Главная Коллекция "Revolution" Иностранные языки и языкознание Довжина кореневої морфеми в готській мові (на матеріалі лексикографічних джерел)

Довжина кореневої морфеми в готській мові (на матеріалі лексикографічних джерел)

Особливості розподілу кореневих морфем за довжиною в готській мові. На основі статистичного аналізу виявлено залежність довжини кореня від його походження, виявлено також тенденцію, яка може свідчити про залежність довжини кореня від початкової фонеми.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 17.02.2021
Размер файла 323,7 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Довжина кореневої морфеми в готській мові

(на матеріалі лексикографічних джерел)

Субота С.В.

Київський національний лінгвістичний університет

У статті досліджено особливості розподілу кореневих морфем за довжиною в готській мові. На основі статистичного аналізу виявлено залежність довжини кореня від його походження, виявлено також тенденцію, яка може свідчити про залежність довжини кореня від початкової фонеми.

Ключові слова: довжина, фонемна структура, середня довжина, коренева морфема, початкова фонема, етимологічний чинник.

The article deals with the distribution of the root morpheme length in Gothic. The results of statistical analysis showed the dependence of the length of root morphemes on their etymology.

The results of this study also revealed a tendency that can indicate the dependence of the length of root morphemes on their initial phoneme.

Key words: length, phonemic structure, average length, root morpheme, initial phoneme, etymological factor.

Довжина мовних одиниць слугує їх важливою структурною характеристикою, яка забезпечує цінні відомості для різних галузей лінгвістики. Так, наприклад, довжина слова у фонемах, як свідчать результати досліджень, слугує вагомим як стилеметричним [2; 7; 8], так і типологічним критерієм [1; 10; 12]. Незважаючи на важливість даних про розподіл довжини мовних одиниць для типологічної класифікації мов, розв'язання проблем прикладної лінгвістики, стилеметрії та ряду інших завдань, нам поки що відомо мало досліджень довжини мовних одиниць на матеріалі готської мови [3]. Дослідження кореневої морфеми у фонемах на матеріалі готської мови відсутні. морфема готська мова

Об'єктом цього дослідження слугує фонемна структура кореневої морфеми в готській мові, предметом - довжина як одна з основних характеристик фонемної структури кореня та чинники, що на неї впливають: початкова фонема та походження кореня.

Матеріал дослідження - 382 кореневі морфеми, дібрані в результаті механічної вибірки (кожна п'ята сторінка) зі словника готської мови [15].

Метою статті є виявлення закономірностей у фонемній організації готських коренів з погляду кількості фонем (включаючи повторюваність), що визначається в науковій термінології як довжина.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

- дослідити розподіл кореневих морфем за довжиною;

- визначили середню довжину кореня;

- виявити, чи впливають початкова фонема кореня та його походження на розподіл кореневих морфем за довжиною в готській мові.

У межах досліджуваного масиву було виявлено корені довжиною від одної (наприклад, et /e:t/ - af-etja “ненажера” [15, c. 396]) до дев'яти фонем (praizbytair /prezbi'ter/ - praizbytairei “пресвітерія, рада священиків” [15, c. 456]). Восьмифонемних коренів у досліджуваному масиві не виявлено.

Відповідно, було виокремлено сім класів, кожний з яких представлений різною кількістю коренів [див. табл.1].

Таблиця 1

Розподіл кореневих морфем за довжиною в готській мові

Кількість фонем

Абсолютна частота

Відносна частота

2

24

6,27 %

3

178

46,6 %

4

140

36,65 %

5

30

7,84 %

6

8

3,08 %

7

1

0,26 %

8

-

-

9

1

0,26 %

2

382

100,96 %

Як видно з табл. 1, частота шести-, семи- та дев'ятифонемних кореневих морфем невисока, п'яти- та двофонемні корені мають вищу частоту, високу частоту мають чотирифонемні корені. Найчастотнішими в готській мові є трифонемні корені (див. рис.1).

Рис. 1. Діаграма розподілу довжини кореневої морфеми в готській мові

Тут:

xi - довжина кореня у фонемах; ni - кількість коренів кожної довжини

Кількість три- та чотирифонемних коренів становить 83,2 %, п'яти- та двофонемних - 14,1 %, шести-, семи- та дев'ятифонемних - лише 3,6 % від загальної кількості коренів досліджуваного масиву.

Обчислюємо середню довжину кореневої морфеми що вираховується за формулою:

Тут:

xі- довжина кореня у фонемах;

ni - кількість коренів кожної довжини.

Щоб простежити, наскільки показники довжини кореневої морфеми в готській мові відхиляються від середньої довжини, потрібно обчислити міру коливання середньої довжини кореня за формулою:

xі - довжина кореня у фонемах;

- середня довжина кореня;

nі - кількість коренів кожної довжини.

Таким чином, міра коливання середньої довжини становить 0,05, відхилення довжин від середньої має такий вигляд: xt - довжина кореня у фонемах;

x - середня довжина кореня;

пі - кількість коренів кожної довжини.

Інакше кажучи, якщо ми організуємо інших 100 вибірок зі словника готської мови, то в 68 з них середня довжина кореневої морфеми має становити від 3,5 до 3,6 фонем. Інтервал коливання середньої довжини в 95 зі 100 має бути від 3,45 до 3,65 фонем, а в 99 з 100 - від 3,4 до 3,7.

Рис. 2. Смуга коливання Х+2 Gx кореневої морфеми

Отже, середня довжина кореневої морфеми в готській мові дорівнює 3,55 фонем, при цьому в межах статистично допустимих 95 % ми можемо стверджувати, що середня довжина кореня коливається в межах від 3,45 до 3,65 фонем (див. рис. 2).

Розглянемо тепер питання про те, від чого залежить розподіл кореневих морфем за довжиною. Як свідчать результати ряду досліджень, довжина фонемосполучень у текстах різних стилів залежить від частоти фонем [9], довжина слова як у словнику [10; 11], так і в текстах різних стилів залежить від початкової фонеми [5; 8]. Чи залежить довжина кореневої морфеми від початкової фонеми? Є. І. Гороть у порівняльному дослідженні фонемної структури кореневої морфеми і складу на матеріалі сучасної англійської мови доводить залежність розподілу кореневих морфем за довжиною від початкової фонеми [4]. А чи існувала така залежність у готській мові? Щоб дізнатися відповідь на це питання, необхідно розподілити досліджуваний масив коренів на сукупності, в кожній з яких кореневі морфеми будуть згруповані відповідно до початкової фонеми.

Ми виявили, що переважна більшість кореневих морфем мають у початковій позиції приголосну - 91,88 %, кількість голосних фонем у початковій позиції незначна і становить 8,12 % від загальної кількості коренів досліджуваного масиву [табл. 2, 3].

Таблиця 2

Розподіл готських коренів за початковою голосною

Початкова

фонема

Двофонемні

корені

Трифонемні

корені

Чотирифонемні

корені

П'ятифонемні

корені

Шестифонемні

корені

Семифонемні

корені

Дев'ятифонемні корені

Абсолютна

частота

Відносна частота

/і/

1

-

-

-

-

1

-

2

0,52 %

/є/

1

-

1

-

-

-

-

2

0,52 %

/a/

4

4

-

-

-

-

-

8

2,1 %

/є:/

-

4

1

-

-

-

-

5

1,31 %

/o:/

1

-

-

-

-

-

-

1

0,26 %

/u:/

1

-

-

-

-

-

-

1

0,26 %

/u/

-

1

-

-

1

-

-

2

0,52 %

/ai/

3

1

-

1

-

-

-

5

1,31 %

/au/

5

-

-

-

-

-

-

5

1,31 %

Ј

16

10

2

1

1

1

-

31

8,12 %

Таблиця 3

Розподіл готських коренів за початковою приголосною

Початкова

фонема

Двофонемні

корені

Трифонемні

корені

Чотирифонемні

корені

П'ятифонемні

корені

Шестифонемні

корені

Семифонемні

корені

Дев'ятифонемні кореніfcc

Абсолютна

частота.

Відносна

частота

/Р/

-

1 (0,6 %)

4 (2,9 %)

3 (10,35 %)

4

-

1

13

3,4 %

/ь/

1

10 (5,95 %)

12 (8,7 %)

6 (20,69 %)

1

-

-

30

7,85 %

/t/

1

9 (5,36 %)

4 (2,9%)

1 (3,45 %)

-

-

-

15

3,93 %

/d/

-

6 (3,57 %)

3 (2,17 %)

1 (3,45 %)

-

-

-

10

2,62 %

/к/

-

5 (2,98 %)

4 (2,9 %)

-

-

-

-

9

2,36 %

/g/

-

11 (6,55 %)

8 (5,8 %)

1 (3,45 %)

-

-

-

20

5,24 %

/q/

-

4 (2,38 %)

3 (2,17 %)

-

-

-

-

7

1,83 %

/f/

-

9 (5,36 %)

10 (7,25 %)

-

-

-

-

19

4,97 %

/0/

-

7 (4,16 %)

13 (9,42 %)

3 (10,35 %)

1

-

-

24

6,28 %

/h/

-

17 (10,12 %)

14 (10,15 %)

-

-

-

-

31

8,12 %

/hw/

-

2 (1,19 %)

-

-

-

-

-

2

0,52 %

/s/

4

23 (13,69 %)

32 (23,19 %)

13 (44,83 %)

1

-

-

73

19,2 %

/m/

1

17 (10,12 %)

10 (7,25 %)

1 (3,45 %)

-

-

-

29

7,59 %

/п/

1

3 (1,78 %)

1 (0,72 %)

-

-

-

-

5

1,31 %

/г/

-

4 (2,38%)

1 (0,72 %)

-

-

-

-

5

1,31 %

/і/

-

23 (13,69 %)

4 (2,9 %)

-

-

-

-

27

7,07 %

/j/

-

1 (0,6 %)

-

-

-

-

-

1

0,26 %

/w/

-

16 (9,53 %)

15 (10,87 %)

-

-

-

-

31

8,11 %

/z/

-

-

-

-

-

-

-

-

0 %

8

7

1

_ _ .

Ј

168

138

29

-

351

91,88 %

Зважаючи на те, що кількісні показники початкових голосних невисокі [див. табл. 2], їх кількість є недостатньою для отримання достовірних висновків, тому для нашого аналізу ми використаємо лише дані розподілу кореневих морфем за початковою приголосною. При цьому для аналізу ми можемо лише взяти показники три-, чотири- та п'ятифонемних коренів, корені інших довжин аналізувати недоцільно, оскільки, як видно з таблиці 3, їх кількість дуже незначна.

Аналіз таблиці 3 показує, що розподіл частоти початкової приголосної для три-, чотири- та п'ятифонемних коренів різний: одні фонеми в початковій позиції представлені невеликою кількістю коренів, інші - досить значною кількістю кореневих морфем, наприклад, фонема /п/ починає 4 корені, тоді як фонема /Ь/ - 28 коренів [див. табл. 3]. Для того, щоб зіставити ці показники, доцільно в нашому випадку використати порівняння за відносними частотами.

Якщо довжина кореневої морфеми залежить від початкової фонеми, то зі зростанням фонемної довжини кількість коренів з даною початковою фонемою має або збільшуватися, або ж зменшуватися. Перевіримо це припущення, розподіливши початкові приголосні три-, чотири- та п'ятифонемних коренів у досліджуваному масиві на такі групи:

1) Початкові фонеми, частота яких зростає зі збільшенням довжини кореня: /р/, /b/, /f/, /0/, /h/, /s/, /w/;

2) Початкові фонеми, частота яких спадає зі збільшенням довжини кореня: /k/, /g/, /q/, /m/, /п/, /г/, /]/;

3) Початкові фонеми, частота яких коливається зі збільшенням довжини кореня: /t/, /d/;

Як бачимо, на нашому матеріалі ми можемо лише говорити про можливу наявність залежності, оскільки в деяких початкових фонемах при аналізі їх відносної частоти спостерігається тенденція до зростання частоти зі збільшенням довжини кореня (наприклад, фонема /s/ починає 13,69 % трифонемних, 23,19 % чотирифонемних та 44,83 % п'ятифонемних коренів), для інших фонем властива тенденція до спаду частоти зі збільшенням довжини кореня (наприклад, фонема /g/ починає 6,55 % трифонемних, 5,8 % чотирифонемних та 3,45 % п'ятифонемних коренів. Разом з тим, у межах досліджуваного масиву існує невелика група початкових фонем, частота яких коливається зі збільшенням довжини кореня (наприклад, фонема /t/ починає 5,36 % трифонемних, 2,9 % чотирифонемних та 3,45 % п'ятифонемних коренів), крім того, наявні також фонеми, які або представлені поодинокими випадками (/hw/, /j/), або взагалі не засвідчені в початковій позиції коренів (/z/) [див. табл. 3].

Усі вище описані факти свідчать про те, що ми можемо простежити тенденцію до зростання або спадання частоти початкової фонеми зі збільшенням довжини кореня в певних фонемах, але, зважаючи на невелику кількість досліджуваного матеріалу, підтвердити або відкинути цю тенденцію ми не можемо.

На розподіл кореневих морфем за довжиною в готській мові можуть впливати й інші чинники. На нашу думку, одним з таких чинників може бути етимологія, тому ми вирішили перевірити, чи залежить довжина кореня в готській мові від його етимології.

Для перевірки нашої гіпотези ми розподілили досліджуваний масив коренів на дві групи:

1) кореневі морфеми германського походження, до яких потрапили корені питомих германських слів, що продовжували існувати в готській мові зі спільногерманського періоду (наприклад, ga-arman /arm/ “помилувати, змилуватися”, in-sandjan /sand/ “посилати”, wato /wat/ “вода”);

2) кореневі морфеми негерманського походження, які охоплювали корені, виокремлені із запозичених лексичних одиниць грецького, латинського та слов'янського походження, які ми об'єднали в спільну групу (наприклад, ana-kumbjan /kumb/ “лежати (за столом)”, galiuga-praufetus /profet/ “лжепророк”, plinsjan /plins/ “танцювати”).

Установити походження 2 коренів не вдалося (un-biari /biar/ “звір”, peika-bagm /pi:k/ “пальма”), тому вони не були віднесені до жодної з груп.

Варто зазначити, що корені в запозичених лексичних одиницях були виокремлені відповідно до синхронних структурних відношень у готській мові. Для перевірки походження коренів досліджуваного масиву ми використовували ряд етимологічних словників [13; 14].

Характерною рисою готської мови є відносно невелика кількість запозичень (згідно з даними нашої вибірки лише 6,32 % від загальної кількості коренів досліджуваного масиву). Серед 382 кореневих морфем готської мови кількість коренів германського походження становить 356 одиниць, негерманського - 24 одиниці, кількість коренів невідомого походження становить 2 одиниці.

Зважаючи на те, що кореневі морфеми двох різних за походженням груп не можуть бути порівняні між собою за абсолютною частотою, для їх порівняння були обрані такі параметри:

а) розподіл довжини коренів за відносною частотою в кожній з досліджуваних груп. За 100 % ми відповідно приймаємо 356 коренів германського походження та 24 корені негерманського походження;

б) середня довжина кореневої морфеми в кожній з досліджуваних груп.

Порівняння розподілу коренів за довжиною у двох різних за етимологією групах за декількома параметрами дозволить, на нашу думку, отримати більш об'єктивні результати дослідження.

Рис. 3. Діаграма розподілу коренів германського походження за довжиною

У розподілі коренів германського походження за довжиною [рис. 3], найчастотніші трифонемні корені, загальна кількість яких становить понад 48,88 %, менш частотними є чотирифонемні корені - 39 %, кількість п'ятифонемних коренів - 7,3 %, кореневих морфем, довжиною дві фонеми - 6,74 %, шість фонем - 0,84 %.

Найчастотнішими серед коренів негерманського походження є чотирифонемні корені, їх кількість становить 37,5 % від загальної кількості всіх негерманських коренів. Високу частоту мають корені, довжиною шість фонем (20,83 %). Кількість три- та п'ятифонемних досить невелика - по 16,7 % , шести- та дев'ятифонемні корені мають низьку частоту (приблизно по 4 %) [рис. 4].

Порівняння діаграм розподілу коренів германського та негерманського походження за довжиною показує, що в них наявні відмінні риси: ядро кореневих морфем германського походження (87,88 %) утворюють три- та чотирифонемні корені, тоді як у групі коренів негерманського походження до ядра (91,73 %) крім три- та чотирифонемних потрапляють п'яти- та шестифонемні корені. У групі одиниць германського походження частка двофонемних коренів є значно більшою (6,74 %), ніж у групі негерманського походження, в якій двофонемні корені взагалі відсутні.

Рис. 4. Діаграма розподілу коренів негерманського походження за довжиною

У розподілі коренів за довжиною у групі одиниць негерманського походження кількість коренів, довших за п'ять фонем, є значно вищою, ніж у групі германського походження. Частка таких коренів серед негерманських становить понад 29 %, серед германських коренів - лише 0,84 %.

Проаналізуємо корені двох груп за показниками середньої довжини (x). Матеріал дослідження засвідчує, що середня довжина германського кореня в готській мові становить 3,48, негерманського кореня - 4,75 фонеми.

Середня довжина запозичених коренів довша за середню довжину питомих германських коренів групи, але чи можна вважати це розходження середньої довжини між германськими та негерманськими коренями істотним? Підставляємо показники середньої довжини у формулу відносної різниці (g) [6]:

p1 - показник середньої довжини кореня негерманського походження;

p2 - показник середньої довжини кореня германського походження.

Як бачимо, розходження між середньою довжиною коренів негерманського походження та коренів германського походження істотне, оскільки відносна різниця становить більше 20 %.

Отже, порівняння груп коренів германського та негерманського походження за розподілом кореневих морфем за довжиною виявило істотні розходження, порівняння цих груп за параметром середня довжина кореневої морфеми також виявило істотну різницю між ними, тому за цими двома параметрами ми можемо стверджувати, що довжина кореня залежить від його походження.

Таким чином, досліджуваному масиві готської мови функціонують корені, довжиною від двох до дев'яти фонем. Найчастотнішими серед них є трифонемні кореневі морфеми, високу частоту мають також чотирифонемні корені, корені решти довжин мають невисоку частоту. Середня довжина кореня в досліджуваний період становить 3,55 фонеми. Результати проведеного аналізу доводять, що в готській мові між довжиною кореня і його походженням існує залежність. Було виявлено також тенденцію, яка може свідчити про залежність довжини кореня від початкової фонеми, однак для остаточного висновку ця залежність має бути перевірена на більшій кількості матеріалу. Перспективним убачаємо дослідження довжини фонемної структури кореневої морфеми на матеріалі інших германських мов.

Література

1. Вашак П., Перебийніс В. Розподіл довжини слова у слов'янських мовах // Питання структурної лексикології : Зб. статей АН УРСР ін-ту мовознавства ім. О. О. Потебні / Відп. ред. В. С. Перебийніс, М. П. Муравицька. - К. : Вища школа, 1970. - С. 178-186.

2. Владер И.М. О применении структурных методов при лексико-стилистической дифференциации словарного состава современного английского языка // НДВШ. Филол. Науки. - 1962. - № 3. - С. 53-62.

3. Васько Р. В. Фонемна структура односкладових словоформ готської мови// Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики : Зб. наук. пр. - Вип. 7. - К. : Київський національний ун-т імені Тараса Шевченка, 2005. - С. 35-41.

4. Гороть Є. І. Статистичне дослідження фонемної структури кореневої морфеми і складу / Є. І. Гороть; Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки. - Луцьк : Вежа, 1996. - 228 с.

5. МакухинаТ. В. Особенности фонемной структуры английских учебных текстов : дисс. ... канд. филол. наук : 10.02.04 / Т. В. Макухина . - К.: Киев. гос. пед. ин-т иностр. яз., 1989. - 173 с.

6. Перебийніс В. І. Статистичні методи для лінгвістів : Навчальний посібник / В. І. Перебийніс. - Вінниця : Нова Книга, 2001. - 168 с.

7. Перебийніс В. С. Розподіл довжини слова / В. С. Перебийніс // Статистичні параметри стилів. - К. : Наук. думка, 1967. - C. 178-192.

8. Петровська Н. М. Фонемна структура слова у текстах різних стилів (на матеріалі англійської мови) : автореф. дис... канд. філол. наук / 10.02.04: Київський державний лінгвістичний університет / Н. М. Петровська. - К., 1996. - 21 с.

9. Романова О.А. Фонемна структура складу в текстах різних функціональних стилів (на матеріалі англійської мови) : дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки/ О. А. Романова. - Луцьк, 1999. - 234 c.

10. Савченко І. Ф. Розподіл довжини слова в словнику української мови // Структура мови і статистика мовлення / За ред. М. П. Муравицької, Л. А. Олексієнко. - К. : Наукова думка, 1974. - C. 30-38.

11. Слипченко Л. Д. Фонемная структура лексики английского языка : дисс. ... кандидата филол. наук: 10.02.21 / Л. Д. Слипченко. - К., 1974. - 180 с.

12. Rottmann O. Aspects of the Typology of Slavic Languages. Exemplified on Word Length // Contributions to the Science of Text and Language. Text, Speech and Language Technology. - 2006. - Vol. 31. - P. 241-258.

Лексикографічні джерела

13. A Comparative Glossary of Gothic Language with Especial Reference to English and German / ed. by G. B. Balg / With a preface by Francis A. March. - Mayville, Wisconsin : Westermann, 1889. - 668 p.

14. A Gothic Etymological Dictionary / ed. by Winfred Philipp Lehmann / Based on the 3rd Edition of Vergleichendes Wцrterbuch der Gotischen Sprache by Sigmund Feist. - Leiden : E.J. Brill, 1986. - 712 p.

15. Heynes Gotisches Wцrterbuch. Stamm-Heyne's Ulfilas oder die uns erhaltenen Denkmдler der gotischen Sprache. Text, Grammatik, Wцrterbuch.- Paderborn : Druck und Verlag von F. Schoningh, 1908 (reprinted 2016). - 12. Aufl. - XXVI. - 493 s.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Конверсія як засіб словотворення в англійській мові

    Поняття та головний зміст конверсії, її основні типи в сучасній англійській мові. Вплив конверсії на розвиток та розширення лексичного запасу слів в англійській мові. Розгляд і етапи аналізу окремих випадків конверсії на матеріалі різних частин мови.

    курсовая работа [301,7 K], добавлен 03.12.2010

  • Розвиток категорій іменника в англійській мові

    Особливості розвитку категорій іменника в індоєвропейській мові-основі, їх морфологічний та синтаксичний характер. Категорії іменника в давніх та сучасних германських мовах. Особливості розвитку категорії роду, числа, відмінка в англійській мові.

    курсовая работа [55,8 K], добавлен 14.01.2014

  • Деякі випадки вживання артикля у французькій мові

    Виникнення і вживання артикля у французькій мові. Основні засоби передачі означного та неозначного артикля при іменникові - підметі на українську мову. Залежність уживання перекладу артиклю на українську мову від комунікативної структури пропозиції.

    курсовая работа [30,8 K], добавлен 10.04.2010

  • Семантична структура запозичень як джерело історико-лексикологічних досліджень

    Перша фіксація полонізму в українській мові і його слова-відповідника в польській мові. Можливості полонізму та його частотність в українській мові ХVІ – першої половини ХVII ст., значимість слова-відповідника і ступінь розповсюдження в польській мові.

    автореферат [62,4 K], добавлен 10.04.2009

  • Особливості входження англізмів в тексті

    Чинники запозичень в сучасній українській мові. Процес адаптації та функціонування англійських запозичень в українській мові. Проблеми перекладу англізмів з англійської українською та російською мовами на матеріалі роману Стівена Кінга "Зона покриття".

    курсовая работа [86,1 K], добавлен 14.05.2014

  • Звуконаслідування в перській мові

    Теорії походження звуконаслідувань. Формування звуконаслідувань у мові. Класифікація перських звуконаслідувань за семантичними ознаками. Співвідношення підтипів звуконаслідувань та особливості їх структури. Місце звуконаслідувань у системі частин мови.

    курсовая работа [49,9 K], добавлен 09.11.2011

  • Особливості дієслова в англійській мові

    Дієслово в англійській мові: граматичні категорії, морфологічна класифікація. Розвиток дієслова в різні історичні періоди. Віддієслівні утворення у мові староанглійського періоду. Особливості системи дієвідмінювання. Спільна форма у слабких дієслів.

    курсовая работа [7,0 M], добавлен 23.01.2011

  • Адаптація іншомовних запозичень в сучасній китайській мові

    Причини виникнення іншомовних запозичень у китайській мові. Поняття "запозичення", його видив. Особливості функціонування зон попередньої адаптації іншомовної лексики в сучасній китайській мові. Класифікація інтернаціоналізмів з точки зору перекладача.

    магистерская работа [183,9 K], добавлен 23.11.2010

  • Інтернаціоналізми та їх різновиди в англійській та українській мовах

    Запозичення як джерело збагачення словникового складу. Сутність та визначення інтернаціоналізмів, їх класифікація та складнощі перекладу. Міжнародні морфеми та основи. Інтернаціональна лексика англійського походження у сучасній українській мові.

    курсовая работа [44,8 K], добавлен 11.10.2012

  • Освоєння іншомовної лексики в сучасній українській мові

    Освоєння іншомовної лексики та особливості переймання її елементів під впливом зовнішніх чинників. Питома вага генетичних та історичних джерел слов'янських запозичень. Особливості функціонування іншомовних лексем у сучасній українській літературній мові.

    курсовая работа [44,6 K], добавлен 01.12.2010

  • Вживання іншомовних слів у діловій українській мові

    Особливості вживання та правопису в українській мові запозичень російського, латинського, німецького й англійського походження. Переклад конструкцій ділового стилю, відмінювання числівників. Складання запрошення на прийом з нагоди відкриття виставки.

    контрольная работа [22,5 K], добавлен 17.03.2014

  • Переклад інфінітивних конструкцій на матеріалі роману С. Моема "The Moon and Sixpence"

    Шляхи розвитку інфінітивних конструкцій в англійській мові у різні періоди. Відомості про інфінітив та інфінітивні конструкції. Структурні особливості інфінітивних конструкцій в англійській мові та засоби їх перекладу з англійської на українську мову.

    курсовая работа [233,0 K], добавлен 16.07.2009

  • Слова-назви страв тюркського походження у болгарській мові

    Значення слів тюркського походження та їх історичні аналоги в болгарській мові. Історія пересування племені булгарів на їх сучасну землю. Назви страв національної кухні, запозичених з турецької мови як результат довготривалого впливу Османської імперії.

    реферат [8,8 K], добавлен 02.06.2015

  • Семантико-граматичні особливості дієслів "gehen" та "to go" в німецькій та англійській мові

    Етимологічна характеристика словникового складу зіставних мов. Лексико-семантичні особливості дієслів переміщення як підвиду "руху" на прикладі дієслів "gehen" в сучасній німецькій мові та "to go" в англійській мові. Суфіксація дієслів переміщення.

    дипломная работа [240,1 K], добавлен 27.11.2015

  • Джерела української фразеології на матеріалі "Кобзаря" Тараса Григоровича Шевченка

    Джерела походження фразеологізмів в українській мові, функції та вживання їх у мовленні. Семантичний аспект фразеологічного вираження. Особливості вираження фразеологічної діяльності у творах Тараса Шевченка. Огляд висловів, які стали афоризмами.

    презентация [3,0 M], добавлен 14.05.2014

  • Вживання класифікуючого артиклю в англійській мові

    Артикль як службове слово, його класифікація та різновиди в сучасній англійській мові, значення та функції, варіанти комунікації. Визначений the та невизначений a(n) тип артиклів в системі англійської мови, їх відмінні особливості та головне призначення.

    доклад [20,5 K], добавлен 23.12.2012

  • Лінгвістичні засоби вираження гендеру в англійській мові

    Визначення поняття гендеру, історія його дослідження. Прояви гендерної дискримінації у мові. Правила мовленнєвої поведінки в офіційних сферах. Проблема ідентифікації родових маркерів в сучасній англійській мові. Засоби лінгвістики у вираженні гендеру.

    курсовая работа [65,8 K], добавлен 28.04.2014

  • Засоби вираження майбутнього часу та перфектних форм в сучасній англійській мові

    Дієслово, як частина мови. Граматична категорія часу в англійській мові. Проблема вживання перфектних форм. Функціонування майбутньої та перфектної форм в сучасній англійській літературній мові на основі творів американських та британських класиків.

    курсовая работа [90,3 K], добавлен 02.06.2015

  • Використання дієслів у сучасній китайській мові

    Місце дієслова в системі частин мови у китайській мові. Формальні особливості організації дієслівної парадигми в китайській мові. Граматичні категорії дієслова. Категорії виду і часу. Аналітична форма справжнього тривалого часу. Минулий миттєвий час.

    курсовая работа [50,4 K], добавлен 05.06.2012

  • Етимологія та лексико-семантичне поле концепту "гнів" в іспанській мові

    Проведення структурного аналізу лексико-семантичного поля концепту, та етимологічного аналізу ряду синонімів лексем-номінацій емоції "гнів" в іспанській мові. Конкретизація та систематизація компонентів внутрішніх форм, які складають цей концепт.

    статья [25,2 K], добавлен 31.08.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены