Лінгвогеографічна характеристика ткацької лексики в середньонаддніпрянських говірках

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лінгвогеографічна характеристика ткацької лексики в середньонаддніпрянських говірках

Жуган Наталія Анатоліївна,

викладач Черкаського державного бізнес-коледжу

У статті представлено ткацьку лексику середньонаддніпрянських говірок у просторовій проекції. Результати картографування матеріалів, зібраних автором в польових умовах у говірках Черкаської, Київської, частково Полтавської та Кропивницької областей на початку XXIст., дали змогу з'ясувати просторову диференціацію лексем терміносистеми ткацтва в протиставленні центр: периферія. Визначено зони функціонування власне термінів, схарактеризовано типи мовних ареалів за розташуванням (центральний, маргінальні) та наповненістю (суцільні, розмиті, мереживні, острівні). Центральні ареали (16) є суцільними за наповненістю із незначними вкрапленнями субститутів, частина з них мають розмитий чи мереживний характер, що засвідчує зміни в репертуарі ткацької лексики. Острівні мікроареали є наслідком внутрішнього розвитку досліджуваних говірок, оскільки репрезентують чи то терміни, вживані в інших діалектах, чи субститути з інших виробничих сфер або загальновживаної лексики.

Zhugan Natalia Anatoliivna,

Teacher of Cherkasy state business College

The linguogeographic characteristic of weaving vocabulary in the middledniprian dialects

Abstract

Results. The linguogeographical representation of the terms of weaving made it possible to distinguish such habitats: by location (central and marginal - northern, southern, western, eastern), in fullness (solid, blurred, lace, islands), on the basis of which the differentiation of the arranged studied dialects and the main tendencies of their development.

Постановка проблеми

Дослідження лексики середньонаддніпрянських говірок у просторовій проекції розпочато в праці В. С. Ващенка «З історії та географії діалектних слів» не лише описово, а й з використанням лінгвогеографічного методу [1]. У монографії «Лінгвістична географія Наддніпрянщини» В. С. Ващенко проаналізував назви предметів побуту, сільськогосподарського реманенту, будівель, професій, частково тканин та одягу, репрезентував лексичний матеріал на 58 картах, причому на 12 із них зафіксовано назви одягу [2]. Про лексичні ареали південно-східного наріччя, зокрема й середньонаддніпрянського говору, йдеться в статті І. Г. Матвіяса, яку він написав за матеріалами «Атласу української мови» [3, с. 360 - 365] та докладніше в його монографії [4, с. 114 - 123].

У працях кінця XX - початку XXI ст. звернено увагу переважно на вирішення дискусійних проблем середньонаддніпрянсько-подільського та середньонаддніпрянсько- степового діалектних порубіж [5; 6; 7]. У зв'язку з цим для дослідження явищ лексики та семантики в географічній проекції було обрано тільки окремі групи говірок середньонаддніпрянського діалектного континууму - правобережні та південні.

Лінгвогеографічна репрезентація всього ареалу середньонаддніпрянського діалекту представлена в праці Г. І. Мартинової на матеріалі фонетики та фонології, унаслідок чого здійснено його ареальну диференціацію, визначено основні ареалогічні тенденції розвитку. Дослідниця також уклала сім карт побутової лексики, щоб представити кореляцію меж лексичних явищ із фонетичними [8, Дод. А]. Саме недостатня репрезентація лексики середньонаддніпрянського діалекту в географічній проекції зумовлює актуальність статті.

Мета статті - репрезентувати поширення ткацької лексики в середньонаддніпрянському ареалі, виявити зони функціонування давніх термінів, схарактеризувати типи мовних ареалів та визначити ареалогічні тенденції й особливості розвитку середньонаддніпрянських говірок.

Основним джерелом дослідження стало картографування лексики ткацтва середньонаддніпрянських говірок, здійснене на матеріалі експедиційних записів автора в говірках Черкаської, Київської, частково Полтавської та Кропивницької областей.

Виклад основного матеріалу дослідження

Динаміка говірок, на думку П. Ю. Гриценка, - «процес багатовимірний, що передбачає його різноаспектне вивчення, застосування різноманітних дослідницьких процедур», зокрема й аналіз у просторовій проекції - «картографічна презентація й аналіз формальних змін у говірках; змін конфігурації ареалів мовних одиниць, явищ та ізоглос, які розділяють одиниці членування континууму» [9, с. 9].

На матеріалі ткацької лексики, записаної в 73 середньонаддніпрянських говірках, укладено 30 атомарних карт, що дало змогу виявити специфіку її просторового поширення. Основним завданням картографування стала репрезентація стану збереження давніх термінів ткацтва. Для характеристики поширення лексем беремо до уваги розроблену вченими класифікацію типів мовних ареалів, де враховано їхній розмір, форму, особливості конфігурації, наповненість, місце розташування: суцільний, острівний, центральний, маргінальний, хвилеподібний, клиноподібний, підковоподібний, розірваний, розмитий, мереживний [10, с. 149 - 158; 11, с. 42; 12, с. 68; 13, с. 25 - 34]. П. Ю. Гриценко, указавши на нечіткість обраних для типології ареалів диференційних ознак, уточнив їхні типи за зв'язком із історико-лінгвістичними характеристиками [14, с. 23 - 24]. У нашому дослідженні за розташуванням ареалів виокремлюємо центральні й маргінальні, а за їхньою наповненістю - суцільні, розмиті, мереживні й острівні.

За результатами картографування лексики ткацтва середньонаддніпрянських говірок виявлено, що значна частина терміноназв утворює центральні суцільні ареали (16 карт): лексеми ко'нопл'і `коноплі, рослина, яку використовують для прядіння ниток' (к. 1*), Мат'ірка `жіночі стебла конопель' (к. 2), п^лоскін' `чоловічі стебла конопель' (к. 3), <sup>1</sup>терниц'а `станок, на якому тіпають коноплі' (к. 12), кост'риц'а `тверді неволокнисті частини конопляних стебел, що висипаються під час тертя' (к. 11), ^мич'ка `жмут вичесаного і сплетеного конопляного волокна найкращого ґатунку з одного сніпка' (к. 14), г'реб^ін' `знаряддя, на яке накидають або навивають волокно для прядіння' (к. 16), вал `нитка валу' (к. 20), вере^иІтено та її фонетичні варіанти (ве^ири^тено, ве^ире^Ітено, ве^ирп'тено ве^ари'тено, ви^ери^е'''тено, веретено) `ручне знаряддя для прядіння' (к. 21), п^р'адка `ножний прилад для прядіння', ви^ тушка та її фонетичні варанти в^^тушка, матушка `пристрій для змотування ниток у клубок' (к. 23), ве<sup>и</sup>рс'тат `ткацький верстат' (к. 30); репрезентанти з коренем моч-: мо'ч'ит', ^вимоч^ит', ^вимоч^ити, ^вимоч^ка, наМоч'уват', за^моч'уват', помо'ч^ит' `вимочувати коноплі' (к. 8); бит-: би(и<sup>е</sup>,е)'тел'н'а `станок, на якому б'ють коноплі' (к. 10); з коренем пр'а- (пра-): пра}д'ін:а, Ар'асти `процес прядіння' (к. 16), з коренями снів-, снов-, снув-: с'^н'івни(и<sup>е</sup>)ц'а, с'новниц'а, ос'^н'івниц'а, сну<sup>1</sup> валка, сну'вал'ниц'а `пристрій, на якому снують основу для ткання' (к. 24), з коренем тк-: ткат', зати^кат', вити¹ кат' `почати ткати' (к. 29).

У названих вище ареалах на тлі суцільного поширення власне термінів ткацтва засвідчено острівні мікроареали чи то лексем, притаманних іншим діалектам, чи то субститутів, які заступили забуті назви: акцентний варіант ма}т'ірка `жіночі стебла конопель' (к. 2); лексема пр'а}д'ін:а `процес прядіння' нерідко паралельно вжито з терміном п'р'асти (к. 16); фонетичний варіант бастея 'н'а `станок, на якому б'ють коноплі' (к. 10); лексема би'тея'а `станок, на якому б'ють коноплі' функціонує паралельно зі словотвірним варіантом би'тея'н'а (к. 10); фонетичний варіант ос'^н'івниц'а `пристрій, на якому снують основу для ткання' (к. 24); фонетичний варіант ве<sup>и</sup>рс'так `ткацький верстат' вжито паралельно із лексемою ве^ирс'тат (к. 30); граматичні варіанти ве^ирс'тат ' (ж. р.), ве^ирс'тат' (ч. р.) `ткацький верстат' (к. 30); словотвірний варіант <sup>1</sup>битниц'а `станок, на якому б'ють коноплі' (к. 10); субститут пяос'куха `чоловічі стебла конопель' засвідчено паралельно з власне терміном Пяоскін' (к. 3); субститути <sup>1</sup>тирса, стер'н'а `тверді неволокнисті частини конопляних стебел, що висипаються під час тертя' (к. 11); ж'мен'а, ^руч^ка, пів'м'іток `жмут вичесаного і сплетеного конопляного волокна найкращого ґатунку з одного сніпка' (к. 14); субститути на}кидат' на ве<sup>и</sup>рс'тат ', с 'і<sup>1</sup> дат' за ве<sup>и</sup>рс'тат `почати ткати' (к. 29).

Частина острівних мікроареалів розташовані переважно на периферії центрального ареалу середньонаддніпрянських говірок, наприклад: назви ру'ч^айка `жмут вичесаного і сплетеного конопляного волокна найкращого ґатунку з одного сніпка' утворює мікроареали у північній частині (к. 14); лексема <sup>1</sup>битниц'а `станок, на якому б'ють коноплі' засвідчено в центральній та вкраплення в північній і південній частинах досліджуваного ареалу (к. 10); кост'рич^ка `тверді неволокнисті частини конопляних стебел, що висипаються під час тертя' засвідчено в північній, західній і східній частинах середньонаддніпрянського ареалу паралельно з власне терміном кост ^риц'а (к. 11); субститут т'іпаяка `станок, на якому тіпають коноплі' утворює острівний мікроареал у двох лівобережних середньонаддніпрянських говірках, причому в одній функціонує паралельно із власне терміном ¹терни'ца (к. 12); назва по'в'ісмо `жмут вичесаного і сплетеного конопляного волокна найкращого ґатунку з одного сніпка' виявлено вкраплення назви у північній центральній частині ареалу (к. 14); лексема ^руч^ка `жмут вичесаного і сплетеного конопляного волокна найкращого ґатунку з одного сніпка' виявлено вкрапленнями в західній і південно-західній частинах (к. 14); вкраплення лексем жму'ток, ж'мен'а `жмут вичесаного і сплетеного конопляного волокна найкращого ґатунку з одного сніпка' фіксуємо переважно в західній південній і східній частинах ареалу (к. 14); назва ку'дея 'а `знаряддя, на яке накидають або навивають волокно для прядіння' функціонує в південно-західній частині паралельно вжито з ^куж'ія ', а в південно-східній - з г^ребін' (к. 19); субститути 'нитка, к^яоч\'а `нитка валу' утворюють мікроареали в північних, східних середньонаддніпрянських говірках, де в одній говірці її вжито паралельно з терміном вая (к. 20); фонетичний варіант с'новниц'а `пристрій, на якому снують основу для ткання' утворює острівний мікроареал у північній частині центрального ареалу (к. 24).

Лексика ткацтва позначає архаїзований промисел, тому значна частина інформантів, які брали участь лише в первинній обробці конопель та волокна, однак не пряли й не ткали, уже втратили інформацію про окремі знаряддя та їхні частини, процеси й вироби ткацтва, а отже, не мають у словниковому запасі й відповідних лексем. За спостереженнями Ю. Азарх, лексичний ареал, що зазнає трансформації, може бути розрідженим, його утворює низка віддалених один від одного острівних мікроареалів [15, с. 223]. Унаслідок цього на картах постали розмиті ареали власне термінів, що в одних говірках замінені субститутами з інших лексико-семантичних груп і мікрогруп ткацької лексики, а в інших - із різних виробничих сфер чи загальновживаної лексики. Такі ареали спостерігаємо на 7 картах: лексема я 'он `льон, рослина, яку використовують для прядіння ниток' (к. 1); лексема 'с'імйа та її фонетичний варіант 'с'імн'а `насіння жіночих стебел конопель' (к. 4); маніфестанти з коренем бр-: брат', зби'рат', виб^рат', ви(и^е)би(і)рат' `виривати стебла конопель (льону)' (к. 5); лексема <sup>1</sup>горстка та її словотвірний варіант ^горсточ^ка `сніп (горстка) конопель' (к. 6); лексема ^мич'ка `коноплі, приготовлені для виготовлення волокна' (к. 13); репрезентанти з коренем к'лоч'-: к^лоч^а, к'лоч^а `відходи, рештки при чесанні конопляного волокна' (к. 15); лексема ^дос'вітки, ве^и(е)ч'о(о^е,і^и,і)р'ниц'і `сходин дівчат (жінок) зимовими вечорами, щоб прясти, а в свята також і розважатись' (к. 18); лексема ос'^н'івниц'а `пристрій, на якому снують основу для ткання' (к. 24); лексема ткат ' (тикати) словотвірні варіанти ¹виткат ', тка}н ':а, ткач 'у'вати, ткач 'у'ван ':а `займатися тканням' (к. 28).

Ще менш збережені в пам'яті діалектоносіїв терміноназви, що утворюють мереживні ареали, для яких характерне нечітке розмежування поширення окремого явища і їх сукупності [14, с. 23]. Їх виявлено на 6 картах: репрезентанти з коренем п'ра- (пра-): п^р'аха, п^раха, п^р'ал'а, п^р'алка, пр'а}д'іл'ниц'а `жінки, що пряде нитки' (к. 17); репрезентанти з коренем тк-: ткач\ т^кал'а, тка'ч^иха, (тка'ч'и'ха), т'кач^ка, т'кал 'ниц'а `ткач, людина, яка займається тканням' (к. 30); репрезентанти з коренем тк-: тка}н ':а, ткат', ткати, ¹ткацтво `процес ткання' (к. 29).

Мінімальну фіксацію терміноназв у центрі ареалу спостерігаємо на 3 картах, вони утворюють острівні мікроареали на тлі відсутності назви функціонування різних субститутів: лексеми ¹кул', пу'чо^к `в'язка з 5 -10 горсток конопель, підготовлених для вимочування' (к. 7); лексема <sup>1</sup>копанка, її словотвірний варіант <sup>1</sup>копаноч'ка та номен <sup>1</sup>сажанка `місця, де вимочували коноплі' (к. 9); лексеми т'кацтво, тка}н':а, ткат' `ремесло ткача' (к. 26).

Розмиті та мереживні ареали є, на думку П. Ю. Гриценка, етапами руйнування єдиного в минулому суцільного ареалу [14]. За матеріалами ткацької лексики такі ареальні одиниці є свідченням її динаміки: повної втрати власне термінів чи їх заступлення назвами з інших тематичних груп.

Маргінальні ареали розташовані переважно в західній, східній та південній частинах досліджуваного континууму, що засвідчує вплив суміжних діалектів. Так, у західній частині середньонаддніпрянського ареалу виявлено мікроареали таких лексем: ти^ерМіт':а, ¹терміт' `тверді неволокнисті частини конопляних стебел, що висипаються під час тертя' (к. 11); костура `тверді неволокнисті частини конопляних стебел, що висипаються під час тертя' (к. 11); 'кукла `жмут вичесаного і сплетеного конопляного волокна найкращого ґатунку з одного сніпка' (к. 14); 'кужіл ' `знаряддя, на яке накидають або навивають волокно для прядіння' в одній говірці вжито паралельно з лексемою г'реб^ін' (к. 19); сну'вал'ниц'а `пристрій, на якому снують основу для ткання', що функціонує паралельно з с'^н 'івниц'а, ос 'н 'івниц'а (к. 24). Заступили власне терміни ткацтва субститути ко'нопл 'і з на}с 'ін ':ам `жіночі стебла конопель' (к. 2); Плоска `чоловічі стебла конопель', його вжито паралельно з терміном п^лоскін' (к. 3) та фонетичні варіанти назв п^рад'іво `коноплі, рослина, яку використовують для прядіння ниток' (к. 1); п^рад'іво, 'мати^ерне `жіночі стебла конопель' (к. 2); прости `процес прядіння' (к. 16); к'лоч^а `нитка валу' (к. 20); п^радка, самоп^радка `ножний прилад для прядіння', що репрезентує ствердіння [р] (к. 22); в^і^тушка, ве^ир'тушка `пристрій для змотування ниток у клубок' (к. 23).

У східній частині досліджуваного ареалу острівні мікроареали репрезентують вкраплення лексем південно-західної локалізації й інших, ніж у центральних середньонаддніпрянських говірках, фонетичних варіантів і субститутів: акцентний варіант ма}т'ірка, 'мати^ерне `жіночі стебла конопель' (к. 2); лексема п'р'ади<sup>е</sup>во `чоловічі стебла конопель', яку вжито паралельно з власне терміном п^лоскін' (к. 3); номен 'кужіл' `знаряддя, на яке накидають або навивають волокно для прядіння', у кількох говірках вжито паралельно з терміном г^реб 'ін ' (к. 19).

У говірках південної частини досліджуваного ареалу, які дослідники кваліфікують як мішані, мішано-перехідні із середньонаддніпрянською основою [15, с. 313; 7, с. 202], також виявлено низку мікроареалів, що виявляють ареальну диференціацію. Дослідниця говірок середньонаддніпрянсько-степового порубіжжя Т. В. Щербина вирізняє в них північно-західну, центральну та наддніпрянську групи [7, с. 128, к. 175]. Зони їхнього поширення нерідко корелюють з ареалами ткацької лексики, відповідно: південно- західним, південним, південно-східним. У зв'язку з цим можна виокремити мікроареали, розташовані тільки в південній, чи в південній і південно-східній частинах середньонаддніпрянського ареалу: лексеми материнка, складена назва ко'нопл 'і з нас'ін':ам `жіночі стебла конопель' (к. 3), зати'кат', вити^кат' `почати ткати' (к. 29); субститут с 'і¹ дат' за (на) ве^ирс'тат `почати ткати' (к. 29); фонетичний варіант бастея 'н'а `станок, на якому б'ють коноплі' (к. 10); ку'дея'а `знаряддя, на яке накидають або навивають волокно для прядіння' (к. 19).

У південно-східній частині південного ареалу середньонаддніпрянських говірок виявлено: субститут піт^кан ':а `нитка валу', де функціонує паралельно з власне терміном вая (к. 20); лексеми о'т'іпи, ^терміт ' `тверді неволокнисті частини конопляних стебел, що висипаються під час тертя' (к. 11); лексема ку'дея'а `жмут вичесаного і сплетеного конопляного волокна найкращого ґатунку з одного сніпка' (к. 14).

Відзначимо, що лексеми коноплі, матірка, плоскінь, мочити, битеяьня, прядка, верстат, костриця, терниця, снівниця, гребінь, кужіль, вая, веретено, мичка, пряха, прядильниця, пряля, вечорниці, досвітки, витушка, ткач, ткачиха, ткаяя стали надбанням української літературної мови [ВТССУМ, с. 1183, 1182, 125, 321, 158, 1456, 1455, 565, 652, 985, 693, 1182, 122, 1291, 579, 260, 594, 595, 109, 121 - 122, 669], що, безперечно, сприяє їхньому збереженню в мовній свідомості діалектоносіїв. Репрезентанти ко'нопл 'і, 'мат'ірка, п^лоскін', би'тел'н'а, 'терниц'а, кост'риц'а, 'мич'ка, Жмуток, Жмен'а, пр'а}д 'ін ':а, Ар'асти, п^р'адка, ве^ирс'тат, вал, ве^ири'тено, с ''н 'івниц'а, ткат', ве^ирс'тат, вере тено, горстка та інші, поширені в центральних середньонаддніпрянських говірках, мають загальноукраїнський характер, оскільки засвідчені в інших діалектах української мови (полтавських [Ващ.], південно-східних полтавських [Сиз.], східнослобожанських [17]) південно-східного наріччя та в поліських [Лис.] і західнополіських [Арк.] говірках північного наріччя, а також у бойківському [Ониш.], лемківському діалектах [Пиртей, с. 426] південно-західного наріччя.

Висновки та перспективи подальших наукових розвідок

Список використаної літератури

1. Ващенко В. С. З історії та географії діалектних слів. Матеріали до вивчення говорів Середньої та Нижньої Наддніпрянщини / В. С. Ващенко - Харків: Вид-во ХДУ, 1962. - 174 с.

2. Ващенко В. С. Лінгвістична географія Наддніпрянщини / В. С. Ващенко. - Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1968. - 158 с.

3. Матвіяс І. Г. Лексичні матеріали південно-східного наріччя (за матеріалами Атласу української мови) / І. Г. Матвіяс // Праці ХІІ Республіканської діалектологічної наради. - К.: Наукова думка, 1971. - С. 360 - 365.

4. Матвіяс І. Г. Українська мова і її говори / І. Г. Матвіяс. - К.: Наукова думка, 1990. - С. 114 - 123.

5. Мартинова Г. І. Лінгвістична географія правобережної Черкащини: монографія / Г. І. Мартинова. - Черкаси: Відлуння, 2000. - 265 с.

6. Тищенко Т. М. Подільсько-середньонаддніпрянське суміжжя у світлі ізоглос: автореф. дис.... філол. наук / Т. М. Тищенко. - К., 2003. - 19 с.

7. Щербина Т. В. Середньонаддніпрянсько-степове діалектне порубіжжя у світлі ізоглос: дис.... філол. наук / Т. В. Щербина. - К., 2003. - 534 с.

8. Мартинова Г. І. Середньонаддніпрянський діалект. Фонологія і фонетика: дис.... док. філол. наук / Г. І. Мартинова. - К., 2004. - 545 с.

9. Гриценко П. Ю. Динаміка діалектного континууму: гносеологічні параметри (вступні зауваги) / П. Ю. Гриценко // Діалекти в синхронії та діалектохронії: Трансформація діалектного континууму і проблеми лінгвоекології. - К., 2017. - С. 7 - 13.

10. Закревская Я. В. Лингвогеографический аспектов изучении отраслевой лексики. На материале названий растений / Я. В. Закревская // Общеславянский лингвистический атлас: Материалы и исследования. 1969. - М.: Наука, 1970. - С. 149 - 158.

11. Бородина М. А. О типологии ареальных исследований / М. А. Бородина // Проблемы картографирования в языкознании и этнографии. - Л.: Наука, 1974. - С. 43 - 53.

12. Назарова Т. В. О картографировании комплексних лингвистических единиц / Т. В. Назарова // Общеславянский лингвистический атлас: Материалы и исследования. 1971. - М.: Наука, 1974. - С. 6168.

13. Взаимодействие лингвистических ареалов. Теория, методика и источники исследований. - Л.: Наука, 1980. - 272 с.

14. Гриценко П. Ю. Ареальне варіювання лексики / П. Ю. Гриценко. - К.: Наукова думка, 1990. -- 269 с.

15. Азарх Ю. С. О динамике лексических ареалов / Ю. С. Азарх // Проблеми сучасної ареології. К.: Наукова думка, 1994. - С. 216 - 223.

16. Мартинова Г. І. Середньонаддніпрянський діалект. Фонологія і фонетика: Монографія /

Г. І. Мартинова. - Черкаси: Тясмин, 2003. - 367 с.

Список використаних джерел

ВТССУМ - Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. - К.;

Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2005. - 1728 с.

Ващ. - Ващенко В. С. Словник полтавських говорів / В. С. Ващенко. - Х.: Вид-во Харк. ун-ту, 1962. -

Вип. 1. - 107 с.

Сиз. - Сизько А. Т. Словник діалектної лексики говірок сіл південно-східної Полтавщини / А. Т. Сизько. -

Д., 1990. - 100 с.

Нікол. - Лексика традиційного ткацтва в українських східнослобожанських говірках: Монографія /

І. О. Ніколаєнко. - Луганськ: «Альма-матер», 2005. - 147 с.

Лис. - Лисенко П. С. Словник поліських говорів / П. С. Лисенко. - К.: Наукова думка, 1972. - 260 с.

Арк. - Аркушин Г. Словник західнополіських говірок. У 2-х т. / Г. Аркушин. - Луцьк: Ред.-вид. від. «Вежа»

Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2002. - 354 с.

Ониш. - Онишкевич М. Й. Словник бойківських говірок: у 2 ч. / М. Й. Онишкевич. - К.: Наукова думка,

1984. - 495 с.

Пиртей - Пиртей Б. С. Матеріали до Словника лемківських говірок / Б. С. Пиртей. - Рукопис. Зберігається в

Інституті української мови НАН України (Київ).

References

1. Vashchenko, V. S. (1962). From the history and geography of dialect words. Materials for the study of the Dialects of the middle and lower Dnieper. Kharkiv: Publishing house of KSU (in Ukr.)

2. Vashchenko, V. S. (1968). Linguistic geography of the Dnieper. Dnepropetrovsk: Publishing house of DSU (in Ukr.)

3. Matviyas, I. G. (1971). Lexical materials of the South-Eastern dialect (based on the Atlas of the Ukrainian language). Kiyv: Naukova Dumka (in Ukr.)

4. Matviyas, I. G. (1990). Ukrainian language and say. Kiyv: Naukova Dumka (in Ukr.)

5. Martynova, G. I. (2000). Linguistic geography of the right-Bank Cherkassy region: Monograph. Cherkassy: Echo (in Ukr.)

6. Tishchenko, T. M. (2003). Podolski-sredneuralski sumiga in the light of the isoglosses: (Thesis Candidate dissertation). Kiyv (in Ukr.)

7. Scherbina, T. V. (2003). Sredneuralsk-steppe dialect of the borderland in the light of the isoglosses. (Candidate dissertation). Kiyv (in Ukr.)

8. Martynova, G. I. (2004). For the middle Dnieper dialect. Phonology and phonetics. (Doctoral dissertation). Kiyv (in Ukr.)

9. Gritsenko, Y. P. (2017). Dynamics of dialect continuum: epistemological options (introductory remarks). In

The dialects in synchrony and dialectologie: transformation of the dialect continuum and the problem of linguistic ecology. Kiyv, 7 - 13 (in Ukr.)

10. Zakrevsky, A. V. (1970). Linguistic and geographical aspects of the learning industry vocabulary. In On the material named Roslin. All-Slavic linguistic Atlas: Materials and research. Moscow: Science, 149 - 158 (in Russ.)

11. Borodina, M. A. (1974). Typology of the study. In The problem of cartography in linguistics and Ethnography. Leningrad: Science, 43 - 53 (in Russ.)

12. Nazarova, T. V. (1974). In mapping of complex linguistic units. In All-Slavic linguistic Atlas: Materials and research. Moscow: Science, 61- 68 (in Russ.)

13. Interaction of linguistic areas. Theory, methods and sources of research. (1980). Leningrad: Science (in Russ.)

14. Grytsenko, P. Y. (1990). Areal variation vocabulary. Kiyv: Naukova Dumka (in Ukr.)

15. Azarh, Y. S. (1994). On the dynamics of lexical areas Problems of modern arheologii. Kiyv: Of Sciences Thought (in Ukr.)

16. Martynova, G. I. (2003). For the middle Dnieper dialect. Phonology and phonetics: Monograph. Cherkassy: Tyasmin (in Ukr.)

17. Nikolayenko, I. O. (2005). Lexical of traditional weaving in the Ukrainian East Slavic dialects: Monograph. Lugansk: Alma mater (in Ukr.)

Размещено на Allbest.ru