Теоретичні засади формування фонетичної субкомпетентності майбутніх учителів української мови на заняттях із лінгвістичних дисциплін
Аналіз та сутність поняття фонетичної субкомпетентності як оволодіння фонетичною системою української мови. Практичне застосування отриманих теоретичних знань у власному мовленні. Дослідження поділу звукових одиниць на сегментні та суперсегментні.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 01.09.2021 |
| Размер файла | 27,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Теоретичні засади формування фонетичної субкомпетентності майбутніх учителів української мови на заняттях із лінгвістичних дисциплін
Лілія Рускуліс,
докторпедагогічнихнаук, доцент
AssociateProfessor
Миколаївський національний
університетімені
В.О. Сухомлинського
Миколаївськаобл
АНОТАЦІЯ
У статті проаналізовано поняття фонетична субкомпетентність як оволодіння фонетичною системою української мови, свідоме практичне застосування отриманих теоретичних знань у власному мовленні; визначено її мовний компонент; в аспекті мовного компонента з'ясовано поділ звукових одиниць на сегментні та суперсегментні; обґрунтовано, що вивчення звуків ґрунтується на фізичному, фізіологічному й лінгвістичному аспектах, а звук є явищем фізичним, маючи висоту, силу (інтенсивність), тон, тембр, тривалість у часі, утворюється апаратом мовлення людини й сприймається її слуховим апаратом та має суспільний характер; досліджено, що майбутні вчителі української мови вперше засвоюють поняття «фонема», що виконує конститутивну, ідентифікаційну й дистинктивну функції, й, осмислюючись через морфему чи слово, вичленовується людською свідомістю, ознайомлюються з її ознаками та усвідомлюють різницю між звуком і фонемою; встановлено, що в курсі «Сучасної української літературної мови» студенти вивчають поняття «фонетичний склад» як елемент звукового ланцюжка, його фонетичні характеристики, специфічну ознаку - поєднання несегментних фонетичних одиниць, а також досліджують його у фонетичному (форма організації звуків), фонологічному (форма організації фонем) й історичному аспектах (успадкований від праслов'янської мови); висвітлено проблему ознайомлення з надсегментними явищами фонетичної системи української мови, до яких уналежнено склад й інтонацію; умотивовано урахування специфічних принципів навчання: спиратися на усне мовлення й виробляти увагу до мовлення, що відповідає літературним нормам; удосконалювати вміння артикулювати звуки української мови; поєднувати імітаційний шлях засвоєння орфоепічних навичок із свідомим засвоєнням норм літературного мовлення; спиратися на мовний слух, удосконалювати слухову пам'ять; постійно тренувати в зіставленні звукової оболонки слів; навчання фонетики з іншими розділами науки про мову; урахування особливостей місцевої говірки; фізичного розвитку органів мовлення та вибір часткових методів і прийомів: фонетичний (фонематичний, орфоепічний) розбір; вправи, спостереження й аналіз звукового складу мови; диференціювання звуків мови; спостереження й аналіз за артикуляцією звуків; виявлення структури складу, ритміки слова; спостереження над інтонаційним оформленням тексту.
Ключовіслова:лінгвістична компетентність, фонетична субкомпетентність, звук, фонема, склад, інтонація.
THEORETICAL PRINCIPLES OF THE PHONETIC SUBCOMPETENCE FORMATION OF THE FUTURE UKRAINIAN LANGUAGE TEACHERS FOR THE LINGUISTIC DISCIPLINES LESSONS
LiliiaRUSKULIS,
Doctor of Science in Pedagogics
Sukhomlinsky MykolayivNationalUniversity
Mykolaiv, Mykolaivregion
ABSTRACT фонетична субкомпетентність мовлення українська мова
The article analyzes the concept of phonetic subcompetence as mastering the phonetic system of the Ukrainian language and the conscious practical application of the obtained theoretical knowledge in its own language. Its linguistic component have been identified. In terms of the language component, the division of sound units into segmental and super-segmental ones has been clarified. It has been substantiated that the study of sounds is based on the physical, physiological and linguistic aspects, and a sound is a physical phenomenon which has height, intensity, tone, timbre, duration in time, and is formed by the human speech apparatus and is perceived by a human hearing system and is of a public character. It has been researched that for the first time the future Ukrainian language teachers study the concept of «phoneme», which performs constitutive, identificative and distinctive functions, and, being realized through a morpheme or a word, articulated by human consciousness, future teachers become familiar with its features and become aware of the difference between a sound and a phoneme. It has been found that in the course of «Modern Ukrainian literary language» students study the concept of «phonetic composition» as an element of the sound chain, its phonetic characteristics, a specific feature, and also study it in phonetic (a form of sound organization), phonological (a form of phonemes organization) and historical aspects (inherited from the Slavic language). The problem of acquaintance with the super-segmental phenomena of the phonetic system of the Ukrainian language, to which composition and intonation are attributed, has been highlighted. The consideration of the following specific principles of learning has been motivated: reliance on oral speech and payong attention to speech that meets literary standards; improvement of the ability to articulate sounds of the Ukrainian language; combination of the simulation of mastering orthoepic skills with the conscious acquisition of literary standards; reliance on language hearing, improvement of auditory memory;constant training in the comparison of the sounds of the words; studying phonetics with other linguistic brances; taking into account local features, the physical development of organs of speech and the choice of partial methods and techniques. They include phonetic (phonemic, orthoepic) analysis; exercises, observations and analysis of the sound composition of the language; differentiation of speech sounds; observation and analysis of articulation of sounds; revealing the structure of the composition, the rhyth of words; observation of the intonation of the text.
Key words: linguistic competence, phonetic subcompetence, sound, phoneme, composition, intonation.
Вступ
У «НаціональнійстратегіїрозвиткуосвітивУкраїніна 2012- 2021 роки» наголошено, що «найважливішимдлядержавиєвихованнялюдиниінноваційноготипумисленнятакультури, проєктуванняакмеологічногоосвітньогопросторузурахуваннямінноваційногорозвиткуосвіти, запитівособистості, потребсуспільстваідержавизоглядунавизначеніпріоритети» [НаціональнадоктринарозвиткуосвітиУкраїниуХХІстолітті, 2002]. Дляздобувачіввищоїосвіти, майбутніхучителівукраїнськоїмови, - цеоволодіннялінгвістичноютеорієюйзастосуванняїївмайбутнійпрофесійнійдіяльності, постійнепрагненнядовивченнянайновішихдосягненьсучасноїнаукипромову, розвитокмовногочуттятакультуримови, щоусвоїйсукупностіформуєїхнюлінгвістичнукомпетентність, підякоюмирозумієморезультатзасвоєннянауковихосновукраїнськоїмовиякзнаковоїсистемийсуспільногоявища; володіннямовнимивміннямийнавичкамизурахуваннямтісноговзаємозв'язкумовнихрівнів; обізнаністьзісторієюукраїнськоїлітературноїмови, українськоїдіалектології, теоретичнимиосновамимовознавства, лінгвістичногоаналізутексту [Рускуліс, 2018: 39]. Аналізнаукових, науково-методичнихджерел, власнийдосвідроботиуЗВО, проведенийекспериментпереконують, щоформуванняфонетичноїсубкомпетентностімайбутніхучителівукраїнськоїмовистановитьпершийетапусистемілінгвістичноїкомпетентності.
Аналіз досліджень і публікацій
Теоретичніосновифонетикиґрунтованодослідженомовознавцями (А. Багмут, І. Білодід, І. БодуендеКуртене, В. Винницький, О. Волох, Л. Зіндер, М. Жовтобрюх, Ф. деСоссюр, Н. Тоцька). Сучасналінводидактикарепрезентованарозвідками, вякихнауковці (З. Бакум, О. Караман, С. Караман, В. Мельничайко, М. Пентилюк, Н. Шкуратянатаін.) усебічнорозглядаютьпроблемививченняфонетичногорівнямовившколітаЗВО, пропонуючиспецифічніпідходи, принципи, методитаприйоминавчання.
Метастатті - з'ясуватипоняття «фонетичнасубкомпетентність» йпроаналізуватитеоретичніосновифонетичногорівнямови, щозасвоюютьстуденти-філологиназаняттяхізлінгвістичнихдисциплін.
Виклад основного матеріалу
Фонетична субкомпетентність (далі ФСК - Л. В.) - оволодінняфонетичною системою українськоїмови, свідомепрактичнезастосуванняотриманихтеоретичнихзнань у власномумовленні. ФСК разом ізлексикологічною, граматичною, стилістичною та правописною субкомпетеностями є складникамилінгвістичноїкомпетентності.
Основою для формуванняФСК майбутніхучителівукраїнськоїмови є отриманізнаннязішкільного курсу українськоїмови. У ЗВО студентизасвоюють, щофонетичніодиниціподіляються на сегментні й суперсегментні. Зважаючи на те, що «звуковий аспект мовивважають основою їїіснування, тією базою, щодозволяємові бути засобомспілкування людей, виконуватикомунікативнуфункцію» [Бакум, 2008: с. 22], що поза межами звукового вираженнямова не існує, студентипоглиблюютьзнання про поняття «звук мови».
Вивченнязвуківґрунтується на фізичному, фізіологічному й лінгвістичному аспектах, які, відрізняючисьсвоїмизавданнями й методами, тісновзаємодіють й узаємнодоповнюються. Звук, безперечно, є явищемфізичним, маючивисоту, силу (інтенсивність), тон, тембр, тривалість у часі, утворюєтьсяапаратоммовленнялюдини й сприймаєтьсяїїслуховимапаратом, а отже, «є процесом, осмисленимлюдськоюсвідомістю» [Сучаснаукраїнськалітературнамова, 2000: 17]. Анатомо-фізіологічний аспект аналізуєступінь і характер участімовнихорганів (активнихчипасивних) у процесітвореннязвуків. Ці два аспектитіснопов'язані, бо «артикуляцієювизначаютьсяакустичні характеристики звука» [Зиндер, 1979: 84], а цеобов'язковопотрібновраховувати в процесіформуванняФСК майбутніхучителівукраїнськоїмови. З. Бакумнаголошує на домінуванні в сучаснійлінгвістиці анатомо-фізіологічних й акустичнихметодівдослідження, що «підпорядковуютьїхосновнійметі - установленнюспіввідношенняфізичнихвластивостейзвуковиходиницьізїхфункційнимивластивостями» [Бакум, 2008: 24], визначаючитим самим провідну роль лінгвістичного (функційного, фонологічного, соціального) аспекту звука мови. Суголосною є міркування О. Караман, яка наголошує, що «одне й те ж слово коженвимовляєпо-своєму, протезначенняслова, а отже, і кожнайогоскладовачастинасприймаєтьсяоднаково, незалежновідтого, хто і як йоговимовляє» [Караман, 1994: 23]. Думки науковцівпереконують, щонайважливішим аспектом у вивченнізвуків є функційний, бо «фонетика розглядає звуки мови не в їхізоляції, а в процесімовлення» [Сучаснаукраїнськалітературнамова, 2000: 18]. Маючисуспільний характер, звук «цілкомвідмінний як відтвариннихвикриків, так і від тих людськихвикриків, які не використовуються для спілкування, а є лишефізіологічнимивияваминашогоорганізму» [Жовтобрюх, Кулик, 1972: 91].
Упершемайбутнівчителіукраїнськоїмовиусвідомлюють, щофонологія, основною одиницеюякої є фонема, яка не можевиконуватибезпосередню роль засобуспілкування, досліджуєсоціальнуфункціюзвуків. Фонема - це «найменшафункціональнаодиницямови, яка служить для розрізненнязвуковихоболонокслів та їх форм; найменшафункціональнаодиницямови, потенційнопов'язаназізначенням» [Бакум, 2008: 357]; «функціональнаодиницяфонологічноїсистемипевноїмови», що є компонентом «значущиходиницьмови - морфем і слів і служить засобомїхрозпізнавання» [Сучаснаукраїнськалітературнамова. Вступ. Фонетика, 1969: 218]. Вона виконуєконститутивну, ідентифікаційну й дистинктивнуфункції, й, осмислюючись через морфему чи слово, вичленовуєтьсялюдськоюсвідомістю. Саме на такий аспект фонеминаголошує І. Бодуенде Куртене, уважаючи фонему психічнимеквівалентом звука [Бодуэнде Куртенэ, 1963: 351]. Такі погляди на фонему переконують нас, щоосновнеїїпризначення - будувати, розрізняти слова й морфеми, розпізнаватиїх у мовномупотоці.
За дослідженням М. Плющ, фонема характеризується такими ознаками: неподільність на значущіодиниці; протиставленняіншим фонемам; незалежність у потоцімовленнявідфонетичногооточення; незалежністьвідпозиції у слові, тобтоздатністьвиступатив будь-якійпозиції [Сучаснаукраїнськалітературнамова, 2000: 44]. Науковиця доводить, що фонема представлена тіснимпоєднаннямознак, що є їїідентифікаторами.
У курсі «Сучасноїукраїнськоїлітературноїмови» студентививчаютьпоняття «фонетичний склад» як елементзвукового ланцюжка [Бондар, Карпенко, Микитин-Дружинець, 2006: 46] та йогофонетичні характеристики. О. Бас-Кононенко наголошує, щофонетичний склад «визначають як сегментно-просодичнуодиницю» [Сучаснаукраїнськалітературнамова, 2010: 245], а отже, йогоспецифічноюознакою є поєднаннясегментних і несегментнихфонетичниходиниць. Самевін є підґрунтям для словесного наголосу, щорепрезентований «основною матеріальною опорою для дужеважливихрозрізнювальнихінтонаційнихзасобів, пов'язаних у мові з логіко-синтаксичнимиявищами» [Сучаснаукраїнськалітературнамова, 1969: 342].
Склад студенти-словесники досліджують у фонетичному (форма організаціїзвуків), фонологічному (форма організації фонем) й історичному аспектах. Останній аспект у процесівивчення «Сучасноїукраїнськоїлітературної», «Старослов'янськоїмови», «Історіїукраїнськоїмови», «Історичноїграматикиукраїнськоїмови» переконуєздобувачіввищоїосвіти, що склад успадкованийвідпраслов'янськоїмови, де діяв закон відкритого складу, де в кінці складу бувскладотворний (не тількиголосні, а й [р], [л]); склад вибудовано за принципом висхідноїзвучності, а групиприголосних у середині слова не розчленовувалисяміж складами, залишаючисьзавжди на початку складу [Леута, 200і; Майборода, 1975]. Як висновокможемостверджувати, що в сучаснійукраїнськіймовипереважаютьвідкритіприкритісклади, а такожпровідною є тенденціянаростаючоїсоборності, показникнефіксованості на певномускладі й рухомості.
На заняттяхіз «Сучасноїукраїнськоїлітературноїмови», «Культуримови», «Стилістикиукраїнськоїмови», «Лінгвістичногоаналізу тексту» студентиознайомлюються з надсегментнимиявищамифонетичноїсистемиукраїнськоїмови, до якихуналежненонаголос як «виділення одного слова за допомогоюартикуляційнихзасобів, властивихмові, - м'язовогонапруженнямовногоапарату, збільшеннясиливидиху, зростаннятривалості» [ Сучаснаукраїнськалітературнамова, 1997: 74] й інтонаціюяку розуміємо як «сукупністьсупрасегментнихпоказниківмовленнєвогопотоку: наголосу(фразового та словесного), мелодики й тону, ритму, інтенсивності, тембру, паузації, - щоперебуває в нерозривнійєдностізізвуковимрівнемусногомовлення, служить засобомприскоренняінформаційногообміну, носіємвпливовості та стратегічностікомунікації» [Багмут, Борисюк, Олійник, 1980: 21].
Наголос в українськіймові - якісний, кількісний і силовий (динамічний); несильноконцентрований [Сучаснаукраїнськалітературнамова, 1997: 74-75]. Залежновідзасобувиділеннянаголосувченівиокремлюютьтакійогорізновиди: словесний; синтагматичний, чи тактовий; фразовий; логічний; емфатичний (як варіантлогічного). Будь-яке слово (окрімодноскладових) маєнаголос. Однак часом вонопередаєнаголошеністьпопередньому (проклітика) чинаступному (енклітика) слову, щопороджуєявищаатонації й дезакцентації. Проклітики й енклітики разом зі словами, що стоять поряд, утворюють такт абофонетичне слово [Дорошенко, 2006: 104].
Під час вивчення «Сучасноїукраїнськоїлітературноїмови» (розділ «Морфологія») студентихарактеризуютьнаголошений склад у структуріпевноїморфеми, засвоюючипоняття:кореневий, префіксальний, суфіксальний і флективнийнаголос, а здійснюючиакцентуаційнийрозбір слова - надосновний і флективний [Винницький, 1984: 7]. Кропітка робота допоможе студентам усвідомити, щонаголос - невід'ємнийскладникінтонаційноїмовноїсистеми. Однаканалізсучасного стану сформованостіФСК майбутніхучителівукраїнськоїмовипереконує, що вони доситьчасто допускаютьпомилкипід час вимови й наголошуванняслів. Основними причинами, на нашу думку, є небажаннячитатихудожні твори; невміннякористуватисядодатковимиджерелами, в якихпрослідковуютьсязміни у фонетичнійсистемісучасноїмови; інтерферентніявища в мовленні, спричиненібілінгвізмом, упливжаргонної лексики тощо.
Ефективністьзасвоєннятеоретичних основ залежитьвід правильного врахуванняспецифічнихпринципіввивчення фонетики, добору ефективнихметодів і прийомів. Автори «Методики викладанняукраїнськоїмови в середнійшколі» визначаютьтакіспецифічніпринципинавчання фонетики: 1) спиратися на уснемовленняучнів і вироблятиувагу до мовлення; 2) удосконалювативмінняартикулювати звуки українськоїмови; 3) поєднуватиімітаційний шлях засвоєнняорфоепічнихнавичокзісвідомимзасвоєнням норм літературногомовлення;
4) спиратися на мовний слух, удосконалюватислуховупам'ять;
5) постійнотренувати в зіставленнізвуковоїоболонкислів, а також
інтонаційноїструктуриреченьізїхньоюграфічною формою [Методика викладанняукраїнськоїмови в середнійшколі, 1989: 155]. Нам імпонує думка З. Бакум, яка до специфічнихпринципівтакожуналежнює: принцип навчанняфонетики у взаємозв'язку з орфоепією, графікою,
орфографією, морфологією, синтаксисом, пунктуацією; аналізу звука в морфемі; співвідношенняміжзвуковим та писемниммовленням; урахуванняособливостеймісцевоїговірки; фізичногорозвиткуорганівмовлення [Бакум, 2008]. Науковицяпереконує, щовивчення фонетики повинно ґрунтуватися на тіснихузаємозв'язкахміжусімарозділамисучасноїукраїнськоїлітературноїмови; значначасткароботи - цевдосконаленняусногомовленнямайбутньогофахівця; нагальною проблемою є врахуваннядіалектнихособливостейрегіону.
До частковихметодів та прийомівформуванняФСК відносимо: фонетичний (фонематичний, орфоепічний) розбір; вправи, спостереження й аналіз звукового складу мови; диференціюваннязвуківмови; спостереження й аналіз за артикуляцієюзвуків; виявленняструктури складу, ритмікислова; спостереженнянад інтонаційнимоформленням тексту [Методика навчанняукраїнськоїмови в середніхосвітніх закладах, 2004]. Особлива роль відводитьсявиконаннювправ на запис тексту фонетичною та фонематичною транскрипціями, на імітацію та відтвореннязвуківвимови; прослуховування та аналізвласногомовлення та мовленнядикторів, митців слова; інтонуваннятощо.
Висновки
Отже, усвідомлене й глибокезасвоєннялінгвістичних основ фонетики, врахуванняспецифічнихпринципівнавчання та упровадженнячастковихметодів і прийомівсформуютьфонетичнусубкомпетентністьмайбутніхучителівукраїнськоїмови. У перспективіплануємозапропонуватиоптимальні шляхи формуванняфонетичноїсубкомпетентності як складникалінгвістичноїкомпетентностімайбутньоговчителяукраїнськоїмови.
Література
1. Багмут А. Й., БорисюкІ. В., ОлійникГ. П. Інтонація як засібмовноїкомунікації: монографія. К.: Наук. думка, 1980. 244 с.
2. Бакум З. П. Теоретико-методичні засади навчання фонетики українськоїмови в гімназії: монографія. КривийРіг: Видавничийдім, 2008. 338 с
3. Бодуэнде Куртенэ И. А. Избранные труды по общему языкознанию: в 2 т. / ред. С. Г. Бархударова. М.: Изд-во АН СССР, 1963. Т. 1.387 с.
4. Бондар О. І., Карпенко Ю. О., Микитин-Дружинець М. Л. Сучаснаукраїнськамова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія: навч. посіб. К.: ВЦ «Академія», 2006. 368 с. (Альма-матер)
5. Винницький М. В. Наголос у сучаснійукраїнськіймові. К: Рад. шк., 1984. 160 с.
6. Дорошенко С. І. Загальнемовознавство:навч. посіб. Київ:Центр
7. навчальноїлітератури, 2006. 288 с.
8. Жовтобрюх М. А., Кулик Б. М. Курс сучасноїукраїнськоїлітературноїмови: підручник: у 2 ч. К.: «Вища школа», 1972. Ч. 1.402 с.
9. ЗиндерЛ. Р. Общая фонетика: учебн. пособие. 2-е изд., перераб.и доп.
10. М.: Высшая шк., 1979. 312 с.
11. Караман О. В. Формування в учніворфографічнихумінь і навичок у процесівивчення фонетики: дис. ... канд. пед. наук.: 13.00.02 / Українськийдерж. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. Київ, 1994. 191 с.
12. Леута О. І. Старослов'янськамова: підручник. К.: Вищашк., 2001.255 с.
13. Майборода А. В. Старослов'янськамова: навч. посіб. для студентівфілологічнихфакультетівпедагогічнихінститутів. К.: Вища школа, 1975. 294 с.
14. Методика викладанняукраїнськоїмови в середнійшколі :навч. посіб. / І. С. Олійник, В. К. Іваненко, Л. П. Рожило, О. С. Скорик ; за ред. І. С. Олійника. - 2- ге вид., перероб. і доп. - К. :Вища школа, 1989. - 439 с.
15. Методика навчанняукраїнськоїмови в середніхосвітніх закладах: підручник для студентівфілологічнихфакультетівУкраїни / колективавторів за ред. М. І. Пентилюк. К.: Ленвіт, 2004. 400 с.
16. Національна доктрина розвиткуосвітиУкраїни у ХХІ столітті. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/347/2002(дата звернення: 31.03.2020).
17. Рускуліс Л. Методична система формуваннялінгвістичноїкомпетентностімайбутніхучителівукраїнськоїмови у процесівивченнямовознавчихдисциплін: монографія / за заг. ред. М. Пентилюк. Миколаїв: ФОП Швець В. М., 2018. 420 с.
18. Сучаснаукраїнськалітературнамова. Вступ. Фонетика / за заг. ред. акад. АН УРСР І. К. Білодіда. К.: Наукова думка, 1969. 436 с.
19. Сучаснаукраїнськалітературнамова: Лексикологія. Фонетика: підручник /
20. А.К. Мойсієнко, О. В. Бас-Кононенко, В. В. Бондаренко та ін. К.: Знання, 2010. 270 с.
21. Сучаснаукраїнськалітературнамова: підручник / за ред. А. П. Грищенка. 2-ге вид. перероб. і допов. К. :Вищашк., 1997. 493 с.
22. Сучаснаукраїнськалітературнамова: підручник / за ред. М. Я. Плющ. 2-ге вид., перероб. і допов. К.: Вищашк., 2000. 430 с.
References
1. Bagmut, A., Bory'syuk, I., Olijny'k, G. (1980). Intonaciya yak zasibmovnoyikomunikaciyi: monografiya. K.: Nauk. dumka [in Ukrainian].
2. Bakum, Z. (2008). Teorety'ko-metody'chnizasady' navchannyafonety'ky' ukrayins'koyimovy' v gimnaziyi: monografiya. Kry'vy'j Rig: Vy'davny'chy'j dim [in Ukrainian].
3. Boduеnde Кигіепе, Y'. (1963). Y'zbrannytrudy po obshhemuyazykoznany'yu: v 2 t. / red. S. G. Barxudarova. M.: Y'zd-vo AN SSSR, T. 1. [in Russian].
4. Bondar, O., Karpenko, Yu., My'ky'ty'n-Druzhy'necz,' M. (2006). Suchasnaukrayins'kamova:Fonety'ka. Fonologiya. Orfoepiya. Grafika. Orfografiya.
5. Leksy'kologiya. Leksy'kografiya: navch. posib. K.: VCz«Akademiya» [in Ukrainian].
6. Vy'nny'cz'ky'j, M. (1984). Nagolosusuchasnijukrayins'kijmovi. K: Rad. shk. [in Ukrainian].
7. Doroshenko, S. (2006). Zagal'nemovoznavstvo: navch. posib. Ky'yiv: Centrnavchal'noyiliteratury [in Ukrainian].
8. Zhovtobryux, M., Kuly'k, B. (1972.). Kurs suchasnoyiukrayins'koyiliteraturnoyimovy': pidruchny'k: u 2 ch. K.: «Vy'shhashkola», Ch. 1. [in Ukrainian].
9. Zy'nder, L. (1979). Obshhayafonety'ka: uchebn. posoby'e. 2-e y'zd., pererab. y' dop. M.: Vysshayashk. [in Russian].
10. Karaman, O. (1994). Formuvannyav uchnivorfografichny'xumin' i navy'chok u procesivy'vchennyafonety'ky': dy's. ... kand. ped. nauk.: 13.00.02 / Ukrayins'ky'jderzh. ped. un-t im. M. P. Dragomanova. Ky'yiv 1 [in Ukrainian].
11. Leuta, O. (2001). Staroslov'yans'kamova: pidruchny'k. K.: Vy'shhashk [in Ukrainian].
12. Majboroda, A. (1975). Staroslov'yans'kamova: navch. posib. dlyastudentivfilologichny'xfakul'tetivpedagogichny'xinsty'tutiv. K.: Vy'shhashkola [inUkrainian].
13. Metody'kavy'kladannyaukrayins'koyimovy' vserednijshkoli: navch. Posib. Olijny'k, I. S, Ivanenko, V., Rozhy'lo, L., Skory'k, O.; za red. I. S. Olijny'ka. (1989). K. :Vy'shhashkola [in Ukrainian].
14. Metody'kanavchannyaukrayins'koyimovy' v serednixosvitnixzakladax: pidruchny'kdlyastudentivfilologichny'xfakul'tetivUkrayiny' / kolekty'vavtoriv za red. Penty'lyuk, M. (2004). K.: Lenvit [in Ukrainian].
15. Nacional'nadoktry'narozvy'tkuosvity' Ukrayiny' u XXI stolitti. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/347/2002 (data zvernennya: 31.03.2020).
16. Ruskulis, L. (2018). Metody'chnasy'stemaformuvannyalingvisty'chnoyikompetentnostimajbutnixuchy'telivukrayins'koyimovy' uprocesivy'vchennyamovoznavchy'xdy'scy'plin: monografiya/ zazag. red. Penty'lyuk, M..My'kolayiv: FOP Shvecz', V. [in Ukrainian].
17. Suchasnaukrayins'kaliteraturnamova. Vstup, Fonety'ka/ za zag. red. akad. AN URSR Bilodida, I. (1969). K.: Naukova dumka [in Ukrainian].
18. Suchasnaukrayins'kaliteraturnamova:Leksy'kologiya.Fonety'ka:
19. pidruchny'k, / Mojsiyenko, A., Bas-Kononenko, O., Bondarenko, V. ta in. (2010). K.: Znannya [in Ukrainian].
20. Suchasnaukrayins'kaliteraturnamova:pidruchny'k/za red.
A. P. Gry'shhenka. 2-ge vy'd. pererob. idopov. (1997). K. :Vy'shhashk. [in Ukrainian].
21. Suchasnaukrayins'kaliteraturnamova: pidruchny'k/ za red. M. Ya. Plyushh. (2000). 2-ge vy'd., pererob. idopov. K.: Vy'shhashk. [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Формування ареалу південнослобожанських говірок південно-східного наріччя української мови. Перспективи дослідження діалектної мови цього континууму. Формування фонетичної, морфологічної, лексичної, словотвірної структури слобожанських говірок.
статья [27,3 K], добавлен 18.12.2017Виникнення і первісний розвиток української мови. Наукові праці україномовців про виникнення української мови. Дослідження розвитку писемної української мови: діяльність Кирила і Мефодія. Спільність української мови з іншими слов'янськими мовами.
реферат [29,5 K], добавлен 26.11.2007Періоди розвитку прагерманської мови. Місце германського мовознавства у циклі гуманітарних дисциплін. Основні риси фонетичної і граматичної будови гіпотетичної мови. Індоєвропейська мовна сім’я. Риси спорідненості мов. Сучасні й давні германські мови.
презентация [1,4 M], добавлен 31.10.2014Розвиток української літературної мови давньої і середньої доби. Доба відродження української літературної мови. Розвиток урядової мови в напряму зближення з живою мовою із впливом мови центральноєвропейських канцелярій: латинської, німецької, польської.
реферат [21,1 K], добавлен 14.10.2011Давня та сучасна українська лексикографія. Поняття словника. Орфографічний словник української мови. Тлумачний словник української мови. Словник синонімів української мови. Винекнення лексикографії з практичних потреб пояснення незрозумілих слів.
реферат [33,0 K], добавлен 25.01.2009Специфіка утворення складних лексичних одиниць; види складних прикметників англійської та української мови за написанням та компонентами; порівняльна характеристика. Структурний аналіз досліджуваних одиниць за складниками утворених використаних слів.
курсовая работа [68,1 K], добавлен 27.06.2012Роль і значення для розвитку мови місця її народження, дальшого поширення, положення країни на карті світу. Належність української мови до широко розгалуженої мовної сім'ї слов'янських мов. Переконлива відмінність української мови у її фонетиці.
реферат [24,8 K], добавлен 01.03.2009Теоретичні проблеми ареального варіювання української мови: закономірності розподілу лексики в межах українського континуума; межі варіативності лексики у зв’язку з проблемою лінгвістичного картографування; семантичні варіанти у говорах української мови.
реферат [20,5 K], добавлен 02.04.2011Загальна характеристика концепції формування єдиної української літературної мови І. Франка. Розгляд конструкцій з дієслівними формами. Аналіз української церковно-полемічної літератури XVI-XVII століть. Сутність поняття "анатомічний фразеологізм".
контрольная работа [45,2 K], добавлен 04.01.2014Засіб формування, оформлення та існування думки. Формування української мови. Норми української літературної мови. Стилі сучасної української мови. Ділова українська мова. Найважливіший засіб спілкування людей.
реферат [13,9 K], добавлен 17.07.2007Постать Б. Грінченка як різнопланового діяча. Традиційні методи упорядкування довідкових видань. Основна організаційно-творча робота над "Словарем української мови". Використання "Словаря української мови" Бориса Грінченка у сучасній лексикографії.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 10.06.2011Зміст фразеології як одного із розділів мовознавства. Визначення поняття і видів фразеологічних одиниць, їх етнокультурологічна маркованість. Особливості перекладу національно маркованих фразеологічних компонентів англійської мови українською і навпаки.
курсовая работа [57,2 K], добавлен 09.04.2011Поняття "термін" у лінгвістичній науці. Джерела поповнення української термінології. Конфікси в афіксальній системі сучасної української мови. Специфіка словотвірної мотивації конфіксальних іменників. Конфіксальні деривати на позначення зоологічних назв.
дипломная работа [118,0 K], добавлен 15.05.2012Поняття архаїзми, напрямки дослідження архаїзмів в лексикографі. Тематичнi групи архаїзмiв, значення слiв архаїзмiв у тлумачному словнику української мови А. Iвченка. Співвідношення архаїчного значення слів, особливості створення сучасних словників.
реферат [33,1 K], добавлен 16.08.2010Вивчення теоретичних аспектів категорії числа іменників. Дослідження іменників семантико-граматичного числа в словнику української мови. Аналіз особливостей вживання іменників семантико-граматичного числа в усному, писемному мовленні та в різних стилях.
курсовая работа [35,4 K], добавлен 07.10.2012Українська літературна мова як вища форма національної мови. Стилі української мови в професійному спілкуванні. Типізація мовних норм. Поняття та ознаки культури мовлення. Становлення українського правопису і його сучасні проблеми, шляхи їх вирішення.
реферат [25,2 K], добавлен 26.01.2015Поняття культури мовлення. Норми сучасної української мови. Сутність і види білінгвізму (двомовності). Інтерференції в мовленні двомовної особи. Аналіз психічних особливостей породження мовленнєвої діяльності у контексті продуктивного білінгвізму.
реферат [28,1 K], добавлен 23.11.2011Характерні риси сучасної української літературної мови та особливості її використання. Історія становлення української графіки й орфографії, видання "Українського правопису" 1945 р. Походження іноземних слів, що використовуються в літературній мові.
реферат [24,7 K], добавлен 04.07.2009Ознайомлення із основними етапами історичного розвитку української літературної мови. Визначення лексичного складу мови у "Щоденнику" Євгена Чикаленка. Вивчення особливостей правопису, введеного автором. Погляди Чикаленка на розвиток літературної мови.
реферат [65,0 K], добавлен 19.04.2012Навчання української мови в 1-4 класах. Ознайомлення першокласників з різними частинами мови, дотримання граматичних норм. Аналіз лінгводидактичного матеріалу до вивчення частини мови "іменник" у початкових класах. Формування умінь ставити питання.
курсовая работа [3,7 M], добавлен 17.03.2015
