Вертикальний контекст поеми "Пан Тадеуш" Адама Міцкевича

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вертикальний контекст поеми «Пан Тадеуш» Адама Міцкевича

Вертикальний контекст поеми «Пан Тадеуш» має традиційну будову: складається з семантичних полів національно-маркованих одиниць й алюзивних номінацій і цитат. Перше характеризує виразна детермінованість польським та литовським культурним простором. Воно, реконструюючи знакові події минулого, тогочасний соціально-культурний устрій, особливості життя, світосприйняття різних верств населення, продукує інформацію про історичні, мистецькі, побутові реалії Литви й Польщі XVIII ст. поема міцкевич вертикальний контекст національний

Елементи сектору реалій характеризує ускладнена смислова організація, у якій вирізняємо зовнішнє (експліцитне) й внутрішнє (імпліцитне) значення, останньому притаманна конотативна природа вираження семантики, здатність генерувати додаткові екстралінгвальні відомості. Це дозволяє співвідносити той чи інший номен з позамовною дійсністю, вербально зобразити способи перцепції довкілля, специфіку словесного означення реальності.

Виділяємо такі групи національно-маркованих (безеквівалентних, фонових) лексем, співвідносних з польською та литовською історією і культурою, котрі формують вертикальний контекст поеми «Пан Тадеуш», як: історичні, культурно-освітні, релігійні, побутові та інші.

Історичні коментарі, паралелі А. Міцкевич вводить у смислову структуру поеми у скомпресованій формі. Так, називаючи лише імена відомих литовських князів і королів, автор імпліцитно презентує потужний потік відомостей про славетне минуле Литви. Письменник не вдається до глибинного аналізу ролі правителів у процесі державотворення, усвідомлюючи, що антропоніми Міндовг, Витень, Гедимін, Ольгерд та ін. конотують інформацію про боротьбу з хрестоносцями, спроби впровадження християнської віри, конфлікти всередині династії й под.: Grozmgo Witenesa, wielkiego Mindowy, І Giedymina (Великий князь Литовський з 1295 р., за його правління значно розширилися кордони Литовського князівства, успішно боровся з хрестоносцями; засновник Литовської держави, Великий князь Литовський, король Литви з 1253 р., об'єднав племінні князівства, у 1251 р. прийняв християнство, щоб стати королем, проте згодом повернувся до віри своїх пращурів; Великий князь Литовський в 1316-1341 рр., засновник династії Гедимоновичів, у 1325 р. уклав союз з польським королем Владиславом І Локетком для спільної боротьби проти хрестоносців, титулував себе «королем литовців і Русі»); Wyszed^ Kiejstut і Olgierd (син Гедиміна, Великий князь Литовський в 1381-1382 рр., конфліктував зі своїм племінником Владиславом Ягайлом, що призвело до громадянської війни; Великий князь Литовський, син Гедиміна, правив разом з братом, один з основних будівничих Великого князівства Литовського, батько литовського князя і польського короля Ягайла).

Фонові лексеми як структурні одиниці вертикального контексту поеми активно сигналізують про важливість для А. Міцкевича теми боротьби за незалежність батьківщини. Високу продуктивність виявляють антропоніми, котрі пов'язані з національними повстаннями проти Росії та Пруссії, що відбулися як на території Польща, так і Литви. Йдеться про славетних поляків, литовців, котрі брали участь у визвольних виступах, боролися проти іноземних загарбників. Автор, згадуючи лише прізвище керівників повстань, вводить у смислову структуру твору потужний сектор інформації про небажання, супротив підпорядковуватися окупантам, готовність створювати нові органи влади, очолювати народ у боротьбі, нехтувати власними інтересами задля національних: Ти Kosdжzko w czamarce krakowskiej, z oczyma Podniesionymi w пієЬо, miecz obжqcz trzyma (національний герой Польщі, очолив народне повстання протии Росії та Пруссії 1794 р.); Dalej Jasinski, mlodzian piзkny i posзpny; Obok Korsak, towarzysz jego nieodstзpny (керівники повстання 1794 р. у Вільні та його околицях, загинули, захищаючи Варшаву у ході битви з військами Суворова); Co by rzekl wojewoda Niesiolowski stary (останній новогрудський воєвода Великого князівства Литовського, брав активну участь у підготовці національно-визвольного повстання на Литві, входив до складу Найвищої тимчасової ради у Вільні); Nikt go na polowanie uprosic nie moze, Bialopiotrowiczowi samemu odmцwii! (останній писар Великого князівства Литовського, символ патріотизму на Литві); Dalej w polskiej szacie Siedzi Rejtan, zaiosny po wolnosci stracie (військовий і політичний діяч Великого князівства Литовського, учасник Барської конфедерації, депутат «подільного» Сейму Речі Посполитої, виступав проти загарбницької політики Росії); Ksiqzз Dominik, kiedym z nim razem polowai i... z jeneraiem Mejenem (активний учасник народно-визвольних повстань у кінці XVIII ст., захисник Вільна у 1794 р.).

Натрапляємо на згадки про історичні події, котрі мали вплив на долю Європи загалом, Польщі зокрема: ... pokцj w Tylzy zrobii! (мирні договори між Францією, Росією, Пруссією, укладені у містечку Тільзіті, результатом яких стало утворення Варшавського князівства).

У секторі фонових лексем, що відтворюють реалії тогочасного державного устрою, фіксуємо номени на позначення різного рівня офіційних знаків, емблем, символів: Zepierwszq Pogon w Litwie zatknq krewni moi! (герб Великого князівства Литовського, зображення озброєного срібного лицаря на срібному коні, розташоване на червоному полі); Ostatni kr цl, co nosii kolpak Witoldowy (традиційна назва символу влади Великого князя Литовського).

У вертикальній площині поеми натрапляємо на чимало прямих вказівок на державні посади, котрі на той час функціонували: Podkomorzy juz zjechai z zonq i z cцrkami (попередньо високопосадовець, Princeps Nobilitatis, під час російського правління ця позиція перетворилася на номінальну, інколи міг заміняти маршалка і призначати комірників, тобто повітових землемірів); Wojski z Woznym Protazym ze swiecami w sieni Stali i rozprawiali (судовий урядовець, вибирався найчастіше з дрібної шляхти, вручав повідомлення до суду, підтримував контакти зі сторонами, оглядав місце злочину, жертви або постраждалих, виконував рішення суду в цивільних справах, наглядав за порядком під час судового процесу);

Slusznie Wozny powiadal, ze w zamkowej sieni Zmiesci siq i palestra (адвокатура). Звісно, сучасному читачеві семантика цих посад невідома вимагає декодування, проте реципієнтові часів Адама Міцкевича вона зрозуміла, тому автор не вдавався до зайвих коментарів. Ці номени були джерелом додаткової інформації до портрета того чи іншого героя, надаючи йому реальності, а усьому твору правдивості зображуваних подій.

Зміст горизонтального рівня прочитання (славетне історичне минуле, повстання, війни, будні шляхти, особливо її інтерес до полювання), зумовив насичення вертикальної площини реаліями, співвідносними з воєнним / військовим контекстом (Stojq na szancach Pragi (земляне укріплення позиції артилерії); Czqsto na awanpostach nasz z Francuzem gada (передовий сторожовий пост, який виставляють для охорони від несподіваного нападу ворога)), де висока частотність вживання властива назвам зброї: I naciqtq od licznych kordow jak nasieka (різновид мачуги, на дерев'яному чи металевому держаку розміщувалася головка з гострими шипами); Myslil zrobic wycieczkq, porwal kambefy (шабля, котру носила польська шляхта, основною ознакою був держак у формі орлиної голови); Pewnie tu probowano hartu zygmuntцwek (шабля з портретом Зигмунда ІІІ Вази); Czy szerpentynq, czyli nawet zpistoletu (крива шабля).

Сектор вертикального контексту, котрий презентують культурно- освітні реалії, номени зі сфери мистецтва і науки, характеризує дещо бідніша семантична структура. Він обмежений переважно згадками мистецьких об'єктів, що мають патріотичне забарвлення, посилюють національне звучання, звертаються як до фольклорних джерел, так і історичного підґрунтя: By stary Dqbrowskiego uslyszec mazurek («Пісня польських легіонів в Італії», яку виконували на мелодію мазурки); Panienki za wysmuklym goniq borowikiem, Ktorego piesn nazywa grzybцw pulkownikiem (відома литовська пісня про гриби, котрі виходять на війну під керівництвом боровика); Przywozil mnostwo z kazdej za Niemen wyprawy ... mazurцw z Warszawy (первісно польський народний танець у жвавому темпі й розмірі %, у XIX ст. популярний при дворах шляхти); Piesn o Justynie, powiesc o Wieslawie (вірш Ф. Карпінського; селянка К. Бродзінського). Ksiqdz Poczobut, czlek slawny, byl obserwatorem (відомий польський астроном, математик, поет); Dzieci wasze kopami pomieszczal w konwikcie (школи при монастирях).

У секторі реалій релігійного життя функціональне навантаження одиниць вертикального контексту різниться. Окремі конотують інформацію, котра бере участь у розкритті не тільки підтексту, а й концептуальності твору, акцентуючи значення віри у житті населення Польщі, Литви. Згадки про образи Діви Марії у Ченстохові та Вільні не є випадковими, адже загальновідомим є факт особливого ставлення поляків, литовців до цих святих образів: Panno swiзta, co Jasnej bronisz Czзstochowy I w Ostrej swiecisz Bramie (Ченстоховська ікона Божої Матері - одна з найбільш шанованих святинь Польщі; знаний своєю чудодійною силою образ Діви Остробрамської у Вільні). Конотативні відомості, які генерують номени на позначення святих, католицьких орденів, відомих релігійних діячів, костельних традицій, доповнюють фактуальний рівень прочитання поеми, інформуючи про активне функціонування елементів релігійного життя у світському, щоденному: Przy nim stal kwestarz (член ордену, який жебрував і цілком залежав від милостині людей); Za mysliwych, msza zwykla swiзtego Huberta (патрон мисливців); Dobrze napisal Baka, ze smierc dzga (єзуїт, місіонер, який походив з литовської шляхти); Aby tu jak najrychlej przybyl z wijatykiem (святе причастя, що подається хворому на смертельному одрі, їжа в дорогу до вічного життя).

Група одиниць вертикального контексту на позначення реалій побуту різнопланова, адже об'єднує назви страв, одягу, транспортних засобів, знарядь праці, одиниць виміру і т. ін.

А. Міцкевич дуже ретельно підійшов до зображення зовнішнього вигляду персонажів, представників різних верств населення, їх одягу, взуття, прикрас і под. Письменник увів у вертикальну площини номени типових ідентифікаторів тогочасної моди: Widzqc goscia, na folwark dqzyl po kryjomu, Bo nie mogl wyjsc spotykac w tkackim pudermanie (плащ, що захищає від пилу, коротка пелерина, одягається зверху на вбрання під час розчісування і припудрювання); Widac bylo z lez, ktore wylotem kontusza Otarl prзdko (верхній чоловічий одяг, довга сукня, застібається спереду, з розрізаними рукавами); Rubasznie wywijajqc pasek z ogorkami (пояс з френзелями зі сплетених грубих шнурків); Nie czekajqc, dobywa rapier spod kirejki (верхній чоловічий одяг, підбитий хутром, з широкими рукавами, первинно прийшов від турків); Peruka z harbajtele (сіточка на волосся); Wozny pas mu odwiqzal, pas slucki, pas lity (пояси, що виготовлялися в Слупську, були популярні у всій Польщі); W kurtkach, w butach stryflastych, w pantalonach bialych (високі шкіряні чоботи для кінної їзди; штани); Zawsze nosil Horeszkфw liberyjq dawnq (офіційний одяг королівської служби); Uwiqzany na tasmie ze srebrnym kutasem (френзель); Posrodku szla dziewczyna w bieliznз ubrana (біла сукня).

Для відтворення щоденного життя шляхти письменник вводить у вертикальний контекст поеми вербальні одиниці, котрі генерують інформацію про те, як проводили свій час герої (полювання, гра в карти й под.), хто допомагав в організації розваг: Gra Sзdzia z bernardynem Gral w mariasza (гра в карти); Widzqc rumaki szczwaczфw, dojezdzaczфw smycze, Psy jak szalone cwalem smigajq po dworze (обслуга полювання); ... wziqc co zywo Dwie pjawki, ktфre w calej okolicy slynq (порода англійських собак для полювання на великого звіра), які транспортні засоби використовували: A juz gotowe staly cugi i podwody (четверо чи шестеро коней, запряжених парами); Ani rzqce rumaki, skrzypiqce kolasy (легкий, відкритий візок, подібний до брички); Stqd chlopska furmanka Skrzypi, lecqc jakpoczta (бричка).

Дуже скрупульозним є автор у змалюванні специфіки функціонування маєтків, палаців - їх внутрішнього облаштування, служби. Він не тільки подає точні назви господарських приміщень: Sien wielka jak refektarz (їдальня); Wiзc uciekli pod lamus (будівля для зберігання харчових продуктів, одягу, зерна, знарядь праці, цінного майна, a також для житла влітку), а й номени посад, обов'язків слуг, котрі забезпечували лад у побутовому житті шляхти; Klucznikiem siebie tytulowal (відповідальний за ключі); Domowemu to ptactwu taki ochmistrzyni Wymyslila ogrфdek (домоправителька в помісті).

Особливий національно-маркований польський і литовський контекст автор будує шляхом активного використання фонової лексики на означення типових для цього регіону страв, назв посуду і под.: I cholodziec litewski milczqc zwawo jedli (холодний суп);

Szlachta ciqgnзla kufy z piwnicy na pasach (велика дерев'яна бочка, котру використовували у виноробстві, пивоварстві); Pфlgзski tluste, kumpie (копчена гусятина і свинина).

Спорадично у структурі вертикального контексту фіксуємо номени одиниць виміру: Oginski sto wlфk lasu raz przegral o wilkadaw (близько 18 га).

Реалії світу природи (назви дерев, квітів, кущів, трав, городини, тварин, птахів, комах і т. ін.) є продуктивними елементами вертикальної площини поеми «Пан Тадеуш»: Gdzie bursztynowy swierzop, gryka jak snieg biala (давня регіональна назва дикої редьки); Na oknach donice z pachnqcymi ziolki, Geranium, lewkonija, astry i fijolki. Polyskal si§ wstqzkami jaskrawych stokrotek (квіти); I zielonym slazem w konopie z wolna r§ce wsuwa, I rozchylajqc ggstwg badylow (рослина родини мальвових); K^dys, u brzegow kaluzy, Klekce bocian. Na kopach siedzq wrony zmokle (птахи); Jako wachlarz zwiniony, borowik rozrosly, W drugim zwiqzane razem jakby polne kwiatki, Opienki i rozlicznej barwy surojadki. Wojski mial muchomora (гриби); Tu owiec trzoda beczqc w ulice si§ tloczy. Stado cielic tyrolskich z mosiqznymi dzwonki; Tam konie rzqce lecq ze skoszonej Iqki (свійські тварини). Як продуктивний елемент вертикальної площини вони генерують відомості, що активно взаємодіють з предметно-логічними й насамперед емоційно-експресивними інформаційними ланцюгами концептуальності твору. Окрім типової для таких номенів функції відтворення краси литовської природи, реалізують особливе смислове навантаження - переймають на себе роль метафізичної сили, що захищає двір Соплиці, його традиції, тобто набувають ореолу оберегів.

В ономастичному сегменті вертикального контексту поеми «Пан Тадеуш» найактивнішими елементами виступають топонімічні реалії, етноніми на означення литовських, польських міст, річок, озер, лісів, пущ, місцевих жителів і под.: Litwo! Ojczyzno moja! Robaka, ktory przybyl z tamtej strony Wisly; Bialowiezy, Switezi, Ponar, Kuszelewa! Zbudowal miasto Wilno; Przywozil mnostwo z kazdej za Niemen wyprawy; Szeroko nad blqkitnym Niemnem rozciqgnionych; W takim Litwinka tylko chodzic zwykla z rana; Jest slawa, a wi§c bqdzie i Rzeczpospolita!

Отже, реалії - важливий компонент вертикального контексту поеми «Пан Тадеуш». Формуючи вертикальний простір художнього твору, автор скрупульозно добирав ті фонові лексеми, котрі через історичні, культурні, соціальні конотації якнайповніше характеризують епоху, надають твору патріотичної тональності.

Другим засобом, який бере активну участь у формуванні вертикального контексту поеми А. Міцкевича, виступають алюзивні номінації та цитати, котрі, називаючи осіб, факти, події з історії, релігії, міфології, мистецтва і т. ін., відсилають читача до певних елементів історико-культурного контексту як тогочасної Литви, Польщі, так і європейського чи світового простору.

Серед алюзивних одиниць вертикальної площини твору найпродуктивнішими є ті, першоджерелом котрих є міфологія. Назви богів, героїв міфів допомагають за мінімального вербального оформлення подати влучні порівняння, пояснення вчинків персонажів, представити їх портрети, адже викликають у свідомості читача цілий ряд відповідних асоціацій, символів, що безпосередньо пов'язані з міфологічними постатями: ипіекіі mlodq раг§ stojqcq па progu, Podobnq Janusowi dwulicemu Ьо^а (один з найдавніших римських богів, покровитель входів - виходів, початків - кінців, зображався як чоловік з двома лицями по обидва боки голови); Міаіо гак ksztalt zlotego rogu Amaltei (ріг кози Амальтеї, що вигодувала своїм молоком Зевса, наповнений квітами, овочами, фруктами, символ достатку та багатства); НгаЬіа widzial ^ піск oЬraz eUzejskwh cieni (душі померлих, котрі після смерті перебували на Єлісейських полях - місці вічної весни на крайньому заході землі, де немає хвороб, страждань, панує вічний мир); ... ]ак wracajqca ^ drzewo rodzme dryjada (лісова німфа, що живе на дереві); ... рапаіе 2 Ротощ, Florq і Wertumnem Nad DoЬrzynsкiego domem, stodolq і gаmnem (бог пір року та пов'язаних з ними змін у природі); Ьесіаіу ]акprzed wozem bogini rozkoszy (богиня кохання Афродіта).

Вводячи на денотативний рівень такі алюзії, як Ostatni кгої, со nosil kolpak Witoldowy; Зак дw Wespazyjanаs піє wqchal piemgdzy, А. Міцкевич вказує на реальні факти, співвідносні як з національною історією, так і світовою, сподіваючись, що реципієнт володіє інформацією про литовського князя Вітольда та польського короля Зигмунда Августа чи римського імператора Веспасіана й крилаті фрази його авторства.

Додаткову інформацію до основних семантичних ланцюгів поеми конотують алюзії, джерелом котрих є мистецтво загалом, музичне зокрема. Порівняння з Цибульським, героєм відомої у Литві жалібної пісні про пані Цибульську, котру чоловік програв у карти москалеві, не є випадковим, оскільки розкриває специфіку самосприйняття Ключника: Сгу ]а Cybulski? -- ггесге па О Кіасгпік 2 іаіет - Со іощ ргге^аі, grajqc w таг^га 2 Mosкalem. Патріотичний контекст створює алюзія Жу^аіу Жіоскот роЬкіе щЬу ^^п^, адже це покликання на написану Юзефом Вибіцьким у 1797 році пісню польських легіонів, котрі воювали під командуванням Яна Домбровського, відому також як «Мазурка Домбровського», національний гімн Польщі.

Аналіз семантичного наповнення поеми «Пан Тадеуш» А. Міцкевича свідчить, що вертикальний контекст твору не обмежений лише польським та литовським культурним простором. Фіксуємо реалії інших народів, котрі стали частиною життя місцевого населення або прямо чи опосередковано співвідносні з історичним і культурним процесами, що відбувалися на Литві, у Польщі: Nalal wзgrzyna (угорське вино); Wreszcie, po wielu kosztach i ukazach (розпорядження російського царя); A czy Sзdzia - rzekl Major - zoltq ksiзgз czytal (збірник російських військових законів); Wtargnзli do nas hordq gorszq od Nogajow (турки, що проживали на Кавказі); Wiadomo, ze tytuly przychodzq z Paryza (столиця Франції); ... oj ten Bonapart figurka! Bez Suwarowa to on moze nas wytuza (французький імператор, полководець; головнокомандувач російської царської армії); Wy, klasyczne Tyburu spadajqce wody! (річка в Італії); ... o sq dwaj Brejgele I oprocz Ruisdala, na calej polnocy (фламандські художники; голландський пейзажист); Az tu widzimy wszystkie landraty, hofraty (начальник повіту в Пруссії; радник двору в Німеччині, Австрії); I ktorym drozszy niz laur Kapitolu (один з семи пагорбів, на котрому збудовано Рим, у переносному значенні - офіційне визнання).

Отже, вертикальний контекст поеми Адама Міцкевича «Пан Тадеуш» має традиційну структуру, у котрій вирізняємо сектор національно-маркованої лексики, що співвідносна з литовським і польським історико-культурологічним контекстом, та сектор алюзій, першоджерелом котрих виступає міфологія, світовий історичний процес, знакові мистецькі зразки і под. Елементи вертикальної площини твору польського письменника тісно взаємодіють з інформацією горизонтального контексту, доповнюючи, увиразнюючи, розширюючи за мінімального словесного вираження інформаційний потенціал останньої шляхом генерування відомостей про певні історичні події та постаті, елементи побуту, культурно- освітні реалії, котрі не беруть участі у формуванні основних сюжетних ліній, натомість створюють цілком правдиве, реальне тло для розвитку інтимної, патріотичної тематики.

У майбутньому бачиться доцільним більш ґрунтовно вивчити ономастичний простір як елемент вертикального контексту поеми. Зібраний матеріал дозволить повніше розкрити питання глибини концептуального рівня прочитання літературного шедевра Адама Міцкевича зокрема, індивідуально-авторської мовної картини світу загалом.

Література

1. Ахманова О. С., Гюббенет И. В. Вертикальный контекст как филологическая проблема. Вопросы языкознания. 1977. № 3. С. 47 - 54.

2. Васейко Ю. Структурно-функціональні параметри вертикального контексту художнього твору: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова». Луцьк, 2004. 21 с.

3. Верещагин Е. М., Костомаров В. Г. Лингвострановедческая теория слова. Москва, 1980. 320 с.

4. Міцкевич А. Пан Тадеуш, або Останній наїзд на Литві. Київ, 1998. 639 с.

5. Chrzanowski I. Za co powinnismy kochac Pana Tadeusza. Rzym, 1995. 230 s.

6. Gorski K. Adam Mickiewicz. Warszawa, 1989. 378 s.

7. Jastrun M. Adam Mickiewicz. Warszawa, 1984. 235 s.

8. Pigon S. O ksi<?gach narodu i pielgrzymstwa polskiego. Krakow, 1996. 150 s.

9. Stupkiewicz S. Adam Mickiewicz. Zarys bibliograficzny. Warszawa, 1957. 279 s.

Yuliia Vaseiko

The Vertical Context of the Adam Mickiewicz's Poem «Pan Tadeusz»

The article analyzes the vertical context of the poem «Pan Tadeusz» written by the famous Polish writer Adam Mickiewicz. It has been found out that the vertical context of the art work has a traditional semantic structure. It consists of a semantic field of the words with national meanings, which are mostly represented by the Lithuanian and Polish cultural and historical contexts, and the sector of allusion units and nominations, where the highest productivity is typical for allusions, the original source of which is mythology, world history, culture. The units of the vertical context of the poem «Pan Tadeusz» create a semantically rich background for the development of main lines sense: the love story, the life of the rich people, the struggle of Lithuania and Poland for independence. The vertical context by minimum verbal presentation connotes information about historical, cultural events in the life of countries (Poland and Lithuania), contains references to their prominent representatives, describes the peculiarities of the state system, depicts everyday realities (clothes, dishes, transport etc.), names real Polish and Lithuanian onomastic space. If the reader in his thesaurus has knowledge about background information, designated by the units of the vertical context of the poem, he can perceive the semantic structure of the Adam Mickiewicz's masterpiece «Pan Tadeusz» much deeper and more fully.

Key words: vertical context, horizontal context, implication content, culture, background information, the words of national meanings, allusion, informational levels of the artwork.

Размещено на Allbest.ru