Асоціативне поле "Інтерес" як структура ціннісних значущостей/смислів мешканців України (за результатами психолінгвістичного експерименту)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Асоціативне поле “Інтерес” як структура ціннісних значущостей/ смислів мешканців України (за результатами психолінгвістичного експерименту)

Стефанова Н.О., кандидат філологічних наук, доцент, докторантка кафедри загального мовознавства і германістики НПУ ім. М.П. Драгоманова

У статті побудовано асоціативне поле “Інтерес” за результатами реакцій респондентів, які надали їх на слово-стимул у перебігу проведення психолінгвістичного експерименту. Уточнено співвідношення між поняттями асоціативний компонент значення слова і психолінгвістичний компонент значення. Наведено аргументи на користь надання відповідей на слово-стимул в електронній формі. Описано процедуру проведення вільного асоціативного експерименту із залученням універсального комп'ютерного інструмента GoogleForms, який є у вільному доступі в мережі Інтернет.

Апробовано також і комп'ютерну програму - сервіс СТИМУЛУС для опрацювання отриманих реакцій респондентів, за допомогою якої було автоматично побудовано ядро й периферію поля, обчислено кількісні показники кожної експериментально виокремленої реакції на слово-стимул, а головне, виміряно індекс яскравості кожної реакції. Виконано етносеміометричний і тематичний аналіз побудованого асоціативного поля “Інтерес”, що є мотиваційною базою відображення ціннісних смислів мешканців України, які взяли участь в експерименті. Класифіковано ядерні й периферійні асоціати респондентів у 8 ЛСГ, що продемонстрували домінантні мотиваційно-ціннісні потреби опитуваних, серед яких пріоритет належить соціальним потребам (ядерна реакція - сім 'я) і біологічним (ядерна асоціація - здоров'я). У найближчій периферії яскравими є асоціати, які актуалізують ціннісну значущість індивідуальних потреб для респондентів і які домінують також у реакціях дальньої і крайньої периферії досліджуваного поля.

Ключові слова: асоціативне поле, вільний асоціативний експеримент, індекс яскравості реакцій, слово-стимул інтерес, комп'ютерна програма СТИМУЛУС.

Introduction

Associative field “interest” as a structure of value senses of ukrainian residents (based on the results of psycholinguists experiment)

Stefanova N.O. Candidate of Sciences, Associate professor, Doctoral student at general Linguistics and Germanic studies department Dragomanov national pedagogical university

The article deals with the constructing of the associative field "Interest” based on the results of responses of respondents who gave them to a stimulus word during the psycholinguists experiment. The relationships between the concepts associative component of word meaning and psycholinguistic component of meaning are defined. Arguments in favor of giving responses to the stimulus word in electronic form are presented. Purpose. The purpose of the article is to describe the procedure of conducting a free associative experiment using the universal computer tool Google Forms, which is freely available on the Internet. A computer program the STIMULUS for the processing of the received responses has also been tested. By means of this program the core and periphery of the field were automatically constructed, the quantitative indicators of each experimentally selected response to the stimulus word were calculated and, most importantly, the index of brightness of each reaction was measured.

Results. The etnosemiometric and thematic analyses of the constructed associative field "Interest” were performed in the article. This associative field is the motivational basis for reflecting the value senses of Ukrainian residents who took part in the experiment. Conclusions. Nuclear and peripheral associations of respondents were classified into 8 lexical and semantic groups, which demonstrated the dominant motivational and value needs of the respondents, among which priority belongs to social needs (nuclear reaction - family) and biological needs (nuclear association - health). In the nearest periphery the prominent associations are those which actualize the value significance of individual needs of respondents and which also dominate in the reactions of the far and extreme far periphery of the studied field.

Keywords: associative field, free associative experiment, reaction brightness index, stimulus word interest, computer program STIMULUS.

Формулювання проблеми та обґрунтування актуальності її розв'язання. Психолінгвістичний підхід до вивчення семантики мовних одиниць останнім часом набув нових векторів, пов'язаних насамперед зі здобутками когнітивної лінгвістики, у пріоритеті якої залишаються питання реконструкції механізмів роботи свідомості людини - носія мови і культури.

Свого часу широке теоретичне опрацювання проблеми значення в психологічній науці, за словами О.Ф. Загородньої (2018, с. 53), стало потужним підґрунтям для розроблення понять “психолінгвістичне” й “асоціативне” значення. Дослідниця О.Ф. Загородня, цитуючи праці Й.А. Стерніна та його учнів, психолінгвістичним значенням слова (Й.А. Стернін, А.В. Рудакова) вважає впорядковану єдність усіх семантичних компонентів, які пов'язані з певною звуковою оболонкою у свідомості носіїв мови, тобто з окремим словом, і які становлять його асоціативну структуру (ієрархічну ядерно-периферійну польову модель) (там само). Ізольовано взяте слово актуалізується у свідомості носіїв мови в єдності всіх його компонентів - більш і менш яскравих, ядерних і периферійних (Стернин, Рудакова, 2011, с. 99).

Відповідно для виявлення психолінгвістичного компонента значення в слові обов'язковою процедурою є побудова його асоціативного поля, яке можна сконструювати за допомогою реакцій респондентів, наданих на певне слово-стимул у ході проведення асоціативного експерименту.

Останнім часом дискутується проблема щодо ступеня достовірності здобутих реакцій, який, на думку Р.М. Фрумкіної, можна перевірити, наприклад, збільшенням стимульного списку для подальшої перевірки отриманих реакцій або збільшенням кількості опитуваних. І, якщо, наприклад, у разі збільшення кількості реципієнтів результати істотно не змінюються, то вони є науково доведеними (2001, с. 20). До важливого об'єктивного наукового параметра дослідниця залучає час надання реакції, тобто період, що триває між моментом пред'явлення слова-стимулу і моментом початку відповіді (так званий латентний період асоціативної реакції). На нашу думку, ця процедура є більш ефективною для автоматичної фіксації реакцій респондентів.

Мета статті - побудувати асоціативне поле “Інтерес” за результатами реакцій носіїв української мови на це слово, отриманих за допомогою універсального інструмента Google Forms в електронній формі та частково опрацьованих на основі комп'ютерного інструмента для проведення лінгвістичних асоціативних досліджень - сервісу СТИМУЛУС.

Виклад основного матеріалу дослідження. Важливість усвідомлення правильно організованого асоціативного процесу, як уважає Р.М. Фрумкіна, сприятиме зменшенню суб'єктивності в отриманні реакції на слово-стимул, зокрема недопущенню ідеї відбору відповідей. Якщо є відбір - то немає асоціативного процесу” (2001, с. 31). А тому припускаємо, що надані відповіді в електронній формі зменшать ризики отримання спотворених асоціативних реакцій на відповідний стимул.

Загалом Р.М. Фрумкіна розглядає асоціацію як “зв'язок між об'єктами або явищами, заснований на особистому, суб'єктивному досвіді, що може як збігатися з досвідом тієї культури, до якої належить реципієнт, так і бути суто особистим (індивідуальним), укоріненим у минулому досвіді окремої людини (2001, с. 189). Асоціації можуть показати ті неусвідомлювані структури (архетипи колективного несвідомого, або константи), якими людина мислить у процесі пізнання явищ буття. А тому глибинні й насамперед ціннісні настанови мовної особистості можна вивчати за спостережуваною її поведінкою, у якій вони так чи інакше виявляються. Щоправда, звертаючись до відповідей в анкетах, дослідник має справу зі стереотипами, тобто з усвідомлюваними реакціями на той чи той стимул. Проте ядром стійких стереотипів є все ж таки архетипи. Це означає, що відповіді інформантів залежать від усвідомлюваного розуміння того, про що в них запитують, й аналізуючи це дослідник так чи інакше зможе реконструювати й неусвідомлювані шари їхньої психіки (с. 195).

Опишемо стисло і порядок проведення вільного асоціативного експерименту (далі - ВАЕ), і зміст анкети, і саму процедуру проведення ВАЕ, у якому взяли участь 110 респондентів з центрального, західного та південного регіонів України.

Вільний асоціативний експеримент був проведений із залученням універсального інструмента Google Forms для розроблення веб-опитувальника, який є у вільному доступі в мережі Інтернет. Цей інструмент надав змогу розробити анкету з метою одержання інформації про певні факти свідомості опитуваних. Респонденти мали можливість заповнити анкети самостійно в будь-який зручний час у режимі онлайн. Від учасників було отримано попередню усну згоду на участь в експерименті та подальше опрацювання отриманих даних, а також вони були попереджені, що опитування відбувається анонімно.

Анкета складена із 17 запитань, серед яких тільки 2 запитання були обов'язковими для відповіді та помічені зірочкою (вік і місце народження). Решта запитань побудовані так, що форма дозволяє пропустити певний розділ або підрозділ у разі відмови респондента надавати відповідь. Деякі розділи із запитаннями уможливлюють кілька варіантів відповідей. Після закінчення роботи над анкетою респондент відправляв веб-опитувальник електронною поштою. Але, оскільки мета статті полягає в побудові асоціативного поля на слово-стимул “Інтерес”, а це є 9 запитання, то в її рамках решту реакцій залишаємо для опрацювання в інших публікаціях.

Реакції, отримані в ході асоціативних експериментів, можна розглядати як специфічний для певної культури і мови асоціативний профіль образів свідомості. Вони інтегрують розумові й чуттєві знання, які накопичені певним етносом (Уфимцева, 2004, с. 5). Реакція в умовах вільного асоціативного експерименту є довільною, що дозволяє інтерпретувати її як вербальну актуалізацію певного семантичного компонента слова-стимулу - найбільш яскравого, важливого для мовної свідомості інформанта (Стернин, 2011, с. 36). А тому асоціативна реакція істотно залежить від віку, статі, професії, соціального стану інформанта та багатьох інших чинників (с. 37).

Відповідно, у першому запитанні анкети респонденти вказували свою вікову категорію. Результати опрацювання представлено в діаграмах і в таблицях.

В експерименті взяли участь респонденти п'ятьох вікових інтервалів: 1) від 17-23; 2) 24-30; 3) 31-39; 4) 40-49; 5) 50 і більше, наймолодший вік яких становив 17 років і найстарший охоплює віковий інтервал 50 років і більше.

На думку Ю. М. Караулова, “в період від 17-25 років завершується становлення мовної особистості, а значить, в асоціаціях буде відображено сформовану когнітивно-мовну здатність учасника експерименту” (1994, с. 192-193).

Діаграма 1. Вікові категорії респондентів

Таблиця 1

Учений переконаний, що словниковий запас (тезаурус), ієрархія ціннісних категорій (що для цього дослідження є вкрай важливим і основним чинником для вибору вікових груп інформантів), прагматичні настанови мовної особистості в більшості людей залишаються відносно стабільними протягом життя (Караулов, 1994, с. 192-193). У цьому експерименті віковий діапазон більш широкий, ніж зазначає вчений, що дає можливість отримати результати, які будуть релевантні не лише для певної вікової категорії, а й для широкого кола носіїв української мови.

Друге запитання анкети стосувалося визначення статі опитуваних.

Таблиця 2

Діаграма 2. Стать респондентів

В опитуванні взяли участь 87,3 % жінок і 12,7 % чоловіків. Поділяємо думку А.В. Кириліної, яка вважає, що “задекларований у лінгвістиці антропоцентричний підхід передбачає вивчення всіх параметрів мовної особистості [...], зокрема і тендерних. Гендер - культурно зумовлений і соціально відтворений феномен - є одним із таких параметрів (цит. за пр. Горошко, 2003). Представлене в експерименті співвідношення жінок і чоловіків не претендує на остаточні висновки щодо тендерних особливостей опитуваних у їх реагуванні на слово-стимул інтерес, але все ж таки показує певні тенденції. Третє питання стосувалося місця народження респондентів, бо, як зазначає Л.В. Сахарний, асоціативні реакції залежать від географічних умов (Таблиця 3) і професії людини (1989) (далі Таблиця 8).

Четверте запитання стосувалася національності опитуваних.

Таблиця 3

Діаграма 3. Місце народження респондентів

Діаграма 4. Національність респондентів

Таблиця 4

У п'ятому запитанні респонденти мали вказати рідну мову.

Для дослідження було відібрано відповіді опитуваних, надані українською мовою і, відповідно, для кого вона була визнана рідною мовою. Така методика використана при укладанні “Українського асоціативного словника: від стимулу до реакції” (Мартінек, 2007, с. 6). Результати відповідей наведено в Таблиці 5. Як бачимо, серед опитуваних наявні й білінгви.

Діаграма 5. Рідна мова респондентів

Таблиця 5

Відповідно, шосте запитання стосувалося того, якою мовою переважно спілкуються респонденти. Сьоме запитання було пов'язане з освітою тих, хто брав участь в експерименті.

Діаграма 6. Мова спілкування респондентів

Таблиця 6

Таблиця 7

В експерименті загалом взяли участь 81,9 % респондентів, які мають вищу освіту, а 6,4 % - здобули науковий ступінь.

Діаграма 7. Освіта респондентів

Восьме запитання передбачало отримання реакції щодо професії, спеціальності або фаху опитуваних.

Таблиця 8

З респондентів, які надали відповідь щодо професії, спеціальності або фаху, 86,2 % є представниками гуманітарної галузі знань, а також студентами спеціальностей, які до неї входять. Крім того, 13,8 % респондентів є фахівцями в галузі культури, промисловості та сучасних інформаційних технологій.

І, зрештою, дев'яте запитання, яке складалося з чотирьох пунктів, безпосередньо стосувалося стимулу “Інтерес”.

Для опрацювання отриманих результатів було залучено комп'ютерну програму сервіс СТИМУЛУС, призначену для проведення асоціативних досліджень й описану в одній із моїх публікацій з посиланням на ії розробників (Стефанова, 2018, с. 115-119), за допомогою якої було побудовано асоціативне поле “Інтерес”.

У програму було введено вербальні реакції, отримані в результаті проведення вільного асоціативного експерименту. Головною перевагою сервісу СТИМУЛУС є те, що в ньому закладено автоматичну (комп'ютерну) процедуру виявлення семантичного компонента, розроблену в роботі В.В. Левицького та Й.А. Стерніна “Експериментальные методы в семасиологии” (1989). Ця процедура надає не лише кількісні показники кожної експериментально виявленої реакції на стимул, а й індекс її яскравості, що обчислюється як відношення кількості тих, хто виділив цю ознаку, до кількості учасників експерименту.

Уведений у комп'ютерну програму етносеміометричний параметр дозволяє ранжувати семантичні компоненти за ступенем яскравості та виявити їх відносну ієрархію в структурі асоціативного поля стимулу (Левицький, 1989, с. 96). На думку Й.А. Стерніна, ядерні реакції мають індекс яскравості не менш ніж 0,12-0,15, тимчасом реакції найближчої периферії - 0,10-0,04, дальньої периферії - 0,03-0,02 та крайньої периферії - 0,01 і нижче. У табл. 9 наведено асоціативне поле з ядерними та периферійними значеннями та індексом яскравості кожної реакції.

Таблиця 9 Асоціативні реакції на стимул “Інтерес”

Аналізуючи надалі асоціативні зв'язки між наданими реакціями вже класичними методами, ставимо запитання щодо їх класифікації, які прийнято розподіляти за двома типами відношень: парадигматичними і синтагматичними. Стимул і реакція, за словами Л.В. Сахарного, в парадигматичних асоціаціях можуть бути пов'язані відношеннями координації (якщо вони перебувають на одному рівні абстракції [...]) чи субординації (від роду до виду [...] або від виду до роду [...]) (1989, с. 92).

У координованих парадигматичних асоціаціях можуть бути виявлені відношення синонімії й антонімії. Тимчасом синтагматичні реакції можна розподіляти за граматичними частиномовними категоріями, наприклад: іменник - дієслово [...], іменник - прикметник тощо. Широкий когнітивно-матричний контекст (М. М. Болдирев) асоціативних зв'язків дав змогу дослідникам припустити, що у свідомості носіїв мови найменування впорядковуються в асоціативні поля і що зв'язки, наприклад, парадигматичного типу [...] - це лише одне із цих складних відношень в асоціативному полі (Сахарный, 1989, с. 93).

У зв'язку з цим Л.В. Сахарний підтримує доцільність виокремлення також тематичних асоціацій, які або можуть скласти разом зі стимулом мотивоване поєднання слів (при граматичній зміні слова-стимулу, або слова-реакції) в рамках тематично обмеженого контексту (там само).

Ураховуючи ці класифікації, а також параметри респондентів, здійснюємо етносеміометричний, зокрема і тематичний, аналіз побудованого асоціативного поля “Інтерес” як мотиваційної бази відображення ціннісних смислів мешканців України.

Асоціативне поле “Інтерес” становлять 224 реакції респондентів, різних з яких - 55. Найбільш кількісні реакції становлять його ядро (це сім 'я (40 респондентів) з індексом яскравості (далі - ІЯ) 0,1786, що є навіть вищим, ніж пропонує Й.А. Стернін, та здоров 'я (25 респондентів) з ІЯ - 0,1116), решта - гнучку периферію.

Однак ядро не є однорідним у кількісному плані для різних вікових категорій: 17-23 роки - сім'я (28 респондентів), здоров'я (17 респондентів), 24-30 років - сім'я (5 респондентів), здоров'я (5 респондентів), 31-39 років - сім'я (5 респондентів), здоров'я (5 респондентів), 40-49 років - сім'я (2 респонденти) і здоров'я (1 респондент). А у віковій категорії 50+ вони взагалі не зафіксовані.

За професійним (фаховим) і освітнім спрямуванням в експерименті взяли участь студенти, вчителі / викладачі, філологи й перекладачі, спеціалісти у сфері інформатики, мистецтва, виробництва і реклами. Серед представників цих професій ядерна лексема сім'я кількісно представлена так: вчителі / викладачі - 13 респондентів, з-поміж яких 6 мають бакалаврську освіту, 6 - магістерську і 1 - науковий ступінь; студенти - 14 респондентів (2 - бакалаври, 12 - з середньою освітою), філологи / перекладачі - 5 респондентів, серед яких 1 з бакалаврською освітою і 4 - з магістерською. Лексема здоров'я була визначена 15 респондентами, які працюють вчителями / викладачами (бакалаврська освіта - 8, магістерська - 6, з науковим ступенем - 1), є студентами - 7 респондентів (бакалаврська освіта - 1, середня освіта - 6), філологами / перекладачами - 3 респонденти з магістерською освітою.

За тендерним параметром 36 представників жіночої статі визначили лексему сім'я як ядерну і 22 - лексему здоров'я. Серед чоловіків 4 - лексему сім'я і 3 - лексему здоров'я.

Респонденти, для яких лексема сім'я виявилася в ядрі поля, народилися в Україні (39) 1 - Росії (1). Українську мову як рідну у відповідях зафіксували 36 респондентів, російську - 4 респонденти. Мовою спілкування тих, хто брав участь в експерименті, вказано: українську - 25 респондентів, російську - 11 респондентів, російську і українську - 1 респондент та суржик - 2 респонденти. 24 респонденти, для яких лексема здоров'я виявилася в ядрі поля, народилися в Україні й 1 респондент у Росії. Українську мову вважають рідною 22 опитуваних і 3 - російську. Українською мовою спілкуються 15 респондентів, російською - 8, російською і українською - 1 респондент, суржиком - теж 1.

Тематично асоціації респондентів об'єднані в групу “Людина”, яка представлена 8 ЛСГ: 1 ЛСГ “Родинний стан / близькі люди” (сім 'я, діти, батьки, друзі); 2 ЛСГ “Фізіологічні / фізичні якості” (здоров'я, життя); 3 ЛСГ “Моральні якості” (кохання, свобода, добро, людяність, безпека, улюблена справа, взаєморозуміння, щастя, мир, спокій, спілкування, спокій, бути корисним іншим); 4 ЛСГ “Духовні якості” (знайти себе в житті, Бог, духовний ріст, справедливість); 5 ЛСГ “Інтелектуальні здібності” (кар 'єра, навчання, самовдосконалення, самореалізація, розвиток, книги, ерудиція, спорт, інформація, робота, самоосвіта, самовираження, інтелектуальні люди, корисне дозвілля, натхнення); 6 ЛСГ “Матеріальна вигода” (матеріальне забезпечення, фінансова винагорода, процвітання, гроші, комфортне життя) визначає біологічні потреби; 7 ЛСГ “Естетична насолода” (творчість, гармонія, культура, мистецтво, стиль, задоволення) задовольняє соціальні потреби; 8 ЛСГ “Розваги / Дозвілля” (подорож, відпочинок, хобі, комп 'ютерні ігри).

За кількісними показниками (від 14 до 9), а також за ІЯ (від 0,10-0,04) до найближчої периферії віднесено лексеми, що входять до 5 ЛСГ “Інтелектуальні здібності” (кар'єра - 14 респондентів з ІЯ 0,0625; навчання - 13 респондентів з ІЯ 0,0580; самовдосконалення - 9 респондентів з ІЯ 0,0402); 1 ЛСГ “Родинний стан / близькі люди” (друзі - 10 респондентів з ІЯ 0,0446), 3 ЛСГ “Моральні якості” (кохання - 13 респондентів з ІЯ 0,05).

Вікова параметризація для реакцій ЛСГ “Інтелектуальні здібності” є такою: 17-23 роки - 12 респондентів, 24-30 років - 4 респонденти, 31-39 років - 2 респонденти; професійна: вчителі / викладачі - 8, філологи - 3, студенти - 2, представники виробничої галузі - 1, сфери реклами - 2, комп'ютерної сфери - 1; освітня: бакалаврську освіту мають 8 респондентів, магістерську - 4. З-посеред опитаних 14 жінок і 2 чоловіків.

Вікова параметризація для реакцій ЛСГ “Моральні якості” виявилася такою: 17-23 роки (12 респондентів) і 24-30 років (1 респондент), з-поміж яких студентів - 7, філологів / перекладачів - 1, учителів / викладачів - 3, представників промисловості - 1, працівників сфери мистецтва - 1. Повну середню освіту мають 6 опитуваних, бакалаврську - 3, магістерську - 4. Серед респондентів налічується 12 жінок і 1 чоловік. Всі респонденти народилися в Україні, 12 з них за національністю є українцями, 1 опитуваний вказав, що є “громадянином світу”. Рідною мовою опитаних є українська (12) і російська (1), мовою спілкування респондентів - українська (9), російська (3), російська і українська (1).

Вікова параметризація для реакцій ЛСГ “Родинний стан”: 17-23 роки (8 реакцій), 31-39 років (1) і 40-49 років (1), серед них учителів / викладачів - 4, студентів - 2, філологів / перекладачів - 1, фахівців у комп'ютерній галузі - 2, у виробництві - 1. Бакалаврську освіту мають 4, магістерську - 4 та повну середню освіту - 2. Усі опитувані, які надали реакції цієї ЛСГ, - жінки, які народилися в Україні і за національністю теж ідентифікують себе українками. Рідною мовою опитаних є українська (10) і російська (1), мовою спілкування - українська (7), російська (2) і суржик (1).

асоціативний психолінгвістичний інтерес ціннісний

Висновки

Підсумовуючи, зазначимо, що виявлені ядерні реакції респондентів на стимул інтерес та індекси їхньої яскравості відображають ціннісно значущі мотиваційні потреби українців, першочерговими з яких є соціальні (сім 'я) та біологічні потреби (здоров 'я), зафіксовані для різних вікових категорій, але до 50 років й однаково в пропорційному відношенні від загальної кількості як для чоловіків, так і для жінок.

У найближчій периферії простежується тенденція до більшої ціннісної значимості для українців індивідуальних потреб і соціальних, особливо віком від 17-23 років, які є студентами або вчителями / викладачами за фахом. При цьому звертаємо увагу, що в деяких ЛСГ були представлені реакції тільки однієї вікової категорії, реакції представників вікового інтервалу 50+ відсутні взагалі. Дальня периферія представлена реакціями, які свідчать про значущість усіх трьох типів потреб: індивідуальних, соціальних, і біологічних, проте зі збереженням тенденції до більшої значущості перших.

Реакції, які становлять крайню периферію асоціативного поля “Інтерес”, за ІЯ належать до тих, що відображають ціннісну значимість теж індивідуальних потреб опитуваних, потім - теж соціальних, і найменшими за кількістю виявилися реакції, які свідчать про цінність біологічних потреб для респондентів.

Із цих спостережень випливає попереднє припущення про те, що чим далі від ядра реакцій, тим зменшується ціннісна значущість біологічних потреб для опитуваних мешканців України. Це пояснюється не тим, що, наприклад, здоров'я не є першочерговою цінністю для українців, а швидше, їх життєвими пріоритетами у визначенні порядку цих потреб, виходячи з усвідомленого розуміння того, що здобуття освіти і кар'єра як індивідуальні цінності для людини є запорукою для створення сім'ї і, звісно, здорового способу життя, і, як наслідок, відчуття задоволення.

Одержані результати підтверджують гіпотезу про те, що в кожної мовної особистості асоціативне поле є індивідуальним утворенням за складом найменувань і за ієрархією зв'язків між ними. Актуалізація того чи того зв'язку у відповіді залежить від певної ситуації та інших чинників. На характері асоціацій позначаються також вік, географічні умови, професія людини, належність до певної лінгвокультури, нації тощо. Проте колективні національні домінанти опитаних українців демонструють позитивні тенденції щодо значущості для них соціальних, економічних, духовних, моральних та інших цінностей.

Література

1. Горошко Е.И. (2003). Языковое сознание: гендерная парадигма. Сборник научных трудов "Методология современной психолингвистики”.

2. Загородня О.Ф. (2018). Асоціативні поля суспільно-політичної лексики в мовній картині світу українців (комп'ютерне опрацювання результатів психолінгвістичного експерименту). (Дисертація кандидата філологічних наук). Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Житомир-Київ, Україна.

3. Караулов Ю.Н. (1994). Как устроен словарь и как он был получен. В Караулов Ю.Н. Русский ассоциативный словарь как новый лингвистический источник и инструмент анализа языковой способности. (Кн. 1, 192-193). М.

4. Левицкий В.В., Стернин И.А. (1989). Экспериментальные методы в семасиологии. Воронеж: Изд-во ВГУ.

5. Мартінек С.В. (2007). Передмова. В Мартінек Світлана. Український асоціативний словник: у 2 томах (Т.1, с. 6). Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка.

6. Сахарный Л.В. (1989). Введение в психолингвистику. Ленинград: Изд-во Ленинградского ун-та. Стернин И.А., Рудакова А.В. (2011). Психолингвистическое значение слова и его описание. "Ламберт”.

7. Стефанова Н.О. (2018). Нові методики опрацювання результатів асоціативних експериментів (на прикладі комп'ютерної системи "STIMULUS” О.Ф. Загородньої). Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету, 37 (4), 115-119.

8. Уфимцева Н.М. (2004). Предисловие. В Уфимцева Н.В., Черкасова Г.А., Караулов Ю.Н., Тарасов Е.Ф. Славянский ассоциативный словарь: русский, белорусский, болгарский, украинский. (с. 3-9). М.: Моск. гос. лингвистический ун-т.

9. Фрумкина Р.М. (2001). Психолингвистика. М.: Изд-кий центр "Академия”.

Размещено на Allbest.ru