Репрезентація концепту радість пареміологічними засобами німецької й англійської мов

Размещено на http://www.allbest.ru/

Репрезентація концепту радість пареміологічними засобами німецької й англійської мов

Віктор Дорменєв

У статті окреслено коло проблем, пов'язаних із вивченням пареміологічних засобів - репрезентантів концепту радість у німецькій та англійській мовах. Вибір об'єкта дослідження викликаний тим, що через вивчення вербалізованих концептів можна побачити особливості етнічного менталітету. Актуальність дослідження зумовлена потребою поглибленого вивчення і зіставлення засобів відображення емоцій в мові як важливих елементів картини світу, зокрема німецькомовного й англомовного етносів. У результаті проведеного аналізу прислів'їв та приказок виявлено такі базисні семантичні групи: недосконалість емоції; спільне переживання емоції; змінність негативними емоціями; життєва потреба переживання емоції. Виявлено також певні розбіжності. Німецькі паремії дають більше інформації про чинники, що викликають радість, акцентують увагу на радості як життєвій потребі. Культурно-специфічним для англомовної спільноти є переконання в тому, що радість повинна бути помірною.

Ключові слова: когнітивна лінгвістика, лінгвокультурний / лінгвокогнітивний підходи, концепт, вербалізація емоцій, концепт радість, фразеологічний фонд, пареміологічні одиниці.

Дорменев Виктор. Репрезентация концепта радость паремиологическими средствами немецкого и английского языков.

В статье очерчивается круг проблем, связанных с изучением паремиологических средств - репрезентантов концепта радость в немецком и английском языках. Выбор объекта исследования обусловлен тем, что посредством изучения вербализированных концептов можно увидеть особенности этнического менталитета. Актуальность исследования обусловлена необходимостью углубленного изучения и сопоставления средств отображения эмоций в языке как важних элементов картины мира, в частности, немецкоговорящего и англоговорящего этносов. В результате проведеного анализа пословиц и поговорок были выявлены такие базисные семантические группы, общие для обоих языков: несовершенство эмоций, общее переживание эмоции, изменение на отрицательные эмоции, жизненная необходимость переживания эмоции. Выявлены также различия. Так, немецкие паремии дают больше информации о факторах, вызывающих радость, акцентируют внимание на радости как жизненной необходимости. Культурно-специфическим для англоязычной общности является убеждение в том, что в жизни человека радость должна быть умеренной.

Ключевые слова: когнитивная лингвистика, лингвокультурный / лингвокогнитивный подходы, концепт, вербализация эмоций, концепт радость, фразеологический фонд, паремиологические единицы.

Representation of the Concept joy with the Help of Paraemiological Means in German and English

Dormenew Victor

The article presents a number of problems arising under the study of paraemiological means that represent the concept joy in German and English. The choice of the focus of the research is determined by the fact that by studying verbalized concepts, one can see the peculiarities of ethnic mentality. The vitality of the research is determined by the necessity of profound study and comparison of the means of reflecting emotions in the language as important elements of the picture of the world, in particular that of the German-speaking and the English-speaking ethnos. As a result of the analysis of proverbs and sayings, the following basic semantic groups common for the both languages were revealed: “insuflucency of emotions”, “feeling the same way”, “changes on negative emotions” and “vital necessity of feeling the emotion”. Some distinctions were also discovered. Thus, German paraemia give more information about the factors that cause joy and draw attention to joy as a vital necessity. The specific cultural peculiarity of the English-speaking community is the conviction that joy must be rather moderate in the human life.

Key words: cognitive linguistics, linguo-cultural / linguo-cognitive approaches, concept, verbalization of emotions, concept joy, phraseological pool, paraemiological units.

Постановка наукової проблеми та її значення

Глобалізація світових проблем, об'єктивна інтеграційна тенденція розвитку гуманітарних наук, потреба, щоб лінгвісти засвоїли результати, які отримали дослідники в таких галузях знання, як психологія, соціологія, етнографія, культурологія та ін., посприяли появі когнітивної лінгвістики як мовознавчого напряму, який розглядає функціонування мови як різновид когнітивної, тобто пізнавальної, діяльності, а когнітивні механізми досліджує через мовні явища структури людської свідомості.

Когнітивна лінгвістика міцно зайняла своє місце в парадигмі концепцій сучасного світового мовознавства. Саме її виникнення і бурхливий розвиток на сучасному етапі -- характерна риса мовознавства межі століть: когнітивна лінгвістика вивчає мову як когнітивний механізм, який відіграє свою роль у кодуванні й трансформуванні інформації [4, с. 53].

У когнітивній лінгвістиці виділяють зазвичай два основні підходи: лінгвокогнітивний та лінгвокультурний.

Дослідники, які працюють у межах лінгвокогнітивного підходу, уважають, що в основі знань про світ лежить концепт як одиниця ментальної інформації, яка забезпечує вихід на концептосферу соціуму. З позицій лінгвокогнітивного підходу до вивчення концепту розроблено його польову модель, представлену в термінах ядро та периферія. Представниками цього підходу можна вважати О.С. Кубрякову, З.Д. Попову, І.Я. Стерніна, В.Н. Телію та ін. [9].

З.Д. Попова, І.А. Стернін та інші вчені розглядають концепт як глобальну розумову одиницю, що являє собою «квант структурованого знання». Концепт, на їхню думку, репрезентується в мові лексемами, словосполученнями, реченнями, текстами й сукупностями текстів. Розглянувши мовні вираження концепту, можна отримати уявлення про його зміст у свідомості носіїв мови [9].

У межах лінгвокультурного підходу працюють Ю.С. Степанов, В.І. Карасик, В.В. Красних, В.А. Маслова, Н.Ф. Алефіренко та ін. Об'єктом лінгвокультурології є взаємозв'язок культури та мови в процесі їх функціонування, а також вивчення інтерпретації цієї взаємодії в єдиній системній цілісності [6, с. 28]. Отже, лінгвокультура - це вербалізована культура, яка являє собою безпосередній результат взаємодії або накладення двох семіотичних систем - культури та мови.

Аналіз досліджень цієї проблеми

Розглядаючи теоретичні праці, присвячені вивченню концептів, А.М. Кузнєцов робить висновок, що в змісті концептів, співвідносних зі словами з глибоким семантичним потенціалом, можна побачити відображення світогляду людини, зумовлене контекстом культури та часу, і в багатьох випадках такий зміст спроектований на мовну картину світу та наголошує її національну специфіку [5, с. 17]. Інакше кажучи, досліджуючи вербалізовані концепти, можна побачити особливості етнічного менталітету, а також специфіку ідіостилю тієї чи тієї мовної особистості.

Основним постулатом когнітивної лінгвістики є думка про те, що концепт як ментальна одиниця може бути описаний через аналіз засобів його мовної об'єктивації. Сукупність мовних засобів, за допомогою яких об'єктивується (вербалізується, репрезентується) концепт у певний період розвитку суспільства, визначається як номінативне поле концепту [9].

Цікавим у зв'язку із цим є відображення емоцій у фразеологічній системі мови. Справді, фразеологічний склад будь-якої мови є тим невичерпним джерелом народної мудрості, який вже багато років привертає увагу лінгвістів своєю неосяжністю, що засвідчує величезна кількість досліджень [1; 8; 11]. Нові наукові парадигми дають змогу досліджувати вже відомі проблеми іншого погляду, розширюючи і збагачуючи лінгвістичну науку.

Сфера емоцій стає сьогодні не лише об'єктом психології, філософії, соціології, а й також лінгвістики, і є однією з найбільш складних галузей опису лінгвокультурної специфіки того або того народу.

Емоції - одна з найскладніше організованих систем людини. Як соціально-психологічне явище, вони займають особливе місце в її житті та мові. Досліджували вербалізацію емоцій В.Ю. Апресян, Ю.Д. Апресян, Н.Д. Арутюнова, А. Вежбицька та ін.

Радість -- одна з базових емоцій і визначається як позитивна емоція, що виражається в гарному настрої й відчутті задоволення (детальний аналіз словникових дефініцій досліджуваного концепту в німецькій та англійській словниковій традиції було розглянуто в статті [2]). Хоча радість і відокремлюють від веселощів, однак різницю між ними важко визначити. Так, неявно виражене переживання радості може бути без веселощів («тиха радість»), у той же час і веселощі можуть бути без наявності радості, хоча зазвичай радість -- привід для веселощів. Радість супроводжується переживанням задоволеності самим собою і навколишнім світом. Очевидно, це її головна відмінна риса, тому радість визначають як сильне задоволення.

Інформативні для виявлення інтерпретаційного поля концепту паремії. У них знаходимо застиглі осмислення того чи того концепту, що складалися впродовж тривалого часу. Для виявлення когні- тивних ознак досліджуваного концепту паремії, що містять ключове слово-репрезентант концепту, упорядковуються в пареміологічні поле.

Отже, актуальність дослідження зумовлена потребою глибше вивчити й порівняти засоби репрезентації емоцій в мові як важливих елементів картини світу німецькомовного й англомовного етносів.

Матеріалом для дослідження було обрано пареміологічні одиниці німецької й англійської мов, за допомогою яких формується концепт радість, - 132 і 115.

Вибір об'єкта дослідження зумовлений, з одного боку, широким розумінням фразеології як науки, що вивчає всі стійкі сполуки слів, у тому числі цитати з художніх творів, лозунги і т. п., навіть окремі метафорично вжиті слова (наприклад, «заєць» у значенні «пасажир без квитка») [10, с. 132]. З іншого боку, пареміологічні одиниці мови рідше за інші фразеологічні одиниці, на нашу думку, стають об'єктом лінгвістичного дослідження, зокрема з позицій лінгвокультури.

Мета статті - зіставне дослідження репрезентації концепту радість пареміологічними засобами німецької й англійської мов.

Відповідно до мети розв'язували такі завдання: 1) систематизувати та проаналізувати підходи до визначення понять концепт, емоційний концепт, лінгвокультура; 2) виокремити, описати та проаналізувати пареміологічні одиниці, що репрезентують концепт радість, у німецькій та англійській мовах; 3) здійсненити спробу порівняти репрезентації концепту радість засобами пареміології в німецькій та англійській лінгвокультурах.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Аналіз німецьких прислів'їв та приказок дає змогу виокремити основні семантичні групи. По-перше, протиставлення радості негативним емоціям. Так, радість і горе, страждання тісно пов'язані. Радість неможливо усвідомити, не переживши при цьому горя: Kein Leid ohne Freude. Keine Freude ohne Leid; Auf Leid folgt Freud '. Auf Freud ' folgt Leid; Auf Weh und Ach folgt Freude nach; Freud und Leid kommt nie allein; Jede Freud' hat ein Leid auf dem Rьcken; Trunkene Freud', nьchternes Leid; Freud und Leid sind einander zur Ehe gegeben [13].

Народна мудрість ураховує також і те, що радість не поширюються на всіх. Якщо в однієї людини радість, то інша може в цей час переживати горе. Радість пов'язана із загальною долею людини. Також прислів'я вказують на таку ситуацію, коли одній людині щось доставляє радість, а іншій те ж саме може викликати горе, страждання. Наприклад, радість має й негативний бік, коли ми відчуваємо її, спостерігаючи чужі нещастя. Це виражено в прислів'ї: Schadenfreude ist die reinste Freude; Die einen singen vor Freude, und den andern bricht das Herz; Des Trunkenen Freude ist des Nьchternen Дrger; Grosse Freud', grosses Leid; Arme Leute haben wenig Freude; Des einen Freud', des andern Leid.

Радість не завжди буває щирою, іноді її прояв пов'язаний із потребою приховати негативні емоції. У разі випадку радість виступає як ознака ввічливості: Auswendig Freud', inwendig Leid; Bei Tische soll die Freude den Vorsitz fьhren.

Навіть якщо людина переживає радість, її все одно непокоять проблеми та турботи. Отже, на основі паремій можна стверджувати про недосконалість емоції радості: Keine Freude ist vollkommen; In jeder Freude ist ein Tropfen Wermut.

Деякі прислів'я вказують на те, що радість як позитивна емоція легко втрачається, тому можемо говорити про таку когнітивну ознаку радості, як змінюваність негативними емоціями: Viel sorgen und wachen vertreibt Freude und Lachen; Die mit Trдnen sдen, werden mit Freuden ernten; Kurze Freud', langes Led; Zwischen Freud und Leid ist die Brьcke nicht breit; Freud und Leid sind nahe Nachbarn.

Але якщо радість справжня, то вона довгочасна: Wahre Freud ' wahrt allezeit.

Паремії на позначення радості вказують на ті важливі речі, що викликають радість. Отже, ще одна ознака - причина появи радості. Це здебільшого любов, діти, зустріч із близькими людьми, подарунки, успіх: Wo Freude wachsen soll, da muss man Liebe sдen; Wer ohne Kinder stirbt, der weiЯ von keiner Freude; Wiedersehen macht Freude; Wie die Gabe, so die Freude; Ohne Frauen keine Freude.

Дослідження паремій на позначення радості доводить загальну позитивну ознаку цієї емоції.

Умовою щирої радості є спільне її переживання з близькими людьми: Geteilte Freude ist doppelte Freude, geteilter Schmerz ist halber Schmerz.