Загальна характеристика дієслова

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тема 1. Загальна характеристика дієслова

План

1. Семантичні та граматичні особливості особливості дієслова

1.1 Порівняльна характеристика дієслова з іншими частинами мови

2. Дієслівна парадигма: 5 типів дієслівних форм

2.1 Порівняльна характеристика фінітних та нефінітних форм

3. Граматичні категорії дієслова

4. Формотворчі основи дієслова та класи дієслова

5. Інфінітив - початкова форма дієслова

Опорний конспект

1. Дієслово - самостійна частина мови, яка виражає динамічну ознаку (дію або стан) у процесі тривання, розгортання і становлення.

Дієслово - самостійна частина мови, яка виражає динамічну ознаку у граматичних категоріях виду, перехідності-неперехідності, стану, способу, часу, особи, числа, роду.

Ознака - філософське поняття, яке виражає властивість суб'єкта. Ознака буває динамічна (та, що змінюється у часі: Ліс зеленіє) та статична (незмінна у часі: Ліс зелений). Динамічна ознака виражається дієсловом, статична - прикметником та прислівником.

Динамічна ознака як інваріантне поняття виявляється у варіантних значеннях. Дієслово може мати такі інваріантні значення:

· „руху”: летіти, мчатися, пересуватися, плентатися, стрибати, нестися;

· „бажання”: хотіти, бажати, прагнути, мріяти, кортіти;

· „волевиявлення”: дозволяти, казати, наказувати, керувати, командувати;

· „зневаги і огиди”: гидувати, гребувати, ненавидіти, гордувати, зневажати;

· „мовлення”: говорити, оповідати, розказувати, шепотіти, жебоніти;

· „мислення”: мислити, думати, міркувати, марити, мріяти, планувати.

Академік І. К. Білодід виділяє 41 семантичну групу дієслів.

Морфологічними ознаками дієслова є його граматичні категорії: виду, перехідності-неперехідності, стану, способу, часу, особи, числа, роду.

1.1. Антитеза імені і дієслова як структурна особливість багатьох мов була усвідомлена ще у античній філософії і лінгвістиці Платоном, Аристотелем, Аполлонієм, Діонісієм Фракійським. О. О. Потебня, спираючись на погляди В. фон Гумбольдта, Х. Штейнталя, створив теорію дієслова. Дієслово, за О. О. Потебнею, - найвища, найбільш абстрактна конструктивна категорія мови. Позначаючи дію, процес, дієслово виділяється із синкретизму первісного слова після іменника і прикметника і, пройшовши стадію дієприкметника і інфінітива, обростає категоріями особи, виду, способу, часу, стану. граматичний дієслово інфінітив фінітний

У системі частин мови І. Р. Вихованця іменник і дієслово є центральними частинами мови.

Вони протиставляються своєю семантикою і граматичними категоріями та парадигмою. Іменник виражає предметність, а дієслово - процесуальну ознаку. Іменник має категорії роду, числа, відмінка, а дієслово - виду, перехідності-неперехідності, стану, способу, часу, особи, числа, роду. Іменникова парадигма твориться відмінюванням, а дієслівна (способова) - дієвідмінюванням, зміною за особами.

Прикметник і дієслово зближує те, що вони виражають ознаку, однак прикметник виражає статичну ознаку, а дієслово - динамічну. Для прикметника характерні категорії роду, числа, відмінка, для дієслова - виду, перехідності-неперехідності, стану, способу, часу, особи, числа, роду. Прикметникова парадигма твориться відмінюванням, а дієслівна (способова) - дієвідмінюванням.

Прислівник, як і дієслово виражає ознаку. Однак прислівник - статичну (вторинну ознаку), дієслово - динамічну. Прислівник - незмінна частина мови, дієслово має граматичні категорії виду, перехідності-неперехідності, стану, способу, часу, особи, числа, роду. Прислівник має нульову парадигму, а дієслівна (способова) парадигма твориться дієвідмінюванням.

2. Оскільки дієслово має найбільше граматичних категорій, воно має і найбільшу парадигму. До складу дієслівної парадигми входять 5 типів форм:

· способові, або особові, форми: пишу, читав, думатиму, будеш вчитися, ходімо, ріжте, малював би;

· інфінітив: писати, здаватися, клястися, кипіти, висіти;

· дієприкметник: сяючий, зблідлий, осяяний.

· дієприслівник: мандруючи, відвідавши;

· безособова форма на -но, -то: зроблено, здійснено, вилито.

Способові форми називаються фінітними, решта - нефінітні.

2.1. Фінітні форми мають особові закінчення; нефінітні - не мають особових закінчень: дієприкметник має родові та відмінкові закінчення, інфінітив, дієприслівник та безособові форми на -но, -то - не мають закінчень, вони незмінні форми.

Словозміна (парадигма) фінітних форм твориться дієвідмінюванням, словозміна дієприкметника твориться відмінюванням, інфінітив, дієприслівник та безособові форми на -но, -то мають нульову парадигму.

Форми фінітних дієслів не виводяться, а існують як регулярне систематичне чергування закінчень; нефінітні форми, крім інфінітива, творяться.

Фінітні форми мають граматичні категорії дієслова, нефінітні форми, крім інфінітива, граматичні ознаки двох частин мови: дієприкметнику властиві граматичні категорії дієслова та прикметника; дієприслівнику - дієслова та прислівника; безособовій формі на -но, -то - дієслова та прислівника; інфінітиву властиві синтаксичні ознаки двох частин мови - дієслова та іменника.

Фінітні форми виражають динамічну ознаку, нефінітні форми - динамічну ознаку, яка перетворюється у статичну.

У інших західноєвропейських мовах до складу не фінітних форм входять партиципіум (дієприкметник), герундій, супін, масдар. Специфічною рисою української мови є безособові форми на -но, -то.

3. Дієслово має граматичні категорії: вид, перехідність-неперехідність, стан, спосіб, час, особа, число, рід. Вид, перехідність-неперехідність, стан - загальнодієслівні категорії, оскільки притаманні усім дієслівним формам. Спосіб, час, особа, число, рід - часткові дієслівні категорії, оскільки властиві лише особовим формам. І. Р. Вихованець та К. Г. Городенська з-поміж усіх дієслівних категорій виокремлюють спосіб та час, називаючи їх власне дієслівними категоріями, з якими передовсім пов'язаний динамізм ознаки.

Академік В. М. Русанівський виділяє ще категорію персональності-імперсональності.

4. Оскільки дієслово має найбільшу парадигму, воно має 2 формотворчі основи: основа інфінітива та основа теперішнього часу.

Формотворча основа інфінітива визначається шляхом відкиданням від форми інфінітива формотворчого суфікса -ти: чита-ти; ляка-ти. Основа, яка закінчується на голосний звук, - вокалічна: дума-ти; висі-ти.

Основа, яка закінчується на приголосний звук -л, - консонантна: нес-ти; вез-ти.

Формотворчу основа інфінітива називають основою минулого часу, оскільки від неї творяться всі форми минулого часу: читав, порадила, раділи б (умовний спосіб), змужнілий, перечитаний, здолавши, сказано.

Формотворча основа теперішнього часу знаходиться відкиданням особового закінчення у формі 3 ос. мн. теперішнього часу: плавай-уть, мудруй-уть. Формотворча основа теперішнього часу - консонантна. Від неї творяться форми теперішнього часу, майбутнього (доконаного виду), наказового способу, дієприкметники та дієприслівники теперішнього часу: пиш-у, скаж-у, роби, сяючий, волаючи.

За співвідношенням двох формотворчих основ визначають класи дієслова. До першого продуктивного класу належать дієслова, у яких основа інфінітива яких закінчується на -а, основа теперішнього часу - на -ай: читати - читають, стрибати - стрибають, хапати - хапають.

До другого продуктивного класу належать дієслова, у яких основа інфінітива закінчується на -і, основа теперішнього часу - на -ій: воліти - воліють, синіти - синіють, мліти - мліють.

До третього продуктивного класу належать дієслова, у яких основа інфінітива закінчується на -ува, основа теперішнього часу - на -уй: мудрувати - мудрують, цінувати - цінують, зимувати - зимують.

До четвертого продуктивного класу належать дієслова, у яких основа інфінітива закінчується на -и, у основі теперішнього часу -и- випадає: неволити - неволять, синити - синять, ломити - ломлять, водити - водять.

До п'ятого продуктивного класу належать дієслова, у яких основа інфінітива закінчується на -ну, основа теперішнього часу -н-: хвастнути - хвастнуть, шелеснути - шелеснуть, свиснути - свиснуть.

Дієслова із іншими співвідношеннями двох формотворчих основ належать до непродуктивних класів: хотіти - хочуть, боротися - борються.

5. Інфінітив - початкова форма дієслова. У інфінітиві ідея дії виражена в найбільш чистому вигляді, має найменшу граматичну інформацію. Інфінітив називає дію безвідносно до способу, часу, особи. Інфінітив має загальнодієслівні категорії виду, перехідності-неперехідності, стану.

Інфінітив - незмінна форма дієслова. Формальний показник інфінітива - суфікс -ти: робити, умивати, або його варіант -ть: робить, умивать (у розмовному мовленні).

За походженням інфінітив - це колишній віддієслівний іменник у давальному відмінку.

Інфінітив - нефінітна, вербоїдна форма дієслова. Входження до цієї групи дієслівних форм зумовлюється тим, що інфінітив має синтаксичні ознаки двох частин мови - дієслова і іменника. Решта вербоїдних форм мають граматичні ознаки двох частин мови. Інфінітив так само, як і іменник, може бути будь-яким членом речення. У західноукраїнських граматиках початку ХХ ст. інфінітив називали дієіменником.

Лиш боротись - значить жить (І. Франко) - підмет і присудок.

Яке це щастя - мчати на коні, а у лице тобі весняний вітер віє (В. Сосюра) - підмет.

Він хотів учитися - складений дієслівний присудок.

Бажання пізнати більше не полишало їх - неузгоджене означення.

Він пішов купити хліба - обставина мети при дієсловах руху (це колишній супін).

Він просив нас передати йому вітання - об'єктний інфінітив.

До чистої мети треба йти чистою дорогою. По роботі пізнати майстра - головний член односкладного речення.

І.Р. Вихованець розглядає інфінітив як специфічну міжчастиномовну форму, напівморфологізований синтаксичний ступінь субстантивації дієслова (входження до дієслова регулюється не словозміною, а синтаксичною роллю), іменниково-дієслівне перехідне утворення, специфіку якого становить різний спосіб закріпленості за іменниковою та дієслівною сферами. Перехід інфінітива у іменник - напівморфологізація.

Інфінітив є у всіх мовах, крім болгарської.

В українській мові інфінітив може мати зменшено-пестливі суфікси, що пояснюється його іменниковим походженням: спатоньки, їстоньки (форми характерні для дитячого мовлення): Би єї дрівець врубатоньки (Ю. Федькович).

Теоретичні та практичні завдання для академічного курсу

1. У чому полягає когнітивний характер граматики?

2. Яке місце посідає дієслово у системі частин мови?

3. Пригадайте і назвіть критерії виділення частин мови.

4. Яке частиномовне значення має дієслово?

5. Які частини мови виражають ознаку?

6. Яку ознаку виражає дієслово?

7. Дайте визначення дієслова.

8. У яких різновидах може існувати непроцесуальна ознака?

9. Які морфологічні характеристики притаманні дієслову?

10. Дайте визначення граматичного значення та граматичної категорії.

11. На які групи поділяються усі граматичні категорії дієслова?

12. Яким чином дієслово протиставляється іменним частинам мови?

13. Пригадайте, що таке морфологічна парадигма?

14. Які форми утворюють дієслівну парадигму?

15. Які типи форм входять до складу дієслівної парадигми?

16. Схарактеризуйте фінітні та нефінітні (вербоїдні) форми за схемою: семантичний критерій, морфологічний критерій, синтаксична функція.

17. Чому у дієслова найбільша парадигма?

18. Чому дієслово має аж дві формотворчі основи? Схарактеризуйте їх.

19. Які дієслівні форми творяться від основи інфінітива?

20. Які дієслівні форми творяться від основи теперішнього часу?

21. Що таке дієслівна продуктивність?

22. Як визначаються класи дієслів?

23. Які дієслова належать до І, II, ІІІ, ІV, V продуктивних класів?

24. Яка форма дієслова вважається початковою? Чому?

25. Чому інфінітив належить до нефінітних (вербоїдних) форм дієслова?

26. Як тлумачить інфінітив І. Р. Вихованець? Які синтаксичні функції може виконувати інфінітив?

Завдання 1. Визначте, до яких форм парадигми належать дієслівні форми у цьому тексті? Які дієслівні форми найчастіше трапляються у тексті?

Бабине літо

Осінь прийшла, чарівниця осінь! Птахи турбуються, нервують, коли-не-коли щось скрикують. Час їм у далеку дорогу збиратися. А жовтогаряча, розцяцькована безліччю барв осінь уже їде на рудому коні. Десь-не-десь стоять ніжно-бурштинові берези, коричнево-жовті шати приміряють верби, міддю переливаються дуби… Осінь, чарівниця кольорів, і вересень, її вправний учень, швидко малюють декорації до прощального грандіозного карнавалу природи, чарівного балу падолисту, увертюра якого вже бринить у повітрі.

І раптом літо, згадавши, як добре йому було, прокидається з невчасно розпочатої сплячки, розливає сонце над нивами та лісами. І спалахує навколо бабине літо! Бузкова герань, гнучкі петрові батоги, жовті кульбабки, білосніжні ромашки - усе знову квітне, сподіваючись на тепло. Удруге вбирається у весільний одяг глуха кропива, червоніють навіть духмяні сунички. Небеса, осяяні яскравим холодним промінням, низько схиляються до справжніх осінніх квітів: жоржин, айстр, чорнобривців, сальвій. Вони будуть стояти до останнього, закриваючись пелюстками від перших, ще не дуже жорстоких морозів. Але це буде за кілька днів, усього-на-всього кілька днів, а зараз - бабине літо! Знову замайоріли в повітрі метелики, знову гудуть джмелі, знову снують до квіток ніби і не стомлені працею бджоли (За „Народним календарем”).

Вправа 2. Згрупуйте дієслова за семантичною ознакою. Доберіть інші слова до кожного семантичного угруповання.

Зеленіти, руйнувати, бити, нівечити, біліти, добрішати, сподіватися, жити, існувати, копати, сіяти, бажати, згрібати, підгортати, сапати, надіятися, зичити, ненавидіти, любити, промовляти, казати, розповідати, шепотіти, балакати, упадати, наказувати, верховодити, веліти, бліднути, охкати, уникати, ігнорувати, сумувати, радіти, печалитися, йти, повзти, пересуватися, летіти, нестися, мчати.

Завдання 3. Визначте, які мовні одиниці не належать до дієслівних форм? Чому? Зробіть морфемний аналіз слів.

Підписаний, підпитий, передплачений, передплатний, мовчазний, збудований, будівельний, посивілий, крикливий, змарнілий, плаксивий, розрахований, розрахунковий, подарований, побілілий, знахабнілий, обезбарвлений, керуючий, пануючий, керівний, панівний, вирішальний, вирішений.

Завдання 4. Від поданих слів утворіть дієслова. Як ви ставитесь до думки О. О. Потебні: дієслово розвивається внаслідок того, що твориться від інших частин мови?

Туман, учитель, чоботар, слюсар, голова, синій, більший, новий, досконалий, виразний, два, десять, четвертий, свій, ти, ви.

Завдання 5. Від поданих дієслів утворіть іменники. Порівняйте спільнокореневі слова за критеріями виділення частин мови. Якими різновидами морфологічного способу творяться іменники?

Підписати, відварити, чекати, сподіватися, боротися, злитися, розробити, розкладати, повернутися, звикнути, думати, оберігати, сміятися, дружити, уникнути, бажати, купити, будувати, споруджувати, оповідати, тріпотіти.

Завдання 6. Визначте, до яких форм парадигми належать дієслівні форми.

Бити, ходять, мовчав би, кинутий, заметено, підморгуючи, пануючий, пануючи, зв'язаний, зав'язано, візьми-но, приїхав, заплаканий, ріжеш, сипатимуть, понасолювати, одягнувшись, зліплений, відварити, світає.

Завдання 7. Схарактеризуйте дієслівні форми за місцем у парадигмі. Визначте, від яких формотворчих основ вони утворені.

Читав, криють, тлумачив би, відповідайте, ріжте, з'явився, рахуймо, ігноруючи, тріснувши, збережений, зміцнілий, розквітлий, сяючий, дбаючий, змолочений, дописав, дозволяючи, печеш, хочемо, пишімо, пишете, непокоїтеся, цінуєш.

Завдання 8. Схарактеризуйте дієслівні форми (за граматичними ознаками). Визначте їхні формотворчі основи.

Схочете, відвідай, ходите, ходімо, ходив, запливаєте, запливав, запливаючи, вирішуйте, вирішили, вирішений, вирішуючи, здійснений, здійснюючи, згаданий, згадавши, згадуючи, згадай, згадав, згадаю, лунайте, лунав, лупаючи.

Завдання 9. Визначте, до якого класу належать дієслова.

Спізнювалися, вирощуєш, орють, наклеїш, виготовив би, випишіть, скрутіть, натягнув, здобули, намагатимуться, загадуєш, борешся, прочитайте, робимо, занесеш, тече, лопне, здолав би, утворити, синієш, капає, затихла, чекала б, телефоную, сидить, знають, кричиш, почуває, люблю, водимо, дізнайтеся.

Завдання 10. Визначте синтаксичну функцію інфінітива. Обгрунтуйте думку І. Р. Вихованця про те, що інфінітив - це міжчастиномовна форма, напівморфологізований синтаксичний ступінь субстантивації дієслова.

А. 1. Зосталася тільки надія одна: надія вернутись ще раз на Вкраїну (Леся Українка). 2. Як порива мене палке бажання піти туди пісками, нагарами, послухати гірської пущі гомін, заглянути в таємную безодню, з потоками прудкими сперечатись, поміж льоди дістатись самоцвітні, збудити в горах піснею луну (Леся Українка). 3. Стала наближатись година рушати в дорогу (С. Васильченко). 4. Його м'язи напружились до такої міри, що, здається, готові були тріснути. Але він не мав змоги їх розслабити (М. Руденко). 5. Сотника не вдалось спровадити (М. Руденко). 6. Настав час ловити рибу в морі (І. Нечуй-Левицький). 7. На фронті виробилась армійська звичка швидко орієнтуватись і приймати рішення (А. Шиян). 8. Життя прожити - не поле перейти (Нар. тв.).

Б. 1. Найлюбішою забавкою було йому будувати та розоряти землянки, вали, окопи (Панас Мирний). 2. Серед мороку, бурі, негоди цілу ніч буде човен блукати (Леся Українка). 3. Серед того сизого сяйва почали сніжинки ворушитись, почали підніматись, вставати (Панас Мирний). 4. Вони знали вдачу свого пана і постановили втекти з села на важкі сахарні (І. Нечуй-Левицький). 5. Мотря поскладала плаття на коромисло і пішла прати на ставок (І. Нечуй-Левицький). 6. Мелашка побігла до сусіди позичать хліба на обід (І. Нечуй-Левицький). 7. Ото вона виринула в кінці алеї, мабуть, несе вже. мені обідати (О. Гончар). 8. Ми хочемо всю нашу країну вкрити квітучими садами (О. Гончар).

В. 1. А я люблю бродити під дощем, ловить дощинки мокрими губами, здригатися від грому і тікать колючими калюжами до саду (О. Омельченко). 2. Буду піснею дзвеніти, і мужатись, і мужніти (М. Рильський). 3. Берези вміють сумувати, не похиливши голови. Горять, неначе білі ватри, на тлі зеленої трави (Л. Дмитерко). 4. Словами серденька не одурити (Леся Українка). 5. У соняшнику справді трудно впізнати сонце (Леся Українка). 6. Жити - добро робити (Н. тв.). 7. Шукати - це, мабуть, найсолодше з усього (О.Гончар). 8. Двічі молодим не бути (Н. тв.).

Г. 1. Життя прожити - не тин сплести (Н. тв.). 2. Лиш боротись - значить жить (І. Франко). 3. Жити у небі і гинути в леті - осуд старих журавлів (Л. Первомайський). 4. Яке це щастя, друже мій, - горіти, а не тліть (В .Сосюра). 5. Яке це щастя - мчати на коні, а у лице тобі весняний вітер віє (В. Сосюра). 6. Кохати - нові землі відкривати (І. Драч). 7. Викувати троянду не кожний зуміє (Ю. Яновський). 8. Єдиний, хто не втомлюється - час. А ми живі, нам треба поспішати (Л. Костенко).

Завдання 11. Визначте початкову форму дієслів. Поясніть аломорфи у словоформах.

Тешу, кидаю, кину, покличу, люблю, лечу, зів'яну, лягаю, ляжу, ходжу, гашу, їжджу, вимощу, печу, рушу, рушаю, в'яжу, течу, викошу, свічу, воджу, лажу, лагоджу, гублю, пографлю, стережу, поплачу, ношу, мащу, змолочу, пасу, дихаю, рощу, потовчу.

Теоретичні та практичні завдання для шкільного курсу

1. Дайте визначення дієслова. Який критерій частин мови відтворено в цьому визначенні?

2. Скільки форм має дієслово?

3. Як пишуться дієслова на -ться? Як вимовляються дієслова на -ться? Які асимілятивні процеси впливають на вимову дієслів на -ться?

4. Яку форму дієслова називають неозначеною? Чому ця форма називається неозначеною?

5. Який формальний показник має неозначена форма дієслова?

6. Яким членом речення може бути неозначена форма дієслова?

7. Від яких частин мови творяться дієслова? Які найуживаніші способи дієслівного словотворення?

8. Як змінюються особові форми дієслова?

9. Як змінюються дієслова минулого часу?

10. Яку синтаксичну роль виконують особові форми?

11. Як пишеться частка не з дієсловами?

Завдання 1

Робота в групах

Замініть словосполучення дієсловом, дібравши з довідки.

1. Послати телеграму.

2. Пояснити всі деталі.

3. Посіяти заново.

4. Зробити операцію.

5. Накласти штраф.

Довідка: телеграфувати, деталізувати, пересіяти, прооперувати, оштрафувати.

Завдання 2

Розподільний акродиктант

Розподіліть дієслова у колонки відповідно до форм: І - змінювані, ІІ - незмінювані. Підкресліть першу літеру кожного слова і прочитайте ключ; усно визначте час і вид дієслів.

Слухаю, бавлячись, любитиму, розбити, овіяний, збирано, ясніти, вірю, озброївшись, оспіваний.

Завдання 3

„Знайди зайве слово”

1. Співати, читати, говорить.

2. Зробивши, намалювавши, писати.

3. Збитий, виготовлений, визволяти.

4. Мовчить, пройдуть, журитися.

Завдання 4

Вибірково-розподільний диктант

Випишіть у дві колонки дієслова: 1 - особові, 2 - неособові.

1. Давно те минуло, як тими шляхами, де йшли гайдамаки, малими ногами ходив я та плакав, та людей шукав. 2. Мені аж страшно, як згадаю оту хатину край села. 3. Бандуристе, орле сизий! Добре тобі, брате: маєш крила, маєш силу, є коли літати. 4. І мене в сім'ї великій, в сім'ї вольній, новій, не забудьте пом'янути незлим тихим словом. 5. Чайка скиглить, літаючи, мов за дітьми плаче. 6. Тече вода в синє море, та не витікає. 7. Не гріє сонце на чужині. 8. Не вертаються три брати, по світу блукають. 9. Добре тому багатому: його люди знають, а зо мною зустрінуться - мов недобачають. 10. Цвітуть сади, біліють хати. 11. Смеркалось…огнем кругом запалало (Т. Шевченко).

Завдання 5

Встановлення відповідності

А	підмет	1	Його попросили допомогти.
Б	присудок	2	Я прийшла попрощатися з тобою.
В	додаток	3	Сонце зійшло на небі.
Г	означення	4	Івась має мрію поїхати до Англії.
Д	обставина	5	Життя прожити - не поле перейти.

Встановіть відповідність синтаксичних функцій виділених дієслів

Правильні відповіді
Завдання	1	2	3	4	5
Варіант правильної відповіді

Размещено на Allbest.ru

...