Молодіжні сленгізми geil, cool у німецькомовних перекладах творів українських письменників-постмодерністів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Молодіжні сленгізми geil, cool у німецькомовних перекладах творів українських письменників-постмодерністів

Марія Ткачівська

Анотація

У статті на прикладі німецькомовних перекладів творів українських письменників-шстмодернісгів досліджено сленгізми на позначення завищеної оцінки. До основних завдань розвідки належить дефініція термінів молодіжний сленг, загальномолодіжний сленг, жаргон, виокремлення сленгізмів з української постмодерної літератури зі значеннями «дуже добрий», «дуже добре», «чудовий», «чудово», які відтворені в німецькомовних творах за допомогою сленгізмів geil, cool, презентація їх розширених тлумачних формул і перекладу. Дослідження засвідчує, що при перекладі сленгізмів з української мови на німецьку здебільшого відбувається конвертація української сленгової одиниці на німецьку зі збереженням її значення. Антонімічний переклад не належить до найбільш поширених способів відтворення лексики підвищеної емоційності, проте його також почасти вико- ристовуюгь для відтворення молодіжного сленгу. Трапляються випадки, коли нейтральна лексична одиниця відтворюється за допомогою сленгових лексичних одиниць.

Ключові слова: молодіжний сленг, лексична одиниця, емоційність, експресивний, переклад, відтворення.

Мария Ткачивская. Молодежные сленгизмы geil, cool в немецкоязычных переводах произведений украинских писателей-постмодернистов. В статье на примере немецкоязычных переводов произведений украинских писателей-постмодернистов исследованы сленгизмы для обозначения завышенной оценки. К основным задачам статьи принадлежат дефиниция терминов молодежный сленг, общемолодежный сленг, жаргон, выделение сленгизмов с украинской постмодернистской литературы со значениями «очень хороший», «очень хорошо», «замечательный», «прекрасно», воспроизведенных в немецкоязычных переводах с помощью сленгизмов geil, cool, презентация их расширенных толковых формул перевода. Исследование показывает, что при переводе сленгизмов с украинского языка на немецкий в большинстве случаев происходит конвертация украинской сленговой единицы на немецкую с сохранением ее значения. Антонимический перевод не относится к наиболее распространенным способам воспроизведения лексики повышенной эмоциональности, однако он также используется для воспроизведения молодежного сленга. Бывают случаи, когда нейтральная лексическая единица воспроизводится с помощью сленговых лексических единиц.

Ключевые слова: молодежный сленг, лексическая единица, эмоциональность, экспрессивный, перевод, воспроизведение.

Maria Tkachivska. Youth Slang and Their Equivalents Geil and Cool (on the Example of German Translations of Ukrainian Postmodernist Writers' Works). The article analyses the definitions of terms youth slang and slang. The research is based on the text analysis of Ukrainian postmodernist writers' works and their German translations. For analysis we have chosen youth slangs kef, super, cool, wailing and others reproduced by their equivalents geil and cool. As studies have shown the palette of Ukrainian slang denoting the high quality of an object and its status (good, very good, well, very well, incredible, unsurpassed) is widely represented in Ukrainian literature. Such slangs as classy, cool, steep can be reproduced by means of borrowing from English slang cool. Antonymic translation is not the most common ways to reproduce highly-emotional vocabulary but it is also used to reproduce youth slang. There are cases when a neutral lexical unit is displayed using slang. Our research is only a part of the analysis of youth slang and requires further research.

Key words: youth slang, lexical unit, emotionality, expressive, translation, reproduction.

Постановка наукової проблеми та її значення

Молодіжний сленг - це вербальне маркування молодіжної спільноти, що є екслібрисом її належності до певної вікової групи чи групи зацікавлених і критерієм систематизації під час характеристики «свій» - «чужий», а також невід'ємним елементом молодіжної сцени, символом розкутості, вільності й відмежованості від інших.

Чим емоційніша людина та її мовлення, тим чіткіше простежується коливання амплітуди її висловлювання та інтенсивність характеристик різнополюсних ознак. Наявність мовних інтенсифікаторів («дуже», «страшенно») сприяє ще більшому віддаленню якісно протилежних характеристик, що відображається на забарвленні мови та її емоційності. Саме така емоційність із її заниженою або завищеною оцінкою реальності спостерігається в молодіжній мові, насиченій сленгами та мовними інтенсифікаторами.

Аналіз досліджень цієї проблеми

Досліджували молодіжний сленг О. Горбач, Л. Ставицька, Й. Дзендзелівський, І. Приходько, Л. Підкуймуха, Н. Шовгун, К. Котелевець, О. Данилевська, О. Глазова, С. Мартос, О. Поздняков, М. Грачов, Є. Поливанов, Л. Скворцов, K.-E. Зоммерфельдт, Й. Бартманн, T. Гольґер, Г. Нельсон, С. Мюллер, В. Ґоттшальк, В. Феттер, Д. Шпангель, E. Фельдбуш, Г. Шрайбер та ін. Оскільки мова - рухлива субстанцієя, проблема молодіжного сленгу й досі актуальна та цікава для багатьох науковців.

Мета статті - дослідити на прикладі німецькомовних перекладів творів українських письмен - ників-постмодерністів сленгізми на позначення завищеної оцінки. До основних завдань роботи належить дефініція термінів молодіжний сленг, загальномолодіжний сленг, жаргон, виокремлення сленгізмів з української постмодерної літератури зі значеннями «дуже добрий», «дуже добре», «чу - довий», «чудово», які відтворені в німецькомовних творах за допомогою сленгізмів geil, cool, презентація їх розширених тлумачних формул і перекладу.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Молодіжний сленг - це емоційно забарвлений та експресивно промовистий невід'ємний елемент мови, який перебуває в розпорядженні молоді, сприяє невимушеному спілкуванню між собі рівними й відбувається в ногу із часом.

Відчуття молодими людьми незалежності від світу дорослих призводить до їх вербальної та невербальної розкутості, бажання оцінювати навколишній світ за власною шкалою й не зважати на встановлені межі та рамки. Відповідно до цього, у молодіжній мові побутують слова, які характе - ризують ті чи ті ознаки предметів за завищеною чи заниженою шкалою, упорядковуючи їх у створені їх розкутим і «позарамковим» світом власні амплітуди коливання ознак предметів та їх оцінні параболи.

Молодіжний сленг мінливий. Він може належати одному поколінню, може надовго вкоренитися у мову, змінюючи свій статус, перейти в розмовну мову або швидко зникнути. Беззаперечно те, що молодіжний сленг не однаково зрозумілий для всіх молодих людей. Ідеться про окремі молодіжні угруповання, які володіють своїм жаргоном і мають певні вимоги в ставленні одних до інших та до їхньої мови. Як зазначає А. Романов, «...в сучасних молодіжних угрупованнях також діють певні норми поведінки. Угруповання панків і металістів вимагають від своїх членів визначеної форми одягу, зачіски певного стилю та не розглядають у якості «своїх» тих молодих людей та дівчат, які не підпорядковуються нормам в одязі та поведінці» [7, с. 31]. Це означає, що є певний відбір у систематизуванні «свій» - «чужий». Як зауважує М. Грачов, «.щоб здаватися оригінальнішими, члени (...) неформальних молодіжних угруповань частіше ніж інші молодіжні об'єднання, вико - ристовують жаргонізми англійського походження» [3, с. 10]. Таку тенденцію простежуємо також в українській, німецькій, російській, польській і багатьох інших мовах. «Як правило, порушення гру - пової норми, зокрема норми лінгвістичної поведінки, членом групи призводить до зниження його статусу або до виключення з групи. Отже, теорія групового спілкування розкриває механізм групо - вого тиску на членів молодіжної групи та пояснює причини широкого розповсюдження тих чи тих сленгових слів та висловлювань» [7, с. 32]. молодіжний сленг жаргон лексичний

Водночас є підбір молодіжних лексичних одиниць, відомих для більшості молоді, що входять у рамки загальномолодіжного сленгу або загально молодіжного жаргону. «Загальномолодіжний жаргон - та частина молодіжного жаргону, яка номінує максимально актуальні для молодих людей реалії, його розуміють і вживають усі соціально -вікові групи молоді. Загальномолодіжний жаргон характеризує мову певного покоління та є за своєю природою динамічною» [2, с. 35]. На думку М. Гра- чова, «загальномолодіжним жаргоном користуються всі молодіжні об'єднання та угрупування. Він складається зі слів, які не пов'язані з процесом навчання, праці, служби в армії тощо» [3, с. 10].

Аналіз наукових статей останього часу демонструє дискусію щодо використання термінів сленг та жаргон. Л. Ставицька розглядає різницю між ними на рівні «напівзакритості» та «відкритості» лексико-фразеологічних підсистем. На думку науковця, «сленг - це різновид розмовної мови, яка оцінюється суспільством як підкреслено неофіційна («побутова», «фамільярна», «довірлива») [10, с. 40], а жаргон - це напіввідкрита лексико-фразеологічна підсистема, яка застосовується тією чи тією со - ціальною групою задля відособлення від решти мовної спільноти [10, с. 31]. Подібне трактування жаргону як напіввідкритої або незамкнутої системи знаходимо і в М. Грачова: «Кожен із видів молодіжних жаргонів не є замкнутою системою: спостерігається взаємопроникнення їхніх елементів» [3]. Деякі вчені ототожнюють терміни сленг і жаргон. Немає одностайності в термінах і в західних зарубіжних дослідженнях. Так, А. Дурманенко зазначає, «...що у французькому мовознавстві розрізняють «арго» та «жаргон», але немає протиставлення «арго» - «сленг» та «жаргон» - «сленг», оскільки у французькій лінгвістиці категорія «сленг» відсутня. У тлумачному словнику Le Robert терміна «сленг» узагалі немає» [1, с. 339]. Стосовно термінів, які використовують під час характеристики молодіжної мови, то в Л. Ставицької знаходимо обидва терміни молодіжний жаргон та молодіжний сленг. М. Грачов, А. Романов надають перевагу терміну молодіжний жаргон. Як зазначають Н. Смоляр та А. Майстер, «різниця між сленгом і жаргоном полягає в тому, що останній використовують насамперед для таємності мовлення, приховування змісту від «непосвячених». Сленг - вторинне утворення порівняно із жаргонами й арго, що адаптують до своїх потреб запозичені одиниці. Потрібно зауважити, що термін сленг за частотою вживання значно перевищує «жаргон» [8, с. 594]. У своїй дисертаційній розвідці О. Поздняков, ґрунтовно досліджуючи дефініцію терміна «сленг», констатує, що більшість з опрацьованих ним «дефініцій (11 із 20) указує на стилістичну заниженість сленгу та його характерність для представників соціальних і професійних груп (по 10 із 9)» [6, с. 7]. На нашу думку, молодіжний сленг - це змінна, динамічна група лексичних одиниць, призначених для спілкування серед молодих людей, здатна піддаватися перетворенням, елімінації, а також готова поступитися місцем іншим сленгізмам, які з'являються в мові з появою нових процесів цивілізації, науково -технічного прогресу, зміни виробничих відносин тощо. До молодіжного жаргону належать лексичні одиниці, якими послуговуються окремі групи молодих людей (які зазвичай також володіють молодіжним сленгом), об'єднані певними конкретними інтересами (музиканти, байкери тощо), і використовують жарго - нізми для підтвердження своєї обізнаності та причетності чи приналежності до цієї групи, а також (що характерне й для сленгу) для активного використання певних лексичних одиниць серед собі рівними, і з метою спілкування, і задля маніфестування своєї самодостатності та самоствердження.

Якщо зважати на те, що в спілкуванні між молодими людьми особливе місце займає відчуття сцени, то оцінний елемент у комунікації (позначення якості предметів, їх стану тощо) особливо важливе в акті комунікації. «Соціопсихологічний аспект солідарності в молодіжному середовищі конвертується не тільки в модус розпізнавання «свій», «чужий», а й в особливий різновид лінгвістичної залежності індивіда від групи» [10, с.192]. Відповідно, сама нейтральна лексика не є визна - чальною для самоствердження молодої людини в її мовному середовищі. Експресивне оцінювання з чітко розмежованими полюсами («кайфовий», «кльовий» - «фіговий») сприяє підвищенню іміджу молодої людини у своєму середовищі й визнанню її «своєю». Подібної думки дотримуються Н. Смоляр та А. Майстер, посилаючись на Є. В. Розен: «З метою самоствердження, бажаючи виглядати сучасними, молоді люди починають уживати слова й вирази підвищеної емоційності, за словами Є. В. Розен, «сильні», «неспокійні» і навіть шокуючі, що відрізняються від загальноприйнятої мовної норми» [8, с. 596]. Підвищена емоційність характерна для слів, які є носіями як позитивних, і негативних характеристик. До позитивних відносимо німецькі сленгізми geil, super, cool із тлумачними формулами «дуже добре», які відповідають українським «кайфово», «кайфовий», «у кайф», «кльово», «кльовий», «суперово» та ін. (йдеться про ставлення до ситуації, до суб'єкта тощо). У цьому дослідженні зупинимося на емоційнозабарвлених відповідниках німецького молодіжного сленгу geil і cool, якими послуговуються перекладачі для відтворення українських сленгізмів із тлумачними формулами «дуже добре», «прекрасно», «неймовірно».

Лексема сооі (cool - з англ. холодний, прохолодний, свіжий, легкий, у молодіжному слензі - крутий, кльовий, класний) належить до тих іншомовних украплень, які ввійшли в молодіжний сленг і міцно закріпилися в ньому. Вона позначає високу якість ознаки предмета, про який ідеться (sehr gut, sehr sehr gut, echt gut). Як зазначає О. Христенко, лексему cool представники молоді використовують на позначення сміливої, впевненої у собі, безстрашної, цілеспрямованої людини, непересічної, цікавої, вихованої особистості, а також і в антонімічному значенні - як закононеслухняної, зарозумілої, безшабашної особи. Свідченням актуальності концепту сool для молоді є його включення до стійких виразів молодіжного сленгу (cool sein) [11].

Аналіз дослідження засвідчує, що сленгова лексична одиниця шol, запозичена з англійської мови, у німецькомовних перекладах відповідає сленгізмам з мови оригіналу: класний (гарний, чудовий), крутий (людина, яка досягла високого професіоналізму в певній сфері діяльности; оригі - нальний, екстраординарний; який переходить межі норми в чомусь [10, c. 152], круто, блатний (той, хто належить до злочинного світу, або стосується його; стосується протекції, підтримки [10, c. 50], тощо. Наприклад: крутий - cool: укр.: «Знайдеш собі якусь круту кобіту, без заскоків». - нім.: «Findest dort ein cooles Mдdel, ohne Macken» (Л. Дереш «Поклоніння Ящірці»); крутіший - cool (укр.: «Ти просто хотів здатися крутішим, правда?» - нім.: «Du wolltest cool wirken, nicht wahr?»; класний - cool (укр.: «....він абсолютно веселий і класний чувак». - нім.: «...dass er total witzig und cool war» (Ю. Андрухович «Таємниця»); блатний, найблатніший - cool, der coolste... (укр..: «Напевне, найблатніша в класі». - нім.: «Vielleicht das coolste Mдdchen der Klasse» (Л. Дереш «Намір»).

Спостерігається також украплення в переклад прикметника cool для підсилення ознаки за відсутності його відповідника в українській мові). Наприклад, укр.: «Ми вирішуємо спочатку купити гашиш і вже тоді слухати джаз... » - нім.: «Wir wollen zuerst noch Haschisch kaufen und erst dann zum coolen Jazz... » (С. Жадан)).

Антонімічний переклад не належить до найбільш поширених способів відтворення лексики підвищеної емоційності, проте його також використовують для відтворення молодіжного сленгу: не паритися - cool bleiben (укр.: «Одним словом, попросив, щоби я не парився... ». - нім.: «Kurz gesagt, er hat mich gebeten, cool zu bleiben... » (С. Жадан «Ворошиловоград»)). За наявності в українському тексті трансплантованих іноземних сленгізмів (писаних латиницею), їх зазвичай переносять у такому ж чи частково зміненому вигляді в текст цільової мови. Наприклад, укр.: «Sounds cool», - погодився він». - нім.: «Sounds cool», stimmte er zu» (Ю. Андрухович «Дванадцять обручів»)).

Іменники (у т. ч. ті, що виникли внаслідок субстантивації) відтворюються за допомогою їх се - мантичних сленгових відповідників. Наприклад: 1) крутий - der Coole (укр.: «Однак я блефував, коли корчив з себе крутого». - нім.: «Doch ich bluffte, als ich den Coolen gab» (Л. Дереш «Поклоніння Ящірці»); 2) крутизна (дуже висока якість, вищий рівень чогось; багаті, респектабельні, процвітаючі люди) - die Coolness (укр..: «Але зараз Дзвінка потребувала моєї крутизни...» - нім.: «Aber jetzt brauchte Dswinka meine Coolness... » (Л. Дереш «Поклоніння Ящірці»).

Прикметник geil (хтивий, буйний, у молодіжному слензі - синонім до prima; hervorragend; toll) позначає високу якість ознаки й, на думку Е. Шонфельд, «.уміщає в собі ознаку „у всіх відношеннях“ добре» [12, с. 49]. У російському словнику-розмовнику «Немецкий сленг» лексема geil подається в значенні «круто, крутий, похітливий» [4, с. 84]. Відповідно, Geiler Hund - похітливий пес, geiler Specht - хтивий дятел: бабій [4, с. 85]. Словник наводить також іменник Geiler (хохмач, жартівник, перебендя). Такі ж лексичні одиниці з ідентичними тлумаченнями знаходимо в «Німецько- російському словнику сучасного сленгу та ненормативної лексики» [5]. Описуючи тлумачення слова, Е. Шонфельд зазначає, що «у всій республіці одне із найулюбленіших слів позначає все (окрім еротизмів), що подобається, дивує, збуджує, вражає, приваблює. Вищий ступінь: vollgeil, affengeil, megageil, gigageil» [12, с. 49]. Під час перекладу творів українських письменників-постмодерністів лексична одиниця молодіжного сленгу geil найчастіше виступає відповідником до українських сленгізмів кайфовий, кайф, кайфово, кльовий. У словнику Л. Ставицької «Короткий словник жаргонної лексики української мови» подано такі тлумачення цих сленгових лексичних одиниць: кайф - задоволення, насолода, будь-які приємності; про явище, яке заслуговує високої оцінки; стан наркотичної ейфорії; наркотики, наркотичні речовини; вираження будь-якої позитивної емоції; чудово, нехай буде так; добре [9, с. 131]; кайфовий - прекрасний, чудовий; такий, що приносить задоволення [9, с. 132]; кльовий - гарний, прекрасний [6, с. 142]. При цьому Л. Ставицька вказує на приналежність зазначених сленгізмів до молодіжної мови.

Спираючись на тлумачні формули Л. Ставицької та Е. Шонефельд, під час перекладу з української мови на німецьку простежуємо конвертацію української сленгової одиниці на німецьку зі збере - женням її значення. Наприклад, кайфово - geil sein (укр.: «Сирник - це класно, це просто кайфово» - нім.: «Topfenstrudel ist geil» (Ю. Андрухович «Дванадцять обручів»)); найкайфовіша - die geilste (укр.: «Десь від першої до дев'ятої була найкайфовіша пора зміни - мінімум клієнтури... ». - нім.: «Zwischen eins und fьnf war die geilste Zeit» (Л. Дереш «Намір»); прикольно - geil sein (укр..: «Да, - говорить Какао, - в таборі прикольно». - нім.: «Ja, - sagt Kakao, - Lager ist geil» (С. Жадан «Депеш Мод»); не по кайфу - gar nicht geil (укр.: «Це не було по кайфу». - нім.: «Das war gar nicht geil gewesen» (Ю. Андрухович «Дванадцять обручів»); справжній кайф - supergeil (укр.: «І це був справжній кайф». - нім.: «Es war supergeil» (Л. Дереш «Поклоніння Ящірці»); класний - geil (укр.: «Рєжисьор, класні тьолкі во так нужни... » - нім.: «Regisseur, wir brauchen zum Verrecken 'n paar geile Brдute... » (Ю. Андрухович «Дванадцять обручів»), кльовий - geil (укр.: «Кльова дорога, подумав я...». - нім.: «Ein geiler Weg, dachte ich...» (Л. Дереш «Поклоніння Ящірці).

Як і у випадку з лексемою cool, перекладач удається також до антонімічного перекладу: нефі- говий - geil (порівняймо: фіговий - поганий, кепський): укр.: «...тож він лише ступив на кілька кроків ближче, налаштовуючи камеру («нефігова картинка!»)». - нім.: «Er trat ein paar Schritte nдher und brachte die Kamera in Position («geiles Bild!»)» (Ю. Андрухович «Дванадцять обручів»). Спостерігається також украплення в переклад сленгової лексичної одиниці geil для підсилення ознаки за відсутності його відповідника в українській мові). Наприклад, укр.: «Рай і драйв». - нім.: «Paradies und geiler Drive» (Ю. Андрухович «Таємниця»). Трапляються випадки, коли нейтрально забарвлена лексична одиниця відтворюється за допомогою сленгу: хороший - geil (укр..: «Хороша штука. Рубає на раз», - нім.: «Geiles Zeug. Haut einen sofort um» (С. Жадан «Депеш Мод»).

Сленгову лексичну одиницю geil використовують у німецькомовних перекладах і для позначення стану людини: кайфувати (відчувати велике задоволення) - geil finden (укр.: «...сказав, що кайфує від електронної музики...» - нім.: «...sagte, dass er elektronische Musik geil fдnde...» (Л. Дереш «Культ»); перти (сміятися, бути в стані ейфорії, у т. ч. наркотичної; викликати у когось позитивні емоції [10, c. 205]) - geil sein (укр.: «Ой, як мене пре, - радісно говорить він...» - нім.: «Ach, wie geil, - sagt er ganz glьcklich ...» (С. Жадан «Депеш Мод»)); бути ласим (бути похітливим, дуже чогось бажати) - geil sein (укр.: «Потолоч, ласа до будь-яких проявів світського ідіотизму». - нім.: «Gesocks, das geil ist auf alle erdenklichen Auswьchse der real existierenden Vergnьgungsidiotie» (Ю. Андрухович «Московіада»)); забагтися (дуже чогось бажати) - auf etw. geil sein (Ю. Андрухович «Дванадцять обручів»), а також для передачі пейоративної та обсценної лексики (укр..: «Пацани, то пи***ць\» - нім.: «Leute, es ist affengeil!» (Л. Дереш «Намір»); давалки - fickgeil sein (Л. Дереш «Намір»). Останній приклад засвідчує часткове збереження в сучасній мові первинного значення сленгової лексичної одиниці geil, яке містило сексуальний конотативний компонент (характерний для лексеми на початку ХХ ст.).

Висновки та перспективи подальшого дослідження

Дослідження засвідчує, що палітра українських сленгізмів на позначення високої якості ознаки предмета та його та стану («добре», «дуже добре», «добрий», «дуже добрий») широко представлена в українській літературі. Сленгізми класний, круто, крутий відтворені за допомогою сленгізму «raol». Лексичні одиниці українського молодіжного сленгу кайф, кайфовий, кльовий, прикольно, не по кайфу, класний, кльовий відтворені за допомогою сленгізму geil (affengeil, supergeil, unglaublich geil). При цьому відбувається конвертація української сленгової одиниці на німецьку із збереженням її значення.

Антонімічний переклад не належить до найбільш поширених способів відтворення лексики підвищеної емоційності, проте його також почасти використовують для відтворення молодіжного сленгу: нефіговий - geil, не парся! - cool bleiben! Трапляються випадки, коли нейтральна лексична одиниця відтворюється за допомогою сленгу: хороший - geil. Це дослідження - тільки частина аналізу молодіжного сленгу в перекладах на німецьку мову, і продовжуватимемо його в подальших статтях.

Джерела та література

1. Дурманенко А. М. Особливості перекладу українського молодіжного сленгу французькою мовою (на прикладі роману Любка Дереша «Культ») / А. М. Дурманенко. - ВПЦ «Київський університет», 2012. - С. 398-409.

2. Глазова О. Жаргон і сленг: як ставитися до них словеснику? / О. Глазова // Методичні діалоги : журн. для вчителів укр. мови й л-ри. - 2013. - № 9. - С. 35-41.

3. Грачев М. А. Словарь современного молодежного жаргона / М. А.Грачев. - М. : Изд-во Эксмо, 2006. - 672 с. - (Школьные словари).

4. Немецкий сленг. Словарь-разговорник. Начальный уровень. - М. : АСТ: Восток-Запад, 2008. - 221 с.

5. Немецко-русский словарь современного сленга и ненормативной лексики. - М. : АСТ: Восток-Запад, 2008. - 224 с.

6. Поздняков О. В. Номінативні процеси в сучасному німецькому молодіжному слензі (системно-квантитативне дослідження словників і періодичних видань) : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04 / О. В. Поздняков / Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. - Одеса, 2010. - 20 с.

7. Романов А. Ю. Современный русский молодежный сленг / Артемий Юрьевич Романов. - Mьnchen : Verlag Otto Sagner, 2004. - 205 S.

8. Смоляр Н. П. Сленг як складова частина лексикону сучасної німецької молоді / Н. П. Смоляр, А. А. Майстер // Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участі в інтеграційних процесах : матеріали VII Міжнар. наук.-практ. конф., м. Луцьк, 14-15 жовт. 2010 р. / М-во освіти і науки України [та ін.] ; [за ред. В. Й. Лажніка, С. В. Федонюка]. - Луцьк, 2010. - С. 593-597.

9. Ставицька Л. Короткий словник жаргонної лексики української мови / Л. Ставицька. - К. : Критика, 2003. - 290 с.

10. Ставицька Л. Арго, жаргон, сленг. Соціяльна диференціяція української мови / Л. Ставицька. - К. : Критика, 2006. - 463 с.

11. Христенко О. С. Німецький молодіжний сленг: лінгвокогнітивний та соціолінгвістичний аспекти : автореф. дис ... канд. філол. наук / О. С. Христенко. - К. : [б. в]., 2009 . - 20 с.

12. Schцnfeld, Eike / Abgefahren - Eingefahren. Ein Wцrterbuch der Jugend- und Knastsprache / Europдisches Ьbersetzer-Kollegium. Glossar Nr. 1. - Straelener Manuskripte Verlag, 1986. - 139 S.

Размещено на Allbest.ru