Лексема "війна" в різних лексико-семантичних виявах

Певні фрагменти аналізу концепту війна демонструють праці Л. Венедиктової, У. Карпенко-Іванової, О. Колесник, П. Нікітіної.

Формування мети і завдання статті. Метою статті є вивчення лексеми «війна» в газетних текстах. До завдань дослідження входить виявлення метафор і аналіз лексико-семантичних особливостей їх мовних реалізацій в газетних текстах.

Виклад основного матеріалу дослідження. У публіцистичній діяльності «нові», «свіжі» метафори впливають на нашу мову та на наше сприйняття світу. З часом вони втрачають свою новизну і стають загальною нормою. Метафора - це не просто фігура мови, вона існує в системі понять людини, визначаючи її мислення і свідомість.

У комунікативній діяльності метафора є важливим засобом впливу на інтелект, почуття і волю адресата. З урахуванням цього метафори активно використовуються в газетній публіцистиці, розширюючи інформаційні рамки повідомлення за допомогою асоціацій, зумовлених переносним вживанням слова, і беруть участь у найважливіших функціях публіцистики - переконання та емоційного впливу [1, 21].

Особливо наголошують у мові засобів масової інформації на суперечках та сварках держав, сусідів. їх називають війнами із сусідами, напр.: «Він уже відслужив строкову в армії (на флоті), відслужив у зоні неоголошеної війни на сході у 2015 році під час третьої хвилі мобілізації, мав хорошу професію і стабільну зарплату, але був із тих, хто не відсиджується, коли в рідній країні триває війна з сусідом-ворогом, і підписав контракт на службу в ЗСУ» («День», 15.06.2018); «Власне, й нинішню жорстку війну з «сусідом північним - ворогом вічним» не за Донбас, а за саме виживання України, ми отримали найперше тому, що практично впродовж усього періоду нинішньої незалежності Україною керувала, окрім засланих Московією козачків, керує сьогодні й збирається керувати завтра «еліта» з рафінованою совковою історичною пам'яттю» («День», 25.09.2014).

Релігійна війна - це конфлікт між представниками різних релігійних груп, дуже часто спричинена релігійними відмінностями, наприклад: «Саме тоді, коли церква має відстоювати миролюбиві позиції, вона розвиває війну церков, яка має назву «Руська православна Церква і Східні Патріархи» («Сільський час», 12.12.2005); «Журналіст розкрив плани Кремля на «церковну війну» в Україні» (заголовок); «Російському президентові Володимиру Путіну вигідна «церковна війна» в Україні» («По-українські», 06.09.2018).

Лексема війна в прямому значенні - це організована збройна боротьба між державами, суспільними класами тощо [5, 669], хоча це слово широко використовується і в переносному значенні - стан ворожнечі між ким-небудь; суперечка, сварка з кимось; боротьба [5, 669]. Провідну роль в семантичних змінах відіграє механізм метафоризації. Військова метафора нав'язує суспільству конфронтаційні стереотипи розв'язання проблем, обмежує пошук альтернатив соціального розвитку. У військовій підмові виокремлюють метафори, пов'язані з різними соціально-символічними вимірами дискурсу війни. Вони створюють метафоричні образи війни і реалій, пов'язаних з нею [3, 146].

Війни означують залежно від характеру намірів (загарбницька, визвольна), масштабів поширення (світова, міжнародна, локальна), території (кримська, югославська, афганська, іранська), учасників (наполеонівська), часу, тривалості (середньовічна, столітня), застосовуваного виду зброї (ядерна, хімічна) [4, 90]. Метафоричні словосполуки використовують у різних тематиках.

У газетній періодиці найбільше переносних уживань зі словом війна з'явилося в економіці, пор: «Тоді започаткувалася торгівельна, економічна війна» («Тиждень», 24.05.2014); «Через це розгорілася економічна війна, під час якої підвищуються мита з обох сторін» («День», 04.10.2018); «Високопоставлений представник ЄС сказав, що у Євросо- юзу були чіткі інтереси в узгодженні з Туреччиною з приводу економічної війни Трампа» («Сьогодні», 20.08.2018).

Воєнна сфера, здавалося, повинна бути небагатою на метафори, але це далеко не так. У газетах слово війна досить широко вживається як метафоричне окреслення конфліктних ситуацій у сфері валютних операцій, інформаційних технологій, торгівельної діяльності, рекламного бізнесу, брендів тощо. Наведемо приклади опису різних воєн, зокрема:

а) валютних: Нині також зберігається небезпека, що після поразки однієї зі сторін у валютній війні наступною стадією буде ескалація конфлікту, а саме протекціоністські заходи з метою недопущення на внутрішні ринки іноземних товарів («Урядовий тиждень», 29.10.2010); «Валютна війна» - одна з різновидів торгових воєн, яка передбачає, що одна з країн влаштовує штучну девальвацію своєї національної валюти («Сьогодні», 14.07.2019);

б) інформаційних: Обговорення були умовно поділені на три аспекти: інформаційна війна в сучасних умовах за новими викликами гібридної війни, професійна журналістика в умовах інформаційної війни, медіаосвіта та інформаційна безпека («День», 28.01.2016); Крім того у заяві зазначається, що український парламент за останні чотири роки розробив та прийняв цілу низку надзвичайно прогресивних законів у сфері інформполітики - роздержавлення друкованих ЗМІ, створення незалежного суспільного мовлення, прозорість медіа власності, захисту прав журналістів, а інформаційна війна є інтегральною складовою агресії Російської Федерації («День», 04.07.2018);

в) торгівельних: «Торговельна війна». Дії адміністрації Трампа загрожують падінням глобального ВВП - МВФ (заголовок); Введення адміністрацією американського президента Дональда Трампа додаткових тарифів на імпорт у США, яке фактично розв'язує торговельну війну, загрожує зниженням глобального ВВП на 0,5% («Тиждень», 22.07.2018); Втім на цьому протистояння в торговій війні між Україною і Росією не закінчилися («Тиждень», 12.09.2013);

г) рекламних: У Тунісі між двома відомими німецькими автовиробниками почалася справжня рекламна війна («Сьогодні», 11.02.2018); «Інтер» оголосив «1+1» рекламну війну (заголовок) («Українська правда», 07.09.2007);

ґ) корпоративних: Можливо, ця історія ще не закінчена, і корпоративна війна триватиме із застосуванням раніше небаченої «зброї» («День», 31.01.2004); На думку Тараса Березовця, те, що приватні армії можуть бути використані у корпоративних війнах, дуже негативно впливає на ставлення до України західних партнерів («Сьогодні», 24.03.2015); Аспекти впливу на екологію, екологічні питання нерідко слугують інструментом в корпоративних війнах комерційних компаній («По-українськи», 13.08.2019);

д) війна брендів: Война брендов: Samsung обошел Apple в США (заголовок) («Сьогодні», 03.08.2016); Що ж до реклами, то підприємці заявляють, що це тільки війна брендів і аж ніяк не метод спонукання до споживання («День», 14.10.2009).

Проведений аналіз метафори в сучасній українській публіцистиці засвідчує високий рівень метафоризації досліджуваних текстів та різноплановість метафор (від кулінарно-гастрономічної, родино- побутової до політичної).

В українських засобах масової інформації політична сфера метафорично моделюється за допомогою кулінарно-гастрономічної метафори (присмак, політичний пиріг, солодка парочка, солодкі зустрічі, вершки, льодяники, апетит). Апетит асоціюються із бажанням і зацікавленістю до певного виду діяльності, пиріг співвідносять із владою та матеріальним збагаченням її представників.

Основу фізіологічної моделі світу утворює інформація, що надходить від органів смакових рецепторів людини. У текстах українських газет активно використовують словосполуку молочна війна та карамельна війна, напр.: Молочна війна 2006 року між Росією та Україною принесла величезні збитки сирзаводам («Тиждень», 12.09.2013); Росія оголосила Литві «молочну війну» (заголовок) («Тиждень», 18.09.2013); Протягом сімнадцяти років своєї незалежності українці переконалися на власній шкурі, що таке дружба старшого брата (тут тобі й Тузла, й газо-м'ясо-молочно-трубно-карамельні війни, і погрози перенацілити свої ракети тощо («День», 15.11.2008); Час від часу ми маємо якісь карамельні чи молочні війни («По-українськи», 18.03.2018); Ступінь щирості заяв про любов до України легко визначалася, коли росіяни зривали нам міжнародні танкові контракти і авіаційні проекти, оголошували «цукрові» «спиртові» та «карамельні» війни, коли з неприхованим роздратуванням коментували успіхи України у спорті або конкурсі «Євробачення», коли тупо відбирали Керченський канал («Українська правда», 22.12.2004); Власне кажучи, це не початок «карамельної війни» між олігархами, як її вже встигли охрестити колег («Високий замок», 04.06.2005); 20-річна «бананова війна» між Євросоюзом і країнами Латинської Америки закінчилася (заголовок) («Відомості», 09.11.2012).

Працюючи над проблемою взаємин в родині, психологи постійно стикаються з метафоричними описами світу та подій, що відбуваються. У сімейному побутовому житті конфлікти та сварки називають сімейними війнами. Зазвичай в цих випадках допомагають метафоричні висловлювання, наприклад: Крайній егоїзм Мег, яка не просто шкодить своїй сорокарічній доньці у побуті (наприклад, маючи цистит, постійно виливає з відра сечу в раковину на кухні), а й не дає їй вийти заміж, міг би видатися літературним перебільшенням, якби під дахами і наших хрущоб, не велися такі самі сімейні війни («День», 29.09.2015); Сімейні війни за допомогою інтернету: тепер чоловік звинувачує дружину у побитті його битою (заголовок) («Погляд», 13.09.2018).

У газетних текстах також частотною є природоморфна метафора, в якій джерелом метафоричної експансії є понятійна сфера, що пов'язана з лексемою війна, пор.: Відповідь очевидна - «Газпром» готується до того, що контракт на транзит газу через територію України до 31 грудня 2019 року укладено не буде, тому створюються передумови для чергової «газової війни» («День», 04.07.2019); Росія не зможе перемогти у газовій війні Україну і знає це («Економічна правда», 15.01.2009); Якщо говорити про останні, слід зазначити, що надзвичайно важливим елементом конфлікту є газова суперечка між Києвом та Москвою, яка може призвести до вибуху нової енергетичної війни у Європі («Уніан», 19.09.2014).

Метафора набула достатньо широкого та різноманітного розповсюдження в газетній періодиці сучасності. Тексти публіцистичних видань з участю метафор стають більш красномовними, емоційними. Відображається більш повна інформація про події, що відбуваються в усьому світі.

Уведення в політичний контекст номінацій з інших сфер може зумовити піднесене, урочисте звучання, що підкреслює важливість події, особи, явища. Навпаки, іронічне забарвлення вислову з метафоричним компонентом найчастіше знецінює політичну подію чи постать. Однією з характерних рис сучасної української публіцистики є воєнна метафоризація термінів. Спеціальна термінологія стає невичерпним джерелом для нових метафор.

Висновки та перспективи подальших досліджень у цьому напрямі. З урахуванням складної політичної та соціальної ситуації в Україні, а також її образу на міжнародній арені вагомого значення набуває вивчення лексеми війна в Україні крізь призму різних лексико-семантичних варіантів, адже завдяки своїй прагматичній спрямованості вони здійснюють великий вплив на носія мови [2]. Наша розвідка засвідчує, що застосування метафор в українській мові розширює межі використання. Метафора функціонує в різних сферах: економічній, політичній, військовій тощо. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у вивченні метафоричних утворень у різних жанрах журналістики та аналізі їхньої стилістичної ролі.

ЛГГЕРАТУРА