Модусний мотиватор в англомовних прагмонімах

В ономастиці прагмоніми (назви різноманітних видів транспорту, продуктів харчування, косметичних засобів, предметів побуту, засобів побутової хімії тощо) становлять окрему групу найменувань, яка протягом останніх десятиліть привертає до себе увагу таких лінгвістів, як 3.П. Комолова (семантична мотивація прагмонімів), С.О. Шестакова (класифікація сучасних українських прагмонімів за характером лексичних основ і мотиваційними ознаками), О.М. Тепла (прагмоніми як засоби мовного маніпулювання та лексико-семантичний словотвір прагмонімів), Г.В. Зимовець (прагмоніми банківської сфери України та Польщі в зіставному аспекті), А.А. Ісакова (мовна адаптація прагмонімів англійського походження в російському рекламному тексті), Н.Л. Шведова (функціональна специфіка прагмонімів), М.М. Дзюба (структурно-семантична характеристика сучасних прагмонімів української мови). У вітчизняних і зарубіжних дослідженнях прагмоніми аналізують переважно на лексико-семантичному рівні, проте мотиваційні механізми прагмонімів у когнітивно-ономасіологічному аспекті на матеріалі англійської мови ще не були предметом дослідження, що увиразнює актуальність і новизну нашої роботи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Для дослідження мотиваційних механізмів творення англійських прагмонімів нами було використано методику когнітивно-ономасіологічного аналізу, розроблену О.О. Селівановою, дієвість якої підтвердили представники її наукової школи (І.М. Литвин, В.В. Калько, Г.В. Кочерга, І.І. Казимир, О.В. Коновалова, Я.В. Браницька, Н.С. Рибалка та ін.). Когнітивно-ономасіологічний аналіз ґрунтується на двовекторному підході: від слова до думки й від думки до слова й передбачає два етапи: інтерпретацію ономасіологічної структури номінативної одиниці та моделювання відповідної концептуальної структури знань про позначене, із якої на підставі активації у свідомості мотиваційної бази здійснюється вибір мотиватора [1, с. 118-119].

Мотивацію розглядаємо, услід за О.О. Селівановою, «як наскрізну в процесі номінації лінгво-психоментальну операцію встановлення семантичної й формальної залежності між мотиватором і похідною номінативною одиницею (мотивованим знаком) на підставі зв'язків різних компонентів структури знань про позначене» [2, с.153-158; 1, с. 118-119]. Структурою знань для аналізу мотивації прагмонімів ми обрали модель ментально-психонетичного комплексу (концепту), запропоновану О.О. Селівановою в монографії «Когнитивная ономасиология», складниками якої є пропозитивна частина (диктум) з певними спотовими рівнями; модус як аксіологічна ознака концепту й асоціативно-термінальна частина, що формується на підставі образів, і зв'язків з іншими ментально-психонетичними комплексами. На основі цієї структури виокремлено пропозиційно-диктумний, асоціативно-термінальний, модусний і змішаний типи мотивації [2, с. 153-179].

Метою нашої статті є аналіз модусних механізмів, що опосередковують творення англомовних назв парфумів. Така мета пояснюється домінуючим модусним типом мотивації таких найменувань, який характеризується вибором мотиватора, виходячи лише з його оцінного значення, інші властивості цієї ономасіологічної ознаки не є актуальними для формування семантики мотивованої назви [1, с. 28]. Модусна мотивація, за О.О. Селівановою, ґрунтується на різноманітних функціях свідомості: сенсорних механізмах, емоційному сприйнятті, мисленнєвій раціональній обробці - та використовує оцінні стереотипи, культурну символіку, а також аксіологічно заряджені архетипи колективного позасвідомого [1, с. 28].

Виклад основного матеріалу

Характерною рисою модусної мотивації є використання номінаторами оцінних конотацій мовних знаків, які «нашаровуються на дескриптивне відображення позначуваного у вигляді модальної рамки, що передає інформацію про почуття, ставлення» [3, с. 5] за умови послаблення, а частіше цілковитого гасіння їхніх денотативних ознак [1, с. 54].

Підґрунтям творення модусно мотивованих номінативних одиниць є сублімовані оцінки: етичні й естетичні, пов'язані з осмисленням морального й аморального, красивого й потворного [4, с. 75]. В англомовних назвах парфумів знайшли відображення сублімовані естетичні оцінки красивого: «Beautiful» (букв, красивий); «Fragile» (тендітний - «тонкий, ніжний своєю будовою (про людину і тварину, їхнє тіло або частини тіла; про рослини та їх частини); // приємний на вигляд завдяки тонким рисам, досконалій формі; витончений» [5, с. 72]); «Amazing» (дивовижний - «very pleasant, enjoyable, surprising» [6]; який не має рівних, подібних собі; надзвичайний; дуже гарний; чудовий, чарівний [5, с. 273]).

Для англомовних назв прагмонімів характерні метафоричні мотиватори з позитивним модусом красивого: «Cover Girl» (букв, дівчина з обкладинки); «Youth Dew» (букв, роса молодості); «Miracle» (диво - за релігійними уявленнями, явище, нібито викликане надприродними силами, чаклунством, втручанням божої сили. Переносне: те, що гідне великого подиву, незвичайне, дивовижне; те, що викликає загальне захоплення, вражає своїми якостями, красою [5, с. 374]).

Естетична оцінка красивого, вишуканого, а також коштовного та престижного пов'язана з дорогоцінним камінням: «Black Pearls» (букв, чорні перлини), «Diamonds and Emeralds» (діаманти та смарагди), «Diamonds and Rubbies» (діаманти та рубіни), «Diamonds and Sapphires» (діаманти та сапфіри), «White Diamonds» (білі діаманти).

Позитивний модус прослідковується в знаках концепту ПТАХ, які слугують назвами парфумів: «Wings» (крила), «Nightflight» (нічний політ).

Вишуканість одягу та манер асоціюється в споживачів з вищими титулованими особами (парфуми «Tsar» (цар), «King» (король)), з образом джентльмена. Остання асоціація знайшла підтвердження в назві чоловічих парфумів «Gentleman» і їхній рекламі: Аромат Gentleman від парфумерного бренда Givenchy створений для сильного, мужнього, впевненого в собі чоловіка. Парфуми Givenchy Gentleman - це злиття сили та мужності, смаку і стилю, стриманості та сексуальності.

Криптофорну функцію (шифрування задля створення загадковості, втаємниченості) виконує назва «Royal Secret» (букв, королівський секрет)', пор. також «Secret» (секрет); secret - «apiece of information that is known by only a small number of people, and is deliberately not told to other people» [6].

Традиційно в назвах парфумів використовуються знаки концепту КВІТИ. Досить часто в ономасіологічній структурі таких назв актуалізуються сублімовані естетичні оцінки й одоративна сенсорика мотиватора: «Flower» {квітка) - денні парфуми, мають запах дикого глоду, природної смоли, жасмину, болгарської троянди; «Quelque Fleurs» (з франц. декілька квітів) - денні парфуми англійського будинку дизайну Houbigant, які мають запах лимону, бергамоту, квітів апельсину, троянди, жасмину, орхідеї, сандалового дерева. Проте вечірні парфуми будинку дизайну Elizabeth Arden «Sunflowers» (букв. соняшники) мають запах бергамоту, дині, персику, а також квіткові ноти жасмину, чайної троянди, сандалового дерева, актуалізуючи в ономасіологічній структурі назви тільки сублімовану естетичну оцінку мотиватора.

Іноді з сублімованими естетичними оцінками красивого корелюють утилітарні, які пов'язані з корисністю, доступністю предметів для людини: «Cheap and Chic» (букв. дешевий та шикарний).

Одним із типів оцінок, які служать базою творення модусно мотивованих номінативних одиниць, є психологічні, до яких Н.Д. Арупонова зараховує емоційні й інтелектуальні оцінки [4, с. 75]. Підґрунтям творення англомовних назв парфумів стають позитивні емоційні оцінки, які містять лексеми-мотиватори: joy, pleasures, espirit, desire, happy: «Joy» (радість), «Pleasures» (задоволення), «Espirit» (веселість, жвавість духу), «Desire» (бажання), «Longing» (сильне бажання), «Happy» (щасливий).

Психологічні позитивні оцінки закладено також у модусі метафоричних мотиваторів назв парфумів: едем - за біблійною легендою, місце блаженного існування Адама та Єви, рай; переносне: місце, що відзначається винятковою красою та багатством природи; благодатний край [5, с. 454) ] - мотиватор назви парфумів «Eden»; ангел - у релігійному культі - надприродна істота, посланець, вісник бога; зображується звичайно у вигляді юнака з крилами. Переносне: про людину (переважно жінку), що відзначається красою чи добрістю, лагідністю або зробила чи робить кому-небудь щось гарне, приємне [5 с. 44] - мотиватор назви парфумів «Angel».

Почуття глибокої сердечної прихильності - кохання - сприймається соціумом позитивно: love - «romantic/sexual feeling, feeling of liking/caring» [6]. Цей позитивний модус актуалізується в назві парфумів «True Love» (букв.: справжнє кохання).

Незважаючи на те, що мотиватори назв парфумів «Moods» (настрій), «Emotion» (емоція) мають як нейтральну оцінку (настрій - «внутрішній, душевний стан» [5, с. 204], емоція - «переживання людиною свого ставлення до дійсності; душевне переживання, почуття людини» [5, с. 477]), так і позитивну або негативну (пор.: емоції радості та страху, сорому), у самих назвах актуалізується тільки позитивна емоційна оцінка.

Гаситься основне денотативне значення мотиватора та його негативна оцінка в ономасіологічній структурі назви парфумів «Poison». В англійських тлумачних словниках зафіксовано значення лексеми poison (отрута) з явною негативною оцінкою: «1. A substance that can kill you or make you ill if you eat, drink or breathe it.; 2. Something that has a negative effect; 3. Words or actions that express the feeling of hating someone [6]. Пор. також парадоксальну словосполуку, використану для номінації парфумів, «Tender Poison» (букв. ніжна отрута). Такі оригінальні назви парфумів можна пояснити, на нашу думку, афективною оцінкою - несвідомою суб'єктивною оцінкою, яка пов'язана з емоціями високої інтенсивності. Подібні назви інтригують, іноді навіть шокують, споживача, разом з рекламою привертаючи його увагу до товару: Популярний фруктовий аромат Christian Dior Poison підійде кожній жінці, наповнить Ті чуттєвістю і гармонійністю. Вражаюче поєднання зрілої жінки та наївною юної дівчини в ароматі Tendre Poison заворожує й вабить... Світлий, імпульсивний, квітково-зелений запах, додасть виразності, сексуальності та сміливості. Так реалізуються важливі функції прагмонімів: привертання уваги споживачів, упливу на їхню емоційну сферу та підсвідомість у рекламних цілях.

Доволі поширеним мотиватором англомовних прагмонімів, корелюючим з позитивною естетичною оцінкою, є прецендентний феномен - «компонент знань, позначення та зміст якого добре відомі представникам певної етнокультурної спільноти, актуальний і використаний у когнітивному й комунікативному плані» [7, с. 591]. Одним із типів прецедентного феномену вважають ім'я (індивідуальне ім'я відомої людини, персонажа твору, артефакту, тобто, як зазначає В. Красних, «пов'язане з широко відомим текстом або із прецедентною ситуацією») [8, с. 5-13]. Деякі прецендентні імена ґрунтуються на міфологічній природі антропонімів, яка пов'язана зі звичаями, ритуалами й обрядами. Міфологемний прецедентний мотиватор є знаком відповідного складника міфу як когнітивної структури, що характеризується ірраціональністю, відтворенням фіктивних, усталених у свідомості ідей, у які беззастережно вірить етнокультурна спільнота й не потребують доведення чи спростування, у які вірять і мусять вірити всі члени певної спільноти [1, с. 34]. Приміром, торгова назва спортивних товарів Nike мотивована іменем богині перемоги в грецькій міфології, назва парфумів Anteus - походить від імені грецького бога-велетня Антея, торгова назва косметики Helen of Troy утворена від імені найпрекраснішої жінки, через яку, згідно з грецькою міфологією, розпочалась Троянська війна.

Висновки

Отже, саме модусно мотивовані прагмоніми, в ономасіологічній структурі яких гасяться денотативні семи мотиватора й висвічуються сублімовані естетичні оцінки красивого, престижного та психологічні позитивні емоційні оцінки, реалізують свої основні функції: аттрактивну (привертання уваги споживачів), сегестивну (впливу на підсвідомість), емотивну (впливу на емоційну сферу споживачів у рекламних цілях), оцінну (встановлення позитивного ставлення до об'єкта найменування), естетичну (апеляцію до почуттів прекрасного, корисного, престижного), культурно-проективну (проекцію на культуру, прецедентні феномени, стереотипи культури), криптофорну (шифруваняя задля створення загадковості, втаємниченості). Перспективним є дослідження асоціативно-метафоричної мотивації англомовних прагмонімів.

назва прагмонім мотивований психологічний

1. Селіванова О.О. Світ свідомості в мові. Мир сознания в языке. Монографічне видання / О.О. Селіванова. - Черкаси: Ю. Чабаненко, 2012. - 488 с.

2. Селиванова Е.А. Когнитивная ономасиология (монография) / Е.А. Селиванова. -- К.: Фитосоциоцентр, 2000.-248 с.

3. Телия В.Н. Русская фразеология: Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты / В.Н. Телия. - М.: Языки русской культуры, 1996. - 288 с.

4. Арутюнова Н.Д. Типы языкових значений. Оценка. Событие. Факт / Н.Д. Арутюнова. - М.: Наука, 1988.-341 с.

5. Словник української мови: в 11 гг. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. I.К. Білодіда. - К.: Наукова думка, 1970-1980.

6. Macmillan English Dictionary: For advanced Learners. - International Student Edition. - Oxford: Macmillan Education, 2003. - 1692 p.

7. Селіванова О.О. Лінгвістична енциклопедія / О. О. Селіванова. - Полтава : Довкілля-К, 2010. - С.591-592.

8. Красных В.В. Система прецедентных феноменов в контексте современных исследований / В.В. Красных // Язык, сознание, коммуникация : Сб. статей. - М.: Филология, 1997. Вып. 2. - 124 с.

Размещено на Allbest.ru