Форми та функції деонімів, утворених від оніма Merkel (до "Теоретичного курсу другої іноземної мови (німецької)")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Форми та функції деонімів, утворених від оніма Merkel (до “Теоретичного курсу другої іноземної мови (німецької)”)

Олена Галицька

Статтю присвячено дослідженню деонімізації в сучасному німецькомовному медіаполітичному дискурсі. Зокрема, здійснено грунтовний аналіз деонімів, утворених від оніма Merkel, які міцно закріпилися в німецькому дискурсі. Це аргументовано, по-перше, тим, що Ангела Меркель - канцлер Євросоюзу - є знаковою постаттю на європейському рівні; по-друге, двоскладовому прізвищу притаманна фонетична гармонійність. У статті висвітлено передумови виникнення деонімів, утворених саме від оніма Merkel, які постійно «еволюціонують» під впливом змін в контексті політичної комунікації соціально-політичного життя канцлера Євросоюзу. Значимість у політиці фігури Ангели Меркель підтверджує факт виникнення неологізму “der Merkelismus'' (“меркелізм”), який трактуємо як стиль, спосіб ведення політики. Лідер меркелізму (“'Anfьhrerin des Merkelismus”) прагне соціального консенсусу, спокою та стабільності, зважених політичних рішень.

Проаналізовано типи деотмізації, притаманні сучасному німецькомовному медіаполітичному дискурсу. Виокремлено деонімну деривацію, деонімну конверсію та деонімне словоскладання. Визначено найпродуктивніший тип деотмізації в німецькомовному медіаполітичному дискурсі - деонімну деривацію. Творення деонімів на базі власного імені (оніма Merkel) за допомогою суфіксації і / чи префіксації супроводжено численними прикладами.

Деонімну конверсію - перехід однієї частини мови в іншу без участі афіксів - презентовано на прикладі субстантивації.

Висвітлено прагматичні функції деонімів, утворених від Merkel. З наведених прикладів зроблено висновок, що деоніми, утворені від онімаMerkel, володіють компонентом конотативного значення, акумулюють в собі об'ємну інформацію, привертають увагу своєю оригінальністю та виразністю, є маркерами гумору, іронії, сарказму.

Ключові слова: медіаполітичний дискурс, деонім, онім, деонімізація.

Галицкая Елена. Формы и функции деонимов, образованных от онима Merkel (к “Теоретическому курсу второго иностранного языка (немецкого)”)

Статья посвящена исследованию деонимизации в современном немецкозычном медиаполитическом дискурсе. Предложен обширный анализ деонимов, воссозданных от онима "Merkel", которые прочно укрепились у немецком дискурсе. Установлены предпосылки возникновения деонимов, воссозданных от онима "Merkel", которые постоянно эволюционируют под воздействием изменений в контексте политической коммуникации социально-политической жизни канцлера Евросоюза Ангелы Меркель - знаковой фигуры на европейском уровне. Прослежены взаимоотношения между типами деонимизации, которые свойственны современному немецкоязычному медиаполитическому дискурсу. Выделены деонимная деривация, деонимная конверсия, деонимное словосочетание. Установлено, что самым продуктивным типом деонимизации в немецкоязычному медиаполитическом дискурсе является деонимная деривация. Воссоздание деонимов осуществляется на базе собственного имени (онима Merket) с помощью суффиксации и / или префиксации, что подтверждается многочисленными примерами. Выявлено, что деонимная контаминация (вариации с Merket) отражаются и в украинском медиаполитическом дискурсе. Деонимная конверсия - переход одной части речи в другую без участия аффиксов - подтверждено на примере субстантивации. Обзорно рассмотрено прагматические функции деонимов, воссозданных от Merket.

Ключевые слова: медиаполитический дискурс, деоним, оним, деонимизация.

Halytska Olena. Forms and Functions of the Deonyms Derived from the Proper Name Merkel (to “Theoretical Course of the Second Foreign Language (German)”)

This paper highlights the deonymization study in the contemporary German media-political discourse. A thorough analysis of the deonyms derived from the onym Merket, which are widespread in the German media-political discourse, has been carried out. The extensive usage of these deonyms is explained, firstly, by the fact that Angela Merkel, the Chancellor of the European Union, is a significant figure in the European area; and secondly, by phonetic harmony of this two-syllable name. The article outlines the preconditions for the emergence of the deonyms derived from the onym Merkel, that are constantly "evolving" under the influence of political communication changes in the socio-political life of the Chancellor of the European Union Angela Merkel - an important figure in Europe. The significance of Angela Merkel in politics is confirmed by the emergence of the neologism "der MerkelismuS" ("Merkelism”), which is interpreted as the style, the way of policy by Angela Merkel. The leader of Merkelism ("'Anfьhrerin des Merkelismus”) seeks social consensus, peace and stability, balanced political decisions.

In this paper the deonymization types that are characteristic for the contemporary German media-political discourse are analyzed. The deonymic derivation, the deonymic conversion and the deonymic word combination are defined. An important role is attributed to the deonymous derivation that is the most productive type of deonymization in the German media-political discourse. The formation of deonyms derived from the proper name (onym Merkel) by means of suffixation and / or prefixation is accompanied by numerous examples. Of particular interest are the deonymic contaminations (word combinations with the component "Merket”) in the Ukrainian media-political discourse. The deonymic conversion, i.e. the transition of one part of speech into another without usage of affixes, is presented by substantivation.

The pragmatic functions of the deonyms derived from "Merkel" are covered. The data obtained prove that the deonyms derived from the onym Merkel have the component of connotative value, accumulate extensive information, draw attention to their originality and expressiveness, are markers of humor, irony, sarcasm, which aim to create a certain emotional influence on the recipient.

Key words: media-political discourse, deonym, onym, deonymization.

Постановка наукової проблеми та її значення

Усе частіше увагу сучасних мовознавців своєю незвичністю та нестандартністю привертають неологічні деоніми (загальні назви, утворені від власних назв): пор. krimmen (“скримити, відібрати”), Chimerica (China + Amerika, “Чимеріка” - потужний фінансовий симбіоз Китаю й Америки).

Саме електронний медіаполітичний дискурс, який прирівнюємо до творчої лабораторії, де медійники проводять сміливі експерименти з деонімною неологією, стимулює пошук нової оптимальної і динамічної форми для утворення нових понять (rajoyen, hollanden, montien). Вищезгадані апелятиви, які походять від прізвищ політиків, стають лакмусом соціально- політичного явища, типової діяльності іменованого політика. Характерно, що з часом окремі деоніми зникають з ужитку, що зумовлено динамічністю мовних змін, потребою в новій словесній упаковці та змінами конкретної політичної ситуації. Проте є деоніми, які міцно закріпилися, приміром у німецькомовному медіаполітичному дискурсі. Мова йде про деоніми, утворені від оніма Merkel, що аргументовано, по-перше, тим, що Ангела Меркель - канцлер Євросоюзу, «королева Європи» - є знаковою постаттю на європейському рівні; по-друге, двоскладовому прізвищу притаманна фонетична гармонійність (пор. sarkozyen).

деонім merkel німецькомовний медіаполітичний

Аналіз досліджень цієї проблеми

Сучасна лінгвістика аналізує окремі аспекти деонімів, утворених саме від оніма Merkel: “меркелізм” у метафорах (Т. А. Літвінова); креативну техніку словотворчих можливостей (М. Wengeler); проблему перекладу деонімної неології в німецько- українській площині (О. Б. Галицька).

Новизну й актуальність цієї статті зумовлено тим фактом, що деоніми, утворені від оніма Merkel, постійно “еволюціонують” у зв'язку, з одного боку, з істотними змінами конкретної політичної ситуації, а з іншого - з появою в контексті медіаполітичного дискурсу нових феноменів і реалій.

Матеріалом дослідження слугують німецькомовні політичні тексти різноманітних видань ФРН (“Der Spiegel”, “Deutsche Welle”, “Deutsch perfekt”, “Tagesspiegel”, “Huffington Post”, “Stern”, “Welt”, “Nьrnberger Zeitung”, “Tichys Einblick” та Австрії “Die Presse”, “Kurier” (за останні п'ятнадцять років). Слова-деоніми для аналізу дібрано методом суцільної вибірки.

Мета і завдання статті. Мета дослідження полягає у систематизації форм і функцій деонімів, утворених від Merkel, у сучасному німецькомовному медіаполітичному дискурсі. Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- уточнити передумови виникнення деонімів, утворених від Merkel;

- простежити типи деонімізації;

- виявити частиномовні трансформації;

- висвітлити прагматичні функції деонімів, утворених від Merkel.

Виклад основного матеріалу й обгрунтування отриманих результатів дослідження

Поява численних деонімів, утворених від Merkel, свідчить про значущість фігури Ангели Меркель на світовій політичній арені та про особливості історичної «Епохи Меркель», так звані дві меркелевські п'ятирічки ФРН (2005-2015 рр.).

Виникнення неологізму merkeln пов'язуємо з виборами у 2002 р. до Бундестагу, коли пані Меркель, не розраховуючи на поразку, виступила із заявою, що не буде приймати будь-яких рішень чи взагалі висловлюватися на будь-яку тему, пов'язану з політикою. Звісно, така її заява була спонтанною, продиктованою жіночими емоціями. Реакція ЗМІ не забарилася: з'явився деонім merkeln, який тлумачимо як “нічого не робити, ухилятися від відповідей та відкладати рішення на потім” (“nichts tun, keine Entscheidung treffen, keine ДuЯerung von sich geben”):

(1) Horst Seehofer merkelt (tagesspiegel.de, 15.09.2003).

Коли в 2005 р. 51-річну Ангелу Меркель було обрано на посаду федерального канцлера ФРН, дієслово merkeln неодноразово згадувалося в пресі як іронічний спогад про пустослів'я чи відсутність дій. Як тільки Ангела Меркель виступала з офіційними заявами на будь-яку проблему внутрішньої чи зовнішньої політики, одночасно в ЗМІ з'являлися нові словосполучення на зразок gewissensloses Мє^єіп (безсовісне мовчання (як реакція на реформи ринку праці)), herzlosesМє^єіп (безсердечна бездіяльність (щодо програми Hartz-IV)).

У 2018 році виповнилося 13 років перебування Ангели Меркель на посаді канцлера Німеччини. Вона - рекордсмен за тривалістю перебування на посаді серед усіх діючих глав урядів у Європі. На початку “канцлерування” Ангела Меркель дійсно не робила різких рухів і була прихильницею політики “малих кроків”:

(2) “Merkeln” nennt man die Kunst, Politik einfach geschehen zu lassen. (www.dw.com, 21.11.2015).