Конвертовані складні терміни-іменники в англомовних текстах з електричної інженерії

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Конвертовані складні терміни-іменники в англомовних текстах з електричної інженерії

Карачун Ю.Г.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Наукову статтю присвячено аналізу англомовних складних термінів-іменників з електричної інженерії, утворених за допомогою конверсії, оскільки саме цей спосіб словотворення характеризується високою продуктивністю. Термінологічні одиниці дібрано з різножанрових науково-технічних текстів, а саме: навчальних підручників, наукових статей, інструкцій та контрактів. На основі 2000 складних термінів-іменників, дібраних зі згаданих джерел, методом кількісного зіставлення визначено, що конверсія посідає третє місце та дорівнює 113 термінологічним одиницям і є одним із основних способів творення таких одиниць у науково-технічній літературі з електричної інженерії.

З метою детального вивчення словотвірних особливостей описуваного фактичного матеріалу всі дібрані складні терміни-іменники об'єднано у три групи (за кількістю одиниць), у межах яких виокремлено та проаналізовано кожну словотвірну модель. З'ясовано, що продуктивною моделлю творення складних термінів-іменників за допомогою конверсії є поєднання дієслова та прислівника V+Adv. = CN; малопродуктивною - модель, яку представлено поєднанням прийменника та дієслова Prep. + V = CN, а непродуктивною - модель, де дієслово та прийменник є тими дериваційними елементами, що беруть участь у формуванні термінологічних одиниць + Prep. = CN. Основні моделі в межах такого способу словотворення засвідчили, що основними дериваційними елементами складних термінологічних одиниць, які утворено за допомогою конверсії, є односкладові слова, які характеризуються високою частотністю. Таке явище можна пояснити тим, що саме простим структурним елементам властива простота парадигм. Проведене дослідження дало підстави висновувати, що на сучасному етапі англійського словотворення конверсія стає одним із основних джерел поповнення лексичного складу науково-технічної літератури, оскільки такий спосіб творення не вимагає застосування дериваційних засобів, що, своєю чергою, спрощує їхнє утворення шляхом переходу основної форми слова в іншу лексико-граматичну парадигму.

Ключові слова: складний термін-іменник, текст, електрична інженерія, конверсія, спосіб творення, словотвірна модель.

Karachun Yu. G. Converted compound terms-nouns in English texts on electrical engineering.

The research sheds light upon the analysis of compound English terms-nouns in electrical engineering that are formed by means of conversion. These terminological units were taken from different English scientific and technical texts on electrical engineering such as manuals, scientific articles, technical instructions and contracts. The quantitative analysis of 2000 compound terminological units showed that 113 compound terms-nouns were formed by means of conversion. This formation method comes third among others methods of word-formation and stem-formation. We have divided these 113 terminological units into three groups according to the word-formation type, based on the term's quantity in each group. Within these groups, we have analyzed word-building models: productive, less productive and nonproductive. The research allowed us to say that a productive model of creating compound terms-nouns formed by means of conversion is a combination of verb and adverb + Adv. = CN, whereas the model represented by the combination of the preposition and the verb is considered less productive Prep. + V = CN, and the model where the verb and the preposition are the derivational elements that participate in the formation of compound terminological units V + Prep. = CN is nonproductive. After analyzing the basic models within this way ofwordformation, it was found that the main derivational elements ofcompound terminological units which are formed by means of conversion are single-syllable words that are characterized by high frequency. This phenomenon can be explained by the fact that it is simple structural elements that are characterized by the simplicity of their paradigms. Based on the research, we can confirm that conversion is becoming one of the main ways of forming compound terms- nouns in modern English scientific and technical texts. Conversion is also becoming one of the main sources of updating the vocabulary of these texts as this method offormation does not require the use of derivational elements. Conversion is based on changing the basic word from one lexical and grammatical paradigm to another.

Key words: term-noun, text, electrical engineering, conversion, way of word-formation, word-building model.

Постановка проблеми та обґрунтування актуальності її розгляду

Усі досягнення науки й техніки знаходять своє відображення в мові, тому важливо проникнути в надра її законів, в особливості творення складних термінів-іменників з електричної інженерії та їхнього функціювання в науково-технічних текстах з електричної інженерії сучасної англійської мови. Саме цим зумовлено актуальність пропонованого дослідження.

Формулювання мети і завдань статті

Мета дослідження - проаналізувати складні терміни-іменники зі сфери електричної інженерії, утворені за допомогою конверсії, на предмет з'ясування продуктивності як самого способу, так і репрезентованих словотвірних моделей. Реалізація поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- розглянути поняття «конверсія»;

- визначити продуктивні, малопродуктивні та непродуктивні моделі творення складних термінів-іменників з електричної інженерії в англійській мові, утворених за допомогою конверсії.

Об'єктом дослідження є складні терміни-іменники в сучасних англомовних науково-технічних текстах з електричної інженерії, утворених за допомогою конверсії. Предметом - дериваційні властивості складних термінів-іменників в англомовних науково-технічних текстах з електричної інженерії.

Матеріалом послугували 113 складних термінів-іменників, утворених за допомогою конверсії, одержаних методом суцільного вибирання з різножанрових англомовних науково-технічних текстів з електричної інженерії, а саме: науково-навчальної літератури (підручники, посібники); власне наукової (наукові статті); науково-довідкової (інструкції) та власне технічної (контракти).

Джерельна база дослідження - 15 підручників (9725 с.), 15 наукових статей (160 с.), 15 контрактів (70 с.), 15 інструкцій (341 с.) загальним обсягом 10296 с.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретико-методологічну базу сформовано на основі наукових праць українських та закордонних науковців, присвячених творенню термінологічних одиниць у різних галузях науки та техніки. Зокрема, окремі положення стосовно термінологічних одиниць висвітлювали І. В. Андрусяк [2], І. В. Арнольд [3], Дж. Артур [19], П. М. Каращук [7], С. Ж. Нухов [10], Ю. В. Сложенікіна [11], З. А. Харитончик [15]; аспекти словотворення, серед іншого й конверсії, знаходимо в наукових розвідках Н. П. Акульшиної [1], О. Д. Крет [8], О. Д. Мєшкова [9], О. І. Смирницького [12], М. Р Федини [14], М. В. Яблокової [17], де детально описано та проаналізовано дериваційні та семантичні особливості мовних одиниць. Особливої уваги заслуговують праці З. О. Валюх [4], В. І. Заботкіної [5], у яких науковці акцентують увагу на семантико-прагматичних та парадигматичних властивостях мовних одиниць.

Методи дослідження зумовлено метою, поставленими завданнями та специфікою мовного матеріалу. У праці застосовано загальнонаукові методи: аналіз, синтез та узагальнення для пошуку й ознайомлювання з теоретичними засадами таких лінгвістичних явищ, як науково-технічний текст, складний термін-іменник, їхніми ознаками, категоріями та особливостями, способом творення; суцільного вибирання - для виокремлювання у відповідних джерелах (інструкції, контракті, науковій статті, підручнику) складних термінів-іменників, утворених за допомогою конверсії; кількісного зіставляння - не лише для добору термінологічних одиниць досліджування з наукової та технічної літератури, але й для окреслення продуктивних, малопродуктивних та непродуктивних моделей творення складних термінів-іменників.

Лінгвістичними методами дослідження є: компонентний аналіз - для встановлювання інтегральних та диференційних складників у структурі лексичного значення складних термінів-іменників, що сприяє аналізуванню певних семантичних відношень між окремими складниками структури значення; словотвірний аналіз - для визначення твірних основ складних термінів-іменників та їхніх словотвірних особливостей, типологізування значення словотворчих суфіксів.

Виклад основного матеріалу дослідження

Лексикографічні джерела 2010-2019 рр. підтверджують постійне зростання кількості складних слів у сучасній англійській мові, зокрема складних термінів-іменників. Таке динамічне зростання лексичного складу англійської мови в аналізованій сфері спостерігаємо не лише на національній мовній основі, а й за рахунок надходження запозичених основ, здебільшого з класичних мов, що активно беруть участь у формуванні нових лексичних одиниць. У результаті у словотвірній системі сучасної англійської мови відбуваються динамічні зміни та оновлювання, що потребують ґрунтовного осмислювання, аналізування та систематизування [5; 11].

Нині словотвір є окремою галуззю, де досліджують функціювання лексичного складу будь-якої мови, деривацію, тобто спосіб творення нових мовних одиниць уже з новим, відмінним лексико-семантичним значенням. Деякі процеси та особливості словотвірного аналізу, незважаючи на те, що є малодослідженими, досить актуальні в сучасному англійському мовознавстві.

Основним завданням аналізу словотворення є вивчання формальних, семантичних, генетичних та інших особливостей творення нових лексичних одиниць, що виникають у процесі розвитку мови як результат найменування нових та вторинних значень мовної одиниці [7].

Мовознавці розрізняють морфологічні (афіксацію, основоскладання та абревіацію) та неморфологічні способи словотворення (морфолого-синтаксичний (конверсія), лексико-синтаксичний (словоскладання) та лексико-семантичний (зміна лексичного значення твірного слова)). Оскільки об'єктом досліджування є складні терміни-іменники, утворені за допомогою конверсії, що є одним з основних способів словотворення складних термінів-іменників з електричної інженерії сучасної англійської мови, то пропонуємо детальніше зупинитися саме на цьому способі словотворення.

Під словотвірною моделлю М. Д. Степанова розглядала загальну схему творення лексичних одиниць, яка репрезентує структуру та слугує зразком для творення. За М. Д. Степановою, кожна словотвірна модель характеризується:

- загальним категорійним значенням, тобто належністю до певної частини мови, до певного лексико-семантичного розряду слів - як у межах однієї частини мови, так і з можливим охопленням декількох частин мови;

- структурним складом, тобто з яких словотворчих елементів її складено;

- характером структурно-смислових відношень між її компонентами;

- словотвірним значенням, характером смислового зв'язку з похідним словом чи мотивацією цього зв'язку;

- її лексичним значенням;

- словотвірною активністю, тобто продуктивністю [13, 161].

Отже, словотвірну модель ми розуміємо як морфологічно та семантично зумовлену структурну схему, що наповнена лексичним змістом та за якою утворюють нові складні терміни-іменники, зокрема в галузі електричної інженерії.

Аналіз складних термінів-іменників лексики електричної інженерії дав змогу з'ясувати, що існує така група слів, які утворено без використовування таких морфологічних засобів, як суфікси, префікси або префікси й суфікси одночасно.

За даними В. І. Заботкіної, конверсія значно збільшила свою продуктивність останніми роками, адже конверсивні одиниці становлять близько 10% серед інших способів творення нових лексичних одиниць в англійській мові, що пояснено «аналітичною структурою» англійської мови, наявністю в ній великої кількості односкладових слів, що характеризуються простотою парадигм [5, 33]. Причини зародження морфолого-синтаксичного способу творення нових слів науковці М. В. Яблокова [17], В. Н. Ярцева [18] пов'язували з розпадом флективної системи англійської мови, що привело до міжпарадигматичної омонімії іменників.

Упродовж останньої декади конверсію активно досліджували в лексико-граматичному та синтаксичному аспектах, однак досі єдиного трактування це явище не отримало. Спочатку, вивчаючи конверсію, науковці намагалися використовувати діахронічний підхід. Проте О. Д. Крет заперечувала такий підхід, мотивуючи свою точку зору тим, що неможливо повністю дослідити таке мовне явище, не розглянувши всі конверсиви, що можуть бути поза межами лексикографічних джерел (скажімо, не всі конверсиви, що активно функціюють у мові, зафіксовано словниками) [8, 164].

П. Акульшина [1], І. В. Андрусяк [2], З. О. Валюх [4], З. А. Харитончик [15] кваліфікували конверсію як морфолого-синтаксичний спосіб словотворення, за допомогою якого слово змінює свою категорійну належність і дистрибутивну характеристику без використання будь-якого дериваційного елемента. У процесі такого способу творення до основи приєднують ті граматичні форманти, що уможливлюють виражання цієї частини мови в умовах такої сполучуваності.

В. Арнольд [3], О. Д. Мєшков [9], П. В. Царьов [16] аналізували конверсиви з позицій семантичного підходу, спираючись на їхню семантику та стверджуючи, що континуум значення новоутвореної одиниці завжди менший за континуум значення вихідної одиниці. У межах такого підходу конверсиви - це результат словотворення, за якого нові слова постають без зміни основної форми вихідного слова, проте сформована одиниця отримує своє нове лексичне значення та семантику.

О. І. Смирницький критикував такі підходи та пропонував розглядати конверсію як певний вид словотворення, коли словотворчим засобом слугує сама парадигма [12, 53]. М. Р Федина розуміла парадигму як «...систему граматичних змін слова, яка характеризує дане слово в цілому по відношенню до інших слів і є єдиним словотворчим засобом при конверсії» [14, 288]. Проте І. В. Арнольд наполягала на тому, що лише однієї парадигми недостатньо для отримання повної картини явища конверсії [3, 157], оскільки, на думку авторки, О. І. Смирницький не брав до уваги те, що слова можуть належати до різних граматичних категорій. Наприклад, аналіз термінологічної одиниці hairdrying дає підстави вважати, що ця лексична одиниця може належати до однієї з двох парадигм: hair dry (сухе волосся), hairdrying (процес висушування волосся), hairdryer (фен), що виступає в ролі іменника, або hairdrying (сушити волосся на даний момент), dry hair (сушити волосся), hairdried (мати висушене волосся) -- як дієслово. Як бачимо, навіть закінчення -ing у формі hairdrying не допомагає у визначенні значення, адже форми з таким закінченням є в обох наведених парадигмах. У такому разі увагу потрібно зосереджувати на будь-яких додаткових показниках, - скажімо, порядку та ролі слів у синтаксичній структурі, граматичних маркерах тощо.

Г. К. Артур досліджував конверсію з позицій функційного підходу, суть якого полягає в тому, що новоутворене слово підлягає переосмисленню та виконує іншу функцію у синтаксичній конструкції, не змінюючи своєї форми [19].

Науковці розглядали конверсію як такий спосіб словотворення, під час якого не використовують дериваційні елементи, наприклад: to take down - демонтувати (дієслово) та а takedown - демонтування (іменник). Слова, утворені в результаті конверсії, часто називають «контекстуальними», оскільки важко точно визначити значення нових конверсійних слів поза прагматичним контекстом [20, 433].

З урахуванням цього коректно буде визначити конверсію як семантико-функційний спосіб, під час якого нове слово творять без зміни основної форми похідного слова та без застосовування дериваційних засобів шляхом переходу даної основи в лексико-граматичну парадигму.

Ще одним дискусійним моментом є з'ясування того, який член з конверсивної пари з'явився першим. О. Д. Мєшков вважав, що визначити їхню першість неможливо, оскільки усі лексикографічні джерела укладені за історичним принципом, тобто фіксують лише дані писемних джерел, упускаючи усну творчість [9, 123]. Проте С. Ж. Нухов запропонував використовувати для надійності у визначенні першості якогось із членів конверсивної пари словотвірний і семантичний критерії. Науковець вважав іменник похідним від дієслова, якщо його значення можна вивести безпосередньо зі значення дієслова, а якщо ні - то дієслово вважається похідним від іменника [10, 274].

У сучасній англійській мові, зокрема у лексиці електричної інженерії, спостерігаємо активне творення нових складних термінів-іменників від дієслів з постпозитивами на зразок back, down, on, out, over, up, in, under, over, off. Однак не всі лінгвісти погоджуються з тим, що ці новоутворення належать до конверсивного словотворення, а визначають їх як слова, що постали унаслідок приєднування до основи дієслова прислівника чи прийменника. У роботі ми дотримуємося думки, що складні терміни-іменники, утворені шляхом поєднування дієслова та постпозитива (прийменника або прислівника), належать до конвертованих термінологічних одиниць, адже граматичних, орфографічних та фонетичних змін ці одиниці під час переходу від дієслова до іменника не зазнають. Складні терміни-іменники, утворені від поєднання дієслів з постпозитивами, здебільшого пишуть разом, рідше - через дефіс.

Проаналізувавши 2000 складних термінів-іменників, дібраних з різножанрових англомовних науково-технічних текстів зі сфери електричної інженерії, ми дійшли висновку, що лише 113 одиниць утворено за допомогою конверсії. Аналіз дібраних складних термінів-іменників дав змогу виділити продуктивні, малопродуктивні та непродуктивні моделі в межах такого способу творення.

Таким чином, продуктивною словотвірною моделлю є перехід дієслова з прислівником, що стоїть у постпозиції, у складний іменник: V+Adv. = CN, наприклад: to cut out - вимикати (дієслово) а cutout - запобіжник, вимикач (іменник); to cut off- перекрити постачання електроенергії (дієслово) а cut-off - електровідсічка (іменник); to shut off - ізолювати (дієслово) а shutoff - ізолювання (іменник). Малопродуктивною словотвірною моделлю вважаємо перехід прийменника з дієсловом у складний термін-іменник: Prep. + V = CN, наприклад: overclock - надмірна синхронізація, розгін процесора, overcharge - надмірний заряд, надзаряд, наднаван- тага; аналогічною, проте непродуктивною моделлю є V + Prep. = CN, наприклад: switchover - перемикання, перехід в інший режим.

Висновки та перспективи подальших досліджень у цьому напрямі

Розглянувши зазначені вище підходи щодо визначання поняття «конверсія» в мовному контексті, ми дійшли висновку про його неоднозначність та багатоваріантність, адже аналізовані роботи науковців, на наш погляд, не дають підстав уважати питання про словотвірну сутність конверсії вирішеним. Актуальним залишається вивчення цього словотвірного процесу як автономного, так і у взаємодії з іншими типами творення слів, насамперед із суфіксацією та префіксацією. Однак не можна заперечувати того, що конверсиви є дієвими утвореннями, особливо в сучасній англійській мові, що можна пояснити особливостями її граматичної структури та специфікою словотворення.

Література

1. Акульшина Н. Лексико-семантичний спосіб словотворення військової термінології (на прикладі перської, української та англійської мов). Вісник Національного університету «Острозька академія». Наукові записки. Сер. «Філологія» 2016. Вип 146. С. 417-422.

2. Андрусяк І. В. Телескопія в сучасній англійській мові: соціолінгвістичний аспект. Вісник Національного Київського університету імені Тараса Шевченка. 2013. Вип. 43 (1). Ч. 1. С. 15-24.

3. Арнольд И. В. Лексикология современного английского языка. Москва: Флинт, 2012. 376 с.

4. Валюх З. О. Словотвірна парадигматика іменника в українській мові: монографія. Київ, Полтава: АСМІ, 365 с.

5. Заботкина В. И. Семантика и прагматика нового слова: автореф. дисс. на соискание учёной степени докт. филол. наук: 10.02.04. Москва, 1991. 40 с.

6. Карачун Ю. Г. Стуктурно-семантичний та функційно-прагматичний аспекти складних термінів-іменників в англійськомовних текстах з електричної інженерії: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Чернівці, 2019. 396 с.

7. Каращук П. М. Словообразование английского языка. Москва: Высшая школа, 1997. 330 с.

8. Крет О. Д. Конверсія як один із шляхів збагачення словника англійської мови. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2004. Вип. 71. С. 164-175.

9. Мешков О. Д. Словообразование современного английского языка. Москва: Наука, 1986. 245 с.

10. Нухов С. Ж. Языковая игра в словообразовании (на материале лексики английского языка): дисс. ... д-ра филол. наук: 10.02.04. Москва, 1997. 370 с.

11. Сложеникина Ю. В. Терминологическая лексика в общеязыковой системе. Самара: Сам ГПУ, 2003. 160 с.

12. Смирницкий А. И. Морфология английского языка. Москва: Наука, 1989. 440 с.

13. Степанова М. Д. Методы синхронного анализа лексики (на материале современного немецкого языка). Москва: Наука, 1988. 199 с.

14. Федина М. Р Дієслівна конверсія як основне джерело поповнення словникового складу сучасної англійської мови дієсловами. Третій український педагогічний конгрес: зб. наук. праць. Львів: Сполом, 2010. С. 287-290.

15. Харитончик З. А. Лексикология современного английского языка. Минск: Вышейшая школа, 1992. 228 с.

16. Царёв П. В. Сложные слова в английском языке. Москва: Высшая школа, 1989. 126 с.

17. Яблокова М. В. Конверсия как активный способ словообразования в современном английском языке. Ярославский педагогический вестник. 2012. № 1. Т 1. С. 197-201.

18. Ярцева В. Н. Проблема парадигмы в языке аналитического строя. Вопросы германского языкознания. Москва: Наука, 1981. 229 с.

19. Arthur G. K. Conversion and Confusion of the Parts of Speech. Reading in Modern English Lexicology. Leningrad: Nauka. 1975. 606 c.

20. Nicolenko A. G. English lexicology - theory and practice. Vinnitsa: Nova Knyha. 2007. 525 р.

References

1. Akulshyna, N. (2016). Leksyko-semantychnyi sposib slovotvorennia viiskovoi terminolohii (na prykladi perskoi, ukrainskoi ta anhliiskoi mov) [Lexical and semantic way of word-building in military terminology (on the material of Persian, Ukrainian and English]. Visnyk Natsionalnoho universytetu Ostrozka akademiia. Naukovi zapysky. Ser «Filolohiia», 146, 417-422 [in Ukrainian].

2. Andrusiak, I. V. (2013). Teleskopiia v suchasnii anhliiskii movi: sotsiolinhvistychnyi aspekt [Telescopy in Modern English: sociolinguistic aspect]. Visnyk Natsionalnoho Kyivskoho universytetu imeni Tarasa Shevchenko, 43 (1), 15-24 [in Russian].

3. Arnold, I. V. (2012). Leksikologiya sovremennogo angliyskogo yazyka [Lexicology of Modern English]. Moskva: Flint [in Russian].

4. Valiukh, Z. O. (2005). Slovotvirna paradyhmatyka imennyka v ukrainskii movi [Word-building paradigmatic of noun in the Ukrainian language]: monohrafiia. Kyiv, Poltava: ASMI [in Ukrainian].

5. Zabotkyna, V. Y (1991). Semantyka y prahmatyka novoho slova [Semantics and paradigmatic of a new word]. (Avtoreferat dissertatsii doktora filologicheskikh nauk). Moskva [in Russian].

6. Karachun, Yu. H. (2019). Stukturno-semantychnyi ta funktsiino-prahmatychnyi aspekty skladnykh terminiv-imennykiv v anhliiskomovnykh tekstakh z elektrychnoi inzhenerii [Structural, semantic, functional and pragmatic aspects of compound terms-noun in Electrical Engineering]. (Dysertatsiia kandydata filolohichnykh nauk). Chernivtsi [in Ukrainian].

7. Karashchuk, P. M. (1997). Slovoobrazovanie angliyskogo yazyka [Word-building in the English language]. Moskva: Vysshaya shkola [in Russian].

8. Kret, O. D. (2004). Konversiia yak odyn iz shliakhiv zbahachennia slovnyka anhliiskoi movy [Conversion as one of the way to enrich English vocabulary]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka, 71, 164-175 [in Ukrainian].

9. Meshkov, O. D. (1986). Slovoobrazovanie sovremennogo angliyskogo yazyka [Word-building of Modern English]. Moskva: Nauka [in Russian].

10. Nukhov, S. Zh. (1997). Yazykovaya igra v slovoobrazovanii (na materiale leksiki angliyskogo yazyka) [Play of the word in the word-building (on the material of English lexical units]. (Disertatsia kandidata filologicheskikh nauk). Moskva [in Russian].

11. Slozhenikina, Yu. V. (2003). Terminologicheskaya leksika v obshcheyazykovoy sisteme [Terminological units in the language system]. Samara: Sam GPU [in Russian].

12. Smirnitskiy, A. I. (1989). Morfologiya angliyskogo yazyka [Morphology of the English language]. Moskva: Nauka [in Russian].

13. Stepanova, M. D. (1988). Metody sinkhronnogo analiza leksiki (na materiale sovremennogo nemetskogo yazyka) [Methods of synchronic analysis of lexical units (on the material of Modern German)]. Moskva: Nauka [in Russian].

14. Fedyna, M. R. (2010). Diieslivna konversiia yak osnovne dzherelo popovnennia slovnykovoho skladu suchasnoi anhliiskoi movy diieslovamy [Verbal conversion as the main source of replenishment of Modern English vocabulary]. Tretii ukrainskyi pedahohichnyi konhres: zb. nauk. pr. Lviv: Spolom, 287-290 [in Ukrainian].

15. Kharitonchik, Z. A. (1992). Leksikologiya sovremennogo angliyskogo yazyka [Lexicology of Modern English language]. Minsk: Vysheyshaya shkola [in Russian].

16. Tsarev, P V. (1989). Slozhnye slova v angliyskom yazyke [Compound words in the English language]. Moskva: Vysshaya shkola [in Russian].

17. Yablokova, M. V. (2012). Konversiya kak aktivnyy sposob slovoobrazovaniya v sovremennom angliyskom yazyke [Conversion as an active way of word-building in Modern English language]. Yaroslavskiy pedagogicheskiy vestnik, 1 (1), 197-201 [in Russian].

18. Yartseva, V. N. (1981). Problema paradigmy v yazyke analiticheskogo stroya. Voprosy germanskogo yazykoznaniya [Problem of the paradigm in the language of analytical system. Questions in Germanic Linguistics] Moskva: Nauka [in Russian].

19. Arthur, G. K. (1975). Conversion and Confusion of the Parts of Speech. Reading in Modern English Lexicology. Leningrad: Nauka [in English].

20. Nicolenko, A. G. (2007). English lexicology - theory and practice. Vinnitsa: Nova Knyha [in English].