Тюркські ойконіми новотроїцької локалізації
Краєзнавчо-етимологічне дослідження тюркських назв населених пунктів, що існують на теренах Новотроїцького району Херсонської області. Систематизація цих топонімів у вигляді бази даних. Виділення найбільш поширених форматів тюркського ойконіму краю.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.11.2020 |
| Размер файла | 15,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Тюркські ойконіми новотроїцької локалізації
Артем Горобець
Анотація
Матеріали статті вперше висвітлюють систематичне вивчення тюркських ойконімів, що існують у Новотроїцькому районі Херсонської області. Часові рамки охоплюють кінець XVIII століття - першу половину XX століття. За результатами аналізу й узагальнення другого видання топонімічного словника Новотроїцького району Херсонської області автор створив базу даних тюркських назв існуючих поселень. Систематизацію цих топонімів здійснено згідно уніфікованої схеми у рамках комплексного підходу до краєзнавства. Автор продовжив вивчати географічні назви регіону в контексті введених авторських дефініцій «топонімічна гносеологія» та «топонімічний плюралізм». У таблиці курсивом виділено найбільш поширений формати тюркського ойконіму краю. У рамках топонімічної гносеології для окремих населених пунктів тюркського походження наведено кілька варіантів етимології.
Зосереджено увагу на можливостях використання поданих матеріалів у процесі топонімічної соціалізації учнівської молоді. Отже, системне дослідження тюркських ойконімів Новотроїцького району Херсонської області оптимально створює умови розуміння: векторів заселення краю; часових рамок виникнення та перейменуванню поселень; етнічній картині території; господарській спеціалізації мешканців населених пунктів; трансформації природних умов регіону.
Ключові слова: топоніміка, ойконіміка, тюркські ойконіми, топонімічна гносеологія, топонімічний плюралізм, топонімічна соціалізація.
тюркський ойконім етимологічний населений
Abstract
The materials of the article for the first time cover a systematic study of Turkic oikonyms that exist within the Novotroitsk district of Kherson region. The time frame covers the end of the XVIII century - the first half of the XX century. Based on the results of the analysis and generalization of the second edition of the toponymic dictionary of the Novotroitsk district of the Kherson region, the author of the article created a database of Turkic names of existing settlements. Systematisation of these toponyms is carried out according to a unified scheme within the framework of an integrated approach in local lore. The author continued to study the geographical names of the region in the context of the introduced definitions of «toponymic epistemology» and «toponymic pluralism».
The table highlights in italics the most common formats of the Turkic oikonym of the region. Within the framework of toponymic epistemology for some settlements of Turkic origin, several variants of etymology are given. The article focuses on the possibilities of using its materials in the process of toponymic socialization of student youth. Thus, a systematic study of the Turkic oikonyms of the Novotroitsk district optimally creates the conditions for understanding: the vectors of settlement of the region; time frame of origin and renaming of settlements; ethnic picture of the territory; economic specialization of the inhabitants of settlements; transformation of natural conditions of the region.
Keywords: toponymy, oikonomics, Turkic oikonyms, toponymic epistemology, toponymic pluralism, toponymic socialization
У період глобалізації та домінування міждисциплінарного підходу в науці топонімічна гносеологі Горобець А. Годонімікон Новотроїцького району Херсонської області в контексті топонімічної гносеології...; іншомовних географічних назв локальних регіонів дає змогу провести паралелі щодо визначення точок дотику, які оптимально сприятимуть збереженню місцевих культурних традицій назівництва у контексті регіонального та світового розмежування адміністративно-ментальних кордонів.
Мотивацією даної статті виступив факт цілковитої відсутності системного дослідження тюркських топонімів Новотроїцького району Херсонської області, окрім праць А. Горобця Горобець А. Особливості топонімоутворення Новотроїцького району Херсонської області. Херсон: ПАТ «Херсонська міська друкарня», 2013. 234 с.; Горобець А. Використання картографічних досліджень у вивченні ойконімів Новотроїцького району // Наш край у картографічних дослідженнях ХУІ-ХХ ст.: матеріали VI обласних краєзнавчих читань (27 січня 2017 р., м. Херсон) / за ред. З. Філончук. Херсон: КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2017. С. 8-11; Горобець А. Топонімічний словник Новотроїцького району Херсонської області. Видання друге: доповнене та перероблене. Херсон: Айлант, 2018. 84 с. й ін. та епізодичної інформації з даного питання (стосовно назв селищ краю) у роботах М. Авдальяна Авдальян М. Збірка статей з краєзнавства. Херсон: РІПО, 2010. 100 с., С. Водотики Водотика С. Історія Херсонщини. Херсон, 2003. 202 с., З. Орлової. Орлова З. Из истории заселения Херсонщины. Херсон, 1993. 127 с.
Мета статті - краєзнавчо-етимологічне дослідження тюркських назв населених пунктів, що існують на теренах Новотроїцького району Херсонської області.
З мети виникло основне завдання дослідження - створити базу даних ойконімів тюркського походження, що існують у межах новотроїцької локалізації.
Наука, що вивчає власні назви географічних об'єктів, називається топонімікою, а її розділ, що досліджує найменування людських поселень - міст, селищ, сіл, хуторів, їх частин тощо - ойконімікою Горобець А. Особливості топонімоутворення Новотроїцького району Херсонської області....
У межах Новотроїцького району Херсонської області розташовано 44 населених пункти: 2 селища та 42 села. Беручи до уваги факт населення даного регіону в XVШ ст. - 60-х рр. XIX ст. ногайцями, то й не дивно, що окремі поселення отримали тюркські назви. Усі вони, загальна кількість їх 11, зазнали перейменування протягом 1860-1864 рр., коли ногайці покинули дані території. Нині залишився лише один населений пункт тюркського походження, оскільки він був заснований у першій половині ХХ ст. (с. Качкарівка).
У процесі дослідження географічних назв краю в архівних, літературних і картографічних джерелах, було виявлено їх динамізм і неоднорідність у мовному відношенні, яку ми називаємо топонімічним плюралізмом Горобець А. Використання картографічних досліджень у вивченні ойконімів Новотроїцького району ....
Отже, аналіз, узагальнення та систематизація тюркських назв існуючих населених пунктів краю здійснено за матеріалами другого видання топонімічного словника Новотроїцького району Херсонської області А. Горобця Горобець А. Топонімічний словник Новотроїцького району Херсонської області. за уніфікованою схемою: назва тюркського ойконіму та його варіації (у рамках топонімічного плюралізму), сучасна назва населеного пункту, час заснування та перейменування на слов'янський лад, походження назви. Курсивом виділено найбільш поширену формацію тюркського ойконіму.
Таблиця 1 База даних тюркських назв населених пунктів, що існують на теренах Новотроїцького району Херсонської області Ibidem.
|
№ |
Тюркський ойконім і його формації |
Населений пункт |
Час заснування |
Час/Дата перейменування |
Етимологія |
|
|
1 |
Когенли, Когупли, Когунли, Кеченли |
с. Воскресенка |
Не пізніше 1846 р. |
1860-1864 рр. |
Назва похідна від суміжного урочища Когенли |
|
|
2 |
Аірча, Аірче, Аерча |
с. Громівка |
Не пізніше 1779 р. |
1860-1864 рр. |
Назва виникла від тюркського «аір, аіри» - «розділяти, ділити, подвоєний, розгалуження, вилоподібний» та слово утворюючого афікса -ча(-чі). Аналізуючи різноманітні картографічні джерела, маємо кілька варіантів пояснення історичного ойконіма: 1) поселення виникло по обох берегах лівої притоки річки Ерча, так, що вона ніби ділила його на дві частини; 2) поселення розташоване поруч з місцем, де у річку Ерча впадає її ліва притока, мовби воно знаходиться у вилоподібному розгалуженні |
|
|
3 |
Камрат, Конрат, Аонрат, Камрат-Казеут |
с. Дружелюбівка |
Не пізніше 1779 р. |
15 квітня 1946 р. |
Назва похідна від кримсько-татарського «qoсurat» - «каурий кінь» (стосовно розведення поселенцями коней даної масті) |
|
|
4 |
Каіро-Тубал |
с. Заозерне |
Не пізніше 1907 р. |
15 квітня 1946 р. |
Назва виникла складанням географічних термінів: ногайського та кримського «каір» - «дрібний пісок», «пісок на дні річки», «піщані відкладення», тюркського «тюп» - «півострів, мис, затока» та перського «тубе, тепе» - «вершина, пагорб», за допомогою суфікса -ал. Тобто, Каіро-Тубал - «піщаний пагорб», «піщаний мис» (поселення розташоване на підвищенні, яке гострим кутом врізається у водний простір затоки Сиваш і складене піщаними наносами) |
|
|
5 |
Качкарівка |
с. Качкарівка |
Не пізніше 1932 р. |
Зміна назви не відбувалася |
Назва означає «баран» (засновниками були чабани) |
|
|
6 |
Джан Теіт, Таіт, Теіт, Талп, Тань |
с. Новомиколаївка |
Не пізніше 1779 р. |
1860-1864 рр. |
Не встановлено значення основи «теіт» |
|
|
7 |
Большой Ташкишкень, Ташкишкень |
с. Новомихайлівка |
Не пізніше 1821 р. |
1860-1862 рр. |
Назва виникла складанням основ: тюркського «таш» - «камінь, скеля, височина» та турецького «таш» - «камінь, кам'яний» і «кішкине» - «маленький» і приєднанням до опорного компонента Ташкишкень означення Большой (Великий), що вказувало на розміри поселення. Тобто, буквально Ташкишкень - «маленький камінь», стосовно характеру території, на якій знаходилося поселення. Ойко- нім, ймовірно, виник за назвою ногайської родової групи та перекладається як «Село роду Ташкишкень» |
|
|
8 |
Джав-Кіргіз, Джау-Кіргіз, Джан-Киргиз |
с. Новопокровка |
Не пізніше 1779 р. |
1860-1864 рр. |
Назва похідна від суміжної балки Джав-Кіргіз, що утворена складанням основ: ногайського «джани» - «новий, молодий» і «кьиргьиз» - «киргиз». Тобто, Джавь-Кіргіз - «новий киргиз» (у дану місцевість переселялися племена киргизів, які й дали назву балці та пізніше заснували нове поселення) |
|
|
9 |
Сарибулат |
смт. Новотроїцьке |
Не пізніше 1816 р. |
1860-1864 рр. |
Назва похідна від суміжної подової долини Сари- Булат, що виникла складанням означення у формі турецького «сари» - «жовтий, блідий», відомого у більшості тюркських мов та іменної частини «булат», яка походить від тюркського «ЬиМ», що, у свою чергу, походить від перського «риШ» і означає «сталь». Однак, напевно, терміном «булат» була замінена інша іменна частина складного ойконіму «булак», що походить від тюркського «Ьи^» і більш раннього монгольського «Ьи^» і означає - «джерело або струмок мутної води». Таким чином, Сарибулат - це «жовте джерело» (через вміст у ґрунті значної кількості глини вода була жовтуватого, мутного кольору) |
|
|
10 |
Карачой, Корочой, Акермен, Акерман |
с. Одрадівка |
Не пізніше 1820 р. |
1860-1862 рр. |
До 60-х років ХХ ст. поселення мало дві тюркські назви: 1) Карачой, виникла складанням тюркської основи «кара» та основи турецького, кримського «кой, кей» - «село, поселення, квартал». Отже, Карачой - «чорне село». На території долини, напевно, мешкали вихідці з Кавказу «кьара- чай», тобто карачаївці - народ, який близький до кримських татар; 2) Акермен, яка утворилася способом складання двох основ: «ак» - «білий» і «кагтап, кегтап» - «фортеця, місто», що запозичене з монгольської «кегет» - «насип, стіна, фортеця, укріплення, місто, замок». Тобто, буквально Акермен - «біле укріплення», «біла фортеця». Ойконім, ймовірно, виник за назвою ногайської родової групи та перекладається як «Село роду Акермень» |
|
|
11 |
Койчі, Кулче, Куіча |
с. Сергіївка |
Не пізніше 1779 р. |
Аналізуючи різноманітні джерела, ми спостерігаємо відмінні варіації історичного ойконіма. Хоча частіше поселення зустрічалося під назвою Койчі. Спробуємо встановити етимологію кожного з них: 1) Койчі, виникло від турецького, кримського «кой, кей» - «село, поселення, квартал» та -чі - словотвірний афікс; від османського «коі» - «маленька затока, вузький прохід» (поселення знаходиться на березі невеликої затоки); від кримсько-караїмського «коі, куі» - «вівця, баран» (поселенці займалися розведенням овець); 2) Кулче, від татарського «кул» - «попіл» та -че - словотвірний афікс (можливо, назва похідна від кольору ґрунту) або від татарського «^лчз» - «корж, хліб, спечений в золі» (можливо, назва похідна від діяльності мешканців); 3) Куіча, від киргизького «^йе», татарського «койз» - «сажа». Ойконім, ймовірно, виник за назвою ногайської родової групи та перекладається як «Село роду Койчі» |
||
|
12 |
Каракуй, Каракуї, Ка- ра-Куя |
смт. Сиваське |
Не пізніше 1816 р. |
1860-1864 рр. |
Назва похідна від суміжної подової долини Каракуй, виникла складанням тюркської основи «кара», що вказується в усіх дже- релах як «чорний», або у варіантах на зразок «поганий» і ногайської основи «куйи», що перекладається як «колодязь». Тобто, Каракуй означає «чорний колодязь» (один із багатьох колодязів цієї місцевості відрізнявся від інших глибиною та запасами прісної води) |
Таким чином, вперше системне дослідження тюркських ойконімів Новотроїцького району сприяє усвідомленню: векторів заселення краю; часових рамок виникнення та перейменуванню поселень; етнічній картині території; господарській спеціалізації мешканців населених пунктів; трансформації природних умов регіону тощо.
Топонімічна гносеологія тюркських назв населених пунктів новотроїцької локалізації не лише має краєзнавчу складову, але й ефективно сприяє топонімічній соціалізації учнівської молоді Топонімічна соціалізація учнівської молоді в позакласній роботі з географії / За ред. А. Горобця. Херсон: Айлант, 2016. 92 с. у контексті формування ключових компетентностей Нової української школи.
Сподіваюся, проведене дослідження стане рушієм подальших топонімічних розшуків новотроїцької локалізації та, можливо, уточненню наведеної етимології тюркських ойконімів.
Маю надію на топонімічну колаборацію з науковцями, краєзнавцями, які цікавляться топонімічними пошуками різноманітної локалізації й інтегрованими формами діяльності.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Характеристика розвитку української топоніміки, особливості словотвору назв населених пунктів та водоймищ. Групи твірних основ і словотворчі форманти, які беруть участь у творенні топонімів та гідронімів на території Лисянського району Черкаської області.
курсовая работа [42,7 K], добавлен 13.01.2014Дослідження фонетичних варіантів, які стосуються кількісно-якісного боку фонем власних назв. Виявлення особливостей на рівні твірних топонімів та похідних ойконімів. Синтаксичне оформлення одиниць мови, що надає їм статусу фонетико-синтаксичних.
статья [24,0 K], добавлен 18.12.2017Лексико-семантичні особливості перекладу власних назв з англійської на українську мову. Встановлення зв'язку між назвою та змістом, адекватність перекладу власних назв. Способи перекладу власних назв. Найбільш вживані стратегії під час перекладу назв.
курсовая работа [60,5 K], добавлен 22.11.2014Весільна лексика як об’єкт лінгвістичного опису. Назви весільної драми та її етапів у говірках Любешівського району Волинської області. Мотивація деяких монолексем на позначення назв весільної драми. Назви передвесільних і післявесільних етапів обряду.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 09.09.2012Проблема конструювання лінгвістичної бази даних художніх порівнянь. Мета створення лінгвістичної бази даних – укладання електронного словника художніх порівнянь українського поетичного мовлення другої половини ХХ століття. Методика створення бази даних.
статья [2,2 M], добавлен 23.04.2008Тематичні групи назв рослин, критерії виділення та семантика. Закономірності формування та реалізації семантики дериватів, мотивованих українськими назвами рослин. Типова словотвірна парадигма іменників – назв рослин. Рослини - українські символи.
курсовая работа [85,7 K], добавлен 29.01.2010Поняття топонімів, їх сутність і особливості, місце в сучасній українській мові. Класифікація топонімів, їх різновиди та відмінні риси, основні проблеми запозичення та передачу фонетичної подібності. Компоненти значення, переклад топонімів-американізмів.
курсовая работа [87,9 K], добавлен 04.05.2009Мовна номінація як засіб створення назв музичних груп і виконавців. Комплексний аналіз англійських назв. Створення структурно-тематичного словника-довідника англійських назв груп і виконнавців, та музичних стилів. Семантичні зміни в структурі назв.
дипломная работа [328,1 K], добавлен 12.07.2007Значення слів тюркського походження та їх історичні аналоги в болгарській мові. Історія пересування племені булгарів на їх сучасну землю. Назви страв національної кухні, запозичених з турецької мови як результат довготривалого впливу Османської імперії.
реферат [8,8 K], добавлен 02.06.2015Топоніміка як розділ науки про власні назви. Історія вивчення чеської топоніміки. Граматична характеристика топонімів і процес апелятивізації онімів. Етнокультурні параметри власних та деонімізованих назв як мовних експресивно забарвлених одиниць.
дипломная работа [107,5 K], добавлен 16.06.2011Підходи до класифікації топонімічної лексики. Топоніми в англійській мові на прикладі топонімії Англії. Приклади топонімів в українській мові. Структура англійських та українських топонімів, їх етимологія. Чинники впливу на англійські місцеві назви.
курсовая работа [57,2 K], добавлен 11.03.2015Родильна лексика як об’єкт лінгвістичного опису. Засоби номінації родильної лексики говірок Маневицького району Волинської області. Структурна організація та семантика обрядової лексики. Раціональні елементи народного досвіду, забобонні та магічні дії.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 19.09.2012Поняття власних назв та їх різновиди. Особливості транскодування англійських онімів українською мовою. Елементи перекладацької стратегії щодо відтворення власних імен та назв на матеріалі роману Дж. Роулінг "Гаррі Поттер та філософський камінь".
курсовая работа [66,0 K], добавлен 21.06.2013Переклад як лінгвістичне явище. Основні прийоми перекладу та адаптації назв кінофільмів з англійської на українську мову. Роль трансформацій у процесі перекладу назв кінофільмів. Комунікативна компетенція, жанрова адаптація, випущення слів при перекладі.
курсовая работа [69,1 K], добавлен 10.12.2014Способи перенесення власних імен з однієї мови в систему писемності. Проблема перекладу британських, французьких, українських та російських географічних назв. Переклад назв географічних об’єктів літерами українського алфавіту на прикладах друкованих ЗМІ.
курсовая работа [44,6 K], добавлен 03.10.2014Порівняльний аналіз назв музичних інструментів, походження слів як об'єкт прикладного лінгвістичного аналізу. Експериментальна процедура формування корпусу вибірки. Етимологічні характеристики назв музичних інструментів в англійській та українській мові.
курсовая работа [58,9 K], добавлен 18.04.2011Функції фільмонімів та їх роль при визначенні стратегії перекладу. Методи перекладу назв кінофільмів та серіалів. Проблематика вибору стратегій доместикації та форенізації. Застосування перекладознавчих стратегій у контексті назв корейських телесеріалів.
курсовая работа [292,4 K], добавлен 14.04.2023Історія розвитку перекладу власних географічних назв з англійської мови на українську. Аналіз фонових знань, необхідних для здійснення перекладу власних географічних назв з англійської мови на українську. Засоби перекладу власних географічних назв.
курсовая работа [48,4 K], добавлен 23.10.2011Значення перекладу для розвитку і вивчення культури – як міжнародної, так і культур окремих країн. Функції назв кінострічок. Стратегії перекладу назв з англійської мови на українську. Трансформація й заміна назви. Фактори, що впливають на вибір стратегії.
курсовая работа [41,7 K], добавлен 18.07.2014Розуміння терміну "сленг" в сучасній лінгвістиці. Лексика обмеженого вжитку. Загальний та спеціальний сленг. Назви чоловіка в слензі англійської мови. Структура сленгових назв чоловіка в англійській мові. Семантика назв чоловіка в англійському слензі.
курсовая работа [48,0 K], добавлен 20.03.2011
