Образи влади, виборів, виборця в мовній свідомості черкащан (за результатами асоціативного експерименту 2013-2014 рр.)

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Терміни мовна особистість, мовна свідомість в останні роки активно використовують у різних міждисциплінарних науках: когнітології, психо-, етно- та прагмалінгвістиці, культурології тощо. Позаяк, змістове наповнення цих термінів залишається нечітко окресленим. Традиційною є думка, що активне дослідження мовної особистості через призму структури свідомості і особистісних смислів почалося під впливом праць учених Московської психологічної школи (Ю.М. Караулов, Є. Ф. Тарасов, Ю.О. Сорокін, Н.В. Уфімцева, Т.Н. Ушакова, В.Ф. Петренко) [2; 3; 4]. В україністиці відомі праці О. І. Горошко, О.О. Селіванової [5; 6]. Так, І. О. Голубовська узагальнює наявні точки зору на мовну особистість як складний феномен та доводить необхідність коригування й доповнення хрестоматійної трихотомії Ю. Караулова [7]; О.О. Селіванова висвітлює проблему співвідношення мови і свідомості під кутом зору поєднання когнітивно-дискурсивної й синергетичної наукових парадигм сучасного мовознавства [6]. Мовна особистість, у розумінні В.А. Маслової, формується у своєрідній системі координат під впливом існуючих у того чи того народу цінностей, зразків соціальної поведінки, особливостей сприйняття світу [8, с. 112]. Відомо, що мовну особистість можна охарактеризувати з урахуванням п'яти факторів: мовної здібності, комунікативної потреби, комунікативної компетентності, мовної свідомості, мовної поведінки [9, с. 24]. У сучасній україністиці (Л.П. Нагорна, Л.Т. Масенко, В.П. Мусієнко, Н.П. Шумарова, Г.М. Яворська) є також певний досвід дослідження мовної свідомості жителів окремої країни, міста чи регіону. Ідеї Воронезької лінгвістичної психологічної школи були покладені в основу колективної монографії "Язьїковое сознание жителей Воронежа", у якій віддзеркалено результати теоретичних пошуків у сфері побутової мовної свідомості, репрезентовано методику експериментального дослідження [10]. Образи представників державної влади в мовній свідомості росіян простежують на матеріалі асоціативного експерименту лінгвісти І. В. Коноваленко, Є. В. Харченко [11, с 121; 12, с. 320-321]. І. В. Коноваленко, конструктивно розглядаючи проблему, вказує на те, що саме такі дослідження виявляють "вогнища напруги" у відносинах між громадянами й державою. Лише з урахуванням розбіжностей у сприйнятті представників влади в службовців і в "пересічних" громадян можна вплинути на ефективність комунікації у сфері спілкування "громадянин - держава", скоригувавши поведінку учасників, зробивши її прийнятною для обох сторін [11, с 121-124].

В одному із розділів колективної монографії "Человек и его дискурс-4. Person and Discourse-4", присвяченої вибудові сучасної типології дискурса в антропоцентричній парадигмі, висвітлено мовну свідомість як індикатор політичного дискурсу [13]. Автори доводять, що дискурс-аналіз в політичній лінгвістиці уможливлює встановлення містків між соціологічним, культурним, міжособистісним і когнітивним аспектами влади. Вивчення суспільно-політичного дискурсу, зазначає Є. А. Карпіловська, саме в такому широкому спектрі його часових, просторових, державно-політичних, етнокультурних і етноментальних проявів уже здійснили як українські, так і зарубіжні дослідники [14]. Однак, на нашу думку, для ефективності подальших наукових пошуків у цьому напрямку необхідне залучення експериментальної психосемантики.

Загальновизнаною є думка про те, що дискурс охоплює колективну практичну діяльність людей, процеси міжособистісного спілкування, детерміновано екстралінгвальними чинниками й соціальною зорієнтованістю [13, с. 133]. Поділяємо точку зору авторів колективної монографії "Человек и его дискурс-4. Person and Discourse-4" на те, що саме лінгвістичний аналіз політичного дискурсу здатен розкрити особливості взаємних стосунків між владою, пізнанням, мовою й поведінкою мовців, й беремо за основу апробовану ними методику.

Можливості асоціативного експерименту достатньо описані в психології, соціології та лінгвістиці. Його авторами вважають практичних психологів X. Г. Канта й А. Дж. Розанова, психолінгвістичний варіант асоціативного експерименту розроблено Ч. Осудом і Дж. Дізе, у подальшому удосконалили методику асоціативного експерименту А. Лурія, Ю.М. Караулов, Т.М. Дридзе, А.Г. Шмельов [2; 15; 16]. Доцільним, на думку Т.Н. Ушакової, є виокремлення таких тенденцій дослідження, які наближають нас до розуміння глибинної природи зв'язку мови і свідомості [3]. Не вдаючись до ретельного опису асоціативного експерименту, зазначимо, що традиційний підхід у дослідженні вербальних асоціацій реалізовано в працях Е.В. Устьянцевої, В.Ф. Петренко, Н.В. Уфімцевої, в українському мовознавстві: Т.М. Сукаленко, Т.В. Слива, О.Я. Сурмач, Д. І. Терехова, О. Денисевич тощо [17; 18; 19].

Актуальність дослідження. Нині питання опису механізмів асоціювання, хоча й приваблюють лінгвістів, але детально не розроблені, не узагальнені. Тому дослідження мовної особистості крізь призму її асоціацій з урахуванням функціонально-семантичного, соціального та етнокультурологічного боку є актуальним. У цій статті спробуємо показати вплив суспільно-політичних зрушень, соціально- політичних чинників, умов життя на мовну свідомість, світобачення й світосприйняття через вербалізацію асоціацій свідомості реципієнтів. Мета нашого дослідження полягає в з'ясуванні тих мовних засобів, якими мешканці Черкащини позначають такі соціально значущі поняття, які влада, вибори, виборець, депутат, народ, держава, громадянин, чиновник, службовець, мер, губернатор, толерантність, інтолерантність тощо. Матеріалом дослідження послугували результати асоціативного експерименту (2013- 2014 рр.), які дають змогу отримати уявлення про реальне психологічне сприйняття значення досліджуваних понять носіями певної культури.

Виклад основного матеріалу. Вибірка репрезентує доросле населення Черкащини за основними соціально-демографічними характеристиками: вік населення від 20 до 55 р., освіта: вища/незакінчена вища, серед опитаних - 90 представників жіночої та 70 чоловічої статі. Так, у дослідженні взяли участь 160 респондентів, із них: 40 - викладачі Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького (далі: ЧНУ), 30 - студенти навчально-наукового інституту іноземних мов ЧНУ, 35 - студенти навчально-наукового інституту економіки і права ЧНУ, 55 - викладачів та студентів Черкаського художньо-технічного коледжу.

У результаті експерименту вдалося отримати 683 реакції, які засвідчують уплив соціально-політичних чинників на мовну свідомість опитаних. Проведення асоціативного експерименту передбачало, насамперед, виокремлення стимульного матеріалу. Досвідчені експериментатори вказують, що формування стимульного списку для опису вербальних асоціацій залишається відкритим питанням, яке потребує виокремлення критеріїв для оцінки актуальності та достовірності стимульних понять [10; 11; 13; 15; 18; 19]. З метою вивчення масової політичної свідомості черкащан був складений список слів-стимулів, до нього увійшли конкретні й абстрактні поняття: влада, вибори, виборець, чиновник, депутат, громадянин, службовець, народ... У цій розвідці представлені попередні результати експерименту із залученням слів-стимулів, які отримали найвищий показник реакцій: влада, вибори, виборець.

Процедура та етапи проведення експерименту:

а) на першому етапі респондентам запропоновано написати перше-ліпше слово-реакцію, яке викликає прочитане слово. Жодних мовних (українською мовою чи російською), часових обмежень у висловленні реакції немає. Саме цей матеріал використано для опису вербальних асоціацій та побудови асоціативного поля;

б) для всіх реакцій (слів-асоціатів) була підрахована загальна кількість реакцій та частотність уживання того чи іншого слова, словосполучення тощо. Частотні реакції ми зараховуємо до ядерної зони асоціативного поля (АП), менш уживані - до навколоядерної зони, периферію складають одиничні реакції;

в) інтерпретація асоціатів за допомогою лінгвістичних та інструментальних методик [15; 16];

г) психолінгвістична інтерпретація досліджуваного матеріалу та побудова структури асоціативного поля.

Інтерпретація результатів експерименту.

Інтерпретація результатів є найбільш складним процесом для всіх психолінгвістичних експериментів. У своїй роботі ми спираємося на апробовані методики й методології психолінгвістичних досліджень (А.А. Залевська, Н.В. Уфімцева, О. І. Горошко, В.Ф. Петренко, Д. І. Терехова тощо) [3; 5; 4; 18].

Обробка результатів.

Слово-стимул: влада. Усього отримано 317 реакцій на слово-стимул влада. Відмова - 24. Узгоджених 200, одиничних - 93, що засвідчує єдність свідомості реципієнтів у сприйнятті образу влади. У словнику української мови Б. Грінченка знаходимо таке визначення: "Влада, ди, ж. Власть, ти, ж. Божа власть,- що схоче, те й дасть" [СУМ: в 4-х т. Т.1, с. 244], значно ширші тлумачення у СУМ-11: "ВЛАДА, и, жін. 1. Право керувати державою, політичне панування; 2. Керівні державні органи; уряд; 3. Право та можливість розпоряджатися, керувати ким-, чим-небудь; 4. перен. Сила чого-небудь, могутність" [20, Т.1, с. 701].

Асоціативне поле Влада: корупція (48), гроші (36), обман (36), сила (32/1)/сила, волю якої виконує більшість, Президент/України (24), продажна/продажная (22/1), безвідповідальність (18), тимчасова (12), народ/народу (10), законна (7), Янукович (7), ненародна (6), керувати/управлять (4/1), нечесна (4), Верховна Рада (4), влада/державна влада (5/1), булава (2), закон (2), надія (2), погана (2), сильна (2), кожен за себе (2), тільки про себе (2), несправедлива (2), авторитет (1), агрессивна (1), антиукраїнська (1), балаган (1); балда (1), банда (1), бардак (1), безграмотність (1), бездушна (1), беззаконня (1), безмежні можливості (1), держава (1), беспорядок (1), брехня (1), бридота (1); бруд (1), влада - це вплив (1), верхівка (1), виконавча (1), відчай (1), герб (1), дівчина (1), дурість (1), дядьки (1), еліта (1), жовта (1), здатність втілювати свою волю (2) і справляти вплив на інших (1), здатність (2) впливати на все і на всіх (1), зневага (1), клан (1), колгосп (1), корона (1), крадіжка (1), мандат (1), можливість (1), незалежна (1), обличчя держави (1), однопартійна (1), олені (1), парламент (1), перезавантаження (1), повелитель (1); порядок (1), право (1); примус (1), рабство (1), радянська (1), свавілля (1), свині (1), свобода (1), собаки (1), стара (1), сумм (1), театр (1), усталость (1); хапуга (1); цирк (1) на дроте; черства (1), чесна (1), чесність (1).