Радянізми в серіалі "Chernobyl": перекладацький та лінгвокультурний аспекти

У роботі проаналізовано радянізми, використані у серіалі "Chernobyl" від HBO. Уточнено семантичне значення радянських реалій і виокремлено відповідні лексико-семантичні групи, кількісні та якісні характеристики яких відбивають особливості сприйняття радянської епохи авторами аудіовізуального твору. В роботі встановлено амбівалентний характер радянізмів для представників пострадянського світу та інших лінгвокультур. Завдяки проведеному анкетуванню підтверджено різний ступінь ідентифікації радянізмів представниками різних поколінь. Визначено стратегії адаптації радянізмів для міжнародної аудиторії.

Ключові слова: радянізми, лексико-семантичне поле, реалія, перекладацька трансформація, аудіовізуальний переклад

BONDARENKO Kateryna, SHAPOVALOVA Olena, BALAN Sofia "SOVIETISMS IN "CHERNOBYL" MINISERIES: TRANSLATION AND LINGVOCULURAL ASPECTS"

The article examines the Sovietisms used in "Chernobyl" miniseries produced by HBO. Lexical semantic groups as sets of paradigmatically and semantically related lexical means are detected and analised. The key role in the text part of HBO's miniseries "Chernobyl" produced by HBO is played by the nominations of Soviet authorities (23% of the researched Sovietisms), Soviet awards (7%), Soviet authorities' positions (25%), NPP workers' positions (9%), Soviet institutions and buildings (11%), Soviet phrases and slogans (25%). The article discusses the Sovietisms' ambivalence as perceived by the representatives of post-Soviet countries and other lingyocultures. The Sovietisms' identification in modern Ukrainian society is checked through a survey of 40 respondents of two age groups: the generation that was born in post-Soviet independent Ukraine (aged from 14 to 25) and older generation, people who were born and lived in USSR (aged from 37 to 65). The results of the survey show that older generations identify the Soviet realia clearer than young generation that recognizes only up to 51% sovietisms. These issues include, but are not restricted to, the reception of the given audiovisual methods, techniques and transformations, and the different ways in which the translation process is accomplished in different countries. The data obtained must be thoroughly considered when adapting audiovisual products for different audiences. The main means of the Sovietisms' adaptation for English (original) version of the miniseries contextual interpretation (84%) and transliteration (16%). The discussion of the study will contribute to assessing the potential multinational studies in audiovisual translation, thus offering indications on future methodological developments and enabling more detailed and structured comparisons. The material analysed in the article can be used for adaptation of audiovisual products for the Ukrainian audience and for tourist services ' improvement, including accompanying foreign tourists to the Chornobyl Zone.

Keywords: Sovietisms, lexical semantic group, realia, translation transformation, audiovisual translation

"Chernobyl" - це п'ятисерійний британо-американський мінісеріал спільного виробництва телеканалів HBO та Sky Atlantic, розповідь про події 1986 року, пов'язані з Чорнобильською катастрофою. Cеріал був схвально сприйнятий критиками як драма такої потужності, що глядач буквально відчуває радіаційні промені крізь телевізійний екран (BBC, 2019).

Аналіз наукових розвідок, дотичних до нашої роботи, доводить, що серіал "Chernobyl" викликав передбачуваний інтерес науковців на пострадянському просторі, зокрема, в аспектах специфіки формування медіаконтексту та медіарецепції серіалу (Чорнобильський, Кирилова, 2019), визначення культорологічного та соціопсихологічного характеру аудіовізуального продукту (Почепцов, 2019). На неабияку увагу заслуговує вивчення спеціальної лексики (термінології), що зазвичай локалізується в дискурсах, невідомих широкому загалу (Волошок, Карпенко, 2019). Безумовно вартим уваги є прагнення визначити і декодувати концептуальні метафори з референтом RADIATION / РАДІАЦІЯ (Верменич, 2019). Відзначимо, що радянізми, активно використані в серіалі, не слугували об'єктом окремих наукових розвідок, що робить дослідження актуальним.

Проблема, поставлена авторами, - вивчення та аналіз лексико-семантичних полів радянізмів, тобто відбиття фрагментів дійсності, які найчастіше номінуються лексичними одиницями, дають глядачеві можливість зануритись в атмосферу пізнього Радянського Союзу, визначити ключові цінності та проблеми. На особливу увагу заслуговують також особливості сприйняття радянізмів глядачами-мешканцями тієї ж території (вже незалежної України), але молодших віком, для яких досліджувані лексичні одиниці - елементи вже не відомої їм реальності.

Мета роботи - дослідження лексико-семантичних особливостей радянізмів, використаних у серіалі "Chernobyl"; виявлення функцій радянізмів у серіалі та особливостей відтворення ними епохи пізнього СРСР. Досягнення мети передбачало розв'язання наступних завдань: визначення статусу радянізмів з урахуванням їх сприйняття представниками різних лінгвоспільнот; виокремлення лексико-семантичних угрупувань радянізмів; встановлення функційних особливості радянізмів; визначення основних стратегій адаптації радянізмів в аудіовізуальних продуктах, призначених для міжнародної аудиторії. радянізм лексичний семантичний

Досягнення мети передбачало використання методу анкетування, що дозволив виявити специфіку сприйняття та інтерпретації радянізмів аудиторією сучасної України, та порівняльного методу - для виявлення відмінностей у сприйнятті радянізмів творцями стрічки й глядачами сучасної України. Семантичні особливості досліджуваних одиниць було визначено застосуванням елементів компонентного аналізу.

Результатами нашого дослідження стали матеріали анкетування з ідентифікації радянізмів, кількісні та якісні характеристики лексико-семантичних полів радянізмів, а також дані щодо продуктивності перекладацьких стратегій, використаних авторами для відтворення радянізмів в оригіналі стрічки.

Радянізми - лексичні одиниці, що виникли в період СРСР та пов'язані з радянськими оцінними концептуалізаціями та конотаціями. Радянізми цікавили багатьох дослідників, однак переважно з позиції її "незрозумілості" представникам інших культур (Томіленко, 2019).

На думку О.І. Станкевич, радянізми є одним із видів слів-реалій, номінацій предметів або явищ матеріальної культури, а також історичних фактів або процесів, що зазвичай не мають лексичних еквівалентів у інших мовах (Станкевич, 2012). Реалія - це варіативна категорія, пов'язана з процесом переважно бінарного зіставлення мов на лексичному та фразеологічному рівнях (Лощенова, Нікішина, 2011).

При цьому факт "незрозумілості" тих самих лексичних одиниць представниками цієї ж культури залишався поза увагою дослідників. За нашою гіпотезою, аналізовані в серіалі одиниці слід водночас розглядати як реалії для іноземної аудиторії та історизми чи архаїзми - для вітчизняної. При адаптації аудіовізуального продукту, що містить масиви таких одиниць, слід, безумовно, враховувати потреби цільового ринку. Нами було зроблено першу спробу визначення спроможності до ідентифікації радянізмів мешканцями сучасної України. Методом анкетування було опитано 40 респондентів двох вікових груп: покоління, що народилося у пост-радянській незалежній Україні вікової категорії від 14 до 25 років та старше покоління (люди, що народилися та / або проживали певний час в СРСР). Як виявилось, ідентифікація та декодування радянізмів старшим поколінням (вікова категорія - від 37 до 65 років) на 27% вище, ніж у молодого покоління, яке було здатне повністю декодувати радянізми в 51% випадків. Тим не менш, навіть у свідомості людей старшого віку відсоток "впізнаваності" становив лише 78%. Припускаємо, що з часом відсоток ідентифікованих радянізмів і кількість людей, здатних декодувати денотативне та конотативне значення, буде знижуватися, відтак прийоми адаптації таких лексичних одиниць для вітчизняного споживача поступово наближатимуться до адаптації іноземних реалій.

Атмосферу пізньої доби існування Радянського Союзу відтворено не лише за допомогою візуальних ефектів,, але й за допомогою специфічної лексики: назв артефактів, установ, інституцій чи ідей. Радянізми сконцентровано навколо тем, ключових для даного аудіовізуального твору: безпосередньо станції як науково-технічного об'єкту, органів центральної і місцевої влади, які стикнулися з наслідками аварії і були змушені реагувати на аварійну ситуацію, атмосфери брехні як цілісного конструкту, в межах якого функціонували лозунги, заклики тощо, що впливали на посилення підтримки ідеології. Насиченість певних фрагментів дійсності лексичними одиницями опосередковано свідчить про важливість цих фрагментів дійсності для соціуму, або, в нашому випадку, для творців стрічки.

З метою вербальної реконструкції реальності, створеній в серіалі, та аналізу мовних засобів, що використані для цього, в нашому дослідженні ми використали теорію лексико- семантичних полів, згідно з якою лексико-семантичне поле є моделлю реальної картини світу (Бондаренко, Бондаренко, 2011). Лексико-семантичне поле - сукупність парадигматично пов'язаних лексичних одиниць, що об'єднані спільністю змісту і відображають поняттєву, предметну чи функціональну подібність позначуваних явищ (Кочерган, 2008). В результаті виділення спільних сем нам вдалося виокремити лексико- семантичні поля радянізмів у серіалі "Chernobyl" від HBO.

До першого лексико-семантичного поля відносяться назви організацій та органів державної влади Радянського Союзу, до яких було віднесено 13 лексичних одиниць, типу Military Fire Station, Central Committee, KGB тощо: "Hello, is this Military Fire Station 2?".

До другого лексико-семантичного поля відносяться назви державних нагород Радянського Союзу, до яких було віднесено 4 лексичні одиниці, типу Hero of the Soviet Union: " - Hero of the Soviet Union. - Our highest honor. They haven't even given it to me ".

Достатньо репрезентативне в серіалі лексико-семантичне поле "Назви радянських закладів та будівель", до якого було віднесено 6 лексичних одиниць, типу The Vladimir I. Lenin Nuclear Power Station: " - I wonder how many of you know the name of this place. We will call it Chernobyl, of course. What is its real name? - The Vladimir I. Lenin Nuclear Power Station".

До лексико-семантичного поля "Назви посад представників державної влади та робітників АЕС" було віднесено 19 лексичних одиниць, типу KGB Senior Reactor Control Chief Engineer тощо: "Maryin spoke to Deputy Chief Frolyshev, Frolyshev to Central Comittee member Dolgikh, and Dolgikh to General Secretary Gorbachev ".

До окремого поля було віднесено одиниці, які можна відносити до слоганів, типу "To the Workers of the World", "I serve the Soviet Union" тощо. Звернення "Comrade" як загальноприйнятеє у СРСР - одне з найуживаніших (48 випадків уживання) слів у серіалі: "Comrade Dyatlov?".

Іноді в серіалі можна почути звертання "Gentleman ", яке чітко підкреслює офіційність та формалізм мовлення: "Gentlemen, welcome. Please, uh,,find a seat".

Незважаючи на, в цілому, достатньо якісне відтворення атмосфери пізнього радянського Союзу за рахунок лінгвістичних засобів та візуального ряду, в поодиноких випадках контекстуальні фактори не були враховані, що викликало несприйняття аудиторії, яка мешкає на території колишньої УРСР. Так, одиниця 'comrade'" виглядає недоречною в ситуації, коли персонаж Легасов наодинці неофіційно спілкується зі своєю колегою, фізиком-ядерником Уляною: "There's something I've wanted to ask you, comrade, but I see you're already asking yourself the same question". Принагідно відзначимо й недоречне використання прізвища в звертанні: "And, Khomyuk... Be careful".

Як бачимо, ймовірні проблеми при адаптації реалій - відсутність у цільовій мові відповідника через брак об'єкту реальної дійсності, а також необхідність урахування контекстуальних особливостей та конотацій, що нашаровуються на значення таких лексичних одиниць.

Серед прийомів, які застосовуються при адаптації реалій, - транскрипція або транслітерація, створення нового (або складного) слова на основі елементів, що вже існують у мові, уподібнюваний переклад, який уточнюється в умовах контексту, і гіпонімічний переклад (заміна видового поняття на родове) (Станкевич, 2012). В межах теорії трансляційного перейменування реалій визначаються транскрипція, гіперонімічне перейменування, дескриптивна перифраза, комбінована реномінація, калькування, міжмовна транспозиція на конотативному рівні, метод уподібнення та контекстуальне розтлумачення реалій (Чернікова, Зубкова, 2011). Серед 56 радянізмів, використаних у серіалі, 84% було адаптовано методом контекстуального розтлумачення реалій: "But instead, ten years for "criminal mismanagement" - "Але замість того, десять років за "злочинну недбалість".

При цьому слід відзначити, що цей метод може вважатися таким лише відносно адаптації реалій для англомовного фільму, оскільки, як бачимо, в українській версії його відтворено в оригінальному вигляді, коли перекладачі ніби повертають глядачеві реалію, чи, частіше, вже історизм чи архаїзм, в тому вигляді, в якому він використовувався за часів Радянського Союзу.

До 16 % радянізмів було кальковано: KGB, apparatchik тощо. Радянізм KGB: "The KGB classified it as a state secret", є одним із найвпізнаваніших у світі позначенням "faceless `villains ' (BBC, 2015), яких можна вважати символом атмосфери несвободи та контролю, що, на думку Заходу, панувала в Радянському Союзі:

Цікавим, хоч і неоднозначним рішенням сценаристів стало одночасне використання обох методів адаптації радянізмів на позначення однієї і тієї ж реалії (працівника партійного апарату (партапарату) СРСР), вочевидь викликане одночасним бажанням вразити глядача незвичним за формою словом та прагненням якомога точніше відтворити зміст цього концепту: "But is this really how it all works? An uninformed, arbitrary decision that will cost who knows how many lives made by some apparatchik, some career party man?".

У висновку візначимо, що назви радянських реалій - ключовий елемент текстової частини серіалу "Chernobyl" від HBO, що, поряд з візуально-звуковою складовою, дозволяють відтворити атмосферу пізньої доби Радянського Союзу. Найактивніше в серіалі номінуються, а відтак відіграють ключову роль організації та органів державної влади Радянського Союзу" (23% радянізмів), та посадовці органів державної влади Радянського Союзу (25%), меншою мірою робітники АЕС (9%), нагороди Радянського Союзу (7%), радянські заклади та будівлі (11%), радянські звертання, вислови та слогани (разом - 25%). При адаптації радянізмів англійською мовою творці серіалу переважно (86%) використовували метод контекстуального розтлумачення реалій, значно рідше - калькування. Матеріал, аналізований у роботі, перспективний при адаптації аудіовізуальних продуктів для українського глядача, а також покращення якості туристичних послуг, в тому числі, іноземного супроводу турів до Чорнобильської Зони.