Фітономени, мотивовані цілющими властивостями (на матеріалі українських степових говірок Миколаївської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фітономени, мотивовані цілющими властивостями (на матеріалі українських степових говірок Миколаївської області)

Москаленко Л.А., к. філол. н., ст. наук. співр. Інститут української мови НАН України

У цій статті продовжено семантичний і мотивологічний аналіз фітономенів, які побутують в українських степових говірках Миколаївської області. Предметом аналізу є назви рослин, мотивовані цілющими властивостями. Визначено основні семантичні й словотвірні моделі номінації та основні семантичні моделі мотивації фітономенів, з'ясовано структуру мотиваційної ознаки “цілющі властивості”.

Ключові слова: фітономен, семантика, мотивація, номінація, семантична модель, словотвірна модель.

The fitonomenes motivated by intellectual properties (on the material of Ukrainian steep dialects of the Mykolaiv region)

Moskalenko L. A., Ph.D. in Philology, senior scholar researcher, Institute of the Ukrainian language of the National Academy of Sciences of Ukraine

The article deals with the semantic and motivational analysis of plant names being used in Ukrainian steppe dialects of the Mykolaiv region, which are motivated by healing properties. These plant names are formed due to the nomination principle reflecting the functional properties of plants, in particular like healing, poisonous, utilitarian, edible, magic, honey, aesthetic, or undesirable (harmful). Since the names, formed on this principle of the nomination, were motivated by various actual properties of plants in perception of human beings, the pragmatic properties of plants, in particular healing, obtained the most important place. The basic word-building and semantic model of the nomination of motivated healing properties of plant names is derivative from nouns, verbs, adjectivenouns, numerals-nouns and verbal-noun phrases, which directly or indirectly reflect these properties. A typical semantic model of motivation for such plant names is a more or less precise reflection of the curative properties of the plant.

The motivational sign “healing properties” is realized in plant names of different structure: single-root names, plant names-composites and plant names-phrases. The motivational sign of “healing properties” in monomotivated plant names in most cases is expressed indirectly, only in the less cases - directly. Within this motivational sign, eight motivational values could be described, as differenced in productivity: 1) “use for the treatment of a certain illness”, 2) “use for the elimination of the consequences of injuries”, 3) “wide range of healing properties”, 4) “general stimulating properties”, 5) “excitatory properties”, 6) “anti-helminthic properties”, 7) “insecticidal properties”, 8) “disinfectant properties”.

The last three groups of names among the motivated healing properties of plant names form the names, the basis of which is the information about the ability of the plant to release the human body or animal not from the actual disease, but from microbes, bacteria, insects and parasites that either infect the human body or poison its food. The motivational sign of “healing properties” often has a different lexical implementation, which is conditioned by both linguistic and extralinguistic factors, among which the degree of cognition, practical development of the person of the object of the nomination is of great importance.

As a result, there is a large number of lexical correspondences in dialects between individual dialect systems and parallel names within some of them. Identity or similarity of healing properties and nominative means of realization of this feature led to the emergence of homonymous names both in individual dialect systems, and at the interweaving level. Motivational sign “healing properties” in monomotivated plant names is directly or indirectly most often transmitted by nouns, rarely - by verbs, verbally-noun phrases, numerals-nouns and adjective-noun phrases. Motivational sign “healing properties” is especially productive in the nomination of wild grassy plants.

Key words: phytonomen, semantics, motivation, nomination, semantic model, word-formation model.

рослина цілющій властивість фітономен

Говірки, які побутують на території, окресленій адміністративними межами сучасної Миколаївської області, у діалектному континуумі України посідають особливе місце. Своєрідність цих говірок спричинила взаємодія лінгвальних і позалінгвальних чинників, які протягом віків впливали на їх формування.

Потреба глибшого вивчення степових і суміжних із ними говірок української мови, а також необхідність докладного аналізу діалектного матеріалу, що чітко локалізований у просторі й часі, аргументували написання цієї розвідки.

Питанням аналізу фітономенів, які функціонують в окремих українських говірках, особливо в говірках пізнього формування [9], до недавнього часу приділялося мало уваги. Українські говірки Миколаївщини, як і назви рослин, які в них побутують, незважаючи на окремі розвідки й монографічні дослідження, здійснені Л.С. Терешко [8], Г.Ф. Пелих [4, 5], І.Я. Журбою й Г.М. Іванченко [3] та І.Я. Журбою [2], не були об'єктом системного вивчення.

У цій розвідці проаналізовано фітономени, утворені внаслідок реалізації мотиваційної ознаки (далі - МО) “цілющі властивості” - однієї з МО, що формують третій принцип номінації - за функцією. Крім МО “цілющі властивості”, у формуванні цього принципу номінації задіяні МО “отруйні властивості”, МО “утилітарні властивості”, МО “їстівні властивості”, МО “магічні властивості”, МО “медоносні властивості”, МО “естетичні властивості” та МО “небажані (шкідливі) властивості”. Номінація за функцією “відбиває високий ступінь зв'язку мовця з довкіллям” [6] і тому є найсуттєвішою. МО “цілющі властивості” реалізовано в 51 фітономені різної структури: 76% із них - однокореневі номени, 18% - фітономени-композити і 6% - фітономени-словосполучення.

Основною словотвірною й семантичною моделлю номінації фітономенів, мотивованих цілющими властивостями рослини чи її частини (частин), є утворення від іменників, дієслів, прикметниково-іменникових, числівниково-іменникових і дієслівно-іменникових словосполучень, які прямо чи опосередковано відбивають ці властивості. Типовою семантичною моделлю мотивації є більш чи менш точне відображення цілющих властивостей рослини.

МО “цілющі властивості” в мономотивованих фітономенах найчастіше виражена опосередковано (94% назв), набагато рідше - прямо (6%).

У межах МО “цілющі властивості” виокремлено вісім мотиваційних значень (далі - МЗ), які реалізуються з різною продуктивністю: 1) МЗ “використання для лікування певної хвороби” (33% фітономенів), 2) МЗ “використання для усунення наслідків травм” (24%), 3) МЗ “широкий спектр цілющих властивостей” (14%), 4) МЗ “загально стимулюючі властивості” і 5) МЗ “збуджуючі властивості” (по 8%), 6) МЗ “антигельмінтні властивості” і 7) МЗ “інсектицидні властивості” (по 6%), 8) МЗ “дезінфікуючі властивості” (1%). Три останні групи назв утворюють фітономени, в основі яких лежить інформація про здатність рослини звільняти організм людини чи тварини не від власне хвороби, а від мікробів, бактерій, комах або паразитів, які чи інфікують організм людини, чи отруюють його продуктами своєї життєдіяльності.

Перше МЗ - “використання для лікування певної хвороби” - формують п'ять мотиваційних підзначень (далі - МПЗ): 1) МПЗ “використання для лікування шкірних хвороб”, 2) МПЗ “використання для лікування хвороб шлунково-кишкового тракту”, 3) МПЗ “використання для лікування серцево-судинних хвороб”, 4) МПЗ “використання для лікування гінекологічних хвороб”, 5) МПЗ “використання для лікування бронхо-легеневих хвороб”.

Перше МПЗ - “використання для лікування шкірних хвороб” - найзагальніше опосередковано передає похідне від дієслова чистити `робити чистим що-небудь, видаляючи плями, пил, бруд, домішки і т. ін.' [7 Т. 11, с. 334], напр.: чистуха `Чистотіл великий, Chelidonium majus L.' (рослину використовують для виведення бородавок, мозолів, пігментних плям, веснянок, шкірних висипів). Похідні від дієслівно-іменникових конструкцій, у яких дієслівний компонент називає цілющу дію рослини, а іменниковий - об'єкт поширення цієї дії, передають цілющі властивості конкретніше, напр.: чистот'ел, чистот'іл `Жовтець повзучий, Ranunculus repens L.' і `Чистотіл великий, Chelidonium majus L.' < дистит' Т'іло (рослини використовують для лікування широкого спектра шкірних хвороб). Метонімічно опосередковано це МПЗ передають похідні від іменників, що називають: 1) різноманітні вияви шкірних хвороб (висипання, утворення), напр.: бородавочник, бородавочн 'ік `Нетреба колюча, Xanthium spinosum L.' і `Чистотіл великий, Chelidonium majus L.' < бородаука `бородавка, невеликий твердий наріст на шкірі' [7 Т. 1, с. 219] (рослини використовують для зведення бородавок); туриц'а `Череда трироздільна, Bidens tripartita L.' < туриц'а діал. `бруд на тілі' (`бруд, що в'ївся в тіло, шар бруду на тілі' [1 Т. 4, с. 296]) (череду використовують для лікування широкого спектра шкірних хвороб); 2) хвороби, які супроводжуються шкірними реакціями, напр.: золотуха, золотушник `Цмин пісковий, Helichrysum arenarium (L.) Moench.' і `Золототисячник звичайний, Centaurium erythraea Rafn.' < золотуха `золотуха, застарілий термін, яким позначали прояви діатезу, що поєднується з туберкульозним ураженням шкіри, очей та лімфатичних вузлів (перев. у дітей), скрофульоз' [7 Т. 3, с. 683] (обидві рослини використовують як помічні при скрофульозі).

Друге МПЗ - “використання для лікування хвороб шлунково-кишкового тракту”- опосередковано передають похідні від дієслівно-іменникових конструкцій, що мають відповідну семантику, напр.: заткни гузно, заткниЖопу `Льонок звичайний, Linaria vulgaris Mill.' < затикати дузно, затикати жопу `спиняти діарею' (дієслівний компонент називає дію рослини, яка припиняє процес витікання рідини (затикати), а іменниковий - об'єкт спрямування цієї дії (гузно, Жопа) (відвар із цієї рослини ефективний при розладах травлення, діареї). Фітономен-композит, завдяки семантиці іменних і дієслівних компонентів, що його формують, опосередковано вказує на застосування рослини: так у нас кажут'/ бо дуже помо/айе в 'ід покосу//(н. п. Парутине Очаківського р-ну).

Третє МПЗ - “використання для лікування серцево-судинних хвороб” - опосередковано передають похідні від іменника, що називає вражений хворобою орган, напр.: сердечник `Золототисячник звичайний, Centaurium erythraea Rafn.' і `Собача кропива п'ятилопатева, Leonurus quinquelobatus Gilib.' < серце `центральний орган кровоносної системи у вигляді м'язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг' [7 Т. 9, с. 141] (рослини використовують для лікування хвороб серця).

Четверте МПЗ - “використання для лікування гінекологічних хвороб” - опосередковано передають іменники, які називають уражені хворобою жіночі статеві органи, напр.: ^маточник `Білозір болотний, Parnassia palustris L.' і `Деревій степовий, Achillea stepposa Klok. et Krytzka' < Матка `внутрішній статевий орган жінки та самиці тварини, у якому розвивається зародок' [7 Т. 4, с. 651] (рослини використовують для лікування гінекологічних захворювань).

П'яте МПЗ - “використання для лікування бронхо-легеневих хвороб” - опосередковано передають похідні від іменників, які називають відповідну хворобу, напр.: сухотник `Цикорій дикий, Cichorium intybus L.' < сухоти `туберкульоз' (цикорій використовують для лікування туберкульозу). В основі фітономенів, похідних від назв хвороб, ушкоджень тканин тіла людини чи тварини лежить одна модель мотивації - можливість використання певної рослини для лікування певного ушкодження чи хвороби [10, с. 66]. Ці фітономени близькі до фітономенів, похідних від назв частин тіла чи органів людини або тварини, але вони конкретніше вказують на хворобу, для лікування якої можливе використання певної рослини [10, с. 66].

Друге МЗ - “використання для усунення наслідків травм” - об'єднує три МПЗ: 1) МПЗ “має ранозагойні властивості”, 2) МПЗ “пришвидшує зростання кісток”, 3) МПЗ “має кровоспинні властивості”.

Перше МПЗ - “має ранозагойні властивості” - опосередковано передають похідні від іменників, що називають тип ушкодження, напр.: пОр'ізник `Подорожник великий, Plantago major L.' і `Деревій степовий, Achillea stepposa Klok. et Krytzka' < пдр'із `поріз, рана на тілі, заподіяна ножем або взагалі чимось гострим, ріжучим' [7 Т. 7, с. 261] (рослини використовують для лікування порізів); раи.ик `Алое деревоподібне, Aloe arborescens L.', `Підбіл звичайний, Tussilago farfara L.', `Подорожник великий, Plantago major L.', `Подорожник ланцетолистий, Plantago lanceolata L.', `Приворотень стрункий, Alchemilla gracilis Opiz', `Вороняче око звичайне, Paris quadrifolia L.' < рана `пошкодження тканин тіла або внутрішніх органів людини, тварини чим-небудь' [7 Т. 7, с. 447] (рослини використовують для гоєння ран).

Друге МПЗ - “пришвидшує зростання кісток” - прямо передають похідні від дієслівно- іменникових словосполучень, у яких дієслівний компонент називає тип цілющої дії рослини, а іменниковий - об'єкт, на який ця дія спрямована, напр.: .живокос'т' `Арніка гірська, Arnica montana L.', Живок'іст, живдкос'т', .живок'іст, живбкост `Живокіст бродячий, Symphytum peregrinum Ledeb.' Живит' к'іст'ки (.живит' кост'і) (відвари і мазі з рослин використовують для пришвидшення зростання кісток після переломів).

Третє МПЗ - “має кровоспинні властивості” - опосередковано передають похідні від: 1) дієслова, що називає суміжну в часі дію, яка відбувається після того, як зупинено витікання крові з рани, напр.: ^сушениц 'а `Грицики звичайні, Capsella bursa-pastoris (L.) Medik.' < сушити `позбавляючи вологи, робити сухішим' [7 Т. 9, с. 875]: спиЖайе/ висушуйе кроу//- н. п. 38 (грицики використовують для зупинення кровотеч різного типу); 2) іменника, який називає фізіологічну рідину, на збереження якої спрямована відповідна властивість рослини, напр.: кривауник `Деревій степовий, Achillea stepposa Klok. et Krytzka' < кривавій < кров `червона рідина, яка, циркулюючи в замкнутій кровоносній системі організму, забезпечує живлення його клітин і обмін речовин у ньому' [7 Т. 4, с. 358] (деревій використовують для зупинення кровотеч).

Третє МЗ - “широкий спектр цілющих властивостей” - прямо передають похідні від дієслова, що має відповідну семантику, напр.: л 'ічебник `Алое деревоподібне, Aloe arborescens L.' (л'ічебниїдіал. `цілющий' < л'ічити діал. `лікувати' `застосовувати ліки та інші засоби для припинення чийогось захворювання', `застосовувати ліки та інші засоби для припинення захворювання якого-небудь органа' [7 Т. 4, с. 514]. Опосередковано це МЗ передають похідні від: 1) дієслів, напр.: ^чистик `Льонок звичайний, Linaria vulgaris Mill.' < ^чистити `робити чистим що-небудь, видаляючи плями, пил, бруд, домішки і т. ін.' [7 Т. 11, с. 334] (відвар із льонку звичайного використовують для знищення інфекцій шлунково-кишкового тракту і виведення їх із організму); 2) числівниково-іменникових словосполучень, у яких: а) числівниковий компонент називає певну (значну) кількість, а іменниковий - узагальнений хворобливий стан організму, напр.: сорока не Оу.жник `Мильнянка лікарська, Saponaria officinalis L.' < сорок неДуг (у досліджуваних говірках існує повір'я, що рослина здатна зцілити від сорока хвороб); б) числівниковий компонент називає кількість цілющих властивостей рослини, тотожну кількості хвороб, які вона гіпотетично може подолати, а іменниковий - здатність рослини вилікувати від такої кількості хвороб, напр.: дев'Ссил , дев'йас'іл, девйати'сил `Оман високий, Inula helenium L.' девйат' сил (оман високий у народній медицині має чималий обсяг використання, про що відомо й носіям досліджуваних говірок). Похідні від числівниково-іменникових словосполучень вказують на широкий спектр цілющих властивостей номінованих рослин. Метафорично опосередковано наявність у рослини широкого спектра лікарських властивостей передає похідне від назви людини за професією, яка прямо пов'язана з лікарською практикою, напр.: ' доктор `Каланхое перисте, Kalanchoe pinnatum' і `Каланхое Деграмона, Kalanchoe Daigremontiana' доктор (рос. доктор `лікар'): І соком за'капуйут' 'д'іт'ам 'носик в'ід прос'туди// у нас нази'вайец'а 'доктор//- н. п. Єланець.

Четверте МЗ - “загальностимулюючі властивості” - опосередковано передають похідні від дієслів, які вказують на відновлення багатьох ознак, притаманних молодому, здоровому організмові, напр.: молодило `Очиток їдкий, Sedum acre L.' < молодити `робити молодшим' [7 Т. 4, с. 787] (очитку приписують властивість омолоджувати організм людини, зупиняти його старіння); рум йанец ', румйанец ', румйанка, рум нанок `Ромашка лікарська, Matricaria recutita (L.)' <румйанити `викликати рум'янець на обличчі' [7 Т. 8, с. 908] (ромашка впливає на обмін речовин, очищує шкіру, робить її рум'яною): от в'із'ми йійі та попі а і по бачиш/ на ка Станеш// Ходиш/ йак 'дин 'а / а 'будиш/ йак цвик// н. п. Виноградний Яр Арбузинського р-ну (має місце опосередкований спосіб передачі кольору обличчя через назви рослин, плоди яких мають подібний колір: ¹ дин'а- жовтий, цвик (діал. `Буряк звичайний, Beta vulgaris L.')- червоний). Прикметно, що первісне значення слова цвик у досліджуваних говірках згубилося, а вторинне збереглося й набуло додаткових семантичних відтінків: `здоровий', `товстий' (про людину): цвик// це значит' красній миСатиї/ тоус тиї н. п. Виноградний Яр,

Арбузинського р-ну; інколи лексема набуває негативного забарвлення при характеристиці людей: у 'н 'ого ^морда йак цвик//- н. п. Кавуни Арбузинського р-ну; Ходе йак цвик//- н. п. Виноградний Яр Арбузинського р-ну.

П'яте МЗ - “збуджуючі властивості” - опосередковано передають похідні від: 1) іменників, що називають хворобливі стани, напр.: сказ `Валеріана лікарська, Valeriana officinalis L.' < сказ `несамовитість' [7 Т. 9, с. 239] - збуджуючі властивості валеріани лікарської помічені завдяки своєрідній поведінці кішок, які шаленіють при контакті з нею; 2) дієслів, які вказують на тонізуючий вплив на організм тварини, напр.: одоХ'анка `Валеріана лікарська, Valeriana officinalis L.' < одол'і'вати `долати, цілком заволодіти ким-небудь (про фізичний стан)' [7 Т. 3, с. 545] (кішки потрапляючи під вплив валеріани лікарської, протягом тривалого часу не можуть полишити місце, де вона росте); 3) прикметниково-іменникових словосполучень, напр.: кбт'ач'і слСдос'т'і `Валеріана лікарська, Valeriana officinalis L.' < кот 'ач 'і слСдос 'т 'і (стрижневий компонент, похідний від загальної назви ласощів (endдос 'т 'і), опосередковано вказує на особливу привабливість рослини, а означальні компоненти, похідні від іменника к'іт, - на об'єкт, для якого властивості рослини є особливо привабливими; 4) прикметниково-іменникових словосполучень, напр.: сказ ко'т'ачиї `Валеріана лікарська, Valeriana officinalis L.' < сказ ко'т'ачиї (стрижневий компонент вказує на особливо сильну тонізуючу дію рослини, що викликає неадекватну поведінку (сказ `несамовитість' [7 Т. 9, с. 239]), а означальний компонент, похідний від іменника к'іт, - на об'єкт, який зазнає впливу цих властивостей рослини).

Шосте МЗ - “антигельмінтні властивості” - опосередковано передають похідні від іменника, який називає об'єкт, на який спрямована дія, напр.: Глисник `Золототисячник звичайний, Centaurium erythraea Rafn.' і `Чистотіл великий, Chelidonium majus L.', г ''лис'т'анка `Пижмо звичайне, Tanacetum vulgare L.' < глист `глист, черв'як, що паразитує в організмі людини і тварини; гельмінт' [7 Т. 2, с. 85] (рослини мають глистогінні властивості).

Сьоме МЗ - “інсектицидні властивості” - опосередковано передають похідні від іменників, що називають: 1) речовини (мийні засоби), які мають подібний вплив на комах, напр.: собаче Мило `Чистотіл великий, Chelidonium majus L.' < Мило `тверда, напіврідка або рідка речовина - суміш жирів та лугу, що добре розчиняється у воді й уживається для миття і прання' [7 Т. 4, с. 704] (чистотіл використовують як інсектицидний засіб для знищення комах-паразитів у шерсті тварин, зокрема й собак). Стрижневий компонент фітономена - словосполучення передає подібність властивостей чистотілу й мийного засобу, означальний називає об'єкт-реципієнт, для очищення якого від комах-паразитів використовують номіновану рослину, а також підкреслює несправжність названого опорним компонентом предмета - мила); 2) паразитуючі організми і їхні форми, на які скерована інсектицидна дія рослини, напр.: у шнуннк, уШиун'ік `Копитняк європейський, Asarum europaeum L.' < ноша (вош 'і) `воша, маленька безкрила кровосисна комаха - зовнішній паразит тварин і людини' [7 Т. 1, с. 746]; Гнидник `Грицики звичайні, Capsella bursa-pastoris (L.) Medik.' < Гнида (Гниди) `гнида, яйце воші' [7 Т. 2, с. 82] (рослини використовують для знищення вошей і гнид).

Восьме МЗ - “дезінфікуючі властивості” - метонімічно опосередковано передає похідне від назви продукту харчування, який зберігає свої якості завдяки дезінфекції посуду для нього, напр.: сме'тан'.ик, смеТан':ік `Чистотіл великий, Chelidonium majus L.' < сметана `верхній жирний шар кислого незбираного молока; сквашені вершки' [7 Т.9, с. 402] (чистотіл використовують для дезінфекції посуду, призначеного для зберігання молочних продуктів, зокрема й сметани).

МО “цілющі властивості” часто має різну лексичну реалізацію, зумовлену як власне лінгвальними, так і екстралінгвальними факторами, серед яких велике значення має ступінь пізнання людиною об'єкта номінації. Унаслідок цього в досліджуваних говірках функціонує велика кількість лексичних відповідників між окремими говірками і паралельних назв усередині деяких із них, напр.: л'ічебник, \ран:ик (ра¹ ник,ра¹ н:ик, \ран':ік) `Алое деревоподібне, Aloe arborescens L.'; пор'ізник, ранти `Подорожник великий, Plantago major L.'.

Тотожність або подібність цілющих властивостей рослин і номінативних засобів реалізації цієї ознаки призвели до виникнення омонімічних назв як в окремих говірках, так і на міжговірковому рівні, напр.: ^маточник `Деревій степовий, Achillea stepposa Klok. et Krytzka' і `Білозір болотний, Parnassia palustris L.'; \ран:ик `Алое деревоподібне, Aloe arborescens L.', `Вороняче око звичайне, Paris quadrifolia L.', `Підбіл звичайний, Tussilago farfara L.', `Подорожник великий, Plantago major L.', `Подорожник ланцетолистий, Plantago lanceolata L.', `Приворотень стрункий, Alchemilla gracilis Opiz' і `Чистотіл великий, Chelidonium majus L.'.

При метафоричній і метонімічній реалізації МО “цілющі властивості” найчастіше використовуються похідні від назв дій, спрямованих на позбавлення від збудників чи наслідків хвороби чи відновлення сил організму, утворень і ушкоджень, рідше - похідні від назв хвороб, органів і фізіологічних рідин, паразитуючих організмів і їхніх форм, людей за професією, продуктів харчування, найрідше - мийних засобів, що мають знезаражувальну дію.

Найпродуктивнішими при творенні назв рослин, мотивованих лікарськими властивостями, виявилися лексеми рана й золотуха; меншу продуктивність мають лексеми глист, румйанити, бородаука, доктор, ^матка, пдр'із, ' серце, числівниково-іменникове словосполучення девйат ' сил, дієслівно-іменникові словосполучення ^живит' к 'іст' ки (живит' ' кост'і), ' чистит ' М 'іло; найменшу - лексеми доша (вош 'і), Гнида (Гниди), кроу, сказ, сухоти, сметана, туриц'а, л 'і чити, молддити, одол 'івати, суУшити, 'чистити, прикметниково-іменникові словосполучення со'баче Мило, сказ ко'т 'ачиї, ко'т 'ач'і сладос 'т'і, дієслівно-іменникові словосполучення зати кати гузно, зати кати жопу та числівниково- іменникове словосполучення І сорок не дуг.

МО “цілющі властивості” при творенні фітономенів виявилася найпродуктивнішою з-поміж МО, що формують третій принцип номінації - за функцією. У мономотивованих фітономенах цю МО прямо чи опосередковано найчастіше передають похідні від іменників (59% фітономенів), рідше - дієслів (18%), дієслівно-іменникових (12%), числівниково-іменникових і прикметниково-іменникових словосполучень (по 5,5%). МО “цілющі властивості” особливо продуктивно використана при номінації дикорослих трав'янистих рослин.

рослина цілющій властивість фітономен

Література

1. Грінченко Б.Д. Словарь української мови: у 4 т. / упорядк. з додат. власного матеріалу Б. Грінченко. Київ: Вид-во АН УРСР, 1958.

2. Журба І.Я. Особливості лексики говірок Миколаївщини. Пр. XIII респ. діалектолог. наради. Київ: Наук. думка, 1970. С. 293-296.

3. Журба І.Я., Іванченко Г.М. Особливості лексики говорів Миколаївщини. XIII респ. діалектолог. нарада: тези доп. Київ: Наук. думка, 1969. С. 58-60.

4. Пелих Г.Ф. Деякі синтаксичні особливості надбузьких говірок на Первомайщині. Пр. Xресп. діалектолог. наради. Київ: Вид-во АН УРСР, 1961. С. 176-185.

5. Пелих Г.Ф. Прибугские говоры Первомайского района Николаевской области (Фонетико-грамматические особенности): автореф. дисс. ... канд. филол. наук: Київ, 1962. 16 с.

6. Радзявичюте А.Л. Дендронимы и производные от них образования в балтийских языках (принципы номинации): автореф. дисс. ... канд. филол. наук: Вильнюс, 1988. 17 с.

7. Словник української мови: в 11 т. / ред. колег. І. К. Білодід (голова) та ін. Київ: Наук. думка, 1970-1980.

8. Терешко Л.С. Украинские говоры Южного Побужья: автореф. дисс. ... канд. филол. наук: Одесса, 1954. 16 с.

9. Фроляк Л.Д. Мотивація діалектної ботанічної лексики у лексикографічному аспекті. Актуальные проблемы исторической лексикологии и лексикографии восточнославянских языков: тез. докл. 2-й Всесоюз. конф.: у 2 ч. Днепропетровск: Изд-во Днепропетр. гос. ун-та, 1988. Ч.2. С. 213-215.

10. Шамота А.М. Назви рослин в українській мові. Київ: Наук. думка, 1985. 159 с.

Размещено на Allbest.ru