Німецька фонестемна лексика та символічні значення її початкових фонестем (фонемних сполучень приголосних)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Німецька фонестемна лексика та символічні значення її початкових фонестем (фонемних сполучень приголосних)

Найдеш О.В., Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича

Об'єктивні символічні властивості фонестем, досліджені за допомогою компонентної методики, проілюстрували певний статистично підтверджений фонетично-семантичний зв'язок. Установлено, що з 29 фонестем німецької мови 26 проявляють звукосимволічне значення «звучання» і 24 фонестеми - значення «освітлення». Послуговування квантитативними методами дослідження дало змогу визначити, що 12 фонестем (kl-, fn-, kn-, pl-, fr-, tr-, ft-, pr-, dr-, fl-, fm- та ftr-) демонструють статистично значущі зв'язки зі значенням «звучання», а 14, зокрема gl-, fl-, ft-, fr-, kn-, pr-, kr-, tr-, dr-, bl-, fn-, fv-, fp-, br-, - із семою «освітлення». Спільний фоносемантичний простір утворюють фонестеми: fn-, kn-, fr-, pr-, tr-, ft- та dr-. Найвищий потенціал зв'язку з асоціативно-символічними значеннями виявляють граматичні категорії: прикметник (х2=49,8; К=0,14), вигук (х2=47,8; К=0,13) та дієслово (х2=18,3; К=0,05) у категорії «звучання», дієслова (х2=56,9; К=0,33) та прикметники (х2=7,4; К=0,04) у категорії «освітлення». А серед досліджуваних фонестем дієслів пересування переважають фонемні сполучення приголосних з ведучою фонемою [f], фонестемна лексика якої демонструє «механічний рух» та «активне пересування» (fl-, ft-, tr-, парні фонестеми kl-kr, gl-gr, pl-pr). У результаті аналізу параметричних прикметників установлено, що лексеми groЯ, klein є домінантами цієї фонестемної групи; stark, knapp, schwach входять до ядра складу і schmal - до основного складу.

За результатами експериментального дослідження звукосимволічних особливостей лексем-зоонімів засвідчено, що фонестема pf- володіє найвищим потенціалом за шкалами «сили», «активності», «оцінки» і проявляє символічні значення «сильний», «швидкий», «приємний».

Ключові слова: звуковий символізм, фонестемна лексика, фонестема, фоносемантика, об'єктивні і суб'єктивні символічні значення, квантитативні методи, компонентний аналіз.

German phonesthemic lexicon and symbolic meanings of its initial phonesthemes (consonant clusters)

Naidesh O.V.

The paper highlights objective and subjective trends in the study of sound imaging. The objective symbolic properties of phonesthemic lexicon were studied using component and statistical methods, namely component analysis of the corresponding lexicon definitions; chi-square criterion, and the coefficient of mutual collocability. The subjective symbolic meanings of the initial sound clusters were established using psycholinguistic methods through experimental studies with native speakers.

The objective symbolic meanings of the initial phonesthemes, investigated by using the component methodology, illustrate a statistically significant phonetic-semantic relation. It has been established that out of 29 German phonesthemes 26 represent the sound-symbolic meaning of “sounding” and24phonesthemes symbolize the meaning of “lighting”. Quantitative research methods enabled us to find out that 12 phonesthemes (kl-, fn-, kn-, pl-, fr-, tr-, ft-, pr-, dr-, fl-, fm- and ftr-) demonstrate statistically significant relation to the meaning of sounding, and the other 14 phonesthemes (gl-, fl-, ft-, fr-, kn-, pr-, kr-, tr-, dr-, bl-, fn- , fv-, fp-, br-) represent the seme of the meaning of “lighting”. The general phonosemantic space is formed by phonesthemes fn-, kn-, fr-, pr-, tr-, ft- and dr-. Grammatical categories that possess the strongest potential for associative-symbolic meanings in the category “sounding” are: adjective (х2=49,8; K=0,14), exclamation (х2=47,8; K=0,13) and verb (х2=18,3; K=0,05), while verb (x2=56,9; K=0,33) and adjective (x2=7,4; K=0,04) dominate the category “lighting”. The study of phonesthemes of motion verbs also revealed predominance of the phonemic clusters of consonants with [/] as a lead phoneme whose phonesthemic lexicon represents “mechanical movement” and “active movement” (fl-, ft-, tr-, paired phonesthemes kl-kr, gl-gr, pl-pr). Studying parametric adjectives, we found out that lexemes groЯ and klein are the dominants of this phonesthematic group; stark, knapp, and schwach are part of the core of the composition, and schmal is included in the bulk.

According to the results of an experimental research of the sound-symbolic features, the phonestheme pf- possesses the strongest potential on the scales ofpotency, activity and evaluation, and manifests symbolic meanings “strong”, “fast”, and “pleasant”.

The study of the symbolic and functional properties of the initial phonesthemes of the relevant phonesthemic lexicon has taken into accountpsycholinguistic and statistical techniques based on lexicon material and various texts.

Key words: phonosemantics, phonestheme, sound symbolism, objective and subjective symbolic meanings, phonesthemic lexicon, quantitative methods, component analysis.

фонестемний сполучення лексика дієслово

Вивчення фоносемантики (звукового символізму) є однією з найдавніших досліджуваних тем. Численні лінгвістичні дослідження вже не піддають сумніву існування зв'язку між звучанням і значенням слова, а подальші наукові пошуки сформували цілий науковий напрям, у якому поєдналися лінгвістика, психологія, математика, статистика [4, 11]. Аналіз явища звукового символізму знаходимо в роботах З. Ертеля, Р Штейнера, Е. Фенца, Е. Юнгера, Ф. Цезена, Ю. Шоттеля, Я. Бема, Г. Лейбніца, Ш. де Броса. Зокрема, З. Ертель у своїх працях з'ясовує питання взаємозв'язку «звукової форми повнозначних слів» з їхнім значенням [7, 43]. Е. Фенц, розкриваючи основні принципи вчення «звукотлумачення» (“Lautdeutung”), припускає існування в мові «внутрішньої тенденції до умотивованості відношень між значенням слова і його звуковою формою» [8, 15].

У багатьох лінгвістичних дослідженнях зв'язок «звук-зміст», тобто «форма-значення» мовних одиниць, постає як єдине ціле синтетичного початку, де «форма» завжди означає «значеннєву форму» (за словами Л. Блумфілда) [6, 25], або ж «форму», яку не можна визначити поза її значенням (за тлумаченням Л.В. Щерби) [5, 21], а «значення» є цілим комплексом «функцій», які мають лінгвістичну форму (за Д. Фьорсом) [9, 13].

Актуальність нашого дослідження зумовлена необхідністю комплексного вивчення об'єктивного та суб'єктивного звукосимволізму при дослідженні символічних значень приголосних фонестем у німецькій мові з урахуванням сучасного рівня вивчення фоносемантики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

При вивченні значимого звука в мові розглядають символічні значення трьох типів фонетичних одиниць: фонем, фонетичних ознак і сполучень фонем (звукосполучень, фонемних сполучень, фонестем тощо) [2; 4]. Предметом нашого аналізу є вивчення початкових сполучень фонем безпрефіксальних слів німецької мови - фонестем та встановлення їх символічних значень із застосуванням основних статистичних прийомів та методів [3]. Дослідження символічних значень фонем знаходимо у працях З. Ертеля, Р. Штейнера, Е. Фенца, Е. Юнгера, І. і М. Тейлорів, Ж. Петерфальві, О.П. Журавльова тощо; на значен- нєвість фонестем вказували Л. Блумфілд, Х. Марчанд, З. Харріс, Л. Сміт, С.В. Воронін, В.В. Левицький, А.Б. Михальов тощо; символічність фонетичних ознак окреслював В.В. Левицький.

Розглядаючи складну морфологічну структуру кореня в англійських «зображувальних словах», Л. Блумфілд звертає увагу на «систему початкових коренетворчих морфем» [1, 266], пов'язуючи лексеми, до складу яких вони входять, з певними поняттями: fl- «рухоме світло» (flash, flame) і «рух у повітрі» (fly, flap, flit); gl- «нерухоме світло» (glow, glare, gloat, gleam); kr- «гучний удар, зіткнення» (crash, crack, crunch). Характеризуючи звуконаслідування і звукосимволізм в англійській мові, Х. Марчанд виділяє слова на sv-, що означають «колихання, хитання, розмахування» (“swinging movement”) [12, 168]. Фонемне сполучення gl-, на думку З. Хар- ріса, «має певний стосунок до світла» [11, 193]. Л. Сміт пов'язує початкове фонемне сполучення kv- з асоціативними поняттями «трясти», «дрижачий, тремтливий» [14, 64-66]. Ш. де Бросс, пропонуючи систему звукових значень, дає таке тлумачення звукосполучень: /t- - означає «утримувати в стадії нерухомості», fr- - «грубість, терпкість, шорсткість», fl- - «свистіти, шипіти, бігти, текти» [8, 73].

Сучасні німецькі лінгвістичні школи розглядають поняття звукосимволізму (Lautsymbolik) в розділі фоностилістики, яка досліджує звуки, звукосполучення в різних позиціях слова, ритм, акцент (слова, речення, контрасту), ономатопею. При цьому «певні елементи значення виражаються безпосередньо через звуки чи звукосполучення на рівні морфеми» [10, 232]. Так, звукосполучення gl- містить позначення феномену світла (Lichtphдnomen): glдnzen, gleiЯen, glitzen, glьhen [10, 233]. А. Новий, продовжуючи теорію Е. Юнгера про значимість звуків у мові, наголошує також, що «мовні звуки - це не просто букви на письмі, вони пов'язані з асоціативністю та змістовністю» [13, 46]. Автор досліджує фонестемну лексику в анлауті (schw-Wцrter: schwatzen, schwдtzen, schweigen; schm-Wцrter: schmeicheln; fl-Wцrter: flehen, fluchen, flunkern, flьstern, Flausen, flachsen, flennen, flattieren та schr-Wцrter: Schrei, Schreck) і знаходить «смислову єдність» (Sinngemeinsamkeit) деяких словесних груп, які мають «своєрідну звукову чарівність» [13, 65].

Явище звукового символізму поставало об'єктом зацікавлень багатьох закордонних науковців (лінгвістів, філософів, психологів, психолінгвістів), серед яких: В. Вундт, Д. Вестерман, Г. Лейбніц, В. Гумбольдт, Г. Пауль, З. Ертель, К. Бюлер, Д. Фьорс, Ш. Баллі, О. Єсперсен, І. і М. Тейлори, С. Улльман, Л. Блумфілд, Е. Партрідж, Х. Марчанд, Е. Сепір, Д. Болінджер, Р. Якобсон, Ж. Петерфальві А. Дебруннер, Г. Германн, Г. Мюллер, А. Зіберер, В. Мюс та ін. Вітчизняну фоносемантику репрезентували праці В.М. Солнцева, М.В. Панова, О.О. Леонтьева, Д. М. Шмельова, С.В. Вороніна, О.П. Журавльова, В.В. Левицького, А.Б. Михальова, С.С. Шляхової, Л.П. Прокоф'євої та ін.

Формулювання мети і завдань статті. Метою нашого дослідження є виявлення та встановлення символічних значень фонестем німецької мови (типу bl-, tr-, fir-, fpl- ... - усього 29) крізь призму аналізу фонестемної лексики на позначення «руху», «звучання», «освітлення», «розміру» і «зоонімів» та вивчення при цьому зв'язку «форма-зміст», «звук-значення».

Виклад основного матеріалу дослідження

З метою вивчення звукосимволічних і функціональних властивостей фонестемної лексики на позначення «звучання» ми проаналізували 366 лексем на основі словникових дефініцій. Так, наприклад, лексема klar означає - nicht heiser, rau, belegt, sondern wohlklingend und deutlich vernehmbar (не хрипкий, а милозвучний і виразно чутний) [15]. Класифікування цих лексичних одиниць за морфологічними ознаками засвідчило, що найбільша кількість лексем на позначення «звучання» є дієсловами (41,8%) та іменниками (39,9%). Установлено, що фонестемні вигуки на зразок klick, klipp, klatsch, klaps (з фонестемою kl-), schwipp, schwapp, schwupp (з фонестемою JV-), trapp (з tr-), knicks (з kn-), plumps (з pl-) є звуконаслідувальними із «шумовими» та «звуковими» процесами творення. За морфологічною структурою вони дієслівного походження, а саме: “klatsch” ^ “klatschen”, “klapp” ^ “klappern”, “platsch” ^ “platschen”, “schwaps” ^ “schwapsen”, “schwapp” ^ “schwappen” тощо. Слід зауважити, що серед фонестемних вигуків трапляються й зву- косимволічні, що за структурою є також дієслівними (“pla” ^ “plaudern”, “qua” ^ “quatschen” тощо).

Здійснивши суцільну вибірку лексем зі словників Дудена та Варіга [15; 16], ми з'ясували, що з 29 фонестем німецької мови 26 початкових фонемних сполучень містять у словникових дефініціях сему «звучання». Статистично вагомі результати за критерієм X² мають фонестеми: kl-(x²=66,3), /n-(x²=38,9), kn-(x²=16,2), pl-(x²=14,5), r-(x²=10,9), tr-(x²=9,9), t-(x²=7,5), pr^-(x²=7,3), dr-(x²=6,1), fl-(x²=4,9), ym-(x²=4,5) та /tr-(x²=4,1). При порівнянні пар фонестем з кінцевими [l] [r] латеральний [l] виявляє вищий потенціал досліджуваного асоціативно- символічного значення, ніж дрижачий [r] у парах kl- kr (x²=28,1; К=0,19),pl-pr (x²=21,9; К=0,19). У такий спосіб установлено, що фонестеми з початковими проривними глухим [k] і дзвінким [b] та зі спільною кінцевою фонемою [l] містять фонетико-семан- тичне значення «гучний звук» kl-(x²=51,8; K=0,14), bl-(x²=44,3; K=0,12), а фонестеми tr-(x²=56,8; K=0,15) kr-(x²=39; K=0,1) та kl-(x²=21,5; K=0,1) з початковими глухими проривними фонемами [t] та [k] та з кінцевими - дзвінкими альвеолярними [l], [r] пов'язані зі значенням «довготривале звучання». Серед пар фонестем з початковою фонемою [(] (всього 15 пар) домінує біном/n- із символічним значенням «тихого» звука (x²=11,1; К=0,03).

За семантичними характеристиками всі лексеми зі значенням «звучання» розподілено за трьома основними лексико-семантичними класами: «звуки живої природи», «звуки неживої природи» та «змішана група звуків». Так, наприклад, серед лексичних одиниць руху групи «звуки живої природи» підкласу «звуки людини» найвищі показники критерію x² мають фонестеми з домінантним глухим щілинним fl: yl-(x²=20,6; К=0,1), /v-(x²=15,4; К=0,1), ./n-(x²=10,2; К=0,03), а підклас «звуки природних стихій» цієї ж семантичної категорії характеризується вагомою перевагою фонестем pl-(x²=12,5; К=0,1), kl-(x²=11,8; К=0,1) та 7-(x²=10,9; К=0,1) зі спільною кінцевою фонемою [l]. Умовний поділ фонестемної лексики зі значенням «звучання» на звукосимволічну (204 од.) і звуконаслідувальну (162 од.) лексику при обчисленні критерію x² (x²=10,6; К=0,03) підтвердив домінування процесів звукосимволізму в сучасній німецькій мові.

Цікавими є подальші дослідження звукосимво- лічних властивостей фонестем у складі лексем на позначення «освітлення». Проаналізувавши всю фонестемну лексику німецької мови, ми з'ясували, що 173 лексеми (24 фонестеми) належать до цієї групи, а словникові дефініції володіють такими характеристиками: різке, слабке, сяюче, блискуче, мерехтливе і миготливе, яскраве, флуоресцентне, розсіяне та бліде світло. Ці характеристики найчастіше входять до складу 14 фонестем, які проявляють статистично-значущі зв'язки з досліджуваним фонетико-семантичним значенням, а саме: gl-, /l-, /t-, /r-, kn-, pr-, kr-, tr-, dr-, bl-, /n-, /v-, /p-, br-. Водночас характеристики «тьмяного» та «блискучого» світла пов'язані з дзвінкими альвеолярними фонемами: «тьмяне» світло співвідноситься з дрижачим [r] у фонестемах: br-(x²=13,1; К=0,08), kr-(x²=5,3; К=0,03), /tr-(x²=5,2; К=0,03), gr-(x²=4,6; К=0,03), «блискуче світло» - з латеральним [l] у біфонах gl-(x²=67,3; К=0,4), bl-(x²=14,6; К=0,08). «Сяюче світло» передається парними провідними фонемами [b], [p] у складі фонестем pr-(x²=23,5; К=0,14), bl-(x²=20,8; К=0,12), br-(x²=18,3; К=0,1). Окрім цього, глухий постальвеолярний [J] у комбінації з губно-губними проривним [p], носовим [m] та альвеолярним проривним [t] демонструють статистично значущі зв'язки з ознакою «блискучого» світла 0p-(x²=18,1), /m-(x²=27,1), /t-(x²=10,1))..

Окремо слід зазначити, що при дослідженні семантичних характеристик звуків виявлено групу слів, які містять у словникових дефініціях семантичні компоненти, що поєднують значення «звучання» та «освітлення», а це фонестеми: gl-, kl-, pl- (з фонемою [l] в другій позиції); kn-, kr- (зі спільною початковою [k]) та /n-, /v- (з ведучою [fl). Цей факт пояснюється особливостями функціонування такого фоносемантичного явища, як синестезія. Отже, двозначна символічна функція названих фонестем пояснюється дією так званої «звуко-світлової синестезії».

Дослідження фонестемної лексики на позначення дієслів пересування в просторі (171 од.) оприяв- нило, що фонестеми з фонемою [J] у першій позиції переважають у дієсловах руху. 22 фонестеми представлено у цій фонестемній групі дієслів «руху», а фонестема JП- трапляється найчастіше (c²=49,6; К=0,13). Установлено, що фонестему ft- репрезентовано в таких дієсловах частого вжитку: steppen, starten, stoЯen, straucheln, stampfen, storchen, stapfen, strampeln т д. Серед парних 6іномів (типу bl--br, fl-fr, gl-gr...), що містять фонеми [l] та [г], найчастіше знаходимо фонестеми з фонемою [г] (%²=18,3; К=0,05). Так, біном pl-pr представлено такими дієсловами частого вживання: platschen, prallen, plempern, promenieren; gl-gr: gleiten, glitschen, greifen, grabbeln; kl-kr: klettern, kraxeln, kriechen. Особливу увагу приділено не лише двофонемним приголосним з домінантною фонемою [J] (типу fl-, fr-...), напр.: schlьpfen, schlunzen, schleudern, schlackern, schlenkern, schreiten, schmettern, schweben, schwirren, schwimmen, schwenken, але й трифонемним сполученням (типу ftr-, fpr-...), напр.: springen, strampeln, sprinten, straucheln, які подано в порядку спаду частоти їх вживання.

У такий спосіб досліджено 149 одиниць фоне- стемної лексики на позначення дієслів «руху», з них 112 од. (64,9%) є дієсловами суб'єктивного руху і 51 лексема (35,1%) - на позначення пасивного руху. Слід зазначити, що всі досліджені дієслова руху є звукосимволічними та звуконаслідувальними, а отже, володіють фоносемантичними властивостями.

Значення «руху» передається в німецькій мові переважно голосними «високого піднесення» «переднього» і «заднього ряду», зокрема [a], [u], [y], [і]; (х²=22,48), та приголосними («губно-губні», «передньоязикові», «шумні», «щілинні», «сонорні»): [k], [m], [г], [f], [J], [l], [v] ^=9,48). Навіть більше, звукосимволічними ознаками володіють саме приголосні, що входять до складу початкових фонемних сполучень.

З опертям на семантичну ознаку «розміру» виділено низку параметричних прикметників фонестемного складу: groЯ, stark, breit, klein, knapp, schmal, schwach. За частотою вживання ад'єктиви groЯ і klein є високочастотними і тому є домінантами цієї групи, до ядра і основного складу належать лексеми stark, breit, knapp, schwach, schmal. До периферії, тобто низькочастотної групи, не потрапляє жодна з фоне- стемної лексики зі значенням «розміру».

За рахунок компонентного аналізу словникових дефініцій [15; 16] виявлено такі семи прикметника klein: «незначний за розміром» (im kleinen Raum sitzen); «слабкий» (kleine Unterstьtzung); «короткий» (in kleiner Periode); «вузький» (kleine Gassen); «молодий» (das kleine Mдdchen); «нетривалий» (einen kleinen Augenblick); «незначний, стриманий, простий» (der kleine Mensch). Семантичний континуум прикметника groЯ формують семи: «великий за віком» (groЯe Enkel); «успішний» (groЯer Erfolg); «протяжність, обсяг» (groЯe Wohnung); «тривалість» (groЯe Dauer); «значний за кількістю» (groЯes Unternehmen); «сильний, інтенсивний» (groЯer Wunsch); «авторитетний, керівний» (groЯer Lehrer); «розкішний» (groЯes Fest); «особливий, відомий» (groЯer

Dichter); «благородний» (groЯes Herz); «суттєвий, істотний» (groЯe Rolle); «важливий» (groЯe Tat).