Медіа-дискурс у межах критичного дискурс-аналізу та функціонального підходу

Функціональний підхід забезпечує сприйняття інформації як адресантом, так і адресатом, передбачуваність інформації, розуміння мети, здатність не відхилятися від теми. До важливих питань функціонального підходу належить проблема вибору структури та жанрів медіа-дискурсу, інтеракційних факторів, референтних форм.

Варто зауважити, що поняття медіа-дискурсу має різноплановий характер та корелює з різними сферами науки. На нашу думку, використання цього поняття в сучасній лінгвістиці набуває найбільш актуального прочитання в контексті функціонального напряму. Важливим для функціонального підходу до вивчення медіа-дискурсу є конвертація інформації у смисли, переклад знання з одного рівня на інший, зрощення інформації різного типу або ж створення особливого знання, пов'язаного з дійсністю. У межах функціоналізму медіа-дискурс транслюється як діяльність суб'єктів масової комунікації, саме тому він вмотивований певною метою, залежно від якої набуває специфічного змісту. Можливими цілями медіа-дискурсу є: опис-пояснення; регулювання сприйняття адресатів; вплив на свідомість адресатів; оцінка дійсності; прогнозування положення справ тощо. Вираження предметної сфери в медіа-дискурсі відбувається в конкретних знаково-символічних формах за допомогою мовних одиниць, мовних актів та засобів вираження, які утворюють текстові єдності [11, 39].

Медіа-дискурс звернений до суспільства в цілому та есплікується як замкнена цілісна комунікативна ситуація (подія), складниками якої є комуніканти й текст як знаковий посередник, яка зумовлена різними чинниками, що опосередковують спілкування й розуміння. Це обумовлює використання загальнооцінної лексики, переважно соціально значущих та соціально закріплених мовних засобів і суспільнополітичної термінології [4, 158].

У межах функціонального підходу увагу зосереджено на процесах породження і функціонування медіа-дискурсу та його складників. Функцію об'єкта тлумачимо як його призначення в певній системі. Але метою дослідження є не лише виявлення функцій медіа-дискурсу та його елементів під час аналізу досліджуваних текстів, а встановлення того, як функція формує структуру висловлення і дискурсу взагалі. Наголошуємо на тому, що структура є функціонально обумовленою сутністю, тобто структура висловлення та семантичний зміст детермінують його функціональне призначення і відповідно формують його прагматичний зміст. Сучасний функціональний підхід, згідно з яким мова є інструментом регулятивного впливу, збагачується за рахунок когнітивістики та втілюється в когнітивно-прагматичному підході. Відповідно до когнітивної прагматики, мова є ефективним засобом проникнення в когнітивну систему реципієнта і виступає як соціальна сила, як засіб нав'язування поглядів. Дискурсивна взаємодія учасників постає у вигляді регулятивного впливу на концептосферу адресата через апеляцію до певних концептів або їхніх складників.

Висновки та перспективи подальших досліджень у цьому напрямі

Отже, відповідно до функціонального підходу визначальним є взаємозв'язок медіа-дискурсу з різними сферами життєдіяльності людини, які обумовлюють специфіку мовленнєвої комунікації. Це означає, що функціональний підхід розглядає дискурс мас-медіа як низку текстів, які функціонують у засобах масової інформації з певною регулятивною метою. Критичний дискурс-аналіз враховує зовнішні ознаки медіа-тексту та екстралінгвістичні фактори. Поєднання декількох суспільно важливих напрямів діяльності зумовлює виникнення гібридних типів дискурсу. Перспективи дослідження вбачаємо у розгляді медіа-дискурсу як середовища політичної PR комунікації.

Література

1. Арутюнова Н. Д. Истоки, проблемы и категории прагматики / Н. Д. Арутюнова // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1985. C. 5-30.

2. Гаврилова М. В. Критический дискурс-анализ в современной зарубежной лингвистике / М. В. Гаврилова. СПб: Изд-во Санкт-Петербургского ун-та, 2003. 23 с.

3. Желтухина М. Р. Масс-медиальная коммуникация: языковое сознание - воздействие -суггестивность / М. Р. Желтухина // Язык, сознание, коммуникация. М., 2003. C. 9-29.

4. Зильберт Б. А. Социо-психолингвистическое исследование текстов радио, ТВ и газеты / Б. А. Зильберт. Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1986. 211 с.

5. Йоргенсен М. В. Дискурс-анализ. Теория и метод / М. В. Йоргенсен. Х.: Гуманитарный центр, 2008. 352 с.

6. Кожемякин Е. А. Дискурс-анализ как междисциплинарный проект: между методом и идеологией / Е. А. Кожемякин // Научные ведомости БелГУ Серия: Гуманитарные науки. 2015. Т. 25. № 6 (203). С. 5-12.

7. Кирсанова Н. П. Метафорическое моделирование политического дискурса [Электронный ресурс] / Н. П. Кирсанова. Режим доступа: http://lib.socio.msu.m/l/libraiy?e=d-000-=CL1&d=HASHcla9426cl24ec8afd5703c8.5.6.17. (дата обращения: 15.03.19).

8. Макаров М. Л. Основы теории дискурса / М. Л. Макаров. М.: Гнозис, 2003. 280 с.

9. Морозова Е. И. Проблема значения в свете современных семантических теорий / Е. И. Морозова // Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. 2004. № 635. С. 114-117.

10. Потапенко С. І. Сучасний англомовний медіа-дискурс: лінгвокогнітивний і мотиваційний аспекти: [монографія] / C. І. Потапенко. Ніжин: Вид-во НДУ імені Миколи Гоголя, 2009. 391 с.

11. Солганик Г Я. О закономерностях развития языка газеты в ХХ веке / Г Я. Солганик // Вестник Моск. ун-та. Журналистика. 2002. № 2. С. 39-53.

12. Теун ван Дейк. Язык. Познание. Коммуникация / Дейк ван Теун. М.: Прогресс, 1989. 312 с.

13. Филлипс Л. Дискурс-анализ. Теория и метод / Луиза Дж. Филлипс, Марианне В. Йоргенсен - Х.: Гуманитарний центр, 2004. 336 с.

14. Франко О. Б. Про етнокультурний підхід до дослідження мови / О. Б. Франко // Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація: [мат. IX Міжнар. наук. конф.]. Х.: ХНУ імені В. Н. Карабіна, 2010. С. 319-320.

15. Шевченко І. С. Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен: [монографія] / І. С. Шевченко, О. І. Морозова ; [під заг ред. І. С. Шевченко]. Харків: Константа, 2005. С. 233-236.

16. Biber D. Longman grammar of spoken and written English / Douglas Biber, Stig Johansson at al. London: Longman, 1999. P. 318-342.

17. Dijk van T. A. Principles of Critical Discourse Analysis / T. A. van Dijk // Discourse and Society. 1993. Vol. 4. P. 243-289.

18. Huckin T. N. Critical discourse analysis / T. N. Huckin // T. Miller. Functional approaches to written text. Washington, DC: US Department of State, 1997. P. 78-92.

19. Kroon C. Discourse particles in Latin: a study of nam, enim, autem, vero and at. / Caroline Kroon. Amsterdam: Gieben, 1995. 402 p.

Размещено на Allbest.ru