Лексико-стилістичні характеристики сучасних французьких наукових статей

The article is dedicated to the question offunctioning of lexical and stylistic units in modern French scientific articles (philological studies). The main characteristics of scientific style have been defined: informativity, logic, sequence of presentation, accuracy, objectivity, clarity, structuring and laconism. The quality of modern French article depends not only on its form, but also on the style of presentation. Plagiarism is considered as an important phenomenon in the scientific sphere. According to research, French scholars are highly responsible in regard to quoting and prefer interpretation.

Particular attention is paid to the study of lexical units, their organization and means of expression in French scientific articles. Ten groups of lexical dominants have been defined according to their functions in the context: affirmation, detailing and claryfying (L'auteur prйtend; Il affirme; On peut croire que...); presenting new information (D'abord; D'une part; Premiиrement; Avant tout); adding information, giving details and ideas (Puis; Ensuite; De surcroоt; D'autre part ; Par ailleurs); establishing a logical connection between parts of the text (Dans ce contexte; Conformйment а; Parallиlement а; On sait que); contrasting two or more ideas (Contrairement а; Mais; Toutefois; Au contraire); ensuring the objectivity of interpretation, confirmation or refutation (En vйritй; Йvidemment; Bien sыr; Sans aucun doute; Effectivement); establishing causative-consecutive connection in scientific articles (Alors; Ainsi; Donc; En effet; C'est pourquoi); presentation of examples (Par exemple; Notamment; Comme; Par analogie); giving additional information (De mкme; Voire; D'ailleurs; En plus; En outre); generalization (Enfin; Donc; Pour conclure; A la fin).

It turned out that stylistic peculiarities are presented in modern French scientific articles in the form of tropes andfigures, in particular metaphors, rhetorical questions and ironies. The use of stylistically-marked units in French scientific articles indicates a deviation from classical rules of scientific style, and also illustrates the manifestation of the author 's linguistic personality in the scientific text.

Key words: scientific style, lexical dominants, plagiarism, terms, stylistic peculiarities.

1. Постановка проблеми та обґрунтування актуальності її дослідження

У ХХІ столітті лінгвісти приділяють велику увагу вивченню різних функціональних стилів в іноземних мовах. Помітне місце щодо цього займає і французька мова. Передумовою для таких досліджень став процес глобалізації, покращення різних аспектів наукового знання, активне міжкультурне спілкування, розвиток різноманітних сфер діяльності людини. Науковий стиль досить часто залишається менш дослідженим, що спричинено насамперед відсутністю яскравих стилістичних ознак, які б його характеризували. Безпосередньо вибір теми пропонованої розвідки визначається тим, що на сьогодні актуальним для вивчення є науковий стиль французької мови, засоби якого репрезентовані в сучасних французьких статтях, присвячених розгляду тих чи тих наукових проблем.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Поняттю наукового стилю присвячено низку праць українських та зарубіжних дослідників. Питання історії вивчення наукового тексту порушували Е. Бенвеніст, Ж. Алкантара, В.І. Карабан, В.Б. Бур- бело, А.Д. Белова та інші. Основні загальні характеристики наукового стилю, поняття нового наукового стилю, якому притаманні такі риси, як орієнтація на реципієнта та вияв мовної індивідуальності автора, розглянуто в роботах Н. В. Зелінської та Н. Ф. Непий- води. Стилістичні особливості наукового викладу у статтях, зокрема риторичні норми написання наукових статей, представлено у студіях Ф. Фабера та С. Шалома. Формулювання мети і завдань статті. Метою статті є визначення основних лексичних та стилістичних характеристик сучасного французького наукового стилю. Реалізація поставленої мети передбачає виконання таких завдань: виокремити основні ознаки наукового стилю, репрезентованого в сучасних статтях французьких дослідників; установити лексичні домінанти наукового викладу; охарактеризувати особливості організації кожної з них та засоби їх вираження.

2. Виклад основного матеріалу дослідження

Основною метою будь-якої наукової статті є представити читачеві наукову теорію та/чи практичне застосування результатів цієї теорії. Звідси важливими характеристиками наукового стилю повинні бути: інформативність, логічність, послідовність викладу, точність, об'єктивність, ясність, структурованість, зрозумілість, лаконічність висловлювань. Крім того, якість наукової інформації пов'язують не тільки з формою, а і зі стилем викладу, з виявом авторської мовної індивідуальності та з орієнтацією на читацьку аудиторію [2, 15].

У сучасних наукових статтях мовні засоби спрямовані на аналіз нових наукових розробок і теорій, що передбачає використання відповідної термінології, серед іншого й англіцизмів, наявність таблиць та графіків, залучення великої кількості цитат та покликань на першоджерела, чітке структурування тексту, яке включає поділ на розділи, підрозділи та абзаци [1]. Фрази, які представляють зазвичай одну ідею, є короткими і чіткими. На логічність наукового мовлення вказують слова, які слугують для встановлення логічних зв'язків та послідовності викладу думки (наприклад d'abord, ensuite,primo, ainsi тощо).

Важливою ознакою наукового стилю у статтях є вживання авторами великої кількості термінів (слів та словосполучень). Дібраний у контексті нашої роботи фактичний матеріал засвідчує використання лінгвістичної термінології. Виявилося, що частотними є вузькогалузеві терміни типу sens, syntaxe, verbe, usage, grammaire, lexique, norme, prosodie, phonиme, sujet, trope тощо.

Автори сучасних французьких наукових статей дотримуються основних загальноприйнятих правил цитування за стилем APA (American Psychological Association) [4]. Покликання подають у круглих дужках, де зазначають прізвище та рік, наприклад: (Caron, 1989). Варто зауважити, що при цьому не використовують перед прізвищем ініціали імен цитованих науковців, як це було прийнято раніше і як є правильним при оформленні покликань у науковій статті, опублікованій в Україні, напр.: Estienne emploie le terme affinitas, que l'on peut traduire par affinitй... (28) ; Meigret, en 1550, pose l'usage comme quasi йquivalent de la langue du natif (40).

Що стосується написання чисел, то тут також існують певні правила: числа з одного до двох прописують літерами, а всі інші - цифрами, напр.: Une fois l'usage rйduit en rиgles, une fois l'union, la confusion des deux qui fait la langue... (42) ; Les trois types de production йvoquйs ici sont de bons rйvйlateurs de la nonfinitude du noyau de langue (52) ; Nous lisons dans la page 396 (62); Deux mots courants font l'objet d'une remarque de prononciation (107).

Питання плагіату у Франції стоїть так само гостро, як і в нашій країні [5]. Тому французькі науковці використовують цитування виключно для визначень або для цитат відомих людей, не забуваючи при цьому обов'язково оформити покликання на джерело, напр.: Richelet constate et dйcrit la variation sociolinguistique, recommande ou dйconseille... (100). Примітно, що французькі дослідники віддають перевагу саме аналізу та інтерпретації, а не цитуванню, що підтверджує думки французьких журналістів, які вважають плагіат інтелектуальною лінню (“paresse intelectuelle”) або ж способом навчання написання наукової статті (“plagier c'est apprendre а йcrire ”) [6].

Для французького наукового стилю характерне послуговування безособовою формою, вказівним прикметником “ce/cette” та займенником “on”: Le corpus principal de cette recherche est un ouvrage (121) ; On le sait, dиs la parution des Remarques, la notion “usage” proposйe par Vaugelas a suscitй d'importante controverses (78). Однак у наукових статтях ми виявили чисельні випадки вживання першої особи однини і множини, тобто форм “je” та “nous”. Наприклад, у кожній статті аналізованого збірника сучасних французьких наукових статей “Bon usage et variation sociologique” автори вживають форми першої особи однини та множини: Dans deux autres publications, j'ai en quelque sorte alimentй la thиse d'Hйlиne Merlin en йtudiant d'assez prиs comment le dire de la norme s'incarnait depuis la critique du Cid (111); En seconde partie, _ j'examinerai а travers de son regard sur ce parler rйgional les aspects sociolinguistiques... (121); Nous nous intйressons йgalement aux facteurs qui ont influencй la conception du «bon usage » et les enjeux socioculturels liйs а cette tradition (19); Nous voyons lа l'effet des premiers rйsultats d'une philologie scientifique а peine йclose... (143); Nous essaierons ensuite, а partir de cette йtude de cas, de gйnйraliser nos observations afin d'arriver а une conclusion plus globale sur l'ensemble de la discipline (149). Таке не трапляється в текстах підручників чи посібників.

Під час формулювання думки переважає форма теперішнього часу (Le prйsent de l'indicatif), напр.: Par ce texte, nous voulons surtout contribuer а formuler des questions et hypothиses... (160) ; Tirons-en les conclusions pour notre йtude (230). Форму майбутнього часу подибуємо рідше, зазвичай у детальному аналізі певної теорії: On notera aussi la formule nйgative... (159).

З метою уникнення повтору дієслів зі значенням «пропонувати», «йтися» тощо автори використовують велику кількість синонімів. Серед найчастот- ніших дієслів у текстах сучасних наукових статей уживаються: montrer, dйmontrer, rйvйler, indiquer, suggйrer, mettre en йvidence, viser, noter, dire, croire, affirmer, proposer, avancer, faire valoir que, soutenir. Наприклад, в одній зі статей автор вживає дієслово “viser”, яке є близьким синонімом до дієслова “voir”, проте якнайкраще передає нюанс значення «концентрувати увагу» (fixer avec attention, concentration son regard sur l'objectif qu'on veut atteindre, le Larousse), а також підсилює це значення прислівником “surtout”: Cette recherche visait surtout а vйrifier comment le jugement s'йnonзait lorsqu'il a pour agent la Compagnie... (114).

У наукових статтях французьких дослідників можна визначити 10 груп лексико-семантичних домінант, згрупованих відповідно до їх семантичного навантаження в науковому тексті.

1. Слова та звороти, які дають змогу авторові стверджувати, деталізувати та надавати певні уточнення, що забезпечують ясність та зрозумілість тексту. Найчастотнішими виявилися такі: Il affirme; L'auteur prйtend; Selon toutes probabilitйs...; On peut croire que... ; Certains auteurs affirment, alors que d'autres...; Suivant ce principe, on peut affirmer que...; Il est possible de dire que.; Il convient de prйciser que...; Nuanзons cette affirmation; Il se peut que... Наприклад, в одній зі статей автор вживає дієслово “affirmer”, яке має значення впевненості та твердості в обстоюванні певної позиції (йnoncer quelque chose avec force et conviction, Larousse): Brun affirme sa position critique et son but... (122).

2. Слова та звороти, які представляють нову інформацію, роблять текст логічним та переконливим, допомагають автору зробити аналіз чітким та структурованим, а реципієнту - не загубитися в потоці інформації [7]: D'abord; D'une part; En premier lieu; Premiиrement; Il convient de dire; Tout d'abord; A premiиre vue; Avant tout; Avant toute chose; Au premier abord.

3. Слова та звороти, які уможливлюють додавання певної інформації, удокладнення, нанизування ідей: Ainsi; Puis; Ensuite; De surcroоt; D'un autre cotй; A ce sujet; En second lieu; D'autre part ; Au reste; Par ailleurs. Наприклад у реченні “La description linguistique, de surcroоt, y reste tributaire d'une esthйtique et d'une axiologie, voire d'une morale” (96) автор надає додаткову інформацію, вживаючи зворот de surcroоt, який структурує речення.

4. Вдале оформлення наукової статті, поділ на абзаци та правильний синтаксис допомагає якнайкраще передати інформацію, забезпечує логічність аргументації та переконливість проаналізованих теорій. Тому важливими є слова та звороти, які встановлюють логічний зв'язок між абзацами, таким чином забезпечуючи когерентність тексту. Найчастіше використовуваними конструкціями в сучасних французьких наукових статтях є: Dans ce contexte; Conformйment а; A l'instar de; Parallиlement а; Considйrant que; Comme nous l'avons mentionnй; On sait que; Suivant cette idйe; Selon nos conclusions; Nous avons vu plus haut que. Незвичним є приклад, де автор статті вживає зворот “A l'instar de” у значенні «за зразком» (A la maniиre de quelqu'un, de quelque chose, а leur exemple, Larousse), що додає контексту науковості та аргументованості: A l'instar du retard accumulй par la Compagnie pour йlaborer son dictionnaire, ce criblage de questions anecdotiques reflиte l'impuissance... (111).

5. Діалогічність є важливою характеристикою сучасних наукових статей, оскільки передбачає звернення до адресата, та й загалом будь-який науковий текст не можна уявити без полеміки. Діалогічність здебільшого репрезентовано в межах певного аналізу, оскільки автори неодноразово протиставляють або порівнюють дві різні позиції. З метою засвідчити таку полеміку, подати бачення її учасників послуговуються словами та зворотами на кшталт: Contrairement а; Mais; Par contraste; A la diffйrence de; Toutefois; Cependant; Au contraire; Nйanmoins; Encore que; En dйpit. Наведемо декілька прикладів: Vaugelas semblait assimiler les deux notions, mais les commentateurs les dissocient parfois ... (87); En revanche, Bellegarde admet l'ellipse dans la conversation... (91); Contrairement а ce qui semble se passer dans d'autres pays... (221); Cependant il est remarquable qu'elles ne sont pas toutes exprimйes avec des mots (122). Окрім семантичного навантаження, ці лексичні компоненти структурують саму статтю.

6. Слова та звороти, що слугують для забезпечення предметності тлумачень, підтвердження або спростування думки іншого науковця: En vйritй; En effet; Йvidemment; Justement; Bien sыr; Sans aucun doute; Effectivement; Certes; Mкme; En fait; вони можуть перебувати на початку або всередині речення: En effet, des deux formules concurrentes “bon usage”et “bel usage”... (87); Elles presentent йvidemment pour nous un intйrкt d'autant plus grand qu'elles nous renseignent sur la vision du monde linguistique du Brun... (127).

7. У кінці кожної статті автор доходить логічного висновку, узагальнюючи проведений аналіз. Крім того, всередині статті є декілька логічних частин, які ведуть до висновків. Для встановлення причинно-наслідкового зв'язку в наукових статтях уживають такі лексичні домінанти, що удосконалюють форму викладу: Alors; Ainsi; Donc; C'est ainsi; Par consйquent; En effet; C'est pourquoi; De ce fait; A la suite de; Ceci/cela entraоne. Наведемо приклади: Le bel usage deviant alors un rкve lointaine... (92); Il faut, donc, encore et toujours, apprendre cet йvitement dans les manuels, qui montrent comme autre constante le pessimisme langagier (227); C'est ainsi que le modиle de Lobentanzer est celui d'une langue morphologiquement et syntaxiquement complexe (229); Ainsi, le vers est plus adaptй aux “expressions riches”, quand la prose “doit кtre plus simple” (88).

8. Важливим складником будь-якої наукової статті є наявність яскравих та переконливих прикладів. Для подання прикладів науковці вживають такі слова та звороти: Par exemple; Notamment; En particulier; C'est а dire; Comme; Par analogie. Наведемо декілька прикладів: Bellegarde ne mйconnaоt pas les hйsitations effectives de l'usage, notamment littйraires... (87); En particulier. Bellegarde n'a que dйdain pour les `"jeux de mots”, c'est-а-dire les figures fondйes sur la seule parentй des signifiants (90).

9. Частотними є також слова та звороти, які автори вживають для того, щоб представити додаткову інформацію, яка в науковій статті є вкрай важливою, оскільки робить її актуальною: De mкme; Voire; D'ailleurs; En plus; En outre; Par ailleurs; En d'autres mots; A ce propos; Autrement dit; De surcroоt. Виявилося, що частотним є зворот “De mкme”: De mкme que Vaugelas, qui “emploie clairement une йchelle d'acceptabilitй”... (87). De mкme, certaines figures sont, pour Bellegarde, quasi rйservйes aux vers

(89) ; S'y ajoutent des griefs implicites tels que l'abus de matйrialitй, la rйfйrence aux professions humbles ou а l'animalitй, voire l'affleurement des fonctions organiques (96).

10. Важливими є звороти, які підсумовують сказане автором в абзаці або ж у цілому тексті, узагальнюють певні думки про поняття, забезпечуючи докладність висновків: Enfin; Donc; En somme; Bref; Pour conclure; Au total; A la fin; Finalement; Au fond; En fin de compte. Наведемо декілька яскравих прикладів: Enfin, l'opposition qui est le plus longuement analysйe dans les Rйflexions...

En somme, quelque flou et parcellaire que soit leur йclairage... (96). En somme, ce Janus bifrons a tout d'un ouvrage de transition dans lequel on dirait que l'autoritй acadйmique joue davantage des coudes pour s'imposer (113). Il faut, donc, encore et toujours, apprendre cet йvitement dans les manuels, qui montrent comme autre constante le pessimisme langagier (227). Крім того, точність у наукових статтях часто досягається вживанням відносних займенників lequel, laquelle.

Стилістична маркованість не є характерною для наукового стилю, особливо якщо це стосується підручників, монографій тощо. У роботах сучасних французьких науковців все ж знаходимо випадки використання стилістичних засобів - тропів та фігур, зокрема метафори, іронії, риторичного запитання тощо, які працюють для розкриття ідеї наукової статті. Наприклад, риторичне запитання автори наукових статей вживають для привернення уваги та зацікавленості читача. Риторичне запитання ставлять у кінці наукової статті, що вказує на перспективність дослідження, а також можливість подальшої розробки питання. Наведемо декілька прикладів вживання риторичного запитання: Un retour а l'йcrit ? (137); Avouons-le bien volontiers, ce passage reste relativement flou quant aux modalitйs de prise en compte de la francophonie dans cette derniиre йdition du dictionnaire. Cet intйrкt se traduit-il par un changement des modalitйs dйfinitoires ou d'exemplification des articles ? Se traduit-il par une introduction massive de mots issus de la francophonie ? (163)

Іронія видається нам нетиповою в контексті наукового стилю, оскільки крізь неї можна побачити чітку позицію автора: Et c'est ainsi que Zazie, dans le mйtro parisien, des annйes 1950 peut s'exclamer : Mйdoukipudonktan (148); La plaisanterie ouvre grandes les portes de la tolйrance (89); Ne soyons pas dupes (159). Іронії, метафори, риторичні запитання та інші фігури, які подибуємо в сучасних наукових статтях, вказують на відходження від класичних правил наукового стилю, а також ілюструють вияв авторської мовної особистості.

Висновки й перспективи подальших досліджень у цьому напрямі

Проведений аналіз показує, що в наукових статтях (філологічного спрямування) французьких дослідників є багато лексичних домінант, серед яких найбільш вживані такі: D'abord; Ainsi; Puis; Ensuite; De surcroоt; A l'instar de; Cependant; Contrairement а; En effet; Evidemment; Alors; Ainsi; Donc; Notamment; En particulier; De mкme; Enfin. Особливістю сучасних французьких наукових статтей є присутність у них автора, яка вербалізується вживанням займенника першої особи, дієсловами, які надають суб'єктивність, та стилістичними засобами, серед яких іронія чи риторичне запитання. Подальші перспективи дослідження вбачаємо в розробці зведеної інформації щодо типових рис наукового стилю в сучасних французьких посібниках та підручниках.

французький науковий лексичний зворот

Література

1. Жанри наукового дискурсу [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://library.gnpu.edu.ua/books/Scientific%20 language/chapter%202/Part_1.htm