Семантика метра й ритму в перекладознавчій перспективі

Виходячи зі спостережень, викладених раніше, можна, звісно, лише частково погодитися з чеським дослідником, який свого часу зі зрозумілих причин не міг не зважати на офіційну в тому числі й віршознавчу ідеологію країн соцтабору, на чолі якої неофіційно стояв затятий опонент якої б то не було семантики метричних форм вірша, непохитний прибічник системного (на протидію прозахідного структурного) аналізу, радянський віршознавець Л. І. Тимофєєв, який писав: «Навіть короткий вірш у 8-12 рядків, настільки багатозначний, включаючи в чотиристопному ямбі чи хореї кілька десятків у тому чи іншому ступені полісемантичних слів, що звести його до «ключового» - значить різко звузити його емоційно-смислову сферу [28, с. 84]. І далі, стосовно зміни розміру як авторського стилістичного задуму: «Очевидно, що перехід від ямба до хорею та, навпаки, від хорея до ямбу сам собою, тобто взятий в ізоляції від інших сторін тексту, не вносить у текст скільки- небудь суттєвих змін, зміна словесної структури більш відчутна: вона порушує саму тональність вірша, змінює її рух...» [28, с. 135]. І ще далі, щодо історичного зв'язку тематики та метру: «Залежно від національно-історичних умов будова одиниць віршового мовлення буде мати різний характер в тій чи іншій мові, в тому чи іншому історичному періоді, метр буде набувати конкретного характеру вже не лише як загальна форма організації віршового мовлення, а і як його особливий, історично обумовлений прояв, у ньому будуть виникати різноманітні метричні типи» [28, с. 186]. Хоча Тимофєєв і не заперечує, що вже Михайло Ломоносов намагався вловити відповідність між звуками тексту, характером ритміки та характером змісту, він усе ж бо спирається на Олександра Блока, який дуже глибоко відчуваючи значимість віршових форм, уважав, що «пристрасть великого поета ... насичена духом епохи; її доля, її ритми, її розміри, так само як і ритм і розміри віршів поета... навіяні йому його часом» [29, с. 83]. Хоча й ми не маємо нічого проти такої думки Блока, вважаючи її прогресивною на час оприлюднення, проте як на теперішній стан розвитку сучасного віршознавства вона вочевидь є недостатньою.

Зауваження Л. І. Тимофєєва про те, що перехід від ямба до хорея і, навпаки, від хорея до ямба, взятий в ізоляції від інших сторін тексту, не вносить у текст скільки-небудь суттєвих змін, і що зміна словесної структури більш відчутна, позаяк вона порушує саму тональність вірша, змінює її рух, є теж певною мірою справедливим. Проте, структура слова під час перекладу зазнає неминучих змін, тобто її збереження неможливе з огляду на різну мовну природу вихідного та цільового текстів, що употужнює наше переконання, що лише образ, структура якого може бути відтворена в перекладі, є тією одиницею, на яку потрібно орієнтуватися в процесі іншомовної інтерпретації поетичного твору.

В жодному разі не можна, на нашу думку, погодитися з Л. І. Тимофєєвим, що метр не несе в собі семантичних значимостей. Інша справа з пріоритетами ритму над метром у побудові вірша. Але все ж таки не лише слово, як стверджує Л. І. Тимофєєв, а й метр впливає на характер ритму. Це виявляє лише аналіз поетичного твору, оскільки на практиці, під час написання твору, у свідомості багатьох поетів народжується саме ритм вірша, який потім технічно втілюється в поетичному творі при допомозі певного метру та конкретних слів.

Висновки та перспективи досліджень

Отже, робимо висновок, що метрична форма вірша виконує знакову функцію, вона має постійну (історично складену) семантичну сторону, яка сигналізує реципієнтові введення певної теми у певній інтерпретації. В цьому плані й можна говорити про «семантику метра».

Наші дослідження свідчать про те, що семантика метра та ритму поетичного твору має як історичні, так і органічні корелятивні стосунки з автосемантичними та субсемантичними (підтекстовими) образами, а також з однорівневими їм іншими синсемантичними образами поетичного твору, про що частково йшлося в інших наших працях [30; 31].

Відтак, коли під час перекладу не відтворюється семантична функція метра, ритму чи якогось іншого виражального засобу першотвору, то це спричинює викривлення образної структура останнього і переклад у такому випадку не досягає рангу адекватного. Іноді в перекладі спостерігається й протилежне явище, коли гармонія змісту й форми оригіналу порушується внаслідок того, що під час переходу на іншу мову відбувся зсув семантичних можливостей якого-небудь виражального засобу, який не виконував стилістичної функції мовою першотвору, він за механічного перенесення в інше мовне середовище виступає вперед і може спотворити стилістичний замисел автора.

Аналіз перекладів свідчить про те, що коли перекладач не хоче змінити співвідношення між формою вірша та його змістом, він частіше виходить не з формальної схеми (метр), а з її конкретної звукової реалізації (ритм, темп, інтонація), позаяк вона тісніше пов'язана зі змістом. У тих випадках, коли конкретна форма в мові перекладу несе інші звукові, а тим самим і семантичні та емоційні характеристики, ніж у вихідній мові, правильніше перекладати не розміром першотвору, а ритмом першотвору. Проте, коли в оригіналі чітко простежується семантика розміру, ритму тощо, справжній майстер перекладу змушений шукати в літературно-мовній традиції цільової культури функціональні виражальні аналоги.

Наука про семантику віршових форм - досить молода галузь віршознавства, яка ще не доросла до системних узагальнень, вона ще тільки починається. Але ця наука надзвичайно важлива для розвитку перекладознавства, яке вивчає переклад як міжкультурну взаємодію, позаяк лише опанувавши семантичні коди того чи іншого формально-виражального явища поетичної творчості, що належить тій чи іншій культурі, і перекладачі-практики, і дослідники перекладу матимуть об'єктивні підстави вести мову про перекладацькі відповідники таким явищам.

Список використаної літератури

1. Якобсон Р. Поэзия грамматики и грамматика поэзии / Роман Якобсон // Семиотика : антология. - М. : Наука, 2001. - С. 462-482.

2. Виноградов В. В. О теории художественной речи / Виноградов В. В. - М.: Просвещение, 1981. - 230 с.

3. Томашевский Б. В. Стилистика и стихосложение : курс лекций / Томашевский Б. В. - Л. : Учпедгиз, 1959. - 535 с.

4. Папаян А. А. Некоторые вопросы соотношения метра и жанра / А. А. Папаян // Ученые записки

Тартуского университета, 1973. - Вып. 306. - С. 46-55.

5. Тарановский К. О. О взаимодействии стихотворного ритма и тематики / К. О. Тарановский // American

Contributions to the 5^th International Congress of Slavists. - The Hague, 1963. - V.1. - P. 287-322.

6. Руднев П. А. Стихотворение А. Блока «Все тихо на светлом лице...» (Опыт семантической интерпретации метра и ритма) // Поэтика и стилистика русской литературы. - Л. : Наука, 1971. - С. 450-455.

7. Гореликова М. М. Лингвистический анализ художественного текста / М. М. Гореликова, Д. М. Магомедова. - М. : Наука, 1983. - 344 с.

8. Оганесова Н. Г. Метр стиха и семантика (на материале англиского стиха XVI - XIX вв.) : автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 «Германские языки» / Н. Г. Оганесова / Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. им. Мориса Тореза. - М., 1982. - 23 с.

9. Ивахнов Д. С. Специфика восприятия квазиречевых ритмических моделей / Д. С. Ивахнов // Текст, контекст, подтекст. - М. : Наука, 1986. - С. 115-120.

10. Загузова Е. В. Смысловой потенциал метрического членения английского стиха / Е. В. Загузова // Сб. науч. тр. Моск. пед. ин-та. иностр. яз. - М., 1988. - Вып. 307. - С. 138-145.

11. Галунов В. И. Анализ семантической структуры поэтических ритмов / В. И. Галунов, В. М. Тарасов // Проблемы мотивированного языкового знака : сб. научн. тр. Клиниград. гос. ун-та. - Калининград, 1996. - С. 89-91.

12. Гаспаров М. Л. Современный русский стих. Метрика и ритмика / Гаспаров М. Л. - М. : Наука, 1974. - 488 с.

13. Гаспаров М. Л. Ритм и синтаксис. Происхождение «лесенки» Маяковского // Проблемы структурной лингвистики. - М., 1979. - С. 148-168.

14. Гаспаров М. Л. Метр и смысл. Об одном механизме культурной памяти / Михаил Леонович Гаспаров. - М. : Российск. гуманит. ун-т, 1999. - 289 с.

15. Рильський М. Т. Лірика / [упоряд. Л. В. Таран]. - К. : Дніпро, 1995. - 335 с.

16. Кикоть Валерій. Квітка у вогні. Поезії, переклади, проза / Валерій Кикоть. - Черкаси : Брама-Україна,

2007. - 504 с. - ISBN 978-966-8756-92-4.

17. Вербівська Катерина. Листопадові рої / Катерина Вербівська. - Черкаси : видавець Ю. Чабаненко, 2015. - 122 с. - ISBN 978-966-920-005-1.

18. Жирмунский В. М. Теория стиха / Жирмунский В. М. - Л : Сов. писатель, 1975. - 659 с.

19. Austerlitz R. Ob-Ugric metrics / R. Austerlitz // Folklore Fellows Communications. -London : Oxford University Press, 2008. - P. 174-185.

20. Steinitz W. Der Parallelismus in der finnish-karelischen Volksdichtung / W. Steinitz // Folklore Fellows Communications. - London : Oxford University Press, 2004. - P. 115-123.

21. Ransom J. The New Criticism / J. Ransom. - Norfolk : University of Connecticut, 2001. - 124 p.

22. Wimsatt W. K. The Verbal Icon / Wimsatt W. K. - Lexington : Collin Publishers, 1954. - 292 p.

23. Селіванова О. О. Проблема значення в мовознавстві / О. О. Селіванова // Вісник Черкас. нац. ун-ту ім. Б. Хмельницького. - (Серія «Філологічні науки»). - Черкаси, 2018. - № 2.2018. - С. 3-11. - DOI 10.31651/2076-5770-2018-2.

24. Шенгели Г. Техника стиха / Г. Шенгели ; [под ред. Л. И. Тимофеева]. - М. : Гос. изд-во худ. л-ры, 1960. - 312 с.

25. Щерба Л. В. Избранные труды по русскому языку / Щерба Л. В. - М. : Учпедгиз, 1957. - 648 с.

26. Левин Ю. И. Семантический ореол метра с семиотической точки зрения / Ю. И. Левин // Гаспаров М. Л. Метр и смысл. Об одном механизме культурной памяти. - М. : Российск. гуманит. ун-т, 1999. - С. 291-293.

27. Левый И. Искусство перевода / Иржи Левый ; [пер. с чешского Вл. Россельса]. - М. : Прогресс, 1974. - 397 с.

28. Тимофеев Л. И. Слово в стихе / Тимофеев Л. И. - М. : Советский писатель, 1982. - 344 с.

29. Блок А. Поэзия заговоров и заклинаний / Александр Блок / Блок А. Собрание сочинений : в 8 -ми томах.- М.: Искусство, 2002. - Т. 5. - 446 с.

30. Кикоть В. М. Інтонація, ритм та інші формотворчі засоби у творенні та відтворенні підтексту / В. М. Кикоть // Прикарпатський вісник Наукового Товариства ім. Шевченка. Слово. - Івано-Франківськ,

2008. - № 2 (2). - С. 234-248.

31. Кикоть В. М. Формообразующие средства поэтического выражения, подтекст и перевод / В. М. Кикоть // Вестник Московского университета. Научный журнал. Серия 22. Теория перевода. - М. : Изд-во Московск. ун-та, 2014. - № 1. - С. 84-106.

References

1. Yakobson, R. (2001). Poetry of grammar and grammar of poetry. In Yu. Stepanov (Ed.), Semiotics (pp. 462-482). Moscow: Nauka (in Russ.)

2. Vinogradov, V. V. (1981). On the theory of literary speech. Moscow: Prosveshchenye (in Russ.)

3. Tomashevskiy, B. V. (1959). Stylistics and prosody. Leningrad: Uchpedgiz (in Russ.)

4. Papayan, A. A. (1937). Some issues of metre and genre correlation. Uchenye zapiski Tartyskogo universiteta (Bulletin of the University of Tartu), 306, 46-55 (in Russ.)

5. Tarnovskiy, K. O. (1963). On the interplay of poem rhythm and subject-matter. American Contributions to the 5^th International Congress of Slavist, 1, 287-322 (in Russ.)

6. Rudnev, P. A (1971). A. Blok's verse «All is still on my light face...» (The experiment of semantic interpretation of metre and rhythm). In M. Alekseyev (Ed.), Poetics and stylistics of the Russian literature (pp. 450-455). Leningrad: Nauka (in Russ.)

7. Gorelikova, M. M., & Magomedova D. M. (1983). Linguistic analysis of literary text. Moscow: Nauka (in Russ.)

8. Oganesova, N. G. (1982). Poem metre and semantics (on the material of the English verses of XVI - XIXcenturies) (Extended abstract of the doctoral dissertation). Moris Torez State Pedagogical University of Moscow, Moscow, USSR (in Russ.)

9. Ivakhnov, D. S. (1986). Specifics of quasi-speech rhythmic models perception. In Yu. Vannikov, & Yu. Sorokin (Eds.), Text, context and implication (pp. 115-120). Moscow: Nauka (in Russ.)

10. Zaguzova, Ye. V. (1988). Semantic potential of the English verse rhythmic segmentation. Sbornik nauchnykh trudov Moskovskogo pedagogicheskogo instituta inostrannykh yazikov (Proceedings of the Pedagogical Institute of Foreign Languages of Moscow), 307, 138-145 (in Russ.)

11. Galunov, V. I., & Tarasov, V. M. (1996). Analysis of the semantic structure of poetry rhythms. Issues of the motivated linguistic sign: proceedings of the State University of Kaliningrad (pp. 89-91). Kaliningrad: State University of Kaliningrad Press (in Russ.)

12. Gasparov, M. L. (1974). Modern Russian verse. Metre and rhythm. Moscow: Nauka (in. Russ.)

13. Gasparov, M. L. (1979). Rhythm and syntax. The origin of Mayakovskiy's “lesenka”. In V. Grigiryev (Ed.), Issues of structural linguistics (pp. 148-168). Moscow: Nauka (in Russ.)

14. Gasparov, M. L. (1999). Metre and sense. On some mechanism of cultural memory. Moscow: Russian Humanitarian University Press (in Russ.)

15. Rylskyi, M. T. (1995). Lyrics. Kyiv: Dnipro (in Ukr.)

16. Kykot, V. (2007). Flower in the flame. Poems, translations, prose. Cherkasy: Brama-Ukraina (in Ukr.)

17. Verbivska, K. (2015). November swarms. Cherkasy: Yu. Chabanenko publisher (in Ukr.)

18. Zhirmynskiy, V. M. (1975). Theory of a verse. Leningrad: Sovetskiy pisatel (in Russ.)

19. Austerlitz, R. (2008). Ob-Ugric metrics. Folklore Fellows Communications (pp. 174-185). London: Oxford University Press

20. Steinitz, W. (2004). Der Parallelismus in der finnish-karelischen Volksdichtung. Folklore Fellows Communications (pp. 115-123). London: Oxford University Press

21. Ransom, J. (2001). The New Criticism. Norfolk: University of Connecticut

22. Wimsatt, W. K. (1954). The Verbal Icon. Lexington: Collin Publishers

23. Selivanova, O. O. (2018). Problems of meaning in linguistics. Visnyk Cherkaskoho universytetu (Bulletin of the University of Cherkasy), 2, 3-11. doi: 10.31651/2076-5770-2018-2 (in Ukr.)

24. Shengeli, G. (1960). Technique of a verse. Moscow: Gosudarstvennoye izdatelstvo khudozhestvennoy literatury (in Russ.)

25. Shcherba, L. V. (1957). Selected works on the Russian language. Moscow: Uchpedgiz (in Russ.)

26. Levin, Yu. I. (1999). Semantic radiance of metre in view of semiotics. Metre and sense. On some mechanism of cultural memory (pp. 291-293). Moscow: Russian Humanitarian University Press (in Russ.)

27. Levyy, I. (1974). The art of translation. Moscow: Progress (in Russ.)

28. Timofeyev, L. I. (1982). Word in a verse. Moscow: Sovetskiy pisatel (in Russ.)

29. Blok, A. (2002). Poetry of spells. Selected poems in 8 volumes. Moscow: Iskusstvo (in Russ).

30. Kykot, V. M. (2008). Intonation, rhythm and other form making means in creating and recreating the implied sense. Prykarpatskyy visnyk Naukovoho Tovarystva imeni Shevchenka. Slovo (Subcarpathian bulletin of the Shevchenko scientific society. Word), 2(2), 234-248 (in Ukr.)

31. Kykot, V. M. (2014). Poem form making means, implied sense and translation. Vestnik Moskovskogo universiteta (Bulletin of the University of Moscow), 22(1), 84-106 (in Russ.)

Размещено на Allbest.ru