Координація форм підмета та присудка

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТУСА

ДОПОВІДЬ НА ТЕМУ «КООРДИНАЦІЯ ФОРМ ПІДМЕТА ТА ПРИСУДКА»

Підготувала студентка 3 курсу

Спеціальність 035 Філологія

Освітня програма 035.01 Українська мова і література

ДИМЧУК ТЕТЯНА ОЛЕКСАНДРІВНА

Вінниця 2020 р.

У формально-синтаксичному плані позиція підмета і позиція присудка виступають як рівноправні, взаємозумовлені позиції, що формують елементарну синтаксичну структуру двоскладного речення. У двоскладному реченні позиція підмета і позиція присудка є двома організуючими центрами, навколо яких групуються інші члени речення.

Підмет поєднується з присудком формою предикативного зв'язку - координацією. Координація поєднує в собі форми керування і узгодження, які виступають різноспрямованими синтаксичними чинниками: присудок своєю семантико-синтаксичною валентністю вимагає підмета в типовій для нього формі Н.в. іменників, а підмет визначає форми особи, числа та роду присудкового компонента.

Між підметом і присудком існує тісний смисловий і граматичний зв'язок, що проявляється в уподібненні їхніх форм.

Діловий стиль потребує особливої чіткості в погодженні головних членів речення - підмета й присудка. Підмет у діловому тексті виражається цілісним за значенням сполученням слів, тому виникають варіанти погодженння присудка з підметом. Інколи переважає погодження за змістом., в іншому випадку - за формою.” Зміст і форма... - розмірковує щодо цього В.Кононенко, - Головним, провідним началом у цьому “союзі” є, звичайно, зміст. Мовна форма підпорядкована його вираженню. Правильно передані граматичні відношення допомагають якнайповніше розкрити, що саме хотів повідомити мовець.” координація підмет присудок речення

Розглянемо особливості координації присудка з підметом докладніше.

1. Якщо підмет виражений одним словом, то присудок набирає тих самих часових і родових форм (у минулому часі та умовному способі) або особових (у теперішньому, майбутньому часі та наказовому способі), що й підмет: Спить земля.

2. Якщо підмет виражається сполученням кількісного або збірного числівника з іменником, присудок вживається в однині і множині:

Два бійці співали (співало) пісню. Три шляхи сходяться (сходиться) за селом.

Форма однини зберігається зазвичай тоді, коли присудок стоїть перед підметом (Там сиділо троє молодих хлопців), а множини - коли після нього (Три верби схилилися).

3. Якщо збірний числівник сполучається із займенниками нас, вас, їх, то присудок стоїть в однині у формі середнього роду або третьої особи: В човні нас було лише троє.

4. При підметах, виражених сполученням слів багато, чимало, більшість, ряд, низка, група, сотня із залежними від них повнозначними словами в родовому відмінку, присудок має форму однини: Пройшло з тих пір років чимало. Більшість учнів не з'явилася.

Якщо ж при такому підметові є означенні, а також у складних реченнях, то присудок має форму множини: Кілька веселих шпаків сиділи на гілці.

5. При підметах-словосполученнях із значенням вибірковості присудок вживається в однині, а із значенням сумісності - у множині: Кожен із нас мріє про щасливе майбуття. Батько з матір'ю допомогли дітям.

6. Коли підметом є невідмінювана абревіатура, то присудок уподібнюється до форми опорного слова цієї абревіатури: ХНУ став другою домівкою. Облвно розіслало програми.

Проте при деяких абревіатурах, зокрема тих, що закінчуються на приголосний, присудок набуває чоловічого роду: Загс провів реєстрацію шлюбів. Мінфін заборонив продавати акції.

7. При підметах, виражених власними назвами, присудок уподібнюється до опорного слова: „Вечірній Київ” надрукував. Газета „Вечірній Київ” надрукувала.

8. При однорідних підметах присудок частіше має форму множини: Музика і сміх лунали з вікон гуртожитку.

Препозитивний присудок у реченнях з однорідними підметами вживається в однині або множині залежно від того, яку граматичну форму має найближчий до нього підмет: Чорніє поле, і гай, і гори. Пішли дощі, пороша, вітер.

Якщо однорідні підмети пов'язані зіставно-протиставним, градаційним або розділовим зв'язком, то присудки переважно вживаються в однині: Не вітер, а буря завіяла. Не тільки кожен екіпаж, а й кожен танкіст мав свої думки. Не то сон, не то забуття склепляло повіки

9. Якщо при однорідних членах речення є узагальнююче слово все, ніхто, ніщо, присудок ставиться в однині: Жито, пшениця, овес - все разом поспіло.

10. При підметі, вираженому займенником хто, присудок ставиться в однині (Усі, хто прибув на конференцію, мають зареєструватися).

11. Якщо підмет має у своєму складі числівник, який закінчується на одиницю (21, 71,161 тощо), то присудок ставиться у формі однини. 21 студент склав залік.

Якщо перед підметом стануть займенники-означення у множині (усі, ці, ті, ваші), дієслово узгоджується із займенником у множині: Усі 31 учень вибігли в коридор.

12. При підметах із числівниками від п'яти і більше (сто двадцять робітників, дев'ятнадцять депутатів, 5 підприємств тощо) присудок може стояти як в однині, так і в множині.

а) Однина підкреслює цілісність, внутрішню нерозчленованість предмета, наголошує на кількості виконавців, а не дії (Сімдесят шість студентів взяло участь у конкурсі “Кращий студент року”); присудок в однині стосується підмета-назви неістоти (П'ять яблунь цього року добре уродило); форму однини зумовлює присудок у препозиції (Прибуло ще десять делегатів); присудок в однині буде тоді, коли складений підмет означає часовий відрізок - вік людини, кількість років, годин (Минуло двадцять років);

б) Множина підкреслює активність дії (Кілька бійців стійко тримали оборону); самостійність дії (Шість аспірантів склали іспит достроково); присудок стоїть у препозиції (Шість учасників пленуму дали прес-конференцію). Якщо до складу підмета входять збірні числівники (двоє, троє, четверо, п'ятеро та ін.), то можливі паралельні форми присудка (Двоє студентів прийшли /Двоє студентів прийшло).

Завдання. Визначити тип координації підмета та присудка.

1. Два учні писали (писало) контрольну роботу.

2. Там співало двоє молодих дівчат.

3. В магазині їх було троє.

4. Йде дощ. Шумить вода.

5. Більшість студентів з'явилася під час іспиту.

6. Чимало людей на світі померло за часі Великої Вітчизняної!

7. Кілька маленьких кошенят сиділи у траві.

8. Хліб з сіллю батьки дали своїм дітям.

9. Кожен із нас сподівається на краще.

10. Щотижневик «Громадська думка» видав.

11. Бузок і нарциси розцвіли одночасно.

12.Пройшли часи тяжкі, роки, століття. Зеленіє листя, трава та гаї.

13. ЛНУ (університет) був заснований 1661 році

Размещено на Allbest.ru