Екологічна образність в англомовних псалмах про природу: лінгвостилістичний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Екологічна образність в англомовних псалмах про природу: лінгвостилістичний аспект

Олена Жихарєва

У статті розглянуто образність природи в англомовному біблійному дискурсі в контексті екологізації світу, відтвореного у псалмах про природу. У досліджуваному дискурсі специфіку вживання образів природи як різновиду екологічної образності розкрито з позицій екопоетики, яка ґрунтується на жанровій різноманітності біблійних текстів, передбачає множинність сюжетних ліній і тематичних блоків, наявність екологічно значущої сенсорної лексики, прихованих екологічних смислів і концептів, що втілюють в уявному просторі біблійного світу екологічні цінності. Відповідно, у псалмах про природу виділяємо дві основні теми: 1) створення світу і його значущість; 2) прославлення та хваління Бога поряд із піклуванням про Його творіння. Для посилення експресивності прославлення і хваління Господа за допомогою образів природи використанонизку стилістичних засобів та прийомів, серед яких домінувальну роль грають: тропеїка (метафори, уособлення, образні порівняння); акустично-зображувальні текстові елементи, що створюють певні міметичні ефекти, та засоби формування емоційної напруги.

Zhykhareva Olena. Ecological Imagery in English Nature Psalms: Аstylistic Perspective. This paper focuses on the imagery of nature in English biblical discourse in the context of ecological implications ascribed to the biblical world created in Nature Psalms. The paper reflects the specificity of biblical images of nature as a variety of ecological imagery viewed from the ecopoetic point of view. The latter is based on the genre diversity of biblical texts, which envisages numerous plot lines and thematic blocks revealed through ecological sensory vocabulary, hidden meanings and ecological concepts that embody ecological values in the imaginary space of biblical discourse. Two thematic parts of Nature Psalms: (i) world creation and its significance as well as (ii) the praise of God, thus, caring for His creation, - abound in stylistic means and devices used to enhance expressiveness and glorification of the Lord through images of nature. Here belong: (i) tropes (metaphors, personifications, similes); (ii) sound imitation devices that create mimetic effects; and (iii) linguistic means that generate emotional tension.

Key words: biblical discourse, Bible, ecological imagery, ecopoetics, images of nature, Psalms.

Постановка наукової проблеми та її значення. Упродовж останніх десятиліть зростає інтерес до поетики та стилістики Біблії у зв'язку з потребою глибинного проникнення у структуру біблійних текстів, зокрема оповідну [12; 16; 29; 31], розкриття механізмів використання повторів та паралелізму [2; 21], установлення ролі культурно насиченої образності [25], розбудови когнітивних студій біблійних текстів [17; 19; 32], зокрема в ракурсі формування і функціонування біблійних метафор [18; 24].

Паралельно із цим дослідження біблійних текстів на сучасному етапі дедалі більше асоціюється з темами та мотивами глобального характеру - збереженням навколишнього середовища, невід'ємністю людини від природи та всього живого на землі, що наповнює біблійні студії новим, екологічним змістом. Оскільки поетика є наукою «про закономірності літературних явищ як явищ суспільної свідомості, що історично змінюється залежно від етапів суспільних відносин» [8, с. 12], такий екологічний ухил дав поштовх появі нового термінопоняття -- «екопоетика», яке вже набуло застосовування в лінгвістичних роботах останніх років [14; 20; 23; 26; 27 та ін.].

Аналіз досліджень цієї проблеми. Екопоетика біблійних текстів ґрунтується на жанровій різноманітності екологічного дискурсу Біблії [9; 11; 13; 33], яка передбачає множинність сюжетних ліній та тематичних блоків, розкривається через екологічну образність та екологічно значущу сенсорику, що втілюють екологічні цінності, а також через емоційний стан біблійних персонажів у їх гармонійних чи дисгармонійних стосунках як виявах божественного покарання чи дару, божественної допомоги, що сукупно відтворюють в уявному просторі біблійного світу приховані екологічні смисли та концепти. Біблійний екодискурс визначаємо як сукупність екологічно насичених біблійних нарацій і поетичних описів, у яких міститься інформація, важлива для розкриття концептуального змісту стосунків між людиною, природою і Богом. Звідси випливає актуальність нашої роботи - спираючись на принципи когнітивної поетики, екопоетики та лінгвостилістики, дослідити біблійний дискурс крізь призму його екологічного змісту.

Мета та завдання статті. Мета дослідження - визначити роль образів природи в псалмах про природу (Nature Psalms) як складника англомовного біблійного дискурсу. Для досягнення поставленої мети потрібно було розв'язати такі завдання: 1) розкрити специфіку вживання образів природи в контексті англомовного біблійного дискурсу; 2) визначити їх роль у біблійних поетичних описах псалмів про природу з позицій лінгвостилістики та екопоетики; 3) установити мовні засоби створення екологічної образності в досліджуваному дискурсі. Об'єкт дослідження - система образів природи в англомовному дискурсі Псалмів про природу. Предмет дослідження складають лінгвостилістичні особливості образності природи як екопоетичного складника біблійного дискурсу. Матеріалом дослідження слугує Книга псалмів Старого Заповіту англомовної авторизованої версії Біблії короля Якова [30].

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. У Книзі псалмів передовсім оспівується мотив краси і порядку у світі природи, гармонійний зв'язок усередині божественного творіння. Псалми складають Псалтир, назва якого пов'язана з назвою струнного інструмента псалтирі на зразок нашої гітари, гра на якому в давнину у євреїв супроводжувала спів псалмів [3; 5, с. 407].

Залежно від поділу на псалми жалоби, псалми хвали, псалми поклоніння, а також псалми про природу [4; 6, с. 941], у цих псалмах уживаються різні образи та теми, зокрема й образи природи, визначаючи, отже, стилістичні особливості викладу та сюжетні лінії кожного зазначеного жанру. Читаючи псалми, постійно натрапляємо на позначення й описи природних явищ та природних об'єктів, тобто того різноманітного світу природи, який нас оточує. До псалмів про природу належать п'ять поетичних творів (Ps 8; 19; 29; 104; 148), які також відносять і до псалмів хвали, оскільки в них прославляється Бог, але від інших жанрів псалмів їх вирізняє те, що вони ґрунтуються на тому, що природу створив Бог і Він забезпечує її існування [6, с. 941-942]. Образно псалми називають «музикою, що оспівує природне середовище», першомузикою природного середовища, Зеленою книгою Господа [28, с. 119, 121]. Крім того, їх нерідко визначають як псалми про славу Божого творіння [1, с. 800]. Така назва не випадкова, оскільки псалми виспівують турботу за творіння Господа, а їх найголовнішою наскрізною темою є мотив краси Божого творіння.

Більшість образів та символів світу первісної природи вказує на селянський спосіб життя ізраїльтян, їх близькість до природи, залежність від неї, підтверджуючи те, що Творцем є Господь, який забезпечує її існування [6, с. 942], а сама природа є даром Божим. Тому велич Бога на небі й на землі значною мірою прославляється через екологічну образність описами природи, наприклад, природних об'єктів: heavens- the work of thy fingers (небо - праця Твоїх пальців), the moon and the stars - thouhastordained(луна та зірки поставлені Тобою), man thou hast made him (людина - створена Тобою): “When I considert hy heavens, the work of thy fingers, the moon and the stars, which thou has tor dained” (Ps 8: 3), “5. For thou hast made him a little lower than the angels, and hast crowned him with glory and honour. 6. Thou madest him to have dominion over the works of thy hands; thou hast put all things under his feet” (Ps 8: 5-6).

У псалмах про природу, які складаються з двох тематичних частин: 1) створення світу і його значущість; 2) прославлення Бога й піклування про Його творіння, домінують стилістичні засоби і прийоми, що описують навколишній світ. Серед них особливо виділяються: 1) тропеїка - метафори, уособлення, образні порівняння; 2) звукозображувальні елементи, які створюють певні міметичні ефекти, 3) засоби породження емоційної напруги. Останнє пов'язано з тим, що псалмоспіваки, ліричні поети не просто описують пейзаж, а передають певні відчуття, оскільки бачать його як селяни й отримують від цього насолоду. Як зазначає К. Льюїс у книзі «Роздуми про Псалми», Бог створив природу, а це означає, що вони і пов'язані, і віддалені одне від одного, тому природа не має божественності, а є лише символом, знаком, проявленням Бога. Природа наповнена образами, все в ній пов'язане з Богом [4]. Тому в аналізованих псалмах фігурують «детальні картини природи. Вони підносять хвалу Богу від імені природи. У псалмах про природу немовби відкриваються джерела натхнення поетів, а образна та метафорична мова особливо багата» [6, с. 942]. Одною з ключових тем у розглянутих псалмах є створений Богом світ.

Зважаючи на те, що тема цієї статті - екологічна образність у псалмах про природу, звернімося до засобів тропеїки, які вживаються для поетичного відтворення процесу божественної творчої діяльності й охоплюють метафори, образні порівняння та уособлення.

Цілісна, гармонійна картина світотворення, у якій відображається велич Бога, починає розкриватися образно-метафорично з опису небес, які уподібнюються натягнутій завісі “stretches tout the heavens like a curtain” (Ps 104: 2), метафорично зображаючись як домівка, де мешкає Господь, одягнутий у світло “Who coveres tthy self with light as with a garment” (Ps 104: 2). Потім з'являються води і хмари. Останні образно порівнюються з колісницями, що пересуваються за допомогою природної сили вітру, який має крила, а у водах відображаються промені від Його помешкання, імпліцитно вказуючи на те, наскільки яскравим було це світло: “Who layeth the beam so fhis chambers in the waters: who make th the clouds his chariot: who walke thupon the wings of the wind” (Ps 104: 3).

Далі розповідь переміщується на опис створення Землі, у якому ключовим виступає образне порівняння. Землю, вкриту водою, немов одягом “Thou covered stit with the deep as with a garment” (Ps 104: 6), зображено не просто твердою, а й стійкою поверхнею, що не дає змоги їй колихатися “Who laid the foundation soft heearth, that it should not be removed forever ” (Ps 104: 5) та сприяє її екологічному розвитку за законами природи, які встановив Господь. Це увиразнюється низкою стертих метафоричних висловів: place which thou hast founded (заснував місце), set a bound (установив межу), sendeth the springs (пускає, посилає потоки), the springs run (потоки біжать), наприклад: “They go up by the mountains; they go down by the valleys unto the place which thou hast founded for them ” (Ps 104: 8), “Thou hast set a bound that they may not pass over; that they turn not again to cover the earth ” (Ps 104: 9), “He sendeth the springs into the valleys, which run among the hills ” (Ps 104: 10).

Вода допомагає підтримувати життя на землі, що виражається у вживанні для позначення кожного з видів творіння синонімічних слів (give drink, quench thirst, watereth, sap), підвищуючи експресивність екологічної образності опису балансу у природі. Водою вгамовують спрагу тварини “They give drink to every beast of the field: the wild asses quench their thirst ” (Ps 104: 11); зволожуються пагорби “watereth the hills” (Ps 104:13); за допомогою води вирощується трава “causeth the grass to grow for the cattle ”,зелень на їжу людині “herb for the service of man: that he may bring forth food out of the earth ”(Ps 104: 14), насичуються дерева “The trees of the LORD are full of sap ” (Ps 104: 16) тощо. Усе це сукупно свідчить про турботу Господа за життя людини й порядок у природі.

У псалмі 104, де подано поетичну картину «промислової діяльності Бога» в житті світу фі - зичного [3], виявляємо прийом дзеркальності, завдяки якому екологічна картина світобудови в Книзі Буття (Гл. 1) проектується на відтворену в зазначеному псалмі, але в більш образних формах і піднесеній, урочистій, емоційній тональності, тому в кінці псалма, щоб не порушити цієї первозданної ідилії, гармонії світу, екологічного порядку та структури її створення, зазначається, що грішників потрібно знищити (be consumed, be no more): “Let the sinners be consumed outo ft heearth, and let the wicked be no more ” (Ps 104: 35).

Увесь світ, починаючи з повсякденного явища сходу й заходу сонця, порядку зміни дня і ночі, пір року, устрою неорганічного, органічного та тваринного світів і особливо людини, наповнений чарівної гармонії, розумності та краси [3].

Це повною мірою стосується образного (crowned, glory, honour, a little lower than the angels, to have dominion, put all things under his feet) визначення ролі людини у світі у псалмі 8, де представлено «роздуми про Божественне світотворення, про місце людини у світотворенні, про крихкість і водночас велич людини, про причини особливої обраності людини перед обличчям Господа» [7, с. 191]. Так, у згадках про небо, небесні світила, людину та інших істот, які населяють землю, небо і води: “When I consider thy heavens” (Ps 8: 3), “the moon and the stars” (Ps 8: 3), “For thou hast made him a little lower than the angels, and hast crowned him with glory and honour ” (Ps 8: 5), “7. All sheep and oxen, yea, and the beasts of the field, 8. The fowl of the air, and the fish of the sea, and whatsoever passeth through the paths of the seas ” (Ps 8: 7-8), вказується, що людина посідає серединне місце між небом і тваринним світом. Проте це не зменшує її величі, оскільки Господь діяв саме через людину, надавши їй славу, коронувавши над іншими створіннями. Однак найвеличнішим є Бог, про що свідчить епітет excellent у значенні «величний» (excellen t- 1. exceptionally good; extremely meritorious; superior [15]), повторюючись на початку і в кінці псалма: “OLOR Dour Lord, how excellent is thy name in all the earth!” (Ps 8: 1, 9).

В аналізованому поетичному жанрі Біблії одним із основних засобів екологічної образності персоніфікація, бо вся природа, що підкорюється Господу, наповнена життям. Персоніфікованими, з елементами образного порівняння, стають природні явища, небесні світила, рослини, тварини, тобто усе, що на небесах і на землі: земля тремтить від погляду Бога, гори димують від Його доторкнення: “Helo oke thon the earth, and it trembleth: he toucheth the hills, and they smoke ” (Ps 104: 32), від Його голосу тремтить пустеля: “The voice of the LORD shaketh thew ilderness; the LORD shaketh the wilderness of Kadesh” (Ps 29: 8), кедри Ліванські скачуть, наче телята, а Ліван та Сиріон, наче молодий єдиноріг: “5. breaketh the cedars of Lebanon. 6. He maketh them also to skip like a calf; Lebanon and Sirion like a young unicorn ” (Ps 29: 5-6).

Екологічний, гармонійний світ природи персоніфікується, оскільки він описується як живий об'єкт, який хвалить Господа в тому порядку, у якому був створений. Уся природа прославляє Єдиного, на що вказує лексема praise й перелік частин поступово створеного світу, що виконує Його настанови (stormy wind fulfilling his word): “Praise ye the LORD from the heavens: praisehimintheheights” (Ps 148: 1), “3. Praise ye him, sun and moon: praise him, all ye stars of light. 4. Praise him, ye heavens of heavens, and ye waters that be above the heavens ” (Ps 148: 3-4), “7. Praise the LORD from the earth, ye dragons, and all deeps: 8. Fire, and hail; snow, and vapour; stormy wind fulfilling his word: Mountains, and all hills; fruitful trees, and all cedars: 10. Beasts, and all cattle; creeping things, and flying fowl” (Ps 148: 7-10). Які підчас творіння, світ природи поділяється на природні об'єкти на небесах: сонце, місяць, зорі, небеса, води над небесами, - і на землі: риби, вогонь, град, сніг, туман, гори, пагорби, включаючи людину й народи; усі вони об'єднуються, оживають, щоб хвалити Господа й втілювати Його слово. Люди в ієрархії природи настільки ж залежні від бога, які природа, оскільки описані в Біблії на рівні з горами, пагорбами, снігом. Цими образами вказано, що Бог тішиться різноманіттям фізичних форм і моделей поведінки у створеному Ним світі, а сам цей світ знаходить радість у Богові, який його створив [6, с. 907, 1183].

Сонце, що освітлює світ, порівнюється з радісним нареченим чи героєм, який перебуває в постійному русі: “4. In them hath he set a tabernacle for the sun, 5. Which is as a bridegroom coming out of his chamber, and rejoiceth as a strong man to run a race ” (Ps 19: 4-5), таким чином допомагаючи поширювати інформацію прославу Божу.

Господь постійно присутній у своєму творінні, піклуючись про нього. Боже творіння увесь час описується як уособлене, що постійно чекає на милість Господа (wait allupont hee), як діяльне, оскільки Він наповнює землю багатством (eart his full of thyriches), вчасно дає їжу (give them their meatin due season), а отримуючи ці блага, Божі творіння сповнюються добра (filledwithgood): “OLORD, how man if old are thy works! in wisdom has tthou made the mall: theear this full of thyriches ” (Ps 104: 24), “27. These wait all upon thee; that thou mayest give them their meat in due season. 28. That thou givest them they gather: thou openest thine hand, they are filled with good” (Ps 104: 27-28). Господнє творіння як уособлене (troubled - неспокій, die - вмирати, the face of the earth - обличчя землі) постійно оновлюється (renew - відновлюватися), еволюціонує, на що вказують вислови: “29. Thou hidest thy face, they are troubled: thou takest away their breath, they die, and return to their dust. 30. Thou sendest forth thy spirit, they are created: and thou renewest the face of the earth” (Ps 104: 29-30), у яких ідеться про те, що створений світ, підтримуваний Господом, сповнений життя, і, навпаки, вмирає без Його водійства.