Емотивна лексика в німецьких прислів’ях: семантичний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Емотивна лексика в німецьких прислів'ях: семантичний аспект

Романова Н.В.

Херсонський державний університет

У статті розглянуто семантику емотивної лексики в німецьких прислів'ях. Виокремлено 36 семантичних підтипів. Встановлено, що емоції корелюють з активаторами об'єктивної реальності. За критерієм модальності переживання емоції поділяються на позитивні, негативні, невизначені й патерни. До позитивних емоцій належать радість і форми її вияву (щастя, сміх) та інтерес; реєстр негативних емоцій містить страх і форми його вияву (боязнь, жах), горе і форми його вияву (журбу, біль, муку / -и, сум, смуток, скорботу, печаль, турботу), сором, гнів і провину; невизначені емоції репрезентовано негаторами, зокрема страхом, провиною, соромом, зневагою, радістю, щастям, сміхом, задоволенням. Емоційні патерни еквівалентні базовому почуттю - любові, що постає в позитивній семантичній площині.

Ключові слова: емотивна лексика, емоція, позитивна емоція, негативна емоція, невизначена емоція, семантика, прислів'я.

семантичний німецький прислів'я емотивна лексика

The article focuses on the semantic of emotive vocabulary in German proverbs.

It distinguished thirty six semantically groups. Emotionscorrelatewithactivesofobjectivereality. Incriteri on sof modality feeling emotion sfall in topositive, negative, indeterminate, andpatterns. Joyand it sforms (happiness, laughter), interest be long topositive emotions; fear and it sforms (dread, horror), griefand it sforms (pain, torture, pangs, sadness, sorrow, deepsorrow, trouble), shame, anger, and faultare negativee motions; indeterminate emotion sun itewithprivativefrontsuchemotionsasfear, fault, shame, disrespect, joy, happiness, laughter, andsatisfaction. Emotionalpatternsequivalenttobasicsense - lovethatinpositivesemanticsspacearises.

Key words:emotivevocabulary, emotion, positiveemotion, negativeemotion, indeterminateemotion, semantics, proverb.

Мудрість і розум будь-якого етносу, його емоції і досвід, моральний кодекс і культурний код закарбовані у фольклорі. Однією з найбільш лаконічних форм фольклору, як відомо, є прислів'я. У лінгвістиці прислів'я визначається насамперед крізь призму функцій: “1. Афоризм, короткий повчальний вислів. 2. Жартівлива приповідка. 3. Примовка, приказка” [5, с. 909], життєва мудрість у короткій, виразній формі, що легко запам'ятовується і транспортується в часі [6, с. 888]. Тематика прислів'їв різна: від розуму людини до її душі, характеру, почуттів, прагнень, сподівань, цінностей, стосунків із навколишнім світом і т. ін. [4, с. 5-7]. Зміст того чи того прислів'я корелює із ситуацією. Емоціогенна ситуація найчастіше викликає емоції в людини. Що “вище емоціогенність ситуації”, то “більш схожі емоційні реакції (зміни вегетативних систем, поведінки, експресії) різних людей” [2, с. 241]. Звичайно, кожна людина реагує залежно від своїх потреб, свого загальнокультурного розвитку, своєї емоційності. Виокремлюють дві основні категорії емоціогенної ситуації: мотивацію і можливості суб'єкта [там само, с. 72]. Мотивація поділяється на сильну або надлишкову, що у свою чергу кваліфікується як надлишкова мотивація, яка не дістає застосування, надлишкова мотивація при конфліктах, надлишкова мотивація в соціальній поведінці та надлишкова мотивація при фрустрації. Саме ці різновиди мотивації і є причиною емоційних реакцій індивідуума.

Емоційні реакції об'єктивуються на всіх мовних рівнях. Кожен рівень має свої особливості, свою логіку відтворення. До прикладу, на фонологічному рівні емоції відображено звуковою архітектонікою, що надає тексту певних неповторних смислових значень, на морфологічному - кореневими й словотворчими морфемами, на лексико-семантичному - системою елементів, які позначають, виражають, описують, підсилюють, заперечують або моделюють емоції, на синтаксичному - граматичними конструкціями, порядком слів, повтором певного типу речень чи конструкцій. Відношення між наведеними рівнями ґрунтуються на функційній основі: одиниці нижчого рівня є засобом побудови одиниць вищого рівня [3, с. 215].

Природно, що емоції на всіх рівнях мови описати в повному обсязі дуже складно, тому зупинимося на найбільш суттєвому рівні - лексико-семантичному, який, як уже зазначалося, допомагає визначити не лише назви емоцій, але й ставлення етносу до феномену. Звідси й мета наукового пошуку - встановити основні типи семантики емотивної лексики в царині німецьких прислів'їв.

Згідно з поставленою метою, розв'язуватимемо такі завдання: 1) коротко схарактеризувати диференційну теорію базових емоцій (за К. Е. Ізардом); 2) з'ясувати семантичний потенціал досліджуваного матеріалу на рівні цілісного тексту (прислів'я).

У німецьких прислів'ях, дібраних і перекладених українською мовою Оленою Федорівною Кудіною і Ольгою Петрівною Пророченко, емотивна лексика посідає незначне місце - зафіксовано лише 184 паремії (5,36 %) з-поміж 3430 [7]. У такому разі варто, очевидно, говорити про те, що німецький етнос характеризується відносно низьким ступенем чутливості до емоційних подразників та низькою енергетичною мобілізацією, яка легко піддається контролю.

Попередньо зауважимо, що емотивна лексика є особливим прошарком у словниковому фонді літературної національної мови, що вживається на позначення емоцій. Емоцію визначаємо в річищі однієї з провідних сучасних теорій базових емоцій - теорії диференційних емоцій (К. Е. Ізард) - як складний інтраіндивідуальний процес, що має нейрофізіологічний, нервово- м'язовий та чуттєво-переживальний аспекти [1, с. 69].

Ця теорія визнає за емоціями функції детермінант поведінки в найширшому діапазоні її виявів; доводить їхню системність та зв'язок з іншими системами організму, як-от: гомеостатичною, спонукальною (системою драйвів), перцептивною, когнітивною, моторною, які у свою чергу впливають на перебіг емоційного процесу.

Уважають, що базові емоції надають сенсу і значення людському існуванню; можуть упливати на здоров'я індивідуума позитивно або негативно; активуються сенсорною інформацією, когнітивними процесами, предметними, емоціогенними, комунікативними й іншими ситуаціями; вирізняються суб'єктивним переживанням та об'єктивним найменуванням.

Акцентовано десять базових емоцій: п'ять позитивних - інтерес, радість, подив, сором, провина та п'ять негативних - горе, гнів, відраза, презирство, страх. Кожна із цих емоцій має унікальні мотиваційні й специфічні форми переживання, що мають безпосередню значущість для суб'єкта.

Виокремлюють і емоційні патерни та базові почуття. Емоційні патерни тлумачать як “комбінацію двох або кількох базових емоцій, які за певних умов розгортаються одночасно або в певній послідовності і які взаємодіють між собою таким чином, що кожна з включених у патерн емоцій впливає мотиваційно на індивіда і його поведінку” [1, с. 69], базові почуття - любов - як таємниче, загадкове, складне явище, що апелює до патерну “емоцій, драйвів і когнітивних процесів” [там само, с. 411]. При цьому любов структурується за основними компонентами - чуттєвим і мисленнєвим та додатковими - сексуальний потяг (біологічний драйв). У контексті міжособистісних стосунків у базовомупочутті виокремлюють як позитивні емоції - емоцію інтересу + емоцію радості, так і негативні - емоцію печалі, емоцію гніву [там само].

Спостереження над змістово-фактуальним матеріалом показує, що семантика емотивної лексики є розмаїтою:

1) емотивне підсилення (8) Altgenugunddochnichtklug.Вік прожив, а розуму не нажив; AngstmachtauchdenAltenlaufen.Зі страху і старий побіжить; BescheidenheitisteineZier, dochweiterkommtmanohneihr.Нахабство - друге щастя; DerPfaff' liebtseineHerde, doch dieSchafemehralsdieWidder.Пастор любить свою паству, але овечок більше ніж баранів; DieheiligstenMцnchesindebendochnurdiegemalten.Найсвятіші ченці - намальовані; EinSchiffbrьchigerhatAngstauchvorruhigerSee.Лякана ворона куща боїться; GebrьhteKatzescheutauchkaltesWasser.Ошпарена кішка боїться й холодної води; InGesellschaftistauchderTodnichtschrecklich.В гурті і смерть не страшна;

2) тривалість емоційного стану (3) Alte Liebe rostet nicht.Давня любов не іржавіє; Die Wahl ist kurz, die Qual ist lang.Вибір короткий, проте муки довгі; Lange Qual ist bitter Tod.Довга мука- гірка смерть;

3) ідентифікація емоційного стану (4) Auch der дrmste hat seine Freude.І в убогого своя радість; Jeder ist seines Glьckes Schmied.Кожен коваль свого щастя; Stilles Glьck verfolgt kein Neid.Тихе щастя чужих очей не коле; Unter jedem Dach wohnt (auch) ein Ach.У кожній хаті свої турботи;

4) зміна емоційного стану (3) Auf Leiden folgt Freuden.Перемелеться- мука буде; Nach Weh und Ach folgt Freude nach.Після горя- радість; Unglьck sitzt nicht immer vor armer Leute Tьr.Часом і бідним щастя всміхається;

5) драйви (7) AufvollemBauchstehteinfrцhlichHaupt.Як наївся, так і звеселився; BeimTrinkenundEssenwirdderKummervergessen.Коли п'ють та їдять, то про горе не гомонять; DieLiebegehtdurchdenMagen.Шлях до серця йде через шлунок; OhneWeinundBrotistdieLiebetot.Без їди й питва і любов мертва; IstderBauchsatt, soistdasHerzfroh.Як повний живіт, то й серце радіє; IstderMagensatt, wirddasHerzfrцhlich.Добре пісні співати пообідавши; LiebegehtdurchdenMagen.Шлях до серця лежить через шлунок;

6) емоційне переживання (3) Begossene Hunde fьrchten das Wasser.Битому і різку покажи, то він боїться; Wer neidet, der leidet.Хто заздрить, той страждає; Wer nichts hat, der fьrchtet nichts. Хто нічого не має, той нічого небоїться;

7) порівняння (12) BeiGesellschaftkommtdasUnglьckleichter.З друзями і горе - півгоря; BesserScheualsReu '.Краще страх, ніж каяття; BesserUnrechtleidenalsUnrechttun.Краще кривду терпіти, ніж кривду чинити; DasGlьckistwieAprilwetter.Щастя- як квітнева погода; DerSchreckenistoftgrцЯeralsdieGefahr.Страх часто більший, ніж небезпека; DieLьgeistimmerinteressanteralsdieWahrheit.Брехня завжди цікавіша, ніж правда; DieSorgensindwieGespenster: Wersichnichtvorihnenfьrchtet, demkцnnensienichtsanhaben.Турбота як примара: хто її не боїться, тому вона нічого не заподіє; EinQuentleinGlьckistbesseralseinPflugWeisheit. Крихта щастя краща від фунта мудрості; GlьckundGlas, wieleichtbrichtdas.Щастя як скло, легко розбивається; KeingrцЯerLeid,alswasmansichselberantut.Найбільшого болю сам собі завдаєш; KeinUnglьcksogroЯ, eshatwasGutesimSchoss.Лихонебездобра; LiebereinEndemitSchreckenalseinSchreckenohneEnde.Краще жахливий кінець, ніж жах без кінця;

8) поява емоційного стану (1) Das Glьck kommt ьber Nacht.Щастя як сніг на голову падає;

9) суб'єкти (носії емоційного стану) (8) Dem Feigen zeigt das Glьck den Rьcken.Боягузовіщастя показує спину; Dem Furchtsamen rauschen alle Blдtter.Боязкому все листя шелестить; Der Furchtsame sieht ьberall Gespenster.Боязкому все листя шелестить; Dem Kьhnen hilft das Glьck.Відважним щастя допомагає; Den Schuldigen schreckt eine Maus.Винного і миша злякає;

DerUnschuldigemussimmerdenHundtragen.На невинного завжди всіх собак вішають; DieLьgeistderSchilddesFeigen.Брехня - щит боягуза; Niemandistimmerglьcklich.Завжди щасливим ніхто не буває;

10) психічний / емоційний / фізичний стани (6) Bei junger Frau und altem Wein ist gut frцhlich sein.Весело тому, хто молоду жінку і старе вино має; Das Glьck der Pferde ist der Reiter auf der Erde.Щастя для коня - вершник на землі; Der Hund ist freudig auf seinem Hofe.Кожний пес на своєму подвір'ї гордий; Ein hungriger Franzose ist ьber eine Krдne froh.Голодний француз і вороні радий; Des Armen Zorn ist sein eigenes Unheil.Бідному гнівитися, що об стіну головою битися; Niemand ist mit seinem Geschick zufrieden.Ніхто незадоволений своєю долею;

11) об'єкти (носії емоційного стану) (27) BцserNachbar, tдglichUnglьck.Злий сусід - щоденний клопіт; DasGreisenalterbringtkeineFreuden.Старість радощів не приносить; DemUnglьcksindkeineMauernzuhoch.Від біди й за високою стіною не сховаєшся; DieWahrheitscheutkeinGericht.Правда суду не боїться; DieEssefьrchtetdenRauchnicht.Комин диму не боїться; EingrindigerKopffьrchtetdenKamm.Шолудива голова боїться гребінця; EinsamkeitbringtTraurigkeit.У порожній хаті сумно й спати; FallenistkeineSchande, aberliegenbleiben.Не сором упасти, сором встати; FurchtmachtBeine.Страх дає ноги; GebranntesKindscheutdasFeuer. Обпечена дитина боїться вогню; Geldalleinmachtnichtglьcklich.Не в грошах щастя; GezwungeneEhe - desHerzensWehe!Присилуваний шлюб- серця скорбота; HaarundUnglьckwachsenьberNacht.Волосся й лихо за ніч виростають; JederSpaЯ findetseineLacher.На кожен жарт хтось та засміється; Kein DingfreutKind.Чим би дитина не бавилась. аби не плакала; KleineHдndel stдrkendieLiebe.Милі посваряться- краще помиряться; Ohne sich vorher zu plagen,kommtmannichtzuGlьckesTagen.Як не помучишся. то й щастя не матимеш; ScheidenbringtLeiden, WiederkehrFreuden.Розлука- мука. повернення - радість; TrennungfrischtdieLiebeauf.Розлука кохання освіжає; VersuchistkeineSchande.Спроба- не сором; Wenmanfьrchtet, denliebtmannicht.Кого бояться. того не люблять; WerdenTeufelfьrchtet, denholter.Хто чорта боїться. того він і вхопить; WerdieSpatzenfьrchtet, wirdnichtHirsesдen.Хто боїться горобців. той проса не сіятиме; WerdieStaubenfьrchtet, kommtnieindenWald.Вовків боятися - в ліс не ходити; WersichvordemBuschfьrchtet, kommtnichtindenWald.Таксамо; WervordemWolfAngsthat, kommtnichtindenWald.Хто вовків боїться - в ліс не ходить; WiedersehenmachtFreude. Нова зустріч - нова радість;

12) рух емоцій (4) Das Glьck hat Flьgel.Щастя крила має; Das Unglьck hat breite FьЯe.Бідине треба шукати. бо сама прийде до хати; Das Unglьck kommt immer nur zu der Tьr herein, die man ihm offengelassen hat.Нещастя завжди в ті двері заходить. які для нього відчиненими залишають; Unglьck kommt ungerufen.Біди не треба шукати. бо сама прийде до хати;

13) фізіологічні рівні реагування (11) DasGlьckistblind.Щастя сліпе; DieAugensindderLiebePforten.Любов починається з погляду; DieFurchthattausendAugen.У страху великі очі; DieLiebeistnichtblind, abersiesiehtnichts.Любов не сліпа. але й не бачить; FurchtsiehtьberallGespenster.У страху великі очі; GutGewissenmachteinfrцhlichGesicht.Чисте сумління на обличчі написане; Lieb 'ohneGesichtgarleichtzerbricht.Як з очей. так і з думки; Liebe machtblind.Любов сліпа; LiebesaugensehenkeineFlecke.Любов не сліпа. але й не бачить; Wersich fьrchtet,istnirgendssicher.Хто боїться. тому в очах двоїться; WoWehist, dasindTrдnen. Де біль. там і сльози;

14) інтенсивність вияву емоційного стану (2) Die drohen, fьrchten sich am meisten.Хто погрожує - сам найбільше боїться; Ist der Abt ausgeritten, so jubelt der Convent.Як ігумен відлучився. ченці веселяться;

15) модальність (11) DemUnglьckkannmannichtentlaufen.Від біди не втечеш; DerLiebeunddemFeuermussmanbeizeitenwehren.Любов не пожежа. займеться - не погасиш; DerLiebe Wundenkannnurheilen, wersieschlug.Лиш той любовній рані раду дає. хто її завдає; Geldkannviel, Liebealles.Гроші можуть багато, а любов усе; Liebekannmannichtkaufen.Любов за гроші не купиш; LiebeundHustenlassensichnichtverbergen.Кохання й кашлю не втаїш; MansollallesUnglьckmiteinmalabmachen.Сім бід - один одвіт; NichtkцnnenistkeineSchande,abernichtslernen.Не вмієш - не сором, сором - не вчитися; WerdasGlьckhabenwill, darfnichtsdemGlьck ьberlassen.Хто щастя прагне, не повинен на щастя покладатися; WerdenStorchscheut,kannnurmitdemStockregiertwerden.Хто боїтьсякия, кию і підкоряється; Werschaffenwill, mussfrцhlich sein.Хто хоче творити, мусить радіти;

16) динаміка емоційного стану (1) Dem Zorn geht die Reue auf den Socken nach.За гнівомбезшумно йде каяття;

17) взаємозв'язок між емоціями (10) Der Erben Trдnen sind ein verdecktes Lachen.Сльозиспадкоємців - прихована радість; Ein Kummer kommt zum anderen.Біда бідака знайде, хоч і сонце зайде; Ein Unglьck kommt selten allein.Біда з бідою ходить; Freud' und Leid sind nahe Nachbarn. Немадобрабезлиха; Glьck und Unglьck wandern auf einem Steig.Щастязнещастям в одних санях їздять; Kein Leid ohne Freud'!Лихо не без добра; Keine Liebe ohne Leid.Нема коханнябез страждання; Lachen und Weinen hat man oft in einem Sack.Сміхіплачлюдичастоводній торбі носять; Wo Unglьck, ist auch Glьck.Лихонебездобра; Zwischen Freud und Leid ist die Brьcke nicht breit.Щастя з нещастям в одних санях їздять;

18) ієрархія фундаментальних почуттів (2) Die erste Liebe ist die beste.Перше кохання- найкраще; Hinter dem U kommt gleich das Weh, das ist die Ordnung in ABC.Одна біда не приходить;

19) фундаментальні почуття (2) Liebe im Herzen macht schnelle FьЯe.До милої всякий шлях короткий; Wo die Liebe treibt, ist kein Weg zu weit.До любоїнебоги нема далекої дороги;

20) почуттєві відчуття (3) Eine Liebe ist der andern wert.За позику віддяка; Liebe erwirbt Liebe. Душадушу чує, а серце серцю звістку подає; Liebe wird mit Liebe bezahlt.За любовлюбов'юплатять;

21) волюнтатив (7) Freu ' dich nichtьberdesNachbarsUnglьck,vielleichtnahtdirdeineigenesschon.Чужому лихові не смійся; HьtedichvoreinemMann, derim Zorn lдchelnkann!Стережись людини, яка у гніві посміхатися може; KlagniemanddenLeid,sowirdesnichtbreit.Менше про горе балакатимеш, то менше й плакатимеш; LiebedeinenNachbarn, aberreiЯdenZaunnichtein! Люби свого сусіда, але тину не ламай; Mansoll nicht jubeln,ehemanьberdenGrabenist.Не кажи “гоп”, поки не перескочиш; SeinenFeindsollmannicht verachten.Не зневажай ворога свого; VerachtedenBuschnicht,derdichschirmt.Не зневажай куща, який тебе прихистив;

22) взаємодія емоцій і когнітивних процесів (6) Fremdes Leid ist bald vergessen.Чужу бідуруками розведу; Glьck und Verstand gehen nicht Hand in Hand.Щастя і розум разом не ходять; Glьcklich ist, wer vergisst, was nicht mehr zu дndern ist.Той щасливий, хто про те забуває, чого вже змінити не можна; Liebe und Verstand gehen selten Hand in Hand.Любов і розум рідко в парі ходять; Minne verkehrt die Sinne.Любов засліплює; Verstand schafft Leiden.Лихо з розуму;

23) кількісний вимір емоцій (2) Geteilte Freude ist doppelte Freude, geteilter Schmerz ist halber Schmerz.Поділена радість- подвійна радість, поділене горе - півгоря; Geteiltes Leid ist halbes Leid.Поділене горе- півгоря;

24) протиставлення (6) Glьck lдuft einem ins Haus, dem anderen heraus.Щастя до одного в дім біжить, а від іншого вибігає; Glьck macht Freunde, Unglьck prьft sie.Щастя дає друзів, нещастяїх вивіряє; Sorgenlos sein ist ein Glьck - sorglos sein viel Unglьck.Бути безтурботним - щастя, тихомирним - нещастя; Sьnden kehren lachend ein und weinend aus.Гріхи приходять зі сміхом, а відходять з плачем; Wer leicht lacht, weint auch leicht.Легкий сміх- легкі сльози; Wo Furcht, da Scham, wo Scham, da Ehe.Де страх, там і ганьба, де ганьба, там і честь;

25) фізичне здоров'я (5) Gram bricht auch ein starkes Herz.Журба розбиває і сильне серце; Gram zehrt im stillen.Журба їсть людину в тиші; Lachen ist gesund.Сміятися корисно для здоров'я; Traurigkeit macht Herzeleid.Іржа їсть залізо, а печаль - серце; Zorn erwьrgt die Toren.Гнів душить дурнів;

26) якісна структура емоційності (5) Bei jedem Unglьck ist auch ein Glьck.Немалихабездобра; In jeder Freude ist ein Tropfen Wermut.У кожній радості є крихта полину; Jammer fьllt keine Kummer. Плачем справі не зарадиш; Ohne Eifersucht keine Liebe.Де нема ревнощів, там немає кохання; Wo keine Eifersucht, ist keine Liebe.Де нема ревнощів, там нема і кохання;

27) емотивна оцінка (2) Lachen ist die beste Medizin.Сміх- найкращі ліки; Wer sich zuletzt fTeut, fTeut sich am besten.Гарно сміється той, хто сміється останнім;

28) поріг почуттів (4) Liebe und Hass haben kein MaЯ.Любов і ненависть безмежні; Liebe scheut keine Dornen.Любов усе перемагає; Strafe im Zorn kennt weder MaЯ noch Ziel.Покарання у гніві не знає ні міри, ні мети; Wo die Liebe treibt, ist kein Weg zu weit.До любоїнебоги нема далекої дороги;

29) сердечна прихильність (4) LachendeErbenliebenstilleBegrдbnisse.Задоволені спадкоємці люблять тихі похорони; LiebenistnichtSьnd, undKьssenmachtkeinKind.Любити не гріх, а від поцілунків дітей не буває; LustundLiebezueinemDing, machtdieschwereArbeitgering. Де руки й охота, там скора робота; Werliebt,hatalleTaschenvollerHoffnung.Хто любить, має повні кишені надій;

30) поведінка (5) Leidwдhrtnichtimmer, Ungeduldmacht'sschlimmer.Необдумано робити - біди наробити; LustiggelebtundseliggestorbenheiЯtdemTeufeldieRechnungverdorben.Весело прожити і мирно спочити - чортові плани зірвати; WenneinAltereinjungesWeibnimmt, solacht derTod.Як старий чоловік молоду жінку бере, тоді смерть сміється; Wennzweisichstreiten, fTeut sichderDritte.Коли двоє сваряться, третій тішиться; WersichьberseinesNдchstenUnglьckfreut, desseneigenesblьhtschon.Не смійся чужій біді, бо й своя на гряді;

31) зв'язок емоційної сфери з волею (5) а) власною (3) Verlangen und Furcht halten einander Waage.Бажання істрах урівноважуються; Liebe und Gesang leidet keinen Zwang.На милуваннянема силування; Wer aus Liebe heiratet, hat gute Nдchte und ьble Tage.Хто по любові жениться, має добрі ночі та погані дні; б) “чужою” (2) Wer das Laub fьrchtet, bleibe aus dem Walde.Боїшся шелесту - не ходи в ліс; Wer den Staub scheut, bleibe vor der Tenne.Хто пилу боїться, нехай на тік не йде;

32) риси характеру (1) Wer im Zorn handelt, geht im Sturm unter Segel.У кого вдачагаряча, в бурю відпливає під парусами;

33) емоційний досвід (1) Wer kein Unglьck gehabt hat, weiЯ von keinem Glьck zu sagen.Хто горя не бачив, той і щастя не знає;

34) формування емоційного досвіду (2) Wer recht tut, kennt keine Furcht.Хто всім усе робить до ладу, той страху не знає; Zornige Leute kommen bald zu einer Beule.Гнівні люди скоро собі гулінабивають;

35) контроль емоційного стану (1) Wer seinen Zorn bezwingt, hat seinen Feind besiegt.Хто втамує свій гнів, той переможе свого ворога;

36) фази емоційного процесу (1) Zorn beginnt mit Torheit und endet mit Reue. Гнів починається з дурості, а закінчується каяттям.

Відповідно до наведених прикладів, лексична семантика емотивної лексики охоплює тридцять шість позицій, що групуються за принципом абетки: від А до Z. Кожна із цих позицій містить певну кількість ілюстрацій: від однієї (№№ 8, 16, 32, 33, 35, 36) до восьми (№№ 1, 9), від десяти (№ 17) до дванадцяти (№ 7) та двадцяти семи (№ 11).

Якісне наповнення емотивної лексики в межах мінімальної кількості ілюстрацій розглядаємо як нетипове, в межах двох ілюстрацій (№№ 14, 18, 19, 23, 27, 34) - як перехідне між нетиповим і типовим, у межах від трьох (№№ 2, 4, 6, 20) і вище ілюстрацій - як типове.

До “нетипової” лексичної семантики належать: поява позитивного емоційного стану (щастя); динаміка негативних емоційних станів (гнів, горе); негативні риси людського характеру (гнів); негативний емоційний досвід (страх, гнів); контроль негативного емоційного стану (гнів); фази негативного емоційного процесу (гнів).

У свою чергу “перехідна” лексична семантика маніфестована інтенсивністю вияву негативного (страх) та позитивного (радість) емоційного станів; ієрархіями кохання та горя; фундаментальним почуттям (любов'ю); кількісними вимірами позитивного (радість), негативного (горе) емоційних та психічного (біль) станів; емотивною оцінкою емоції радості і її форми вияву (сміх); формуванням негативного (горе) й позитивного (радість) емоційного досвідів.

Усю іншу лексичну семантику емотивної лексики - всього 24 реєстри - ототожнюємо з “типовою”. При цьому виділяємо три підгрупи вживання: активна (3, 4 приклади), продуктивна (5, 6, 7, 8, 9 прикладів) й насичена (від 10 прикладів). Через обсяг статті наведемо лише активну типову лексичну семантику емотивної лексики: тривалість базового почуття та негативного емоційного стану (мука / -и); зміна негативного емоційного стану (горе) на позитивний (радість); негативні емоційні переживання домашніх тварин (собака - страх), невідомих осіб (страждання) та невизначене емоційне переживання (не страх) відповідно; почуттєві відчуття (любов).

У ході аналізу семантики емотивної лексики в сучасних німецьких прислів'ях отримано такі результати:

1. Семантика емотивної лексики гетерогенна за своїм смисловим наповненням: характеризується позитивними (радість, щастя, інтерес, любов), негативними (страх, горе, гнів, сором) й невизначеними (не радість, не щастя, не сміх, не любов, не страх, не горе, не сором, не зневага) семами.

2. За кількісними ознаками досліджуване явище отримує різне вираження: нетипове (індекс “1”), перехідне (індекс “2”) й типове (індекси “3 і вище”).

Нетипова семантика емотивної лексики відображає появу позитивного емоційного стану (щастя); динаміку негативного емоційного стану (гнів); негативні риси характеру людини (гнів); антонімічний емоційний досвід (горе - радість); контроль негативного емоційного стану (гнів); фази негативного емоційного процесу (гнів); перехідна вказує на інтенсивність вияву негативного (страх) та позитивного (радість) емоційних станів; ієрархію любові та негативного емоційного стану (горе); взаємне почуття любові; кількісний вимір позитивної (радість) та негативної (горе) базових емоцій; емотивну оцінку радості; формування негативного (гнів) та невизначеного емоційного досвіду (не страх); типова корелює з активним (3 і 4 приклади), продуктивним (5, 6, 7, 8, 9 прикладів) та насиченим (від 10 прикладів) уживаннями.

3. Активне вживання типової семантики емотивної лексики репрезентоване тривалістю позитивного (любов) і негативного (мука) емоційних станів; зміною негативного (горе) емоційного стану на позитивний (радість); негативним (страх) емоційним переживанням домашніх тварин (собака) і невідомих осіб (страждання) та невизначеним емоційним переживанням невідомих осіб (не страх); ідентифікацією емоційного стану за соціальним статусом (радість, щастя) та локалізацією в обмеженому просторі (турботи); рухом форми вияву радості (щастя) та емоції горя; порогом почуттів (любов, ненависть, гнів); сердечною прихильністю до об'єктів (носіїв емоційного стану).

4. Продуктивне вживання типової семантики емотивної лексики пов'язане з психічним / емоційним / фізичним станами; фізичним здоров'ям; якісною структурою емоційності; поведінкою людини; взаємодією емоційної сфери з волею / когнітивними процесами; протиставленням; драйвами; волею; емотивним підсиленням; суб'єктами (носіями емоційного стану); почуттєвими відчуттями.

5. Насичене вживання типової семантики емотивної лексики простежується у взаємозв'язку між базовими емоціями; фізіологічних рівнях реагування; модальності; порівнянні та об'єктах (носіях емоційного стану).

6. Позитивні, негативні й невизначені базові й соціальні емоції етносу та домашніх тварин у німецькомовних прислів'ях об'єктивуються предметно, ознаково, діяльнісно й модально; базове почуття - любов - предметно й діяльнісно.

7. Лексичними засобами невизначених емоцій є емотивна лексика та негаториnicht, keine, kein, keinen, nie, (N)niemand, nirgends, nichts, Un-, Ohne, -los.

8. Домінуючими тенденціями лексичної семантики емотивної лексики німецькомовних прислів'їв є орієнтація на об'єкти (носіїв емоційного стану) та периферійність назв емоцій і їхніх форм вияву.

Перспективи подальших досліджень убачаємо в зіставному аналізі семантики емотивної лексики німецької і української паремій, а також різних типів сучасних німецькомовних дискурсів - публіцистичного, політичного, художнього, поетичного тощо.

Література

семантичний німецький прислів'я патерн

1. Изард К.Э. Психология эмоций / Кэррол Эллис Изард ; [пер. с англ. В. Мисник, А. Татлыбаева]. - СПб. : Питер, 2008. - 464 с. - (Серия “Мастера психологии”).

2. Кириленко ТС. Психологія: емоційна сфера особистості : [навч. посібник для студ. вищ. навч. закл.] / Таїсія Сергіївна Кириленко. - К. :Либідь, 2007. - 256 с.

3. Кочерган М.П. Загальне мовознавство : [підручник для студ. вищ. навч. закл.] / Михайло Петрович Кочерган. - 3-тє вид. - К. :Академія, 2010. - 464 с.

4. КудінМ. Передмова / М. Кудін// КудінаО. Ф., Пророченко О.П. Перлини народної мудрості : [посібник для студ. та викл. вищ. навч. закл.]. - Вінниця : НОВА КНИГА, 2005. - С. 5-8.

5. Новий тлумачний словник української мови : У трьох томах / [уклад. В. Яременко, О. Сліпушко].- К. :Аконіт, 2003. - Т 2 : К-П. - 928 с.

6. WAHRIG. Wцrterbuch der deutschen Sprache / [von R. Wahrig-Burfeind]. - Mьnchen : dtv, 2012. - 1152 S.

Джерела ілюстративного матеріалу

7. Кудіна О.Ф. Перлини народної мудрості : [посібник для студ. та викл. вищ. навч. закл.]. / О.Ф. Кудіна, О.П. Пророченко - Вінниця : НОВА КНИГА, 2005. - 320 с.

Размещено на Allbest.ru