Аналіз асоціативних полів слів-стимулів мир/мир/мір у східнослов’янських мовах

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Київський національний лінгвістичний університет

Аналіз асоціативних полів слів-стимулів мир/мир/мір у східнослов'янських мовах

Д. Терехова

Анотація

Традиційним методом дослідження мовної свідомості є вільний асоціативний експеримент. Дослідження мовної свідомості за допомогою асоціативного експерименту дають можливість виявити не лише системність змісту образу свідомості, що стоїть за словом у певній культурі, а й системність мовної свідомості як цілого; воно репрезентує унікальність образу світу в кожній культурі. У статті подано зіставний психолінгвістичний аналіз асоціативних полів слів-стимулів мир/мир/мір, який показує спільні та відмінні риси відповідних фрагментів образів світу українців, росіян та білорусів. У дослідженні використано «асоціативний гештальт» для структурування асоціативного матеріалу. Виявлено та проаналізовано ядро «асоціативного гештальту» у кожній мові, а також периферійні зони. Найбільші розбіжності виявлено: по-перше, у різній кількості зон у трьох гештальтах; по-друге, у наявності окремих зон лише в певному гештальті на відміну від інших; по-третє, у різному обсязі зон, що визначає їхній рейтинг та місце в гештальтах; по-четверте, у кількісному та якісному складі зон; по-п'яте, у ядрах гештальтів.

Ключові слова: образ світу, мовна свідомість, асоціативний експеримент, асоціативне поле, асоціативний гештальт.

Terekhova D. The analysis of associative fields of words-stimuli мир / мир / мір (peace) in east-slavonic languages

Abstract. The free associative experiment is the traditional language awareness method of studying. Language consciousness investigations via associative experiments permit to represent the system of linguistic consciousness (not only the extent of a certain words in their reflections in mind) as a coherent and cohesive unit. It shows a unique picture of the world in each culture. The article is devoted to comparative psycholinguistic analyses of the associative fields of the words-stimuli мир/мир/мір (peace). Common and specific features of the corresponding parts of the world reflection in minds of the Ukrainians, the Russians and the Byelorussians are described in it. Associative gestalt was used in our research to make a structure of all the research associative materials. The nuclear and periphery of the associative gestalt was defined in each language under analyses. The largest differences are found:

1) in different number of zones among three gestalts;

2) in existence of separate zones just in a certain gestalt in contrast to others;

3) in different zones' degree that defines their rank and position in gestalts;

4) in quantitative and qualitative zones' composition;

5) in gestalt kernels.

Keywords: the world reflection, linguistic consciousness, associative experiment, associative field, associative gestalt.

Терехова Диана. Анализ ассоциативных полей слов-стимулов мир/мир/мір в восточнославянских языках

Аннотация. Традиционным методом исследования языкового сознания является ассоциативный эксперимент. Исследования языкового сознания с помощью ассоциативного эксперимента дают возможность выявить не только системность содержания образа сознания, стоящего за словом в определенной культуре, но и системность языкового сознания как целого; они репрезентируют уникальность образа мира в каждой культуре. В статье представлен сопоставительный психолингвистический анализ ассоциативных полей слов-стимулов МИР/ МИР / МІР, который показывает общие и отличительные черты соответствующих фрагментов образов мира украинцев, русских и белорусов. В исследовании использован «ассоциативный гештальт» для структурирования ассоциативного материала. Выявлено и проанализировано ядро «ассоциативного гештальта» в каждом языке, а также периферийные зоны. Наибольшие различия выявлено: во-первых, в разном количестве зон в трех гештальтах; во-вторых, в наличии отдельных зон только в определенном гештальте; в-третьих, в разном объеме зон, что определяет их рейтинг и место в гештальте; в-четвертых, в количественном и качественном составе зон; в-пятых, в ядрах гештальтов.

Ключевые слова: образ мира, языковое сознание, ассоциативный эксперимент, ассоциативное поле, ассоциативный гештальт.

Вступ

Психолінгвістичні дослідження останніх десятиліть висвітлюють намагання вчених всебічно дослідити мовну свідомість представників різних етносів. Особливої актуальності набули міжкультурні зіставлення мовної свідомості представників різних народів, оскільки саме вони висвітлюють специфіку зіставлюваних фрагментів образів світу, що стоять за словом. Мовну свідомість сучасні психолінгвісти розуміють як сукупність образів свідомості, які формуються та вебалізуються за допомогою мовних засобів - слів, вільних та стійких словосполучень, текстів та асоціативних полів (Tarasov 2000: 26).

Мета статті - провести зіставний аналіз асоціативних полів стимулів-корелятів мир/мир/мір у трьох східнослов'янських мовах, отриманих унаслідок проведення вільного асоціативного експерименту на початку ХХІ століття в Україні, Росії та Білорусі, задля виявлення загальних та етноспецифічних рис образів мовної свідомості українців, росіян та білорусів.

У дослідженнях останніх десятиліть вивчення поняття мир здійснювалося в різних напрямах. Так, найбільше філологічних праць учених присвячено вивченню цього поняття в значенні «світ», зокрема християнського православного світу (Л.М. Багманова, 2013; Г.В. Шмельова, 2000), природного, культурного, духовного світу поезії, прози, творчості загалом окремих письменників і поетів (наприклад, С.А. Щербаков, 2013; В.О. Веселова, 2012; О.А. Полякова, 2012; Н.О. Широкова, 2012; А.Ю. Мельникова, 2011; О.В. Летохо, 2010; І.Е. Луніна, 2010; К.Е. Слабких, 2010; Х.Н. Темаєва, 2010; О. А. Касатих, 2009; Г.І. Романова, 2009; Ж.М. Колчина, 2007; С.Г. Войткевич, 2006; О.А. Тахо-Годі, 2004; О.М. Захаров, 2002; О.А. Іванова, 2000), національного світу (О.А. Малкіна, 2008; Т.О. Фесенко, 1999; Т.Ф. Коляда, 1996), сімейно-родинного світу (О.Ф. Амзаракова, 2005; Т. В. Краюшкіна, 2004), дитячого світу (Г.С. Матвеєва, 2009; О.В. Чеботаєва, 2007; І.П. Амзаракова, 2005; С.В. Попова, 2005; Н.Г. Бочаєва 2000), внутрішнього, духовного світу (Н.А. Мороз, 2006; М.А. Чегодаєва, 2005; М.А. Ерьомін, 2004; М.І. Ніколаєв, 1998), світу музики (Р.Т. Шаймарданова, 2006), світу символів та образів фольклорних джерел (О.А. Арапов, 2012; А.В. Максимов, 2003) тощо.

Вивчення миру як стану суспільства репрезентовано значно вужче. Зазвичай такі праці викладено в соціологічному або політологічному аспекті (О.В. Мартыненко, 2003). У лінгвістичній царині зазначений ракурс вивчення цього поняття подано поодинокими розвідками, наприклад, дослідження градієнт - концепту «дружба - мир - ворожнеча» в російській та англійській лінгвокультурах (О.М. Лунцова, 2008); вираження концепту «мир» у мові бретонського фольклору (А.Р. Мурадова, 2002); дослідження війни та миру в російській діловій писемності кінця XVI-XVII століть (Н.В. Соловйова, 2005); вивчення концепту «мир» крізь цінності російської культури (Ю.С. Степанов, 2001) тощо. Отже, з огляду на зазначене вище та відповідно до того, що уявлення про мир входять до ключових фрагментів образу світу представників кожного народу, дослідження мовної свідомості носіїв східнослов'янських мов, що стоїть за словом-стимулом мир у трьох етнокультурах, актуальне і вчасне. Вивчення мовної свідомості носіїв близькоспоріднених мов, які перебували тривалий час у культурному та мовному контакті, є важливим також у контексті розв'язання проблем міжкультурної комунікації.

Наукові результати виявляються у встановленні спільних і відмінних рис образів мовної свідомості в даних фрагментах образів світу українців, росіян та білорусів.

Як зазначає Н.В. Соловйова, семантичну основу концепту «мир» (загально слав. *mirb) складають смисли `разом', `загальний', `цілий', пов'язані з уявленням пращурів з образом колективу, об'єднаного на основі сумісного ритуалу (Solovyova 2005: 3-4). Інше значення цього слова в лексико-семантичній опозиції війна - мир розвинулося пізніше і є результатом формування абстрактних понять «війна» та «мир».

Ю.С. Степанов із погляду семантики в російській мові називає два слова мир, які є омонімами:

1) мир - всесвіт, система світобудови як ціле;

2) мир - спокійні відносини, відсутність війни, сперечань (Stepanov 2001: 86). На думку вченого, первинне суміщення цих значень в одному слові та поєднання двох уявлень в одному вихідному концепті постійно проявляється в культурі та є її константою.

У дослідженні нас цікавило вивчення цього слова-стимулу саме в другому значенні, проте запропонований стимул викликав різноманітні реакції, у тому числі й такі, що репрезентують його первинне значення.

В.В. Жайворонок у словнику «Знаки української етнокультури» пропонує такі значення слова мир:

1) давня назва землі з усім, що на ній існує; світ;

2) усе живе, що оточує нас, лише люди;

3) громада і ширше - народ;

4) життя мирян; світське життя на протилежність монастирському;

5) згода, злагода, відсутність збройної боротьби, війни (2006: 363-364). Усі зазначені позиції виявили себе в результатах експерименту.

Методи дослідження

Найбільш розробленим у психолінгвістиці методом дослідження мовної свідомості є асоціативний експеримент, який завдяки охопленню великої кількості респондентів та відповідного аналізу матеріалу робить його незамінним для виявлення специфіки образів мовної свідомості представників певного етносу.

Психолінгвістичне дослідження, до складу якого входила низка асоціативних експериментів (вільний і спрямовані), проводилося в різних містах зазначених країн. До експерименту було залучено студентів вищих навчальних закладів (по сто представників від кожної етнокультурної спільноти).

Процедура дослідження та обговорення результатів

образ мовний асоціативний східнослов'янський мир

Зупинімося на результатах вільного асоціативного експерименту. Загалом на стимули мир/мир/мір було викликано по 100 реакцій у кожній мові, проте відрізняється кількість асоціатів (49, 54, та 46, відповідно, в українській, російській та білоруській мовах).

Перші спільні та відмінні риси виявлено в ядрах асоціативних полів, які наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Ядра асоціативних полів стимулів мир/мир/мір