Синонімічні монопредикативні висловлення з контамінацією (на матеріалі сучасної французької художньої прози)
Розгляд монопредикативних висловлень з контамінацією в аспекті теорії ментального кінетизму у континуумі мова / мовлення. Синонімічні висловлення як результат віртуальної трансформації первинної (стрижневої) рівносуб’єктної поліпредикативної структури.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.12.2020 |
| Размер файла | 178,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Кафедра романської філології
Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди
Синонімічні монопредикативні висловлення з контамінацією (на матеріалі сучасної французької художньої прози)
Лепетюха Анастасія Вікторівна,
кандидат філологічних наук, доцент
У цій статті монопредикативні висловлення з контамінацією розглядаються в аспекті теорії ментального кінетизму у континуумі мова / мовлення як результат віртуальної (мовної) трансформації первинної (стрижневої) рівносуб'єктної поліпредикативної структури у межах функціонально-семантичного макрополя синтаксичної синонімії, що актуалізуються у вигляді феноменологічно редукованих мовленнєвих інновацій. Розробляється типологія контамінованих синонімічних трансформів з одинарною та подвійною референціацією та визначається ступінь контекстуальної пертинентності первинної структури та контамінованої преференціальної опції.
Ключові слова: контамінація, ко(н)текст, мовленнєва інновація, монопредикативне висловлення, пертинентність, преференціальна опція, референціація, синтаксична синонімія, стрижнева структура, функціонально-семантичне макрополе.
Lepetiukha Anastasiia Viktorivna,
H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University,
PHD, assistant professor at the department of romance philology
SYNONYMIC MONOPREDICATIVE UTTERANCES WITH CONTAMINATION (on the material of modern French Fiction)
Abstract
Introduction. This paper is dedicated to the studies of monopredicative utterances (MU) with contamination as secondary polypredicative propositions which are formed in the language by the way of transformation ofphenomenologically constructed primary polypredicative proposition within the functional-semantic macrofield (FSM) of syntactical synonymy that are actualized in the form of discourse innovations-synonymic preferential options.
Purpose. Purpose of the paper is to classify the phenomenologically reduced contaminated MU and to determine semantic and pragmatic peculiarities and the degree ofpertinence of each microfield of FSM of syntactical synonymy in some co(n)text.
Originality. In this research they study the MU with contamination in terms of the theory of mental kinetism in the dichotomy language / discourse using the method of inverse reconstruction (discourse ^ language) of virtual (linguistic) process of transformation of primary polypredicative structure as the result of which the monopredicative synonymic discourse innovations are formed.
Results. In MU are actualized the contaminated predicative constructions with syntactically deficient infinitive that marks the activity or state of person or object in the position of subject, i.e. it is controlled by the agent of utterance. They distinguish several types of contaminated MU with a single or double referentiation, such as: a) P (predicate) of thought +
Inf (infinitive); b) P of perception + Inf; c) performative P + Inf; d) nominal P with adjectival or participial nominal part + Inf; e) P with C (object) of perception + Inf; f) specific infinitive locutions: P + а + COD (direct object) + Inf with double control of the infinitive and of the direct object. They established that the contaminated structures are the one-basic (with one transformational chain) transformants of pivotal (primary) polypredicative structure with noun subordinate clause with explicative, causal and comparative-conditional semantic values. They proved that the co(n)textual pertinence of contaminated structures is conditioned by the aspiration of the author to avoid the reactualization of referent-agent and the syntactical complication of contact (intraphrastical) co(n)text.
Conclusion. The MU with contamination represent the phenomenologically reconstructed one-basic transformants of microfield of polypredicative pivotal equisubject structure, that author actualizes in the form of reduced syntactically and semantically nuanced discourse innovations according to pragmatic planning of narration that conditions the co(n)textual pertinence contaminated preferential options.
Key words: contamination, co(n)text, discourse innovation, functional-semantic macrofield, monopredicative utterance, pertinence, pivotal structure, preferential option, referentiation, syntactical synonymy.
Постановка проблеми
При вивченні процесів формування та породження синонімічних структур доцільно спиратися на лінгвістичну концепцію Ґ. Ґійома, одним із базових положень якої є постулат про інтеграцію мови і мовлення у мовленнєву діяльність [1, 27]. У процесі каузації мовно-мовленнєвого акту на вісі оперативного часу кінетизму (руху) думки у системі (мові) формуються первинні синонімічні синтагми / пропозиції (стрижневі структури) на першому етапі феноменологічного конструювання, тобто деконструкції та реконструкції мовцем категорій та структур буття. На другому етапі відбувається трансформація первинної структури у межах функціонально-семантичного макрополя (далі -ФСМ) синтаксичної синонімії (далі - СС) у синтаксично та семантично нюансовані однобазові (з одним трансформаційним термінальним ланцюжком) та двобазові (з двома та більше трансформаційними ланцюжками) вторинні синтагми та пропозиції, ко(н)текстуалізація яких залишається потенціальною. У мовно-мовленнєвому акті, в якому транспонуються ментальні операції та мовна структура, актуалізується ко(н)текстуально адекватна синонімічна конструкція у вигляді мовленнєвої інновації-синонімічної преференціальної опції.
Актуальність та новизна роботи полягають у вивченні монопредикативних висловлень (далі - МІ 1В) із контамінацією з позицій теорії ментального кінетизму у дихотомії мова / мовлення з використанням методу зворотної реконструкції (мовлення ^ мова) віртуальних процесів трансформації поліпредикативної первинної структури, результатом яких є синонімічні монопредикативні мовленнєві інновації.
Мета статті. Метою статті є класифікація контамінованих МПВ-феноменологічно редукованих преференціальних опцій та визначення семантико-синтаксичних особливостей і ступеня пертинентності кожного мікрополя ФСМ синтаксичної синонімії у певному ко(н)тексті.
Матеріалом статті слугували 18 прикладів контамінованих монопредикативних структур із творів французьких письменників ХХ-го - поч. ХХІ-го століть.
Виклад основного матеріалу
Монопредикативні контаміновані структури визначаємо у цьому дослідженні як редуковані у процесі феноменологічного конструювання однобазові реалізації стрижневих поліпредикативних пропозицій, що будуються за моделлю: Р (предикат) в особовій формі + Inf (інфінітив) та актуалізуються у вигляді модифікованих вербальних висловлень з інфінітивом в ознаковій позиції. Таким структурам часто “притаманні особлива експресивність та емоційне забарвлення” [2, 265]. Додаток-інфінітив контамінованих предикативних конструкцій, який виражає дію або стан суб'єкта (об'єкта) у позиції підмета, тобто контролюється актантом висловлення, характеризується “синтаксичним дефіцитом” [3, 120]. З одного боку, інфінітивний компонент є “канонічним, що заважає йому бути вилученим або клітизованим” [4, 214]; з іншого боку, він виступає своєрідним синтаксичним та семантичним керівником контамінованих конструкцій, оскільки такі структури не припускають комплементарності, незалежної від інфінітивного додатку, який не має усіх синтаксичних характеристик, притаманних додаткам.
Особові дієслова, або дієслова-ініціатори (prйdicats introducteurs [5, 65]) контамінованих структур (P + Inf) синонімічних МПВ представлені: а) предикатами думки (croire, penser, se rappeler, se souvenir, supposer тощо); б) предикатами фізичної (se regarder, se voir, s'entendre, s'йcouter тощо) та почуттєвої (se sentir, sembler, paraоtre, avoir l'impression тощо) перцепції; в) перформативними предикатами (dire, assurer, prйtendre, (se) avouer, (se) jurer тощо); г) номінальними предикатами з ад'єктивною або дієприкметниковою іменною частиною, типу: кtre sыr, persuadй, heureux, content тощо; д) предикатами з прямим або непрямим додатком-іменником перцепції.
Контаміновані структури з наведеними типами предикатів-ініціаторів, що являють собою “унарні” [3, 122] мовно-мовленнєві знаки, семантична валентність яких дозволяє атракцію інфінітива-додатка, аргументуються контактним (інтрафрастичним) ко(н)текстом.
Доцільно віднести до контамінованих МПВ також специфічні інфінітивні звороти з подвійним контролем: інфінітиву (“контролюючими” актантом дії та особовим предикатом) та прямого додатку (особовим предикатом та інфінітивом), типу: P + а + COD (прямий додаток) + Inf.
Усі контаміновані структури в межах МПВ становлять однобазові трансформи стрижневої рівносуб'єктної поліпредикативної пропозиції з підрядною з'ясувальною частиною з експлікативним, причинно-наслідковим або компаративно-умовним семантичними значеннями.
Представимо схематично типологію контамінованих монопредикативних конструкцій:
синонімічний монопредикативний висловлення контамінація
Для МПВ першого типу є характерним вживання непрономінальних та незворотних прономінальних предикатів-ініціаторів з інфінітивною атракцією:
(1) Oui, je crois pouvoir l'affirmer. [6, 204]
(2) J'estimais en avoir assez vu. [7, 150]
(3) Je me rappelai n'avoir vu jusqu'ici, entre les mains des hommes du milliиme siиcle ni outil, ni rйcipient. [8, 122]
Стрижневі пропозиції наведених контамінованих МПВ з непрономінальними предикатами-ініціаторами ((1) та (2)) та незворотним прономінальним предикатом (3), тобто з одинарною референціацією, будуються за такими моделями: je + P думки + je + P минулого часу (для прикладів (2) та (3); та je + P думки + je + P теперішнього часу для прикладу (1). Аналізовані преференціальні опції з експлікативним семантичним значенням є пертинентними у контактному ко(н)тексті, оскільки мовець уникає подвійного введення референта (je): Oui, je crois que je peux l'affirmer. J'estimais que j'en ai assez vu. Je me rappelai que je n'avais vu jusqu'ici, entre les mains des hommes du milliиme siиcle ni outil, ni rйcipient.
У монопредикативних мовленнєвих інноваціях другого типу: Р перцепції + Inf наявна одинарна та подвійна референціації. Більшості предикатів почуттєвої перцепції в МПВ притаманна одинарна референціація (за винятком контамінованих структур із предикатом- ініціатором se sentir):
(4) Elle regrettait, maintenant, de s'кtre confiйe а Dussal et а son beau-frиre. [9, 103]
(5) Elle craignait de ne pas le reconnaоtre. [10, 131]
Подані преференціальні опції з СС із семантичним експлікативним значенням становлять актуалізовані рівносуб'єктні стрижневі структури: elle + P почуттєвої перцепції + elle + P у плюсквамперфекті суб'юнктиву (4) та elle + P почуттєвої перцепції + elle + P в імперфекті суб'юнктиву (5). Письменник використовує конденсовані структури з метою уникнення повторного анафоричного введення прономінального референта (elle) та структурного перевантаження суб'юнктивними конструкціями контактного ко(н)тексту: Elle regrettait, maintenant, qu'elle se fыt confiйe а Dussal et а son beau-frиre або ж Elle craignait qu 'elle ne le reconnыt pas.
(6) Il semblait se retenir de crier. [11, 19]
Преференціальна опція з предикатами-ініціаторами sembler / paraоtre є однобазовим трансформом стрижневої поліпредикативної пропозиції, що будується за такою моделлю: безособовий зворот il semble / il paraоt + додаток-підрядна пропозиція. Мовець реалізує синонімічну конструкцію з активним суб'єктом дії з метою запобігти ускладнення інтерпретації МПВ актуалізованими лексично еквівалентними маркерами (il) різних референтів: il semblait qu'il se retenait de crier (il - деміактивний суб'єкт безособової синтагми та il - активний суб'єкт підрядної з'ясувальної пропозиції).
При подвійній референціації мовець “повинен рефлексивно повернутися до свого висловлення” [12, 196], тобто у таких конструкціях спостерігається певний “внесок себе до себе” [5, 51], рефлексія, яка виражає “активні процеси, що суб'єкт здійснює над самим собою” [13, 108]. У певному ко(н)тексті мерономічні (з поліморфною безліччю ознак, що повторюються та зустрічаються в об'єктів різноманітної таксономічної належності) семантичні відношення між різноманітними процесами відсилають до одного й того ж енонсиативного актанта:
(7) Elle se sentait devenir inquiиte. [14, 137]
Таке рефлексивне МПВ є адекватною перифразою стрижневої поліпредикативної структури: Elle sentait qu'elle devenait inquiиte. При мовленнєвій імплікації реактуалізованого референта у вигляді зворотного займенника (se) утворюється неіснуюча синтаксична структура Elle sentait devenir inquiиte. Цей факт пояснює ко(н)текстуальну пертинентність аналізованого висловлення.
(8) Je m'йcoutais parler avec йtonnement. [15, с. 169]
Таке синонімічне МПВ із предикатом-ініціатором фізичної перцепції та з подвійною референціацією (подвійною актуалізацією референта je) становить преференціальний трансформ стрижневої поліпредикативної пропозиції: j'йcoutais que je parlais avec йtonnement. Компресована структура відсилає до активного суб'єкта з семантично обов'язковою рефлексією (me), оскільки його імплікація спричинить змінення смислу висловлення: j'йcoutais parler avec йtonnement. Така конструкція не є членом синонімічного ряду ФСМ поданої стрижневої структури.
Перформативні висловлення характеризуються еквіакціональністю (рівнозначністю дій), неверифікованістю (незастосовністю до перформативів критерію істинності / хибності, оскільки перформативне висловлення є істинним в силу самого його промовляння), автореферентністю (перформативний конструкт відсилає до самого себе), автономінативністю (перформативний мовно-мовленнєвий акт описує себе), еквітемпоральністю (співвіднесеністю часу перформативного предикату з моментом мовлення) [16, 59].
Отже, якість перформативності притаманна дієсловам, що не описують будь-яку дію, а становлять саму дію, тобто мають загальне значення “говоріння”. Перформативні конструкти виконують функцію “коментування” у процесі актуалізації висловлень. Формальні показники перформативності дієслова обумовлені збігом форм першої або третьої особи теперішнього часу, дійсного способу з дейктичними показниками мовленнєвої ситуації, до якої включаються мовець (“я” або “він / вона” / “вони”), його (їх) адресат (“ти”), точка їхньої зустрічі (“тут”), момент контакту (“зараз”). Прагматичні функції дейктичних координат А.А. Уфімцева характеризує так: “... дейктичні знаки, які не є назвами осіб, речей, виділяють та диференціюють факти, явища, речі та особи відносно координат мовленнєвого акту: актуального моменту продукування мовлення, учасників комунікативного акту (мовця, слухача), місцезнаходження осіб, речей у конкретній ситуації не тільки відносно суб'єкта мовлення, але й відносно одне одного” [17, 166]. Таким чином, перформативне значення є синхронним, завершеним у момент мовлення на інтервалі, що займає динамічна мовленнєва ситуація [18, 11].
Американський лінгвіст Ж. Росс [19, 238] пов'язує поняття перформативних конструктів із категорією суб'єктивності. Е. Бенвеніст також зауважує, що особова форма перформативних предикатів становить показник суб'єктивності. Вона надає наступному ствердженню певного суб'єктивного контексту-сумніву, припущення, висновку, який характеризує відношення мовця до висловлюваного [20, 295].
У цьому дослідженні виділяємо такі перформативи з одинарною та подвійною референціацією, що актуалізуються у синонімічних контамінованих МІ 1В: 1) спеціалізовані звертання та ствердження: dire, confirmer, affirmer, prйtendre, assurer тощо; 2) зізнання: (se) avouer, reconnaоtre, se rйpentir та інші; 3) обіцянка: (se) garantir, (se) donner la parole, (se) jurer, (se) promettre тощо; 4) пропозиції: (se) proposer; 5) осуд: (s)'accuser, se reprocher; 6) соціальні акти відмови, вибачення тощо: dйsavouer, se dйpartir, s'excuser та інші.
Предикат-ініціатор dire визначається французькими лінгвістами як нейтральне дієслово [21, 106], яке використовується для введення прямого та непрямого мовлення, передачі чужого мовлення, при цьому всі категорії його вживання змішуються, за виключенням його перформативної функції:
(9) Camille dit en avoir vu une reproduction chez Marc Vandoosler, dans un des livres. [22, 116]
Подане контаміноване МПВ із семантичним експлікативним значенням та перформативним предикатом dire становить ко(н)текстуально пертинентну перифразу стрижневої структури Camille dit qu'elle en a vu une reproduction chez Marc Vandoosler, dans un des livres. У контактному ко(н)тексті автор імплікує референт-суб'єкт у вигляді прономінального анафору (elle).
(10) Je m'excuse de venir gкner ainsi votre promenade. [23, 116]
(11) Il prйtendait suppimer ainsi le prйsent. [24, 37]
(12) Il se reprocha d'avoir eu de mauvaises pensйes а l'йgard de son hфte. [8, 122]
Наведені МПВ із перформативними предикатами також становлять контаміновані однобазові трансформи (з неактуталізованим еквівалентним прономінальним анафором) стрижневих структур, що мають такий вигляд: je + перформативний P теперішнього часу зі вторинною референціацією + je + P теперішнього часу (10); il + перформативний P минулого часу + il + P в імперфекті (11); il + перформативний P минулого часу з вторинною референціацією + il + P в плюсквамперфекті (12). Вторинна референціація прикладів (10) та (12) є семантично значущою, оскільки висловлення (10) з імплікацією прономінального компоненту se не існує: Je excuse de venir gкner ainsi votre promenade, а МПВ (12): Il reprocha d'avoir eu de mauvaises pensйes а l'йgard de son hфte не є синонімічним мікрополем первинної пропозиції: Il se reprocha qu'il avait eu de mauvaises pensйes а l'йgard de son hфte.
(13) Elle vit dans le remords perpйtuel d'avoir “volй son temps ”. [8, 41]
Контамінована структура з семантичним експлікативним значенням, побудована за синтаксичною моделлю: S + P + COD (перцепції) + Inf минулого часу характеризується одинарною референціацією, оскільки у таких конструкціях актуалізується тільки непрономінальний предикат-ініціатор. Реалізація стрижневої структури Elle vit dans le remords perpйtuel qu'elle ait volй son temps видається неможливою, оскільки вживання у контактному ко(н)тексті повторно введеного еквівалентного референта (elle) та складної суб'юнктивної конструкції семантично та структурно перевантажує подане МПВ.
Контаміновані структури, побудовані за моделлю: номінальний предикат із дієприкметниковою або ад'єктивною іменною частиною + Inf у теперішньому або минулому часах характеризуються тільки одинарною референціацією:
(14) Nous йtions sыrs de ne jamais nous quitter. [25, 241]
(15) Vous кtes un peu balot de lui avoir laissй un pourboire de cette taille-lа. [26, 136]
Приклад (14) із семантичним експлікативним та МПВ (15) із причинно-наслідковим семантичними значеннями становлять преференціальні опції стрижневих структур із потрійною (14) та подвійною (15) референтною орієнтацією на один і той же компонент віртуального (мовного) комплексу референтів: Nous йtions sыrs que nous ne nous quitterions jamais та Vous кtes un peu balot que vous lui ayez laissй un pourboire de cette taille-lа. Отже, інтенція автора обрати звужену структуру розпізнається завдяки контактному ко(н)тексту, який пояснює пертинентність саме актуалізованих МПВ.
Специфічні інфінітивні звороти Р + а + COD + Inf характеризуються подвійним контролем: інфінітива-додатка (суб'єкт дії + Р) та номінального додатка (COD), що розподіляється між особовим дієсловом й інфінітивним компонентом:
(16) Il me serre la main а la broyer. [27, 66]
(17) La nuit, elle rкve de lettres, de timbres, de wagons postaux а dйvaliser. [28, 168]
У прикладі (16) однобазової контамінованої мовленнєвої інновації реалізуються компаративно-умовні семантичні відношення, виражені у стрижневій структурі підрядною пропозицією, уведеною конектором comme si: il me serre la main comme s'il la broyait. Приклад (17) є актуалізованою однобазовою преференціальною опцією первинної поліпредикативної пропозиції з експлікативним семантичним значенням: la nuit, elle rкve de lettres, de timbres, de wagons postaux qu'elle dйvalise. Мовець обирає такі інфінітивні конструкції з подвійним контролем: суб'єктно-предикатним контролем інфінітива (serrer, dйvaliser) та предикатно-інфінітивним контролем номінального додатка (la main, les wagons) з метою синтаксичного спрощення складної структури й уникнення реактуалізації еквівалентних анафорів (il та elle). Зворотний займенник у специфічних інфінітивних конструкціях з подвійною рефреренціацією ((18) Ils s'embrassent а s'йtrangler [24, 176]) є семантично значущим (присутнім у стрижневій структурі), як у МПВ із предикатами перцепції (приклади 7 та 8) та перформативами (приклади 10 та 12).
Висновки
Всі досліджені МПВ із контамінацією становлять феноменологічно реконструйовані однобазові трансформи мікрополя стрижневої рівносуб'єктної поліпредикативної структури у межах функціонально-семантичного макрополя СС, що актуалізуються автором у вигляді редукованих синтаксично і семантично нюансованих мовленнєвих інновацій згідно з прагматичним плануванням розповіді, що обумовлює ко(н)текстуальну пертинентність контамінованих преференціальних опцій.
Перспективним є вивчення семантико-синтаксичних та прагматичних особливостей полісинонімічних феноменологічно реконструйованих моно- та поліпредикативних висловлень.
Список використаної літератури
1. Guillaume G. Observation et explication dans la science du langage / G. Guillaume // Langage et science du langage. - 1969. - P. 25-45.
2. Тимофеев К.А. Об основных типах инфинитивных предложений в современном русском литературном языке / К.А. Тимофеев // Вопросы синтаксиса современного русского языка. - 1950. - С. 257-301.
3. Abeillй A. Verbes “а montйe”et auxiliaires dans une grammaire d'arbres adjoints / А. Abeillй // Revue des linguistes de l'Universitй Paris Ouest Nanterre la Dйfense. - 1998. - n°39. - Р. 119-158.
4. Pollard C. Head-driven Phrase Structure Grammar / C. Pollard, I. Sag. - Chicago: University of Chicago Press, 1994. - 454 р.
5. Rabatel A. Les verbes de perception en contexte d'effacement йnonciatif: du point de vue reprйsentй aux discours reprйsentйs / A. Rabatel // “Travaux de linguistique”. - 2003. - n°46. - Р. 49-88.
6. Curtis J.-L. L'йtage noble / J.-L. Curtis. - Paris: Flammarion, 1976. - 238 p.
7. Boulle P. L'йnergie du dйsespoir / P. Boulle. - Paris: Julliard, 1981. - 200 p.
7. Barjavel R. Le voyageur imprudent / R. Barjavel. - Paris: Йditions Denoлl, 1988. - 252 p.
8. Mauriac F. Mystиre Frontenac / F. Mauriac. - Paris: Bernard Grasset, 1984. - 191 p.
9. Cardinal M. La souriciиre / M. Cardinal. - Paris: Renй Julliard, 1965. - 224 p.
10. Clavel B. Celui qui voulait voir la mer / B. Clavel. - Paris: Robert Laffont, 1983. - 348 p.
11. Charolles M. La rйfйrence et les expressions rйfйrentielles en franзais / М. Chumlles. - Paris: Йditions Ophrys, 2002. - 285 р.
12. Fuchs C. Relation de synonymie entre polysиmes: le rйseau comme maniиre - faзon / С. Fuchs // Le franзais moderne. - 2007. - T. LXXV. - n°1. - P. 97-113.
13. Loti P. Pкcheur d'Islande / P. Loti. - Paris: Calmanne Lйvy, 1986. - 341 p.
14. Maurois A. Climats / A. Maurois. - Paris: Grasset, 1986. - 256 р.
15. Богданов В.В. Речевое общение: прагматические и семантические аспекты / В.В. Богданов. - Ленинград: Издательство Ленинградского университета, 1990. - 88 c.
16. Уфимцева А.А. Опыт изучения лексики как системы / А.А. Уфимцева. - Москва: Академия наук СССР, 1962. - 288 с.
17. Рослякова Е.Ф. Семантическая функция присоединительных конструкций в современном английском языке / Е.Ф. Рослякова // Материалы междунар. науч. -практич. конф. “Лингвистические и методологические аспекты преподавания иностранных языков”. - 1992. - С. 154-164.
18. Ross J. On declarative sentences / J. Ross // “Readings in English transformational grammar”. - 2001. - P. 222-272.
19. Бенвенист Э. Словарь индоевропейских социальных терминов / Э. Бенвенист // Общая лингвистика. - 1998. - С. 104-114.
20. Vincent D. Le discours rapportй au quotidien / D. Vincent, S. Dubois. - Quйbec: Nuit Blanche Йditeur, 1997. - 149 p.
21. Vargas F. Pars vite et reviens tard / F. Vargas. - Paris: Йditions Magnard, 2006. - 400 p.
22. Vialar P. Le voilier des оles / P. Vialar. - Paris: Йditions Denoлl, 1984. - 140 p.
23. Chabrier J.-E. L'amour est toujours bleu / J.-E. Chabrier. - Paris: Pierre Belfond, 1979. - 128 p.
24. Cossй L. Les chambres du sud / L. Cossй. - Paris: Gallimard, 1981. - 256 p.
25. Queneau R. Les derniers jours / R. Queneau. - Paris: Gallimard, 1963. - 238 p.
26. Laffitte J. Ceux qui vivent / J. Laffitte. - Paris: Йditions Hier et Aujourd'hui, 1983. - 352 p.
27. Faure L. Le malheur fou / L. Faure - Paris: Renй Julliard, 1970. - 350 p.
References
1. Guillaume, G. (1969). Observation and explication in the science of language. Langage et science du langage (Language end science of language), 25-45 (In Fr.)
2. Timofeev, K. (1950). About essential types of infinitive clauses in modern literary Russian. Voprosyi sintaksisa sovremennogo russkogo yazyika (Questions of syntax of modern Russian), 257-301 (In Russ.)
3. Abeillй, A. (1998). Rising verbs and auxiliaries in a grammar of adjoining trees. Revue des linguistes de l'Universitй Paris Ouest Nanterre la Dйfense (Review of linguists of the University Paris Ouest Nanterre la Dйfense), 39, 119-158 (In Fr.)
4. Pollard, C. & Sag, I. (1994). Head-driven Phrase Structure Grammar. Chicago: University of Chicago Press,
5. Rabatel, A. (2003). Verbs of perception in the context of enunciative erasure: from the represented point of view in the represented discourses. Travaux de linguistique (Linguistic works), 46, 49-88 (In Fr.)
6. Curtis, J.-L. (1976). The noble floor. Paris: Flammarion (In Fr.)
7. Boulle, P. (1981). The energy of despair. Paris: Julliard (In Fr.)
8. Barjavel, R. (1988). The reckless traveler. Paris: Йditions Denoлl (In Fr.)
9. Mauriac, F. (1984). Frontenac Mystery. Paris: Bernard Grasset (In Fr.)
10. Cardinal, M. (1965). The Mousetrap. Paris: Renй Julliard (In Fr.)
11. Clavel, B. (1983). Whoever wanted to see the sea. Paris: Robert Laffont (In Fr.)
12. Charolles, M. (2002). Reference and referential expressinons in French. Paris: Йditions Ophrys (In Fr.)
13. Fuchs, C. (2007). Synonymic relation between polysemes: the network as a manner - fashion. Le franзais moderne (Modern French), LXXV, 1, 97-113 (In Fr.)
14. Loti, P. (1986). Icelandic Fisherman. Paris: Calmanne Lйvy (In Fr.)
15. Maurois, A. (1986). Climates. Paris: Grasset (In Fr.)
16. Bogdanov, V. (1990). Speech communication: pragmatic and semantic aspects. Leningrad: Izdatelstvo Leningradskogo universiteta (In Russ.)
17. Ufimtseva, A. (1962). Experience in studying vocabulary as a system. Moskva: Akademiya nauk SSSR (In Russ.)
18. Roslyakova, E. (1992). Semantic function of adjunctive constructions in modern English. Materialyi mezhdunar. nauch.-praktich. konf. “Lingvisticheskie i metodologicheskie aspektyi prepodavaniya inostrannyih yazyikov (Materials of the Intern. Scientific-practical. Conf. “Linguistic and methodological aspects of teaching foreign languages”), 154-164. (In Russ.)
19. Ross, J. (2001). On declarative sentences. Readings in English transformational grammar, 222-272.
20. Benvenist, E. (1998). Dictionary of Indo-European social terms. Obschaya lingvistika (General Linguistics), 104-114. (In Russ.)
21. Vincent, D. & Dubois, S. (1997). Daily speech. Quйbec: Nuit Blanche Йditeur (In Fr.)
22. Vargas, F. (2006). Leave quickly and come back late. Paris: Йditions Magnard (In Fr.)
23. Vialar, P. (1984). The sailboat of the islands. Paris: Йditions Denoлl (In Fr.)
24. Chabrier, J.-E. (1979). Love is always blue. Paris: Pierre Belfond (In Fr.)
25. Cossй, L. (1981). The rooms of the south. Paris: Gallimard (In Fr.)
26. Queneau, R. (1963). The last days. Paris: Gallimard (In Fr.)
27. Laffitte, J. (1983). Those who live. Paris: Йditions Hier et Aujourd'hui (In Fr.)
28. Faure, L. (1970). The crazy unhappiness. Paris: Renй Julliard (In Fr.)
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження граматичних особливостей та функціональних характеристик синтаксичних конструкцій зі звертаннями у поетичному тексті. Реалізація звертання як компонента комунікативного акту. Аналіз статусу номінацій адресата мовлення у структурі висловлення.
дипломная работа [141,6 K], добавлен 19.09.2014Словниковий склад мови. Лексика запозичена з інших мов. Стилістичні функції екзотизмів в романі П. Загребельного "Роксолана". Лексико-синонімічні засоби увиразнення мовлення. Збагачення письменником літературну мову новими відтінками значень слів.
контрольная работа [26,4 K], добавлен 30.09.2015Формування навичок аудіювання та перекладу. Ознайомлення учнів з новими лексичними одиницями. Підготовка школярів до сприйняття іншомовного мовлення, висловлення своєї думки англійською мовою. Виховування любові та бережного ставлення до членів родини.
конспект урока [1,3 M], добавлен 21.01.2015Синонімія сучасної української мови. Функціонування прикметникових синонімів у творах М. Коцюбинського. Прикметникові синонімічні сполучення, контекстуальні синоніми. Загальні типи синонімів за характером додаткових значень та абсолютні синоніми.
реферат [43,2 K], добавлен 13.12.2011Проблема визначення фразеологічної одиниці, її основні ознаки. Проблема класифікації фразеологічної одиниці. Типи відповідників при перекладі фразеологічних одиниць. Загальна характеристика на позначення руху української, англійської та французької мов.
дипломная работа [66,0 K], добавлен 19.08.2011Масова інформація та її мова, українська та російська мови в радіоефірі. Культура мовлення: правильність, точність, логічність, чистота, виразність, достатність і ясність, доречність мовлення. Орфоепічні, лексичні, морфологічні та синтаксичні помилки.
курсовая работа [48,0 K], добавлен 06.11.2012Розуміння модальності як універсальної логіко-граматичної категорії. Критерії розмежування об'єктивної та суб'єктивної модальності. Типи модальних рамок за В.Б. Касевичем. Особливості модусно-диктумного членування висловлення в українському мовознавстві.
реферат [18,3 K], добавлен 20.09.2010Прості речення як одиниці мовлення, що мають комунікативну функцію. Їх класифікація за метою висловлення та характером питань. Ступінь емоційного забарвлення розповідних, питальних, спонукальних і бажальних речень. Приклади ствердження і заперечення.
презентация [1,6 M], добавлен 13.05.2015Встановлення типів реакцій на мовленнєвий акт ассертив (МАА) у німецькомовному діалогічному дискурсі. Реактивне висловлення на МАА як підтвердження і заперечення висловленого в ініціальному ході стану справ. Форми імпліцитного ассертиву або директиву.
статья [18,8 K], добавлен 14.08.2017Характерні ознаки детективної прози як типу тексту. Жанрово-стилістичні особливості детективу як жанру сучасної масової літератури. Лінгвостилістичні специфічні засоби англомовної прози та особливості їх перекладу (на матеріалі творчості Д. Брауна).
дипломная работа [148,2 K], добавлен 22.06.2013Поняття терміна в сучасній лінгвістиці. Проблема семантичної структури багатозначного слова у сучасному мовознавстві. Семантичні особливості військових термінів англійської та французької мов, утворених шляхом вторинної номінації в аспекті перекладу.
дипломная работа [87,1 K], добавлен 19.08.2011Поняття та головні стильові особливості художньої прози. Різноманітність лексичних засобів за ознакою історичної віднесеності. Вживання формальної та неформальної лексики. Використання системної організації лексики. Лексичні стилістичні засоби в прозі.
курсовая работа [48,6 K], добавлен 16.06.2011Синтаксична і семантична структура та властивості речення. Характеристика терміну "агенс". Моделі експліцитності і імпліцитності агенса. Його висловлення в англійських реченнях за допомогою займенників та словосполученнями з іменником в якості ядра.
курсовая работа [172,9 K], добавлен 02.02.2014Синтаксичні категорії речення як одні з найбільш важливих конститутивних категорій української мови. Загальна характеристика головних ознак речення. Розгляд особливостей сучасної теорії синтаксичних одиниць, знайомство з формально-граматичнім аспектом.
реферат [75,9 K], добавлен 24.04.2015Аналіз семантико-етимологічної зміни наповнення концепту "віра", здійснений на матеріалі англійської, української та французької мов. Аналіз етимологічного розвитку концепту, спільних та відмінних рис семантичної зміни в історичній ретроспективі.
статья [35,1 K], добавлен 19.09.2017Мовлення - процес (або результат процесу) вираження думки засобами мови. Особливості монологічного мовлення як взаємодії адресанта та аудиторії. Ознаки монологу, його відмінності від діалогу та специфічні функції. Класифікація монологічного мовлення.
реферат [21,1 K], добавлен 26.04.2012Історія вивчення проблеми мови і мовлення та сучасні уявлення про їх співвідношення. Погляди лінгвістів та їх шкіл на мову і мовлення: молодограматизму, лінгвальна діяльність, соссюрівська класифікація, трихотомічна концепція М.І. Черемисіної.
реферат [21,5 K], добавлен 14.08.2008Аналіз основних критеріїв розмежування синонімічних одиниць та їх групування у синонімічні ряди, наявних у сучасній мовознавчій науці. З’ясування художніх функцій дієслівних синонімів у творах Г. Тютюнника. Класифікація досліджуваних дієслівних синонімів.
курсовая работа [41,9 K], добавлен 05.12.2010Лінгвістичні аспекти міжмовної мовленнєвої діяльності. Історія і сучасний розвиток перекладознавства, значення; денотативна, трансформаційна і семантична теорії. Перекладацькі трансформації: типи і аналіз при перекладі с французької мови на українську.
курсовая работа [80,6 K], добавлен 12.07.2011Фігури мовлення в художній літературі, засоби при їх перекладі. Мовленнєва виразність тропів та фігур. Іронія в мовленнєвій комунікації. Система семантико-синтаксичних відносин, що складається між фігурами мовлення та їх функцією текстоутворення.
курсовая работа [105,9 K], добавлен 13.10.2014
