Невербальний вияв емоцій та його вираження у фразеологізмах польської мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Невербальний вияв емоцій та його вираження у фразеологізмах польської мови

Лариса Деркач



У статті досліджена семантика фразеологічних одиниць польської мови, пов'язаних із кінесичними засобами спілкування, зокрема мовним вираженням емоцій у таких фразеологізмах. Проаналізовані механізми зберігання й передавання культурної інформації фразеосистемою. Встановлено основні розряди фразеологічних одиниць польської мови, пов'язаних із кінесичними засобами спілкування, подано їх семантичну класифікацію. Проаналізовано закономірності процесу знакової інтерпретації фразеологізмами кінесичної поведінки. Досліджено специфіку номінацій невербального вираження емоцій фразеологічними одиницями польської мови. З'ясовано, що фразеологізми є вираженням емблематичних (комунікативних і симптоматичних) та ілюстративних кінесичних рухів. З-поміж фразеологічних одиниць - номінацій кінем виокремлено загальнокомунікативні та етикетні. Емоційний стан мовця виражають симптоматичні невербальні засоби, які можна поділити на три підгрупи: 1) ті, що стосуються позначення емоційних станів; 2) які стосуються характерних рис людини; 3) пов'язані з міжсуб'єктними стосунками.

Ключові слова: фразеологічна одиниця, невербальні засоби спілкування, кінема, психоемоційний стан, емблематичні кінеми, ілюстративні кінеми, загальнокомунікативні невербальні засоби, етикетні невербальні засоби.



Larysa Derkach. Nonverbal Display of Emotions and their Expression in Phraseological Units of the Polish Language. The article deals with semantics of phraseological units of the Polish language related to kinesic means of communication, in particular with the linguistic expression of emotions in such phraseological units. The mechanisms of storing and conveying cultural information by phraseological systems are analyzed. The basic categories of Polish phraseological units related to kinesic means of communication are determined, and their semantic classification is presented. The regularities of the process of sign interpretation of kinesic behaviour in phraseologisms are analyzed. The author investigates peculiarities of naming of nonverbal expression of emotions in Polish phraseological units. It was found out that the Polish phraseologisms prove to be expressions of emblematic (communicative and symptomatic) and illustrative kinesic movements. Within the phraseological units (the names of kinesic movements) the author distinguishes generally communicative and etiquette ones. The emotional state of the speaker is expressed by symptomatic nonverbal means which can be divided into three subgroups: 1) those that denote emotional states; 2) those that are related to the characteristics of a person; and 3) those that are referred to interpersonal relationships.

Key words: phraseological unit, nonverbal means of communication, name of kinesic movement, psycho-emotional state, emblems, illustrators, generally communicative nonverbal means, etiquette nonverbal means.



Новітні лінгвістичні дослідження позначені пошуком таких методів і прийомів вивчення мови й комунікації, які сприяють розкриттю інтерактивного аспекту процесу спілкування, що передбачає сприйняття змісту повідомлення через стосунки мовців (Ф. Бацевич [1], М. Бергельсон [2], Р. Бірдвістелл [15], Г. Почепцов [11] та ін.).

Спілкування часто трактують як єдність вербального й невербального, оскільки немовні елементи (жести, міміка, рухи та ін.), як і мова, є семіотичними знаками, мають національну специфіку. Невербальні одиниці можуть мати різне мовне вираження: як слова (на зразок нахмуритися, відвернутися і под.) або словосполучення (вільні чи стійкі).

Дослідження особливостей мовної інтерпретації невербальної поведінки є актуальним в аспекті з'ясування ролі й місця немовних елементів у процесі спілкування, вивчення специфіки номінацій невербального вираження емоцій фразеологічними одиницями польської мови, для визачення зв'язку мовних явищ із культурно - історичним буттям народу, його психологічними та соціальними характеристиками.

Одним із вербальних засобів передачі кінесичної поведінки є фразеологічні одиниці, утворення яких передбачає перетворення засобів паралінгвального коду одиницями іншого, мовного коду. Фразеологізми акумулюють комунікативний досвід етносу, особливо специфіку так званої мови тіла. Це зумовлює актуальність дослідження мовного вираження невербальних елементів спілкування у фразеології польської мови в аспекті з'ясування об'єктивного їх змісту й національно-культурної специфіки функціонування.

Зважаючи на широкий обсяг поняття “невербальні засоби”, що охоплює всі комунікативно значимі немовленнєві знаки (рухи тіла, додаткові звукові коди, аудіальна поведінка комунікантів, просторові та часові елементи тощо), у роботі досліджено одиниці кінесики (системи тілесної техніки) - кінеми - як важливі невербальні компоненти усного спілкування.

Розкриття семантики фразеологічних одиниць, пов'язаних із кінесичними засобами спілкування, різною мірою висвітлено в дослідженнях вітчизняних та зарубіжних науковців. Однак недостатньо вивченими є закономірності знакової інтерпретації фразеологізмами кінесичної поведінки загалом, а також дослідження фразеологічних номінацій невербального вираження емоцій.

Про специфіку мовного вираження невербальних засобів спілкування в аспекті можливості моделювання національного ментального підґрунтя фразеологічними одиницями йдеться у працях О. Левченко [8], К. Мізіна [10], О. Селіванової [13], ін. Фразеологізми аналізують насамперед як такі, що акумулюють історичний досвід певної лінгвокультурної спільноти, передають його наступним поколінням, ідентифікують етносвідомість її членів.

Аналіз проблем співвідношення вербальних і невербальних знаків вивчали Г. Крейдлін [6, 7], A. Zatazinska [19], ін. Характеристиці емотивного компонента значення в процесі створення фразеологічних одиниць присвячено розвідку М. Гамзюк [4]. Особливості вербалізації кінесичних дій у фразеології певної мови досліджували О. Харчук [14], K. Kozak [16], A. Krawczyk [17], О. Лозинська [9], ін. Г. Демиденко [5] вперше на українському мовному ґрунті здійснила спробу цілісного витлумачення паралінгвальних сталих висловів, виділила структурно- семантичні групи фразеологічних одиниць.

Теоретичним підґрунтям дослідження є доробок фразеологічних студій, розробки семасіології, когнітивної лінгвістики, етнолінгвістики та лінгвокультурології, логіки та семіотики, теорії комунікації.

Мета дослідження - розкрити специфіку семантики фразеологічних одиниць, пов'язаних із кінесичними засобами спілкування, зокрема мовного вираження емоцій у таких фразеологізмах, з'ясувати механізми зберігання й передавання культурної інформації фразеосистемою польської мови.

Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

- встановити основні розряди фразеологічних одиниць польської мови, пов'язаних із кінесичними засобами спілкування, визначити можливості їх семантичної класифікації;

- простежити закономірності процесу знакової інтерпретації фразеологізмами кінесичної поведінки;

- дослідити специфіку фразеологічних номінацій невербального вираження емоцій.

Матеріалом розвідки є фразеологізми польської мови (усього 194 одиниці), вилучені методом суцільної вибірки з лексикографічного джерела (Wielki slownik frazeologichny PWN z przyslowiami, 2007).

Для позначення дисципліни, що вивчає семіотику рухів тіла, найчастіше використовують термін кінесика [3, с. 540], що водночас є загальною назвою сукупності різних кінем: жестів, мімічних та пантомімічних рухів, які передають певну інформацію і є невербальними компонентами спілкування. Кінему трактують у двох аспектах: як значущий жест і як мовне вираження цього жесту (номінацію).

Сьогодні немає єдиної типології невербальних засобів комунікації.

Г. Демиденко виокремлює такі невербальні засоби спілкування:

1) кінесика (експресивно-виражальні рухи, поза, жест, міміка, хода);

2) просодика та екстралінгвістика: інтонація, темп мовлення, сила голосу, висота голосу, тембр, пауза, вдих/видих, сміх, плач, кашель;

3) такесика: рукостискання, поцілунок, плескання по плечу;

4) проксеміка: орієнтація у просторі, дистанція [5, с. 17]. Крім того, дослідниця паравербальні засоби поділяє на два типи: фонаційні (звукова діяльність) та кінематичні (рухова діяльність: пантоміміка, жест, погляд, міміка) [5, с. 21].

Л. Самойлович, аналізуючи кінесичну фразеологію, класифікує її за такими ознаками: семантичні деривати жестових рухів, мімічних рухів, положень тіла [12, с. 172].

Г. Крейдлін створив внутрішньомовну семантичну класифікацію немовних актів комунікації та їх співвідношення з мовними знаками. Науковець виокремлює два семантичні типи невербальних елементів: комунікативні та симптоматичні. Сферою реалізації комунікативних немовних засобів є діалогічне мовлення. Вони передають інформацію, яку один адресат посилає іншому цілеспрямовано. Виокремлюють дейктичні (семантично вказують на учасників або місце комунікації) та етикетні (використовувані в певних ситуаціях спілкування) одиниці. Етикетні жести містять інформацію про структуру колективу або про тип ситуації, яка розгортається. До них належать жести ввічливості, використовувані для привітання й прощання. На відміну від комунікативних, симптоматичні невербальні елементи свідчать про емоційний стан мовця й можуть бути використані поза діалогічним мовленням.

Невербальні явища, використовувані під час спілкування, будучи біологічно й культурно детермінованими, нерозривно пов'язані із загальною моделлю людської поведінки. Кінесичні засоби є сукупністю типових дій (рухів різних частин тіла), закріплених національно-культурними традиціями в певному мовному колективі, які використовують у різноманітних соціально-комунікативних ситуаціях. Нормативність як одна з ознак невербального комплексу зумовлює конкретність і строгу пристосованість, стереотипізацію кінесичних засобів спілкування, що передбачає чітко визначену специфіку конкретного комунікативного акту. Як і вербальна мовна система, невербальні засоби передаються від покоління до покоління як елемент національної культури.

Мовне вираження невербальних номінацій виявляється в особливому співвідношенні між буквальним значенням компонентів та цілісним значенням фразеологічної одиниці. Наприклад, вираз потирати руки (zacierac rqcq [18, с. 662]) називає певний рух тіла й одночасно передає значення задоволення від чогось, що є фразеологічним. Мовний зворот вказує на те, що виконана певна фізична дія-жест, яка водночас є виявом психо-емоційного стану, а саме задоволення. Іноді невербальна одиниця як знак архаїзується. У такому разі виникає фразеологізм, який має тільки цілісне фразеологічне значення, наприклад: umywac rece (умивати руки) [18, с. 442], rzucic (komus) rekawice (кидати рукавицю) [18, c. 443], posypac (sobie) glowe popiolem (посипати голову попелом) [18, c. 384] та ін.

Кінесичні фраземи мотивовані, з одного боку, описом жесту, з іншого - реакцією частин тіла на внутрішні мовні та немовні подразники. Такі фразеологізми практично завжди мають омоніми серед вільних сполучень, на відміну від яких називають здебільшого емоції. У значенні кінесичних фразеологізмів поєднано семантику компонентів фразеологічної одиниці з її прагматикою.

В акті комунікації невербальне вираження можуть мати певні емоції людини. У словниковому корпусі польської фразеології зафіксовано одиниці, які передають психоемоційний стан. Такі фразеологічні одиниці, зазвичай, відображають переживання, представлене комплексом невербальних одиниць - симптомів і симптоматичних кінем, які маніфестують внутрішній стан людини. Зовнішній емоційний вияв втілюють окремі вирази обличчя, що формують образ людини, яка переживає певну емоцію. Більшість психоемоційних станів у польській мові передають фразеологічними знаками невербальних стереотипів. Наприклад, задоволення (smiac sie od ucha do ucha [18, с. 541]), збентеження (laya/zlaya sie za glowe [18, с. 118]), стурбованості (skrobac/drzayac sie w/yo glowie [18, с. 118]), відчаю (lapac/chwycic sie za glowe [18, с. 118]), розпачу (zalamac rece [18, с. 442], rwac sobie wiosy z giowy [18, с. 623], bic giowq o/w murlsciane [18, c. 113]) та ін.).

Окрему групу кінесичних фразеологічних одиниць складають фізіономічні фразеологізми, мотивовані значенням мімічних кінем. Низка фразеологізмів пов'язана із соматизмом лице (twarz) й маніфестує вираження певних психоемоційних станів. Наприклад, незадоволення, гнів: patrzec/spoglqdac spode iba [18, с. 345], chmurzyc choio [18, с. 56], z chmurq na choie [18, с. 56], krзci nosem [18, с. 191], krzywic siз na kogos [18, с. 197] та ін.

Важливим в аспекті концептуалізації емоцій у кінесичних фразеологічних одиницях є виявлення активного функціонування низки номінацій візуальної поведінки людини. Важливим органом у фізіологічному й соціальному відношеннях є очі, адже за їх посередництвом людина сприймає світ. Водночас очі відображають емоційну реакцію і внутрішню налаштованість щодо об'єктів зовнішньої дійсності. Це сприяло виробленню типових моделей поведінки очей у конкретній культурі та стереотипних мовних засобів для їхньої номінації. У польській культурі спілкування регламентація поведінки очей стосується передусім тривалості погляду. Фразеологічні одиниці, які відображають і короткотривалі, і довготривалі погляди, наділені здебільшого негативно-оцінними конотаціями (przeswidrowac / przewiercic kogos oczami/ wzrokiem [18, с. 318], utkwic / wtopic wkims/czyms oczy/wzrok [18, с. 319], zmierzyc/mierzyc kogos wzorkiem/oczami [18, с. 697], toczyc/wiesc okiem / wzrokiem po kims [18, с. 319], patrzec / przyglqdac siз zachiannym/zazdrosnym okiem [18, с. 317], patrzec/spoglqdac bykiem [18, с. 345], patrzec na kogos wilkiem [18, с. 618], patrzec/spoglqdac na kogos krzywym/kosym okiem [18, с. 345], miec obied/szalenstwo w oczach [18, с. 316], ktos sypie/miota komus z oczy biyskawice/pioruny [18, с. 315], wlepiac w kogos oczy/gaiy [18, с. 320], bez drgnienia/zmruzeniapowiek [18, с. 313], wbic/wpic w kogos oczy/wzrok [18, с. 319]). Це зумовлене значенням невербальних прототипів (недоброзичливість, нещирість, з одного боку, та нахабство, агресивність або запобігання перед ким- небудь, з іншого). Менше трапляється фразем, пов'язаних із зитивною похарактеристикою погляду: moc spojrzec/popatrzec komus w oczy [18, с. 316], patrzec/spojrzec na kogos iaskawym/zyczliwym okiem [18, с. 317], oczy/oczka komus siз swiecq, smiejq siз [18, с. 317].

Про актуальний психічний чи емоційний стан людини можна судити з виразів їхніх облич. Емоції виявляються в мускульній активності частин обличчя, рук, ніг, голови тощо. Мімічні рухи виконують певні комунікативні функції.

Невербальне вираження емоцій, на думку Г. Крейдліна, може передавати: 1) інтенсифікацію почуття; 2) деінтенсифікацію почуття; 3) конкретну заборону виражати певну емоцію; 4) маскування однієї емоції іншою [6]. Науковець виокремлює такі типи жестів: емблеми, ілюстратори, регулятори. Кінеми, які мають лексичне значення і здатні передавати зміст незалежно від вербального контексту, - це емблеми. Вони є невербальними аналогами слів або висловлювань, можуть уживатися в процесі спілкування ізольовано від мови. Кінеми, що виділяють певний мовленнєвий чи інший фрагмент спілкування, - ілюстративні жести, або ілюстратори. Такі жести не можуть передавати значення без вербального контексту (наприклад, легке опускання повік під час вимови ствердного речення в кінці його). Третій тип кінем - регулятори, які керують перебігом комунікації (встановлюють, підтримують або завершують її). Такі невербальні засоби виконують функцію підтримання процесу спілкування (наприклад, кивок головою).

Фразеологічні одиниці польської мови є вираженням емблематичних (комунікативних і симптоматичних) та ілюстративних кінесичних рухів, пов'язаних з емоціями. З-поміж фразеологізмів, що втілюють комунікативні жести, можна виокремити загально-комунікативні та етикетні. Останні є мовним вираженням кінесичних дій, які супроводжують етикетні ситуації вітання: uchylic kapelusza/chapki [18, с. 579], dac/podac komus r§k§ [18, с. 439]. Окремі фразеологізми відтворюють давні етикетні норми привітання між людьми відповідно до субординації між ними за певним суспільним становищем, наприклад: podac komus jeden palec / dwa palce [18, с. 335]. Більшість фразеологічних одиниць є номінацією загальнокомунікативних невербальних одиниць-емблем, які передають адресатові певну смислову інформацію:

- схвалення/заперечення (kr§ci glowq [18, с. 116], klepac/poklepac kogospo ramieniu [18, с. 435], wyciqgnqc r§k§ do zgody [18, с. 638]);

- зацікавленість / незацікавленість (odwrocic oczy [18, с. 317], zamykac/zatykac uszy na cos [18, с. 669]);

- байдужість, безпорадність (machnqc na kogos rзkq [18, с. 229], rзcy komus opadajq, opadfy [18, c. 325], rozlozy rзcy [18, c. 450]);

- впевненість/невпевненість (wzruszyc ramionami [18, c. 658], patrzecprosto w oczy [18, с. 318]);

- активність/пасивність (zakasac rзkawy [18, с. 666], lezec dogory brzuchem [18, с. 212], pluc i lapac [18, с. 362], siedzie z zalozonymi rзkami [18, с. 667]);

- щирість/нещирість (smiac siз w kulak [18, с. 200], biC/walic siз w piersi [18, с. 353], z rзkq na sercu [18, с. 471], miec serce na dloni [18, с. 68], usmiechac siзpolgзbkiem [18, с. 393];

- привітність (miec oczy sheroko otwarte [18, с. 316], czekac na kogos z otwartymi ramionami [18, с. 434], wyciqgnqc do kogos rзkз [18, с. 441], szeroki usmiech [18, с. 530]);

- неприязнь (patrzec/spoglqdac spode lba [18, с. 345], odwrocic oczy [18, с. 319], zamynqc/zatykac uszy na cos [18, с. 579]);

- презирство (pokazywac/wytykac kogos palcami [18, с. 335], pokazac komus figз [18, с. 101], pokazac jзzyk [18, с. 153], plunqc komus w twarz [18, с. 270], odwrocic siзplecami [18, с. 362], pokazac drzwi [18, с. 84], zatrzasnqc komus drzwi przed nosem [18, с. 84], nie podac komus rзki [18, с. 367], rozesmiac siз komus w oczy / w twarz [18, с. 541]);

- агресія (brac/chwytac siз z kims za bary [18, с. 13], rzucic siз /doskoczyc zpiзsciami [18, с. 358]);

- негативна оцінка (popukac siз w czolo / w glowз [18, с. 118]);

- критична оцінка (zmierzyc/mierzyc kogos wzorkiem/oczami [18, с. 697], utkwic / wtopic w kims / czyms oczy / wzrok [18, с. 319], wbic / wpic w kogos oczy / wzrok [18, с. 319]);

- ігнорування, поблажливість (patrzec na cos przez palce [18, с. 335],przymknqc na cos oczy [18, с. 318]);

- зречення (umywac rзce [18, с. 442]);

- визнання себе переможеним (podniesc rзce do gory [18, с. 439]).

Емоційний стан мовця виражають невербальні одиниці, названі в

класифікації Г. Крейдліна симптоматичними. Серед фразеологічних одиниць, які номінують візуальну поведінку (симптоматичні кінесичні дії), можна умовно виокремити три підгрупи:

1) ті, що позначають емоційні стани;

2) які стосуються характерних рис людини;

3) пов'язані з міжсуб'єктними стосунками.

Фразеологізми першої підгрупи позначають різні емоційні стани мовців, зокрема:

- задоволення (oczy komus siз smiejq [18, с. 317], z pogodnym cholem [18, с. 56], smiac siз od ucha do ucha [18, с. 541], zacierac rзcз [18, с. 662]);

- незадоволення (z chmurq na chole [18, с. 56], skrzywiona mina [18, с. 250], krzywic siз na kogos [18, с. 368]);

- смуток (zwiesic/opuscic nos na kwintз [18, с. 118], spuscic nos na kwintз [18, с. 205], pokiwac glowq nad kims [18, с. 115], chmurzyc czolo [18, с. 56], Iza siз w oku krзci [18, с. 228], oczy komus wilgotniejq [18, с. 317], wykrzywic usta w podkowkз [18, с. 368], mina komus rzednie [18, с. 249]);

- здивування (czapki z slow [18, с. 51], cos zatyka komus dech [18, с. 65], robic/zrobic duze/okrqgle oczy [18, с. 318], patrzec/sluchac z otwartymi/ rozdziawionymi ustami [18, с. 449]);

- хвилювання (rзka komus zadrzala [18, с. 664]);

- упевненість (podniesc glowз [18, с. 117], z podniesionym cholem/glowq [18, с. 368], niesc glowз/choloprosto/wysoko [18, с. 282]);

- визнання вини (posypac sobie slowз popiolem [18, с. 384]);

- розпач (zalamac rзce [18, с. 442], rwac/drzec sobie wlosy z glowy [18, с. 623], bic/walic glowq o/w mur/scianз [18, с. 113], wyplakac oczy [18, с. 647], lapac/chwycic siз za glowз [18, с. 118], chodzic siз z kqta w kqt [18, с. 163], blagac/prosic kogos na kolanach [18, с. 173]);

- заклопотаність (skrobac/drzapac siз w/po glowie [18, с. 118]);

- гнів (ktos sypie/miota komus z oczy blyskawice/pioruny [18, с. 315], wzrok/oczy bazyliszka [18, с. 13], patrzec wilkiem [18, с. 618], patrzec spode lba [18, с. 345]);

- зацікавлення (oczy komus siз zaswiecily [18, с. 317], oczy/oczka komus siз swiecq/ smiejq siз [18, с. 317], wbic/wpic w kogos oczy/wzrok [18, с. 319], zatonqc oczami/spojrzeniem w kims [18, с. 321]);

- сором (nie smiec spojrzec komus w oczy [18, с. 313], czerwienic siз po uszy [18, с. 577], wlepic oczy/wzrok w ziemiз [18, с. 320]);

- визнання вини (posypac sobie glowз popiolem [18, с. 384]);

- страх (dzwonic/szczзkac zзbami [18, с. 679], bac siз [18, с. 9]);

- збудження (poderwac siз / skoczyc na rowne nogi [18, с. 288], biegac, miotac siз odsciany do sciany [18, с. 537]);

- напруження (zacisnqc zзby [18, с. 680]).

Друга підгрупа фразеологічних одиниць є мовним вираженням певних рис людини, які втілені в кінесичних діях, наприклад:

- спостережливість (przeswidrowac kogos oczami/wzrokiem [18, С. 318]);

- шаленство (miec obled/szalenstwo w oczach [18, с. 316]);

- боягузливість (chowac sie za czyimisplecami [18, с. 361], schodzic komus z oczu [18, с. 321], siedziec jak myszpod miotlq [18, с. 262]);

- ледарство (palcem nie kiwnqc/nie ruszyc [18, с. 335];

- нетерплячість (przestepowac z nogi na noge [18, с. 416], siedziec jak na szpilkach [18, с. 533]);

- пиха (zadzierac nosa [18, с. 664], patrzecpo patrzec na kogos z gory [18, с. 126]).

Третя підгрупа фразеологізмів стосується міжсуб'єктних стосунків. Одиниці цього типу виражають ставлення співрозмовників один до одного:

- вболівання (kiwac/pokiwac glowq nad kims [18, с. 115]);

- щирість (moc spojrzec/popatrzec komus w oczy [18, с. 316]);

- симпатія (poslac komus pocalunek rekq [18, с. 365], patrzec na kogos laskawym okiem [18, с. 317]);

- ворожість (patrzec/spoglqdac na kogos krzywym/kosym okiem [18, с. 317], patrzec na kogos zlym okiem [18, с. 345], patrzec/spoglqdac na kogos krzywo/koso [18, с. 345]);

- намагання догодити (chodzic kolo kogos na palcach [19, с. 334], patrzec w kogos jak w obraz [18, с. 345]);

- покора (schylac/pochylac glowe/kark przed kims [18, с. 160], lizac komus buty/stopy [18, с. 215], lei.ec u czyichs nog/stop [18, с. 212], padac/lezec przed kims plackiem [18, с. 361], prosic o cos na kolanach [18, с. 173], miec gietki/miekki kark [18, с. 160], jesc komus z reki [18, с. 152], stulic uszy [18, с. 520]);

- прихильність (patrzec/spojrzec na kogos laskawym/zyczliwym okiem [18, с. 317], podac komus / wyciqnqc do kogos pomocnq/przyjaznq reke/dlon [18, с. 441], padacprzed kims na kolana [18, с. 343]);

- заздрість (patrzec/przyglqdac sie zazdrosnym okiem [18, с. 317];

- незадоволення (kreci nosem [18, с. 191], krzywic sie na kogos [18, с. 197], patrzec na kogos krzywym okiem [18, с. 345], patrzec na kogos bokiem/zezem [18, с. 345]);

- ігнорування (machnq na kogos rekq [18, с. 229]);

- уникання (stac/trzymac siз z daleka od kogos [18, с. 508], siedziec w kqcie [18, с. 164]);

- гордість (patrzec na kogos z gory/z wysoka [18, с. 126]);

- злість (zacisnqc piзsci [18, с. 662], cedzic, mowic przez zзby [18, с. 680], zgrzytac zзbami [18, с. 688];

- лють (dac komus po nosie [18, с. 290], podniesc na kogos rзkз [18, с. 638]);

- пошанування (chylic czola [18, с. 113], klaniac siз w lansadach [18, с. 207];

- допомога (wyciqgnqc do kogos bratniq dlon [18, с. 441], podac pomocnq dlon [18, с. 441], wyciqgnqc kogos za uszy [18, с. 577];

- обвинувачення (wytykac kogospalcami [18, с. 335]);

- бажання успіху (trzymac za kogos kciuki [18, с. 570]).

Домінантними в значеннєвому аспекті є фразеологічні одиниці на

позначення емоційних станів, які безпосередньо вказують на невербальний знак, решта - похідні, і їхня образна основа ґрунтується на комплексному переосмисленні фізіологічних показників. Наприклад, lizac komus stopy,chodzic kolo kogos na palcach і под. на позначення намагання догодити комусь; patrzec/spoglqdac na kogos krzywym/kosym okiem, patrzec na kogos wilkiem на позначення незадоволення й ворожого ставлення. Такі значення вторинні, основою для їх розвитку виступає концептосфера емоцій, яка є невербальним вираженням фізіологічних симптомів, що підпорядковані культурно обумовленим етикетним нормам спілкування. Тому залежно від контексту семантика кінесичних зворотів, зберігаючи вказівку на вихідне значення невербального засобу спілкування, може набувати узагальненості й створювати підстави для подальшої метафоризації шляхом перенесення знакового змісту невербальних одиниць на іншу концептосферу (переважно на сферу соціальних відносин). Це демонструє загальну особливість когнітивних процесів, коли при створенні образів та їхніх вербальних позначень різні фрагменти національно-мовної картини світу переплітаються між собою. Тому під час опису змісту кінесичних фразеологічних одиниць виявляється потреба дослідження елементів інших культурних кодів. Наприклад, у стійких порівняннях на позначення психоемоційних станів (leze przed kims plackiem [18, с. 361], lgnq do kogos jak mucha do miodu [18, с. 260], patrzec/gapic siз jak sroka w gnat [18, с. 506], patrzec na kogos/cos jak wol na malowane wrota [18, с. 632]) простежуємо образну підміну елементів невербальної поведінки, які характеризують певні риси людини, реалією, що представляє інший культурний код. Таким чином ситуаційний комплекс переноситься на відповідні стереотипи інших концептосфер.

Аналіз особливостей номінації невербальних засобів спілкування виявив, що стійкі мовні звороти є поширеним прийомом репрезентації елементів невербальної поведінки, що зумовлене семіотичною спорідненістю кінеми як одиниці невербальної мови та мовного фразеологізму. Така риса пов'язана з конвенційністю значення невербального знака, опис якого тяжіє до лексичної закріпленості.

Фразеологізми, які відображають кінесичні елементи невербальної поведінки, вважаємо за доцільне кваліфікувати як кінесичні фразеологічні одиниці, яким притаманні, крім універсальних, національно-мовні ознаки, втілені в лексично- компонентному складі, структурних моделях та особливостях уживання. Водночас кінесичні номінації відмінні від звичайних фразеологізмів співвідношенням між значенням компонентів та цілісним значенням одиниці. Мовна номінація кінем стійкими словосполученнями поєднує два рівні їхньої семантики: як власне фізичної дії і значення, властиве кінемі як знакові.

Кінесичні фразеологізми становлять досить розгалужену групу польської фразеосистеми, якій притаманні багатоваріантність та складність семантичних процесів.

Відповідно до природи та функційного навантаження відповідних кінесичних одиниць як прототипів фразем і відповідно до їхньої семантичної класифікації, у цій тематичній групі виділено емблематичні кінесичні фразеологізми, ілюстраторативні та регулятивні. Емблеми умовно поділено на три підгрупи: 1) ті, що стосуються позначення емоційних станів; 2) які стосуються характерних рис людини; 3) пов'язані з міжсуб'єктними стосунками.

У польській фразеології існує корпус специфічно організованих мовних засобів, які використовують для позначення психоемоційних станів людини. З'ясовано, що такі номінації вказують на емоції опосередковано - позначаючи не власне емоцію, а її переживання (вираження) людиною, яке представлене низкою невербальних одиниць - зовнішніх симптомів внутрішнього стану. Невербальна концептуалізація емоцій обумовлена правилами емотивної поведінки, які залежать від соціальних і культурних чинників, що дає підстави стверджувати про її належність до ідіоетнічних ознак. семантика фразеологізм польський мова

Дослідження вебальної номінації фразеологізмами невербальної поведінки доводить, що специфіка таких фразеологічних одиниць визначається значною мірою світобаченням народу, особливостями його культури й побуту. Елементи семантики зазначених фразеологізмів мають національно-культурні ознаки, оскільки невербальні засоби спілкування є реаліями національної моделі світу. Таким чином, виявлені в ході дослідження фразеологічні засоби вираження кінесичних засобів спілкування можуть бути інтерпретовані як одиниці вияву специфіки мови й культури мовної спільноти.



Література

1. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики. Київ: Академія, 2004. 342 с.

2. Бергельсон М. Б. Коммуникативные функции языка в контексте современных технологий:новые каналы или новое мышление // Материалы IV Международной конференции Российской коммуникативной ассоциации «Коммуникация в изменяющемся мире». Красноярск:Сибирский федеральный ун-т, 27-29 сентября 2012.

3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. Київ; Ірпінь: Перун, 2005. 1728 с.

4. Гамзюк М. В. Емотивний компонент значення у процесі створення фразеологічних одиниць: на матеріалі німецької мови: монографія. Київ: ВЦ КДЛУ, 2000. 256 с.

5. Демиденко Г. Г. Паралінгвальні фразеологізми в українській етнокультурі: монографія. Кривий Ріг: НПП Астерікс, 2016. 175 с.

6. Крейдлин Г. Е. Невербальная семиотика: Язык тела и естественный язык. Москва: Новое литературное обозрение, 2002. 592 с.

7. Крейдлин Г.Е., Чувилина О. А. Улыбка как жест и как слово // Вопросы языкознания. 2001(б). № 4. С. 66-93.

8. Левченко О. П. Фразеологічна репрезентація світу // Мовні і концептуальні картини світу: збірник наукових праць. Київ, 2002. С. 307-315.

9. Лозинська О. Г. Проблеми визначення корпусу польської кінематичної фразеології // Учені записки Таврійського нац. ун -ту ім. В. І. Вернадського. Серія «Філологія». 2007. Том. 20 (59), № 6. С. 99-105.

10. Мізін К. І. Людина в дзеркалі компаративної фразеології: монографія. Кременчук: ПП Щербатих О.В., 2011. 448 с.

11. Почепцов Г. Г. Теория коммуникации. Москва: Релф-бук, 2001. 656 с.

12. Самойлович Л. В. Відображення кінетичних засобів невербального спілкування в українських фразеологізмах // Культура народов Причерноморья. 2003. № 37. С. 172-175.

13. Селіванова О. О. Нариси з української фразеології (психокогнітивний та етнокультурний аспекти). Черкаси: Брама, 2004. 276 с.

14. Харчук О. В. Фразеологічні одиниці з кінесичним компонентом у сучасній німецькій мові: семантико-структурний аспект: автореф. дис.... канд. філол. наук: 10.02.04. Київ, 2006. 19 с.

15. Birdwhistell R. L. Kinesics and Context. Essays on Body Motion Communication. 5th ed. Philadelphia: University of Pennsylvania Press, 1990. 338 p.

16. Kozak K. Polska frazeologia gustu: od informacji somatycznej do idiomy // Etnolingwistyka. Problemy Jзzyka i Kultury. T. 19. 2007. S. 253-265.

17. Krawczyk A. Frazeologizmy mimiczne i gestyczne (na materiale gwarowym) // Socjolingwistyka. 1983. 5. Warszawa, PWN. S. 137-144.

18. Wielki slownik frazeologiczny PWN z przyslowiami / oprac. A. Klosinska, E. Sobol, A. Stankiewicz. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2007.840 s.

19. Zalazinska A. W poszukiwaniu narzзdzia badaj^cego komunikaj newerbaln^ // Jзzyk a komunikacja 4. Tom I: Nowe oblicza komunikacji we wspolczesznej polszczyznie / pod. red. G. Szpili. Krakow: Krakowskie Towarzystwo „Tertium”, 2002. S. 111-118.

References

1. Batsevych F. S. Osnovy komunikatyvnoi linhvistyky [Bases of communicative linguistics]. Kyiv, 2004. 342 p. (in Ukrainian).

2. Bergelson M. B. Kommunikativnyie funktsii yazyika v kontekste sovremennyh

tehnologiy: novyie kanaly ili novoe myshlenie [Communicative functions of language are in the context of modern technologies: new channels or new thinking]. In:Materialy IV Mezhdunarodnoy konferentsii Rossiyskoy

kommunikativnoy assotsiatsii «Kommunikatsiya v izmenyayuschemsya mire». Krasnoyarsk, 2012. Available at: http://conf.sfu-kras.ru/conf/communication- 2012/report?memb_id=1858. (in Russian).

3. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy [Large explanatory dictionary of modern Ukrainian]. Kyiv, 2005. 1728 p. (in Ukrainian).

4. Hamziuk M. V. Emotyvnyi komponent znachennia u protsesi stvorennia frazeolohichnykh odynyts: na materiali nimetskoi movy [Emotional component of value in the process of creation of phraseology units: on material of German]. Kyiv, 2000. 256 p. (in Ukrainian).

5. Demydenko H. H. Paralinhvalni frazeolohizmy v ukrainskii etnokulturi: monohrafiia [Paralinguistic phraseological units in the Ukrainian ethnologic culture: monograph]. Kryvyi Rih, 2016. 175 p. (in Ukrainian).

6. Kreidlin G. E. Neverbalnaia semiotika: Yazyk tela i yestestvennyi yazyk. [Unverbal semiotics: Language of body and human language]. Moskva, 2002. 592 p. (in Russian).

7. Kreydlin G.E., Chuvilina O. A. Ulyibka kak zhest i kak slovo [Smile as gesture and as a word]. In: Voprosyi yazyikoznaniya [Questions of linguistic]. 2001. № 4. pp. 66-93. (in Russian).

8. Levchenko O. P. Frazeolohichna reprezentatsiia svitu [Phraseology presentation of the world]. In: Movni i kontseptualni kartyny svitu: zbirnyk naukovykh prats [Language and conceptual pictures of the world: collection of scientific works]. Kyiv, 2002. pp. 307-315. (in Ukrainian).

9. Lozynska O. H. Problemy vyznachennia korpusu polskoi kinematychnoi frazeolohii [Problems of determination of corps of Polish kinematics phraseology]. In: Ucheni zapysky Tavriiskoho atsionalnoho universytetu. im. V. I. Vernadskoho. Seriia «Filolohiia» [Scientists of message of Tavriiskyi national university of the name of В. I. Vernadskyi. Series are "Philology"]. 2007. № 6. pp. 99-105. (in Ukrainian).

10. Mizin K. I. Liudyna v dzerkali komparatyvnoi frazeolohii: monohrafiia [Man in the mirror of comparative phraseology: monograph]. Kremenchuk, 2011. 448 p. (in Ukrainian).

11. Pocheptsov H. H. Teoryia kommunykatsyy [Theory of communication]. Moskva, 2001. 656 p. (in Russian).

12. Samoilovych L. V. Vidobrazhennia kinetychnykh zasobiv neverbalnoho spilkuvannia v ukrainskykh frazeolohizmakh [A reflection of kinetic means of unverbal intercourse is in Ukrainian phraseological units]. In: Kultura narodov Prichernomorya [Culture of people of black sea Region]. 2003. № 37. pp. 172175. (in Ukrainian).

13. Selivanova O. O. Narysy z ukrainskoi frazeolohii (psykhokohnityvnyi ta etnokulturnyi aspekty) [Essays are from Ukrainian phraseology (psychological- cognitive and ethnically cultural aspects)]. Cherkasy, 2004. 276 p. (in Ukrainian).

14. Kharchuk O. V. Frazeolohichni odynytsi z kinesychnym komponentom u suchasnii nimetskii movi: semantyko-strukturnyi aspekt [Phraseology units with a kinethyk component in modern German: semantically-structural aspect]. Extended abstract of PhD dissertation (Germans). Kyiv, 2006. 19 p. (in Ukrainian).

15. Birdwhistell R. L. Kinesics and Context. Essays on Body Motion

Communication. 5th ed. Philadelphia:University of Pennsylvania Press,

1990. 338 p. (in English).

16. Kozak K. Polska frazeologia gustu: od informacji somatycznej do idiomy [Polish phraseology of taste: from somatic information to idioms]. In: Etnolingwistyka. Problemy J§zyka i Kultury [Etnolingwistyka. Problems of Tongue and Culture]. T. 19. 2007. pp. 253-265. (in Polish).

17. Krawczyk A. Frazeologizmy mimiczne i gestyczne (na materiale gwarowym) [Mimic phraseological units and gestyczne (on material of manner of speaking)]. In: Socjolingwistyka [Socjolingwistyka].Warszawa, 1983. 5. pp. 137-144. (in Polish).

18. Wielki slownik frazeologiczny PWNzprzysiowiami [Large phraseology dictionary of PWN with proverbs]. Warszawa, 2007. 840 p. (in Polish).

19. Zalazinska A. W poszukiwaniu narzзdzia badaj^cego komumkacjз newerbaln^ [In the search of facilities of research of communication unverbal]. In: Jзzyk a komunikacja [Languagt and communication]. Tom I. Krakow, 2002. pp. 111-118. (in Polish).

Размещено на Allbest.ru

...