Психолінгвістичний аналіз асоціативного поля слова-стимулу інтернет

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психолінгвістичний аналіз асоціативного поля слова-стимулу інтернет

Денисевич Олена,

канд. філол. наук,

житомирський державний університет імені Івана Франка

Анотація

Статтю присвячено проведеному психолінгвістичному аналізу асоціативного поля слова-стимулу ІНТЕРНЕТ, отриманого внаслідок вільного асоціативного експерименту, що тривав упродовж 2011-2012 років. Проаналізовано змістове наповнення асоціативного поля, встановлено місце слова-стимулу серед інших слів-стимулів рекламної лексики у мовній картині світу українців. Так, в асоціативному полі слова-стимулу ІНТЕРНЕТ виокремилено шість основних семантичних сфер, реакції яких мають спільний семантичний зв'язок. Найбільшими сферами виявились "діяльнісна" та "емоційна (конотативна)". Застосування методики вільного асоціативного експерименту виявляє динаміку змін. що відбуваються у мовній свідомості. психолінгвістичний слово стимул

PSYCHOLINGUISTIC ANALYSIS OF ASSOCIATIVE FIELD OF THE WORD- STIMULUS INTERNET

Thus, in the associative field of the word-stimulus INTERNET distinguished six main semantic spheres, the reactions of which have a common semantic connections. The largest spheres were "activity" and "emotional (connotative)".

Вступ

Інтернет стає доступним інструментом у пошуку необхідної інформації та засобом зв'язку. Цікаво зауважує Дж. Сарваторі, що на рівні забави, розваг телебачення перемагає серед людей стомлених і лінивих, які хочуть пасивне бачення, а Інтернет перемагає серед "активних", які надають перевагу пошукам та діленню поглядами [8, с. 27].

Те, що Інтернет має великий вплив на інформаційні та глобалізаційні процеси вказують соціологічні опитування Pew Research Center: "багато з нас замкнулися в інформаційній ехо-камері. Інтернет провіщає настання "пост-фактової ери" та розмиває наше уявлення про правду. Адже дослідивши динаміку поширення інформації в Інтернеті, бачимо, що правда не має шансів" [7].

З одного боку Інтернет дає змогу користувачам обирати самостійно джерела інформації, теми та інше, а з іншого, таким чином замикає людину у власній ехо-ка- мері, створюючи "штучну" картину світу, далеку від правди.

У цьому аспекті асоціативні дослідження є важливим інструментом для вивчення медіакартини світу.

Актуальність статті полягає в тому, що в ній подаються результати авторського дослідження, а саме представлено асоціативне поле слова-стимулу ІНТЕРНЕТ, отримане за допомогою вільного асоціативного експерименту, проведеного впродовж 2011-2012 років із 732 інформантами. Оскільки Інтернет стрімко стає провідним каналом поширення інформації та комунікації, цей феномен потребує більш детального виявлення, зокрема актуальним є вплив Інтернету на свідомість носіїв мови.

Вільний асоціативний експеримент у своїх дослідженнях застосовують багато вчених: Дж. Діз, І. Курч, Р. Гаваркевич, І. Гатковська, Є. Старостіна, О. Залевська, Н. Уфімцева, І. Овчиннікова, О. Горошко, С. Мартінек, Т. Недашківська, О. Загоро- дня, Д. Терехова, Л. Кушмар та ін. Розуміння та сприймання респондентами текстів Інтернет-комунікації вивчає Н. Акімова, О. Дєдова, П.Сергієнко та ін.

Отриманий за допомогою асоціативних експериментів матеріал можна інтерпретувати в різний спосіб, як, наприклад, виявляти типи вербальних зв'язків у асоціативних полях (Г. Мартинович, О. Горошко, Л. Кушмар); виокремлювати вектори асоціювання та кластери (О. Алімушкіна та ін.), виділяти семантичні сфери (Т. Недашківська) або здійснювати порівняння даних асоціативних експериментів різних за часом фіксації (Д. Морель Морель, Г. Заєць та ін.) тощо.

Мета статті: здійснити психолінгвістичний аналіз асоціативного поля слова-стимулу ІНТЕРНЕТ з виявлення семантичних сфер та актуальних понять, що входять до асоціативного поля та відображають фрагмент мовної картини світу українців.

Методи дослідження. У статті використано методи узагальнення, аналізу та синтезу. Для збору мовного матеріалу проведено вільний асоціативний експеримент зі словом-стимулом ІНТЕРНЕТ упродовж 2011-2012 років. Анкета дослідження містила 105 слів-стимулів рекламної лексики серед яких був стимул ІНТЕРНЕТ. Респондентам потрібно було записати в анкеті перше слово, яке спадало їм на думку після озвучення слова-стимулу. у статті слово-стимул ІНТЕРНЕТ розглядається в асоціативному зв'язку разом із іншими словами-стимулами рекламної лексики, залученими до експерименту. Для участі в експерименті залучено 732 особи віком від 17 до 47 років із різних регіонів України.

Результати й обговорення. Змістове наповнення асоціативного поля можна аналізувати за допомогою методики асоціативного гештальту, яку використовує у своїх дослідженнях Ю. Марковіна, І. Стернін, Д. Терехова та ін. За Ю. Марковіною "асоціативний гештальт" виявляється у випадку, коли асоціати тяжіють до певних характеристик, групуючись природним шляхом навколо кількох (звичайно частотних в асоціативній статті) реакцій, що позначають певний набір мисленнєвих образів - концептів. Ці концепти в загальному вигляді "сигналізують" про типові зв'язки референта, позначеного в певній культурі вихідним словом, тому "асоціативний гештальт" можна використовувати як інструмент для міжкультурного зіставлення даних [3, с. 119].

Окремі зони гештальту являють собою різні змістові компоненти досліджуваних понять, які у свідомості респондентів пов'язані з певною реалією, що стоїть за стимулом [5, с. 28].

У сучасному розумінні гештальт трактують як образ, зразок, схема, структура, особистість, фігура. Д. Терехова використовує асоціативний гештальт як суцільний образ, що має чітку структуру в межах асоціативного поля [4, с. 198].

Схожою до методики виявлення зон асоціативного гештальту є спроба виокремлення семантичних сфер в асоціативних полях, яку застосовуватимемо в дослідженні. Реакції, що мають спільний семантичний зв'язок в асоціативному полі, об'єднуємо у семантичні сфери. Семантичні сфери асоціативного поля відображають специфіку вживання цих слів і те, в якому оточенні знаходиться слово у мові, його семантичну валентність. Семантичною сферою називаємо сукупність реакцій, які об'єднуються зі словом-стимулом спільним семантичним зв'язком: `оцінним', `суб'єктно-об'єктним', `діяльнісним', `атрибутивним' тощо. Відповідно в денотативному фрагменті кожного асоціативного поля можуть виділятися такі семантичні сфери, як "ознаки-атрибути", "якісні характеристики поняття", "діяльність" та ін.

Лексичне значення слова `Інтернет' представлене одним варіантом - "всесвітня асоціація комп'ютерних мереж, інтегрована мережева "павутина", яка складаєтся з різних комунікаційних мереж, об'єднаних у єдину логічну архітектуру" [2]. Ключовим компонентом лексичного значення Інтернету є `мережа', асоціативне значення основним компонентом має реакцію інформація з повторюваністю 153 рази.

Важливо теж при розподілі реакцій на окремі семантичні сфери враховувати, що можуть бути реакції, які одночасно належать до різних семантичних сфер. Наприклад, між реакцією facebook (2) та словом-стимулом ІНТЕРНЕТ встановлюється одночасно і атрибутивний, і діяльнісний зв'язок.

В асоціативному полі багато реакцій зі значенням `мережа', `інформація'. Найчастіше між словом-стимулом та реакцією встановлюється діяльнісний та емоційний зв'язок, рідше - реакції, що є спробою визначення поняття ІНТЕРНЕТ, і формують семантичну сферу "Зміст поняття", та реакції, що описують якості та властивості слова-стимулу ("Якісні характеристики поняття").

Найчастотнішою реакцією семантичної сфери "Діяльність" є спілкування, яка повторюється 40 разів. Інтернет - це насамперед для опитаних розваги (12), зв'язок (11), доступ (3), пошук (5), пошук інформації (2), комунікація (4), шукати (2), відключити, підключення, реклама (2), купити, повідомлення (2), переписка, знайомство. До цієї сфери віднесемо реакції, що вказують на те, для чого служить Інтернет та з якою метою респонденти можуть його використовувати. Це реакції музика (4), книга online, ігри (2), фільми (3), новини (7), соціальні мережі (7), реферат (4), відео, фотографія, порно (2), футбол, блог, уроки, вікіпедія (4), vkontakte (3), однокласники, біологія, серіали, facebook (2), вконтакті (30) та ін.

Чисельною є семантична сфера "Зміст поняття", в якій зібрано реакції-визначення слова-стимулу ІНТЕРНЕТ - вісник, основа, павутина (7), всесвітня мережа (3), всесвітня павутина, знання (5), скупчення інформації, мережа спілкування, засіб масової інформації, глобалізація, джерело інформації (2), джерело (3), засіб переписки, доступна інформація, масова інформація, всесвітня інформація, різноманітна інформація, мережа (16), ЗМІ, сітка, ресурс (2), ресурси (2), новинки, інфо, система, сітки. До цієї сфери належить і найчастотніша реакція асоціативного поля - інформація з повторюваністю 153 рази.

На відміну від інших слів-стимулів рекламної лексики серед відповідей асоціативного поля стимулу ІНТЕРНЕТ небагато реакцій, що описують якісні ознаки та властивості ШТЕрнЕТу. в асоціативному полі ШТЕрнЕТ - швидкий (4), вільний (2), домашній, високоякісний, безкоштовний (2), недоступний, корисний (2), швидкісний (5), безлімітний (5), необмежений, нове, безліміт. ШТЕрнЕТу приписують такі властивості, як доступність, сучасність, обізнаність, необхідність (3), інформативність, масовість, нестабільність, новизна, швидкість (2) тощо.

Серед конотативної сфери домінують реакції позитивного змісту такі, як: золото, забирає час, безліч спілкування, сучасний світ, великі можливості, це все (2), не працює, далекі люди, необхідна річ, чудовий спосіб провести час, взятка, полюбляю, захоплення, успіх, імпульс, все знає, корисно, бездна, кров сучасного світу, зручно, цікаво (2), павук, Інтернат, всі новини, допомога (2), свобода, цікавість, всесила, можливості (8), радість, друзі (5), життя (3), користь (4), всесвіт (2) та ін. невелику частку асоціативного поля складають реакції з негативною оцінкою стимулу ІНТЕРНЕТ - зло (4), задрот, бруд (2), глючить, загроза, дурощі, висне, залежність (8) та ін.

"Атрибут" - семантична сфера, у якій реакції є певними символами та необхідними складовими Інтернету: com, www, wi-fi (3), @, провайдер (3), data (2), сайти (4), Mozilla (2), кабелі різні, провід опера, вірус (2), дротики, skype (2), Google (13) тощо.

Найменша семантична сфера "Місце, час та засіб доступу" містить кілька реакцій кафе, гуртожиток, ноутбук (4), дім, магазин (2), вільний час (3), часто, час (4), дозвілля (2), телефон, комп'ютер (31), айпад, ноутбук.