Інтенсивність у фразеології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний лінгвістичний університет

Інтенсивність у фразеології

Гамзюк M. B.

Стаття присвячена дослідженню шляхів та механізмів створення інтенсивності фразеологічних одиниць німецької мови та її модифікації. Зважаючи на різні ступені ознаки та різні способи їх вербалізації. простежується роль інтенсивності у процесі формування цілісного фразеологічного значення. Ступінь варіювання інтенсивності ознаки аналізувалися в плані взаємодії кількісних та якісних змін

Ключові слова: категорія інтенсивності ознаки, міра, градуальність, інтенсема, первинний фразотвір, вторинний фразотвір.

фразеологічний німецький мова

The article is devoted to research of ways and mechanisms of creation and intensity change in phraseological units in German. Considering different marking degrees of the attribute the ways of its verbal representation are traced within the process of the integral phraseological meaning formation. The attribute intensity degree has been ranged and thoroughly analyzed in terms of quantitative and qualitative interaction.

Key words: category of the attribute intensity, graduation scale, intensema, primary phrase-formation, secondary phrase-formation.

Серед питань, що розв'язуються в межах сучасної парадигми лінгвістики, на одне з пріоритетних місць висувається проблема когнітивно-семантичних просторів та їх розбудови в межах певних лексико-фразеологічних систем. Чільне місце в ній посідають питання створення, модифікації та варіювання значень у контексті різних типів фразотворення. Зокрема це стосується і феномена “інтенсивність”, лінгвістична невизначеність якого зумовлює звернення дослідницької уваги до сучасних наукових міждисциплінарних напрацювань.

Поняття інтенсивності ознаки становить значний інтерес із погляду пізнавального сприйняття дійсності. У процесі перетворення явищ дійсності у факти мови, що втілюють у життя суспільний досвід її носіїв, значну роль відіграє непряма (фразеологічна) номінація, у результаті якої з'являються комплексні вербальні знаки з чітко вираженою номінативно-експресивною функцією.

В основу цієї роботи покладено аналіз структурно-семантичних видозмін мовних одиниць під час первинного та вторинного фразотворчих процесів, результатом яких є створення фразеологічних одиниць (далі - ФО). Незважаючи на те, що лінгвістична література приділяє помітну увагу вивченню засобів інтенсифікації висловлення на матеріалі різних мов, слід зауважити, що системне дослідження категорії інтенсивності певної семантичної ознаки фразеологічних одиниць у мовознавчих студіях усе ще відсутнє.

При порівнянні фразеологізмів, які мають ідентичний емотивний тон, можна помітити в них різну інтенсивність вияву емоції. Інтенсивність як лінгвістична категорія, вказує на ступінь якості, міру кількості, іншими словами, називає об'єктивну кількісну визначеність тієї або іншої ознаки. Інтенсивність властива як предметно-логічному, так і емотивному значенню мовних одиниць.

В. Г Гак розрізняє два види інтенсивності мовного вираження емоцій: кількісну й якісну [1, с. 648]. Якісна інтенсивність полягає у виборі сильнішої мовної одиниці із синонімічного ряду. Інтенсивність емотивної або емотивно маркованої одиниці виявляється лише в порівнянні з іншими одиницями, які виражають певну ознаку, тобто мають ідентичне предметно-логічне чи емотивне значення. Так, наприклад, градація емоції здивування представлена у фразеологічних одиницях ein Auge werfen; in Erstaunen geraten; die Augen aufmachen; die Ohren aufmachen; sein blaues Wunder erleben; Bauklцtze staunen; wie ein Auto gucken; mit den Ohren schlackern; die

Augen und Ohren aufmachen; ganz Auge und Ohr sein; Augen und Nase aufsperren; Augen quellen j-m aus dem Kopf; Mund und Augen aufreiЯen; j-m vergeht Sehen und Hцren. У наведених прикладах фразеологізми розташовані за зростанням інтенсивності вираження емоції здивування.

Кількісна інтенсивність полягає в конвергенції емотивно маркованих компонентів у складі фразеологічної одиниці, напр.: Das ist ja die Hцhe! Засобами створення інтенсивності у фразеологізмі є: вигукова інтонація, емотивна (модальна) часткаja, емотивно переосмислений іменник Hцhe, переосмислення синтаксичної структури розповідного речення внаслідок нав'язування йому вигукової інтонації. Якісну ж інтенсивність лінгвісти пов'язують з такими явищами, як фразеологічна образність, оцінність, переосмислення основного значення. Наприклад, німці надмірне хвилювання (“він собі місця не знаходить”) порівнюють із хворим шпаком: es reiЯt ihn `rum wie einen kranken Star. Відомо, що шпаки є неспокійними, постійно зайнятими птахами, які відпочивають лише короткий час з тим, щоб потім знову взятися за яку-небудь роботу. Тобто для шпака така неспокійна поведінка є нормою, яку німецька нація, відома своєю стриманістю, сприймає як відхилення від норми.

Дуже часто у створені інтенсивності вираження емоції фразеологічною одиницею використовуються обидва прийоми, напр.: Halte den Mund! >Halte die Fresse! Лексема Fresse є емотивно маркованою порівняно із словом Mund, яке є стилістично нейтральним. Субституція збільшує інтенсивність вираження емоції фразеологізмом, до складу якого вона входить.

При взаємодії кількісної й якісної інтенсивності відбувається вибір із синонімічного ряду емотивно маркованих одиниць: лексем та синтаксичних конструкцій, які є компонентами фразеологізму. Категорію інтенсивності ознаки ми кваліфікуємо як якісно-кількісне явище, що служить для відображення кількісних градацій певної ознаки на шкалі градуальності.

І. І. Туранський [5, с. 53] та І. І. Убін [6, с. 7] уперше зробили спробу виміряти інтенсивність вияву ознаки за допомогою шкали, на якій інтенсема є дискретним її показником, оскільки вона сигналізує про позицію суперординарної якості ознаки стосовно до еталона-норми: groЯe Klasse < grцЯere Klasse < ganz groЯe Klasse.

Залежно від експліцитної чи імпліцитної репрезентації феномена інтенсивності деякі дослідники встановлюють у межах корпусу ФО групу з нульовою інтенсивністю, напр.: Bescheid wissen [2, с. 6]. Нульова інтенсивність ознаки розуміється як локалізація ФО на шкалі інтенсивності в точці відліку, що відповідає нормі цієї ознаки: chinesisch fьr j-n sein («vцllig unverstдndlich fьr j-n sein u. daher einem Gesprдch, einer Erklдrung o.Д. nicht folgen kцnnen»). Вона свідчить про наявність ознаки, а не про міру її вияву. Проте не можна не погодитися також з думкою тих фразеологів, які відзначають, що для вираження нейтральних з погляду інтенсивності емоцій, як правило, використовуються неідіоматичні засоби мови. Потреба вжити ідіому виникає в мовця з відчуттям, що стандартне позначення здається в цьому випадку недостатньо виразним [4, c. 41]. Фразеологічна система містить більшу градацію вираження емотивності порівняно з лексичною. Так, синонімами дієслова wundern, що також виражає здивування, є staunen, erstaunen, glotzen, ьberraschen. Таким чином, фразеологізми здатні точніше, ніж слова передавати шкалу почуттів людини.

Мотивація мовленнєвої інформації підлягає реалізації у ФО. Внаслідок фразеологічної диференціації відбувається розщеплення слова (нейтралізація предметно-логічних сем у значеннєвій структурі слова; зміна внутрішньої форми слова, мотиваційна база ФО), яке супроводжується утворенням нових рис у структурі значення ФО. Дериваційна база служить основою утворення фразеологізмів як за первинного (ФО утворюється на основі слів, словосполучень і речень), так і за вторинного фразотворчого процесу (ФО утворюється на основі стійких мікротекстів фразеологічного та нефразеологічного характеру).

За первинного фразотворення виникає в основному якісна інтенсивність ознаки, яка багато в чому залежить від інтра- та екстралінґвальних чинників. Детермінуючись передусім територіальними чинниками, способом життя, традиціями, культурою, економічним становищем тощо, екстралінґвальні фактори найактивніше сприяють кодуванню та декодуванню сили вияву інтенсивності ознаки у ФО.

Такі позамовні чинники природного характеру, як порівняння з певним об'єктом позамовної дійсності, впливають на ступінь вияву феномена інтенсивності у ФО через суспільне ставлення до тих чи інших явищ. Цей сформований у свідомості образ-еталон переноситься на людину та набуває негативно забарвлених конотацій у фразеологізмах на позначення інтелектуальних здібностей людини. Наприклад, об'єкт die Kuh (“корова”) асоціюється за моделлю метафоричного переосмислення з образом товстої, нерозумної, повільної людини, яка постійно жує, а тому й мало мислить. Пор.: von etw. soviel verstehen wie die Kuh vom Sonntag (Brezelbacken) (груб.) “нічого не тямити в чомусь”.

Аналіз процесів впливу та змін інтенсивності вияву ознаки в ході перетворення ФО здійснюється за трьома основними моделями первинного фразотворення: лексичною, граматичною та лексико-граматичною.

Для вторинного фразотворчого процесу характерна як якісна, так і кількісна моделі конституювання інтенсивності. Виходячи з того, що корпус ФО у своєму розвитку постійно підлягає якісним і кількісним трансформаціям, значна увага приділяється опису процесів збільшення та зменшення інтенсивності цієї ознаки. Тут відбуваються активні модифікаційні процеси у ФО з інваріантним значенням “інтелектуальні здібності людини”, причому на основі стійких мікротекстів фразеологічного та нефразеологічного плану. При вторинному фразотворенні підсилення цієї ознаки відбувається внаслідок субституції компонентного складу, граматичної та орфографічної модифікації компонентів, розширення чи звуження значення, а також контамінації. Серед процесів, які регулюють вияв інтенсивності ознаки, найбільшими преференціями користується субституція компонентного складу ФО, тоді як розширення, контамінація та звуження лише доповнюють цей арсенал.

Значне підсилення інтенсивності прояву ознаки відбувається внаслідок кількісного збільшення компонентного складу фразеологізмів (кількісна інтенсивність). Лексичні одиниці, які виступають розширювачами ФО, одночасно сигналізуючи про інтенсивність, утворюють двочленну систему, частини якої складаються зі слів-підсилювачів (сприяють більшій актуальності ознаки) і слів-інтенсифікаторів (мають “внутрішній інтенсив”). Модифікація фразеологічного значення у процесі діахронічного варіювання є засобом підсилення ознаки й “оновлення” образу. Вона відбувається:

а) збільшенням ступеня ознаки, кількості тощо: blau sein wie tausend > zehntausend Mann. Зміни інтенсивності вираження емоцій у фразеологізмах цієї групи найнаочніше спостерігаються на сталих виразах з компонентами-числівниками. Напр., фразеологізм j-n auf achtzig bringen імпліцитно виражає значення “довести когось до крайньої межі сказу”, бо ще незатемнена вмотивованість цього фразеологізму повертає нас у ті часи, коли обмеження швидкості легкового автомобіля на автобані становило 80 км/год. Компонент-числівник цієї ФО сам по собі вже передає кількісне значення ступеня, висловлюючи почуття, яке виходить за межі стандарту (тобто можна говорити про якісну інтенсивність). Наступні субститути відповідних фразеологізмів j-n auf hundert bringen та j-n auf hundertachtzig bringen виражають ступінь ступеня, підкреслюючи інтенсивність вияву почуття роздратування, а отже, в цих випадках ми маємо справу з інтенсивністю кількісною. Подібний же процес можна спостерігати й у ФО: ьber beide Backen grinsen/ strahlen > ьber alle vier Backen grinsen / strahlen. Обидва фразеологізми означають “виглядати помітно щасливим, радісним”, проте похідна ФО через гумористичне збільшення кількості (за тим самим принципом, що у фразеологізмах alle viere von sich strecken, auf allen vieren) виражає емоцію інтенсивніше.

Числівниковий компонент hundert у вихідному фразеологізмі Freunde in der Not gehn hundert auf ein Lot слугує як кількісне позначення суперлатива, у похідній ФО цей самий семантичний аспект ще більше гіперболізується за допомогою іншого компонента-числопозначення: Freunde in der Not gehn tausend auf ein Lot. Заміна числівникових компонентів у наступних ФО також відбиває тільки що описаний зсув значення в бік гіперболізації: drei > sieben usw. Meilen gegen den Wind ; ein Gesicht machen wie drei (> sieben > acht > zehn > vierzehn) Tage Regenwetter , den Hut auf halb acht (> elf > halb zwцlf > halb dreizehn) setzen (aufhaben).

Не менш помітну зміну інтенсивності вираження емоцій спостерігаємо й у фразеологізмах, де в разі заміни компонентів підвищується питома вага абсурдності в образності в похідному фразеологізмі порівняно з вихідним. Так, у ФО ich denk, mich tritt ein Pferd при субституції виділених компонентів відбувається інтенсифікація вияву емоції здивування: Ich denk, mich kьsst /knutscht ein Elch. Такі заміни утруднюють процес сприйняття і привертають увагу слухача, а це сприяє підвищенню експресивності. В основі цих субституцій лежить один принцип: чим більш несподіване порівняння, тим яскравіший образ, чим яскравіший образ, тим виразнішим стає похідний фразеологізм порівняно з вихідним. Крім того, результатом подібних трансформацій стає те, що зі збереженням значення фразеологізму відчутно змінюється й інтенсивність вияву емоції;

б) у другій групі градаційного варіювання субституцією лексичних компонентів досягається, на думку О. І. Діброви [3, c. 167], підвищення експресії (яку дослідниця розуміє, як емоційну виразність): j-n achtkantig hinauswerfen /hinausschmeiЯen; sich mit etwas begraben /einsargen lassen kцnnen. hungrig wie ein Wolf sein - “groЯen Hunger haben” >hungrig wie ein Bдr sein - “sehr hungrig sein”. Загальновідомим є те, що ведмідь є більшим за вовка, з чого робиться висновок, що другий фразеологізм виражає більшу міру голоду.

Отже, в обох представлених групах градаційного варіювання відбувається модифікація інтенсивності емотивності, у першому випадку це досягається шляхом зміни ступеня вираження ознаки відповідним компонентом, в другому - вживанням маркованого компонента замість нейтрального.

Інтенсивність може змінюватися також внаслідок модифікації компонентів базової фразеологічної одиниці. Це відбувається двома способами.

У результаті заміни однини на множину іменників і навпаки: die Hand im Spiel haben > seine Hдnde im Spiel haben. На нашу думку, числову субституцію можна розглядати як спробу додати до вже наявної у ФО якісної інтенсивності (утвореної за допомогою таких лінгвістичних явищ, як фразеологічна образність, оцінність, переосмислення основного значення), напр.: hungrig wie ein Wolfsein, інтенсивність кількісну, що передбачає вживання якогось інтенсифікатора, у ролі якого може виступити і множинна форма відповідного компонента: hungrig wie die Wцlfe sein. У наступних паралельно існуючих у наш час ФО йдеться про різні засоби створення інтенсивності - зміною образу: j-m ein Loch in den Bauch reden , im Sturm erprobt або граматичним елементом (у цьому разі - числом або числом у поєднанні зі словами-підсилювачами: viel, alle тощо): j-m Lцcher in den Bauch reden, in (vielen) Stьrmen erprobt.

До цієї групи залучаємо фразеологізми, компоненти яких зазнали субституції за принципом “множина > невизначена кількість”. Так, і ФО Flцhe hьten, і похідна від неї lieber Sack [voll] Flцhe hьten означають “lieber alles andere tun”, однак друга, через присутність у її складі компонентів, які вказують на явно більшу, хоча й невизначену кількість, виражає емоцію інтенсивніше. Пор. також: wie Mьcken angeben > angeben wie eine Tьte voll Mьcken.

Заміна часових форм також може викликати зміни в інтенсивності. Показовим у цьому плані є ФО, ядром яких є: Denkste! “Das war ein Irrtum! Das stimmt nicht! Das hast du dir so gedacht!” (“Denkste” ist die berlinerische Aussprache von “Denkst du”, welches wiederum eine Abkьrzung darstellt von “das denkst du dir (wohl) so, aber du irrst dich”) > Haste gedacht! “Daraus wird nichts! Das werde ich zu verhindern wissen!”.

Заміна звичайного ступеня порівняння найвищим виражає згідно із законами граматики найбільшу інтенсивність, напр.: Das ist der reine Mord! > Das ist der reinste Mord!, es ist hohe Zeit > es ist [die] hцchste Zeit; es ist [die] allerhцchste Zeit, Der rechte Weg ist wenig / am wenigsten betreten.

Таким чином, становлення інтенсивності ознаки при первинному фразотворенні відбувається через взаємодію мотивації мисленнєвого процесу, дериваційних та екстралінгвальних чинників на основі слів, словосполучень і речень. До лексико-семантичних засобів становлення інтенсивності зазначеної ознаки у ФО належать метафоричне та метонімічне переосмислення, елімінація відтінків значення, суміщення несумісних понять, мейозис, оксюморон. Лексико- граматичними засобами її утворення є: експлікація початкової форми, фразеологічна диференціація, перифрази, евфемізми, лексико-синтаксичні зсуви. До граматичних засобів відтворення інтенсивності ознаки у фразеологічних одиницях належать “підсилювальний” синтаксис, часові форми дієслова, ступені порівняння прикметників / прислівників тощо. Фонетичні засоби (зміна основного тону, фразовий, логічний та емфатичний наголоси, сила голосу, чергування темпу, паузація, алітерація), сприяють підсиленню якісних показників інтенсивності у процесі первинного фразеотворення, у межах якого конституюється в основному якісна інтенсивність.

Для вторинного фразотворчого процесу характерна як якісна, так і кількісна моделі конституювання інтенсивності. Тут відбуваються активні модифікаційні процеси у ФО з інваріантним значенням “інтелектуальні здібності людини”, причому на основі стійких мікротекстів фразеологічного та нефразеологічного плану. При вторинному фразотворенні підсилення цієї ознаки відбувається внаслідок субституції компонентного складу, граматичної та орфографічної модифікації компонентів, розширення чи звуження значення, а також контамінації. Серед процесів, які регулюють вияв інтенсивності ознаки, найбільшими преференціями користується субституція компонентного складу ФО, тоді як розширення, контамінація та звуження лише доповнюють цей арсенал.

Спостерігається помітне підсилення інтенсивності вияву ознаки внаслідок кількісного збільшення компонентного складу фразеологізмів (кількісна інтенсивність). Лексичні одиниці, які виступають розширювачами ФО, одночасно сигналізуючи про інтенсивність, утворюють двочленну систему, частини якої складаються зі слів-підсилювачів (сприяють більшій актуальності ознаки) і слів-інтенсифікаторів (мають “внутрішній інтенсив”). Модифікація фразеологічного значення у процесі діахронічного варіювання є засобом підсилення ознаки й “оновлення” образу.

Література

Гак В. Г. Языковые преобразования / Владимир Григорьевич Гак. - М. : Языки русской культуры, 1998. - 768 с.

Гурко М. 3. Категорія інтенсивності в сучасній німецькій фразеології (на матеріалі фразеологічних одиниць тематичної групи “інтелектуальні здібності людини”) : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04 - германські мови / М. 3. Гурко. - Запоріжжя : ЗНУ 2006. - 20 с.

Диброва Е. И. Вариантность фразеологических единиц в современном русском языке / Е. И. Диброва. - Ростов : Изд-во Ростов. ун-та, 1979. - 192 с

Добровольский Д. О. Национально-культурная специфика во фразеологии // Вопросы языкознания, 1997. - № 6. - С. 37-49.

Туранский И. И. Семантическая категория интенсивности в английском языке / И. И. Туранский. - М. : Высш. шк., 1990. - 240 с.

Убин И. И. Лексические средства выражения категории интенсивности на материале русского и английского языков : автореф. дис. ... канд. филол. наук : 10.02.01 - русский язык / И. И. Убин. - М. : МГПИИЯ им. М.Тореза, 1974. - 27 с.

Размещено на Allbest.ru