Психолінгвістичний експеримент як метод дослідження природної категорії (польська лінгвокультура)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психолінгвістичний експеримент як метод дослідження природної категорії (польська лінгвокультура)

О. Котис

У статті викладено методику проведення та результати психолінгвістичного експерименту, скерованого на виявлення вмісту, структури та прототипів категорії «музичні інструменти» в концептосфері носіїв польської лінгвокультури. Експеримент складався з трьох частин. При побудові експерименту ми виходили з того, що при збереженні образу музичних інструментів людина використовує різні способи кодування інформації (аудіальний, візуальний та вербальний). Відповідно, наш експеримент був зорієнтований на всі три форми фіксації інформації про музичні інструменти.

Перший блок передбачав виявлення вербальної інформації, другий - візуальної та вербальної, третій - аудіальної та вербальної. Респондентами стали 77 польських студентів немузичних спеціальностей, які навчаються в Університеті Марії Склодовської-Кюрі (м. Люблін). Ми виявили, що ядро категорії складають гітара, скрипка та фортепіано, а на ближній периферії знаходяться орган, флейта і бубон.

Ключові слова: психолінгвістичний екстримент, ядро, прототип, периферія.

музичний кодування психолінгвістичний

The article presents methodology and results of a psycholinguistic experiment. The experiment was conducted with the purpose to figure out the meanings, structure and prototypes of the category «musical instruments» in the conceptosphere of ordinary speakers of Polish language. The experiment consists of three parts. When designing the experiment we considered that when preserving the cognitive image of musical instruments humans use different ways of encoding information (audial, visual and verbal). Respectively, our experiment was directed onto the three abovementioned forms of fixation of information about musical instruments.

The first part of the experiment was directed onto investigation of the verbal information, the second - onto visual and verbal and the third part was designed to find out about audial and verbal information that is connected with the images of musical instruments. There were 77 respondents, none of them studying music as their major; all the participants are the students of Maria Curie-Skiodowska University, Lublin, Poland. The investigation shows that the nucleus of the category is made up by guitar, violin and piano, whilst organ, flute and tambourine are included into close periphery.

Keywords: psycholinguistic experiment, category, nucleus, prototype, periphery

Психолингвистический эксперимент как метод исследования природной категории

Котыс Олена

В статье изложены методика проведения и результаты психолингвистического эксперимента, направленного на раскрытие содержания, структуры и прототипов категории «музыкальные инструменты» в концептосфере носителей польской лингвокультуры. Эксперимент состоит из трех частей. При разработке эксперимента мы исходили из того, что при сохранении образа музыкальных инструментов человек использует разные способы кодировки информации (аудиальный, визуальный и вербальный). Соответственно, наш эксперимент ориентирован на все три формы фиксации информации о музыкальных инструментах. Целью первой части эксперимента было выявление вербальной информации, второй - визуальной и вербальной, третьей - аудиальной и вербальной. Респондентами стали 77 польских студентов немузыкальных специальностей, учащихся в Университете Марии Склодовской- Кюри (г. Люблин). Мы установили, что ядро категории составляют гитара, скрипка и фортепиано, а на близкой периферии находятся орган, флейта и бубен.

Ключевые слова: психолингвистический эксперимент, категория, ядро, прототип, периферия

Сучасні когнітивні дослідження ґрунтуються на даних психолінгвістичних експериментів, що довели достовірність своїх результатів і набули популярності ще у XX ст. після вдалих спроб вивчення категоризації кольорів, птахів, меблів, фруктів, зброї, елементів посуду та транспортних засобів (Labov 1973, Lakoff 1992, Rosch 1975, Taylor 1995). Стало відомо, що більшість категорій повсякденного досвіду організована на основі протиставлення прототипу (ядра) та периферії. Новозеландський лінгвіст Дж. Тейлор характеризує прототиповість як репрезентативність чи типовість. На його думку, прототип - найвиразніший представник категорії, який яскраво репрезентує її у свідомості носіїв мови; саме він стає еталоном у процесах розширення і поповнення категорії (Taylor 1995: 60). Представники різних лінгвістичних шкіл (зокрема А. Вежбицька, Л. Віттген- штайн, Р. Ґжегорчикова, Р. Джекендофф, У. Лабов, Дж. Лакофф, Г. Патнам, Б. Руздка-Остін, Дж. Тейлор та ін.) по-різному розглядають поняття прототипу; всі вони пропонують власні підходи до вивчення процесів категоризації, надаючи велику увагу експериментальним методикам.

Об'єкти дійсності відбиваються у свідомості людини в простіших чи складніших категоріях. Однією з таких є категорія «музичні інструменти» (МІ). Набір та функції МІ змінювалися залежно від історичного та соціального розвитку етносу. Незважаючи на глобалізацію сучасного суспільства, категорія МІ не перестає бути культурно маркованою, що значно відрізняє її від інших категорій, присутніх у свідомості сучасної людини.

Методи дослідження

Культурно марковані категорії вимагають особливої уваги мовознавців, оскільки виявлення їх структури дає змогу розробити нові підходи до вивчення мисленнєвої та пізнавальної діяльності людини. Для визначення структури категорії «МІ» в концептосфері польських студентів немузичного профілю ми провели психолінгвістичний експеримент.

У ньому взяли участь 77 респондентів віком 19-24 роки, студенти-філологи Університету Марії Склодовської-Кюрі (м. Люблін, Польща). Аналогічні експерименти ми вже проводили з носіями української, російської, кримсько - татарської, британської та американської лінгвокультур; результати описані у статтях (Khadzhyohlova 2010, 2012). Для обробки результатів дослідження ми використали статистичний метод.

Процедура дослідження

Експеримент складався з трьох блоків. У першому респондентам уголос читали запитання-ситуації, відповіді передбачали вільне відтворення назв музичних інструментів. Усі завдання було поділено на дві групи: 1) ті, за допомогою яких можна визначити прототипові об'єкти категорії МІ; 2) ті, за допомогою яких можна визначити периферійну зону досліджуваної категорії. Ми вважали, що у відповідях з'являться назви не лише популярних, а й менш відомих інструментів. Саме для цього, наприклад, було поставлене запитання про тата Пеппі, героїні казки А. Ліндгрен, який нібито вмів грати на семи музичних інструментах.

Завдання першої частини експерименту дають нам змогу умовно поділити МІ на такі групи:

а) МІ, популярні для навчання грі на них (див. запитання про подарунки для музичної школи, дітей, які вивчають музику, про фабрику МІ тощо);

б) МІ, зовнішній вигляд яких відомий респондентам і їх легко зобразити графічно (наприклад, запитання про конкурс малюнка на асфальті); ми вважали, що відповіді на це питання мали б узгоджуватися з результатами другої частини експерименту, в якій потрібно було розпізнати зображення музичного інструмента;

в) МІ, звучання яких легко розпізнати; такі інструменти також можуть уважатися добре знаними і потенційно належатимуть до ядерної зони досліджуваної категорії; ми вважали, що відповіді на це запитання узгоджуватимуться з третім блоком, у якому студенти повинні були розпізнати звучання МІ;

г) МІ, що мають універсальну (глобальну) значущість (див. запитання про міжнародний музичний конкурс, презентацію культури Землі тощо);

ґ) МІ, які можуть уважатися найбільш типовими для жінок / чоловіків (запитання про дівчинку / хлопчика, які хочуть навчатися музиці, про «романтичного» тата, батька Пеппі тощо).

Другий блок містив зображення 40 різних музичних інструментів, кожен із яких демонстрували респондентам упродовж 10 секунд. Ми прагнули довідатися, чи розпізнають студенти МІ; чи знають вони їх назви; чи збігаються назви та частота згадок інструментів, названих студентами при вільному відтворенні (блок 1), із назвами розпізнаних зображень інструментів у другому блоці.

Третій блок експерименту складався з 36 аудіозаписів - уривків, виконаних на певному МІ. Мета цього завдання - визначити, як респонденти розпізнають звучання музичного інструмента, чи корелює розпізнавання його зображення із розпізнаванням звучання МІ, як узгоджуються ці результати з результатами першого блоку.

При побудові експерименту ми виходили з того, що при збереженні образу музичного інструмента людина використовує різні способи кодування інформації (аудіальний, візуальний і вербальний). Відповідно, наш експеримент був зорієнтований на всі три форми фіксації інформації про МІ. Перший блок передбачав виявлення вербальної інформації, другий - візуальної та вербальної, третій - аудіальної та вербальної. При визначенні прототипу категорії МІ ми враховували результати всіх блоків експерименту, вважаючи, що в свідомості респондентів наявна кореляція між усіма трьома формами збереження інформації.

Подаємо запитання першого блоку експерименту та відповіді польських студентів на кожне з них. Запитання подаємо у такому порядку, в якому вони ставилися під час експерименту:

1. Anton Czechow w swojej powiesci «Konskie nazwisko» opisal przypadek, kiedy jeden czlowiek zapomnial nazwiska innego czlowieka, ale pamiзtal, ze to nazwisko kojarzy siз z koniem. Wszyscy dookola chcieli mu pomoc, aby przypomnial sobie to nazwisko. Kazdy mial rozne wersje: «Konski», «Tabunski», «Kopyto», «Zrebierski» i inne. Wszytkie te wersje byly blзdne, poniewaz nazwisko to brzmialo - «Owiesiak». Zadanie: proszз wymyslic kilka «muzycznych» nazwisk, w ktorych podstawie bylaby nazwa instrumentow muzycznych. Ми припускали, що відповіді міститимуть назви досить добре знаних МІ. Результати показали, що для утворення «музичних» прізвищ респонденти найчастіше використовують скрипку (39,8 % загальної кількості відповідей). Із назвою цього інструмента було утворено такі прізвища: Skrzypacz, Skrzypczak, Skrzypiecki, Skrzypek, Skrzypiec, Skrzypczyk, Skrzypski, Skrzypnowski, Skrzypeczynski. Дещо рідше зустрічалися прізвища з основами trзb-, trqb- (26,9%): Trзbowski, Trзbkowski, Trзbski, Trзbolski, Trзba, Trзbka, Trзbalski, Trзbek, Trзbacz, Trqbalski, Trqbiecki, Trqbiasty. З основою gitar- (23,9%) утворено такі прізвища: Gitarzynski, Gitaryk, Gitarek, Gitarowski, Gitarowska, Gitarka, Gitarkowski, Gitarewicz, Gitarowicz, Gitarysta, Gitarski, Gitarat. Основу flet-/flut- (20,2%) використали респонденти при творенні таких прізвищ: Fletow, Fletnik, Fletowski, Flet, Fletkowski, Flecinski, Fleciarek, Fleciarz, Fleciok, Flecki, Flecicki, Fletowinski, Fleticz, Fletowicz, Fluten, Fletniewicz, Fletawski. З основою bзben- (15,8%) утворено такі прізвища: Bзbenski, Bзbenek, Bзben, Bзbnicki, Bзbenowski, Bзbnowicz, Bзbowiec, Bзbiarz, Bзbalski, Bзbniowski. Рідше траплялися прізвища з основою fortepian-/pian- (11,5%): Fortepiannik, Fortepianski, Fortepianowicz,

Fortepianista, Pianistowski, Pianinawska, Pianinewski, Pianinski, Pianiewski, Pianiscinski.

2. Andrzej idzie do szkoly muzycznej. Na jakim instrumencie muzycznym najprawdopodobniej bзdzie gral? Ми уважали, що при відповіді на це запитання студенти згадуватимуть ті інструменти, на яких, на їхню думку, могли чи хотіли б грати особи чоловічої статі. Як результат - респонденти добре уявляють хлопця за фортепіано (74,6%) та з гітарою (71,8%), рідше - зі скрипкою (26,7% усіх відповідей) та флейтою (14%).

3. W naszym miescie budujq fabrykз instrumentow muzycznych. Jakie instrumenty wedlug Pana/Pani bзdq tu produkowane? Оскільки експеримент проводився в м. Любліні, ймовірно, респонденти «будували» уявну фабрику саме тут. У відповідях найчастіше траплялася гітара (41%), скрипка (33,5%); рідше - фортепіано (22,7%), барабани (17%), флейта (13%).

4. Mloda pisarka Agnieszka Nuta napisala bajkз dla dzieci «Lqczka muzyczna». Imiз glownego bohatera jest nazwq instrumentu muzycznego. Jak wedlug Pana/Pani nazywa siз glowny bohater? Найпопулярнішими виявилися імена з основами skrzyp- (42,7%) та flet(c)- (42,4%): Skrzypek, Skrzypczuk, Skrzypka; Flet, Fletist, Flecik, Fleciak. Рідше траплялися відповіді з основами trзb-/trqb- (24,1%), gitar- (22,5%), klarnet- (15,9%) та b§ben- (10,4%): Tr§bek, Tr§bka, Tr^balska, Trqbolski, Trqbek; Gitarek, Gitara, Gitarka; Klarnet; B§ben, B§benek.

5. Prosze wyobrazic sobie, ze ma Pan/Pani polecenie zorganizowac orkiestr§. O ilosci uczestnikow orkiestry i jej skladzie decyduje Pan/Pani. To moze byc orkiestra, ktora dotychczas nigdy nie zaistniala, ale grac w niej powinny wylqcznie instrumenty muzyczne. Jakie b§dq 5 najwazniejszych instrumentow w tej orkiestrze? Отже, більшість респондентів залучила б до своїх оркестрів скрипку (30,2%) та гітару (29,2%). Очевидно, студенти вважають саме ці об'єкти найпопулярнішими оркестровими інструментами.

6. Moja mama zakochala si§ w ojcu, poniewaz bardzo pi§knie gral na.... Na jakim instrumencie muzycznym gral ojciec? Лідер відповідей - гітара (96,9%). Саме її респонденти вважають прототиповим об'єктом підкатегорії «чоловічий МІ» може вважатися гітара. Значно рідше зустрічалися скрипка та флейта (по 16,3%), фортепіано (14,4%), барабани й гармонія (по 11,3%).

7. Dla ucz§stnictwa w mi§dzynarodowym konkursie muzycznym zgloszono 100 wnioskow. Na jakich instrumentach muzycznych gra wi§kszosc uczestnikow? На думку респондентів, найбільша кількість конкурсантів гратиме на гітарі (44,8%), скрипці (39,7%) і фортепіано (38%), менша - на флейті (18,7%), саксофоні (12%), барабанах (10,3%) і трубі (6,2%).

8. Ludzkosci udalo si§ nawiqzac kontakt z cywilizacjami pozaziemskimi. Ziemianie zaprosili nowych przyjaciol do siebie. Dla prezentacji kultury Ziemi wybrano jednego muzyka. Na jakim instrumencie on b§dzie gral? Місця розподілилися фортепіано - 44%, скрипка - 42,5%, гітара - 33%, бубон - 15,6%, цимбали та флейта - по 12,5%, труба - 10,9%, барабани - 7,9%, флейта Пана - 6,2%.

9. Sponsorzy zdecydowali prezentowac instrumenty dla szkoly muzycznej. Kiedy zacz§li rozladowywac przywiezione przezenty, okazalo si§, ze wiele intrustumentow sq podobne. Jakich instrumentow okazalo si§ najwi§cej? Мета цього запитання - дізнатися, на яких інструментах, на думку респондентів, найчастіше навчаються грати польські діти. Виявилося, що студенти вважають, що меценати радше за все подарували б флейти (41,3%), гітари (39,3%) та скрипки (33,5%). Рідше були згадані труба (18,1%) і цимбали (16,3%).

10. Dziesieciqletnia Kasia przed chwilq wrocila z koncertu, na ktorym uslyszala i

zobaczyla wiele intrumentow muzycznych. W domu powiedziala rodzicom, ze chce grac na... Na jakim instrumencie chce grac dziewczynka? Найчастотнішою виявилася скрипка (59,8%), рідше згадували фортепіано (26,8%), флейту (23,6%) і гітару (21 %). Тобто, найбільш «жіночим» інструментом опитані студенти вважають скрипку, отже, саме скрипка може бути прототипом підкатегорії «жіночі МІ».

11. Studenci 4 roku mieli test na poziom IQ. Najwi§cej punktow dostal student, ktory rozpoznal 12 rodzajow ryb i 12 instrumentow muzycznych. Jakie instrumenty rozpoznal student? Респонденти повинні були поставити себе на місце уявного студента, який розпізнавав 12 МІ, і подумати, які інструменти були б ним розпізнані. При постановці цього питання ми навмисне не специфікували, що саме: звук чи зображення інструмента потрібно розпізнати. Так ми спонукали студентів до формування узагальненого образу об'єктів, які називаємо музичними інструментами. Припускалося, що студенти пригадають не лише інструменти, які чітко відображені у їхній концептосфері, а й такі, з якими вони досить рідко мають справу в повсякденному житті. У відповідях усіх респондентів траплялося фортепіано (100%). Досить часто називали гітару (24,1%), флейту (19,7%), скрипку (18,8%). Рідше - барабани (11%), акордеон (10,8%), трубу (10,4%), контрабас, бубон (по 10%), саксофон (9,5%), арфу (6,7%), трикутник (5,9%), кларнет (5,5%).

12. Malarz-abstrakcjonista namalowat obraz i nadat mu taki tytut: «Charakter linii, form oraz koloryt odpowiadajq 5 instrumentom muzycznym». Jakie instrument namalowat malarz? Це запитання не акцентувало увагу респондентів на конкретній ситуації, оскільки уявний художник міг намалювати що завгодно, а опис картини міг збігатися з описом будь-якого предмета, не лише МІ. Ми припускали, що студенти згадають інструменти, які є добре знаними і зовнішній вигляд яких легко відтворюється з пам'яті. Відповіді показали, що найкраще знаними є гітара (33,3%) та скрипка (32,9%). Менше респондентів згадали флейту (25,2%) та фортепіано (17,9%).

13. Agnieszka idzie do szkoty muzycznej. Na jakim instruncie najprawdopodobniej bзdzie grata? Ми передбачали, що відповіді на це запитання повинні були б узгоджуватися з відповідями на запитання № 10, у яких найчастіше траплялася скрипка, і не помилилися. Скрипку обрали 72,2% респондентів. На другому місці - фортепіано (44,8%), на третьому - гітара (39,4%). Досить часто респонденти згадували флейту (25,1%).

14. W klasie uczq siз uczniowie, ktorzy uczq siз rowniez w szkolie muzycznej. Jaki instrument jest wedtug Pana/Pani najbardziej popularny wsrod nich, a jaki jest najmniej popularny? Мета цього запитання - виявити найбільш і найменш популярні музичні інструменти для навчання. Так, найпопулярнішими виявилися гітара (100%), фортепіано (59,7%), скрипка (27,4%); в поодиноких випадках згадували орган і перкусію (по 1,6%). Найменш популярні флейта (34,5%), арфа (23,6%), акордеон (19,6%), контрабас (18,9%), труба (17,3%), віолончель (14,9%), трикутник (10,2%), тромбон (7,8%), орган (7,1%), фортепіано та саксофон (по 6,2%).

15. Dla szkoty muzycznej zakupiono 5 nowych instrumentow. Jak Pan/Pani uwaza, jakie to sq instrumenty? Найчастіше траплялися фортепіано (37,3%), гітара (34,8%), скрипка (31,2%) - саме гри на таких інструментах, на думку респондентів, навчається більшість учнів музичної школи.

16. W konkursie rysunku biorq udziat 50 dzieci. Ich zadaniem byto narysowac instrumenty muzyczne. W wyniku konkursu jury ujawnito, ze najczзsciej wsrod rysunkow mozna byto spotkac... Jakie instrumenty mozna byto spotkac najczзsciej? Відповіді показали, що найкраще знаними є гітара (45,4%), скрипка (31,9%), фортепіано (28,3%) та флейта (25,2%).

17. Po wpisaniu «instrument muzyczny» w wyszukiwarce Internetowej otrzymamy wyniki, w ktorych jest najwiзcej rysunkow... Jakie instrumentypojawiajq siз najwiзcej? Мета цього запитання - визначити прототипові об'єкти категорії «МІ». На думку студентів, пошукові системи здебільшого запропонують зображення гітари (55,5%), скрипки (43,5%) та фортепіано (34,5%). Рідше траплялися б флейта (16,8%), саксофон (13,2%), труба (7,1%), віолончель (4,1%), арфа (3,6%), барабани (3,4%), орган (3,1%).

18. Pippi Ponczoszanka opowiadaia swoim przyjacioiom, ze jej ojciec umie grac na siedmiu instrumentach muzycznych. Jak Pan/Pani uwaza, jakie to instrumenty? Відповіді на це запитання мали виявити і прототипові, і маргінальні об'єкти категорії «МІ». Найчастіше траплялися гітара (26,9%), фортепіано (25,5%), скрипка (21,9%) та флейта (21,8%) - інструменти, які згадували й у запитанні № 2; гітара посіла перше місце і за результатами відповідей на запитання № 6. Це зсвідчує її прототиповість або наближеність до центральної зони категорії «МІ».

19. Zia czarownica zaczarowaia miasto i wszyscy mieszkncy zasn§li gi§bokim snem.

Mieszkancцw miasta moze rozbudzic gra na... Na jakim instrumencie muzycznym, wediug Pana/Pani trzeba zagrac? На думку опитаних, мешканців казкового міста розбудять: флейта (44,4%), барабани (41,4%), гітара (25%), труба (24%), скрипка (18,9%), бубон (13,2%).

20. Studenci biorq udziai w eksperymencie z rozpoznawania brzmienia instrumentцw muzycznych. Brzmienie jakich instrumentцw b§dq rozpoznawane najlepiej? Мета цього запитання - визначити МІ, звучання яких, на думку респондентів, є знаним і яскраво представленим у їхній концептосфері. Так найкраще розпізнавали звучання гітари (43,5%), скрипки (34%), флейти (26,1%), фортепіано (25,4%) та барабанів (18,5%). Можемо припустити, що в концепто-сферах респондентів ці інструменти займають центральну позицію категорії «МІ».

Обговорення результатів

Відповіді другого блоку експерименту показали, що найкраще розпізнані зображення рояля, органа та скрипки (98,7%). Достатньо добре були розпізнані барабани (97,4%), гітара (96%), губна гармонія (94,8%), труба (92,2%), арфа та саксофон (по 88,3%), флейта (85,7%), контрабас (80,5%) та віолончель (72,7%). Нижча частотність розпізнаваності у таких інструментів: шейкер (66,2%),

гармонія (64,9%), свищик (58,4%), цимбали (45,4%), кларнет (44%).

У третьому блоці експерименту найкраще розпізнане звучання органа. 96% респондентів зробили це вірно, здебільшого вписавши до бланку відповідей не organ, a organ koscielny. Зазначимо, що і зображення органа було розпізнане правильно у більшості випадків. Пов'язуємо такий результат із тим, що найпоширенішою релігією в Польщі є католицизм, а, як відомо, в усіх католицьких храмах є органи, тому респонденти часто бачать цей інструмент і чують його звучання. Досить добре розпізнане звучання гітари (90,9% і 79,2% у кожному з випадків), саксофона (85,7% і 66,2%), акордеона (88,3%), флейти (58,4% і 80,5%), скрипки (87% і 76,6%), фортепіано (79,2%), арфи (64,9%), металофона (52%). Гірше розпізнали трубу (26% і 37,6%), контрабас (37,6% і 35%), тромбон (39%), барабани (33,7%), кларнет (26%), перкусію (29,9%), гармонію (23,4%) та віолончель (20,7%).

Висновки

За результатами трьох частин експерименту ми визначили об'єкти, які складають ядерну зону категорії «МІ» в концептосфері студентів немузичних спеціальностей - носіїв польської лінгвокультури. Такими інструментами, передусім, є гітара та скрипка, які найчастіше відтворювалися з пам'яті (блок 1), їх зображення та звучання також добре розпізнаються (блоки 2, 3). Ближче до ядра перебуває фортепіано, трохи далі - орган, флейта та бубон. Орган віддалений від центру категорії.

Ми змушені робити такий висновок незважаючи на те, що і зображення, і звучання цього інструмента добре знані усім респондентам. Причиною нецентрального положення в досліджуваній категорії є те, що його не часто згадували респонденти у відповідях першого блоку експерименту: студенти добре знають цей МІ, але малоймовірно, що вони б зарахували його до прототипових. Стосовно народних інструментів, то до центральної зони категорії увійшов бубон. Опрацювання результатів нашого дослідження дає змогу зробити обґрунтований висновок про те, що наповнення та будова категорії МІ можуть бути виявлені за допомогою психолінгвістичного експерименту. У перспективі - вивчення й інших культурно маркованих категорій.

Література

1.Khadzhyohlova, O. (2010). Struktura Katehoriyi «Muzychni Instrumenty» v Kontseptosferi Krymskotatarskykh ta Ukrayins'kykh Studentiv: zistavnyy aspect [Structure of the category of musical instruments in the conceptosphere of Crimean Tatars' and Ukrainian Students: comparative approach]. Vcheni Zapysky Krymskoho Inzhenero-Pedahohichnoho Universytetu. Vypusk 23. Filolohichni Nauky, 59-66.

2.Khadzhyohlova, O. (2012). Katehoriya «Muzychni Instrumenty» v Svidomosti Nosiyiv Anhliys'koyi Movy [The category of Musical Instruments in the Consciousness of English-speaking People]. Nova Filolohiya. Zbirnyk Naukovykh Prats'. Zaporizhzhia: ZNU, 54, 129-134.

3.Labov, W. (1973). The boundaries of words and their meaning. [in] Charles-James N.Bailey and Roger W. Shuy, eds, New ways of analyzing variation in English. Washington D. C., 340-373.

4.Lakoff, G. (1992). Women, Fire and Dangerous Things. What Categories Reveal about the Mind, The University of Chicago Press.

5.Rosch, E., Mervis, C. B. (1975). Family resemblances: studies in the internal structure of categories. Cognitive Psychology 7, 573-605.

6.Taylor, J. R. (1995). Linguistic Categorization. Oxford: Oxford University Press.

Размещено на Allbest.ru