Методи дослідження лексичної синонімії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методи дослідження лексичної синонімії

Н. Єфремова, С. Гончарук

У статті на матеріалі англійської мови розглянуто основні лінгвістичні методи дослідження лексичної синонімії з урахуванням структурного, семантичного та когнітивного підходів до її вивчення. Актуальність праці зумовлена необхідністю уточнення, доповнення й переосмислення традиційних лінгвістичних методів, прийомів та операцій, які використовуються для вивчення лексичної синонімії. Установлено, що структурний підхід до аналізу синонімічних лексем виявляється в застосуванні методу опозицій і дистрибутивного аналізу, які дають змогу змоделювати синонімічні опозиційні структури, у яких реалізується семантичне протиставлення лексичних синонімів, та виявити особливості нейтралізації семантичних відмінностей між синонімами в тексті. З'ясовано, що семантичний підхід до дослідження синонімічних лексем реалізовується застосуванням компонентного аналізу, за допомогою якого виокремлюються інтегральні ознаки, які об'єднують лексичні одиниці у певний синонімічний ряд, і диференційні ознаки, що лежать в основі розмежування синонімічних лексичних одиниць.

Доведено, що когнітивний підхід до розгляду лексем-синонімів грунтується на використанні процедури фреймового аналізу, дає змогу встановити, що кожен синонімічний ряд формується на базі міжфреймової сітки, що складається з окремих фреймів, які відображають когнітивні моделі окремих членів синонімічного ряду. З'ясовано, що всі зазначені вище методи аналізу синонімічних лексем уможливлюють зосередження уваги дослідника не лише на семантичній близькості або тотожності лексичних синонімів, а й на проблемі їхніх відмінностейі та протиставлення.

Ключові слова: методи дослідження, лексична синонімія, структурний підхід, семантичний підхід, когнітивний підхід, метод опозицій, дистрибутивний аналіз, компонентний аналіз, фреймовий аналіз.

Методы исследования лексической синонимии

Ефремова Наталия, Гончарук Светлана

В статье на материале английского языка рассмотрены основные лингвистические методы исследования лексической синонимии с учетом структурного, семантического и когнитивного подходов к ее изучению. Актуальность исследования обусловлена необходимостью уточнения, дополнения и переосмысления традиционных лингвистических методов, приемов и операций, которые используются для исследования лексической синонимии.

Доказано, что структурный подход к анализу синонимических лексем выражается в применении метода оппозиций и дистрибутивного анализа, позволяющих смоделировать синонимичные оппозиционные структуры, в которых реализуется семантическое противопоставление лексических синонимов, и выявить особенности нейтрализации семантических различий между синонимами в тексте.

Установлено, что семантический подход к исследованию синонимических лексем реализуется применением компонентного анализа, с помощью которого выделяются интегральные признаки, объединяющие лексические единицы в определенный синонимический ряд, и дифференциальные признаки, лежащие в основе разграничения синонимических лексических единиц.

Доказано, что когнитивный подход к рассмотрению лексем-синонимов основывается на использовании процедуры фреймового анализа, которая позволяет установить, что каждый синонимический ряд формируется на базе межфреймовой сети, состоящей из отдельных фреймов, которые отражают когнитивные модели отдельных членов синонимического ряда.

Выяснено, что все указанные выше методы анализа синонимических лексем позволяют сосредоточить внимание исследователя не только на семантической близости или тождестве лексических синонимов, но и на проблеме их различия и противопоставления.

Ключевые слова: методы исследования, лексическая синонимия, структурный подход, семантический подход, когнитивный подход, метод оппозиций, дистрибутивный анализ, компонентный анализ, фреймовый анализ.

Methods of Lexical Synonymy Investigation

Yefremova Nataliya, Honcharuk Svitlana

The article deals with main linguistic methods of lexical synonymy investigation based upon structural, semantic and cognitive approaches to its study. The relevance of the research is determined by the necessity to specify, add and rethink traditional linguistic methods and procedures used to investigate lexical synonymy. It is revealed that structural approach to the analysis of synonyms is realized through oppositional and distributional analyses which make it possible to build up synonymic oppositional structures in which semantic oppositions of lexical synonyms are actualized and to find out the peculiarities of their neutralization in texts. It is found out that semantic approach to the investigation of synonymous lexemes is based on componential analysis which helps to single out integral features uniting lexical units into synonymic series and distinctive features which are the basis for their differentiation.

It is proved that cognitive approach to the analysis of lexical synonyms is carried out with the help of frame analysis procedure which enables us to establish that each synonymic series is the interframe network which consists of separate frames reflecting cognitive models of different members of synonymic series. It is clarified that all the above mentioned methods of lexical synonyms analysis allow the researcher to focus not only on their semantic proximity or identity but also on the problem of their differences and opposition.

Key words: methods of investigation, lexical synonymy, structural approach, semantic approach, cognitive approach, oppositional analysis, distributional analysis, componential analysis, frame analysis.

лінгвістичний лексичний семантичний

Постановка наукової проблеми та її значення. Дослідження парадигматичних відношень у межах лексико-семантичних систем мов різних типів неможливо уявити без докладного вивчення мікросистем, що об'єднують лексичні одиниці, які характеризуються смисловою тотожністю, наявністю однакового чи близького предметно-логічного змісту, частковою взаємозамінністю, спільністю дистрибуції та сполучуваності, тобто синонімічних лексичних парадигм, інвентаризація яких здійсню - ється за допомогою низки методів і прийомів, вибір котрих визначається методологічною позицією суб'єкта дослідження.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Вивчення лексики як структурованої системи, що володіє певними функціональними характеристиками, зумовило пошуки об'єктивних методів і прийомів фіксації семантичних зв'язків між синонімічними лексичними одиницями. У сучасній мовознавчій науці спробу опису таких методів здійснено В. В. Левицьким, який, аналізуючи переваги й недоліки психофізіологічних, психолінгвістичних та власне лінгвістичних методів інвентаризації лексичних мікросистем загалом і синонімів зокрема, зосереджується на застосуванні методів математичної лінгвістики та лінгвостатистики, таким чином удосконалюючи методику, запропоновану С. Г. Бережаном і М. А. Шехтманом для визначення семантичної відстані між словами [8, с. 226-235].

Поява нових напрямів сучасної лінгвістики, заснованих на тенденції до інтеграції різноманітних сфер наукового знання, зумовила потребу у використанні нових методів та прийомів роботи з мовним матеріалом. Хоча сучасні наукові розвідки із цієї проблеми переважно стосуються методики мовного аналізу загалом (М. П. Кочерган, А. П. Мартинюк, С. М. Сухорольська) [6; 9; 13], існує низка робіт, автори яких зосереджуються на окремих спеціальних методах лінгвістичного аналізу (С. В. Гринев-Гриневич, В. В. Левицький, В. І. Перебийніс, Е. А. Сорокіна, Й. А. Стерти) [3; 7; 8; 11; 12] або продовжують традиції дослідження прийомів та операцій, що залучаються до вивчення окремих мовних явищ (С. А. Жаботинська, Д. В. Мовчан, К. В. Тараненко) [5; 10; 14].

Мета статті - уточнення, доповнення та переосмислення традиційних лінгвістичних методів, прийомів й операцій, які використовуються для дослідження лексичної синонімії.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Алгоритм та інструментарій лінгвістичного дослідження залежать не тільки від загальних характеристик об'єкта й мети дослідження, а й від мовознавчої парадигми, яка визначає релевантну для цього дослідження систему методологічних координат. Для нашої наукової розвідки такими системами координат є структурний, семантичний і когнітивний підходи до аналізу лексичних мікросистем загалом та синонімії зокрема.

Із позицій структурного підходу до аналізу мовних явищ, який передбачає синхронне двови - мірне дослідження мови, що відображає вертикальні (парадигматичні) й горизонтальні (синтагматичні) структурні відношення, дослідження лексичних синонімів відбувається за допомогою методу опозицій і дистрибутивного аналізу.

Опозиція в лінгвістиці визначається як лінгвістично суттєва (що виконує семіологічну функцію) відмінність між одиницями плану вираження, якій відповідає відмінність між одиницями плану змісту. Опозиції є специфічним видом парадигматичних відношень. Сукупність опозицій, у які вступає певна одиниця, відіграє вирішальну роль для ідентифікації (парадигматичного визначення) цієї одиниці. Ідентифікація одиниці полягає у виявленні тих ознак семантичної субстанції, якими ці одиниці відрізняються одна від одної.

Поняття опозиції, запозичене з фонології, -- одне з найважливіших у сучасній лексичній се - мантиці, оскільки саме на нього спираються поняття семантичної парадигми, класу, поля, системи. Хоча у фонології й лексиці системні відношення розкриваються в опозиціях, ці опозиції суттєво відрізняються. Насамперед тим, що синхронно замкнута фонологічна система має обмежену кількість опозицій, у той час як лексичний синонімічний ряд навіть синхронно не є замкнутим. Співвідно - шення слів за суттєвими й несуттєвими ознаками відкриває багатомірність їх опозицій та незамк- нутість синонімічних рядів, у які сполучаються слова, синонімічні у своїх значеннях та синонімічні тільки в певних своїх уживаннях [4, с. 31].

Застосування методу опозицій дає змогу змоделювати синонімічні опозиційні структури, у межах яких реалізується семантичне протиставлення лексичних синонімів, та виявити структуру синонімічних рядів з урахуванням ступеня семантичної близькості між членами ряду. Матеріалом аналізу слугують синонімічні ряди англійських дієслів, відібрані методом суцільної вибірки з Webster's New Dictionary of Synonyms [17].

Різноманітність семантичних відмінностей між синонімами робить можливим існування різних типів синонімічних опозицій, які розрізняються за: 1) відношеннями між членами опозиції; 2) кількісним складом. Привативна, еквіполентна, градуальна та контрастивна синонімічні опозиції не є однорідними конструктами. За відношеннями між членами опозиції привативні синонімічні опозиції поділяються на: 1) опозиції, в основі яких лежать гіпо -гіперонімічні відношення між членами синонімічного ряду (це виявляється в протиставленні синонімічної домінанти іншим членам ряду) - ascend:: mount, climb, scale; 2) опозиції, що грунтуються тільки на одній диференційній ознаці, пред- ставленій із погляду її наявності чи відсутності - devour :: eat, swallow, ingest, consume у синонімічному ряду eat, swallow, ingest, devour, consume; 3) опозиції, в основі яких - відношення протиріччя між несумісними поняттями, які порівнюються, - subscribe :: assent, consent у синонімічному ряду assent, consent, accede, acquiesce, agree, subscribe. Еквіполентні синонімічні опозиції за кількісним складом поділяються на: 1) багаточленні; 2) багаточленні та бінарні. У першому випадку членами опозиції є всі члени синонімічного ряду (descend :: dismount :: alight), у другому - декілька членів синонімічного ряду, які протиставляються на основі певної ознаки (dispute :: agitate, debate :: dispute :: agitate у синонімічному ряду discuss, argue, debate, dispute, agitate). За принципом кількісного складу поділяються також і градуальні опозиції, які в межах синонімічного ряду можуть бути як бага - точленними (desire :: wish :: want :: crave :: covet), так і бінарними (aspire :: pant у синонімічному ряду aim, aspire, pant). Контрастивна опозиція як утілення взаємозв'язку між синонімією й анто- німією відображає відношення протилежності між порівнюваними несумісними поняттями (allot, assign :: apportion у синонімічному ряду allot, assign, apportion, allocate).

До найбільш поширених методів аналізу синтагматичних відносин слід віднести дистрибутивний аналіз, застосування якого доцільне для виявлення особливостей функціонування лексичних синонімів у тексті. Цей метод ґрунтується на понятті дистрибуції, яку можна визначити як суму всіх можливих оточень, у яких трапляється та чи інша одиниця (фонема, морфема, слово тощо), тобто суму всіх можливих позицій одиниці відносно інших одиниць того ж рівня, їх сполучуваність. Для впорядкування опису в дистрибутивному аналізі широко використовують буквені символи, із яких утворюються так звані дистрибутивні формули, що відображають граматичну сполучуваність слів.

Прикладом застосування дистрибутивного аналізу для дослідження лексичної синонімії є виявлення особливостей нейтралізації семантичних відмінностей між синонімами в тексті. У зв'язку з цим варто зазначити, що семантична спільність двох слів простежується за таких умов: при спільній дистрибуції та сполучуваності, при спільній дистрибуції, але різній сполучуваності, при різній дистрибуції й спільній сполучуваності, при різній дистрибуції та сполучуваності [1, с. 12].

Нейтралізацію відмінностей між синонімами в умовах спільності дистрибуції й сполучуваності спостерігаємо в наступному текстовому фрагменті.

«Now, Ailie! She cried. Now, Ailie! He spoke to me, you see. He lifted his hat. He stood there ten feet from me with that horrible - that horrible woman - holding her arm an d talking to her, and then when he saw me he raised his hat. Andy, I didn `t know what to do [...]» [15, c. 188].