Деякі аспекти дослідження фразеологізмів із компонентом-назвою людини за родом занять (на матеріалі української, англійсько, німецької мов)

Пономарева Оксана. Некоторые аспекты исследования фразеологизмов с компонентом-названием человека по роду занятий (на материале украинского, английского, немецкого языков). В статье рассмотрено отражение в структуре и семантике фразем социального измерения личности, представленного в названиях человека по роду занятий. Обозначенная проблема становится особенно актуальной потому, что наименования человека по значущему социальному признаку - его месту в системе общественных отношений - составляют существенную часть словаря любого языка, в них представлена специфика общественных ролей, соответствующие ценности и взгляды различных этносоциумов на разных этапах их развития. Исследование проведено на материале украинского, английского, немецкого языков. Особое внимание сосредоточено на выявлении и исследовании структурно-семантических особенностей идиом с лексемами на обозначение названий человека по роду занятий и особенностей их функционирования в фразеологии указанных языков. Описаны семантические группы ключевых лексических компонентов-названий человека по роду занятий в соответствии с разными принципами классификации, поданаколичественная оценка их репрезентации средствами украинской, английской и немецкой фразеологии, проведены междуязыковые параллели. Как вывод утверждается, что особенно репрезентативным оказался паремиологический уровень языка; названия человека по роду занятий более численно представлены в украинском языке; перечислены компоненты фразем с самой высокой фразообразовательной активностью.

Ключевые слова: фразеология, фразеологическая единица (ФО), названия человека по роду занятий, профессии, семантические группы.

Ponomaryova Oksana. Some Aspects of the Study of Phraseological Units with a Component Naming People by Their Occupation (with Reference to Ukrainian, English and German). The article deals with the social dimension of personality as reflected in the structure and meaning of phrasemes with components denoting people with respect to their occupation. The place the person occupies in social relationships network is his/her important social feature, and therefore person designations reflecting this feature make up an important part of any language lexis, these designations represent the nature of various social roles, values and views of various ethnical and social communities at various periods of their history. The author conducted her research with reference to Ukrainian, English and German, establishing and analyzing the structural-semantic specificity of phraseological units with lexical components denoting people according to their occupation and the way these lexemes are used as phraseological components. She describes semantic groups of such words classified in accordance with various principles and gives quantitative assessment of their occurrence within Ukrainian, English and German phraseology, drawing some cross-linguistic parallels. The author concludes that the proverbial sublevel of the phraseological system is especially representative as to the use of such lexical units and that, of the three languages, it is Ukrainian that makes the widest use of these words. Also, the author indicates words of this kind of meaning that are most actively used to form phrasemes in each of the three languages.

Постановка наукової проблеми та її значення. Образ людини, ключовий у творенні та функціонуванні мовної картини світу, у лінгвістичному описі постає як різнобічний об'єкт, якому, відповідно, притаманний високий ступінь параметризації.

У різних культурах відзначається наявність трьох ліній параметризації (аспектизації) людини:

1) людина в стосунку до "позалюдського" світу (Бога, духів, тварин тощо); 2) людина в стосунку до її власного суспільства; 3) людина в стосунку до "своїх" і "чужих" (пор. [5, с. 3]).

Специфіка соціальних відносин полягає в тому, що в них індивіди взаємодіють один з одним як представники певних суспільних груп, класів, професій тощо, які склались у сфері поділу праці, суспільного й політичного життя. Такі відносини будуються на взаємодії конкретних соціальних ролей. Соціальний вимір особистості відображається та закріплюється в мові, представляючи пріоритети у відносинах, цінності й погляди суспільства на різних етапах його розвитку.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Варто зазначити, що серед напрямів, які активно розробляють нині у фразеології, поряд із вивченням фразем із певним спільним цілісним значенням, велику увагу також приділяють фразеологічним одиницям, які містять однакові лексеми чи лексеми певного спільного семантичного класу. Цю проблематику розкрито в низці робіт, у яких предметом аналізу на матеріалі української мови є ідіоми з анімалістичним (В.М. Бойко), соматичним (І. В. Тимченко), антонімічним (Н.М. Бобух) компонентами, фразеологізми з компонентами "душа" (О.М. Каракуця), "хата" (Ю.М. Лебеденко); на матеріалі німецької - фразеологізми з топонімічним (Ю.А. Фірсова), ономастичним (Н.С. Лалаян), кінетичним (О.В. Харчук) компонентами та ін.

Назви людей за родом занять заслуговують на особливу увагу, адже суспільна значущість позначуваних реалій, багатство пов'язаного з ними смислового змісту, зокрема соціоетнічних та культурно-історичних конотацій цих реалій і їх позначень, забезпечують цим одиницям потужний смислопороджувальний потенціал, який вони виявляють, функціонуючи як складники фразеологізмів, слугуючи для вираження різноманітних за характером фразеологічних значень.

Мета статті - схарактеризувати особливості функціонування лексем на позначення назв людини за родом занять у фразеологічних одиницях в українській, англійській, німецькій мовах. Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання:

1) виділити та розкласифікувати корпуси фразеологічних одиниць із лексичними -компонентами на позначення назв людини за родом занять в обраних мовах;

2) визначити фразотворчу роль відповідних лексем;

3) виявити й дослідити структурно-семантичні особливості ідіом, які містять компонент-назву людини за родом занять, під час зіставлення досліджуваних мов.

Матеріалом дослідження стала картотека, яка складається з 844 українських, 482 англійських, 160 німецьких фразеологізмів із відповідними лексемами, вилученими через суцільну вибірку з лексикографічних джерел.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. У сучасному суспільстві нараховують десятки тисяч професій і спеціальностей. Щоб охопити цю різноманітність, потрібна карта світу професій, а точніше - їх класифікація за основними ознаками.

Загальнопоширена багаторівнева психологічна класифікація професій, яка складається з чотирьох ярусів. Перший ярус - типи професій. Залежно від особливостей предмета праці виділяють п'ять типів: "людина - природа" (напр. зоотехнік, агроном, кінолог, лаборант); "людина - людина" (напр. лікар, учитель, психолог, перукар); "людина - техніка" (напр. столяр, архітектор, радіомеханік, електромонтажник); "людина - знак" (напр. перекладач, кресляр, інженер, топограф); "людина - художній образ" (напр. артист, художник, музикант, дизайнер). Другий ярус - класи: 1) гностичні професії (напр. слідчий, журналіст, інспектор з наукової організації праці тощо); 2) перетворювальні, які передбачають будь-які дії, спрямовані на предмет праці задля збереження його властивостей, станів у відповідних межах (напр. майстер-реставратор, слюсар, кресляр-картограф тощо); 3) професії, пов'язані з оперативним практичним пошуком (напр. розмітник у суднобудуванні, металообробці, закрійник ательє індивідуального пошиття). Третій ярус - відділи професій. Це професії ручної праці, машинно-ручні, із використання автоматизованих систем та з переважанням функціональних знарядь праці. Четвертий ярус - групи професій (за ознакою предметних і соціальних умов праці). Можна виділити чотири групи професій, видів праці: 1) праця в умовах звичайного "побутового" мікроклімату; 2) праця на відкритому повітрі з різкими перепадами температури й вологості; 3) праця в незвичних умовах (під землею, водою, у гарячих цехах, цехах із виробничими шкідливостями, на висоті, у повітрі); праця з підвищеною моральною відповідальністю за здоров'я, життя, психічний (розумовий, моральний) розвиток людей, за суспільні, матеріальні цінності. Отже, у кожному типі є класи, що мають відділи, які складаються з груп [1].

Відповідно до семантики іменників на позначення назв осіб за стосунком до діяльності можна виділити такі семантичні групи: 1) назви осіб за професією, спеціальністю, видом діяльності та родом занять (логіст, фермер); 2) назви осіб за стосунком до професії (провідний посередник); 3) назви осіб за тимчасовим чи аматорським заняттям (боксер, солдат, студент); 4) назви осіб за предметом, що визначає їхню професію (автор блогу, байкер); 5) назви осіб за їхньою кваліфікацією в певному роді діяльності (біржовий експерт, спеціаліст із легкозаймистих і горючих речовин), 6) назви осіб за їхніми посадами (віце-канцлер, прес-секретар, глава уряду) [7].

Проаналізувавши фразеологію української, англійської, німецької мов, виявили, що фразеологічні компоненти на позначення назв людини за родом занять охоплюють широкий спектр професій у різних сферах людської діяльності. Саме тому класифікуємо фразеологізми відповідно до розподілу професій за ознакою галузі народного господарства та промисловості, який розробили на основі згаданих вище та деяких інших класифікацій і який виявився найдоцільнішим для наших дослідницьких завдань. Ці особові назви, що фігурують у складі фразем, стосуються таких сфер діяльності: 1) промислові професії й ремісництво; 2) сільськогосподарські професії; 3) лісове господарство, мисливство, рибальство; 4) заняття торгівлею; 5) чиновництво, канцелярські робітники; 6) медицина; 7) кулінарна діяльність; 8) освіта; 9) юридичні; 10) мистецтво; 11) мореплавання; 12) наука; 13) медіа; 14) сфера послуг, а також прислуга; 15) військо.

Розглянемо окремі з означених вище груп.

Серед назв, які стосуються промислових професій і ремісництва, найбільш активні у творенні фразеологізмів такі іменники: в українській мові - швець (27 ФО), коваль (16 ФО), майстер (13 ФО), бондар (5 ФО), кравець (4 ФО), мірошник /мельник (4 ФО); в англійській - tailor (11 ФО), workman / worker (9 ФО), tinker (5 ФО), cobbler / shoemaker (5 ФО), carpenter (4 ФО), miller (3 ФО); у німецькій - Schneider (6ФО), Meister (6 ФО), Schuster (4 ФО), Zimmermann (2 ФО).

Викликає зацікавлення те, що окремі фразеологічні вирази за своєю внутрішньою формою спільні або ж дуже схожі для трьох мов: укр. По роботі пізнати майстра [6, с. 335]; нім. Am Werke erkennt man den Meister, Das Werk lobt den Meister [3, с. 395]; англ. The work shows the workman [2, с. 1026]. Деякі ж мають відповідники лише у двох із досліджуваних мов: англ. Let the cobbler stick to his last [2, с. 221] (дослівно "нехай швець тримається свого копила"; та нім. Schuster, bleib bei deinem Leisten! [3, с. 369] (дослівно "шевцю, тримайся своєї мірки") мають спільну цілісну семантику й приблизно однакову внутрішню семантичну структуру "хай швець судить про своє". В українській мові це ж значення передається виразом з іншою внутрішньою будовою: біда, як пироги та швець почне пекти (пор. також знай швець своє шевство, а в кравецтво не мішайсь [6, с. 426]), але компонент (назва особи за професією) той самий, як те ж і цілісне значення.

У фразеології досліджуваних мов сільськогосподарські професії представлені такими назвами їхніх виконавців: в українській мові - пастух (10 ФО), різник (3 ФО), хлібороб (2 ФО); в англійській - shepherd (4 ФО), farmer (3 ФО), gardener (1 ФО); у німецькій - Hirt (2 ФО), Meier (1 ФО). У цій групі спільні для двох мов внутрішня форма й цілісне значення прислів'їв: укр. Який пастух, така й череда [6, с. 326], нім. Wie der Hirt, so die Herde (або das Vieh) [3, с. 291].

У групі назв осіб за сільськогосподарською діяльністю можемо виокремити окрему підгрупу зі значенням "господар, пан, хазяїн", що виділяється не лише за суто професійною, а водночас і за соціально-майновою ознакою: адже названим особам належала земля. В українській фразеології слово господар містять 26 ФО, пан - 210 ФО, хазяїн - 34 ФО.

Поява прислів'їв і приказок про панів була зумовлена соціальними умовами. Усвідомлення на - родом несправедливості, нерівності, жорстокого ставлення до простих людей відобразилось у народному слові, яке вмістило в собі відповідні погляди й переконання (Панам лихо кидати - не плугом орати; Що вільно панові, то не вільно Іванові ; З паном не будь запанірата). Прислів'я того періоду близькі нам, тому що й зараз є бідні й багаті, жорстокі й милосердні, всюди панує несправедливість тощо.

Наступна сфера діяльності - лісове господарство, мисливство, рибальство - має незначну кількість своїх представників лише в українській (рибак (5 ФО), напр. Рибак рибака пізнає здалека [6, с. 358], ловець (1 ФО) - На ловця і звір біжить [6, с. 442], бортник (1 ФО) - У ледачого бортника і мед ледачим пахне [6, с. 328]) й англійській (fisher (1 ФО) - the great fisher of souls [2, с. 439], hunter (1 ФО) - All are not hunters that blow the horn [2, с. 24]) мовах.

Торгівля, комерція також позначилися на формуванні фразеологічного фонду досліджуваних мов. Достатньо високу фразоактивність мають такі компоненти: в українській мові - купець (6 ФО), крамар (3 ФО), коробейник (2 ФО); в англійській - merchant (8 ФО), dealer (4 ФО); у німецькій - Kaufmann (1 ФО), Makler (1 ФО). Фразеологічні одиниці відображають специфіку торговельних взаємин, а також нечесність та інші риси купців і торговців (укр. Муж - крамар, а жона - крамарка: він із двору, а в жінки - ярмарка [6, с. 404]; англ. to play the merchant with one - обманути, обдурити когось [2, с. 766]; нім. Jeder Kaufmann lobt seine Ware - Кожен купець свій товар вихваляє [3, с. 318]).

До групи "чиновництво, канцелярські робітники" відносимо також державних діячів, правителів, професії адміністративно-управлінські та політичні: укр. цар (31 ФО), король (12 ФО), князь (9 ФО); англ. king / queen (61 ФО), lord (14 ФО), prince (13 ФО), politician (6 ФО), president (3 ФО), clerk (3 ФО); нім. Kцnig (8 ФО), Kaiser (3 ФО), Fьrst (3 ФО), Beamter (1 ФО).

Варто зазначити, що в українській мові серед цих назв немало архаїчних (напр. війт, піддячий, повитчик, писар), у той час як сучасних - мало. В англійській, навпаки, назв сучасних посад і професій більше, ніж в українській і німецькій мовах (напр. secretary, deputy, speaker, congressman).