Лінгвостатистичні характеристики іменників east-west, north-south у текстах художньої прози

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛІНГВОСТАТИСТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ІМЕННИКІВ EAST-WEST, NORTH-SOUTH У ТЕКСТАХ ХУДОЖНЬОЇ ПРОЗИ

Світлана Гончарук

Стаття присвячена аналізу особливостей функціонування просторових іменників у текстах сучасної англомовної художньої прози. Мета дослідження реалізована за допомогою компонентного аналізу та застосування прийомів математичної статистики. Об'єктом спостережень є слова, що увійшли до першої тисячі найчастотніших слів сучасної англійської мови. Це просторові іменники east-west, north-south. Категорія простору належить до числа категорій, вивчення яких веде до розвитку науки, мистецтва, людської культури в цілому. Від того, як людина сприймає просторові аспекти оточуючого світу, як відноситься вона до простору, залежить ефективність і цілеспрямованість її діяльності.

У парадигматичному аспекті дослідження уточнено семантичну структуру аналізованих слів. Основними параметрами дослідження в синтагматичному аспекті є частота, поширеність, граматична сполучуваність.

У системі мови проведений аналіз словникових дефініцій показав, що досліджувані іменники мають стійку характеристику в аналізованих словниках: всі вони відносяться до зони максимального ступеня усталеності частки семи простору.

Доведено, що основним чинником, який розмежовує функціональні характеристики просторових іменників east-west, north-south, є їх частота. Граматична сполучуваність аналізованих іменників представлена списками моделей. Дослідження підтвердило дію закону переваги, суть якого полягає в тому, що у мовленні переважає невелика кількість моделей граматичного зв'язку, які мають високу частоту й несуть максимум функціонального навантаження. Сукупності моделей сполучуваності іменників east-west, north-south схожі за рахунок ядерних моделей (75 % досліджуваного матеріалу) і відрізняються моделями, які знаходяться на периферії (10 % досліджуваного матеріалу). Коефіцієнт подібності граматичної сполучуваності в ядрі значно перевищує коефіцієнт спільності периферійних наборів моделей.

Ключові слова: простір, іменники,частота, граматична сполучуваність, модель.

Постановка наукової проблеми та її значення

прсторовий іменник англійський художній текст

На сучасному етапі дослідження лінгвістики особлива увага мовознавців приділена ролі людського чинника в мові, тому, як людина пізнає й осмислює навколишній світ. Основні поняття (наочність, місце, час, якість і кількість) безпосередньо утворюють світ людини (людина як феномен, її стан, діяльність людини в просторі та часі, її характеристики), що займає проміжне положення між світом духовної культури і фізичним світом.

Категорії простору і часу, які виражають уявлення людини про основні універсальні форми існування матерії, займають особливе місце у відображенні дійсності - мовному мисленні, науковому й художньому пізнанні світу. Це існування всіх і всього [1].

Аналіз досліджень цієї проблеми. У сучасній науковій думці щодо основних властивостей простору немає єдності. Одні автори стверджують, що ключовими властивостями простору є структурність, координованість його частин, інші - визнають протяжність і трьохвимірність характеристик, які визначають простір. Проте основними, загальними ознаками простору є такі:

1) абсолютність;

2) об'єктивність;

3) відносність;

4) безкінечність.

Просторові відносини мають не лише загальні закономірності, але й специфічні характеристики. До них відносять розмір об'єкта, тип симетрії, тобто існування об'єкта залежить і від умов, у яких він існує.

Отже, весь простір частиномовної вербальної мережі займає світ людини, його мовна картина світу. Тим самим, частини мови як дискурсивно-когнітивні утворення в сучасній англійській мові (за О. С. Кубряковою) здатні відносно вільно функціонувати в дискурсі [4, с. 31].

Мета і завдання статті. Метою статті є проведення порівняльного аналізу сполучуваності іменників east-west, north-south за частотою, поширеністю, граматичною сполучуваністю із застосуванням елементів статистичного дослідження.

Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення таких завдань:

- проаналізувати особливості англійських просторових іменників;

- встановити частоту досліджуваних іменників заданій вибірці;

- визначити інвентарі моделей граматичної сполучуваності просторових іменників, виділити ядро, основну систему та периферію моделей граматичної сполучуваності на основі показника їх частотності.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Серед одиниць, які виражають просторово-часові параметри у тексті, вагоме місце займають іменники. І це пояснено тим, що іменники віднесені до основних, ведучих частин мови, легше й повніше сприймаються свідомістю, ніж інші частини мови. Іменники найбільш повно фокусують особливості слова як двосторонньої одиниці з її номінативною й сигніфікативною функціями і можуть багато дати для вивчення системної організації лексики. Завдяки тому, що вони відображають, перш за все, субстанційні об'єкти, чи об'єкти, що міркуються як такі, ... межі іменників являються дуже чіткими [2].

Оскільки 1000 найчастотніших слів становить ~ 80 % будь-якого тексту [3], то вивчення іменників з цієї 1000 дасть можливість вичерпно проаналізувати особливості функціонування визначених слів.

Загальновідомо, що одним із найбільш об'єктивних методів вивчення значень слова є компонентний аналіз, проведений на основі словникових визначень. Значення слів класифіковані в словниках і мають певне позначення у вигляді обширних визначень чи слів, семантично зв'язаних із словом, що пояснюється. Тому, порівнюючи семантику слів на основі їх словникових дефініцій, ми порівнюємо ступінь збігу чи відмінності їх синтаксичної, семантичної чи лексичної сполучуваності.

Із метою уточнення семантичної структури досліджуваних нами слів були використані тлумачні словники, оскільки саме вони дають повну інформацію про структуру слова. У процесі аналізу проаналізовані такі тлумачні словники: Longman Active Study Dictionary (далі - LD); Oxford Advanced Learner's Encyclopedic Dictionary (далі - OD); A. S. Hornby Oxford Advanced Learner's Dictionary of Current English (далі - HD); Webster's II New College Dictionary (далі - WD).

Згідно даних цих словників встановимо долю семи простору, визначену шляхом поділу кількості значень іменника, що включає сему простору, на загальну кількість його значень. Величину обраховують у відсотковому відношенні. Відповідно до проведених підрахунків доля сем простору у досліджуваних словниках становить: east - 100 (HD), 100 (LD), 100 (OD), 100 (WD); west - 100 (HD), 100 (LD), 100 (OD), 100 (wd). north - 100 (HD), 100 (LD), 100 (Od), 100 (WD); south - 100 (HD), 100 (LD), 100 (OD), 100 (wD).

Як бачимо, доля семи простору однакова у всіх словниках. Для подальшого аналізу доцільним буде визначити ступінь усталеності (Р), визначений як різниця між максимальним та мінімальним значеннями долі семи простору. Чим меншим буде показник Р, тим стійкішою буде характеристика семи в словниках.

Проведені обчислення показали, що долі сем простору є максимальними у всіх досліджуваних іменників. Розподілимо іменники відповідно до ступеня усталеності долі сем простору на 5 груп. Результати поділу подані в табл. 1.

Таблиця 1

Розподіл іменників за ступенем усталеності долі семи простору

Дані табл. 1 показують, що максимальний ступінь семи простору мають всі чотири іменники. Низького та мінімального ступеня усталеності семи простору немає.

Будь-яке лінгвостатистичне дослідження починається з фіксації спостережених явищ і їх подальшого підрахунку. Отримані частоти опрацьовують відповідно до мети статистичного дослідження. Встановлено, що різні мовні елементи (слова, словосполучення, граматичні форми і т. д.) мають різну частоту. Чим частіше елемент мовної системи трапляється, тим більш потрібним є його знання. Тому слова, словосполучення, фразеологізми повинні вивчатися за чергою зменшення їх вживання в мовленні (тексті) [5].

При читанні тексту на слово, яке частіше зустрічається, витрачається менше часу, ніж на інші, нижчі за частотою. Проте в інтуїтивній свідомості людини, яка вивчає мову, повинні бути не лише слова, але й імовірні зв'язки цих слів. Вони допомагають при вивченні мови, зменшуючи час реакції на слово в контексті й полегшують вибір потрібного слова в усній мові.

Частота - головний критерій при класифікації різних мовних явищ, показник спільних чи відмінних ознак при порівнянні досліджуваних одиниць. Виходячи із частотних характеристик слова, ми можемо судити про його структурні, семантичні, стилістичні та етимологічні особливості. Встановлено, що якщо слово є високочастотним, то воно, як правило, одноморфемне, полісемантичне та стилістично нейтральне. Етимологічно воно переважно належить до суто англійської лексики чи до ранніх запозичень [5].

Частота допомагає виявляти особливості функціонування мовних одиниць. Доведено, що система не повністю визначає функціонування одиниць мови, тобто воно має свої особливості, обумовлені в тому числі й будовою тексту. Якраз частота слова дає можливість зіставити вагу лексичної одиниці в словнику й тексті. Серед причин, які впливають на частоту слова в тексті, крім суто лінгвістичних факторів, мовознавці визначають й екстралінгвістичні: вікова, статева належність мовця.

Сполучуваність семантично сумісних слів зумовлена їх семантикою та належністю до певного класу. Звідси і поділ сполучуваності на два види: лексичну та граматичну. Вивчення граматичної сполучуваності слова передбачає виділення граматичних зв'язків, що лежать в основі комбінаторики слів.

При дослідженні граматичної сполучуваності використана методика, яка вказує на найбільш загальні ознаки відносин між сполучуваними одиницями. Це поділ типів зв'язків слів за характером на підрядні, сурядні та предикативні.

Для того, щоб вивчити, як пов'язані з досліджуваними словами елементи синтаксичного ряду, використано моделі, які є схемами сполучуваності. Актуалізуючись у мовленні, одна й та ж модель веде себе по-різному, змінює деякі із своїх властивостей у конкретній ситуації. Дослідити ці особливості, встановити характерні моделі для досліджуваних антонімів і є нашим завданням.

На початку аналізу розглянемо абсолютну частоту досліджуваних просторових іменників. Під абсолютною частотою розуміємо кількість вживання зазначеної мовної одиниці в певній вибірці. У загальному масиві текстів зафіксовано1062 слововживання з досліджуваними іменниками (див. табл. 2).

Таблиця 2

Абсолютні частоти досліджуваних іменників

Проаналізуємо показники абсолютної частоти кожного іменника, встановивши зони за частотою.

Крок порогів зон був виділений шляхом поділу на кількість зон (5) різниці між найвищою та найнижчою частотою. Для іменників цей крок становить 38 (350-161) / 5). За виділеними зонами розприділено досліджувані лексичні одиниці (див. табл. 3).

Таблиця 3

Розподіл досліджуваних антонімів за зонами по частоті