Дистинктивні ознаки відеолекції як жанру сучасного наукового англомовного дискурсу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дистинктивні ознаки відеолекції як жанру сучасного наукового англомовного дискурсу

Марта Томахів

Статтю присвячено актуальній проблемі сучасної лінгвістики й дискурсознавства - аналізу відеолекції як нового жанру англомовного наукового дискурсу. Проаналізовано дослідження питання жанрової варіативності наукового англомовного дискурсу, її збагачення у зв'язку з технологічним прогресом, усе більшою популярністю віртуального наукового спілкування, розвитком масових відкритих онлайн-курсів. Особливу увагу звернено на сучасний стан розроблення проблематики т. зв. «кібержанрів» науковго дискурсу. Схарактеризовано сучасні підходи до визначення поняття жанр як такого в науковому дискурсі, основні класифікації жанрів наукового стилю, специфічні риси сучасного англомовного дискурсу в його жанровій варіативності, що відображають мовні зміни в добу глобалізації, підходи до дефініції відеолекції та її різновидів, описано відеолекцію як жанр віртуальної наукової комунікації, виокремлено дистинктивні ознаки відеолекції як жанру наукового дискурсу, схарактеризовоно її «жанровий портрет», зроблено висновки та визначено перспективи подальших досліджень у цьому аспекті.

Ключові слова: англомовний науковий дискурс, жанр, кібержанр, жанрова варіативність наукового дискурсу, дистинктивні ознаки, масові відкриті онлайн курси, відеолекція.

Аннотация

Томахив Марта. Дистинктивные признаки видеолекции как жанра современного научного англоязычного дискурса. Статья посвящена актуальному вопросу современной лингвистики и дискурсоведения - анализу видеолекции как нового жанра англоязычного научного дискурса. Представлен анализ имеющихся исследований вопроса жанровой вариативности научного англоязычного дискурса, ее обогащение в связи с технологическим прогрессом и популярностью виртуального научного общения, развитием массовых открытых онлайн-курсов. Особенное внимание обращено на современное состояние разработки проблематики т. наз. кибержанров научного дискурса. Рассмотрены современные подходы к определению понятия жанр как такового в научном дискурсе, основные классификации жанров научного стиля, специфические черты современного научного дискурса в его жанровой вариативности, что отражают языковые изменения в добу глобализации, подходы к дефиниции видеолекции и ее разновидности. Осуществлена характеристика видеолекции как жанра виртуальной научной коммуникации, выделены дистинктивные признаки видеолекции как жанра научного дискурса, описан ее «жанровый портрет», или жанрограмму, подведены итоги и предложенные перспективы дальнейших исследований.

Ключевые слова: англоязычный научный дискурс, жанр, кибержанр, жанровая вариативность научного дискурса, дистинктивные признаки, массовые открытые онлайн курсы, видеолекция.

Summary

Tomakhiv Marta. Distinctive Features of a Videolecture as of a Modern Scientific English Discourse Genre. The article analyzes a videolecture as a genre of modern scientific English discourse. The study deals with the analysis of present research of scientific English discourse genres variety, its enrichment due to technological progress, popularity of virtual scientific communication and development of massive open online courses. Special attention is paid to the current state of development of study of scientific English cybergenres. The article highlights the contemporary approaches to the definition of genre in scientific discourse, the specific features of modern English scientific discourse in its genre variety which depict language changes in the era of globalization, approaches to videolecture and its types definition. The study presents the characteristic of a videolecture as a genre of virtual scientific communication and defines its distinctive features as of a scientific English discourse genre. The study offers a genrogram or a “genre portrait” of a videolecture. At the end of the article the conclusions are drawn and suggestions for future studies are expressed.

Key words: scientific English discourse, genre, cybergenre, variety of genres of scientific discourse, distinctive features, massive open online courses, videolecture

Постановка наукової проблеми та її значення. Сьогодні наукове товариство починає застосовувати нові комунікативні засоби у сфері науки. З кожним роком усе популярнішою стає онлайн- комунікація. Сучасне реальне наукове суспільство вже звикло до віртуального світу, що розвивається з неймовірною швидкістю і спричиняє трансформації у сфері освіти та наукового спілкування. У технологічному ХХІ ст. віртуальна комунікація поступово витісняє реальну. Хронотопом наукового спілкування часто стають не реальні лекційні аудиторії, навчальні кабінети, конференційні зали, а віртуальні кімнати, віртуальне мережеве середовище. Сьогодні можна брати участь у конференції, здобувати вищу освіту чи підвищувати свою кваліфікацію, вивчаючи певний курс, навіть не виходячи за межі свого дому, а лише маючи доступ до Інтернету, комп'ютера, планшета, мобільного смартфона чи інших гаджетів.

Постановка наукової проблеми та її значення. Сучасна англомовна наука вражає різноманітністю жанрів, які виникають у зв'язку з поступом наукової думки та появою нових засобів наукової комунікації. Технологічні зміни сприяють розвитку нових форм наукової взаємодії, призво - дять до заміни середовища спілкування - каналу комунікації і, своєю чергою спричиняють появу нових віртуальних жанрів, які досі не вивчали. Якщо таким первинним жанрам наукової мови, як стаття, монографія, дисертація тощо чи таким вторинним, як анотація, рецензія, учені приділили значно уваги, то відеолекцію як жанр не досліджували взагалі. Це питання на сьогодні - своєрідна terra incognita сучасного дискурсознавста. Хоча знаходимо дефініції відеолекції та її підвидів, жоден із дослідників не розглядав ні дистинктивних ознак цього жанру, що визначають його зміст, ні жанротворчих характеристик відеолекції. Можемо констатувати: це стаття - одна з перших робіт, присвячених характеристиці відеолекції як жанру наукового дискурсу.

Мета статті - виокремити дистинктивні жанрові характеристики відеолекції як жанру наукового дискурсу через опис її «жанрового портрета», або жанрограми (дослідження здійснюватимемо частково за допомогою нового мовознавчого напряму - лінгвістичної генології наукової комунікації [10], що передбачає узагальнену лінгвокомунікативну характеристику жанру на основі результатів уже проведених досліджень і спостережень самого дослідника).

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Сьогодні відеолекції - потужні й популярні носії наукових знань, засіб їх передачі, поширення та обговорення. Їх особлива роль зумовлена технологічними можливостями, які з'являються останнім часом і дають змогу швидко поширювати навчальну інформацію, застосовуючи всі можливі мультимодальні засоби. Цифрові технології стали чудовим способом передачі знань та матеріалу, і дали змогу легко перенести «буття» звичайної лекції в онлайн-режим, перетворивши «живу» лекцію у відео- чи аудіоматеріал, що супроводжується синхронно відтворюваною презентацією чи електронними слайдами [14, с. 1]. З кожним роком широкодоступними стають віртуальні курси та навчальні програми, які ґрунтуються на відеолекціях, які є відкритими, масовими, публічними, часто безкоштовними. Такі навчальні курси отримали назву масові відкриті онлайн-курси (від. англ. massive open online courses). Ці ресурси здійснюють навчання за допомогою Інтернету та використовують як засоби навчання не лише відеолекції, а й матеріали для читання і домашніх завдань, інтерактивні форуми користувачів (що створюють та інтегрують спільноту студентів, викладачів. асистентів). Багато країн світу запускає та розвиває свої національні бази онлайн-освіти (в Україні - це ресурс Prometeus), та все ж найпопулярніші й наймасовіші сьогодні сайти, які пропонують величезну кількість саме англомовних навчальних програм за різними напрямами, наприклад такі, як Coursera, EdX, Udacity, FutureLearn, BBC Learning, iTunesU, Khan Academy, MIT OpenCourseWare, Open Yale Courses, OpenLearn, TED та ін. Саме відеолекція є основою цих масових відкритих онлайн-курсів, засобом передачі наукових знань, тому заслужено претендує на місце в класифікації жанрів наукового дискурсу.

Питання різноманітності жанрів наукового дискурсу досліджувало багато вітчизняних і зарубіжних учених, зокрема Р.С. Алікаев, І.Г. Кошева, Н.М. Краєвська, Н.М. Разінкіна, І.Ю. Тарасова, О.С. Троянська, О.М. Ільченко та ін. Є чимало підходів до класифікації та систематизації жанрів наукового дискурсу, які ґрунтуються на різних критеріях, та у цьому дослідженні спираємося на класифікацію О. Троянської, відповідно до якої вчена поділяє жанри наукового дискурсу на «ядерні», «периферійні», «суміжні» [8, с. 192]. Для докладнішого ознайомлення із цією класифікацією жанрів наукової мови розглянемо табл. 1 [5; 6, с. 118; 8, с. 192].

Таблиця 1. Класифікація жанрів наукового дискурсу

Звісно, перелік жанрів, за О. Троянською, неповний, оскільки це класифікація розроблена ще в 1980-х рр. Дискурс розвивається у своїй різноманітності, наукова думка здійснює поступ, тому можемо говорити про такі додаткові базові жанри англомовного наукового дискурсу як різновиди статей - оглядові та експериментальні статті, наукові статті типу «обговорення за круглим столом», «інтерв'ю», матеріали наукових конференцій, оголошення про майбутні конференції, повідомлення про минулі конференції, нові наукові й технічні розробки, подання на отримання ґрантів, традиційна та електронна наукова кореспонденція тощо [3, с. 8; 5]. Більше того, вважаємо, що цей перелік можна доповнити й жанрами, що з'явилися у зв'язку із розвитком інформаційних технологій, дистан - ційного навчання та комп'ютерно-опосередкованого навчання, адже електронна сфера спілкування має всі потенційні можливості для формування своїх жанрів, зокрема таких як електронна кореспонденція (і-мейли), інтранетова комунікація, списки розсилок, чати, відеопрезентація та ві- деолекція [1; 13, с. 254]. Ці жанри, чи, як трактують деякі джерела, кібержанри, у зв'язку з популяризацією дистанційної освіти та масових відкритих онлайн-курсів, стали дуже поширеними в Інтернеті [13, с. 252]. Хоча відеолекція не є нуклеарним жанром наукового дискурсу, проте вона репрезентує формальну наукову комунікацію, оскільки фіксує її крізь форми відео - та аудіозапису, текстового запису, тобто через форми, загальноприйняті в сучасний період розвитку науки [10, с. 214].

Сьогодні можемо виділити три основних визначення відеолекції, які класифікують різні її формати [11; 14, с. 2]:

Цифрова лекція (Digital Lecture). Цифровою лекцією можна назвати будь-яку, що ведеться або синхронно (онлайн), або ж несинхронно, із запису. Перший тип, синхронний, вимагає дистанційного відвідування студентами живої лекції, що транслюється їм за допомогою цифрових технологій, «у прямому ефірі», тоді як інший, другий тип, дає змогу ознайомитися з лекційним матеріалом за допомогою потокових технологій чи оптичних накопичувальних носіїв (CD, DVD носії тощо). Цифрові лекції можуть бути зафільмовані або in vivo («наживо») або in vitro («у пробірці» - тут «у студії»). Можемо припустити, що цей термін уживають для загальної характеристики цифрової лекції, відмінної від живої лекції як такої, і ототожнити поняття цифрова лекція з відеолекцією. Своєю чергою, цифрові лекції можемо поділити на:

Жива оцифрована лекція (Live Digitized Lecture (LDL) являє собою будь-який цифровий навчальний ресурс, що фільмує перебіг лекції, у якій беруть участь студенти (in vivo). Жива оцифрована лекція є просто електронною версією події, що відбулася на живо (викладач звертається із лекцією до студентів, що фізично присутні в аудиторії).

Електронна лекція (e-Lecture) - це будь-який цифровий навчальний ресурс у форматі лекції, що знімається в студії (in vitro) з потрібним технічним персоналом задля залучення студентів до електронного навчання. Лектор звертається до віртуальної аудиторії, тобто до потенційних сту- дентів, які відвідають лекцію пізніше. Відрізняє живу цифрову лекцію від електронної лекції, радше, соціокогнітивний аспект, ніж технологічний.

Отже, на основі викладеного вище, робимо висновки: відеолекція не лише є жанром наукового дискурсу, а й має вже свою певну жанрову різновидність.

Соціолінгвістика трактує жанр як «типову ситуацію спілкування», «форму» спілкування у тій чи тій комунікативній ситуації [7, с. 95]. За одним із найвідоміших теоретиків жанру Джоном Свейлзом (John Swales), жанри - це різні категорії текстів, які розвивають члени конкретного типу дискурсу, залежно від використання ними мови в спеціалізованому регістрі [13, с. 252]. Жанр дискурсу - результат поетапного породження тексту для виконання певної соціальної функції, у якому вибір лексико-граматичного оформлення і риторичної організації тексту визначається ціллю та функцією самого жанру [4, с. 13]. О.С. Троянська, услід за М.М. Бахтіним, виділяє конкретні чинники, які впливають на належність до певного жанру, тобто визначають жанр, а саме предметно-смислову вичерпаність, мовленнєвий задум чи волю того, хто говорить, а також типові композиційно-жанрові форми вивершення жанру [8, с. 195], інакше кажучи предмет, комунікативне завдання, композиція. Усе ж вважають, що головну роль у становленні жанрів відіграють ті соціокультурні функції, які властиві науковим творам, а власне комунікативні завдання, на здійснення яких спрямовані жанри. Наукові тексти мають за мету фіксувати, розширювати або змінювати дисциплінарні знання.

Беручи до уваги перший чинники - предмет, можемо розрізняти відеолекції за майже всіма можливими академічними темами, які входять у спектр наукових знань. Відомо, що залежно від жанрової різновидності, з'являються додаткові комунікаційні установки [9, с. 20]. У разі відеолекції, це, зокрема, усний виклад матеріалу - презентація наукового знання, під час якого виникають особливі завдання, пов'язані з елементом спонтанності, з прагненням установити контакт з аудиторією, якої, залежно від різновиду відеолекції, лектор може взагалі не бачити. Відеолекція може ставити перед собою завдання дати узагальнено-стислу презентацію наукових знань, їх оцінку, популяризацію та рекламування сучасних наукових досягнень - частково саму себе. Реалізація цих функцій невіддільно взаємопов'язана з організацією структури та добором мовних засобів, із конкретним вибором оптимального функціонально-смислового типу мовлення, стилістичних прийомів тощо. Так, власне канони наукового мовлення у відеолекції дещо «розхитані», оскільки задля здійснення заданих комунікативних цілей у наукову тканину проникають емоційно-образні, суб'єктивно-оцінні й навіть розмовні мовленнєві засоби, які суперечать стандартам наукового стилю. Лекторові потрібно застосовувати експліцитність викладу матеріалу, активізувати увагу слухачів [8, с. 197]. Структурно відеолекція побудована відповідно до певних правил, характерних для лекції як жанру зокрема, і відображають риси наукового стилю та дискурсу загалом. Вона складається з комунікативно-значущих відрізків тексту, кожен із яких відіграє певну функцію, є змістовною її частиною та підпорядковуються загальній комунікативній задачі [2, с. 100]. Щоправда, відеолекції притаманна «відкрита», «вільна», «м'яка» структура, яка забезпечує більш прозорий та зрозумілий виклад наукового знання. Узагалі хочемо звернути увагу на те, що з появою медійних онлайн-ресурсів, наука почала ще більше пристосовуватися до публічної аудиторії, розширюючи взаємодію наукового та громадського товариства. Учені висувають думку, що саме Інтернет «розмиває» межі між наукою та «не -наукою», і такий процес може сприяти модифікації наукових жанрів [12].

Окрім перелічених вище факторів, які визначають жанр, треба розглянути ще й додаткові дистинктивні характеристики, які дають змогу розрізняти жанри в межах одного типу дискурсу. До них належать: обсяг, структура та канал [2, с. 100]. Залежно від типу відеолекції, обсяг та структура можуть відрізнятися, оскільки тривалість відеолекції може варіювати від хвилини й більше, проте канал реалізації - аудіовізуальний - залишається тим самим.

Залежно від критеріїв оцінювання жанрів наукового дискурсу, можна виділити усні (доповідь, повідомлення, лекція, науковий діалог) та письмові (усі решта) жанри, а також первинні та вторинні [6, с. 118]. Вторинні жанри - ті, що виникли під впливом первинного жанру та зазнали змін у зв'язку з різними комунікативними цілями - зокрема анотація, реферат, рецензія, тези, довідкова та навчальна література різного роду, лекція (як усний жанр) тощо. Решту жанрів можемо віднести до первинних. Отже, відеолекція - усно-письмовий (оскільки часто, тим паче якщо це стосується англомовної лекції, поряд із відеоматеріалами наводиться і текстовий варіант лекції) вторинний жанр наукового дискурсу.

Спробуємо узагальнити основні особливості жанру сучасного англомовного дискурсу - відеолекції, у вигляді т. з жанрового портрета, або жанрограми. Жанрограма - це запис жанрових конвенцій, нормативних для продукування конкретних реалізацій певного жанру. Для створення портрета жанру відеолекції, скористаємося жанровими дескрипторами, які запропонувала Т.В. Яхонтова [10, с. 216].

Таблиця 2. Жанрограма («жанровий портрет») сучасної англомовної відеолекції

статья "Дистинктивні ознаки відеолекції як жанру сучасного наукового англомовного дискурсу" скачать

Подобные документы

• Практичне дослідження синтаксису наукового стилю

  Поняття та загальна характеристика наукового дискурсу. Визначення синтаксичних та лексичних особливостей наукового стилю на конкретних прикладах, його роль в науковій літературі. Класифікація мовних засобів даного стилю за рівнями літературної мови.
  
  курсовая работа [482,1 K], добавлен 13.12.2014
  

• Науковий дискурс та особливості його перекладу

  Поняття наукового дискурсу та його компоненти, оцінка ролі та значення в сучасній моделі комунікації. Основні характеристики сучасного німецькомовного наукового дискурсу і прийоми його перекладу, прийоми культурної адаптації та граматичні аспекти.
  
  курсовая работа [66,3 K], добавлен 21.06.2013
  

• Компаративні особливості просодичного оформлення англомовного та російськомовного офіційно-ділового дискурсу

  Опис просодичного оформлення діалогічного англомовного та російськомовного дискурсу в квазіспонтанних ситуаціях офіційно-ділового спілкування. Огляд реплік, що входять до складу діалогічних єдностей, виокремлених з офіційно-ділового діалогічного дискурсу.
  
  статья [83,1 K], добавлен 31.08.2017
  

• Функціональні характеристики англомовного кінорекламного дискурсу

  Аналіз базових (глобальних) та другорядних (локальних) функцій сучасного англомовного кінорекламного аудіовізуального дискурсу й виявлення особливостей реалізації встановлених функцій у цьому дискурсі. Методи ефективної репрезентації кінопродукції.
  
  статья [27,4 K], добавлен 19.09.2017
  

• Дослідження мовних особливостей англомовного кинодискурсу

  Дискурс як об’єкт лінгвістичних досліджень. Історичне вивчення дискурсу. Поняття кінотексту та його характеристика. Синтаксичні особливості англомовного кінодискурсу. Відмінності кінодіалогу від природного діалогу. Емфатична і неемфатична інтонація.
  
  курсовая работа [56,9 K], добавлен 04.08.2016
  

• Найважливіші ознаки і характеристика наукового стилю мовлення

  Поняття стилів мовлення та історія розвитку наукового стилю. Визначення та особливості наукового стилю літературної мови, його загальні риси, види і жанри. Мовні засоби в науковому стилі на фонетичному, лексичному, морфологічному, синтаксичному рівнях.
  
  реферат [25,8 K], добавлен 15.11.2010
  

• Мовні і жанрові особливості наукового стилю

  Науковий стиль як книжний стиль літературної мови, його характеристика та відмінні риси, основні стильові ознаки та специфічна мовленнєва системність, структура. Абстрагованість наукового стилю та фактори, що її визначають. Основні жанри наукового стилю.
  
  реферат [21,7 K], добавлен 28.04.2010
  

• Порівняльний аналіз особливостей технічного і наукового стилю

  Виокремлення стилів мовлення та їхні класифікації. Мовні і жанрові особливості наукового і технічного стилів, історія їх становлення. Граматичні проблеми, лексичні й термінологічні труднощі наукового перекладу. Жанрово-стилістична дилема перекладу.
  
  дипломная работа [76,0 K], добавлен 17.06.2014
  

• Поняття дискурсу в лінгвістиці, дискурсивний аналіз

  Специфіка ділового спілкування. Стильові, лексичні та граматичні аспекти дискурсу - комунікативної події, що обумовлюється взаємозв'язком між мовцем та слухачем. Зв'язок дискурс-аналіза з текстолінгвістикою, психолінгвістикою, філософією, стилістикою.
  
  реферат [42,6 K], добавлен 30.11.2015
  

• Адресовність політичного дискурсу

  Дискурсивна парадигма сучасної лінгвістики, об’єкт та предмет дослідження, актуальні питання дискурсології. Політична промова як жанр політичного дискурсу. Аналіз засобів вираження адресата на морфологічному, семантичному та прагматичному рівнях.
  
  курсовая работа [85,0 K], добавлен 25.10.2011
  

• Мовні особливості наукового стилю

  Основні параметри функціональних стилів. Виникнення і розвиток наукового стилю, характеристика головних ознак. Логічність як комунікативна якість. Проблема співвідношення раціонального та емоційного, суб'єктивного та об'єктивного у науковому стилі.
  
  реферат [35,5 K], добавлен 23.01.2012
  

• Методи лінгвістичних досліджень.Описовий метод. Порівняльно-історичний метод

  Поняття про методи наукового дослідження. Вихідні прийоми наукового аналізу мовного матеріалу: індукція, дедукція, гипотеза, аналіз та синтез. Описовий метод як основний мовознавчий метод, його етапи. Порівняльно-історичний метод, його основні процедури.
  
  реферат [19,2 K], добавлен 15.08.2008
  

• Стилістичні засоби створення образності в авторському дискурсі

  Поняття дискурсу в сучасній лінгвістиці. Методи дослідження дискурсу. Визначення поняття "текст". Аспекти створення образності і виразності. Аналіз використання стилістичних засобів у романі Джерома К. Джерома "Троє в одному човні (не рахуючи собаки)".
  
  курсовая работа [456,2 K], добавлен 07.11.2013
  

• Образність англомовного поетичного дискурсу ХХІ століття: інфологічний підхід

  Окреслення механізму мовного втілення реалій дійсності з точки зору індивідуально-авторського сприйняття світу в американських сучасних поетичних текстах. Аналіз реалізації та інтерпретації образних засобів через залучення інфологічного підходу.
  
  статья [187,2 K], добавлен 21.09.2017
  

• Комп’ютерний дискурс

  Диференціація поглядів на поняття "дискурсу" як лінгвістичної проблеми. Місце комп’ютерного спілкування в комунікативному середовищі. Характерні риси англійського комп’ютерного дискурсу, його жанри та текстуальний аспект. Способи утворення сленгу.
  
  курсовая работа [51,8 K], добавлен 22.11.2014
  

• Поняття "дискурс" та його класифікаційні особливості

  Поняття дискурсу в сучасній лінгвістиці. Характерні риси і відмінності офіційного й неофіційного дискурсу. Характерні й прагматичні особливості адресованості в офіційному дискурсі. Особливості дискурсу у сучасній мовознавчій науці, його мовні відмінності.
  
  курсовая работа [37,5 K], добавлен 26.10.2015
  

• Онтологічне буття комунікативного мовчання (по мотивам англомовного художнього дискурсу)

  Витоки мовчання на мотивах англомовних прислів’їв та приказок та художніх текстів, чинники комунікативного силенціального ефекту та позначення його на письмі. Онтологічне буття комунікативного мовчання: його статус, причини, особливості графіки мовчання.
  
  реферат [41,4 K], добавлен 10.11.2012
  

• Характеристика стилiв англiйськоi мови

  Схожі та відмінні риси різних стилів англійської мови: офіційно-ділового, публіцистичного, наукового, розмовного, художнього. Вивчення схожості та відмінності рис різних стилів англійської мови: публіцистичного та наукового, розмовного та художнього.
  
  курсовая работа [92,9 K], добавлен 16.06.2011
  

• Концепція "енергійного перекладу" Сен-Сімона

  Дослідження витоків та основних принципів концепції "енергійного перекладу" Сен-Сімона. Визначення його місця у розвитку теоретичного знання про переклад доби Просвітництва. Роль метафоричних образів у концептуалізації перекладу як наукового поняття.
  
  статья [28,5 K], добавлен 19.09.2017
  

• Особливості перекладу політичного дискурсу

  Політичний дискурс у сучасній лінгвістиці, характер новоутворень у ньому. Комунікативний і прагматичний аспект перекладу текстів політичного дискурсу. Складності під час перекладу рекламного дискурсу на українську мову і намітити шляхи їх усунення.
  
  курсовая работа [52,5 K], добавлен 19.10.2015
  

Другие документы, подобные "Дистинктивні ознаки відеолекції як жанру сучасного наукового англомовного дискурсу"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам