Англомовний митний дискурс: когнітивно-комунікативний аспект

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогодні питання розвитку та виокремлення нових видів дискурсу займає одне з провідних місць у філології. Найбільш суттєві зміни спостерігаємо в економічній галузі, адже вона являє собою утворення, де проявляються інтереси окремих соціумів та відображені соціально-політичні зміни в суспільстві в цілому. Вплив цих процесів на лексичну систему та переваги певних синтаксичних структур досліджено такими науковцями, як О. Б. Бушев [1], М. В. Йоргтенсен [2], Т. О. Євтушина, Н. А. Ковальска [3], М. Лікунь [4] та ін.

Об'єктом статті є сучасний англомовний митний дискурс.

Предметом вивчення стали характерні риси митного дискурсу, його когнітивні та комунікативні аспекти функціонування.

Мета статті - аналіз та дослідження митного дискурсу як окремого виду інституційного дискурсу. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

- дослідити наявні тенденції дискурсології;

- надати характеристику митного дискурсу;

- виявити основні ознаки та характерні риси митного дискурсу;

- узагальнити та систематизувати дані стосовно когнітивно-комунікативного аспекту митного дискурсу.

Методи, що використовуються для досягнення зазначеної мети, такі: абстрагування, генералізація, індукція та дедукція, аналіз та синтез.

Виклад основного матеріалу. Різни аспекти дискурсу перебували в колі зацікавлень як вітчизняних В. Васютинський [5], І. М. Колегаєва [6], В. Кулик [7], так і зарубіжних лінгвістів М. Р. Желтухина [8], В. І. Карасик [9], О. 3. Маліков [10], Р. Chilton, N. Fairclough [12] та ін.

Аналіз основних теорій дискурсу, уможливив виокремлення кількох основних напрямів його розуміння:

1) когнітивний процес, пов'язаний з утворенням мовленнєвої поведінки;

2) мовленнєве утворення вище за словосполучення та речення;

3) форма мовленнєвого спілкування / міжособова діяльність;

4) послідовні висловлювання, пов'язані між собою, мають спільну мету;

5) складна комунікативна подія, яка залежить від соціокультурних та психічних факторів.

Поняття “дискурс” пов'язане з мовленнєвою поведінкою, соціальними сферами й нормами, що в них функціонують. Л. М. Макаров, дослідивши сутність дискурсу, вважає, що існує три загальних визначення з погляду формальної (утворення більш високого рівня, ніж речення), функціональної (уживання мови в усіх її різновидах) та ситуативної (втілення засобів мови в межах соціальних та психологічних обставин) інтерпретації.

У роботі дотримуємося такого визначення: «дискурс - це таке вимірювання тексту, що був взятий як комплекс висловлювань (тобто як процес та результат комунікативного акту), яке передбачає синтагматичні та парадигматичні відносини між формальними елементами, що утворюють систему, а також виявляє прагматичні, ідеологічні становища суб'єкта висловлювання, що обмежують потенційну невичерпності значень тексту» [13].

Митна політика - це сукупність економічних та адміністративних заходів, митних правил, методів та засобів їх використання під час регулювання руху товарів, капіталів, послуг, інтелектуальних та трудових ресурсів на зовнішній та внутрішній ринки в інтересах розвитку національної економіки, поповнення державного бюджету, зміцнення та розширення зовнішніх зв'язків. Виходячи з написаного вище, митний дискурс розглядаємо як різновид інституціонального спілкування (у межах статусно-рольових відношень, у певних соціальних умовах), як лінгвосоціокультурне утворення, яке відбувається при усному і писемному спілкуванні суб'єктів та об'єктів галузі митної політики в процесі реалізації соціально-рольових відносин.

Структура сучасної митної справи складається з декількох елементів: митні тарифи; митне оформлення; митний контроль; ведення митної статистики; регулювання та виставлення митних платежів; оформлення порядку руху товарів через кордон; правова регламентація відповідальності за правопорушення в галузі митної справи (рис. 1).

Рис. 1. Структура сучасної митної справи

З рисунка 1 видно, що митний дискурс має дві форми: друковану та усну, а також існує на перехрещенні та взаємодії з іншими видами дискурсів. Так, він тісно пов'язаний із юридичним, політичним, науковим та статистичним дискурсами (рис. 2).

Головне призначення досліджуваного типу комунікації - донести до адресата інформацію стосовно його прав та умов перетинання кордонів, регламентувати порядок здійснення митних відносин, а також контролювати та виявити заходи здійснення співпраці в галузі митної справи в різних ситуаціях.

Ситуація - це стандартна комунікативна подія, до складу якої входять адресат та адресант; реалізується через виконання певного мовленнєвого коду при певних обставинах комунікативного акту.

Рис. 2

Важливе значення має відповідь на питання: Хто здійснює комунікативний акт? Де комунікативна подія відбувається? та Як ця подія відбувається?

Учасниками митного дискурсу є: працівники митних служб;

фізичні та юридичні особи (сторонні люди, що не пов'язані з митною справою); фахівці інших галузей (представники юридичної та фіскальної галузі).

Комунікативний акт при здійсненні митного контролю відбувається між працівниками митниці та сторонніми особами (міжособова нефахова комунікація); у процесі здійснення оформлення митної документації та виконання службових обов'язків тільки працівників митниці (внутрішня оперативна комунікація) та під час вирішення спеціальних питань, що виникають у процесі здійснення митної діяльності (зовнішня оперативна комунікація).

Перший вид комунікації реалізується, як у формальному, так і неформальному спілкуванні, у писемній та усній формі. Внутрішня оперативна комунікація - це спілкування в межах організації (митних служб), мета яких досягнення спільних організаційних завдань. Така комунікація є невід'ємною частиною професійної діяльності митниці, що здійснюється у двох напрямах - вертикальному (між представниками керівних від ділів митниці) та горизонтальному (між представниками різних підрозділів, для координації їхньої співпраці). Зовнішня оперативна комунікація реалізується з метою передавання, знаходження та уточнення інформації спеціального характеру, яка виходить за межі знань представників митної справи. До неї належить взаємодія з представниками уряду, фіскальної політики та юристами.

Головним мовним засобом для вираження цілей митної комунікації є текст митної декларації, який має мету викликати певний вид реакції адресата; задекларувати необхідні речі, пройти процедури митного контролю та ін. Основою для здійснення письмового виду комунікації є митний кодекс. Митний кодекс визначає засади організації та здійснення митної справи в державі, а також регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби. Мета Кодексу - забезпечення захисту економічних інтересів будь-якої держави, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян [14].

Так, комунікативну ситуацію при здійсненні митного дискурсу можна вважати успішною тільки в разі, якщо комуніканти мають спільні фонові знання або семантичну базу. Дискурсивні ситуації професійного спілкування представників митної служби репрезентовані кількома різновидами:

1. Спілкування під час процедури оформлення митних платежів: What is a maximum amount of an ad valorem fee? - The MPF for formal entries is an ad valorem fee of 0.3464 percent. The maximum amount of the fee shall not exceed $485 and shall not be less than $25 [15, c. 48].

2. Комунікація в процесі здійснення митного контролю: - What is the purpose of your visit to...? - How long do you plan to stay in ...? - Where will you be staying? [16].

3. Виконання правових обов'язків та вирішення правових питань: Considering the peculiarities of customs formalities of various goods and based on importing and/or exporting entities' aims, the importance of choosing a proper customs regime and a proper method for determining customs values, possible issues concerning cargo inspection and post-import audit, the strict accountability for violation of Customs Code, it becomes necessary for customs formalities to comply with the requirements [16].

Для митного дискурсу характерний великий ступінь структурованості, ознаки якої передаються за допомогою метадискурсивних лексичних одиниць. Саме вони допомагають реципієнту орієнтуватися в цьому різновиді дискурсу. На основі проаналізованого матеріалу зауважимо, що для митного дискурсу характерним є вживання слів у прямому значенні, логічна побудова речень, наявність термінологічної лексики, загальнонаукової лексики, точність, аргументованість, розгорнутність тверджень. Щодо стилістики характерним є вживання складних речень з чітким логічним зв'язком між компонентами, слів у прямому значенні, дво- та трикомпонентних словосполучень: certified declaration of origin, compensating products, customs enforcment network (cen), customs frontier [16].

A part of the Customs territory of a Contracting Party where any goods introduced are generally regarded, insofar as import duties and taxes concerned, as being outside this territory [15, c. 130].

Regarding the exclusion of interest charges from customs value, Article 33(1) (c) of the Code lays down conditions in addition to that of being "shown separately" [15, c. 29].

Висновки. Отже, проведене дослідження показує, що вибір типу комунікації та стратегії поведінки залежить від дискурсивної ситуації та її учасників. Вони залежать від знань, навичок та професійної компетенції хоча б одного з учасників. Митний дискурс має чіткі цілі, структуру та завдання. Використання різних комунікативних стратегій залежить від ситуації, адресата та адресанта.

У подальшому доцільним є дослідити фахову митну термінологію та типології лексичних одиниць митного дискурсу, надати їхню класифікацію, особливості. Крім того, доцільним є визначити вплив використання спеціальної лексики на здійснення комунікативних процесів.

Література

1. Бушев О. Б. Языковые особенности экономического дискурса / О. Б. Бушев // Вестник Челябинского государственного университета. Челябинск : ЧГУ. - 2013. - № 37 (328). - С. 22-25.

2. Йорггенсен М. В. Дискурс-анализ / М. В. Йорггенсен. - Харьков : ХНУ, 2008. - 350 с.

3. Евтушина Т. А., Ковальская Н. А. Экономический дискурс как объект лингвистического исследования / Т. А. Евтушина, Н А Ковальская // Вестник Челябинского государственного университета. Челябинск : ЧГУ. - 2014. - № 6 (335). - С. 4216.

4. Лікунь М. Російський економічний текст у функціонально-стилістичному та соціолінгвістичному аспектах : автореф. дис.... канд. філол. наук / М. Лікунь. - Сімферополь : СПУ, 2008. - 20 с.

5. ВасютинськийВ. Узалежненняі впорядкування як дискурси владно-підвладної взаємодії // Пробл. заг. і пед. психології: 36. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка. - К.: Либідь, 2003. - Т. V, ч. 5. - С. 63-68

6. Колегаєва І. М. Зображення персонажного дискурсу як жанрово детермінований вияв комунікативної вторинності в художньому тексті /1. М. Колегаєва // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - Харків : ХНУ, 2010. - № 896. - Вип. 61. - С. 102-107.

7. Кулик В. Дискурс українських медій: ідентичності, ідеології, владні стосунки / В. Кулик. - К. : Критика, 2010.-187 с.

8. Желтухина, М. Р. Тропологическая суггестивность масс-медиального дискурса Текст. : о проблеме речевого воздействия тропов в языке СМИ / М. Р. Желтухина. - М. : ИЯРАН; Волгоград: Изд-во ВФ МУПК, 2003. - 654 с.

9. Карасик В. И. Языковой круг Текст: личность, концепты, дискурс / В. И. Карасик. -- Волгоград : Перемена, 2004. - 390 с.

10. Маликов А. 3. Наименования удилищ, функционирующих в Интернет-дискурсе рыболовов-спортсменов / А. 3. Маликов // Вестник Орловского государственного университета. Серия : Новые гуманитарные исследования. - № 4 (18). - 2011. - С. 239-242.

11. Chilton Р. Analyzing political discourse. Theory and practice / P. Chilton. - L., N.Y.: LPublishing, 2006. - 157 p.

12. Fairclough N. Analyzing discourse. Textual analysis for social research / N. Fairclough. - L., N.Y. : LPublishing, 2007. - 121 p.

13. Дискурс как предмет лингвистичного исследования. Електроний ресурс. Режим доступу: http://www.fflologia.su/diskurs/

14. Митний Кодекс України // (Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2012. - № 44--45, № 46--47, № 48, ст. 552.

15. Compendium of Customs Valuation texts of the Customs Code Committee. - Customs Valuation Section. European Commission Directorate-General Taxation and Customs Union Customs Policy, 2008. - 130 p.

16. EU Customs strategy. Електроний ресурс. Режим доступу: http://ec.europa.eu/taxation_customs/customs/policy_issues/customs_strategy/index_en.htm

References

1. Bushev, О. В. (2013). Language peculiarities of economic discourse.Vestnik Cheliabinskogo gosudarstvenogo universiteta (Herald of the State Cheliabisk University). Cheliabisk: CSU (in Russ.)

2. Yorggensen, M. V. (2008). Discourse-analysis.Kharkiv: KhNU (in Russ.)

3. Evtushina, T. A., Kovalskaya, N. A. (2014). Economic discourse as the object of linguistic research.Vestnik Cheliabinskogo gosudarstvenogo universiteta (Herald of the State Cheliabisk University). Cheliabisk: CSU (in Russ.)

4. Likun, M. (2008). Russian economic text in functional, stylistic and social and linguistic aspects (abstract of a thesis). Simferopol: SPU (in Ukr.)

5. Vasiutinskiy, V. (2003). Generalization and subjecting as discourses of power /post power interaction. Kyiv: Lybid (in Ukr.)

6. Kolegaeva, I. M. (2010). Representaion of characters discourse as genre-determinated demonstration of communicative unoriginality in art texts.Vistnyk Kharkivskogo Nationalnogo Universitetu im. V. N. Karazina (Herald of the National Kharkiv University named after V. N. Karazin. Kharkiv : KhNU (in Ukr.)

7. Kulik, V. (2010). Ukrainian mass media discourse: identities, ideology, authority relations. K.: Krytyka (in Ukr.)

8. Zheltukhina, M. P. (2003). Trop suggestiveness of mass media discourse. - M.: IYARAN (in Russ.)

9. Karasyk, V. I. (2004). Language Circle. Text: a personality, concepts, discourse. Volgograd: Peremena (in Russ.)

10. Malikov, A. Z. (2011). Names of fishing rods, functioning in the Internet-discourse of fisher sportsmen.Vestnik Orlovskogo gosudarstvennogo universitets (Herald of the State Orlov University). Orlov (in Russ.)

11. Chilton, P. (2006). Analyzing political discourse. Theory and practice. L., N.Y.: LPublishing.

12. Fairclough, N. (2007). Analyzing discourse. Textual analysis for social research. -- L., N.Y.: LPublishing.

13. Discourse as the subject of linguistic research. Retrieved from: http://www.filologia.su/diskurs/

14. Customs Code of Ukraine (2012). № 44-45, № 46-47, № 48, Article.552.

15. Compendium of Customs Valuation texts of the Customs Code Committee. - Customs Valuation Section. European Commission Directorate-General Taxation and Customs Union Customs Policy, 2008.

16. EU Customs strategy. Retrieved from: http://ec.europa.eu/taxation_customs/customs/policy_issues/customs_strategy/index_en.htm

Размещено на Allbest.ru