Мовностилістичні й поведінкові паралелі в піснях до танцю з Колодяжного в записах Лесі Українки та піснях до скоку зі Світязьких Смолярів

До морфологічних архаїчних ознак належить також уживання форм двоїни (на дві половині [13, с. 75], три талярі [13, с. 75]), нестягнена форма прикметників: сірії [13, с. 73], хорошиї [13, с. 75], зеленая [13, с. 71], широкиї [13, с. 76], пор. : молодесинькії (БМ), лихесинкії (БМ) тощо.

Фонетичний рівень вирізняють: тверда вимова [р] - поговору [13, с. 72], вкуруся [13, с. 75], вживання протетичної фонеми [г]: гочи [13, с. 70, 72], Гантосі [13, с. 75], горана нивка [13, с. 77] тощо.

Лексичну площину таких текстів вирізняє частотне використання діалектних лексем, наприклад: чиривечки дзюровати; вирцюхом по лобу; кєб, кєбто; кіриз; скваркє, тединь, гайовей, золотей, пинджачок, хорошейко, чарнеци, збаночок (у Світязьких Смолярах) і роскошничка [13, с. 69], дівча до сподоби [13, с. 69], їдній [13, с. 69, 72], соромота [13, с. 71], коршма [13, с. 71], камізелька [13, с. 73], пчоли [13, с. 73], кіб не гори [13, с. 74], перина зимна [13, с. 75] (в Колодяжному) тощо. Спорадично в таких текстах спостережено запозичення з польської мови: барзо, ляс, дзінь добри тощо.

Типовими можна вважати також частотні в уснопоетичній творчості опозити: багата - бідна (Ой що мені по кожусі, / Коли дивча не до душі, / Нехай буде в їдній льолі, / Аби дівча до сподоби [69]; Що у теї далекеї, / Воли та корови і т.д.) [74]; Ой що мені по кожусі, / Коли дивча не до душі, / Нехай буде в їдний льолі, Аби дівча до сподоби [69]); далекая - близькая (Що до теї далекеї / Треба коні швидкі, / А до сеї, близенькеї / Перелази низькі) [13, с. 73-74] тощо.

Особлива увага в таких піснях - на засадах вибору нареченої, обраниці, дружини й узвичаєний акцент на моральних чеснотах і цінностях, які з найдавніших часів уважалися основними. Важливим (і чи не найпосутнішим!) критерієм була її приналежність до "чесного роду": "Чи то, тату, тую брати, що воли-корови, / чи то, тату, тую брати, що чорнії брови? / - Не питайся, мій синочку, чи вона багачка, / тільки ходи, людей питай, яка з неї швачка. / Не питайся, мій синочку, чи головка гладка, / тільки ходи, людей питай, чи метена хатка. / Не питайся, мій синочку, брівок на шнурочку, / тільки ходи, людей питай, чи спряде сорочку. / Не питайся, мій синочку, яка там на вроду, тільки ходи, людей питай, чи чесного роду " [24, ІХ, с. 128-129].

Частина антонімічних лексем у таких текстах актуалізує своєрідні символічні бінарні опозити: музика (скрипка) - позитив, благодать і бубнестий-ничестий - негація (ймовірно, імпліковано опосередкований зв'язок такої музики з силами зла).

Природні й частотні в піснях до танцю численні демінутиви: намистечко [13, с. 70], перстеник [13, с. 70], гуляннячко [13, с. 71], серденятко [13, с. 72], господинька [9, с. 201], міщаночку, перепеличку [9, с. 201] тощо. Іноді цілий текст побудований суцільно на демінутивах, що підкреслює ніжну й голубливу тональність мовної поведінки комуніканта, здебільшого в ситуації закоханості, наприклад: Коли б мені ступка та жорна, / коли б мені жінка моторна, / то б я її цілував -милував, / а до печі куховарку найняв, / а до хати заміталочку, / до дитини колихалочку, / а сам би я по водицю ходив, / свою милу за рученьку водив [9, с.199]; Бідна моя головонько, / нещаслива моя доленько [9, с. 30].

Цілком передбачуване в цих текстах вживання питомо говіркових словотвірних варіантів різних найменувань: стежейку [13, с. 70], дівчинойка [13, с. 71], молодейка [13, с. 71], п'яничейки [13, с. 72], всейку [13, с. 72], козачейку [13, с. 72], зеленейкий [13, с. 72], білейкиї [13, с. 73], зеленейка [13, с. 73], милейкиї [13, с. 73], дівчинойку [13, с. 73, 77], телятойки [13, с. 74], за бочейки [13, с. 74], ліщинойка [13, с. 76], дівчинойка [13, с. 76], парубойки [13, с. 76], криничейку [13, с. 76]. Однак така особливість колодяженського мовлення відтворена нерегулярно, пор.: маленька [13, с. 69], молоденька [13, с. 71], миленькому [13, с. 71], дівчиноньки [13, с. 75]. Подібні морфологічні варіанти фіксуємо й у Світязьких Смолярах: хорошейко (БМ), хорошая (БМ), роскошойкі (ЯХ), сокіройку (БМ), зеленоє (БМ), молодейкая (БМ), шумітойкі (БМ) тощо. Чим мотивована така варіантність, можемо лише робити припущення, але їх достовірність залишатиметься дискусійною. Ймовірно, вона була властива виконавцям (такі явища довелося спостерігати, зокрема, й мені, записуючи пісні до скоку в Світязьких Смолярах). Можливо й те, що це особливість механічного записування тексту (щоправда, дуже гіпотетичний чинник, якщо зважити на попередні коментарі самої Лесі Українки про методику записування фольклорних текстів загалом, однак цілком припустимий). Очевидно, що певною мірою в таких розбіжностях виявилися обидва фактори.

Фіксовані також узвичаєні для уснопоетичних текстів порівняння - типові фольклоризми: Багатая - губатая, ще й до того пишна, / Убогая - хорошая, як у саду вишня [9, с. 127]; а я в свого миленького, / як червона рожа [9, с. 130]; а я в свого миленького, / як у бору сосна [9, с. 130]; Ой я йду, ой, я йду - чиривечкі чешуть, / А за мною ворогє, як собакі брешуть (БМ); Чириз сад-виноград до його ходела / Ни їдному козакови серце ізсушела (БМ) тощо. У текстах пісень із обох населених пунктів наявне порівняння ходи людської: у Світязьких Смолярах її порівняно з сокіркою (Я іду, я іду, як сокіРка по льоду. / Тем я його полюбела, шо хороши на виду (БМ), тобто з сокирою: сокірка - зменшено-пестливе до сокира), а в записах К. Квітки - чомусь із сокілкою (Ой іду, йду, йду, / як сокіЛка по льоду, / вражі люде зглядаються, / що я босая йду [9, с. 202]) (що означає слово сокілка - не встановлено, можемо лише висловлювати припущення), а тому логічнішим вважати перший варіант [9, с. 202].

Вирізняють образний вимір пісень до танцю і постійні епітети (кінь вороний [13, с. 75]; хлопець молодий [13, с. 70]; головонька бідна моя [9, 196]; лиха доля (БМ)), зокрема, в портретуванні, яке є неодмінним елементом лексико-семантичної площини таких текстів. Портретування і дівчат / жінок, і парубків / чоловіків відповідає традиційним мовним моделям, фіксованим в інших фольклорних текстах українців. Основу таких мовних конструкцій узвичаєно становлять соматизми: очі (А в козака чорни гочи [13, с. 70]; Коли любиш чорни гочи, люби мене всейку [13, с. 72]; А в Гантосі чорни гочі) [13, с. 75], пор.: Бачать мої кари очи (БМ); Очирет, осока, гарни очи в козака (БМ)); брови (Камізелька зеленейка, /Я сам чорнобривий) [13, с. 73]; Брови на шнурочку [13, с. 74]; Мені тату дивитися, /А де чорнобривка) [13, с. 77]); шия (Купи мені намистечко /На білую шийку) [13, с. 70]); ніжки (Ножки ж мої білейкиї, / Кому ж ви-те милейкиї?) [13, с. 73]); волосся (Гарний хлопець завертає, / Аж кучері трясуться) [13, с. 74]); лице (вед) (Ой іду я, іду, як солома по льоду / Тем я його полюбела, що хороший на виду (ЯХ)); рука (Купи мені перстеника/ На білую руцю) [13, с. 70]); вуса (Козаченьку чорновусий, / Чом на тобі жупан кусий? [9, с. 207]).

Одним із виразних лексико-стилістичних засобів організації цих пісенних текстів є явище лексико-семантичного паралелізму, поза сумнівом, - найсуттєвіша риса уснопоетичних пісенних текстів, актуалізоване і в піснях до танцю/писнях до скоку: Шуміла ліщена, шо я єю їхав,/Плакала дівчина, шо я не заїхав. / - Не шуме, ліщино, тибе ни рубаю. / Ой, ни плач, дівчино, / Тибе ни кідаю. / Будеш шумітойкі, як буду рубати. / Ой, будиш плакати, /Як буду кідати (БМ), пор.: Чиї пчоли по диброві, /Мої по цвіточку, / Ой хто любить далекую, /А я сусідочку [13, с. 30].

Важливою ознакою танцювальних пісень можна вважати також текстову варіантність, пор.: На татарській горі куре кудкудачуть. / Бідни дівкє ідуть замуж, а багати - плачуть (БМ), пор. у Лесі: На татарські горі/ Кури кудкудачуть,/Женітися парубочки, Бо дивчє/а(?)та плачуть [13, с. 72].

Залежно від характеру взаємин учасників весілля й наречених (чи їхніх батьків) спостережено варіантне вживання найменувань: На городі зіллє, за городом зіллє. / Ой чом мні ни погуляти - / В систринкі (в куме, в Ганнусі тощо) висіллє (БМ).

Змінний характер мають і власні імена в таких текстах. Вони варіюються залежно від комунікативної ситуації, конкретизуючи персоналії учасників пісенних діалогів: А Васелько (Іванко, Питрусьо, Колюньо...) грушкє трєс - Маруся (Ганнуся, Галюся, Настуня...) збирала. /А Маруся ни йшла замуж - на Васелька ждала (БМ). Подібно змінювалися в текстах і топоніми та відтопонімічні прикметники: Гупальськії (А смулєрські, а светязькі...) парубкє - воне хонорують: / Носять шєпку набакєр і гарно цилують (БМ); Чоловік з Кукурік (з Смулярив...), його баба - з Руде, / Приходели диветися на висіллє сюде (БМ), щоправда, варіантність топонімічна ускладнювалася через імовірність порушення ритмічної організації тексту.

Висновки та перспективи дослідження

А отже, аналіз пісень до танцю з Колодяжного в записах Лесі Українки й пісень до скоку зі Світязьких Смолярів засвідчує виразну тяглість традиції їх побутування в подібних ситуаціях, передусім у весільній обрядовості й на різноманітних масових гуляннях поліщуків. Тематичне розмаїття цих пісенних текстів засвідчує можливість їх найширшого використання в ситуаціях родинної обрядовості. Цим текстам властива особлива стилістика, домінантою якої є жартівлива тональність, що актуалізована в численних дотепах, докорах, закидах, насмішкуватості, дражливості, дошкульності комунікантів тощо. Особливо виразно це простежуємо у відтворенні дівочо-парубочих діалогів. Лексико-семантична площина цих текстів відображає найвиразніші риси уснопоетичних творів і якнайповніше зберігає особливості говіркового мовлення, про що засвідчує насамперед порівняльний аналіз рукопису записів Лесі Українки з Колодяжного й друкованого варіантів цих текстів. А тому так важливо простежити також їх відтворення в інших виданнях.

Список використаних джерел та їх умовних скорочень

БМ - Запис авторки від Богдан Марії Василівни, 1934 р. нар., мешканки с. Світязькі Смолярі Шацького р-ну Волинської обл.

СЛ - Запис авторки від Сороки Людмили Юліанівни, 1946 р. нар., мешканки с. Світязькі Смолярі Шацького р-ну Волинської обл.

ЯХ - Запис авторки від Яновець Хотимії Гнатівни, 1912 р. нар., мешканки с. Світязькі Смолярі Шацького р-ну Волинської обл.

Список використаної літератури

1. Богород А. Фольклор у творчості й житті Лесі Українки // Дивослово. 2000. № 2. С. 23-28.

2. Богород А. Танцювальний фольклор у творчості Лесі Українки // Народна творчість та етнографія. 2006. № 5. С. 54-58.

3. Богород А. Танець в творчості Лесі Українки. иЯЬ: http://www.redkyb.ru/ boh/dans/bookstan/ukrtan2-6.html.

4. Данилюк Н. Діалектні явища у мові волинських народних пісень // Українські і польські говірки пограниччя / ред. Ф. Чижевський, Г. Аркушин. Люблін-Луцьк, 2001. С. 125-126.

5. Данилюк Н. Мовні особливості Колодяженських пісень з рукописного зошита в записах Лесі Українки та Ольги Косач. иЯЙ: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/ 123456789/17941/15-Бапу 1іик^^ециепсе=1.

6. Данилюк-Терещук Т.Я. Народні пісні до танцю в записах Лесі Українки. иЯЙ: http://www.1-ukrainka.name/uk/Studies/NarPisniDoTancju.htm1.

7. Деркач М. Народна пісня в житті та творчості Лесі Українки // Піснею народною натхнені (Творча співпраця Лесі Українки та Климента Квітки): Матеріали. Статті. Дослідження. Луцьк: Волин. обл. друк., 2006. С. 52-58.

8. Жарких М. Енциклопедія життя і творчості Лесі Українки. иЯЙ: http://www.1- ukrainka.name/uk/Fo1k1ore/Lysenko.htm1.

9. Квітка К. Народні мелодії. З голосу Лесі Українки. Записав і упорядив Климент Квітка. Київ, 1917-1918. Ч. 1-2.

10. Квітка К. Музично-фольклористична спадщина Лесі Українки // Спогади про Лесю Українку. Київ: Дніпро, 1971. С. 247-256.

11. Колесса Ф. Українська усна словесність: Загальний огляд (із портретиками українських етнографів та народних співців): Вибір творів із поясненнями та нотами. Львів, 1938. 643 с.

12. Колесса Ф. Леся Українка і музичний фольклор // Леся Українка. До 75-річчя з дня народження. Львів, 1946. С. 59-74.

13. Колодяженські пісні з рукописного зошита в записах Лесі Українки та Ольги Косач / Факсимільне видання рукопису та відтворення тексту. Луцьк: Волин. обл. друк., 2006. 154 с.

14. Копаниця Л. Українська танцювальна мініатюрна лірика: культурні знаки поетичного тексту // Вісник Київського національного унуверситету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. 2013. № 23. С. 49-53.

15. Косач-Кривинюк О. Леся Українка. Хронологія життя і творчості. Нью-Йорк, 1970. 926 с.

16. "Листи так довго йдуть...": знадоби архіву Лесі Українки в Слов'янській бібліотеці у Празі / упоряд., передм. та прим. С. Кочерги. Київ: Просвіта, 2003. 308 с.

17. Мірошниченко Л. Над рукописами Лесі Українки: Нариси з психології творчості та текстології. Київ, 2001. 263 с.

18. Народні пісні до танцю (із нотами) з голосу Івана Франка та Лариси Косач - списав К. Квітка // Леся Українка. До 75-річчя з дня народження. Львів, 1946. С. 19-42.

19. Остапюк О. Танечні пісні Архіву Полісько-Волинського народознавчого центру: регіонально-жанрова специфіка // Фольклористичні зошити. 2010. Ч. 13. С. 6576.

20. Остапюк О.О. Функціональні параметри танечних пісень // Актуальні проблеми слов'янської філології. 2011. Вип. XXIV. Ч. 2. С. 500-509.

21. Скупейко Л. Тексти пісень до народних волинських мелодій із драми-феєрії "Лісова пісня" Лесі Українки // Піснею народною натхненні (Творча співпраця Лесі Українки та Климента Квітки): Матеріали. Статті. Дослідження. Луцьк: Волин. обл. друк., 2006. С. 119-137.

22. Словник української мови: в 11 т. / за ред. І. К. Білодіда. Київ: Наук. думка, 1970-1980.

23. Танцювальні пісні / упор. О. І. Дей, М.Г. Марченко, А. І. Гуменюк. Київ: Наук. думка, 1972. 802 с.

24. Українка Леся. Зібрання творів: у 12 т. Київ: Наук. думка, 1976. Т. 9. 430 с.; Т. 10. 541 с.; Т. 11. 479 с.; Т. 12. 696 с.

25. Українка Леся. Листи: 1876-1897 / упоряд. Прокіп (Савчук) В. А., передмова Агеєвої В.П. Київ: Комора, 2016. 512 с.

26. Українка Леся. Листи: 1898-1902 / упоряд. Прокіп (Савчук) В.А. Київ: Комора, 2017. 544 с.

27. Яросевич Л. Леся Українка і народна пісня // Піснею народною натхненні (Творча співпраця Лесі Українки та Климента Квітки): Матеріали. Статті. Дослідження. Луцьк: Волин. обл. друк., 2006. С. 68-76.

References

1. Bohorod, A. (2000). Folklor u tvorchosti y zhytti Lesi Ukrainky [Folklore in the creative work and life of Lesia Ukrainka]. Dyvoslovo, 2, 23-28. [in Ukrainian].

2. Bohorod, A. (2006). Tantsiuvalnyi folklor u tvorchosti Lesi Ukrainky [Dance folklore in the creative work of Lesia Ukrainka]. Narodna tvorchist ta etnohrafiia, 5, 54-58. [in Ukrainian].

3. Bohorod, A. Tanets v tvorchosti Lesi Ukrainky [Dance in the creative work of Lesia Ukrainka]. Retrieved from http://www.redkyb.ru/boh/dans/bookstan/ukrtan2-6.html. [in Ukrainian].

4. Danyliuk, N. (2001). Dialektni yavyshcha u movi volynskykh narodnykh pisen [Dialect phenomena in the texts of the Volynian folk songs]. In Chyzhevskyi, F., Arkushyn, H. (Ed.). Ukrainski i polski hovirky pohranychchia - aaa. Liublin - Lutsk, 125-126. [in Ukrainian].

5. Danyliuk, N. Movni osoblyvosti Kolodiazhenskykh pisen z rukopysnoho zoshyta v zapysakh Lesi Ukrainky ta Olhy Kosach [Songs from Kolodyazhne handwritten in Lesia Ukrainka's and Olga Kosach's notes in the recordings]. Retrieved from http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/17941/15- Danyliuk.pdf?sequence=1 [in Ukrainian].

6. Danyliuk-Tereshchuk, T. Ya. Narodni pisni do tantsiu v zapysakh Lesi Ukrainky [Folk songs to dance in Lesia Ukrainka's recordings]. Retrieved from http://www.l- ukrainka.name/uk/Studies/NarPisniDoTancju.html. [in Ukrainian].

7. Derkach, M. (2006). Narodna pisnia v zhytti ta tvorchosti Lesi Ukrainky [A folk song in life and creative work of Lesia Ukrainka]. In Pisneiu narodnoiu natkhneni (Tvorcha spivpratsia Lesi Ukrainky ta Klymenta Kvitky): Materialy. Statti. Doslidzhennia Lutsk: Volynska oblasna drukarnia, 52-58. [in Ukrainian].

8. Zharkykh, M. Entsyklopediia zhyttia i tvorchosti Lesi Ukrainky [Encyclopedia of Life and Creative work of Lesia Ukrainka]. Retrieved from http://www.l-ukrainka.name/uk/Folklore/Lysenko.html. [in Ukrainian].

9. Kvitka, K. (1917-1918). Narodni melodii. Z holosu Lesi Ukrainky. Zapysav i uporiadyv Klyment Kvitka [Folk tunes. Recorded and arranged by Clement Kvitka from the voice of Lesia Ukrainka]. (Vols. 1-2). Kyiv. [in Ukrainian].

10. Kvitka, K. (1971). Muzychno-folklorystychna spadshchyna Lesi Ukrainky [Music and folklore heritage of Lesia Ukrainka]. In Spohady pro Lesiu Ukrainku. Kyiv: Dnipro, 247-256. [in Ukrainian].

11. Kolessa, F. (1938). Ukrainska usna slovesnist: Zahalnyi ohliad (iz portretykamy ukrainskykh etnohrafiv ta narodnykh spivtsiv): Vybir tvoriv iz poiasnenniamy ta notamy [Ukrainian oral literature: a general overview (with portraits of Ukrainian ethnographers and folk singers): Selection of works with explanations and notes]. Lviv. [in Ukrainian].

12. Kolessa, F. (1946). Lesia Ukrainka i muzychnyi folklor [Lesia Ukrainka and musical folklore]. Lesia Ukrainka. Do 75-richchia z dnia narodzhennia - aaa. Lviv, 59-74. [in Ukrainian].

13. Kolodiazhenski pisni z rukopysnoho zoshyta v zapysakh Lesi Ukrainky ta Olhy Kosach [Songs from Kolodyazhne handwritten in Lesia Ukrainka's and Olga Kosach's notes in the recordings]. (2006) / Faksymilne vydannia rukopysu ta vidtvorennia tekstu. Lutsk: Volynska oblasna drukarnia. [in Ukrainian].

14. Kopanytsia, L. (2013). Ukrainska tantsiuvalna miniatiurna liryka: kulturni znaky poetychnoho tekstu [Ukrainian dance miniature lyrics: cultural features of the poetic text]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho unuversytetu imeni Tarasa Shevchenka. Literaturoznavstvo. Movoznavstvo. Folklorystyka, 23, 49-53. [in Ukrainian].

15. Kosach-Kryvyniuk, O. (1970). Lesia Ukrainka. Khronolohiia zhyttia i tvorchosti [Lesia Ukrainka.Chronology of life and work]. Niu-York. [in Ukrainian].

16. Kocherhy, S. (Ed.). (2003). "Lysty tak dovho ydut...": znadoby arkhivu Lesi Ukrainky v Slovianskii bibliotetsi u Prazi ["Letters go so long ...": Lesia Ukrainka's archive exhibits in the Slavic library in Prague]. Kyiv: Prosvita. [in Ukrainian].

17. Miroshnychenko, L. (2001). Nad rukopysamy Lesi Ukrainky: Narysy z psykholohii tvorchosti ta tekstolohii [Pondering over Lesia Ukrainka's manuscripts: sketches on the psychology of creativity and textology]. Kyiv. [in Ukrainian].

18. Narodni pisni do tantsiu (iz notamy) z holosu Ivana Franka ta Larysy Kosach - spysav K. Kvitka [Folk songs to dance (with notes) from the voice of Ivan Franko and Larisa Kosach - written down by K. Kvitka]. (1946). In Lesia Ukrainka. Do 75-richchia z dnia narodzhennia. Lviv, 19-42. [in Ukrainian].

19. Ostapiuk, O. (2010). Tanechni pisni Arkhivu Polisko-Volynskoho narodoznavchoho tsentru: rehionalno-zhanrova spetsyfika [Dance songs from the Polissian-Volyn Ethnology Center Archives: a regional-genre specificity]. Folklorystychni zoshyty, 13, 65-76. [in Ukrainian].

20. Ostapiuk, O. O. (2011). Funktsionalni parametry tanechnykh pisen [Functional parameters of the dance songs]. Aktualni problemy slovianskoi filolohii. Iss. XXIV. Part 2, 500509. [in Ukrainian].

21. Skupeiko, L. (2006). Teksty pisen do narodnykh volynskykh melodii iz dramy- feierii "Lisova pisnia" Lesi Ukrainky [Lyrics to Volynian folk melodies from the drama-fairy tale "Forest song" by Lesia Ukrainka]. In Pisneiu narodnoiu natkhnenni (Tvorcha spivpratsia Lesi Ukrainky ta Klymenta Kvitky): Materialy. Statti. Doslidzhennia. Lutsk: Volynska oblasna drukarnia, 119-137. [in Ukrainian].

22. Bilodid, I. K. (Ed.). (1970-1980). Slovnyk Ukrainskoi Movy [Dictionary of the Ukrainian Languge]. (Vols. 1-11). Kyiv: Naukova Dumka. [in Ukrainian].

23. Dei, O. I., Marchenko, M. H., Humeniuk, A. I. (Eds.). (1972). Tantsiuvalni pisni [Dance songs]. Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian].

24. Ukrainka, L. (1975-1979). Zibrannia tvoriv [Collection of works] (Vols. 1-12). Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian].

25. Ukrainka, L. (2016). Lysty: 1876-1897 [Letters]. Kyiv: Komora. [in Ukrainian].

26. Ukrainka, L. (2017). Lysty: 1898-1902 [Letters]. Kyiv: Komora. [in Ukrainian].

27. Yarosevych, L. (2006). Lesia Ukrainka i narodna pisnia [Ukrainka and folk song]. In Pisneiu narodnoiu natkhnenni (Tvorcha spivpratsia Lesi Ukrainky ta Klymenta Kvitky): Materialy. Statti. Doslidzhennia. Lutsk: Volynska oblasna drukarni, 68-76. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru