Наукові дискусії щодо статусу сучасної німецької мови Австрії
Аналіз нинішнього співвідношення між мовами німецького й австрійського колективів зносин. Визначення статусу німецької мови Австрії в межах теорії плюрицентризму. Підходи: австрійсько-національний, німецько-інтегративний, австрійсько-інтегральний.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.12.2020 |
| Размер файла | 62,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Наукові дискусії щодо статусу сучасної німецької мови Австрії
Олена Лазебна
Анотація
Актуальність цього дослідження зумовлена нагальною потребою узагальнити й теоретично осмислити спостереження сучасних вітчизняних та зарубіжних лінгвістів щодо визначення статусу німецької мови Австрії в загальнонімецькому мовному просторі. Завдяки докладному опису нинішнього співвідношення між мовами німецького й австрійського колективів зносин визначають статус німецької мови Австрії в межах теорії плюри - центризму. Німецьку мову трактують у рамках теорії немоноцентризму, плюрицентризму, що має декілька рівноправних, рівноцінних національних варіантів, які формують літературну норму у своїх національно - державних центрах. Зверхній погляд носіїв німецької мови Німеччини на німецьку мову Австрії як на діалект породив сплеск національної мовної самосвідомості австрійців, які сконцентрувалися на виявленні своєрідних характерних рис німецької мови Австрії, відмінних від німецької мови Німеччини на всіх мовних рівнях. Виявлено три підходи до статусу німецької мови Австрії: австрійсько-національний, німецько-інтегративний, австрійсько-інтегральний. Результати цього дослідження можна використовувати під час подальшого розгляду тенденцій розвитку сучасної німецької мови Австрії.
Ключові слова: ідентичність австрійців, варіант німецької мови, німецька мова Німеччини, німецька мова Австрії, концепція моноцентризму та плюрицентризму, австріцизм.
Аннотация
Лазебная Елена. Научные дискуссии о статусе современного немецкого языка Австрии
Актуальность данного исследования обусловлена острой необходимостью обобщения и теоретического осмысления наблюдений современных отечественных и зарубежных лингвистов относительно определения статуса немецкого языка Австрии в общенемецком языковом пространстве. Благодаря подробному описанию соотношения между языками немецкого и австрийского коллективов сношений определяется статус немецкого языка Австрии в рамках теории плюрицентризма. Немецкий язык рассматривается в рамках теории не моноцентризма, плюрицентризма, с несколькими равноправными, равноценными национальными вариантами, которые создают литературную норму в своих национально-государственных центрах. Пренебрежительный взгляд носителей немецкого языка Германии на немецкий язык Австрии как на диалект вызвал всплеск национального языкового самосознания австрийцев, которые сосредоточились на выявлении своеобразных характерных черт немецкого языка Австрии, отличных от немецкого языка Германии на всех языковых уровнях. Выявлены три подхода к статусу немецкого языка Австрии: австрийско-национальная, немецко-интегративная и австрийско-интегральная позиции. Результаты исследования могут быть использованы при дальнейшем рассмотрении тенденций развития современного немецкого языка Австрии.
Ключевые слова: идентичность австрийцев, вариант немецкого языка, немецкий язык Германии, немецкий язык Австрии, концепция моноцентризма и плюрицентризма, австрицизм.
Abstract
Lazebna Olena. Scientific Discussions about the Status of Modern Austrian German
The research of the difference between German language spoken in Germany and spoken in Austria is an actual problem of modern linguistics. The novelty of the analysis is defined with description the present existence of Austrian German and synthesis of theoretical and applied studies of national varieties. A detailed investigation of the relationship between the two German national varieties will clearly show the status of Austrian German applying the acceptance of German as a pluricentric language. The German language is a polycentric formation with at least four major centers. Pluricentric languages are languages with not only one model center, but several model centers. The acceptance of Austrian German as a dialect or a regional variety of the Standard in Germany underwent a long process of discussion. In addition to this the Austrians are caught between seeking their linguistic identity and differing (between German Standard German and Austrian German) in minor issues. Three approaches to the status of German language in Austria have been identified: Austrian-national, German-integrative and Austrian-integral positions. The problem of the status of Austrian German and the problems associated with it requires the coverage of different aspects.
Key words: the identity of Austrians, variant of German, German Standard German, Austrian German, the concept of monocentric and pluricentric standard languages, austritsyzm.
Основна частина
Постановка наукової проблеми та її значення. Наприкінці XX - початку XXI ст. перед вітчизняною й зарубіжною германістикою поставлено нові завдання теоретико-методологічного та практичного характеру у зв'язку з потребою висвітлити проблему визначення статусу німецької мови Австрії, дискусія навколо якого останніми десятиріччями набула особливої гостроти серед мовознавців.
Коли говорять про структуру сучасної німецької мови, то зазвичай зображують її у вигляді трикутника, в основі якого лежать місцеві діалекти, а вершину утворює літературна мова в її усному та письмовому різновидах. На одному з рівнів над діалектами розміщені так звані напівдіалекти, а між ними та вершиною трикутника - побутова (розмовна) форма літературної мови.
Водночас така побудова передбачає співвідношення «нація - мова», але не відображає положення мови інших самостійних «колективів зносин» (націй та груп), які говорять цією мовою, коли вона, виходячи за межі території її поширення, припиняє бути «ідентичною самій собі» [3, с. 6].
«…Національно негомогенна мова як єдина існує лише як абстракція та реалізується на практиці у формі окремих національних варіантів» [11, с. 18]. Єдність полінаціональних, або національно негомогенних, мов зовсім не передбачає обов'язкової тотожності їх національних «іпостасей», а навпаки, заснована на визнанні того, що «.мова може не бути ідентичною самій собі на всій території свого поширення» [7, с. 393]. Стан неідентичності - це і факт багаторазових спостережень, і спільний постулат, оскільки «було б нематеріалістично та недіалектично вважати, що мова, яка обслуговує одну націю, одне суспільство, одну національну культуру та цивілізацію, одну науку та літературу, може мати ту ж природу, що й мова, яка розподіляє ті ж функції між двома націями» [2, с. 17]. Там, де групи людей-мовців однієї мови роз'єднані, мовлення відокремлених об'єднань набуває, урешті-решт, своїх характерних рис [1, с. 112]. Унаслідок використання однієї мови у власному територіальному, історичному та соціальному просторах у ній неминуче розвиваються характерні риси, відповідно до яких мова певної соціальної (національної) спільноти диференціюється від мови іншої національної спільноти [6, с. 11].
Аналіз досліджень цієї проблеми. Відмінності між німецькою мовою Німеччини (далі - НМН) та німецькою мовою Австрії (далі - НМА) протягом тривалого часу привертали увагу таких вітчизняних і зарубіжних дослідників, як А. І. Домашнєв, Л.Б. Копчук, Е.Г. Різель, А. І. Атарщикова,
О.Я. Остапович, Т.С. Строкіна, У. Аммон, П. Візінгер, М. Клайн, Я. Ебнер, Г. Мозер, Р. Мур, Г. Мйокер, Г. Льофлер, Ю. Рансмайр, І. Райффенштайн, В. Поллак, П. фон Поленц, Р. Шродт, Е. Брукмюллер, М. Бюркле, К.Ф. Храуда, Х.Д. Поль, Г. Шойрінгер. Історичне минуле Австрії, її державний устрій, мовні контакти із сусідніми країнами, нарешті, мовний «саморозвиток» у межах власного «колективу зносин» - усе це разом з австрійським (діалектним за походженням) лексичним багажем визначило своєрідність словникового складу австрійського літературного узусу [3, с. 18]. Національне, державне та політичне життя Австрії таке, що питання мови австрійців, її характер, особливості та взаємини з НМН стають предметом дискусій серед широких верств населення. Під час опису особливостей німецької мови Австрії намітилися дві прямо протилежні тенденції: тенденція до «сепаратизму», тобто визнання автономного розвитку німецької мови в Австрії, і тенденція до «інтеграції», тобто беззастережного визнання австрійцями німецької (неавстрійської) норми [10, с. 6]. Під впливом політичного аспекту проблеми учасники суперечок, залежно від своїх позицій, стверджують, що є особлива австрійська мова, або, навпаки, є єдина німецька літературна мова, а австрійські особливості слід вважати діалектними пережитками. Є і третій погляд, згідно з яким мову австрійців уважають варіантом німецької мови [3, с. 3] в межах теорії плюрицентризму.
Мета статті полягає у виявленні основних підходів до статусу НМА в загальнонімецькому мовному просторі. Поставлена мета передбачає потребу розв'язання таких завдань: 1) з'ясувати відношення понять поліцентричний / плюрицентричний; 2) уточнити інтерпретацію поняття національний варіант німецької мови.
Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Поняттєве поле «плюрицентричні мови» розвинулося з двох спочатку відокремлених дослідницьких концепцій, які пізніше були об'єднані [12, с. 43]:
1) уведення російськими мовознавцями поняття національний варіант мови;
2) уведення північноамериканськими й німецькими соціолінгвістами поняття плюрицентричні мови.
Уведення понять поліцентричний / плюрицентричний, які утворилися навколо поняття мовний центр, належать американському соціолінгвістові В. Стюарту, який випадково, що є неправильним, приписав це мовознавцю Х. Клоссу. Німецький германіст, який запозичив поняття поліцентричний у В. Стюарта, що згодом почало вживатися як «плюрицентричний», наголошував на тому, що поняття поліцентричний / плюрицентричний не тотожні у своїх значеннях і не можуть уживатися як синоніми. «Плюри» означає «декілька», а отже, більше, ніж один, у той час як «полі» (або «мульти») означає «багато», а отже, щонайменше три. Плюрицентричні мови - це такі мови, які мають декілька рівноправних, рівноцінних національних варіантів [17, с. 66], що формують літературну норму у своїх національно-державних центрах. Так, В. Хартунг відзначав формування комунікативних спільнот на рівні держави, що повністю узгоджується, як він уважав, з уявленням про плюрицентризм німецької мови [16, с. 58, 66].
У. Аммон пояснює, що плюринаціональність німецької мови довгий час вивчалась і без наведених вище понять, відповідно до уявлень про своєрідні характерні риси німецької мови в Австрії та Швейцарії.
«Речовим доказом» поділу німецької мови на різні мовні центри слугує епізод, наведений у передмові відомої роботи германіста П. Кречмера «Wortgeographie der hochdeutschen Umgangssprache» [18] ще 1918 р., який відображає відмінності у вживанні мовних одиниць жителя Берліна та резидента Відня: «Ein Berliner tritt in Wien in einen Laden und verlangt eine Reisemьtze. Der Verkдufer berichtigt ihn: «Sie wьnschen eine Reisekappe» und legt ihm einige vor. Der Berliner bemerkt: «Die bunten liebe ich nicht». Der Verkдufer ьbersetzt dies in sein Deutsch: «Die fдrbigen gefallen Ihnen nicht». Denn der Wiener liebt nur Personen, aber nicht Sachen. Der Berliner fragt schlieЯlich: «Wie teuer ist die Mьtze?» Und macht sich unbewuЯt wieder eines groben Berolinismus schuldig. Teuer bedeutet ja doch einen den normalen ьbersteigenden ьbertriebenen hohen Preis; wie teuer ist dies? heiЯt also: wie ьbermдЯig hoch ist sein Preis? Der Wiener sagt nur: «Was kostet das?». Der Berliner sucht die Kasse und findet eine Aufschrift Kassa. Er verlдЯt den Laden, weil es frьh ist, mit dem GruЯ: «Guten Morgen!» und erregt die Verwunderung des Wieners, der diesen GruЯ nur bei der Ankunft, aber nicht beim Abschied gebraucht. Der Wiener selbst erwidert den GruЯ mit Ich habe die Ehre! Guten Tag! was wieder den Berliner in Erstaunen versetzt, denn den GruЯ Guten Tag! kennt er umgekehrt nur bei der Ankunft, nicht beim weggehen. - Der Berliner beitritt ein Haus, indem er durch die Haustьr am Portier vorbei in den Flur tritt, die Treppe hinauf in die erste Etage steigt, klingelt, in den Korridor gelassen wird, von wo man ihn bittet, nдher zu treten. Der Wiener geht durch das Haustor in die Einfahrt, steigt am Hausmeister vorbei die Stiege hinauf in den ersten Stock, lдutet und wird in das Vorzimmer gelassen, wo ihn das Dienstmдdchen hineinspazieren heiЯt».
Дослідник не вважав австрійські елементи діалектизмами, визначав їх як географічні відповідники. Однак це визначення було недостатнім, оскільки такі географічні відповідники виокремлюються і в німецькій мові німців та розглядаються як місцеві, територіальні особливості побутово - розмовної мови. Отже, ставити в один ряд із ними австрійські особливості означає, по суті, не визнавати їх як регулярні елементи літературної мови Австрії [3, с. 8]. Погляд Е.Г. Різель повністю збігається з концепцією П. Кречмера. Дослідниця, наголошуючи на належності цих особливостей до літературної норми мови Австрії, доходить висновку, що «їх потрібно розглядати як лексико-фразео - логічні дублети, що перебувають на різних ступенях укорінення у загальний словник літературної німецької мови» [8, с. 163].
Варто зауважити, що минуло близько 100 років відтоді, як написав цей уривок мовознавець П. Кречмер. Деякі приклади вже не відповідають соціальній дійсності. Загалом нині в Австрії більше
не вітаються Ich habe die Ehre!, замість Treppe та Etage використовують у своєму узусі Stiege та Stock. Слушно зауважує П. Кречмер стосовно тлумачень значень австрійцем таких слів: Kassa, lieben, fдrbig, проте не в тому сенсі, що для берлінця ці вирази були б незрозумілими. Зникла різниця у вживанні пари слів teuer sein / kosten.
Я. Ебнер [15, с. 100-101] пропонує інший уривок, який ілюструє відмінності у вживанні мовних одиниць носіями НМА та НМН на цьому етапі розвитку німецької мови в лінгвосоціумах:
Der Цsterreicher: «Ein Autofahrer, der sich das Pickerl besorgen wollte, ьbersah an der Ausfahrt nach dem Autobahnknoten die Vorrangtafel». - «Ьber die Umfahrung gelangten sie zum Vergnьgungspark, wo sie Autodrom fuhren und sich auf der Hochschaubahn vergnьgten»;
Der Deutsche: «Ein Autofahrer, der auf dem Weg zum TЬF war, ьbersah an der Ausfahrt nach dem Autobahnkreuz das Vorfahrtschild». - «Ьber die UmgehungsstraЯe gelangten sie zum Rummelplatz, wo sie Auto-Skooter fuhren und sich auf der Achterbahn vergnьgten».
При цьому дослідник наголошує, що під час вивчення та дослідження функціонування мовних одиниць у НМН і НМА потрібно враховувати: 1) регіональне вживання слів і в Австрії, і в інших мовних ландшафтах; 2) зміну слів у процесі розвитку мови; 3) міграцію лексичного складу НМА в загальнонімецькому мовному просторі; 4) поняттєвий зміст лексем [15, с. 104].
Три різні погляди щодо статусу НМА, які сформулював та назвав А. І. Домашнєв згідно з плю - рицентричною теорією, практично збігаються з концепціями П. Візінгера та Р. Шродта, які поділяють різні мовознавці:
1) австрійсько-національна позиція, згідно з якою НМА, повинна розглядатися в австрійському лінгвосоціумі як єдина самобутня «австрійська мова». Цю позицію поділяють М. Клайн [13], Р. Мур [22], В. Поллак [25], П. фон Поленц [24], Г. Мйоккер [19];
2) німецько-інтегративний погляд, згідно з яким власне немає австрійської мовної своєрідності. Представники цього напряму - Г. Шойрінгер [26], який мовну поведінку австрійців іронічно та глузливо називає «князівсько-королівсько-монархічною» (kakanisch), Н.Р. Вольф, Х.Д. Поль [23];
3) австрійсько-інтегральної позиції дотримуються А. І. Домашнєв [14], П. Візінгер, Я. Ебнер [15],
І. Райффенштайн, які стверджують, що «самостійність мови відносин австрійського колективу повинна розглядатись у сумі її відхилень від мов інших колективів та дотримуватися самостійної норми, не посилаючись на національні та ареальні концепти». Учені обстоюють свої переконання, уважаючи «австрійську німецьку непоганим різновидом німецької мови, а іншою німецькою мовою» [21, с. 25].
Вивчаючи національно-мовні відносини в Австрії, російська дослідниця Е.Г. Різель 1953 р. висуває ідею національних мовних варіантів німецької мови: НМН, НМА й німецьку мову частини населення Швейцарії. Незвичайним видається те, що науковець мовить про німецьку мову всієї Німеччини, а не про німецьку мову ФРН і німецьку мову НДР. Так, П. фон Поленц висуває ідею чотирьох національних варіантів німецької мови: національний варіант німецької мови колишніх ФРН та НДР, австрійський і швейцарський національні варіанти німецької мови [14, с. 348].
Наприкінці 1950-х рр. дослідники все більше зацікавилися питанням відмінних рис у мовах цих мовних колективів від НМН (Binnendeutsch). Binnendeutsch, визначення, яке слугувало в германістиці для позначення німецької мови Німеччини (Західної й Східної Німеччини), відводилося панівне становище як «головного варіанта», а інші різновиди німецької мови вважали периферійними мовами німецького мовного простору. Такий підхід характерний для Х. Мозера, німецького германіста, який на початку 60-х створив Інститут німецької мови із центром у Мангеймі. Так, у своїй роботі «Annalen der deutschen Sprache von den Anfдngen bis zur Gegenwart» мовознавець стверджував, що з огляду на те, що німецькомовна територія (deutscher Sprachraum) складається з ядра та периферії, до окраїнних регіонів німецького мовного простору, «безумовно», належать Австрія, Швейцарія, Ліхтенштейн [20]. Пізніше, коли почали обговорювати питання національно-державних різновидів (варіантів) сучасної німецької мови, Х. Мозер наголошував на нерівноцінності існування різних «іпостасей» німецької мови. Ці погляди Х. Мозера наражалися на різку та достатньо аргументовану критику мовознавця П. фон Поленца, який виступав проти таких «уніцентричних уявлень про природу й характер єдиної мови, історично укладеної в різних колективних відносинах - самостійних національно-державних спільнотах» [24, с. 216].
Право мови австрійського лінгвосоціуму на визнання самостійності й автохтонності обстоював на науковому рівні Р. Мур 1989 р. у наукових тезах на тему «Deutsch und Цsterreichisch: Gespaltene
Sprache - Gespaltenes BewuЯtsein - Gespaltene Identitдt» [22, с. 74-87]. Наполягаючи на існуванні окремої австрійської мови, свої аргументи мовознавець вибудовував на відхиленні визначення «австріцизм» як риси австрійської мовної своєрідності, оскільки цей термін передбачає певне відношення мови Австрії до НМН як варіанта.
Національний варіант є формою адаптації єдиної літературної мови до умов, потреб і традицій націй - носіїв мови [4, с. 39], такою формою національної мови, яка не виявляє різкі структурні розходження, але водночас набуває автономію, що підтримується й усвідомлюється в межах кожної національної спільноти» [9, с. 100].
Національні варіанти володіють сукупністю таких структурних ознак, які забезпечують їм не тільки стабільність, а й у них закладені тенденції подальшого розвитку в руслі цих форм. І хоч у сучасних умовах національні варіанти однієї мови розвиваються більш або менш паралельно та загальні тенденції до нормалізації будуть постійно призводити до нівелювання відмінностей між ними, усе ж варіанти мови не зливаються повністю [5, с. 14]. Однією з найважливіших ознак та властивостей національного варіанта є суспільна функція, виконувана ним у самостійному національному колективі [5, с. 14].
Отож, дані термінологічної інтерпретації плюрицентризму німецької мови загалом узгоджуються з тими принциповими критеріями, на основі яких російські мовознавці розробили концепцію національних варіантів однієї мови ще в 50-60-ті рр. П. фон Поленц наголошує, що потрібно відвикати від використання «уніцентричних понять», оскільки «наявність плюрицентричних структур німецької культури мовлення» - «беззаперечний факт» [24].
НМА «є багатовимірною діасистемою, яка складається не з дискретних, ізольованих субсистем, а та, що створює соціально та ситуаційно детермінований діалектно-літературний континуум при збереженні діалектів у повсякденному спілкуванні навіть у містах» [6, с. 40].
Якщо мати на увазі різні варіанти німецької мови та представити їх як «архісистему», то можна буде визначити кожний варіант як окрему систему (наприклад австрійська окрема система), а система німецької мови загалом постане перед нами як кореляційна ієрархія, яка є сукупністю окремих систем, у тому числі й німецької. Основною якістю елементів кореляційної ієрархії (тобто окремих систем) є переважання загальних рис, тотожних і подібних рис між ними (інакше ми б мали справу з різними мовами), яким протистоять риси розбіжностей елементів ієрархії між собою (інакше ми б мали справу з мовою, ідентичною самій собі на всій території поширення) [3, с. 10-11].
Взаємоположення та співвідношення двох окремих систем, у цьому разі - австрійської та німецької, А. І. Домашнєв зображує як два кола, які налягають так, що основні їх площі утворюють зону ідентичності, а зовнішні ділянки (сегменти) відповідають зонам розходжень між ними (рис.).
Кореляційна ієрархія мов (за А. І. Домашнєвим)
німецький австрійський плюрицентризм
Висновки та перспективи подальшого дослідження. Шлях визначення сутності мовного розходження між австрійською та німецькою системами, як ми бачимо, не був простим: від погляду на австрійські особливості як на явище патологічної властивості в літературній мові - через розгляд їх як територіальних особливостей розмовної мови - до визнання як повноправних елементів, завдяки яким літературна мова Австрії утворює окрему систему. Разом з іншими окремими системами (німецькою та швейцарською) вона входить у загальнонімецьку систему («архісистему»), яка, як зазначає А. І. Домашнєв, є, таким чином, кореляційною ієрархією.
На нашу думку, при наведенні доказів і фактів виявлення елементів неідентичності, розходжень із німецькою системою, установлення яких можливе лише через зіставлення австрійської окремої системи з німецькою окремою системою, кореляційна ієрархія загалом може зазнавати деяких змін: зовнішні сегменти можуть розширюватись, а зона ідентичності - зменшуватись.
Перспективи вбачаємо в подальших дослідженнях мовних арсеналів носіїв НМН і НМА, спрямованих на вивчення, пояснення та обґрунтування відмінностей на різних рівнях між НМН й австрійським національним варіантом німецької мови.
Джерела та література
1. Бах А. Немецкая диалектология // Немецкая диалектография: сб. ст. / пер. с нем. Н.А. Сигал; [предисл. и примеч. В.М. Жирмунского]. - М.: Иностр. лит., 1955. - С. 92-149.
2. Брозович Д. Славянские стандартные языки и сравнительный метод / Д. Брозович // Вопр. языкознания. - 1967. - №1. - С. 3-33.
3. Домашнев А.И. Очерк современного немецкого языка в Австрии / А.И. Домашнев. - М.: Высш. шк., 1967. - 179 с.
4. Домашнев А.И. О некоторых чертах национального варианта литературного языка: (к характеристике национальных вариантов современного немецкого литературного языка) / А.И. Домашнев // Вопр. языкознания. - 1969. - №2. - С. 38-45.
5. Домашнев А.И. Современный немецкий язык в его национальных вариантах / А.И. Домашнев. - Л.: Наука, 1983. - 231 с.
6. Домашнев А.И. Типология сходств и различий языковых состояний и языковых ситуацій в странах немецкой речи / А.И. Домашнєв, Л.Б. Копчук; Ин-т лингвист. исследований РАН. - СПб.: Наука, 2001. - 165 с.
7. Мартине А. Основы общей лингвистики / А. Мартине // Новое в лингвистике. - М.: [б. и.], 1963. - Вып. 3. - С. 366-566 (пер. с фр.).
8. Ризель Э.Г. К вопросу о национальном языке в Австрии / Э.Г. Ризель // Ученые записки І МГПИИЯ. - Харьков: [б. и.], 1953. - Т. 5. - С. 157-171.
9. Степанов Г.В. Типология языковых состояний и ситуаций в странах романской речи: монография / Г.В. Степанов. - М.: Наука, Акад. наук СССР, Ин-т языкознания, 1976. - 224 с.
10. Строкина Т.С. Функционирование австрийского национального варианта немецкого языка после 1945 года (социолингвистический и стилистический аспекты): автореф. дис…. канд. филол. наук: спец. 10.02.04 «Германские языки» / Т.С. Строкина - М.: МГПИИЯ им. М. Тореза, 1980. - 24 с.
11. Швейцер А.Д. Литературный английский язык в США и Англии / А.Д. Швейцер. - 2-е изд., стереотип. -
М.: Едиториал УРСС, 2003. - 200 с.
12. Ammon U. Die deutsche Sprache in Deutschland, Цsterreich und der Schweiz. Das Problem der nationalen Varietдten / Ulrich Ammon. - Berlin; New York: de Gruyter, 1995. - 575 S.
13. Clyne M. Pluricentricity: National Variety / M. Clyne // Status and Function of Languages and Language Varieties. - Berlin; New York: ed. By Ulrich Ammon, 1989. - Р. 357-371.
14. Domaschnew A. Noch einmal ьber die nationalen Sprachvarianten im Deutschen / A. Domaschnew // Zeitschrift fьr germanistische Linguistik. - 1989. - №17. - S. 342-355.
15. Ebner J. Wцrter und Wendungen des Цsterreichischen Deutsch / J. Ebner // Das Цsterreichische Deutsch. Schriften zur deutschen Sprache in Цsterreich. In Verbindung mit C.J. Hьtterer, H. Moser und I. Reiffenstein. (Hrsg.) von P. Wiesinger. Bd. 12. - Wien: Bцhlau Verlag, 1988. - 281 S.
16. Hartung W. Podiumsgesprдch: Nationale Varianten der deutschen Sprache / W. Hartung // VIII Internationale Deutschlehrertagung, 4-8. Aug. 1986: Tagesbericht. - Bern, 1986. - S. 57-58, 66-67.
17. Kloss H. Die Entwicklung neuer germanischer Kultursprachen seit 1800 / Heinz Kloss. - Dьsseldorf: Pдdagogischer Verlag Schwann, 1978. - 463 S.
18. Kretschmer P. Wortgeographie der hochdeutschen Umgangssprache / Paul Kretschmer. - 2. erg. Aufl. - Gцttingen: Vandenhoeck@Ruprecht, 1969. - 641 S.
19. Mцcker H. AprikosenklцЯe? - Nein danke! «Цsterreichisches Deutsch» - «Deutschlдndisches Deutsch» / H. Mцcker // Цsterreich in Geschichte und Literatur. - 1992. - №36. - S. 236-249.
20. Moser H. Annalen der deutschen Sprache von den Anfдngen bis zur Gegenwart / Hugo Moser. - 2. Aufl. - Stuttgart: J.B. Metzlersche Verlagsbuchhandlung, 1963. - 74 S.
21. Moser H. Цsterreichische Aussprachenormen - Eine Gefahr fьr die sprachliche Einheit des Deutschen? / Hans Moser // Jahrbuch fьr Internationale Germanistik. - 1989. - 21/1. - S. 8-25.
22. Muhr R. Deutsch und Цsterreich(isch): Gespaltene Sprache - Gespaltenes BewuЯtsein - Gespaltene Identitдt / R. Muhr // Informationen zur Deutschdidaktik. - №13 (2). - S. 74-98.
23. Pohl H.D. Gedanken zum цsterreichischen Deutsch. Gibt es eine nationale цsterreichische Variante? / Ernst P. / S. Katsikas (hrsg.): Sprachnormung und Sprachplanung. Festschrift fьr Otto Back zum 70. Geburtstag. - Wien: Heinger, 1996. - S. 31-47.
24. Polenz P. v. Binnendeutsch oder plurizentrische Sprachkultur? / Peter von Polenz // Ztschr. germ. Linguistik. - 1988. - №16 (2). - S. 198-218.
25. Pollak W. Was halten die Цsterreicher von ihrem Deutsch? Eine sprachpolitische und soziosemiotische Analyse der sprachlichen Identitдt der Цsterreicher / W. Pollak. - Wien: Цsterreichische Gesellschaft fьr Semiotik; In-t fьr Soziosemiotische Studien, 1992. - 170 S.
26. Scheuringer H. Powidldatschkerl oder Die kakanische Sicht aufs Цsterreichische / Hermann Scheuringer // Internationales Jahrbuch fьr Germanistik. - 1988. - 20/1. - S. 63-70.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Формат існування і національні варіанти німецької мови. Структура та функції форм німецької мови в Австрії. Лексико-семантичні особливості німецької літературної мови Австрії: Граматичні, фонетичні, орфографічні. Особливості фразеології, словотворення.
курсовая работа [70,8 K], добавлен 30.11.2015Дослідження особливостей усного та письмового перекладів з німецької мови. Аналіз визначення лексичних трансформацій та оцінка їхнього застосування на прикладах перекладу з творів художньої літератури. Співвідношення між мовами оригіналу та перекладу.
реферат [22,0 K], добавлен 11.05.2015Лінгвістичне дослідження і переклад фразеологічних одиниць сучасної літературної німецької мови. Класифікація фразеологізмів, перекладацькі трансформації при перекладі українською мовою. Семантика німецькомовних фразеологічних одиниць у романі Г. Фаллади.
курсовая работа [73,8 K], добавлен 07.03.2011Вивчення особливостей німецької мови та використання її діалектів в Європі. Характеристика українсько-німецьких мовних контактів. Визначення основних проблем історичної періодизації дослідження німецької економічної лінгвістики, її роль в науці.
реферат [30,5 K], добавлен 14.09.2011Ознайомлення із особливостями лексичних одиниць німецької мови. Послідовність їх засвоєння: введення невідомих іншомовних слів, їх первинне закріплення та семантизація. Застосування випереджувального та ситуативного методів до вивчення німецької мови.
курсовая работа [53,6 K], добавлен 09.12.2010Тема англійських запозичень німецької мови як об'єкт вивчення для багатьох як вітчизняних, так і зарубіжних лінгвістів. Головні позамовні чинники, які стимулюють входження англо-американізмів у лексико-семантичну систему німецької мови, їх використання.
статья [14,2 K], добавлен 05.03.2012Стилістичне розшарування словникового складу німецької мови; розмовна лексика. Поняття "сленг", "жаргон". Причини вживання розмовної лексики серед молоді. Стилістичні кластери, лексикографічний відбиток та джерела поповнення регістру розмовної лексики.
курсовая работа [42,6 K], добавлен 10.01.2014Розгляд аудіювання як виду мовленнєвої діяльності. Визначення умов навчання старшокласників. Розкриття особливостей добору матеріалу для аудіювання на уроках іноземної мови. Аналіз ефективності використання вказаних вправ на уроках німецької мови.
курсовая работа [46,6 K], добавлен 30.11.2015Виникнення і первісний розвиток української мови. Наукові праці україномовців про виникнення української мови. Дослідження розвитку писемної української мови: діяльність Кирила і Мефодія. Спільність української мови з іншими слов'янськими мовами.
реферат [29,5 K], добавлен 26.11.2007Розвиток української літературної мови давньої і середньої доби. Доба відродження української літературної мови. Розвиток урядової мови в напряму зближення з живою мовою із впливом мови центральноєвропейських канцелярій: латинської, німецької, польської.
реферат [21,1 K], добавлен 14.10.2011Загальна характеристика основних гіпотез виникнення мови, у тому числі теорії божественності її появи. Історичні відомості про проведення "царських експериментів" з визначення природної, "першої правильної" мови. Аналіз походження та джерел Адамової мови.
реферат [27,2 K], добавлен 11.09.2010Специфіка антропонімічної системи німецької мови. Методи дослідження антропоніміки. Передумови виникнення прізвищ. Прізвища в мові як важливий аспект розвитку німецької антропонімії. Імена греків і римлян. Узгодження між германськими та грецькими іменами.
курсовая работа [124,9 K], добавлен 12.11.2010Місце класичної китайської мови веньянь та байхуа у розвитку китайської мови. Модернізація писемності. Відмінності в граматичному складі веньянь і сучасної китайської мови. Сфера застосування веньянізмів. Фразеологічна система сучасної китайської мови.
дипломная работа [84,2 K], добавлен 27.12.2012Системний характер мови. Парадигматичні, синтагматичні й ієрархічні відношення між мовними одиницями. Основні й проміжні рівні мови. Теорія ізоморфізму й ієрархії рівнів мови. Своєрідність системності мови: співвідношення системних і несистемних явищ.
реферат [28,2 K], добавлен 14.08.2008Аналіз розгляду експансіонізму, експланаторності, функціоналізму, антропоцентризму, діалогічності та етноцентризму при дослідженні фразеологічних одиниць з гастрономічним компонентом. Розгляд мови у тісному зв’язку зі свідомістю та мисленням людини.
статья [22,5 K], добавлен 18.08.2017Особливості перекладу з німецької мови на російську. Мовна економія в газетно-публіцистичному стилі, комп’ютерно-опосередкованому спілкуванні та в науково-технічній літературі. Фонетико-графічний, лексичний та синтаксичний рівні. Апосіопеза та еліпсис.
курсовая работа [61,2 K], добавлен 25.05.2015Місце англійської мови у загальній мовній системі світу. Зв’язок англійської мови з французькою. Заміщення латинської мови англійськими еквівалентами. Становлення англійської мови як національної. Функціонування англійської мови в різних країнах світу.
курсовая работа [51,9 K], добавлен 30.11.2015Навчальний посібник школярам у вивченні німецької мови та підготовці до екзаменів з інформацією про всі регіони України. Автентичні тексти для читання та перекладу, складені в межах елементарного лексичного й граматичного матеріалу. Тематичний словник.
учебное пособие [4,7 M], добавлен 18.05.2009Поняття "запозичення" в сучасному мовознавстві. Термінологія як система. Шляхи виникнення термінів. Роль запозичень у розвитку словникового складу англійської мови. Запозичення з французької, німецької, російської, італійської та португальскої мови.
курсовая работа [80,8 K], добавлен 08.06.2015Поняття літературної мови як однією з форм існування загальнонародної мови, усно-розмовний і книжно-писемний типи мови. Територіальна диференціація мови, співвідношення загальнонародної мови і територіальних діалектів, групових і корпоративних жаргонів.
контрольная работа [46,0 K], добавлен 20.11.2010
