Методологічна процедура діахронічної інтерпретації ностратичного архетипу (з орієнтацією на морфонологію і фонологію)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний лінгвістичний університет

імені проф. Г.Г. Почепцова

Методологічна процедура діахронічної інтерпретації ностратичного архетипу (з орієнтацією на морфонологію і фонологію)

Капранов Я.В. кандидат філологічних наук, доцент, докторант кафедри германської і фіно-угорської філології

Анотація

У статті розроблено й апробовано методологічну процедуру діахронічної інтерпретації ностратичного архетипу, що складається з двох послідовних стадій: перша стадія - рівень морфонології передбачає два (2) етапи діахронічної морфонологічної інтерпретації (ДМФІ): 1) ДМФІ формального аспекту для визначення загальної морфонемної структури, зокрема фонемної будови основної формальної категорії і додаткової(-их) формальної(-их) категорії(-й), а також якості складів (як фонетичних, так і фонологічних); 2) ДМФІ чергування (альтернація) у складі праморфів і прасубморфів (у разі наявності) лише прамовного(-их) відповідника(-ів) для встановлення ланцюгів гіпотетичних чергувань (альтернацій) вокалічних і / або консонантних конструктів; друга стадія - рівень фонології - включає теж два (2) етапи, але діахронічної фонологічної інтерпретації (ДФІ): 1) ДФІ вокалічних і / або консонантних конструктів для надання фонетико-фонологічної характеристики вокалічним і / або консонантним конструктам; 2) ДФІ фонетичних процесів для реєстрації фонетичних процесів вокалізму і консонантизму.

Ключові слова: діахронічна інтерпретація, морфонологія, фонологія, ностратичний архетип, вокалічні / консонантні конструкти.

Abstract

METHODOLOGICAL PROCEDURE FOR THE DIACHRONIC INTERPRETATION OF THE NOSTRATIC (with a Focus on Morphonology and Phonology)

Kapranov Ya.V.

Candidate of Sciences, Associate Professor,

Doctoral Student at Professor G. G. Pocheptsov Department of Germanic and Finno-Ugric Philology,

Kyiv National Linguistic University

Introduction. The work of representatives of Macrocomparative Studies of the 21st century, where the methodological technique of diachronic interpretation continues to play a key role, especially in terms of explaining proto-language phenomena by appeal to the origin of these phenomena, testify to the need to develop methodological procedure for the diachronic interpretation in general and diachronic interpretation of the Nostratic in particular. Purpose. The purpose of the article is to develop and test the methodological procedure for the diachronic interpretation of the Nostratic with a focus on performing two consecutive stages: 1) morphonology and 2) phonology. Results. The methodological procedure for diachronic interpretation of the Nostratic consists of two consecutive stages. Conclusions. The following two (2) stages have been developed and tested in the article: the first stage, i.e. the level of morphonology, consists of the two (2) substages of diachronic morphonological interpretation (DMPHI): 1) DMPHI

of the formal aspect is conducted to establish the main formal category and the additional formal category(s), as well as the quality of the syllables (both phonetic and phonological); 2) DMPHI of the alternation in the composition of proto-morphs and proto-submorphs (if any) of the protolanguage correspondence is conducted to establish the chains of hypothetical alternation (vocal and / or consonantal constructs); the second stage, i.e. the level of phonology, also consists of the two (2) substages of the diachronic phonological interpretation (DPHI): 1) DPHI of the vocal and / or consonant constructs is conducted to give phonetic-phonological characteristics for vocal and / or consonant constructs; 2) DPHI of the phonetic processes is conducted for registration of the phonetic processes of vocalism and consonantism.

Key words: diachronic interpretation, morphonology, phonology, Nostratic, vocal / consonantal constructs.

Формулювання проблеми та обґрунтування актуальності її розв'язання

Напрацювання представників макрокомпаративних студій ХХІ ст., де ключове місце продовжує займати методологічна техніка діахронічної інтерпретації (Г А. Климов, О. Семереньї та ін.), особливо в плані пояснення прамовних явищ шляхом апеляції до походження цих явищ, засвідчують про необхідність розроблення комплексної методологічної процедури діахронічної інтерпретації взагалі і діахронічної інтерпретації ностратичного архетипу зокрема, для якого укладено вже чотири (4) джерела з ностратичних етимологій (ГЛБД; Иллич-Свитьіч, 1971, 1984; Bomhard, 2018; Dolgopolsky, 2012), що дасть змогу макрокомпаративістам здійснювати подальші пояснення ностратичних та ін. етимологій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У попередніх статтях (Капранов, 2015, 2016) було здійснено спробу сформулювати теоретичну, а в окремих з них і практичну (Капранов, 2018, 2019) концепцію щодо ступенів масового споріднення ностратичних мов (В. М. Ілліч- Світич, С. А. Старостін та ін.), тому в межах цієї статті спробуємо запропонувати нову методологічну процедуру діахронічної інтерпретації ностратичного архетипу з орієнтацією на виконання двох послідовних стадій: 1) рівень морфонології - діахронічна морфонологічна інтерпретація; і 2) рівень фонології - діахронічна фонологічна інтерпретація.

Мета статті - розробити й апробувати методологічну процедуру діахронічної інтерпретації ностратичного архетипу з орієнтацією на виконання двох послідовних стадій: 1) морфонології і 2) фонології.

Матеріал - ностратична стаття до архетипу *HuKa “око, бачити”, представлена В. М. Іллічем-Світичем.

Виклад основного матеріалу дослідження

Для ефективного виконання процедури діахронічної інтерпретації оперуємо двома поняттями, які не є тотожними: 1) мовний відповідник - той, що засвідчений писемністю, і 2) прамовний відповідник - той, що не засвідчений писемністю (як правило архетип, тобто форма і значення під астеріском *, гіпотетично відновлений).

Перша стадія - рівень морфонології (за М. С. Трубецьким) - містить два (2) етапи діахронічної морфонологічної інтерпретації (далі - ДМФІ): 1) ДМФІ формального аспекту спочатку прамовного(-их), а потім мовного(-их) відповідника (-ів), починаючи від ностратичного архетипу і закінчуючи мовним(-и) відповідником(-ами) у межах кожної окремої мови;

ДМФІ чергування (альтернація) у складі праморфів і прасубморфів (у разі наявності) лише прамовного(-их) відповідника(-ів), починаючи від ностратичного архетипу, для реєстрації їх рефлексів як у прамовному(-их) відповіднику(-ах) вищого порядку (як правило, вище ностратичного архетипу), так і в мовному(-их) відповіднику(-ах) у межах кожної окремої мови.

Перший етап - ДМФІ формального аспекту спочатку прамовного(-их), а потім мовного (-их) відповідника (-ів), починаючи від ностратичного архетипу і закінчуючи мовним(-и) відповідником(-ами) у межах кожної окремої мови, з одного боку, загальної морфонемної структури (далі - ЗМС), зокрема фонемної будови основної формальної категорії (далі - ОФК) - кореня (морф / праморф, що містить самостійне значення) і додаткової(-их) формальної(-их) категорії(-й) (далі - ДФК) - преформанта (далі - L) і / або постформанта (далі - R) (субморф / прасубморф) і т. ін., а з іншого боку, якості складів (як фонетичних, так і фонологічних) (а в окремих випадках і мор (наприклад, для алтайських мов)), які допоможуть засвідчити дію одного із двох законів на відповідному складі: 1) закону про відкритий склад - склад, який не має кінцевого вокалічного конструкта; 2) закону про закритий склад - склад, який має кінцевий вокалічний конструкт (БЭС, 1998).

Установлені ДФК подаємо у вигляді морфемних швів, тобто фіксуємо, з одного боку, поєднання L з ОФК, а з іншого боку, поєднання ОФК з R у кожному мовному і / або прамовному відповіднику. Це дасть змогу простежити відношення між ОФК і ДФК, а також з'ясувати приналежність мовного (-их) і / або прамовного(-их) відповідника(-ів) до одного з морфологічних типів мов: 1) аглютинативні, 2) ізолюючі (аморфні), 3) флективні (фузійні) мови.

У мовному(-их) і / або прамовному(-их) відповіднику(-ах) необхідно визначити якість, тобто структуру (характер), складу - фонетико-фонологічну одиницю, що займає проміжне положення між звуком і мовним тактом (БЭС, 2000, с. 470), зокрема: 1) склад як фонетична одиниця - мінімальний ланцюжок звуків, всередині якого діють правила коартикуляції і розподіл тривалості; цілісний артикуляційний комплекс, що є єдиним блоком нейрофізіологічних команд до м'язів; мінімальний звуковий відрізок, на який припадає наростання і спад величини повітряного потоку (“дихальний імпульс”) (БЭС, 2000, с. 470); 2) склад як фонологічна одиниця - обмеженість класу допустимих схем складу; проста структура внутрішньоскладових консонантних сполук, яка відповідає принципу “хвилі звучності”; наявність дистрибутивних обмежень, які описуються в термінах складових позицій; компенсаторні відношення за тривалістю між голосним і кінцевоскладовим приголосним; залежність місця наголосу від кількісної структури складу; наявність складової просодії - тональної або тембрової; тенденція до кореляції складорозподілу і граматичних меж (збіг морфеми і складу, або моносиллабізмів) (БЭС, 2000, с. 470).

У морфонології поряд з поняттям “склад” простежується ще й поняття “мора” (від лат. тога - зволікання, пауза) - ритмічна одиниця, що [...] дорівнює відкритому складу з короткою голосною і компонентам складів більш складного складу, якщо ці компоненти демонструють функціональну подібність з коротким складом: можуть мати власний наголос, враховуються при визначенні місця наголосу, закономірностей “фонологічної довжини” морфем і слів, віршованих розмірів і т. ін. (БЭС, 1998). Подана дефініція дає змогу переконатися в тому, що поняття “мора” застосовується до одиниці, меншої, ніж склад, хоча серед окремих учених простежуються різні позиції щодо співвідношення цих двох понять: “деякі розрізняють мору і склад (наприклад, Х. Сіро, Н. А. Сиромятніков, з різною мотивацією); інші (А. Хідейо, К. Харухіко) ототожнюють мору і склад і бачать тут дві мори і два склади (також з різною мотивацією)” (цит. за пр.: Фельдман, 2002, с. 17).

Другий етап - ДМФІ чергування (альтернації) - парадигматичні відношення між однорідними одиницями мови (одиницями одного рівня), здатних замінювати одна одну в складі більших одиниць, що відбувається при певних синтагматичних і / або парадигматичних умовах (БЭС, 1998) - у складі праморфів і прасубморфів (у разі наявності) з фіксацією праморфонеми - сукупності прафонем, які чергуються в прааломорфах однієї праморфеми в різних формах однієї і тієї ж прамовної ОФК або у споріднених праформах (визначеня наше - Я. К.) - лише прамовного(-их) відповідника(-ів), починаючи від ностратичного архетипу і закінчуючи архетипом на рівні групи, якщо від нього розвинувся(-лися) мовний(-і) відповідник(-и), для встановлення ланцюгів гіпотетичних чергувань (альтернацій) вокалічних і / або консонантних конструктів, які допоможуть здійснити реєстрацію їх рефлексів як у прамовному(-их) відповіднику(-ах) вищого порядку (як правило, той, що є вищим, ніж ностратичний архетип - наприклад, алтайський архетип) і його похідних прамовних варіантах, так і мовному(-их) відповіднику(-ах) у межах кожної мови.

На цій стадії застосовуємо гніздовий підхід, що, за версією Т О. Черниш, “співвідноситься з лексичними утвореннями, зокрема з однокореневими і, як наслідок, генетично пов'язаними відношеннями похідності, у концепції М. Крушевського гніздові відношення можуть пов'язувати будь-які морфологічні компоненти слова, тобто як корені, так і префікси чи суфікси” (Черниш, 2010, с. 21).

Для визначення ОФК і ДФК для прамовного(-их) відповідника(-ів) (наприклад, ностратичного архетипу і т. ін.) будуємо етимологічне гніздо (далі - ЕГ) - ієрархічно організовану за принципом словотвірного гнізда групу слів споріднених мов (у широкому розумінні) або однієї мови (у вузькому розумінні), до якої входять всі можливі дані про історію певної мови (мов), рефлекси конкретного реконструйованого для прамови-основи кореня, відносно якого можна висунути припущення про генетичну спільність (Пятаева, 2003, с. 46) - для якого вершиною буде архетип (форма і значення під астеріском *), тому кількість ЕГ залежить від кількості архетипів, поданих у ностратичній статті. Зауважимо, що ЕГ з вершиною архетип на рівні групи будуємо у тому випадку, якщо від нього розвинувся(- лися) мовний(-і) відповідник(-и).

Необхідно побудувати такі види ЕГ: 1) ЕГ з вершиною ностратичний архетип - група похідних прамовних варіантів (ймовірно, праслів), до якої належать генетично пов'язані один з одним варіанти ностратичного архетипу, об'єднані навколо спільного основного (ядерного) значення, які колись існували в ностратичній прамові протягом її історії (визначення наше - Я. К.); 2) ЕГ з вершиною алтайський архетип - група похідних прамовних варіантів (ймовірно, прамовних відповідників), до якої належать генетично пов'язані один з одним варіанти алтайського архетипу, об'єднані навколо спільного основного (ядерного) значення, які колись існували в алтайській прамові протягом її історії. Побудова другого виду ЕГ залежить від мовної сім'ї, у якому вершиною буде архетип (форма і значення під астеріском *) відповідного рівня (наприклад, для індоєвропейської прамови - індоєвропейський архетип, для уральської прамови - уральський архетипи і т. ін.), поданий етимологом-ностративістом у ностратичній статті.

Вершину ЕГ виділяємо напівжирним шрифтом, а його похідні прамовні варіанти (прамовні відповідники), відібрані методом суцільної вибірки, подаємо в квадратних дужках ([ ]), дотримуючись правила відбору варіантів: якщо основа типу Х поєднується з формантом типу Y і утворена одиниця повинна мати властивості Z, то основа (і / або формант) повинні виступати у варіанті типу J (Кукушкина, 2013, с. 29).

Усі похідні прамовні варіанти (праслова) відбираємо з системи STARLING відповідно до такої послідовності дій: офіційний веб-сайт STARLING (URL: http://starling.rinet.ru) - опція “Click here to start” - опція “All Bases” - опція “search” навпроти “Nostratic etymology” - вікно “Search for data in: Nostratic etymology” (див. Рис. 1).

У вікні “Search for data in: Nostratic etymology” подано поле “Meaning”, куди необхідно вводити значення (англійською і / або російською або ін. мовою), які відповідають основному (ядерному) значенню того чи іншого архетипу. Наприклад, для пошуку групи похідних прамовних варіантів (праслів) для ностратичного архетипу *HuKa “око, бачити”, у поле “Meaning” вводимо всі значення, які відповідають основному (ядерному) значенню ностратичного архетипу *HuKa: наприклад, бачити, око, помічати і т. ін.

Для визначення ОФК і ДФК для мовного(-их) відповідника(-ів) (наприклад, відповідник латинської мови і т. ін.) користуємося даними про морфологічні індекси (як правило, це - початкова форма (для змінюваних), морфологічні ознаки (рід, число, відмінок), а також синтаксична функція) для мовного(-их) відповідника(-ів), що подані в системі STARLING.

Рис. 1. Запит до бази даних “Ностратична етимологія”

В окремих випадках, у разі потреби залучаємо традиційний морфемний аналіз, що допоможе визначити ОФК і ДФК відповідника(-ів), тобто здійнити сегментацію (членування) ЗМС на морфеми.

На першій процедурі першої стадії необхідно визначити ЗМС прамовного(-их) відповідника(-ів), у тому числі його (їх) ОФК і ДФК, побудувавши ЕГ з різними вершинами, до яких заносимо всі можливі похідні прамовні варіанти (праслова), відбирані з системи STARLING, а також засвідчити дію одного із двох морфонологічних законів для відповідного складу: 1) закон про відкритий склад; 2) закон про закритий склад.

Наприклад, 1) ЕГ з вершиною ностратичний архетип *HuKa “око, бачити” і занесені з системи STARLING його похідні прамовні варіанти: [НА *HVnmpV “повіка”; НА *HwVjV “бачити, охороняти”; НА *gUrV “розуміти, бачити”; НА *PVkV “бачити, розуміти”; НА *pekV “думати, дивитися”; НА *sVkV “бачити, знати”; НА *?incV “бачити, шукати”] дають змогу визначити ЗМС вершини, що відповідає структурі *CVCV, де ОФК - *CVCV, а відтак засвідчує про дію закону про відкритий склад як у першому, так і в другому складах; 2) ЕГ з вершиною індоєвропейський архетип *h4ek4 / *heuk- “око, бачити” і занесені з системи STARLING його похідні прамовні варіанти: [ІЄ okw-, okwi-, okw(e)n-, okw(e)s-, o^-ю- “око, бачити”; ІЄ *(s)kawo-/-o- “бачити, слухати, нюхати”; ІЄ *sekw- (+ *sag(')-) “бачити, помічати” (*sekw- “говорити, розмовляти”?); ІЄ *(s)pek'- “дивитися”; ІЄ *(s)peg'- “розуміти; розумний, уважний”] дають змогу визначити ЗМС вершини, що відповідає структурі *CVC-, де ОФК - *CVC-, а відтак зафіксувати дію закону про закритий склад у ЗМС вершини.

На другій процедурі першої стадії необхідно визначити ЗМС мовного(-их) відповідника(-ів), у тому числі його (їх) ОФК і ДФК, скориставшись даними про морфологічний індекс, що подані в системі STARLING, а також засвідчити дію одного із двох морфонологічних законів для відповідного складу: 1) закон про відкритий склад; 2) закон про закритий склад.

Наприклад, дані про морфологічний індекс мовного(-их) відповідника(-ів), узяті з системи STARLING (ГЛБД), дають змогу визначити їх ЗМС, у тому числі ОФК і ДФК: двн.-інд. aksi n., у якому ЗМС відповідає структурі VCСV, де ОФК - VC^, ДФК - *-С|У засвідчує про дію: 1) закону про закритий склад - на першому складі і 2) закону про відкритий склад - на другому складі. та ін.

На третій процедурі першої стадії необхідно встановити ланцюги гіпотетичних чергувань (альтернацій) прамовних вокалічних і / або консонантних конструктів у прамовному(-их) відповіднику(-ів), починаючи від ностратичного архетипу і закінчуючи архетипом на рівні групи, якщо від нього розвинувся(-лися) мовний(-і) відповідник(-и).

Наприклад, ЕГ з вершиною ностратичний архетип *НиКа “око, бачити” і його похідними прамовними варіантами (див. першу процедуру цієї стадії) дає змогу визначити гіпотетичні чергування (альтернації): 1) прамовних вокалічних конструктів: початок ОФК: *У (*НУгітрУ *HwVjV, *РУкУ, *§УкУ) - *е (*рекУ) - *і (*?тсУ) - *и (*НиКа); кінець ОФК: V (*НУгітрУ, *HwVjV, *РУкУ, *рекУ, *§УкУ, *?іпсУ) - *а (*НиКа); 2) прамовних консонантних конструктів: початок ОФК: ^ (*НиКа) - *g (*gUrV) - *р (*РУкУ, *рекУ) - *§ (*§УкУ); кінець ОФК: *к (*НиКа) - * (*HwVjV) - *р (*НУгітрУ) - *г (*gUrV).

На четвертій процедурі першої стадії необхідно здійснити реєстрацію рефлексів ланцюгів гіпотетичних чергувань (альтернацій) вокалічних і / або консонантних конструктів, установлених для відповідного ностратичного архетипу і його похідних прамовних варіантів, у прамовному(-их) відповіднику(-ах) вищого порядку (як правило, той, що є вищим, ніж ностратичний архетип - наприклад, алтайський архетип) і його похідних прамовних варіантах (прасловах), а також у мовному(-их) відповіднику(-ах) у межах кожної окремої мови.

Наприклад, установлений для алтайського архетипу *ика- “помічати, розуміти” і його похідних прамовних варіантів ланцюг гіпотетичних чергувань (альтернацій) прамовних вокалічних конструктів (початок ОФК: *У - *а - *е - *і - *о - *и; кінець ОФК: *У - *а - *о), дає змогу здійснити реєстрацію рефлексів для тюркського архетипу *ик(а)- “піднімати, слухати” і його похідних прамовних варіантів: [Тюрк *Ьак- “дивитися”, Тюрк *Ьекеп- “1) радіти, бути вдячним; 2) прагнути, сподіватися”, Тюрк *siak- “1) думати, міркувати, сумувати; 2) нудьгувати; 3) розум; 4) думка, хвилювання; 5) читати; 6) пам'ятати; 7) оплакування, сумне спогад”, Тюрк *б?(і)- “думати, розуміти”]: початок ОФК: *а: Ьака-; *е: *sege-, *seke-; *і: *(К)іса-; *и: *ика-; кінець ОФК: а: *ика-.

На п'ятій процедурі першої стадії необхідно здійснити заключну ДМФІ чергування (альтернації) для реєстрації: 1) регулярних (закономірних) відповідностей (регулярностей) гіпотетичних чергувань - спільні (регулярні) ланцюги гіпотетичних чергувань (альтернацій) вокалічних і / або консонантних конструктів, що підтверджуються матеріалом прамовних відповідників різних рівнів і групою похідних прамовних варіантів (ймовірно, праслів); фонетичний фонологічний вокалізм консонантизм

нерегулярних (незакономірних) відповідностей (нерегулярностей) гіпотетичних чергувань - відмінні (нерегулярні) ланцюги гіпотетичних чергувань (альтернацій) вокалічних і / або консонантних конструктів, що не підтверджуються матеріалом прамовних відповідників різних рівнів і групою похідних прамовних варіантів (ймовірно, праслів) (визначення наші - Я. К.).

Друга стадія - рівень фонології - містить два (2) етапи діахронічної фонологічної інтерпретації (далі - ДФІ): 1) ДФІ вокалічних і / або консонантних конструктів, представлених, з одного боку, у ланцюгах гіпотетичних чергувань (альтернацій), установлених для прамовного(-их) відповідника(-ів), починаючи від ностратичного архетипу і закінчуючи архетипом на рівні групи, а з іншого боку, у мовному(-их) і / або прамовному(-их) відповіднику(-ах); 2) ДФІ звукових / фонетичних законів / процесів (далі - фонетичні процеси), відображених у мовному(-их) і / або прамовному(-их) відповіднику(-ах), починаючи від ностратичного архетипу і закінчуючи мовним(-и) відповідником(-ами) у межах кожної окремої мови.

Перший етап - ДФІ вокалічних і / або консонантних конструктів, представлених, з одного боку, у ланцюгах гіпотетичних чергувань (альтернацій) вокалічних і / або консонантних конструктів, установлених для прамовного(-их) відповідника(-ів), починаючи від ностратичного архетипу і закінчуючи архетипом на рівні групи, а з іншого боку, у мовному(-их) і / або прамовному(-их) відповіднику(-ах), для надання фонетико-фонологічної характеристики вокалічним і / або консонантним конструктам: для вокалічних конструктів (у тому числі й монофтонгів і дифтонгів) - піднесення (далі - п) і ряд (далі - р) (у разі потреби, ознаку корокий / довгий), для консонантних конструктів - місце (далі - м) і спосіб (далі - с) (у разі потреби, додаткові ознаки: глухий / дзвінкий, сонорний і т. ін.) творення.

Фонетико-фонологічну характеристику вокалічного(-их) і / або консонантного(-их) конструкту(ів) надаємо відповідно до розробленої авторами системи STARLING “Уніфікованої системи транскрипції для Глобальної лексикостатистичної бази даних” (далі - УСТ) - системи транскрипції, що відображає всі фонологічні протиставлення, які простежуються в певній мові / прамові (ГЛБД). УСТ містить чотири (4) таблиці: 1) основні приголосні; 2) голосні; 3) вторинні артикуляційні ознаки; 4) супрасегментні ознаки.

Другий етап - ДФІ фонетичних процесів, відображених у мовному(-их) і / або прамовному(-их) відповіднику(-ах), починаючи від ностратичного архетипу і закінчуючи мовним(-и) відповідником(-ами) у межах кожної окремої мови, - закономірностей, які спостерігаються всередині однієї мови; закономірної відповідності звуків в одних і тих же словах у двох або декількох споріднених мовах або діалектах; закономірних відповідностей звуків однієї й тієї ж мови на різних етапах її історії (Абаев, 1933, с. 1-14) - для реєстрації фонетичних процесів вокалізму і консонантизму: 1) для ностратичного архетипу і його похідних прамовних варіантів; 2) для архетипу на рівні сім'ї і його похідних прамовних варіантів; 3) для архетипу на рівні групи (якщо від нього розвинувся(-лися) мовний(-і) відповідник(-и)) і його похідних прамовних варіантів; 4) для (групи) мовного(-их) відповідника(-ів), поданого в ностратичній статті.

До фонетичних процесів вокалізму відносимо: 1) ступінь піднесення спинки язика (далі - зсув по вертикалі) - ступінь піднесення спинки язика по вертикалі, що пов'язане зі ступенем розчинності відкритості порожнини рота і призводить до підвищення або зниження піднесення вокалічних конструктів відповідно до трьох ступенів: верхнє - середнє - нижнє; 2) місце піднесення язика (далі - зсув по горизонталі) - місце піднесення язика по горизонталі, що пов'язане з місцем утворення вокалічних конструктів на одному з трьох рядів: передній - середній - задній; 3) лабіалізація / делабіалізація.

До фонетичних процесів консонантизму відносимо: 1) процеси за місцем творення: веляризація, глотталізація, денталізація, лабіалізація, палаталізація, ретрофлексія, фарингалізація та ін.; 2) процеси за участю голосу й шуму: а) глухість / дзвінкість; б) сонорність.

На цій стадії використовуємо результати, одержані під час першої стадії, де був застосований гніздовий підхід (за Т О. Черниш (Черниш, 2010)) для побудови ЕГ з різними вершинами, і дистрибутивний аналіз як метод дослідження мовного(-их) і / або прамовного(-их) відповідника(-ів), заснований на вивченні оточення (дистрибуції, розподілення) вокалічних і / або консонантних конструктів (БЭС, 1998).

На першій процедурі другої стадії необхідно надати фонетико-фонологічну характеристику мовним і / або прамовним вокалічним і / або консонантним конструктам, представленим, з одного боку, у ланцюгах гіпотетичних чергувань (альтернацій) вокалічних і / або консонантних конструктів, установлених для прамовного(-их) відповідника(-ів), починаючи від ностратичного архетипу і закінчуючи архетипом на рівні групи, а з іншого боку, у мовному(-их) і / або прамовному(-их) відповіднику(-ах), відповідно до УСТ.

Наприклад, надаємо фонетико-фонологічну характеристику 1) прамовним вокалічним конструктам, представленим в ностратичному архетипі *HuKa “око, бачити”: початок ОФК: *V /?/ (п: ?, р: ?) - *е /е/ (п: середнє, р: передній) - *і /і/ (п: верхнє, р: передній) - *u /и/ (п: верхній, р: задній); кінець ОФК: V (п: ?, р: ?) - *а /а/ (п: нижнє, р: середнє) та ін.; 2) прамовним консонантним конструктам, представленим в ностратичному архетипі *НиКа “око, бачити”: ^ (м: глотальний, с: глухий фрикативний) - *g (м: велярний, с: дзвінкий взривний) - *р (м: білабіальний, с: глухий взривний) - *§ (м: постальвеолярний, м: глухий фрикативний); кінець ОФК: *к (м: велярний, с: глухий взривний) - * (м: палатальний, с: сонорний апроксимант) - *р (м: білабіальний, с: глухий взривний) - *г (м: постальвеолярний, с: сонорний вібрант).

На другій процедурі другої стадії необхідно зафіксувати фонетичні процеси вокалізму і консонантизму, з одного боку, для прамовного(-их) відповідника(-ів) і його прамовних похідних варіантів (праслів), починаючи від ностратичного архетипу і закінчуючи архетипом на рівні групи, а з іншого боку, для (групи) мовного(-их) відповідника(-ів).

Наприклад, якщо для монгольського архетипу *ика- “помічати” і його прамовних похідних варіантів (прамовних відповідників): [Монг *(h)udka “смисл, значення”, Монг *sege-, *seke- “1) приходити в себе; 2) розум, свідомість”, Монг *изе- “бачити”, Монг *(й)іса- “сподіватися, вірити”, Монг *Ьака- “бажати, бажання, прагнення”] фіксуємо фонетичні процеси вокалізму: 1) зсув по вертикалі: якщо на початку ОФК фіксуємо нижній (*а: Ьака-), середній (*е: *sege-, *seke-) і верхній (*і: *(К)іса-; *и: *ика-) зсув, то в кінці ОФК - нижній (*а: *ика-) і середній (*е: *sege-, *seke-); 2) зсув по горизонталі: якщо на початку ОФК фіксуємо середній (*а: *ика-), передній (*е: *sege-, *seke-; *і /і/: *(й)іса-), задній (*и: *ика-) зсув, то в кінці ОФК - середній (*а: *ика-); 3) лабіалізація / делабіалізація: якщо на початку ОФК фіксуємо як лабіалізацію (*и: *ика-), так і делабіалізацію (*а: *Ьака-; *е: *sege-, *seke-; *і: *(К)іса-), то в кінці - делабіалізацію (*а: *ика-); то для монгольського матеріалу (див. ностратичну статтю з реєстровим ностратичним архетипом *НиКа “око, бачити”) фонетичні процеси вокалізму:

зсув по вертикалі: якщо на початку ОФК фіксуємо верхній (и: середньомонгольський ща-, писемний монгольський ща- та ін.), то в кінці ОФК - нижній (а: середньомонгольський ща-, писемний монгольський ща- та ін.); 2) зсув по горизонталі: якщо на початку ОФК фіксуємо задній (и: середньомонгольський ща-, писемний монгольський ща- та ін.) зсув, то в кінці ОФК - середній (а: середньомонгольський ща-, писемний монгольський ща- та ін.); 3) лабіалізація / делабіалізація: якщо на початку ОФК фіксуємо лабіалізацію (и: середньомонгольський ща-, писемний монгольський ща- та ін.), то в кінці - делабіалізацію (а: середньомонгольський ща-, писемний монгольський ща- та ін.) та ін.

На третій процедурі другої стадії необхідно здійснити заключну ДФІ фонетичних процесів вокалізму і консонантизму для реєстрації спільних і відмінних характеристик у ланцюзі `ностратичний архетип - архетип на рівні сім'ї (наприклад, алтайський, індоєвропейський та ін.)' - архетип на рівні групи (якщо від нього розвинувся(-лися) мовний(-і) відповідник(-и), подані в ностратичній статті) (за наявності) (наприклад, монгольський, тюркский та ін.) - (група) мовний(-их) відповідник(-ів)'.

Висновки й перспективи подальших досліджень

Діахронічна інтерпретація ностратичного архетипу спрямована на виконання: першої стадії - діахронічної морфонологічної інтерпретації, що передбачає: 1) ДМФІ формального аспекту спочатку прамовного(-их), а потім мовного(-их) відповідника (-ів), з одного боку, загальної морфонемної структури, зокрема фонемної будови основної формальної категорії - кореня і додаткової(-их) формальної(-их) категорії(-й), а з іншого боку, якості складів (як фонетичних, так і фонологічних) (а в окремих випадках і мор (наприклад, для алтайських мов)), до допоможе простежити розвиток загальної морфонемної структури, починаючи від ностратичного архетипу і закінчуючи мовним відповідником у межах кожної окремої мови; 2) ДМІ чергування (альтернації) у складі праморфів і прасубморфів (у разі наявності) з фіксацією праморфонеми лише прамовного(-их) відповідника(-ів) для встановлення ланцюгів гіпотетичних чергувань (альтернацій) вокалічних і / або консонантних конструктів, що продемонструють регулярність / нерегулярність (закономірних) відповідностей (регулярностей) гіпотетичних чергувань у ностратичному матеріалі, що є вищим, ніж рівень ностратичної прамови; другої стадії - діахронічної фонологічної інтерпретації, що передбачає: 1) ДФІ вокалічних і / або консонантних конструктів для надання фонетико-фонологічної характеристики вокалічним і / або консонантним конструктам, що дасть змогу зафіксувати відповідні фонетичні процеси; 2) ДФІ фонетичних процесів для реєстрації фонетичних процесів вокалізму і консонантизму, до дасть змогу здійснити методологічну процедуру діахронічної верифікації ступенів споріднення ностратичних мов.

Література

1. Абаев, В. И. (1933). О `фонетическом законе'. Язык и мышление, 1, 1-14.

2. БЭС, 2000 - Прохоров, А. М. (Гл. ред.). (2000). Большой энциклопедический словарь. Москва: Большая Рос. энциклопедия ОНИКС.

3. ГЛБД - Старостин, С. А., & Старостин, Г. С. (2006-2013). Глобальная лексикостатистическая база данных “Вавилонская Башня”.

4. Иллич-Свитыч, В. М. (1971, 1984). Опыт сравнения ностратическихязыков (семито-хамитский, картвельский, индоевропейский, уральский, дравидийский, алтайский) (Т 1-3). Москва: Наука. Капранов, Я. В. (2015). Історико-генетичні витоки поняття ностратичної прамови у сучасному порівняльно-історичному мовознавстві. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 9. Сучасні тенденції розвитку мов, 13, 86-92. Капранов, Я. В. (2016). Інтерпретація змісту поняття “архетип” у лінгвокомпаративістиці. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету. Серія Філологічні науки, 146, 73-76.

5. Кукушкина, О. В. (2016). Морфонология современного русского литературного языка. Москва: Издательство Московского университета.

6. Пятаева, Н. В. (2003). Понятие лексического гнезда в современной лингвистике (к проблеме квалификации и классификации). Филологический класс, 3, 42-49.

7. Фельдман, Н. И. (2002). Японский язык. Москва: Едиториал УРСС.

8. Черниш, Т. О. (2010). Нариси зі слов 'янської порівняльно-історичної лексикології та етимології [навчальний посібник]. Київ: Видавничо-поліграфічний центр - Київський університет. БЭС, 1998 - Ярцева, В. Н. (Ред.). (1998). Языкознание. Большой энциклопедический словарь. Москва: Большая Российская энциклопедия.

9. Bomhard, A. R. (2018). A Comprehensive Introduction to Nostratic Comparative Linguistics: with special reference to Indo-European (Vol. 1-4). (3rd ed.). Charleston, SC.

10. Dolgopolsky, A. (2012). Nostratic Dictionary (3rd ed.). McDonald Institute for Archaeological Research. Kapranov, Y. V. (2018). Degree of Affinity Between the Korean *moi(h), *moro and Japanese *m@ri against the Altaic *mor[u] “tree, forest” (According to Starostin's Version). Scientific Journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 9. Current Trends in Language Development, 18, 61-73.

11. Kapranov, Y. V (2019). Diachronic Interpretation of Phonomorphological and Semantic Regularities of Nostratic (Based on *HuKa “eye”). Scientific Journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 9. Current Trends in Language Development, 19, 74-89.

References

12. Abayev, VI. (1933). O `foneticheskom zakone'. Yazyk i myshleniye, 1, 1-14.

13. BES, 2000 - Prohorov, A. M. (Gl. red.). (2000). Bol'shoj jenciklopedicheskij slovar'. Moskva: Bol'shaja Ros. jenciklopedija ONIKS.

14. GLBD - Starostin, S. A., & Starostin, G. S. (2006-2013). Global'naja leksikostatisticheskaja baza dannyh “Vavilonskaja Bashnja”.

15. Illich-Svitych, V. M. (1971, 1984). Opyt sravnenija nostraticheskih jazykov (semito-hamitskij, kartvel'skij, indoevropejskij, ural'skij, dravidijskij, altajskij) (T. 1-3). Moskva: Nauka.

16. Kapranov, Ya.V (2015). Istoryko-henetychni vytoky ponyattya nostratychnoyi pramovy u suchasnomu porivnyalno-istorychnomu movoznavstvi. Naukovyy chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P Drahomanova. Seriya 9. Suchasni tendentsiyi rozvytku mov, 13, 86-92.

17. Kapranov, Ya.V. (2016). Interpretatsiya zmistu ponyattya “arkhetyp” u linhvokomparatyvistytsi. Naukovi zapysky Kirovohradskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. Seriya Filolohichni nauky, 146, 73-76.

18. Kukushkina, O.V (2016). Morfonologiya sovremennogo russkogo literaturnogo yazyka. Moskva: Izdatel'stvo Moskovskogo universiteta.

19. Pyatayeva, N. V. (2003). Ponyatiye leksicheskogo gnezda v sovremennoy lingvistike (k probleme kvalifikatsii i klassifikatsii). Filologicheskiy klass, 3, 42-49.

20. Feldman, N. I. (2002). Yaponskiyyazyk. Moskva: Yeditorial URSS.

21. Chernysh, T. O. (2010). Narysy zi slov'ians'koi porivnial'no-istorychnoi leksykolohii ta etymolohii [navchal'nyj posibnyk]. Kyiv: Vydavnycho-polihrafichnyj tsentr - Kyivs'kyj universytet.

22. BES, 1998 - Jarceva, V. N. (Red.). (1998). Jazykoznanie. Bol'shoj jenciklopedicheskij slovar'. Moskva: Bol'shaja Rossijskaja jenciklopedija.

23. Bomhard, A. R. (2018). A Comprehensive Introduction to Nostratic Comparative Linguistics: with special reference to Indo-European (Vol. 1-4). (3rd ed.). Charleston, SC.

24. Dolgopolsky, A. (2012). Nostratic Dictionary (3rd ed.). McDonald Institute for Archaeological Research.

25. Kapranov, Y. V. (2018). Degree of Affinity Between the Korean *moi(h), *moro and Japanese *m@n against the Altaic *mor[u] “tree, forest” (According to Starostin's Version). Scientific Journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 9. Current Trends in Language Development, 18, 61-73.

26. Kapranov, Y. V (2019). Diachronic Interpretation of Phonomorphological and Semantic Regularities of Nostratic (Based on *HuKa “eye”). Scientific Journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 9. Current Trends in Language Development, 19, 74-89.

Размещено на Allbest.ru