Лінгвосоціокультурні особливості міського мовлення крізь призму жаргонних фразеологізмів

Постановка проблеми

Дослідження міського мовлення є одним із найгостріших питань сучасної соціолінгвістики, оскільки за своєю соціальною основою та лінгвістичними ознаками мова міста не співпадає ні з літературною мовою, ні з діалектами. Крім того, вивчення мовної ситуації в місті ускладнене постійною плинністю населення, зіткненням людей різних соціальних груп і культур та колишнім підходом до мови міста, яка усвідомлювалася як знижена літературна мова. Особливо актуальним видається дослідження одиниць периферійного рівня, зокрема жаргонних фразеологізмів, адже, як зауважує Н. Третяк, “попри консерватизм і традиційність свого ядра, фразеологічний склад у периферійних частинах - найбільш (поряд із лексикою) рухома частина мовного інвентаря” [1, с. 40].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Незважаючи на значну кількість лінгвістичних студій, присвячених дослідженню різних побутових форм мови міського ареалу (С. Нередкова, Т. Єрофеєва, Є. Степанов, Т. Доценко, А. Юнаковська, Ю. Петровська, А. Валєєва, Л. Педерсон, О. Швейцер, тощо), зокрема жаргонів на лексичному рівні (О. Горбач, Л. Ставицька, Н. Шовгун, В. Лабов, О. Сиротиніна, Б. Осипов), практично поза увагою мовознавців залишається жаргонна фразеологія, яка є невід'ємною складовою мови міського конгломерату.

Враховуючи також праці, присвячені національно-культурній своєрідності фразеологізмів (А. Райхштейн, Дж. Лакофф, Б. Ажнюк, А. Вежбицька, В. Телія тощо) та їх соціальній диференціації (О. Толстова, О. Селіванова, С. Трескова, Л. Антошкіна та ін.), важливим видається вивчення жаргонних фразеологізмів у соціокультурному аспекті. Як зазначають В. Ужченко та Д. Ужченко, фразеологізми, самі будучи компонентом культури, одночасно виступають як дзеркало народної культури, народної психології і філософії, зберігаючи інформацію про життя ментального світу, звичайно в закодованій формі містять відомості про матеріальне життя й духовні орієнтири етносу [2, с. 232].

Однак, оскільки загальний культурний та соціальний компоненти можуть простежуватися на матеріалі різних мов, ми пропонуємо вивчати жаргонну фразеологію української, російської та англійської мов у лінгвосоціокультурному аспекті, що допоможе виявити загальні тенденції розвитку міського мовлення. Тому мета нашої статті полягає у дослідженні лінгвокультурних та соціолінгвістичних особливостей міського мовлення на матеріалі жаргонних фразеологізмів трьох мов. Поставлена мета передбачає розв'язання наступних завдань: класифікувати жаргонні фразеологізми за семантичними ознаками та соціальними групами; виявити національно-культурну своєрідність жаргонної фразеології кожної з досліджуваних мов; визначити функції та встановити загальні тенденції розвитку міського жаргону.

Виклад основного матеріалу

За словами О. Толстової, сленговим фразеологічним одиницям притаманні наступні ознаки: вони є семантично пов'язаними сполученнями слів, що відтворюються у вигляді усталеної, неподільної, цілісної конструкції; вони творяться в середовищі живої розмовної мови; належать до шару нелітературної фразеології; носять яскраво виражений емоційно-експресивний оцінний характер та характеризують мовлення широких прошарків молоді, часто, як вияв солідарності за віком та групової ідентифікації [3, с. 310], отже, жаргонні фразеологічні одиниці поєднують у собі риси фразеологізмів та сленгу. Тому, як і сленг, жаргонні фразеологізми можна поділити на загальні та спеціальні. До загальних ми зараховуємо той шар сучасних сленгових фразеологізмів, який не є належністю окремих соціальних груп, і який однаково використовують (чи розуміють) усі жителі міста.

Група загальних жаргонних фразеологізмів є досить чисельною в трьох досліджуваних мовах, наприклад: на банці -- у стані алкогольного сп'яніння, білка в гості завітала (білочка б'є, білочку спіймати) - напитися до білої гарячки, боти двинути - померти, мертва вода (свиняча вода) - горілка, глист у корсеті - дуже худий чоловік, дерти лаха - сміятися, твій номер шостий - не втручайся у справи інших (4) - в укр. мові; консервная банка -- про будь-який механізм чи прибор, що погано працює, закрыть варежку - замовкнути, перестати сваритися, держи карман шире -- відмова платити, жара и немцы -- вираження будь-якої сильної емоції; кишка кишке бьет по башке - про відчуття голоду, ни петь, ни рисовать (свистеть) - не розуміти чогось, уйти в загс - сховатися (5) - в рос. мові; apples and oranges - дві непоєднувані речі, can of worms - складна ситуація, проблема, excuse те for breathing (living) - сильний саркастичний докір, to have legs - мати здібність підтримувати свою популярність, to walk on sunshine - бути дуже задоволеним, щасливим (6) - в англ. мові. Слід зазначити, що, на відміну від лексичних жаргонізмів, які часто є лаконічними, жаргонні фразеологізми мають досить розгорнуту структуру, однак за частотою вживання вони не поступаються жаргонним лексичним одиницям, адже їх використання в мовленні пояснюється прагненням мовців надати висловлюванню емоційно-експресивного забарвлення та створити гумористичний ефект.

Спеціальні жаргонні фразеологізми поділяються на корпоративні та професійні. Корпоративні - це соціально зумовлений різновид фразеологічних жаргонізмів, заснований на виокремленні людей за соціальними ознаками, віком, тобто за видами, не пов'язаними з професійною діяльністю (наприклад, молодіжний, кримінальний, шкільний сленги). За чисельністю корпоративний жаргон становить більше половини від усієї кількості фразеологічних жаргонізмів кожної з досліджуваних мов, адже молодь є найактивнішим користувачем та пропагандистом сленгу, а злодійське арго вважається одним із перших різновидів існування соціальних діалектів. Функціональне призначення молодіжних фразеологічних жаргонізмів є досить строкатим, оскільки молодь не лише прагне експресивно виразити свої думки, надати висловлюванню іронічного, негативного, часто згрубілого характеру, але й намагається “виділитися” серед своїх, похизуватися умінням слідувати новим мовним тенденціям. Наприклад: подзвони в батарею - вислів, який означає, що мовець не має телефону, бобик здох -- про стан втоми, виснаження, термоядерна війна - негарна дівчина, з гусима - про психічно ненормальну людину, дуля з рота -- висунутий язик (4) - в укр. мові.; застеклить глаза -- прикинутися, зробити відсутній вираз обличчя, не в кассу - невлад, не так, як хотілося, не кнокать в упор - не визнавати явне, косяки пороть -- зробити помилку, мочить корки -- шуткувати (5) - у рос. мові; be belly up - знепритомніти, відключитися, blind to the world - п'яний, collar a nod дрімати, get something cracking - змушувати когось рухатися, in a big way - з великим розмахом (6) - в англ. мові.

Кримінальна арготична фразеологія призначена для конспіративних потреб відокремлення групи від суспільного загалу, а також для збереження таємниць роду занять, власної безпеки тощо, тому значення цих фразеологізмів є переважно невмотивованим та незрозумілим іншим соціальним групам. Наприклад: канати по бону - іти по вокзалу, ноги щупати - готуватися до втечі, пасажир зіпсований - жертва, яка стикалася з шулером, фраєр зуб за два шніфти -- в'язень, який інформує адміністрацію про справи інших в'язнів (4) - в укр. мові; играть на пианино -- знімати відпечатки пальців, дать полный наколяк - подати точні відомості, ботву намылить - побити, с хвоста скинуть - позбутися переслідувань (5) - у рос. мові; to throw a book at someone - суворо карати, bark up the wrong tree -- напасти на помилковий слід, dead shot -- контрольний постріл, peter out - замовкнути (6) - в англ. мові.

До професійного жаргону, за словами Б. Ларіна, належать стійкі словосполучення, які відбивають то давні прийоми роботи, то спеціальні форми спілкування учасників колективної праці, то погляди ремісників або промисловиків на свою працю [7, с. 36]. Найбільшою кількістю та професійним розмаїттям відзначаються жаргонні фразеологізми української мови, що свідчить про постійну зайнятість та надзвичайну працелюбність українців. Серед них наявні фразеологізми таких сфер, як гірнича {баба яга - підвісна дорога, день фантиків (день шахтаря) - день, коли шахтарі отримують зарплату), армійська (червона шапочка - солдат, звільнений у запас з військ МВС), спортивна (гріти лавку - перебувати на лавці штрафників), музична (гітарні мізки - різні пристосування від електрогітари), комп'ютерна (важкий драйв - жорсткий диск), автомобільна (фільтрувати трасу - стежити за дорогою під час керування автомобілем), морська {травити - відпускати канат), картярська (масть пішла - везіння під час гри в карти), сфера науки {братська могила - наукова праця багатьох авторів, наукова дунька - книгарня та видавництво «Наукова думка» в м. Києві), архітектури {сон скаженого кондитера -- Хрещатик (вказівка на архітектурне оформлення будинків на Хрещатику, що нагадує кремову оздобу торта)) тощо (4).

Залучення маргінальних фразеологізмів у мовлення більшості професійних груп України не лише свідчить про важливість жаргону як периферійного рівня між літературною мовою та діалектами, але й дозволяє від стежити його функціонально- стилістичний параметр, «який насамперед пов'язаний із потужною сміховою першоосновою, що є складником культури як такої та національної сміхової культури зокрема» [4, с. 9].

Професійні фразеологічні жаргонізми російської та англійської мов позбавлені такої багатої тематичної строкатості, як фразеологізми української мови, однак вони теж є надзвичайно яскравими та використовуються задля впливу на співрозмовника. Серед них у російській мові найчисленнішими є жаргонні фразеологізми комп'ютерної сфери {глюки выдавать - про появу на екрані комп'ютера неправильної інформації, давить клопов - працювати на комп'ютерній клавіатурі, киллануть процесе - зняти програму в комп'ютері), армійської {пойти на дембель демобілізуватися з армії, лоб забрить - покликати на військову службу, жена батальона -- жінка легкої поведінки), спортивної {закатать банку - забити гол, играть в воздухе -- (у футболі) грати головою) та картярської сфер {зацокать стос помітити карти, манька-трафаретчица - дама в гральних картах) (5), в англійській мові переважають фразеологізми музичної {tickle the ivories - про погану гру на піаніно, jazz something up -- намагатися вдосконалити щось, зробити більш стильним), спортивної {across the board -- рівний для усіх, blow the competition away -- легко перемогти, make the cut -- стати членом команди або групи) та військової сфер {over the top - немає потреби (вживається, коли солдат покидає канаву), ride shotgun захищати щось, що намагаються вивезти) (6).

Щоб визначити лінгвокультурні особливості та основні тенденції розвитку фразеології міського жаргону, слід розглянути шляхи її утворення. Так, за словами Р. Менона, сленгові фразеологія в основному з'являється в результаті наступних процесів: 1) переосмислення; 2) спотворення; 3) видозміни; 4) запозичення;

5) утворення нових, оригінальних виразів [8, с. 57]. Проведене дослідження дозволяє виділити спільні риси фразеологічних жаргонізмів різних мов, адже найменш популярними шляхами їх утворення в українській, російській та англійській мовах є спотворення - фонетичне спотворення будь-якого компонента загальновживаних словосполучень {дрючба народів -- монумент возз'єднання України з Росією в м. Київ (4) - в укр. мові; ёперный театр - роздратування, идея фикус - нав'язлива ідея (5) - у рос. мові; wusup (what's up) - у чому справа (6) - в англ, мові), видозміна - коли один із компонентів загальновживаних фразеологізмів замінюється іншим словом рідної або іноземної мови {термоядерна війна < ядерна війна - негарна дівчина (4); шелуху нести < нести чушь - говорити нісенітниці (5); blowed away < blow away - під кайфом (6)) та запозичення - коли все словосполучення є іншомовним запозиченням {хай тайм - саме час, гоу хоум - іти додому (4; 5) - в укр. та рос. мовах; que pasa - що трапилося? (6) - в англ. мові).

Однак основний загал сленгової фразеології усіх трьох мов становлять одиниці, що набули семантичного переосмислення, та нові, оригінальні вирази, невідомі загальновживаній мові, що є результатом творчого мислення любителів сленгу. Цей факт дозволяє визначити основні тенденції розвитку міського жаргону - динаміка сленгової словотворчості, пошук нових засобів виразності та емоційності, що є передумовою виникнення нового «мовного смаку» та вербальної свободи, розширення меж функціонування жаргонізмів, що не лише існують в межах розмовно-побутового мовлення, але й проникають в літературну мову, збагачуючи її новими образами та засобами. Ми згодні з думкою Л. Ставицької, що жаргонна лексика та фразеологія, потрапивши до різних професійних сфер, зокрема письменницької та журналістської, умить була залучена в систему естетичного словоперетворення, тому й відзначається таким широким спектром метафор, порівнянь та інших образних структур [4, с. 9].

Крім того, жаргонний лексикон - це не просто «холодини» словникових значень, а своєрідна картина світу, потужна семіосфера певного часового зрізу культури, що відкриває у слові смислову перспективу як концентрат соціокультурного, духовного, психологічного клімату епохи; у лінгвокультурному просторі жаргонної лексики екзистує окрема людина, покоління, етнос [4, с. 9]. Саму семантику слова «фразеологізм» М. Комлєв називає його національно-культурним компонентом [9, с. 15], тому абсолютно очевидним є вияв національної самобутності у сленговій фразеології.

Так, велика кількість сленгових фразеологізмів, що набули семантичного переосмислення, є евфемізмами. Однак, варто зазначити, що, на відміну від фразеологічних евфемізмів російської (завуальовують переважно лайливі вирази) та англійської мов (завуальовують вирази, пов'язані зі статевим актом), (мать моя в саже, мать честная, японский бог, перекись марганца, ядрёна вошь - евфемістична лайка (5); to come out (to be outed) - бути гомосексуалістом, the adult - порнографічні матеріали (6)), в українській мові кількість евфемізмів значно більша, адже завуальовуються непристойні, лайливі слова, вирази, пов'язані зі шкідливими звичками та інші заборонені висловлювання (бандероль відправити (поміняти рибам воду, збирати гриби) -- сходити в туалет, червона гвоздика -- менструація, божевільна вода самогон, мертва вода (водичка, де не плаває рибка, поросяча водичка, пташина водичка) -- горілка, сині справи - пияцтво, йоперний театр -- вираження незадоволення, вуха попухли - про сильне бажання палити, коли немає цигарок (4)). Такі приклади є свідченням естетичної домінанти української психокультури, прагненням позбутися непристойності та вульгарності.

Деякі фразеологічні жаргонізми є культурно-детермінованими, у них “мотивація відображає побутово-емпіричний, історичний і духовний досвід мовного колективу, пов'язаний з культурними традиціями, й часто у самому лексичному складі одиниці мають вказівку на національну своєрідність” [3, с. 312]. Так, у складі українських сленгових фразеологізмів наявні компоненти на позначення народних звичаїв (іди колядуй - увічлива відмова зробити щось, ставити браму - наливати чарку кожному, хто приїжджає на весілля і проходить через ворота), символів та реалій (упасти з дуба на кактус - стати дурнуватим, ясельний дуб - ясна річ, братська могила - консерва “кілька в томаті”), прізвищ українських письменників та політиків (Іван Якович Франко -- купюра вартістю 20 гривень, Леонід Данилович - цигарки «LD», Леонід Макарович - цигарки «LM» (4)), які підсилюють експресивність та іронічність висловлювання. Зневажливе ставлення сучасних мовців до чогось звичного, штампованого виражається у вживанні досить частотних у минулому імен Василь, Микола, Петро, що надають жаргонним фразеологізмам негативного забарвлення (Вася з парашутом - роззява, Вася сватівський (Вася пітерський, Вася приморожений) - дивакувата людина; дурень, голий Вася - крах, кінець, важний Коля -- людина, яка має дорогий імпортний автомобіль, Петро Петрович - портвейн (4)).

У складі російських сленгових фразеологізмів відсутні компоненти на позначення національних обрядів, символів, реалій, наявні лише частотні в минулому чоловічі та жіночі імена, а також прізвища деяких політиків (Ванька дома - Митьки нет - про безглузду людину, Мартын с мылом - про людину, охоплену якоюсь ідеєю, мели Емеля - твоя неделя - про дозвіл говорити, Дунькина радость - дешева карамель, Машкино счастье - купюра вартістю 1 рубль, куй железо - пока Горбачёв - працюй швидше, щоб встигнути (5)). Англійські сленгові фразеологізми вирізняються наявністю компонентів на позначення частотних національних імен (Bob is your Uncle - вираження розратування, Sweet Fanny Adams - ні на що не здатний, Jimmy - пустувати, бешкетувати) та назв звірів, зокрема собаки (Dog's Bollocks - наляканий, Dog's Dinner - гарно одягнений, See a Man about a Dog - берися до справи, Daft Cow - дурень, It's Monkeys outside - дуже холодно, Donkey's years - дуже довго (6)), що підтверджує стереотипну думку про британців як про націю, що має надзвичайну любов та повагу до тварин.

Висновки

Отже, на основі аналізу та порівняння жаргонної фразеології трьох досліджуваних мов можна визначити їх спільні та відмінні риси. Так, загальний жаргон є досить поширений у всіх трьох мовах, серед корпоративного жаргону найпопулярнішим є молодіжний сленг. Професійний жаргон найбільш широко представлений у фразеологічній системі української мови, що свідчить про постійну зайнятість та працелюбність українців. Спільність жаргонної фразеології трьох мов виражається також у шляхах їх утворення, адже найпродуктивнішими є семантичне переосмислення та утворення нових, оригінальних виразів. Слід також зазначити, що у складі сленгових фразеологізмів трьох мов наявні компоненти на позначення частотних національних імен, що підсилюють іронічність висловлювання. Однак, українські жаргонні фразеологізми характеризуються наявністю в їх структурі компонентів на позначення народних звичаїв, символів та реалій, прізвищ видатних особистостей, що доводить своєрідність та важливість культури для українського народу. Англійські фразеологізми відзначаються досить частотним залученням до їх складу назв тварин, що є підтвердженням стереотипної думки про британців як про любителів тварин. Крім того, порівняльний аналіз дозволяє визначити основні тенденції розвитку міського жаргону: динаміка сленгової словотворчості, пошук нових засобів виразності та емоційності, розширення меж функціонування жаргонізмів.

Подальшими розвідками нашої роботи є дослідження функціонування жаргонної лексики в художній текстах та ЗМІ.

Список використаної літератури

1. Третяк Н. Експресивний потенціал жаргонної фразеології / Н. В. Третяк // Наукові записки Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя. Серія “Філологічні науки”. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2013. Кн. 4. С. 40-43.

2. Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологія сучасної української мови: Посібник для студентів філологічних факультетів вищих навчальних закладів. Луганськ: Альма-матер, 2005. 400 с.

3. Толстова О. Мотиваційні моделі фразеології іспанського молодіжного сленгу / О. Л. Толстова // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. 2012. Вил. 22. С. 308-315.

4. Ставицька Л. Короткий словник жаргонної лексики української мови: Містить понад 3200 слів і 650 стійких словосполучень. К.: Критика, 2003. 336 с.

5. Словарь современного русского города: Ок. 11 000 слов, ок. 1000 идиоматических выражений / Под. ред. д-ра филол. наук, проф. Б. И. Осипова. М: ООО «Издательство «Русские словари»: ООО «Издательство Астрель»: ООО «Издательство АСТ»: ООО «Транзиткнига», 2003. 565 с.

6. Краткий словарь английских социальных диалектов / М. М. Маковский // Английские социальные диалекты (онтология, структура, этимомлогия): Учеб. Пособие. М.: Высш. школа, 1982. С. 75-131.

7. Ларін Б. Про народну фразеологію / Б. О. Ларін // Українська мова в школі. 1959. № 5. С. 29-36.

8. Менон Р. Сленговая фразеология и её функционирование в речи / Р. Н. Менон // Мир русского слова. 2013. № 4. С.51-60.

9. Комлев Н. Г. О культурном компоненте лексического значения / Н.Г. Комлев // Вестник Московского государственного университета. Серия “Филология”. 1966. № 5. С. 15-27.

References

1. Tretiak, N. (2013). The expressive potential of jargon phraseology. Nizhyn: NDU (in Ukr.)

2. Uzhchenko, V. D., & Uzhchenko, D. V. (2005). Phraseology of modem Ukrainian Language: handbook for students ofphilological faculties of High school. Luhans'k: Alma-mater (in Ukr.)

3. Tolstova, O. (2012). The motivational models of the Spanish youth slang phraseology. Problemy semantyky, pragmatyky ta kognityvnoi lingvistyky (The Problems of semantics, pragmatics and cognitive linguistics), 22, 32-38 (in Ukr.)

4. Stavytska, L. (2003). The short Dictionary of the Ukrainian slang lexicon: more than 3200 words and 650 word combinations. Kyiv: Krytyka (in Ukr.)

5. Osipov, В. I. (2003). The Dictionary of the modern Russian city: about 11000 word and 1000 idioms. Moscow: Russkie slovari (in Russ.)

6. Makovskiy, M. M. (1982). Short Dictionary of the English social dialects. Angliyskie sotsyalnye dialekty (ontologiya, struktura, etimologiya) (English social dialects (ontology, structure and etymology)), 75-131 (in Russ.)

7. Larin, B. (1959). About national phraseology. Ukrainska mova v shkoli (Ukrainian language at school), 5, 29-36 (in Ukr.)

8. Menon, R. N. (2013). Slang phraseology and its speech functioning. Mir Russkogo slova (The World of Russian word), 4, 51-60 (in Russ.)

9. Komlev, N. G. (1966). About the cultural component of the lexical meaning. Vestnik Moskovskogo gosudarstvennogo universiteta. Seriya: Filologiya (The Moscow State University Herald. Series: Philology), 5, 15-27 (in Russ.)

Размещено на Allbest.ru