Концептуальні ознаки емоції сум в англомовній картині світу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Концептуальні ознаки емоції сум в англомовній картині світу

Тетяна Крисанова

У сталі розглянуто концептуальні ознаки емоції СУМ в англомовній картині світу, виділено її етимологічні характеристики, визначено ім'я емоції, зазначено родову і видові ознаки. Основна етимологічна ознака емоції містить значення негативної оцінки, що охоплює фізичну і духовну сфери людини і визначає внутрішню форму лексеми - імені емоції. Іменем емоції СУМ є прикметник sad,її змістову структуру утворюють шість значень, більшість із яких представлено прикметником sad,що є первинною лексемою для ряду похідних, разом із високою частотністю її вживань і етимологічно первинною появою у мові. Виділені родова і видові ознаки уможливлюють трактувати сум як негативний емоційний стан, викликаний оцінкою суб'єктом ситуації або події як малефактивною, що сприяє виникненню в нього відчуття нещастя, самотності, жалюгідності. У статті запропоновано лексико- семантичне поле емоції, що дозволяє виділити ієрархічну структуру лексичних одиниць, об'єднаних інтегральною семою. Семантичний простір концепту СУМ структурований лексико-семантичним полем з домінантою, представленою іменем концепту - полісемантичною лексемою sadз семантичними розширеннями, утвореними значенням прикметника sadі класифікованими у три групи: 1) група, об'єднана гіперсемою “unhappy/ нещасний”, включає значення “такий, що переживає або показує сум, нещастя; трагічний”; 2) група, об'єднана гіперсемою “tragic/ трагічний”, включає значення “такий, що спричиняє або передає велику печаль, горе”; 3) група, об'єднана гіперсемою “deplorable/ жалюгідний”, включає значення “такий, що викликає жалість; нещасливий, бідолашний”. Відповідно в роботі виділено три радіально-ланцюжкових мікрополя з відповідними розширеннями: мікрополе “Unhappy” із розширенням “Unfortunate”і “Displeased”, мікрополе “Sorrowful”із розширенням “Distressing” і “Dreadful”, мікрополе “Deplorable” із розширенням “Disgraceful”.

Ключові слова: значення, емоція, картина світу, концептуальний, ознака, сум.

Крысанова Татьяна. Концептуальные признаки эмоции ПЕЧАЛЬ в англоязычной картине мира

В статье рассмотрены концептуальные признаки эмоции ПЕЧАЛЬ в англоязычной картине мира, выделены ее этимологические характеристики, определены имя эмоции, указаны родовая и видовые признаки эмоции ПЕЧАЛЬ. Основной этимологический признак эмоции содержит значение отрицательной оценки, охватывает физическую и духовную сферы человека и определяет внутреннюю форму лексемы - имени эмоции. Именем эмоции ПЕЧАЛЬ является прилагательное sad, содержательную структуру эмоции образуют шесть значений, большинство из которых представлено прилагательным sad, что является первичной лексемой для ряда производных, вместе с высокой частотностью ее употреблений и этимологически первичным появлением в языке. Выделенные родовая и видовые признаки позволяют трактовать печаль как отрицательное эмоциональное состояние, вызванное оценкой субъектом ситуации или события как малефактивного, что способствует возникновению у него ощущения несчастья, одиночества. В статье предложено лексико-семантическое поле эмоции, которое позволяет выделить иерархическую структуру лексических единиц, объединенных интегральной семой. Семантическое пространство эмоции ПЕЧАЛЬ структурировано лексико-семантическим полем с доминантой, представленной именем эмоции - многозначной лексемой sadс семантическими расширениями, образованными значением прилагательного sadи объединенными в три группы: 1) группа, объединенная гиперсемою “unhappy/ несчастный”, включающая значение “такой, что переживает или показывает печаль, несчастье; трагический”; 2) группа, объединенная гиперсемою “tragic/ трагический”, включающая значение “такой, что вызывает или передает большую печаль, горе”;3) группа, объединенная гиперсемою “deplorable/ жалкий”, включающая значения “вызывающий жалость; несчастливый, бедный”. Соответственно в работе выделены три радиально-цепочечных микрополя с соответствующими расширениями: микрополе “Unhappy” с расширением “Unfortunate” и “Displeased”, микрополе “Sorrowful” с расширением “Distressing” и “Dreadful”, микрополе “Deplorable” с расширением “Disgraceful”.

Ключевые слова: значение, картина мира, концептуальный, печаль, признак, эмоция. сум англомовний емоція лексичний

Krysanova Tetiana. Conceptual Features of Emotion SADNESS in the English Picture of the World

This article deals with the conceptual features of emotion SADNESS in the English picture of the world, its etymological characteristics are highlighted, the name of emotion is determined, the generic and specific features of emotion SADNESS are indicated. The main etymological feature of the emotion is the negative evaluation that covers the physical and moral spheres of the human life and defines the internal form of a lexical unit - the name of emotion. The name of emotion SADNESS is the adjective sad, the meaning of the emotion is revealed through six meanings, most of which are represented by the adjective sad, which is the primary lexical unit for a number of derivatives, along with the high frequency of its use and etymologically the initial appearance in the language. Generic and specific characteristics of emotion SADNESS are singled out, accordingly sadness is treated as a negative emotional state, caused by the subject's assessment of the situation or event as malefactive, which contributes to the emergence of the feeling of misfortune, loneliness, and mournfulness. In the article the lexical- semantic field of emotion SADNESS is built, which allows to select the hierarchical structure of lexical units united by the integral sem. The semantic space of emotion SADNESS is structured by the lexical-semantic field with a dominant, represented by the name of the emotion - a polysemantic lexeme sad with semantic extensions, formed by the meanings of the adjective sad and organized into three groups: 1) a group united by the hypersemic “unhappy” including the meaning of “experiencing or showing sadness, misfortune; tragic”; 2) a group united by the hypersemic “tragic” including the meaning of “causing or transmitting great sorrow, grief'; 3) a group, united by the hypersemic “deplorable” including the meaning of “one that causes pity; unlucky, poor”. Accordingly, three radial-chain microfields with the appropriate extensions are distinguished: microfield “Unhappy” with extensions of “Unfortunate” and “Displeased”, microfield “Sorrowful” with extensions “Distressing” and “Dreadful”, microfield “Deplorable” with extension “Disgraceful”.

Key words: conceptual, emotion, feature, meaning, picture of the world, sadness.

Постановка наукової проблеми та її значення

Емоції супроводжують людину протягом життя, збагачуючи її досвідом, тому питання емоційності є об'єктом вивчення в межах різних наукових парадигм: психології, лінгвістики, біології, філософії, логіки. Воно не тільки не втрачає своєї актуальності, не дивлячись на накопичений багатий досвід, але й набуває нових форм й окреслює нові перспективи. Проблема концептуалізації і категоризації емоцій як знання,об'єктивованого в системі природної мови, є предметом сучасних досліджень у галузі лінгвістики емоцій [3; 5; 7]. Концептуалізація світу, зазначає О. Кубрякова, передує етапу мовленнєвого повідомлення, вона включена в особистісні смисли мовця [6, с. 178]. Неоднорідність феномена емоційності, своєрідність способів її вербалізації зумовлює існування різноманітних лінгвістичних підходів до його трактування. Вивчення емоції в когнітивному аспекті уможливлює її розгляд як ментального динамічного конструкта людської свідомості, який містить знання про емоцію, маніфестованого в мові.

Аналіз досліджень цієї проблеми

Емоцію суму виділяють як базову у психологічних класифікаціях К. Оутлі [12], П. Екмана [10], К. Ізарда [4], Дж. Кампоса [11] тощо, зазначаючи, що сум виконує адаптивну функцію, уможливлюючи уповільнення в людини психічних і соматичних процесів; комунікативну функцію, повідомляючи людині про дисгармонійність ситуації; мотиваційну функцію, спонукаючи людину досягти більшого; функцію формування емпатії, коли людина набуває навичок співпереживати іншому [4, с.161]. У філософських розвідках сум як фундаментальна емоція був протиставлений радості і пов'язаний зі злом. Виникнення суму припускає зовнішню причину, а саме втрату цінного [9, с. 237-245], що викликає тілесні відчуття, пов'язані з нею [8, с. 160-185]. Утілеснення суму спричинене його зв'язком з фізіологічними процесами, які, на думку Р. Декарта, пов'язані з роботою серцево- судинної і кровоносної систем. Саме уповільнення руху крові по судинам приводить до побіління шкіри, відчуття холоду, погіршення апетиту тощо [2, с. 529], що, в свою чергу, супроводжене певною інтелектуальною діяльністю [2, с. 520]. У лінгвістичній царині емоція суму була об'єктом наукових розвідок переважно в лінгвокультурному порівняльному аспекті, зокрема на матеріалі німецької і російської мов (М. Красавський [5]), англійської, німецької і російської мов (Е. Сафіна [7]), у російській і французькій англомовних картинах світу (І. Волостних [1]). А. Вежбицька пояснює концепт СУМ за допомогою семантичних примітивів, зазначаючи універсальність цієї емоції в різних культурах [13]. При цьому концептуальні ознаки емоції СУМ саме в англомовній картині світу ще не були предметом окремого дослідження. Тому актуальним є аналіз визначення місця емоції в англомовній картині світу.

Мета і завдання статті

Мета роботи полягає у виявленні концептуальних ознак емоції СУМ, що уможливить визначення когнітивної структури знань про СУМ в англомовній картині світу. Зазначена мета зумовлює вирішення таких завдань: охарактеризувати етимологічні ознаки емоції СУМ для виділення її передконцептуальних характеристик; визначити ім'я емоції; виділити родову і видові ознаки емоції СУМ; описати лексичні засоби репрезентації емоції СУМ.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Згідно з даними етимологічних словників англійської мови, первинною є лексема sad,яка вперше зафіксована у ХШ ст. Лексема пройшла історичні трансформації від ProtoIndo-Europeanseto- “задовольняти” (tosatisfy), від кореня з Latinsatis“достатньо” (enough) [23], від OldEnglishs^dу значенні “насичений, повний, той, що має наповнення (їжею, напоєм, бійкою тощо)” (sated, full, havinghadone'sfill (offood, drink, fighting, etc.), від Proto-Germanicsathaz(також OldNorsesaцr, MiddleDutchsat, Dutchzad, OldHighGermansat, Germansatt, Gothicsa^s) у значенні “насичений, повний” (satiated, sated, full) [22]. У подальшому семантичний розвиток лексеми пройшов через значення “важкий ментально чи фізично” (heavy, ponderous (i.e. fullmentallyorphysically) і “втомлений” перед перетворенням його значення в “нещасний” [22]. У період MiddleEnglishлексема набула значення “стійкий, фіксований” (steadfast, firmlyestablished, fixed), в подальшому “серйозний” і “похмурий” (fromserioustograve) [22; 23]. Пізніше лексема набуває значення “сумний, скорботний” (sorrowful). У XVII ст. в семантичному значенні одиниці з'являється сема “що розчаровує, поганий” (deplorablydisappointingorbad) [22].

Негативного відтінку “дуже поганий” лексема набула в кінці XVII ст., що дало поштовх до утворення нових значень і перетворення одиниці в полісемантичну складову. Додавання значення “ниций, жалюгідний” у кінці XIX ст. стимулювало процес фразеологізації й утворення фраземи sadsack, яка набула популярності під час II Світової війни завдяки герою коміксів - новобранцю на прізвисько TheSadSack, створеному Дж. Бейкером для підняття бойового духу бійців. Фразема sadsackозначає “тюхтій, недотепа, людина, яка постійно робить помилки, не дивлячись на благі наміри” (anineptpersonwhomakesmistakesdespitegoodintentions) [17; 22]. Лексема-дериват sadnessз'явилася в середині XIVст. у значенні “серйозність” (seriousness). У XV ст. значення розширилося за рахунок семи “сум”. Похідне дієслово saddenу значенні “змушувати сумувати” з'явилося на початку XVI століття і походило від OldEnglishsadian. Прислівник-дериват sadly, датований в етимологічних словниках кінцем ХІІІ ст. із значенням “дуже” і “сильно, міцно”, на початку XIV ст. набуває значення “сумно” [22].

Отже, основна етимологічна ознака емоції СУМ пов'язана з негативною оцінкою фізичної і духовної сфери людини. Загальна оцінка доповнена такими аспектами лексичного значення як стійкість і міцність, що в подальшому трансформовано в стійкий негативний стан, пов'язаний із відчуттям нещастя і суму.

Труднощі аналізу лексичного значення імен емоцій, на думку С. Жаботинської, пов'язані з тим, що емоції через континуальність психологічної природи є неподільними на внутрішні ознаки і тим самим проблемні для опису. У побутовому трактуванні сутність конкретної емоції визначають не формулою “Це є ...”, а формулами “Це коли ...” і “Це як...” [3, с. 49]. Лексичні одиниці різної частиномовної приналежності, як зазначає О. Кубрякова, знаходять свою форму для передачі значень як структур знань і з часом є здатними передавати закріпленість подібних значень за різними “тілами” знаків. У пам'яті людини позначення предмета, дії, ознаки збережені як окремі одиниці - кожна зі своєю структурою знання [6, с. 177-178]. Компонентний аналіз, на думку С. Жаботинської, дозволить встановити список сем, прослідкованих в усіх лексико-семантичних варіантах слів, оскільки вони пов'язані відносинами суміжності [3, с. 49].

За даними британських і американських корпусів англійської мови, емоція СУМ вербалізована прикметником sad,іменником sadness,дієсловом saddenі прислівником sadly. Семний (компонентний аналіз) дозволяє виявити поняттєвий зміст кожної лексичної одиниці.

Відповідно до результатів аналізу лексикографічних джерел [15; 17; 18; 20; 21; 23], семантичне значення прикметника sadмістить шість сем: “нещасний, той, що відчуває сум, печаль”; “гнітючий, той, що змушує почувати нещасним”; “незадовільний, дуже поганий, неприйнятний”; “самотній, відлюдний; нудний”; “нікчемний, той, що не заслуговує на повагу”; “тьмяний (про колір)”.

Іменник sadnessмістить три базові семи, зазначені тільки у частині словників [15; 18; 19]: “сумне почуття”; “стан суму”; “якість надмірної скорботи”. Лексикографічні джерела [15; 17; 18; 20; 21; 23] фіксують три значення у прислівника sadly: “нещасливо”; “незадовільно”; “сильно, надзвичайно (про ситуацію, стан)”. Встановлено два базових значення в дієслова sadden: “змусити когось сумувати”; “засмутитись”.

Аналізуючи частотність слововживань у контекстах, засвідчених корпусними словниками BNCі COCA[14; 16], простежуємо певну закономірність, пов'язану з найбільш частотним вживанням лексеми - прикметника sad,що складає від 52,9 % до 66 % слововживань в різних контекстах; sadness- від 12 % до 17 %; sadly- від 16 % до 31 % і sadden-0,01%.

Отже, змістову структуру концепту СУМ утворюють шість значень, більшість із яких представлено прикметником sad, що є первинною лексемою для ряду похідних. Висока частотність його вживань і етимологічно первинна поява у мові дозволяє стверджувати, що іменем концепту СУМ є прикметник sad.

Аналіз словникових дефініцій дозволяє простежити ієрархію семантичних компонентів і виявити сигніфікативне значення лексеми sad- імені емоції СУМ: feeling unhappy, not happy, especially because something unpleasant has happened; making you unhappy a sad event, situation etc makes you feel unhappy; not satisfactory very bad or unacceptable; lonely a sad person has a dull, unhappy, or lonely life; boring [18]; very bad in a way that makes you feel angry, upset, or shocked [19]; showing, expressing, or feeling sorrow or unhappiness; causing sorrow or gloom; deplorable or inadequate; sorry; dark-hued; somber [25].

Результати дослідження дозволяють виділити родову і видові ознаки емоції СУМ. Родовою виступає онтологічна категоріальна ознака “емоція” або “почуття” (emotionorfeeling), яка узагальнює денотативне значення лексем, що утворюють семантичний простір. Видові ознаки слугують для конкретизації значення лексеми sadі є прототипом для емоції суму. Серед видових ознак виділяємо:

- онтологічну - “стан” (feeling sorrow or unhappiness, feeling unhappy, experiencing or showing sorrow or unhappiness) - суб'єкт почуває себе нещасним, самотнім;

- аксіологічну - “негативна оцінка” (somethingunpleasanthashappened;notsatisfactoryverybadorunacceptable) - суб'єкт оцінює свій досвід чи певну ситуацію негативно через відчуття нещастя, горя, презирства чи нудьги;

- каузативну - “причина емоції” (causingsorroworgloom; causingorassociatedwithgrieforunhappiness; causingorcharacterizedbysorroworregret;unfortunateandregrettable) - сум викликаний або викликає почуття горя чи нещастя через незадовільну ситуацію;

- ситуаційну - “ситуація або подія, яка впливає на відчуття суму” (somethingunpleasanthashappened;asadevent,situationetc. makesyoufeelunhappy) - сум викликаний певною ситуацією або подією, які змушують суб'єкта відчувати себе нещасним;

- телеологічну - “примус, тиск” (verybadinawaythatmakesyoufeelangry,upsetorshocked) - неприємна ситуація змушує суб'єкта відчувати негативні емоції;

- ідентифікуючу ознаку - “суб'єкт емоції”- людина, яка відчуває сум.

Отже, сум є негативним емоційним станом суб'єкта, викликаний його оцінкою ситуації або події як малефактивної, що викликає у суб'єкта відчуття нещастя, самотності, жалюгідності.

Визначення засобів вербалізації емоції СУМ потребує побудови лексико-семантичного поля, що дозволить виділити ієрархічну структуру лексичних одиниць, об'єднаних інтегральною семою. Аналіз лексикографічного матеріалу засвідчує, що семантичний простір концепту СУМ структурований ЛСП з домінантою, представленою іменем емоції - полісемантичною лексемою sadіз семантичними розширеннями, утвореними значенням прикметника sadі розподіленими за трьома групами: 1) група, об'єднана гіперсемою “unhappy/ нещасний”, включає значення “такий, що переживає або показує сум, нещастя; трагічний”; 2) група, об'єднана гіперсемою “tragic/ трагічний”, включає значення “такий, що спричиняє або передає велику печаль, горе”;

3) група, об'єднана гіперсемою “deplorable/ жалюгідний”, включає значення “такий, що викликає жалість; нещасливий, бідолашний”.

Значення лексеми sadє сукупністю значень її основних синонімів, виділених за допомогою компонентного аналізу: unhappy, miserable, sorrowful, gloomy, melancholy, mournful, woe-begone, wretched, dejected, downcast, despondent, in low spirits, low-spirited, low, downhearted, deplorable, depressed, doleful, glum, cheerless, abominable, afflicted, down, dreary, dull, gloomy, grave,grieved, grievous, morose, moving, oppressive, pitiable, pitiful, regrettable, sorry, unfortunate, woeful,wretched, grief-stricken, pathetic, depressing, calamitous.ЛСП “Sad” інтегровано єдиною архісемою “sad / сумний” і диференційовано трьома гіперсемами, кожна з яких об'єднує декілька розширень, утворюючи радіально-ланцюжкові мікрополя “Unhappy”, “Sorrowful”, “Deplorable”, які структуровано за принципом центр - периферія й мотивовано центральним членом.

Мікрополе “Unhappy” умотивоване гіперсемою “той, що переживає або викликає печаль, сум, скорботу, нещасливий” (experiencing, ormarkedby, orcausing, sadness, sorrow, ordiscontent) містить синоніми despondent, inlowspirits, low-spirited, low, downhearted, miserable, sorrowful, gloomy, melancholy, mournful, woe-begone, wretched, dejected, downcastтощо. Лексема unhappyозначає властивість об'єкта відчувати сумне почуття або спричиняти скорботу в інших [26] . Значення лексеми може стосуватися не тільки чуттєвої сфери людини, але й абстрактних понять, наприклад, unhappymarriage, unhappyexperienceтощо. До складу мікрополя входять два розширення, мотивовані відповідними семами: розширення “Unfortunate”і “Displeased”.

Розширення “Unfortunate”умотивоване семою “позначений нещастям; який позначений і супроводжений поганою вдачею” (not favored by fortune; marked or accompanied by or resulting in

illfortune[26]). До складу розширення включено номінації СУМУ, значення яких зумовлено значенням жалюгідності - sad, miserable, sorrowful, unlucky, wretched, infelicitous, ill-fatedтощо.

Розширення “Displeased” містить когнітивні ознаки, поєднані семою “незадоволений; який переживає або демонструє невдоволення” (notpleased; experiencingormanifestingdispleasure [24]) і утворює синонімічний рядdiscontented,disgruntled,disappointed, dissatisfiedтощо.

Мікрополе “Tragic”умотивоване гіперсемою “надзвичайно скорботний, неприємний, сповнений жалю” й утворює синонімічний рядdepressing,disastrous,grievous, calamitous,dismal,miserable, wretched,unfortunate, terrible, moving, pitiful, mournful, gloomy, pathetic, distressing, dreadfulтощо. До складу мікрополя входять два розширення, мотивовані відповідними семами: розширення “Distressing” і “Dreadful”.

Розширення “Distressing” містить лексичні одиниці, умотивовані семою “прикрий; який вселяє занепокоєння і спричиняє страждання”. До складу розширення включено номінації СУМУ, значення яких зумовлено значеннями фатальності і катастрофічності: fatal,unfortunate,disastrous,dreadful,grievous,woeful,lamentable,calamitous,wretchedтощо. Семантичне значення лексем наведеного синонімічного ряду відображає одну з первинних психологічних ознак печалі - страждання як основи суму, що підкреслює нерозривний зв'язок емоції з оточуючим середовищем.

Розширення “Dreadful” містить когнітивні ознаки, поєднані семою “огидний” і утворює синонімічний рядdreadful, terrible, galling, grievous, regrettable, abject, deplorable, lamentable,wretched, vexatious.

Мікрополе “Deplorable” умотивоване гіперсемою “жалюгідний; який заслуговує на несхвалення” і містить лексичні одиниці з когнітивними ознаками нікчемного, злиденного, скорботного характеру об'єктаdistressing,lamentable,pitiful,sad,sorry,miserable,woeful,wretched,pitiable,pathetic, calamitous, regrettableтощо.

До складу мікрополя входить розширення “Disgraceful”, умотивоване семою “ганебний; який заслуговує на осуд чи неповагу” і містить лексичні одиниці, які негативно оцінюють вчинки або поведінку людини та певні явища як такі, що викликають сум, огиду, провину тощо: dishonourable,execrable,reprehensible,disreputable,blameworthyтощо.

Окремі розширення мікрополів частково накладені одне на одне, утворюючи зони перетинів і переходів.

Висновки та перспективи подальшого дослідження

Отже, до основної етимологічної ознаки емоції СУМ віднесено загальну негативну оцінку, що охоплює фізичну і духовну сфери і визначає внутрішню форму лексеми. В основі семантичних трансформацій лежить тяжіння лексичного значення лексем до загальної негативної оцінки, пов'язаної з почуттями скорботи, розчарування, нещастя і втоми. Ім'ям емоції є лексемаsad,яка домінує за частотністю й полісемантичністю значень серед однокорінних лексем. Родовою ознакою емоції СУМ виступає онтологічна категоріальна ознака “емоція” або “почуття”, видові містять ознаки стану, негативної оцінки, каузативного і ситуативного аспектів емоції, вольового впливу і суб'єктності. Семантичний простір емоції СУМ структурований ЛСП з домінантою, представленою іменем емоції із семантичними розширеннями, утвореними значенням прикметника sadі трьома радіально-ланцюжковими мікрополями “Unhappy”, “Sorrowful”, “Deplorable” із відповідними розширеннями. Перспектива подальшого вивчення когнітивної структури емоції СУМ полягає у побудові матричної моделі для визначення всього об'єму когнітивної інформації, активованої емоцією.

Джерела та література

1. Волостных И. А. Эмоциональные концепты “страх” и “печаль” в русской и французской языковых картинах мира (лингвокультурологический аспект) : дис. ... канд. филол. наук : 10.02.19. - Тамбов, 2007. - 137 с.

2. Декарт Р. Сочинения в 2 т. - Т. 1. - М. : Мысль, 1989. - С. 481-572.

3. Жаботинская С. Имя как текст: Концептуальная сеть лексического значения (анализ имени эмоции) / Светлана Жаботинская // Когниция, коммуникация, дискурс. - 2013. - №6. - С. 47-76.

4. Изард К. Э. Психология эмоций / К. Э. Изард. - СПб. : Питер, 2000. - 464 с.

5. Красавский Н. А. Эмоциональные концепты в немецкой и русской лінгвокультурах / Н. А. Красавский. - Волгоград : Перемена, 2001. - 495 с.

6. Кубрякова Е. С. Язык и знание: на пути получения знаний о языке: Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира / Е. С. Кубрякова. - М. : Языки славянской культуры, 2004. - 560 с.

7. Сафина Э.Ф. Концепт “печаль” в английском, немецком и русском языках / Э. Ф. Сафина. СПб. : ООО “Свое издательство”, 2014. -188 с.

8. Спиноза Б. Этика / Б. Спиноза. - Мн. : Харвест, , 2001. - 336 с.

9. Фрейд 3. Печаль и меланхолія / 3. Фрейд // Психология эмоций. Тексты / Под ред. В. К. Вилюнаса, Ю. Б. Гиппенрейтер. - М. : Изд-во Моск. ун-та, 1984. - 288 с.

10. Экман П. Психология эмоций. Я знаю, что ты чувствуешь / Пол Экман. - СПб. : Питер, 2010. - 334 с.

11. Campos J. J. Toward a new understanding of emotions and their development / J. J. Campos, K. СBarrett // Emotions, Cognition and Behavior / ed. by С. Е. Izard, J. Kagan, R. B. Zajonc. - New York : Cambridge University Press, 1984. - P. 229-263.

12. Oatley K. Emotions / K. Oatley // Wilson R. The MIT Encyclopedia of Cognitive Sciences / ed. by Robert Wilson, Frank C. Keil. - Cambridge : MIT Press. 1999. - P. 231-246.

13. Wierzbicka А. Defining Emotion Concepts / А. Wierzbicka // Cognitive Science. - 1992. - №16. - Р. 558-559.

14. BNC - British National Corpus [Electronic resource]. - Mode of access : http://corpus.byu.edu/bnc/.

15. Cambridge Dictionary Online: Free English Dictionary and Thesaurus. [Electronic resource]. - Mode of access : https://dictionary.cambridge.org.

16. COCA - the Corpus of Contemporary American English. [Electronic resource]. - Mode of access : http://corpus.byu.edu/coca/.

17. Collins English Dictionary and Thesaurus. [Electronic resource]. - Mode of access :

http://www.collinsdictionary.com.

18. Longman dictionary of contemporary English. [Electronic resource]. - Mode of access:

https://www.ldoceonline.com

19. Macmillan Dictionary. [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.macmillandictionary.com.

20. Memidex. Free online dictionary/thesaurus. [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.memidex.com

21. Merriam-Webster Dictionary and Thesaurus. [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.merriam-

webster.com.

22. Online Etymology Dictionary. [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.etymonline.com.

23. Oxford Living Dictionaries English Oxford Living Dictionary. [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.oxforddictionaries.com/

24. Sensagent Dictionary. [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.sensagent.com

25. The American heritage dictionary of the English language. [Electronic resource]. - Mode of access :https://ahdictionary.com

26. WordNet Search - 3.1. [Electronic resource]. - Mode of access : http://wordnetweb.princeton.edu/perl/webwn.

References

1. Volostnyih, Iryna. 2007. Emotsionalnyie kontsepty “strah” i “pechal” v russkoy i frantsuzskoy yazyikovyih kartinah mira (lingvokulturologicheskiy aspekt). PhD diss, University of Tambov.

2. Dekart, Rene. 1989. Sochineniya v 21. T. 1. Moscow: Myisl.

3. Zhabotinskaya, Svetlana. 2013. “Imya kak tekst: kontseptualnaya set leksicheskogo znacheniya (analiz imeni emotsii)”. Kognitsiya, kommunikatsiya, diskurs 6: 47-76.

4. Izard, Kerol. 2000. Psihologiya emotsiy. Saint Petersburg: Piter.

5. Krasavskiy, Nikolai. 2001. Emotsionalnyie kontseptyi v nemetskoy i russkoy lIngvokulturah. Volgograd : Peremena.

6. Kubryakova, Elena. 2004. Yazyikiznanie: naputipolucheniyaznaniyoyazyike: Chastirechiskognitivnoytochkizreniya. Rolyazyika vpoznanii mira. Moscow: Yazyiki slavyanskoy kultury.

7. Safina, Elina. 2014. Kontsept “pechal” v angliyskom, nemetskom i russkom yazyikah. Saint Petersburg: OOO “Svoe izdatelstvo”.

8. Spinoza, Benedikt. 2001. Etika. Minsk : Harvest.

9. Freyd, Zigmundt. 1984. “Pechal i melanholIya. In Psihologiya emotsiy”. Teksty. Edited by V. K. Vilyunas, Yu. B. Gippenreyter. Moscow: Izd-vo Mosk. un-ta.

10. Ekman, Paul. 2010. Psihologiya emotsiy. Ya znayu, chto ty chuvstvuesh. Saint Petersburg: Piter.

11. Campos, J. J. 1984. “Toward a new understanding of emotions and their development”. In: Izard, C. E,, Kagan, J., Zajonc, R. B. Emotions, Cognition, and Behavior. 229-263. New York: Cambridge University Press.

12. Oatley, Keith. 1999. Emotions. In: Wilson, Robert A. and Keil, Frank C. The MIT Encyclopedia of Cognitive Sciences. Cambridge: MIT Press.

13. Wierzbicka, Anna. 1992. “Defining Emotion Concepts”. Cognitive Science. 16: 558-559.

14. “BNC - British National Corpus”. http://corpus.byu.edu/bnc/

15. “Cambridge Dictionary Online: Free English Dictionary and Thesaurus”. https://dictionary.cambridge.org

16. “COCA - the Corpus of Contemporary American English”. http://corpus.byu.edu/coca/

17. “Collins English Dictionary and Thesaurus”. http://www.collinsdictionary.com.

18. “Longman dictionary of contemporary English”. https://www.ldoceonline.com.

19. “Macmillan Dictionary”. http://www.macmillandictionary.com.

20. “Memidex. Free online dictionary/thesaurus”. http://www.memidex.com.

21. “Merriam-Webster Dictionary and Thesaurus”. URL: http://www.merriam-webster.com.

22. “Online Etymology Dictionary”. http://www.etymonline.com.

23. “Oxford Living Dictionaries English Oxford Living Dictionary”. http://www.oxforddictionaries.com/.

24. “Sensagent Dictionary”. http://www.sensagent.com

25. “The American heritage dictionary of the English language”. https://ahdictionary.com.

26. “WordNet Search - 3.1.”. http://wordnetweb.princeton.edu/perl/webwn

Размещено на Allbest.ru