Афіксальний спосіб творення німецьких термінів у галузі робототехніки

Постановка проблеми. Актуальність проблеми безсумнівна, вона зумовлена бурхливим розвитком термінологій нових областей знань, який можна спостерігати у другій половині 20 ст. - початку 21 ст., зокрема, у науково-технічній галузі. Важливим у цьому зв'язку є необхідність систематизації та уніфікації термінів з робототехніки і створення термінологічних банків даних, раціональне ведення яких потребує закономірностей функціонування термінів у текстах. Афіксація є популярним способом словотвору в багатьох мовах. У німецькій мові афіксація відбувається за допомогою додавання до основи слова суфіксів або префіксів, змінюючи або не змінюючи значення слова.

Аналіз останніх публікацій. Словотвір відносно молода лінгвістична дисципліна, оскільки як окрема галузь мовознавства почала формуватися лише в середині ХХ ст. завдяки працям вітчизняних та зарубіжних дослідників: Е.І. Амосенкової, К.Ф. Беккера, М.Д. Бонесше, Г.О. Винокура, Л.Л. Гуменської, В.Д. Даниленко, М.І. Захарової, Н.Ф. Клименко, В.М. Лейчика, Д.С. Лотте, Є.В. Розена, Л.О. Симоненко, Е.Ф. Скороходько, О.В. Суперанської та ін.

Виділення невирішеної проблеми. Останнім часом лінгвісти все більше уваги приділяють морфологічному аналізу лексики, зокрема його зв'язку із словотвірним аналізом слова. Об'єктом морфологічного аналізу є склад слова незалежно від процесу його породження, а завданням - розподіл

його в межах морфемної послідовності або смислової ієрархії. Об'єктом словотвірного аналізу є структура похідного слова, а завдання - членування його на безпосередньо складові (похідну основу) та словотвірні елементи. Відповідно, досліджується морфемна та словотвірна структура лексики. Морфемна структура слів утворюється взаємовідносинами морфем - кінцевих складових слова. Словотвірна структура слова утворюється безпосередньо складовими слова, тобто, основою та приєднаними до неї словотвірними афіксами. Як відомо, метою морфемного аналізу є вичленування морфем у слові, їх структурна та функціональна класифікація. Отже, саме афіксам або дериватам учені відводять провідне місце в становленні терміносистеми, доводячи, що «в морфологічній структурі слова-терміна, утвореного шляхом афіксації, органічно закладені основи структурної систематизації, які мають першочергове значення для термінології» [1, с. 42]. Звідси фахова термінологія робототехніки прагне до закріплення за окремими суфіксами й префіксами певних термінологічних значень, що зумовлює продуктивність афіксального способу.

Мета статті - розглянути афіксацію як поширений спосіб словотворення в німецькомовній термінології робототехніки. Для досягнення мети дослідження необхідно з'ясувати наступні задачі: проаналізувати та визначити роль афіксації у словотворенні німецької мови робототехніки.

Основний матеріал. Дослідження виконано на матеріалі 1670 термінологічних одиниць із німецької фахової літератури робототехніки, оскільки саме у спеціалізованій літературі робототехніки можна відстежити основні тенденції розвитку фахової термінології.

Основними способами словотворення в німецькомовній фаховій мові робототехніки є суфіксальний та префіксальний. Терміносистему з робототехніки представляють: однослівні та багатокомпонентні терміни. Кожна з цих одиниць має певні ознаки, які характеризується певними відношеннями, отже, різні: структура однокомпонентних термінів передбачає їх морфемний аналіз, а структура багатокомпонентних термінів установлюється за допомогою синтагматичних моделей.

Однослівні терміни в лінгвістичній термінології називають по-різному, наприклад: «однословами», термінами-словами та ін. У нашій роботі однослівні терміни можуть складатись з основи, з основи та афіксів, з двох та більше основ з афіксами або без них, написаних разом або через дефіс. З однокомпонентних термінів-слів ми виокремлюємо прості та похідні слова.

Під простими термінами ми розуміємо кореневі терміни, до складу яких не входять афікси, які служать базою для утворення нових термінологічних одиниць. У науково-технічних текстах вони представлені простими кореневими термінами, як die Drift, der Arm, der Rist, der Akku, та ін. Як відомо, простий термін складається із кореня, до якого можуть приєднуватись словозмінні афікси, наприклад: der Hand (однина) - die Hдnde (множина), greifen (інфінитив) - gegriffen (Partizip II). Більшість простих термінів складають іменники - 300 одиниць; на другому місці дієслова - 38, від 25 з яких утворені за допомогою конверсії та зафіксовані у словниках іменники, наприклад: das Messen - замір (S), messen (V) - вимірювати, заміряти. Простими термінами є такі: а) терміни- неологізми, наприклад: der Roboter, der Sensor, der Manipulator; б) терміни, утворені метафоричним перенесенням значення із загальновживаної лексики, наприклад: der Arm, der Kцrper, die Hand, das Bein, die Schulter, der Finger, der Kopf, die Auge, das Gehirn; в) загально-технічні терміни, які отримали в аналізованій терміносистемі якесь нове значення, наприклад: die Achse - 1. вісь; 2. вісь рухомості, ступінь рухомості в робототехніці; die Umwelt - 1. навколишнє середовище; 2. середовище, оточення робота; г) загально-технічні терміни, які використані в цій терміносистемі для позначення частин робота, наприклад: die Basis - основа робота, яка міститься в його нижній частині; der Greifer - захватний пристрій; der Frame - основа робота в формі (С-образної) рами.

Таблиця 1 Суфіксальні терміни в галузі робототехніки

Окрім простих термінів в досліджуваній термінології, виділено багато похідних, утворених за допомогою додавання до кореня словотвірних афіксів (префіксів або суфіксів, а також конверсії). Наприклад: die Robotik - (Robot S + ik), die Abдnderung - інші 82 - прикметники та дієслова, наприклад: кількість похідних термінів (далі ПТ) - 178 термінів repowering, reproduzieren. робототехніки (10,6 % всіх ПТ):

Результати проведеного дослідження свідчать, що cуфіксальним способом утворено найбільшу (Ab + дnder(n) V + ung), backen V ^ der Backen N. При чому похідні іменники, як і прості терміниіменники, складають більшу частину усіх похідних однослівних спеціальних термінів - 200 одиниць, У німецькій науково-технічній мові суфіксальний спосіб творення субстантивних термінів є найбільш вживаним та продуктивним прийомом побудови похідних термінів. Як відзначив радянський термінолог Д.С. Лотте, «суфікси зазвичай мають широке значення, хоча в певній системі наукової термінології вони можуть бути спеціалізовані, тобто їх значення звужують у бажаному напрямку» [4, с. 86].

Оскільки більшість суфіксів не просто уточнюють значення певної основи, але й створюють в науково-технічній термінології семантично монолітні слова-терміни з різним значенням, то суфіксальні утворення відіграють більшу роль, ніж префіксальні.

У німецькій мові, як і в інших мовах під час творення науково-технічних термінів використовується обмежена кількість суфіксів. Це пов'язане насамперед з тим, що в науково-технічній термінології не використовують суфікси для вираження емоційних та експресивних відтінків.

Суфіксація, як один із способів афіксального типу термінотворення, утворює деривати, які здатні матеріалізувати певні семантичні ознаки. Необхідно підкреслити, що суфікс виконує певні функції:

1) лексико-граматичну функцію, що дозволяє суфіксальному деривату переходити в інший лексико-граматичний клас, оскільки суфікси пов'язані з певною частиною мови. Розрізняють субстантивні, ад'єктивні, дієслівні суфікси [3, с. 98];

2) функцію угрупування виявляється у здатності суфіксальних дериватів створювати групи за семантичними ознаками [3, с. 101];

3) предикативну функцію, яка реалізується завдяки здатності суфікса утворювати суб'єктивно-об'єктивні відносини між твірною основою і похідним словом. У термінотворчій системі суфікси розглядаються як «матеріальні класифікатори спеціальних семантичних категорій» [3, с. 114].