принципи класифікації фразеологічних одиниць. Місце компаративних фразеологізмів в системі фразеологічних одиниць мови. Структурно-семантичні особливості компаративних фразеологізмів в англійській мові. Особливості дієслівних форм.

    дипломная работа [112,1 K], добавлен 25.08.2010

  • Поняття культури мовлення. Норми сучасної української мови. Сутність і види білінгвізму (двомовності). Інтерференції в мовленні двомовної особи. Аналіз психічних особливостей породження мовленнєвої діяльності у контексті продуктивного білінгвізму.

    реферат [28,1 K], добавлен 23.11.2011

  • Історія вивчення проблеми мови і мовлення та сучасні уявлення про їх співвідношення. Погляди лінгвістів та їх шкіл на мову і мовлення: молодограматизму, лінгвальна діяльність, соссюрівська класифікація, трихотомічна концепція М.І. Черемисіної.

    реферат [21,5 K], добавлен 14.08.2008

  • Поняття літературної мови та мовної норми. Поняття стилів мовлення. Розмовний стиль. Художній стиль. Науковий стиль. Публіцистичний стиль. Епістолярний стиль. Конфесійний стиль. Організаційно-діловий стиль. Культура мовлення. Найважливіші ознаки мовлення.

    реферат [25,5 K], добавлен 08.02.2007

  • Поняття, класифікація та види процесу спілкування. Основні правила ведення мовлення для різних видів мовленнєвої діяльності та правила для слухача. Взаємозв’язок етикету і мовлення. Поняття культури поведінки, культури спілкування і мовленнєвого етикету.

    реферат [20,4 K], добавлен 16.08.2010

  • Для вивчення навчально-професійної лексики проводиться переклад тексту з російської мови на українську. Культура професійного мовлення та лексичне багатство української мови. Культура ділового професійного мовлення та укладання тексту документа.

    контрольная работа [24,8 K], добавлен 01.02.2009

  • Особливості стилістики сучасної української літературної мови. Стилістика літературної мови і діалектне мовлення. Особливості усного та писемного мовлення. Загальна характеристика лексичної стилістики. Стилістично-нейтральна та розмовна лексика.

    курсовая работа [67,4 K], добавлен 20.10.2012

  • Психолого-педагогічне навчання учнів середньої школи мовленню. Психологічний аспект навчання монологічному та діалогічному мовленню. Психолого-фізіологічні особливості різних етапів навчання школярів. Методика формування вмінь монологічного мовлення.

    курсовая работа [63,4 K], добавлен 05.01.2009

  • Лексика - це словниковий склад мови з фразеологією включно. Лексикологія. Слово як центральна одиниця мови. Виникнення слів. Лексема і словоформа. Природа лексичного значення слова. Фразеологізми як особливий вид лексики. Походження фразеологізмів.

    реферат [27,5 K], добавлен 17.03.2008

  • Основні ознаки культури мови, що стосуються лексичних і фразеологічних засобів різностильових текстів. Шість стилів мовлення та їх особливості. Лексичні (словотвірні) та морфологічні засоби стилістики. Смисловий зв'язок між словами: слово та контекст.

    реферат [35,0 K], добавлен 17.12.2010

  • Граматична правильність мовлення як ознака культури мовлення. Особливості якісних прикметників вищого ступеня. Поєднання слів у словосполучення як мінімальний контекст. Утворення двох числових форм іменників. Точність мовлення: синоніми та омоніми.

    реферат [22,4 K], добавлен 17.12.2010

  • Фразеологізм, його сутність та зміст, порядок та фактори утворення, класифікація та структура. Публіцистичний стиль в англійській та українській. Способи відтворення фразеологізмів при перекладі публіцистичного тексту англійської та української мови.

    курсовая работа [57,6 K], добавлен 22.11.2013

  • Українська літературна мова як вища форма національної мови. Стилі української мови в професійному спілкуванні. Типізація мовних норм. Поняття та ознаки культури мовлення. Становлення українського правопису і його сучасні проблеми, шляхи їх вирішення.

    реферат [25,2 K], добавлен 26.01.2015

  • Вивчення фразеології як джерела збагачення мови. Критерії виділення фразеологізмів, морфолого-синтаксична та структурно-семантична оформленість фразеологічних одиниць. Структурно-семантична класифікація фразеологізмів, які містять назви свійських тварин.

    курсовая работа [48,2 K], добавлен 02.01.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.