Категорія сурядності в сучасній українській мові

Дискусійним залишається питання про зарахування сурядного зв'язку до словосполученнєвотвірного типу. Деякі мовознавці взагалі заперечують існування сурядності в словосполученнях. Г. Глушкова, наприклад, зазначає, що «сурядний зв'язок може функціонувати тільки на рівні предикативних конструкцій, поєднуючи прості речення у складносурядне, або поєднувати елементи моносуб'єктних поліпредикативних речень» [6, с. 37]. А. Загнітко заперечує словосполученнєвотвірну функцію сурядного зв'язку, оскільки «сурядні словосполучення є не відтворюваними структурами, а охоплюють модифікований вияв підрядних словосполучень»; «словосполучення є елементарним виявом валентності (активної чи пасивної) головного слова з різноманітними площинами нерівнорядних дериваційних перетворень» [5, с. 26]. Погоджуємося з І. Вихованцем та вважаємо правильним потрактування сурядного синтаксичного зв'язку як словосполученнєвотвірного, але в межах речення, оскільки словосполучення - непредикативна синтаксична одиниця, «зі змістового боку є складним найменуванням явищ дійсності, а з формально- синтаксичного - сполученням повнозначних слів за допомогою підрядного або сурядного зв'язку» [3, с. 9].

Висновки дослідження та перспективи подальших наукових розвідок

Отже, сурядність є формально-синтаксичною категорією, що функціює між граматично рівноправними та взаємозумовленими предикативними частинами у складносурядних конструкціях, членами простого семантично неелементарного речення, компонентами словосполучення, а також корелює із семантико-синтаксичними відношеннями, формально їх виражаючи. Прикметними ознаками категорії сурядності є такі: відносна граматична непідпорядкованість, взаємозумовленість та однофункційність компонентів сурядної конструкції, відкритість / закритість зв'язку, форма незалежної координації, можливість повторюваних сполучників у складниках конструкції, відсутність інтерпозиції. Сурядний зв'язок - реченнєвотвірний, реченнєвомодифікаційний та словосполученнєвотвірний. Перспективу подальшого дослідження вбачаємо в аналізі семантико-синтаксичних відношень, що корелюють із сурядним типом зв'язку.

Список використаної літератури

1. Осадца М. Грамматика русского языка / Михаил Осадца. Львов: в печатни Института Ставропигийского, 1862. 288 с.

2. Українська мова: Енциклопедія / Редкол.: Русанівський В. М., Тараненко О. О., Зяблюк М. П. та ін. 2-ге вид, випр. і доп. К.: Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. 824 с.

3. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис: підручник для студ. філол. фак. вузів / І. Р. Вихованець. К.: Либідь, 1993. 368 с.

4. Мірченко М. В. Структура синтаксичних категорій / М. В. Мірченко. Вид. 2-ге, переробл. Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2004. 393 с.

5. Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис: монографія / А. П. Загнітко. Донецьк: ДонНУ, 2001. 662 с.

6. Глушкова Г. М. Структурно-семантичні типи сурядності: дис.... канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова»/ Глушкова Галина Миколаївна ; Донецький держ. ун-т. Донецьк, 1998. 184 с.

7. Приходько А. М. Складносурядне речення німецької мови в формально-граматичному аспекті / А. М. Приходько // Вісник Запорізького державного університету. Запоріжжя, 2002. № 1. С. 116-125.

8. Попова І. С. Зв'язки між синтаксично різноплановими компонентами мовленнєвого ланцюга та за межами одного речення / І. С. Попова // Лінгвістичні дослідження: зб. наук. праць ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. Харків, 2013. Вип. 36. С. 110-116.

9. Стародумова Е. А. Синтаксис современного русского языка / Е. А. Стародумова. Владивосток: Изд-во Дальневосточного университета, 2005. 142 с.

10. Сучасна українська літературна мова: Синтаксис / за заг. ред. І. К. Білодіда. К.: Наук. думка, 1972. 516 с.

11. Русская грамматика / гл. ред. Н. Ю. Шведова. М.: Наука, 1980. Т. 2: Синтаксис. 709 с.

12. Волкова Л. М. Теоретична граматика англійської мови. Сучасний підхід: навч. посібник / Л. М. Волкова. К.: Освіта України, 2009. 253 с.

13. Пешковский А. М. Избранные труды / А. М. Пешковский. М.: Учпедиздат, 1959. 252 с.

14. Ширяев Е. Н. Дифференциация сочинительных и подчинительных союзов на синтаксической основе / Е. Н. Ширяев // Филологические науки.1980. № 2. С. 49-54.

15. Скобликова Е. С. Современный русский язык. Синтаксис сложного предложения (теоретический курс): учеб. пособие / Е. С. Скобликова. М.: Флинта: Наука, 2006. 264 с.

16. Масицька Т. Семантико-синтаксична взаємозалежність і формально-синтаксична взаємонезалежність у складносурядних реченнях / Тетяна Масицька // Типологія та функції мовних одиниць: наук. журнал на пошану чл.-кор. НАН України І. Р. Вихованця / [редкол.: Н. М. Костусяк (гол. ред.) та ін.]. Луцьк: Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2015. № 2 (4). С. 116-129.

References

1. Osadtsa, M. (1862). Russian Grammar. L'viv: v pechatny Ynstytuta Stavropyhyiskoho (in Russ.)

2. Rusanivskyi, V. M., Taranenko, O. O., Ziabliuk, M. P. (Eds.). (2004). Ukrainian: Encyclopedia. Kyiv: Vyd-vo «Ukrainska entsyklopediia» (in Ukr.)

3. Vykhovanets, I. R. (1993). Ukrainian Grammar: Syntax. Kyiv: Lybid (in Ukr.)

4. Mirchenko, M. V. (2004). The Syntactic Structure Categories. Lutsk: RVV «Vezha» Volyn. derzh. Un-tu im. Lesi Ukrainky (in Ukr.)

5. Zahnitko, A. P. (2001). Theoretical grammar of Ukrainian Language: Syntax. Donetsk: DonNU (in Ukr.)

6. Hlushkova, H. M. (1998). Structural and Semantic Types of the Coordination. Donetsk: DonNU (in Ukr.)

7. Prykhodko, A. M. (2002). The German compound sentence in formal grammatical aspect. Visnyk Zaporizkoho derzhavnoho universytetu (Journal of Zaporizhzhia State University), 1, 116-125 (in Ukr.)

8. Popova, I. S. (2013). Relations between syntactically diverse components of the speech circuit and out of a sentence. Linhvistychni doslidzhennia (Linguistic research), 36, 110-116 (in Ukr.)

9. Starodumova, E. A. (2005). Syntax of Modern Russian Language. Vladyvostok: Yzd-vo Dalnevostochnoho unyversyteta (in Russ.)

10. Bilodid, I. K. (Ed.). (1972). The Modern Ukrainian Literary Language: Syntax. Kyiv: Naukova dumka (in Ukr.)

11. Shvedova, N. Iu. (1980). Russian Grammar: Syntax. Moskva: Nauka (in Russ.)

12. Volkova, L. M. (2009). Theoretical grammar of English: Modern approach. Kyiv: Osvita Ukrainy (in Ukr.)

13. Peshkovskyi, A. M. (1959). Selected works. Moskva: Uchpedyzdat (in Russ.)

14. Shyriaev, E. N. (1980). Differentiation of coordinate and subordinate conjunctions based on syntactic. Fylolohycheskye nauky (Philological Sciences), 2, 49-54 (in Russ.)

15. Skoblykova, E. S. (2006). The Modern Russian Language. Syntax of a Complex Sentence (theoretical course). Moskva: Flynta: Nauka (in Russ.)

16. Masytska, T. (2015). Semantic and syntactic mutual dependence and formal syntactic mutual independence in compound sentences. Typolohiia ta funktsii movnykh odynyts (Types and functions of language units'), 2 (4), 116-129 (in Ukr.)

Размещено на Allbest.ru