Особливості мови заголовків сучасної періодики
Типізація заголовків газетних повідомлень: характерні риси, специфіка інформації, стилістичні функції. Систематизація мовних засобів, які посилюють їх перлокутивну функцію у дискурсі ЗМІ. Використання синтаксичних інновацій, новотворів, просторіччя.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.04.2021 |
| Размер файла | 32,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Особливості мови заголовків сучасної періодики
Лариса Топчий
Анотація
Заголовок завжди був предметом зацікавленості для лінгвістів. У науковій літературі існує для нього ряд номінацій. Проблему типізації заголовків, характерних рис, специфіки вміщеної в них інформації, стилістичних функцій, різноманітних класифікацій відображено в низці наукових розвідок вітчизняних і зарубіжних лінгвістів. Проте питання систематизації мовних засобів, які посилюють їх перлокутивну функцію у газетному дискурсі, не зазнало всебічного висвітлення.
Метою розвідки - спроба «зареєструвати» різноманітні мовностилістичні засоби і прийоми оформлення заголовкових комплексів, завдяки яким вони здатні виконувати перлокутивну функцію. Назви газетних повідомлень сприйнятливі до найрізноманітніших мовних модифікацій, трансформацій. Мовні засоби і прийоми їх увиразнення, оновлення найрізноманітніші. Активно використовуваними є система паралінгвістичних засобів та пунктуаційних знаків. Потужним способом оновлення є переосмислення і трансформація усталених зворотів, їх модернізація. Новизною характеризуються заголовки із введенням в їх структуру авторських новотворів, паронімів, омонімів, просторіччя, власних назв. Поширеним є використання різних стилістичних прийомів і синтаксичних інновацій: синтаксична компресія, парцельовані структури, окремі другорядні члени речення, різновиди односкладних побудов, трансформування цитат, висловів фольклорного, усно- побутового та книжково-літературного походження. Представлена концепція упорядкування «мови» заголовків може стати основою для подальших теоретичних розробок.
Ключові слова: заголовок, стилістичні прийоми, синтаксичні інновації, газетний дискурс, трансформація, модифікація.
Annotation
Topchiy L. Peculiarities of Headline «Language» in Modern Mass Media.
The article investigates headline that has always been a subject of interest for linguists. There are a number of nominations for it in the scientific literature. The problem of typing headings, features, specification of information contained in them, stylistic functions, various classifications is reflected in a number of scientific researches of domestic and foreign linguists. However, the issue of systematization of linguistic means that enhance their perlocutive function in the newspaper discourse has not been comprehensively discovered.
The purpose of the article is the attempt to «register» the various linguistic and stylistic means and techniques of designing headline complexes, through which they are capable of performing a perlocutive function. Newspaper titles are susceptible to the most various language modifications and transformations. Language means and techniques for their expression, updates are different. The system of paralinguistic means and punctuation is actively used. A powerful way to update is to rethink and transform established appeals, and to modernize them. Novelty is characterized by headlines with the introduction in their structure of author's new creatures, paronyms, homonyms, common words, proper names. The use of various stylistic techniques and syntactic innovations is widespread: syntactic compression, parceled structures, individual minor members of a sentence, varieties of monosyllabic constructions, transformation of quotations, expressions of folk, oral, and literary origin. The concept of ordering the "rhyme " of the headings may be the basis for further theoretical developments.
Key words: headline, stylistic techniques, syntactic innovations, newspaper discourse, transformation.
Заголовок, спроби аналізу якого відносяться до 20-30-х р. ХХ ст., як перший елемент газетного повідомлення, що «маркує початок тексту»1, завжди був предметом зацікавленості для лінгвістів. Цей «специфічний смисловий і психо-соціолінгвістичний вузол, ядро ідеї публікації» Кочан І.М. (2008). Лінгвістичний аналіз тексту: навч.посіб. К.: Знання. 423 с. вже давно став предметом всебічного зацікавлення і вивчення дослідників журналістського дискурсу.
Питанням типізації заголовків, їх особливих рис, специфіки вміщеної інформації, різновидів стилістичних функцій і класифікацій відображено в низці наукових розвідок вітчизняних і зарубіжних лінгвістів. «Мову» заголовкових комплексів досліджували І. Гальперін, В. Дроздовський, В. Костомаров, І. Кошева, В. Кухаренко, А. Євграфова, В. Садівничий, В. Ільченко, В. Різун, М. Пещак, Є. Лазарєва, М. Сікорський, Г. Хазагеров, В. Здоровега, В. Галич, Г. Колесник, В. Абашина, Н. Волкогон та ін.). Заголовки-власні назви у художньому дискурсі вивчали З.Д. Блисковський, М.Н. Морозова, Ю.О. Карпенко.
Незважаючи на неослабний інтерес науковців до цього компонента тексту, питання систематизації мовних засобів, що посилюють перлокутивну функцію заголовків у медійному дискурсі, не зазнало всебічного висвітлення.
Оскільки «усі рівні організації публіцистичного тексту мають пряму кореляцію з його назвою» Галич В. (2004). Олесь Гончар - журналіст, публіцист, редактор: еволюція творчої майстерності: монографія. К.: Наук.думка. 816 с., заголовкам, покликанням яких - у лаконічній і яскравій формі попереджати реципієнта про зміст публікації Садівничий В.О. (2007). Властивості, функції й типи заголовків у структурі та змісті публіцистики Миколи Данька. «Вісник Сум ДУ. Серія Філологія». №1. Т.1. С. 66-74., відводиться важлива роль. Як свідчить наукова література, заголовок має низку дефініцій:«зовнішній індикатор» Кочан І.М. (2008). Лінгвістичний аналіз тексту: навч.посіб. 2-ге вид., перероб. і доп. К.: Знання. 423 с., «скомпресований варіант замітки» Мустафаєва К.В. (2004). Використання мовних ресурсів для створення мовної експресії у заголовках (на матеріалі англомовної та німецької преси). Вісник Житомир. держ. ун-ту. №17. С. 192-194., «структурний компонент газетного тексту» Музиченко Г.П. (2009). Фразема у складі газетного заголовка англомовної преси // Мова і культура. (Науковий журнал). К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго. Вип. 12. T.IV ( 129). С. 245-251., «своєрідна теза корпусу тексту», «явище тематично-рематичного характеру» Гальперин И.Р. (1981). Текст как обьект лингвистического исследования. М.: Наука. 138 с.; «найбільш актуалізаційно маркована текстова категорія» Гуйванюк Н.В. (1999). Формально-семантичні спів-відношення в системі синтаксичних одиниць. Чернівці: Рута. 336 с., «актуалізатор текстової інформації», «компресована форма мовлення», «конституєнт тексту», «авторський концепт і конденсат змісту», «обов'язкова структурно-композиційна категорія будь-якого газетного тексту» Черногрудова Є.П. (2003). Заголовки с прецедентными текстами в современной публицистике: дис... канд..филол. наук. Воронеж. 243 с. Здоровега В. Й. (2004). Теорія і методика журналістської творчості. Львів: ПАІС. 268 с., «зона підвищеної уваги читача». тощо. Як бачимо, виробити уніфікований критерій визначення поняття «заголовок» складно.
У пропонованій розвідці поставлено за мету «зареєструвати» в мові сучасної періодики той арсенал мовностилістичних засобів і прийомів оформлення цієї актуалізаційно маркованої «текстової категорії», завдяки яким заголовок, експлікуючи аксіологічні інтенцп автора і його «основний задум, ідею, концепт»Гальперин И.Р. (1981). Текст как обьект лингвистического исследования. М.: Наука. 138 с., виконує перлокутивну функцію. Предметом аналізу обрано заголовкові комплекси сучасних періодичних видань («Голос України» (ГУ), «Урядовий кур'єр» (УК), «Літературна Україна» (ЛУ), «Україна молода» (УМ).
За нашими спостереженнями, заголовкові конструкції у сучасному газетному дискурсі сприйнятливі до найрізноманітніших модифікацій, трансформацій щодо мовного оформлення. Відповідно, і наукова типологія їх віддзеркалює різні аспекти класифікації. Так, за структурою вони поділяються на розгорнуті та лаконічні; за видом трансформації фразеологічних та афористичних складових - на заголовки із вертикальною та горизонтальною трансформацією; за конотативністю - на позивно-оцінні та негативно- оцінні назви газетних повідомлень. За прагматичною особливістю їх співвідносять із рекламою, лозунгом, закликом, оголошенням Рудницкая И.А. (1981). Прагматическая направленность газетного заголовка: Сб.научн.тр.Моск.гос.пед.ин-та иностр.яз. им. М. Тореза. М. Вып. 177. С.157-179.; за формою вміщеної інформації - це назви-символи, назви-тези, назви-цитати, назви-повідомлення, назви-натяки, назви- оповідіГальперин И.Р. (1981). Текст как обьект лингвистического исследования. М.: Наука. 138 с.; за особливостями синтаксичної будови - заголовки-слова, заголовки- словосполучення, заголовки-речення Кухаренко В.А. (2004). Інтерпретація тексту (Текст): моногр. Вінниця: Нова книга. 21 с.; Садівничий В.О. (2007). Властивості, функції й типи заголовків у структурі та змісті публіцистики Миколи Данька. «Вісник Сум ДУ. Серія Філологія». №1. Т.1. С. 66 -74..
За переліком образно-символічних назв виділяють заголовки-метафори, заголовки-метонімії, заголовки - антомазії, заголовки - синекдохи, заголовки-перифрази. За синтаксичними засобами увиразнення мовлення - заголовки - інверсії, заголовки - оксюморони, заголовки - еліпси Садівничий В.О. (2QQ7). Властивості, функції й типи заголовків у структурі та змісті публіцистики Миколи Данька. «Вісник Сум ДУ. Серія Філологія». №1. Т.1. С. 66-74.; за характером подачі інформації - заголовки інформативні та експресивні. За образно-семантичною характеристикою виділяють заголовки-індикатори, заголовки-образи, заголовки-символи Грицюк Л.Ф. (1992). Образно- семантичний підхід до класифікації заголовків. Мовознавство. № 2. С. 51-56.;
За інтенціональними характеристиками - спонукально-наказові, проблемні, констатуючо-описові, рекламно-інтригуючі Здоровега В. Й. (2QQ4). Теорія і методика журналістської творчості. Львів: ПАІС. 268 с. тощо.
Цей обов'язковий структурно-композиційний компонент тексту репрезентує і різні функції, як-от: облігаторна функція; номінативна (ономасіологічна) функція, що називає текст за темою; делімітативна функція, яка відокремлює один текст від іншого графічним способом. Виділяють прогнозуючу функцію, що формує читацькі очікування; рекламну, орієнтувальну, контактовстановлюючу функції та функцію актуалізації концепту твору. Зокрема, І. Кочан виокремлює текстоутворювальну, когнітивно-стимулюючу, текстооформлювальну, імперативну, комунікативну, експресивну функції Кочан І.М. (2QQ8). Лінгвістичний аналіз тексту. К.: Знання. 423 с., а Г.П. Музиченко - функцію налаштування читача на текст статті та функцію вираження ставлення самого автора до подій, про які йдеться Музиченко Г.П. (2QQ9). Фразема у складі газетного заголовка англомовної преси. Мова і культура. (Науковий журнал). К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго. Вип. 12. T.IV ( 129). С. 245-251.. На думку В.А. Кухаренко, всі функції заголовків у тексті відповідають актуалізації текстовим категоріям (категорії інформативності, категорії завершеності і зв'язності, категорії ретроспекції і проспекції, категорії прагматичності і системності та ін.) Кухаренко В.А. (2QQ4). Інтерпретація тексту (Текст): моногр. Вінниця: Нова книга. 21 с..
У рекламному дискурсі своїм лексико-семантичним, синтаксичним оформленням та експресивністю заголовки виконують номінативно-інформативну, емоційну (використання аксіологічних мовних засобів), класифікаційну, прогностичну та прагматичну (волюнтативну) функції. Проте невід“ ємною для заголовків усіх газетних жанрів виступає атракційна функція, функція привертання уваги читача, яка реалізується не лише залученням вербальних, а й використанням паралінгвістичних засобів, до яких відносяться елементи параграфеміки, зокрема, піктограми, гарнітура та текстура шрифтів, набірні засоби, підкреслення Бурак М.І. (2QQ9). Заголовок як концептуальне ядро тексту інтернет реклами. Мова і культура. (Науковий журнал). К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго. Вип. 12. T4V ( 129). С. 252 -262..
Улюбленим прийомом актуалізації певного лексичного значення є прийом різноманітного графічного виділення певної частини слова або окремої лексеми у сполученні слів, які несуть основне семантичне навантаження. Інші складові зорово сприймаються як супроводжувальні: Караул! Вивертають кишені (ГУ), ФУНДАМЕНТАЛЬНА церква (УК), Все(і)ніщо (ЛУ), РЕКлЕТИРИ (ЛУ).
Варто виділити у газетному дискурсі і прийом « взяти в лапки» - графічна підказка яскраво вираженої вторинної номінації, переносного значення, смислового підкреслення: «Рибалки» з дипломом богословів» (ЛУ), «Стрільці» втекли (ЛУ). Засобами посилення стилістичного значення у сучасному медійному дискурсі виступають знак оклику, знак питання, тире, дефіс. Трикрапкою, наприклад, автор відтворює паузу перед змістово важливим словом з метою сконцентрувати на ньому увагу: Українські ресторації перевірятимуть ...італійці (УК), Бульдозером ... по культурі (МУ). Безумовно, таке графічне оформлення передає різні стилістичні колорити, сприяє вираженню емоційно-оцінної авторської інтенції.
У сучасному газетному дискурсі спостерігається активний пошук нових способів номінації заголовків, актуалізація яких здійснюється через уживання вишуканих мовних засобів, які стають актуалізаторами. У авторській майстерні кожного професіонала є чимало мовних засобів для створення оригінального формату заголовка, найпотужнішими серед яких, на нашу думку, є переосмислення і семантико- синтаксична трансформація усталених зворотів та афористичних одиниць: Горе з розуму, коли немає душі (ЛУ), Лежачого не б'ють, а добивають (ЛУ), Бачить око, та щось із зубом (ЛУ). Газетні назви із структурно-семантичною модифікацією фразем-трансформів - авторизований варіант загальновживаного звороту, метою якого стає реалізація перлокутивної функції. Способами такої трансформації є фразеологічна контамінація, схрещування в одному виразі двох чи кількох фразеологізмів; фразеологічний натяк на відомий носіям мови фразеологізм; поширення фразеологічної одиниці додаванням до її складу додаткових слів, що являє собою іронічний авторський коментар: «Ложками дьоготь розлива» (ЛУ), Синиця в руках уже не влаштовує (ЛУ), Скрізь терни - з українською книжкою (ЛУ), Коні впали на коліна (ЛУ).
Нерідко оригінальної актуалізації «мови» газетних назв досягається і таким засобом перетворення фразеологічної одиниці, як модернізація, тобто часткове її перетворення або лексична заміна компонентів словами вільного вжитку типу: Лиш Нептуну відомо (ЛУ), Звідки роги ростуть (ЛУ). Типовим для сучасної періодики стало оформлення заголовкових конструкцій структурно-семантичними модифікаціями приказок, прислів'їв типу: Хто не з нами, той проти Бога (ЛУ), Шукає руно золоте(ЛУ).
Особливої стилістичної виразності набувають заголовки, складовими структури яких є різні типи омонімів та паронімів, зіткнення яких інтригує та зацікавлює читача: Вал, що боронить від варварських навал (ЛУ), Ми на вкраїні хворі Україною (ЛУ ), Талант і талан»(ЛУ). Нерідко таку гру слів у медіа-назвах використовують для створення каламбурів, метою яких є вираження гумористично прихильного чи осудливого ставлення до певних соціальних явищ, подій, наприклад: Хворий, Ви хворий?(ЛУ).
Певною новизною характеризуються заголовки із введенням в їх структуру авторських новотворів. Модифікаційний словотвір, де семантика твірних основ із свідомим порушенням правил мовного словотвірного стандарту поповнюється додатковою авторською інтерпретацією (експлікується оцінка подій, іронія, сарказм), виражаються індивідуальне ставлення, смаки, є дієвою формою мовного оновлення: Чи не бажаєте осократитись? (ЛУ), Ярмаркуючи у Львові (ЛУ), Шоувеніз (ЛУ), Мазепіана «київської старини» (ЛУ). Саме ці одноразові у функціональному плані оказіональні одиниці створюють оригінальне тло медійному дискурсу.
Спостережено, що у «мові» заголовків сучасної періодики досить поширеним є специфічний синтаксис. Так, актуалізація певного елемента значення створюється майстерно підібраними синтаксичними експресемами або структурно-функціональними різновидами синтаксичних інновацій. Як свідчить ілюстративний матеріал, типовими стають речення з невербалізованими компонентами: За здоров' ям - у печеру (УМ), Історичну флору - під сучасну забудову (УМ), Через віки і серця - до Шевченка (УК). А.П. Загнітко такі структури кваліфікує як синтаксичну компресію, яка є репрезентантом певних площин закону мовної економії, по' язаної із лаконічністю, стислістю. Сутність цієї інновації - стиснення структури речення та пропуск окремих ланок при збереженні ядерних елементів, які через високу акцентну, смислову концентрацію постають носіями смислу Загнітко А. (2008). Українські синтаксичні іновації: структурні і функціональні різновиди. Матеріали 5-го конгресу Міжнародної асоціації україністів. Мовознавство (Текст): Зб. наук.ст. Чернівці: Рута. С. 250-255.. Наприклад, Королівському храмові знань - комп'ютери (ГУ), Раз - і навіки! (УК). Такі еліптичні «структурні компоненти газетного тексту», вирізняючись підкресленою незавершеністю конструкції, передають динамізм подій, посилюють сконденсованість, мобільність викладу авторських думок, стають засобом емфази.
Прагнучи до новизни, автори газетних повідомлень намагаються вживати нестандартні заголовки, експресивніші за змістом, структурою. Так, нерідко заголовкові конструкції репрезентовані «парцельованими» або «уламковими» синтаксичними побудовами, де парцельований компонент репрезентує особливу для автора інформацію, яку він прагне актуалізувати: Дешевий газ, може, й дадуть. В останні дні роботи (ГУ), Кордон на замку Митному ( ГУ), Справа честі - відповідальність. Перед людьми і власною гідністю (ГУ). У дедалі активнішому функціонуванні стають назви статей, оформлені окремими другорядними членами речення, змістова незавершеність яких спонукає читача до пошуку відповіді на інтригувальне формулювання думки: З чистого аркушу і без деталей (ГУ), На «дорозі зі скла» (ЛУ). Іноді у такий спосіб досягається гумористичного ефекту, надається свіжого струменя повідомленню: До «минулого» скликання (ГУ), Бандеру - в обіг. Грошовий ( УМ).
Оскільки у заголовках «зверненість до читача виражена значно яскравіше, ніж у текстах самої статті» Рудницкая И.А. (1981). Прагматическая направленность газетного заголовка: Сб.научн.тр.
Моск.гос.пед.ин-та иностр.яз. им. М. Тореза. М. Вып. 177. С. 157-179., відповідно, цілком виправданим є використання односкладних речень із елементами спонукальної та запитальної інтонації: Російська на Харківщині? (ГУ), Годі спекулювати! (ЛУ), Шестиразовий! (ГУ). Певної виразності набувають заголовки, оформлені інфінітивнми реченнями, комунікативно-інтенційний зміст яких - порада, спонукання, побажання: Як приборкати вітер? (МУ), Підняти престиж професії вчителя ( СВ).
Почастішало у ролі заголовків газетних публікацій експресивне вживання трансформованих цитат, висловів фольклорного, усно-побутового та книжково- літературного походження, метою використання яких є встановлення асоціативного зв'язку з їхніми авторами: Нічого святого за душею (ЛУ), В сім'ї вольній, новій... (ЛУ), Та король же голий! (ЛУ), Чуби тріщат. (ЛУ) синтаксичний стилістичний перлокутивний газетний заголовок
Стилістично виразним у заголовковій «мові» стає прийом навмисного дублювання складових заголовку, який актуалізує повторюваний елемент: Шустрий Шустер (ГУ), Непереможника тиха перемога (ЛУ), Непровінційна провінція (ЛУ), Державний фундамент під фундаментальну науку (УК), Коли масло не масляне (ГУ), Швидка» приїде швидше (УК).
Помітно, що в ролі заголовків газетних повідомлень активність виявляють елементи розмовно-просторічної або застарілої лексики, призначення яких - посилити атенційну функцію: Камо грядеші, пані мас-медіа ? (ЛУ), Ще про «хохлів» (ЛУ),
Охламони! (ЛУ). Додаткової конотації заголовковим конструкціям, які найчастіше позначені певним експресивним відтінком, можуть надавати введення власних назв. Такі побудови, що є дієвим засобом оновлення мовностилістичної виразності газетного дискурсу, формуються на різних стилістичних прийомах: на метонімії: Між Багдадом та Прагою (ЛУ); на антитезі: Культурний центр «Бабин Яр»?» (ЛУ); на паронімії Кошмар кашміру (ГУ). Дієвим засобом вираження імпліцитної авторської оцінки є оформлення заголовку суперечливою фігурою оксиморону: Талановитий нездара (ЛУ), Багатий бідняк (УК),Узаконене беззаконня (ЛУ).
Отже, як засвідчує обстежений матеріал, складання заголовку - це справжнє мистецтво. Ця актуалізована категорія тексту як своєрідний сплав стандартних і експресивних засобів, абстрагованого й образного викладу, логічного й емоційного впливу на читача потребує різноаспектного аналізу. Вишукані, майстерно підібрані засоби оформлення заголовкової «мови», виступаючи у ролі специфічних актуалізаторів повідомлення, створюють самобутнє, оригінальне тло періодичному виданню. Тому перспективним є дослідження і систематизація традиційних і новітніх мовностилістичних способів і прийомів заголовкової системи у мові сучасної періодики на всіх рівнях мови.
Література
1. Барт Ролан (1989). Избраннные работы. Семиотика. Поэтика. М.: Прогресс. 616 с. Бурак М.І. (2009). Заголовок як концептуальне ядро тексту інтернет реклами. Мова і культура. (Науковий журнал). К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго. Вип. 12. T.IV (129). С. 252-262.
2. Галич В. (2004). Олесь Гончар - журналіст, публіцист, редактор: еволюція творчої майстерності: монографія. К.: Наук.думка. 816 с.
3. Гальперин И.Р. (1981). Текст как обьект лингвистического исследования. М.: Наука. 138 с.
4. Грицюк Л.Ф. (1992). Образно-семантичний підхід до класифікації заголовків. Мовознавство. №2. С. 51-56.
5. Гуйванюк Н.В. (1999). Формально-семантичні спів-відношення в системі синтаксичних одиниць. Чернівці: Рута. 336 с.
6. Загнітко А. (2008). Українські синтаксичні іновації: структурні і функціональні різновиди. Матеріали 5-го конгресу Міжнародної асоціації україністів. Мовознавство (Текст): Зб. наук.ст. Чернівці: Рута. С. 250-255.
7. Здоровега В.Й. (2004). Теорія і методика журналістської творчості. Львів: ПАІС. 268 с.
8. Кочан І М. (2008). Лінгвістичний аналіз тексту. К.: Знання. 423 с.
9. Кухаренко В.А. (2004). Інтерпретація тексту (Текст): моногр. Вінниця: Нова книга. 21 с.;
10. Кухаренко В.А. (2004). Інтерпретація тексту (Текст): моногр. Вінниця: Нова книга. 21 с.
11. Музиченко Г.П. (2009). Фразема у складі газетного заголовка англомовної преси // Мова і культура. (Науковий журнал). К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго. Вип. 12. Т.ІУ ( 129). С. 245 -251.
12. Мустафаєва К.В. (2004). Використання мовних ресурсів для створення мовної експресії у заголовках (на матеріалі англомовної та німецької преси). Вісник Житомир. держ. ун-ту. №17. С. 192-194.
13. Рудницкая И.А. (1981). Прагматическая направленность газетного заголовка: Сб. научн. тр. Моск. гос. пед.ин-та иностр.яз. им. М. Тореза. М. Вып. 177. С.157-179.
14. Садівничий В.О. (2007). Властивості, функції й типи заголовків у структурі та змісті публіцистики Миколи Данька. «Вісник Сум ДУ. Серія Філологія». №1. Т.1. С. 6674.
15. Черногрудова Є.П. (2003). Заголовки с прецедентными текстами в современной публицистике: дис...канд..филол. наук. Воронеж. 243 с.
16.
References
1. Bart Rolan. Yzbrannnye raboty.Semyotyka.Poetyka.[Selected works.Semyotyka.Poetics] - M.: Prohress, 1989.- 616 s.
2. Burak M.I. Zaholovok yak kontseptualne yadro tekstu internet reklamy[Headline as conceptual text core of internet advertisment] // Mova i kultura. (Naukovyizhurnal). - K.: Vydavnychyi Dim Dmytra Buraho, 2009. - Vyp. 12.- T.IV (129). - S. 252-262.
3. ChernohrudovaYe.P. Zaholovky s pretsedentnbimy tekstamy v sovremennoi publytsystyke: Dys. kand. fylol. nauk.- Voronezh, 2003. - 243 s.
4. Guyvanyuk N.V. Formalno-semantichnI spIv-vIdnoshennya v sistemI sintaksichnih odinits / N.V. Guyvanyuk. - ChernIvtsI: Ruta, 1999. - 336 s.
5. Halperyn Y.R. Tekst kak obekt lynhvystycheskoho issledovanyia.[Text as object of linguistic investigation] - M.: Nauka, 1981. - 138 s.
6. Halych V. Oles Honchar - zhurnalist, publitsyst, redaktor: evoliutsiia tvorchoi maisternosti [Oles Honchar - journalist, publicist, editor evolution: creative workmanship]: Monohrafiia.-K.: Nauk.dumka, 2004.- 816 s.
7. Hrytsiuk L.F. Obrazno-semantychnyi pidkhid do klasyfikatsii zaholovkiv [Figuratively semantic approach to headline classification] // Movoznavstvo, 1992.- №2.- S.51-56.
8. Kochan I.M. Linhvistychnyi analiz tekstu: Navch.posib. [Linguistic text analysis: Tutorial] - 2-he vyd.,pererob. idop. - K.: Znannia, 2008.-423 s.].
9. Kukharenko V.A. Interpretatsiia tekstu (Tekst):monohr.[Text interpretation] / V.A. Kukharenko. - Vinnytsia: Nova knyha, 2004. - 21 s.
10. Mustafaieva K.V. Vykorystannia movnykh resursiv dlia stvorennia movnoi ekspresii u zaholovkakh (na materiali anhlomovnoi ta nimetskoi presy). Mustafaieva K.V. // Visnyk Zhytomyr. derzh. un-tu.- 2004. - №17. S.192-194.
11. Muzychenko H.P. Frazema u skladi hazetnoho zaholovka anhlomovnoi presy [Frazemin the composition of English press] // Mova i kultura ( Naukovyi zhurnal). - K.: Vydavnychyi Dim Dmytra Buraho, 2009. - Vyp. 12.- T.IV - S. 245 -251.
12. Rudnytskaia Y.A. Prahmatycheskaia napravlennost hazetnoho zaholovka: Sb.nauchn.tr.Mosk.hos.ped.yn-ta ynostr.iaz. ym. M. Toreza. - M., 1981.- Vbip. 177.- S.157-179.
13. Sadivnychyi V.O. Vlastyvosti, funktsii y typyzaholovkiv u strukturi ta zmisti publitsystyky Mykoly Danka // «Visnyk Sum DU. Seriia Filolohiia», 2007. - №1.- T.1.- S. 66-74.
14. Zahnitko A. Ukrainski syntaksychni inovatsii: strukturni i funktsionalni riznovydy [Ukrainian syntactic innovations:structucal and functional diversity] // Materialy 5-ho konhresu Mizhnarodnoi asotsiatsii ukrainistiv. Movoznavstvo (Tekst): Zb. Nauk.st.-Vyd. 2-he, ster. - Chernivtsi: Ruta, 2008. -S. 250-255.
15. Zdoroveha V.Y. Teoriia i metodyka zhurnalistskoi tvorchosti. [Theory and methodics of journalist creation]- Lviv: PAIS, 2004.- 268 s.
Размещено на allbest.ru
...Подобные документы
Мовний дискурс англійських газетних заголовків. Виявлення значення теми і основного тексту газетної статті. Класифікація та особливості побудови газетних заголовків. Способи та складності перекладу і передачі у перекладі англійських газетних заголовків.
курсовая работа [37,6 K], добавлен 03.10.2014Визначення й лексико-граматичні особливості англомовних газетних заголовків. Функціонально-стилістичні та семантичні особливості англомовних газетних заголовків. Лексичні та граматичні трансформації при перекладі англомовних заголовків на українську мову.
магистерская работа [121,3 K], добавлен 21.02.2011Складнощі при перекладі заголовків газетних статей. Лексико-граматичні, функціонально-стилістичні та семантичні особливості англомовних газетних заголовків. Лексичні та граматичні трансформації при перекладі англомовних заголовків на українську мову.
магистерская работа [151,1 K], добавлен 21.02.2011Мовна культура, характерні риси ділового стиля. Використання мовних кліше у ділових паперах, їх основні ознаки та перетворення у мовні штампи. Просторіччя та вульгаризми в канцелярській мові. Типові помилки використання кліше в сучасних рекламних текстах.
курсовая работа [41,7 K], добавлен 22.03.2014Дослідження художньо-виразних засобів, що використовуються для залучення уваги читача до газетних заголовків. Фразеологічні одиниці у системі турецької мови, їх класифікація. Особливості вживання фразеологічних одиниць у турецькому газетному заголовку.
дипломная работа [165,3 K], добавлен 23.05.2013Значення і функції використання фразеологічних трансформацій у заголовках засобів масової інформації. Дослідження динаміки фразеологічної системи. Особливості фразеологізованих заголовків-трансформацій. Уведення трансформованих стійких сполучень слів.
статья [23,9 K], добавлен 12.04.2012Специфіка політичного дискурсу з погляду лінгвістичних досліджень. Характеристика метафори та метафоричного процессу. Особливості перекладу метафори та принципи відтворення метафоричних конструкцій в англомовному політичному дискурсі українською мовою.
курсовая работа [336,7 K], добавлен 27.07.2022Характерні риси сучасної української літературної мови та особливості її використання. Історія становлення української графіки й орфографії, видання "Українського правопису" 1945 р. Походження іноземних слів, що використовуються в літературній мові.
реферат [24,7 K], добавлен 04.07.2009Способи творення лексичних інновацій. Авторські новотвори як об'єкт дослідження. Функції оказіональних слів у поетичному дискурсі. Способи творення авторських новотворів. Семантико-стилістична характеристика авторських новотворів у творчості П. Тичини.
курсовая работа [40,1 K], добавлен 27.04.2009Значення синонімів як одного з найуживаніших складників стилістичних засобів мови. Приклади використання синонімів у газетних текстах задля уникнення тавтології, поглиблення емоційної виразності мови, уточнення та роз'яснення, посилення ознаки або дії.
статья [15,3 K], добавлен 23.11.2012Мовні тенденції і явища на лексико-семантичному рівні: використання просторіччя, субстандартної лексики, суржику. Особливості семантико-стилістичного явища як засобу увиразнення авторської мови. Синтаксичні особливості побудови газетного тексту.
дипломная работа [114,6 K], добавлен 03.11.2010Місце займенника в системі частин мови, їх морфологічна характеристика, синтаксична роль і стилістичні функції. Синтаксичні функції займенників у прозі М. Хвильового, значення даної частини мови в творчій спадщині відомого українського письменника.
курсовая работа [62,2 K], добавлен 14.05.2014Лінгвістичні дослідження мови художньої літератури. Індивідуальний стиль Олеся Гончара як авторська своєрідність використання мовних засобів літератури. Самобутність стилю письменника у авторському використанні мовних засобів для зображення дійсності.
курсовая работа [40,0 K], добавлен 13.06.2011Мовне питання в Україні. Функціонування словникового складу української мови. Фактори, які спричиняють утворення неологізмів. Лексична система мови засобів масової інформації як джерело для дослідження тенденцій у розвитку сучасної літературної мови.
реферат [18,0 K], добавлен 12.11.2010Дослідження процесів оновлення мови засобами масової інформації. Контамінації як прийом структурно-семантичної трансформації стійких сполучень слів в українській мові. Аналіз засобів досягнення стилістичного ефекту та впливу на читача в газетних текстах.
статья [20,4 K], добавлен 24.04.2018Публіцистичний стиль мовлення та місце у ньому запозичень. Основні функціональні та стильові характеристики стилю. Специфіка функціонування запозичень у німецькій мові, стилістичні особливості їх вживання. Загальне поняття про асиміляцію, метафоризація.
курсовая работа [44,7 K], добавлен 30.11.2015Поняття дискурсу в сучасній лінгвістиці. Характерні риси і відмінності офіційного й неофіційного дискурсу. Характерні й прагматичні особливості адресованості в офіційному дискурсі. Особливості дискурсу у сучасній мовознавчій науці, його мовні відмінності.
курсовая работа [37,5 K], добавлен 26.10.2015Функції та класифікація експресивних засобів української мови. Групи лексичних експресивів. Емоційна та стилістична забарвленість лексики мови. Суфікси та префікси як засоби відображення емоційності словотворчими засобами. Класифікація фразеологізмів.
реферат [25,2 K], добавлен 07.04.2014Поняття перекладу; безособові форми дієслова. Граматичні особливості інфінітиву, синтаксичні функції; перекладацькі трансформації. Дослідження, визначення та аналіз особливостей перекладу англійського інфінітиву в функції обставини в газетних текстах.
курсовая работа [48,1 K], добавлен 06.04.2011Поняття та головні стильові особливості художньої прози. Різноманітність лексичних засобів за ознакою історичної віднесеності. Вживання формальної та неформальної лексики. Використання системної організації лексики. Лексичні стилістичні засоби в прозі.
курсовая работа [48,6 K], добавлен 16.06.2011
