Номінація будівельних матеріалів у бойківських говірках

Размещено на http://www.allbest.ru/

НОМІНАЦІЯ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ У БОЙКІВСЬКИХ ГОВІРКАХ

Чаган О.І.

Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

Лексика говірок є найменш стійкою до змін порівняно з іншими мовними рівнями. Системний її аналіз є важливим аспектом сучасних діалектологічних досліджень. Особливого значення набуває вивчення лексики традиційного будівництва, оскільки вона постійно перебуває під впливом соціально-економічних і культурних чинників.

У статті проаналізовано структурну організацію назв будівельних матеріалів у бойківських говірках як сегмента будівельної лексики. Визначено семантичну структуру, мотивацію та способи творення слів, походження назв. Установлено, що найбільш поширеним будівельним матеріалом на обстеженій території залишається деревина, що зумовлено природно-географічними умовами. Однак для спорудження окремих частин будівель використовували каміння, глину, пісок. Аналіз назв будівельних матеріалів дав змогу виявити, що деякі лексеми творять семантичні опозиції за формою, кольором, розміром. З'ясовано, що найбільшу семантичну підгрупу аналізованої лексико-семантичної групи становлять назви будівельних матеріалів з дерева. Деякі назви дерев'яних деталей мають розширену семантику.

Виконане дослідження засвідчує формальну варіантність аналізованих назв будівельних матеріалів на фонетичному, словотвірному та граматичному рівнях. Типовими мотиваційними ознаками для творення назв є консистенція будівельних розчинів, колір та форма будівельного матеріалу, спосіб обробки та дія, яку виконують під час будівництва. Деякі назви будівельних матеріалів є твірними для назв процесів будівництва, наприклад: цемент - цементу вати, к'іт - к'іту вати, 'пишчок - пишку вати, 'Ліска - ліску' вати та ін.

Найбільш поширеними способами творення назв будівельних матеріалів у бойківських говірках є суфіксальний (суфікси -к-, -иц-), безафіксний, основоскладання та аналітична номінація. Більшість зафіксованих назв є питомими. Виявлено також запозичення з польської, німецької, словацької, італійської та інших мов.

Ключові слова: лексема, назви будівельних матеріалів, мотивація, семантика, семантична підгрупа, бойківські говірки.

Chahan O.I. Nominations of constructing materials in Boyko's dialects. The lexis of dialects is the least resistant to transformations compared to other language units. Systematic analysis is a fundamental aspect of modern dialects research. The study of the vocabulary of traditional constructing elements are considered to be exceptionally substantive as they are constantly influenced by social and economic as well as cultural factors.

The paper analyzes the language regarding the nominations of constructing materials in Boyko's dialects as a segment of the specific lexis. The semantic structure, motivation including methods of word derivation, origin of names are determined. It is established that the most common building material in the surveyed area is wood, due to natural and geographical conditions. However, stone, clay, and sand were used to construct certain parts of buildings. Analysis of the nominations of constructing materials revealed that some tokens form semantic oppositions in shape, color, size. It has been figured out that the largest semantic subgroup of the analyzed lexical-semantic group consists of the names of the wooden building materials. Some names of wooden parts are semantically extended.

The performed research testifies to the formal variability of the analyzed nominations of building materials at the phonetic, word-forming and grammatical levels. Typical motivational features for the creation of names are the consistency of mortars, the color and shape of the constructing materials, the method ofprocessing and the actions carried out while building. Some of nominations are generated for the nominations of constructing processes, for example: cement - cementuvaty, pyshchok - pyshkuvaty, liska- liskuvaty, etc. The most common methods of deriving the nominations of constructing materials in Boyko's dialects are suffixal (suffixes -k-, -yts-), non-affixed, basic and analytical nomination. The majority of the recorded nominations are specific ones. There are also borrowings from Polish, German, Slovak, Italian and other languages.

Key words: token, nominations of constructing materials, motivation, semantics, semantic subgroup, Boyko's dialects.

Постановка проблеми та обґрунтування актуальності її розгляду

Важливим аспектом дослідження діалектної лексики в сучасних наукових студіях є її вивчення крізь призму культури та народних традицій. Оскільки лексика говірок є найбільш чутливою до змін у житті народу, актуальним є аналіз будівельної лексики говірок, адже назви реалії будівництва постійно перебувають під впливом позамовних чинників, що зумовлюють зміни в їхній системі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Значний внесок у вивчення будівельної лексики на матеріалі говірок української мови зробили З. Бичко, Л. Дорошенко, О. Євтушок, Г Шило, М. Никончук, М. Бігусяк, Л. Поліщук, Д. Тодер та ін. Окремі аспекти назв реалій будівництва у складі тематичних груп побутової та сільськогосподарської лексики говірок досліджували К. Глуховцева, Р Сердега, Л. Тищенко, В. Пілецький. Однак не всі говіркові ареали опрацьовані достатньою мірою. Зокрема, потребує системного вивчення будівельна лексика бойківських говірок.

Формулювання мети і завдань статті

Мета нашої розвідки - здійснити лексико-семантичний аналіз назв будівельних матеріалів як сегмента будівельної лексики бойківських говірок. Мета передбачає виконання таких завдань:

1) з'ясувати мотивацію для творення назв будівельних матеріалів;

2) простежити етимологію лексем;

3) установити найпоширеніші способи творення слів.

Матеріалом для дослідження послугували власні польові записи, здійснені у 68 населених пунктах Бой- ківщини. Використано також матеріали лексикографічних, лінгвогеографічних та етнографічних праць.

Виклад основного матеріалу дослідження. Досліджувана лексико-семантична група (ЛСГ) об'єднує назви первинних природних порід, які без обробки використовують у будівництві, і назви різних матеріалів (зокрема, які оброблені ручним чи промисловим способом, матеріали, які використовують для зв'язування конструкції будинку, внутрішніх опоряджувальних робіт, матеріали з дерева, оброблені ручним чи промисловим способом та ін.). Як стверджують етнологи, основним будівельним матеріалом на Бойківщині була деревина, а для виготовлення окремих елементів споруд використовували камінь, глину, пісок, солому, мох та ін. [2, 50].

Камінь як будівельний матеріал і у давніших будівлях, і в сучасних використовували здебільшого для закладання фундаменту. На позначення великого каменя природного походження під підвалинами будинку в усіх обстежених говірках фіксуємо лексему 'кам'ін'. яка також відома в літературній мові [7, IV, 83]: на каМ'їн'ох / на чОтири вугЛи / сирИдина / де їшЛа пиригородка / на тих каМ'ін'ох п'ідн'імау на дк'іл'ко м'іг / на п'іу Метра чи на Метир на каМ'ін'ох / ус'о / по Утому п'ідмуровувау (Анг).

Дрібний камінь із домішками піску, що без обробки використовують для будівництва фундаменту, у бойківських говірках номіновано Шутер (Брк, Всн, Зкц, Здс, Імн, Клн, Крп, С. Мзн, Ямц, Ясн), 'шутир (Анг, Грб, Лмн, Урч), 'р'інча (Лбн),р'ін' (Ялв).

На позначення каміння, що подрібнене промисловим способом, фіксуємо слова ш'чеб'ін' (Грб, Імн, Крп, С. Мзн, Ялв, Ясн), шче'б'онка (Всн, Здс).

За диференційною ознакою «промислова обробка» виникає семантична опозиція: Шутер `дрібний камінь з домішками піску, що без обробки використовують у будівництві фундаменту': ш'чеб'ін' `дрібний камінь, оброблений промисловим способом, що використовують у будівництві фундаменту': ти¹ пер' вылы¹ вайут фу¹ даминт / бо ти¹ пер' йе цимент /¹ шутир (Брк). Натомість деякі мовці стверджують: Шутир ни¹ добре/ш¹ чеб'ін'то йе с каМен'а/ кар¹ йер /там ма¹ шина то¹ ти мне каУм'ін'а веУлик'і / а ¹ шутир /то йер'ічко¹ виї (Анг).

Для будівництва фундаменту та для приготування різних будівельних сумішей використовують будівельний матеріал природного походження - сипучу гірську породу, що складається з крупинок твердих мінералів, яку номіновано назвою п'ісок (ВОГ); пор.: [8,VI, 544].

Окрім піску, у будівництві фундаменту та для приготування будівельних розчинів застосовують мінеральну порошкоподібну речовину, яка в поєднанні з водою утворює однорідну в'яжучу масу, що швидко тужавіє і перетворюється на кам'янисте тіло. В обстежених говірках речовина репрезентована назвою цемент (БОГ) та її варіантом циМент (Анг, Всн, Грб, Крп, Мт, С. Мзн); пор. [8, ХІ, 194]. Від лексеми творяться похідні слова - назви процесів будівництва цементуу вати, цемент'ірувати.

Глина як будівельний матеріал у бойківському будівництві не набула широкого застосування, однак «...її вживали для скріплення кам'яних фундаментних підмурівок під підвалинами, для обмазки стін, при муруванні печей. З неї вибивали «долівку», споруджували призьбу тощо. У різних місцевостях глина відрізнялася як за консистенцією, так і за кольором» [1, 77]. Репрезентантом багатомінеральної гірської породи, яка з водою утворює пластичну масу і яку використовують для виготовлення різних будівельних розчинів, є назва гЛина (ВОГ); пор. також: [8, ІІ, 84].

Функціювання лексеми боЛото (Брк, Крк, Лбх Т., Сглт, Хтр, Хщн, Ялн) на позначення глини пов'язано, очевидно, з тим, що для приготування будівельних сумішей глину вибирали поблизу річок, доріг, у багнистій місцевості, а подекуди використовували саме багно; пор. також [8, І, 215].

У досліджуваних говірках фіксуємо номінації, диференційною ознакою яких є колір глини: 'сина 'глина `природна мінеральна речовина, що з водою утворює пластичну масу сірувато-синього кольору' (Брк, Імн, Кшц, С. Мзн), 'б'іла г'лина `природна мінеральна речовина, що з водою утворює пластичну масу білого кольору' (Крп, Лп, Н. Ржн, Сбд, С. Мзн), червона г'лина `природна мінеральна речовина, що з водою утворює пластичну масу червонуватого кольору' (Імн, Крп, Лп, Н. Крп, Сбд, С. Мзн). Ці різновиди глини застосовували здебільшого для зафарбовування щілин між дерев'яними деталями стін чи інших частин будівлі, тобто для оздоблення: коУпал'и та¹ ку Сину гЛ'ину / і тим б'ілил'и с'ц'іни / хата ыла кур на: пеца ни оіли ' хо а &іу та¹ к'и^еї / шо кл'ау во Лен'/ / і вон де ты гр'іу і дым їшоу догоры // то ¹ бил'а ¹ сина гЛ'ина / а то¹ та Жоута/то л'ип¹ чиц'а/то во¹ на та¹ ка¹ бил'амадна/ л'ип¹ чица ¹ бил'а ¹ жоута//по¹ вал'у поб іЛ'ил'ы/і ше пасЛы подавал'ы с Утойі гЛ'ины / по поУвал'і / би ¹ был'а кра¹ с'іва кур¹ на Лыжа (Брк).

На позначення маскої глини жовто-червоного кольору для змащування долівки чи виготовлення необпаленої, висушеної на сонці цегли поширено номінації: л(-)ип ¹ чиц'а (Брк, Грз, Здс, Зкц, Лмн), липЛанка (Всн), лепанда (Здс), лшгін'а (Крп, С. Мзн), Ужоута глина (Ясн).

Мотиваторами для творення лексеми лип чиц'а та деривата лип чанка, очевидно, є клейка консистенція глини; пор.: липковиця `глинистий в'язкий ґрунт; глина для цегли, для печей' [3, ІІІ, 238]. Схожу мотивацію має, ймовірно, й назва лепанда `маска жовта глина'. У лексикографічних працях виявляємо слово лепанда `живиця' [3, ІІІ, 238], яка за своєю характеристикою теж липка.

Для називання суміші глини із соломою для оздоблювальних робіт послуговуються словами: ^глина (Грбн, Крп, С. Мзн, Урч), 'мал'та (Врх, Глц Ск.), трин'к (Ксв, Н. Крп).

Лексема Мал'та бойківським говіркам відома також зі значенням `розчин цементу з камінням для будування криниці' [5, І, 428], `розчин із суміші піску, цементу, вапна для штукатурення та інших робіт' (Анг, Брк, Зкц, Лбн, Лмн, Крк, С. Мзн).

Назва трин'к запозичена за польським посередництвом із німецької мови [3, V, 570]; пор.: тиньк `розчин вапна, змішаного з піском, яким покривають поверхню стін, стелі тощо; штукатурка' [8, Х, 115]. В обстежених говірках слово трин'к є твірним для назви будівельного процесу - трин'ку''вати `покривати стіни та стелю сумішшю глини з соломою, штукатуркою' (Ксв, Н. Крп, Пбк, Трх).

Значення `грудка мокрої, замішеної із соломою глини для спорудження глиняних будівель або обмазування стін' репрезентує назва Лал'ок (БОГ) та її варіант вац'ок (Лбх Т.).

Загальнонародна лексема ¹ вал'ок [7, І, 124; 8, І, 287] в обстежених говірках відома також зі значенням `необпалена цегла з глини з домішкою соломи або інших органічних речовин' (Всн, Гсн, Н. Стд, Лбн, Ялв). Від неї постає дериват валкуваты `накладати на стіни чи земляну підлогу суміш глини і соломи у вигляді грудки' (Брк, Врх, Ялв, Всн, Лбн).

Для будівельних цілей використовували грубе волокно, яке здобували в результаті обробки льону та конопель, та змішували з глиною. На позначення такого будівельного матеріалу відомі назви: паз'д'ірйа (Брк, Опр, Орк), паз'д'ір'а (Врх, Лбх С., Лмн, Хщв), паз^д'іра (Псп), паздир'а (Плв), Клоча (Грбн), ко'лоча (Грз, Мшц), ''потерт' (Грбн).

Лексема пазд'ір'я `костриця' має праслов'янські корені. Слово паздір `тс.' та його деривати відомі багатьом слов'янським мовам: р. паздер, п.pazdzierz, ч. pazderi, слц. pazderie, болг. паздер, вл. pazdzer, нл. pazdzer [3, IV, 254].

Віддієслівний дериват ''потерт' зафіксований у лексикографічних працях зі значенням `подрібнені тертям часточки чого-небудь', `терміття' [7, ІІІ, 377; 8, VII, 406].

Зведення будівель із матеріалів промислового виробництва на Бойківщині не є поширеним явищем. Однак у деяких населених пунктах застосовують його в будівництві. На позначення будівельного штучного каміння з випаленої глини послуговувалися загальновживаним словом [7, IV, 426; 8, ХІ, 192] Цегла (БОГ), 'цегл-а (Всн, Н. Стд, Ялв, Хщн, Ялн). Залежно від кольору та речовини, з якої виготовляють цеглу, фіксуємо назви чир ¹ вона ¹ цегла `цегла з випаленої глини' (Сглт, Бтл, Врх), сил'ікатна цегла `цегла, яка складається з кварцового піску і вапна' (Сглт, Бтл, Врх).

Репрезентантами значення `штучне будівельне каміння, порізане на плити' є назва блок (БОГ). Реалія також диференціюється за речовиною, з якої вони виготовлені, що виражено композитами п'іноблок пористий блок, що виготовлений поєднанням цементу та піноутворювачів' (БОГ), газоблок `штучний кам'яний блок, що має рівномірно розподілені сферичні пори' (БОГ), шлакоблок `будівельний матеріал (здебільшого кубічної форми), виготовлений зі шлакобетону' (БОГ).

Семантику `розчин із піску, цементу чи вапна для мурування, штукатурення та інших будівельних робіт' має назвароствор (БОГ), Мал'та (Анг, Брк, Лмн, Крп, С. Мзн), Мал'та (Лбн), шчука''турка (Н. Крп, Скл), штукатурка (Н. Крп).

Лексема рост^'вор, припускаємо, поширилася в досліджувані говірки під впливом російської мови; пор.: р. раствор `тістоподібна цементна суміш, що застосовується для укладання цегли, штукатурних робіт' [6, IV, 671].

Назва штука^турка та її деривати утворені від назви фахівця, що покриває поверхню стіни, стелі шаром штукатурки. Слово штука^тур сягає італійського етимона stuccatore `штукатур' [7, VI, 482].

Для номінації суміші в'язких речовин, піску, води та цементу, яким загладжують поверхню стін та стелі, виявляємо назви: ґрас (Здс, Ксв, Лбх С., Н. Ржн, Ялн), [4, 117], збтирка (Сглт), шар'івка (Лп, Ртк, Сбд).

Слово ґрас, очевидно, утворене від назви процесу ґрасу вати `загладжувати, вирівнювати стіни після штукатурення' (Врх, Глц Ск., Грбн, Здс, Крк, Ксв, Лбх С., Н. Ржн, Опр, Хтр). За свідченням етимологів, слово ґрасувати запозичене з польської мови (п. grasa `мотика, скребачка') [3, І, 586].

Мотиваційною моделлю для назви за тирка є `дія' > `будівельний матеріал'; пор.: затирати `загладжувати, вирівнювати стіни після штукатурення' (Грз, Лмн, Ялв); пор. затирати `вирівнювати, згладжувати поверхню, усуваючи за допомогою тертя нерівності' [8, ІІІ, 347]. За тією ж мотиваційною моделлю утворена назва ша^|р'івка `суміш в'язких речовин, води, піску та цементу'. Бойківське слово ша(у)ру''вати означає `вирівнювати, загладжувати стіни після їх штукатурення' (Анг, Грб, Імн, Крп, Лп, Ртк, Сбд, С. Мзн); пор.: шарувати `енергійно терти, скребти, миючи, витираючи, чистячи і т ін.' [8, ХІ, 418]. За свідченням етимологів, назва шарувати запозичена через польське посередництво із середньонижньонімецької мови (снн. schuren `чистити') [3, VI, 386].

Щілини між склом та рамою у віконному прорізі замазують в'язкою речовиною, яку в бойківських говірках номіновано к'іт (БОГ), заМазка (Гсн, Всн, Лбн, Ялв). Лексема к'іт, очевидно, є фонетичним варіантом назви кит `спеціально виготовлена речовина для замазування щілин, тріщин; замазка' [8, IV, 155], запозиченої з німецької мови за польським посередництвом (нвн. Kitt `клей') [3, ІІ, 438]. Слово є твірним для назви процесу - к'іту''вати `замазувати в'язкою речовиною вікна'.

У ЛСГ назв будівельних матеріалів виділяємо семантичну підгрупу (СП) матеріалів із дерева. Ця СП утворена загальними назвами дерев'яних матеріалів і семантичною мікрогрупою (СМ) назв окремих виробів із дерева, які використовують для будівництва стін, стелі та їх оздоблення.

Загальну назву матеріалу з дерева репрезентує лексема \дере(и)во (ВОГ); див. також: [8, ІІ, 246]. У досліджуваних говірках ця лексема ілюструє розширену семантику та позначає також пластину у вигляді дошки як деталі зрубу (Врх, В. Лн., В. Сшц, Глвк, Грз, Лмн, Мшц, Рпн, Рсх, Тпц, Тсц). Окрім того, загальні назви будівельних матеріалів із дерева репрезентує назва ко'лода `стовбур зрубаного дерева, очищений від гілля' (ВОГ) та дошка `плоский невеликої товщини кусок дерева, випиляний із колоди' (ВОГ).

На Бойківщині застосовували різні способи обробки колод. Давніше в будівництві використовували тесане та колене дерево [2, 76], пізніше - почали розрізати ручною пилою [2, 80], ще пізніше - розрізали промисловим способом. Окрім того, стіни складали з дерев'яних елементів різної форми - круглих колод, обтесаних чи обрізаних із чотирьох боків або двох боків, півколод та пластин у вигляді дошки [2, 93].

На позначення неотесаної колоди округлої форми фіксуємо назву круТ'ак (БОГ) та її варіант кругЛ'ик (Грб, Грбн, Лпц, Пбк, Скл, Трх, Ясн), що є нормативною в українській мові [7, ІІ, 312; 8, IV, 369]. Назва має прозору мотивацію, яка пов'язана з округлою формою деталі.

Із семантикою `колода, тесана з двох боків' виявляємо лексеми: брус (Урч), тусани! брус (Пдц), тесанец' (Пбк, Пдц, Схд, Трх, Ясн), Тесанка (Крп, Лпц, С. Мзн), проТес (Бгт, Брк, Бтл, Врх, Зкц, Ісї, Псп, Сглт, Ябл, Яв), ''тесане дериво (Врх), на два ' бок'и Тесане дерево (С. Мзн, Крп, Хщн, Ясн), брус на два ' бок'и Тесани!(Клн), бру^соване на два ' боки дерево(Лпц).

Питома лексема [3, І, 268] брус у бойківських говірках має розширену семантичну структуру (див. таблиця 1). Зі схожим значенням назву фіксують також інші лексикографічні праці [7, І, 102; 8, І, 241]. На позначення будівельного матеріалу слово брус відоме також історичним пам'яткам [10, 3].

Прозору мотивацію мають назви з коренем -тес-, вказуючи на спосіб, яким обробляють деревину. У «Словнику бойківських говірок» М. Онишке- вича виявляємо слово протіс `колода в стіні хати' [5, ІІ, 156]; пор. також: протіс `половина дерева, розрізаного надвоє поздовж' [7, ІІІ, 485].

Семантику `обтесана або обрізана з чотирьох боків колода як деталь зрубу' передають назви брус (Брк, В. Лн., Глц Ск., Глвк, Грб, Грбн, Грз, Зкц, Клн, Крк, Крп, Кшц, Лбх С., Лбх Т., Лмн, Лп, Мшц, Н. Крп, Опр, Рсх, Ртк, Сбд, С. Мзн, Трвк, Хтр, Хщн, Ябл, Ялв, Ялн, Ямц, Ясн), тесане дерево (Здс, Тр'є), Тесаниц'і (Тпц, Тр'є), Тесанка (Імн, Крп, Лпц, С. Мзн), Тесанец' (Ясн), 'тесан'і ' бал'к'и (Глц См.), ''тесано на ш''тири доки дерево (Ясн), дерево тесане на штири канти (Кмц, Лпц, Тр'є, С. Мзн, Ясн), ''в'ітесано до канта дерево (Схд), обр'ізано на кант ' дерево (Ясн), кан'т'іука (В. Сшц, Ісї, Ксв, Яв), дал'ок (Рпн), трам (Здс, Мт, Н. Стд).

Мотиватор номінацій, що містять компоненти з коренем -кант- - гранчаста форма дерев'яної деталі; пор.: кант `ребро, пруг дошки, бруса' [8, IV, 89].

Значення `пластина у вигляді дошки як деталь зрубу' у бойківських говірках репрезентують назви дерво (Брк), дериво (Врх, Грз, Лмн), дерево (В. Лн., В., Сшц, Глвк, Грз, Мшц, Рпн, Рсх, Тпц, Тсц), шпароване дерево (Тр'є), бл'атоване ' дерево (Глц См.), пла' ниц'а (Грбн), пле'ниц'а (С. Мзн), трам (Крк, Лбх Т., Лг, Лпц, С. Мзн, Схд, Ясн), пли ' ниц'а (Анг, Глц Ск, Клн, Крп, Ксв, Лбх С., Мт, Опр, Н. Ржн, Ялн), плидиц'і (Лп, Пбк, Ртк, Сбд, Трх), тертиц'а (Здс), брус (Імн, Лг, Лпц, С. Мзн, Схд, Ясн).

Щодо походження лексеми пла'ниц'а дослідники висловлюють припущення про можливість зіставлення їх зі словом планка `дощечка, рейка, брусок' [3, IV, 425]. В обстежених говірках слово має розширену семантичну структуру (див. таблиця 2); пор.: планка `частина огорожі від стовпа до стовпа або планка в огорожі' [7, ІІІ, 191; 8, VI, 562].

Оказіонально виявлено лексему тертиц'а `пластина у вигляді дошки як деталь зрубу'. Мотивацією для творення назви, припускаємо, є вирівнювання дошки шляхом тертя; пор.: тертиця `дошка' (із ремаркою діалектне) [8, Х, 99].

Аналітичні назви бл'а ''товане дерево, шпа'роване дерево вказують на спосіб обробки дерев'яної деталі; пор.: бойк. бл'атудати `протісувати заокруглений бік півколоди' (Глвк, Грз, Тсц); шпарувати `рівно обтесувати колоди або дошки, щоб щільно прилягали між собою' (Грз, Крп, Мшц, С. Мзн, Тр'є, Тсц) [5, ІІ, 387].

Таблиця 1 Семантична структура лексеми брус

Referenses

1. Hoshchitska, T. B. (2017). Tradytsiine zhytlovo-hospodarske budivnytstvo na boikivsko-pidhirianskomu pohranychchi v seredyni ХІХ - pershii polovyni ХХ st. [Traditional housing and economic construction on the Boyko-Podgornyi borderland in the middle of the nineteenth and first half of the twentieth century]. (Dysertatsiia kandydata istorychnykh nauk). Lviv [in Ukrainian].

2. Radovich, R. (2015). Narodna arkhitektura Starosambirshchyny ХІХ - pershoi polovyny ХХ st. (Zhytlovo-hospodarskyi kompleks) [National architecture of the Starosambirschyna XIX - the first half of the twentieth century. (Housing and Utility Complex)]. Kyiv: Vydavets Oleh Filiuk [in Ukrainian].

3. Melnychuk, O. S. (Ed.) ta in. (1982-2012). Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy [Etymological dictionary of Ukrainian language]: V 7 t. Kyiv: Naukova dumka, 1-6 [in Ukrainian].

4. Matiiv, M. D. (2013). Slovnyk hovirok Tsentralnoyi Boikivshchyny [Dictionary of Central Boykivshchyna dialects]. Kyiv - Simferopol: Nata [in Ukrainian].

5. Onyshkevych, M. I. (1984). Slovnyk boikivskykh hovirok [Dictionary of Boiko dialects]: V 2 t. Kyiv: Naukova dumka, 1-2 [in Ukrainian].

6. Yevheneva, A. P (Ed.) (1999). Slovar russkoho yazyka [Dictionary of the Russian Language]. Moskva: Polihrafresurs. T. 1-4 [in Russian].

7. Grinchenko, B. (Ed.) (1996-1997). Slovar ukrainskoi movy [Dictionary of the Ukrainian language]. Kyiv: Naukova dumka. T. 1-4 [in Russian].

8. Bilodid, I. K. (Ed.) ta in. (1970-1980). Slovnyk ukrainskoi movy [Dictionary of the Ukrainian Language]: V 11 t. Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].

9. Timchenko, E. K. (2002). Materialy do Slovnyka pysemnoi ta knyzhnoi ukrainskoi movy XV-XVIII st. [Materials to the Dictionary of Written and Book Ukrainian in the XV-XVIII centuries]. Kyiv, New York, 1-2 [in Russian].

10. Poppe, A. (1962). Materialy do slownika terminow budownictwa staroruskiego X-XV w. [Materials to the Dictionary of terms of construction of ancient Russian in the X-XV centuries]. Wroclaw; Warszawa; Krakow: Wyd-wo Polskiej Akademii Nauk [in Polish].

Размещено на Allbest.ru