Діатопічне маркування гельветизмів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Діатопічне маркування гельветизмів

Кулик Н.Д.

Київський національний лінгвістичний університет

Стаття присвячена вивченню діатопічного маркування гельветизмів у лексикографічних довідниках сучасної німецької мови. Зроблено огляд лексикографічних позначок для діатопічного маркування мовних одиниць німецької мови. Розглянуто сучасний підхід на діатопічне маркування лексичних та фразеологічних гельветизмів.

Ключові слова: лексикографічна позначка, лексичний гельветизм, фразеологічний гельветизм.

діатопічний маркування гельветизм

The article deals with the diatopic marking of Helvetisms in German lexicographic dictionaries. Lexicographic labels for the diatopic marking of German speech units have been reviewed. The author focuses on the modern approach to the problem of diatopic marking of lexical and phraseological Helvetisms.

Key words: lexicographic label, lexical Helvetism, phraseological Helvetism.

Вихідним положенням пропонованої розвідки слугує концепція плюрицентричності німецької мови, яка утвердилася в германістиці в 90-ті роки ХХ століття [9; 12; 13, S. 339; 14, S. 75]. Відповідно до концепції плюрицентричності німецька мова позначається як плюринаціональна мова з трьома рівноцінними національними центрами в Німеччині, Австрії та Швейцарії. У країнах-центрах плюрицентричної мови характерні риси мовного стандарту кодифіковані в лексикографічних джерелах. Напівцентрами позначають Ліхтенштейн, Люксембург, Східну Бельгію, Південний Тироль (Італія) та німецькомовні меншини в Румунії, Намібії, Мексиці, у яких немає власного лексикографічного німецькомовного стандарту [26, S. 31]. У вітчизняній германістиці запроваджена “категорія недомінуючого національно-державного варіанта”, під якою розуміють “австрійську, швейцарську німецьку мову, німецьку мову Люксембургу та Ліхтенштейну” [7, с. 329]. Уживаними термінами на позначення територіального варіювання німецької мови є “австрійський варіант німецької мови” та “швейцарський варіант німецької мови” [3, с. 256-258; 4, с. 31; 8, с. 71]. Варіанти німецької мови відрізняються функціональним використанням літературної мови, характером співвідношення варіанта з діалектами і повсякденно-розмовною мовою та нормативно закріпленими розбіжностями в граматиці, словотворенні, лексиці, фонетиці й орфографії.

Вивченню варіювання фразеологізмів національних варіантів німецької мови присвячені праці Е. Пііраінен, П. Ернста, Г. Бургера, Б. Юска-Бахер, О. Я. Остаповича. Актуальність статті полягає в потребі узагальнити досвід мовознавців про діатопічне маркування лексичних та фразеологічних гельветизмів. Мета статті - проаналізувати маркування гельветизмів у лексикографічних джерелах. Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання завдань: визначити поняття диглосія в німецькомовній частині Швейцарії, дати огляд позначок для діатопічного маркування мовних одиниць у лексикографічних джерелах німецької мови, проаналізувати сучасні погляди мовознавців на діатопічне маркування лексичних та фразеологічних гельветизмів. Об'єкт дослідження становлять гельветизми. Предметом дослідження є лексикографічне маркування гельветизмів.

Варіанти німецької мови реалізуються на фонетичному, орфографічному, морфологічному, лексичному, синтаксичному і прагматичному рівнях мови. Швейцарські варіанти називають гельветизмами, австрійські - австріацизмами, німецькі - тевтонізмами [10, S. 7; 14, S. 75; 18, s. 41]. На позначення лексем швейцарського варіанта німецької мови вживається термін гельвецизм [3, с. 258]. Відсутність в українській мові єдиного терміна на позначення лексем швейцарського варіанта німецької мови свідчить про перебування метамови “лінгвістики ... в стадії формування” [1, с. 27].

Мовну ситуацію в німецькомовній частині Швейцарії називають диглосією [11, S. 201; 15, S. 204]. “Диглосія - це одночасне існування в суспільстві двох мов або двох форм (варіантів) однієї мови з функціональним їх розподілом” [2, с. 328]. Компонентами диглосії в німецькомовній частині Швейцарії є дві форми існування німецької мови - літературна мова (“Das Schweizer Hochdeutsch”) та діалект (“Das Schweizer Deutsch”). В усному мовленні (комунікативні ситуації “сім'я”, “робота”, “окремі радіо- та телепередачі”, “дитячий садок / перші класи початкової школи”) перевага надається місцевому діалекту. У комунікативних ситуаціях “спілкування з іноземцями та мешканцями франко- та італомовної частини країни”, “офіційні, формальні ситуації”, “новини, політична інформація на радіо та телебаченні”, “освітній процес у школі” послуговуються літературною німецькою мовою. У писемному мовленні (комунікативні ситуації “листування”, “преса”, “реклама”, “фахова література”, “література”) переважає літературна німецька мова. У комунікативних ситуаціях “особисті повідомлення”, “короткі листи”, “реклама”, “література”, “смс”, “мейл” користуються діалектом [15, S. 204]. Використання в усному мовленні діалекту та обмеження швейцарського національного варіанта німецької мови письмовим уживанням дефінують як “функціональну неповність парадигми літературного стандарту у Швейцарії” [5, с. 381].

У виникненні гельветизмів вирішальну роль відіграють однорідні за своїм походженням верхньоалеманські діалекти. Доцільно пригадати, що індоєвропейські племена гельветів та ретів заселяли територію сучасної Швейцарії. Гельвети були романізовані внаслідок підкорення в І ст. до н. е. римлянами. З V ст. н. е. на територію проникли германські племена алеманів, бургундів, остготів, які відтіснили ретів у гірські райони. Таким чином, етнічну основу німецькомовних швейцарців склали переважно алеманські племена [10, S. 9]. Алеманський діалектний ареал охоплює німецькомовну Швейцарію, Ліхтенштейн, австрійську федеральну землю Форарльберг, південні дві третини німецької федеральної землі Баден-Вюртемберг, південно-західну Баварію, Швабію. До баварського діалектного простору належать Австрія (крім федеральної землі Форарльберг), Верхня та Нижня Баварія, Верхній Пфальц, Верхня Франконія [14, S. 76].

Наступний крок полягає у виокремленні позначок, які вживаються в лексикографічних джерелах німецької мови для діатопічного маркування мовних одиниць. Словник Deutsches Universal wцrterbuch позначає територіальну належність 171 ремаркою [19, s. 11-14], із них 22 ремарки стосуються німецькомовних регіонів: alemannisch, bayrisch, berlinerisch, luxemburgisch, niederdeutsch, norddeutsch, nordostdeutsch, nordwestdeutsch, ostmitteldeutsch, ostniederdeutsch, ostpreuЯisch, pfдlzisch, preuЯisch, Rheinisch, schwдbisch, schweizerisch,sьdwestdeutsch, westdeutsch, westfдlisch, westmitteldeutsch, westniederdeutsch, wienerisch.

У словнику Redewendungen und sprichwцrtliche Redensartenдев'ять із десяти позначок територіального вживання позначають німецькомовні регіони: berlinerisch, norddeutsch, ostmitteldeutsch, цsterreichisch, schweizhochdeutsch та bayrisch, landschaftlich, sьddeutsch, westmitteldeutsch [20, S. 18]. Словник Langenscheidts GroЯwцrterbuchвикористовує ремарки norddeutscher, sьddeutscher, ostdeutscher Sprachgebrauch та скорочення: A- для мовного вживання в Австрії, CH- для мовного вживання у Швейцарії, D- для вживання в Німеччині [22, s. ХІХ]. Словник WцrterbuchderdeutschenGegenwartsspracheпозначає територіальне вживання 12 ремарками berlinisch, sьddeutsch, landschaftlich, mitteldeutsch, norddeutsch, nordwestdeutsch, nordostdeutsch, цsterreichisch, ostmitteldeutsch, schweizerisch. sьddeutsch, sьdwestdeutsch [24, s. 2?5].

Словник Hand wцrterbuch der deutschen Gegenwarts sprache вживає вісім позначок: berlinerisch, norddeutsch, ostmitteldeutsch, цsterreichisch, schweizhochdeutschта landschaftlich, sьddeutsch, westmitteldeutsch [21, s. 01-03]. Словник Wцrterbuch der deutschen Umgangssprache на позначення територіальної належності користується системою ремарок із 48 найменувань, із них 24 ремарки стосуються німецькомовних регіонів: alemannisch, badisch, bayrisch, deutsch, friesisch, hessisch, niederdeutsch, norddeutsch, oberdeutsch, oberцsterreichisch, obersдchsisch, цsterreichisch, ostmitteldeutsch, ostpreuЯisch, rheinisch, sдchsisch, schlesisch, schwдbisch, schweizerisch. steirisch, sьddeutsch, sьdwestdeutsch, westdeutsch, westfдlisch [23, s. ХІ-ХІІ]. Словник Variantenwцrterbuch містить такі позначки про варіювання мовних одиниць: A- Австрія, A-west- західнаАвстрія, CH- Швейцарія, CH-sьd- південнаШвейцарія, D- Німеччина, D-nordost- північно-східнаНімеччина, STIER- ПівденнийТіроль, LIE- Ліхтенштейн, LUX- Люксембург, BELG- Бельгія [25, S. 31]. Таким чином, на позначення гельветизмів у проаналізованих 7 лексикографічних джерелах німецької мови використовуються позначки CH, CH-sьd, schweizerischтаschweizhochdeutsch, знихтричі - schweizerisch,двічі - CH іschweizhochdeutsch,одинраз - CH-sьd.

Зазначимо, що мовознавці-сучасники розрізняють лексичні гельветизми та фразеологічні гельветизми [11, S. 201; 14, S. 76; 5, с. 383]. Гельветизми є частиною культурного спадку німецької мови у Швейцарії. У реєстри словників німецької мови вони можуть бути включені після перевірки й верифікації статусу Швейцарською спілкою німецької мови [10, S. 3]. Отже, позначка в одномовному тлумачному словнику німецької мови біля лексеми-гельветизму є надійним джерелом про її варіювання. Додамо, що у 2012 році серія словників Дуден поповнилася окремим довідником гельветизмів [10], який містить “специфічно швейцарську” лексику. Лексичними гельветизмами в словниковому складі швейцарського варіанта німецької мови рясніють категорії “Будинок та господарство”, “Продукти харчування”, “Право” [10, S. 82-83].

Фразеологічним гельветизмом уважають стандартномовну, тобто кодифіковану фразеологічну одиницю німецькомовної Швейцарії [14, с. 76]. Фразеологічний гельветизм слід відмежовувати від діалектної фразеологічної одиниці, яка може розглядатися гельветизмом у випадку вживання в літературному перекладі поза межами ареалу походження [11, S. 204; 14, S. 81]. Фразеологічні гельветизми повинні виявляти “сукупність категоріальних ознак - лексикографічних, функціональних, прагматичних, текстових, ареальних, інтерсуб'єктивних, темпоральних”. Представленість фразеологізму в новітніх швейцарських текстових масивах, висока частотність уживання, стандартно-літературне оформлення уможливлюють висновок про його статус як фразеологічного гельветизму [5, с. 383-384].

Лексикографічне маркування фразеологічних гельветизмів, зафіксованих новітніми лексикографічними довідниками німецької мови, зазнає критики. Емпіричне дослідження ареального поширення фразеологічних гельветизмів продемонструвало невідповідність між словниковою позначкою та мовленнєвою реальністю. Так, позначені як гельветизм фразеологізми durchs Band weg “ausnahmslos” коректно позначати ремаркою “австро- гельветизм”, Jetzt jagt es den Zapfen ab “Jetzt reicht es!” - “баваро-гельветизм”, kein Bьro aufmachen “keine Umstдnde machen” - “австро-алеманізм”, jmd. kann mir in die Schuhe blasen “jmd. soll mich in Ruhe lassen” - “південно-німецький ареал”, das Feuer im Elsass sehen “groЯe Schmerzen haben” - “регіональний гельветизм / швейцарський регіоналізм”. Маркування фразеологізму dastehen wie der Esel am Berg“von einer neuen Situation ьberfordert, ratlos stehen” відповідає мовній дійсності - це гельветизм [14, S. 85-91]. Аналіз результатів дослідження ареального поширення фразеологічних гельветизмів уможливлює два висновки: 1) про конкретизацію поняття “гельветизм” ареальними компонентами австро-гельветизм, баваро- гельветизм, австро-алеманізм, регіональний гельветизм, південно-німецький ареал;

2) про доповнення концепції плюрицентричності поняттям “плюриареальність” німецької мови [14, S. 97].

Лексикографічне маркування фразеологізмів німецького та австрійського варіантів німецької мови також піддається критиці в працях авторитетних мовознавців-сучасників Елізабет Пііраінен, Петера Ернста, тому що “часто не відповідає мовній реальності в межах Німеччини” [17, S. 364], не інформує “про джерела діатопічних позначок чи емпіричних даних” [16, S. 36], не враховує діатопічного, діастрального, діафазного аспектів [13, S. 340].

Отже, вивчення діатопічного маркування гельветизмів у лексикографічних довідниках сучасної німецької мови дозволяє сформулювати висновки. Швейцарський варіант німецької мови як плюрицетричної мови є рівноправною формою існування німецької мови зі своєю специфікою - диглосією, прикладом існування “єдності в розмаїтті”. В одномовному тлумачному словнику німецької мови позначка CH, CH-sьd, schweizerischчи schweizhochdeutschбіля лексичного гельветизму є достовірним джерелом інформації про його варіювання. Така сама позначка біля фразеологічного гельветизму видається ненадійним джерелом додаткової інформації про його варіювання. Точкою дотику фразеології та ареальної лінгвістики повинно стати діатопічне маркування не тільки фразеологічних гельветизмів, а й фразеологічних одиниць німецького та австрійського варіантів німецької мови. Діатопічні маркування фразеологізмів німецької мови потребують уточнення позначками австро-гельветизм, баваро-гельветизм, австро-алеманізм, регіональний гельветизм. Словники забезпечать користувачів достовірною інформацією, повідомляючи про джерела діатопічних позначок. Перспективними вбачаємо вивчення лексичних і фразеологічних гельветизмів у творах сучасних швейцарських письменників та рецепцію гельветизмів мешканцями німецькомовної Швейцарії.

Література

1. Володіна ТС. Неоніми метамови лінгвістики: перекладацький та лексикографічний аспект / ТС. Володіна // Вісник Житомир. держ. ун-ту імені Івана Франка: Філологічні науки. - Вип. 1 (83). - Житомир, 2016. - С. 23-29.

2. Кочерган М.П. Загальне мовознавство : підручник / Михайло Петрович Кочерган. - К. : Академія, 2003. - 464 с.

3. Левицький В.В. Лексикологія німецької мови : посібник / В.В. Левицький. - Вінниця : Нова книга, 2014. - 392 с.

4. Максименко Н.А. Австрійський та швейцарський варіанти німецької літературної мови / Н. А. Максименко // Наукові праці Чорноморськ. держ. ун-ту імені Петра Могили комплексу “Києво-Могилянська академія”: Філологія. Мовознавство. - 2009. - Вип. 106. - С. 31-35.

5. Остапович О.Я. Когнітивні та корпусні критерії визначення статусу фразеологічних гельветизмів / О.Я. Остапович // Науковий вісник Волин. держ. ун-ту імені Лесі Українки. - 2007. - Вип. 4. - С. 380-385.

6. Остапович О.Я. Про новітню концепцію тлумачного словника сучасної німецької мови “Variantenwцrteibuch des Deutschen. Die Standardsprache in Цsterreich, der Schweiz und Deutschland sowie in Liechtenstein, Luxemburg, Ostbelgien und Sьdtirol” Ульріха Аммона / О.Я. Остапович, Е.Я. Варениця // Наукові записки. Серія Філологічна. - 2010. - Вип. 14. - С. 433-438.

7. Остапович О.Я. Когнітивні преференції мовців-носіїв національно-державних варіантів сучасної німецької мови у царині фразеології. Експериментальні підходи / О. Я. Остапович, Е. Я. Варениця // Наукові записки Нац. ун-ту “Острозька академія”. Серія : Філологічна. - 2013. - Вип. 37. - С. 329-334.

8. Юханов О.С. Німецька лексикологія (лекції, тестові завдання, терміни) : навчальний посібник / Олександр Сергійович Юханов. - К. : Ленвіт, 2008. - 124 с.

9. Ammon U. Die deutsche Sprache in Deutschland, Цsterreich und der Schweiz: Das Problem der nationalen Varietдten. / Ulrich Ammon. - Berlin, New York : de Cruyter. 1995. - 576 S.

10. Bickel H., Landolt C. Duden. Schweizerhochdeutsch. Wцrterbuch der Standardsprache in der deutschen Schweiz. Schweizerischer Verein fьr die deutsche Sprache / Hans Bickel, Christoph Landolt. - Mannheim, Zьrich : Dudenverlag, 2012. - 97 S.

11. Burger H. Phraseologie. Eine Einfьhrung am Beispiel des Deutschen / Harald Burger. - Berlin : Erich Schmidt, 2010. - S. 239.

12. Clyne M.G. Language and society in the German-speaking countries / Michael Georg Clyne. - Cambridge : Cambridge University Press. - 205 p.

13. Emst P. Цsterreichische Phraseologismen als Teil des цsterreichischen Deutsch und ihre Stellung innerhalb der gesamtdeutschen Phraseologie / Peter Ernst // Phraseologie disziplinдr und interdisziplinдr. - Hrsg. Csaba Fцldes. - Tьbingen : Gunter Narr. - 2009. - S. 339-350.

14. Juska-Bacher B. Helvetismen: nationale und areale Varianten? Kodifizierung und sprachliche Realitдt / Britta Juska-Bacher // Yearbook of Phraseology. - Vol. 2. - Berlin / Boston : de Gruyter, 2011. - S. 71-108.

15. Mьller M. Chunsch druus? Schweizerdeutsch verstehen - die Deutschschweiz verstehen / Martin Mьller, Lukas Wertenschlag, Sabrina Gerhartl u.a. - Bern : Schulverlag, 2009. - S. 204-205.

16. Piirainen E. “Landschaftlich”, “norddeutsch” oder “berlinisch”? Zur Problematik diatopischer Markierung von Idiomen / Elisabeth Piirainen // Deutsch als Fremdsprache. Zeitschrift zur Theorie und Praxis des Deutschunterrichts fьr Auslдnder. - 2002. - Heft 1. - S. 36-40.

17. Piirainen E. Phraseologie und Areallinguistik: ein interdisziplinдrer Forschungsansatz / Elisabeth Piirainen // Phraseologie disziplinдr und interdisziplinдr. - Hrsg. Csaba Fцldes. - Tьbingen : Gunter Narr. - 2009. - S. 361-372.

18. Tymtschenko Ye. Der plurizentrische Ansatz in neueren DaF-Lehrwerken // Україна та німецькомовні країни в діалозі літератур, мов та культур: Матеріали ХХ Міжнародної науково-практичної конференції Асоціації українських германістів (27-28 вересня 2013 р.). - Львів : ПАІС, 2013. - C. 261-267.

Размещено на Allbest.ru