Семантична парадигма оніма майдан в українському поетичному дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Семантична парадигма оніма майдан в українському поетичному дискурсі

Юлія Браїлко (Полтава) (Poltava)

Place of work: Poltava V.G. Korolenko National Pedagogical University Country: Ukraine

У статті висвітлено результати спостережень над інтерпретацією оніма Майдан у мові української поезії. Установлено, що він став її значущим складником та активно функціює як текстовий і паратекстовий елемент, виявляючи передусім локативну, хронологічну, подієву семантику, також метонімічне значення «протестувальники». Віддзеркалюючи узуальні тенденції, цей топонім у досліджених текстах набуває символічних виявів і тяжіє до сакралізації. Засвідчено також розширення його асоціативного ореолу.

Ключові слова: український поетичний дискурс; онім; топонім; хоронім; ойкохоронім; урбанонім; агоронім; Майдан.

YULIIA BRAIILKO

THE SEMANTIC PARADIGM OF THE ONYM MAIDAN IN UKRAINIAN POETIC DISCOURSE

Recent socio-political events in Ukraine have led to the occurrence and active functioning of onymMaidannot only in Ukrainian but also in other languages. Linguistics attests to the numerous studies devoted to the analysis of the development of its meanings and word-forming potential. However, an artistic discourse remains on the periphery of research, in particular, a poetic one. It is known that poetic discourse consistently reflects linguistic dynamics.

Because of this, the topic of our paper is relevant. The purpose of the paper is to analyze the semantic interpretations of onymMaidanin the language of Ukrainian poetry.

Considering general language trends, we have explored the semantic paradigm of toponym Maidan in Ukrainian poetic discourse. It has been found that most of the approximately 300 recorded artistic uses of this toponym attest to the representation of the specific localized meaning "Independence Square - the main square of Kyiv" with simultaneous updating of the meaning "revolution" / "people's protest" and time-bound, sometimes tentatively. In poetry, such locative meanings as the "place of death", which is an extralinguistic factor, are also actualized.

The studied toponym can also function as a choronym in an artistic text. An update on the eventual semantics of the choronymMaidanmakes it possible to associate it with the precedent toponym Kruty, which underlies the significant components of "national tragedy", "place of battle".

In a metonymic way, the meaning of the oikochoronymMaidan as "protesters" was formed.

The poetic reflection of the usual tendencies of the transformation of onymMaidaninto a general noun is the generation of symbolic meanings (freedom, patriotism, sacrifice, dignity, indomitable spirit, the beginning of a new life, etc.), the acquisition of sacred connotations. The grammatical factor contributes to the symbolization of the proper name Maidan, in particular, its use in an uncharacteristic plural form.

In general, the research made it possible to prove that onymMaidanbecame an essential component of the Ukrainian poetic discourse, actively functioning as a textual and paratextual element. We attest to the development of its associative aura due to individual-author additions that largely transform onymMaidaninto a general noun.

Key words: Ukrainian poetic discourse; onym; toponym; choronym; oikochoronym; urbanonym; agronym; Maidan.

Суспільно-політичні події останніх років в Україні зумовили виникнення та активне функціювання не лише в українській, а й у інших мовах Наприклад, російській (Николенко, 2007; Озерова, 2010, Полякова, 2014; Сегал, 2013; Химик, 2015; Смирнова, 2017), словацькій (Саболова, 2018), польській, французькій (Степаненко, 2015, с. 9).онімаМайдан, семантика якого вийшла за межі просторової, трансформувавшись у символічну. Вітчизняна лінгвістика засвідчує непоодинокі розвідки, присвячені аналізові розвитку його значень і словотвірному потенціалові. Зокрема, відомі статті Т. Жили «На майдані коло церкви революція іде!..» (Жила, 2005), «Семантичні зміни лексеми майдан у сучасній пресі» (Жила, 2017), В. Красавіної «Від майдану до Майдану» (Красавіна, 2015), М. Редькви «Лексема майдан у дискурсі українського міста в період історичних змін» (Редьква, 2015). Побіжно цієї проблеми торкалися О. Тищенко (Тищенко, 2005), В. Куценко (Куценко, 2006), Н. Малюга (Малюга, 2006), Н. Поліщук (Поліщук, 2014; Поліщук, 2016; Поліщук, 2019, с. 161-162), А. Таран (Таран, 2014), М. Степаненко (Степаненко, 2015), О. Южакова (Южакова, 2016) та ін. Однак на периферії досліджень залишився художній дискурс і зокрема поетичний, хоча в ньому теж, як загальновідомо,послідовно відбита мовна динаміка. Згадаємо праці О. Гришко, яка принагідно проаналізувала семантику лінгвоідеологемиМайдан в українській художній прозі (Гришко, 2017, с. 165), О. Калити, яка виявила ознаки міфообразу Майдану у творах Д. Павличка (Калита, 2017, с. 41), М. Стецик та С. Баранської (Стецик, &Баранська, 2019), М. Скаб і Н. Тимків (Скаб, &Тимків, 2018, с. 80-81), які звернули увагу на кон-цептотвірний потенціал власної назви Майдан, залучивши до аналізу поетичні тексти.

З огляду на сказане вище вважаємо актуальною тему нашої статті, мета якої - аналіз семантичних інтерпретацій онімаМайдан у мові української поезії.

Досліджуючи шлях набуття лексемою майдан ознак власної назви, учені акцентують на тому, що «події 2004 року визначили провідну роль Майдану Незалежності у подальшій історії. Саме тоді Майдан почали уживати як самостійний урбанонім (без другого компонента назви), саме тоді він набув символічного значення» (Редьква, 2015, с. 262). О. Южакова додає: «Після революційних подій [вочевидь, ідеться про Помаранчеву революцію. - Ю. Б.] онімізовану одиницю Майдан як елемент еліптичного варіювання, утворену від агоронімамайдан Незалежності, що став символом революційних подій в Києві, переоцінено, вона набула низку нових сем <...>» (Южакова, 2016, с. 81). Т. Жила слушно зауважує, що семантика оніма-неологізмаМайдан частково мотивована й відповідною загальною назвою: «Для українців майдан є місцем, де відбувалися визначні історичні події. Згадаймо рядки з поезії М. Бажана про переяславський майдан <.> В устах багатьох українців набули нового значення призабуті тичининські слова "На майдані біля церкви революція іде..."» (Жила, 2005, с. 89). Додамо, що асоціативний зв'язок майдан - історичні події зафіксовано ще в художніх джерелах ХІХ ст., як-от у поезії П. Ку-ліша: Ясно, ясноосіннєє сонце / Переяслав освітило; / ясно, рясно запорозьке військо / На майдані червоніло. Аргументованим є й таке твердження: «У мовній і суспільній свідомості українців від часів козаччини до історичних подій початку ХХ і ХХІ століть витворилася стійка асоціативно-образна константа: майдан - це боротьба, протест, застереження про соціальну чи політичну небезпеку» (Красавіна, 215, с. 108).

З опертям на денотативно-номінативні ознаки кваліфікуємо власну назву Майдан як топонім та - вужче (Торчинський, 2008, с. 548) - як хоронім, ойкохоронім, урбанонім, агоронім.

Зіставний аналіз наведених вище лінгвістичних праць, які стосуються функцію-ванняпропріативаМайдан в українській мові початку ХХІ століття, виявив таку його узуальну семантичну парадигму: 1. Майдан Незалежності - головна площа Києва // Місце, де відбулися три доленосні для України революції (Революція на граніті, 1990 р.; Помаранчева революція, 2004 р.; Революція Гідності, 2013-2014 рр.) // Місце, де виборюються права людини, де вона висловлює свою громадянську непокору, де відстоюються її демократичні свободи // Місце, де відбуваються важливі історичні події. 2. перен. Місце як символ свободи. 3. перен. Мітинг, акція протесту // Мирний протест, демократичні перетворення, зміни, які відбулися в післякучмівську і післяянукови-чівську добу // Мирний політичний протест шляхом проведення мітингів і демонстрацій у центрі столиці країни, в яких бере участь велика кількість громадян, незадоволених результатами виборів глави держави або парламенту. 4. перен. Люди, які беруть участь у мітингу, збірна назва для мітингувальників, протестувальників // Велике зібрання людей, яке ухвалює щось важливе. 5. перен. Масовий, неформальний народно-визвольний рух в Україні, зокрема проти режимів Кучми, Януковича та за громадський контроль над владою // Форма самоорганізації великої громади. 6. перен. Демонстранти на Майдані Незалежності в період з 22 листопада 2004 року до кінця грудня 2004 року, що брали участь у Помаранчевій революції, підтримуючи кандидата на посаду Президента України Віктора Ющенка. 7. перен. Період перебігу історії. 8. перен. Політична ситуація. 9. перен. Докорінна зміна в суспільстві, у суспільній свідомості. 10. перен. Символ України у світі. 11. перен. Український народ узагалі // Народ. 11. перен. Символ боротьби. 12. перен. Символ перемоги. 13. перен. Новий відлік часу. 14. перен. Стан душі. Невиокремленим, однак, залишилося таке переносне значення - «протестувальники на Майдані Незалежності в час Революції Гідності»: У разі непідписання «Угоди про асоціацію» Майдан вимагає імпічменту Януковича за зраду національних інтересів (з вимог, ухвалених Євромайданом 24.11.2013); Ми втрачаємо цінності, за які стояв Майдан(Перший. Канал соціальних новин, 21.11.2019).

Зваживши на загальномовні тенденції, ми дослідили семантичну парадигму цієї власної назви в українському поетичному дискурсі. Більшість із близько 300 зафіксованих художніх уживань топоніма Майдан засвідчують репрезентацію конкретного локативного значення «майдан Незалежності - основна площа Києва» з одночасною актуалізацією значення «революція» / «народний протест» та часовою прив'язкою (2004 р. або 2013-2014 рр.), подеколи орієнтовною: Отак ми стоїмо, як скуті на Майдані / прокляттям родовим, а прапори - в руках (В. Неборак); <.. .>І стоять на Майдані жінки, / Наче статуї, ковані з льоду; <...> А на Майдані був я в караулі, / Готовий спалахнути, як бензин, / Від першої спецназівської кулі, / Що загнана була вже в магазин!; Розстріляний мій брат, погибі він за мене - / Михайло Москалюк, що псевдо мав Спартан. / Чи не за них я жив своє життя шалене, / Чи не за них я йшов стояти на Майдан?; Я прийшов на Майдан в двадцять першім сторіччі <...> (Д. Павличко); Та віри дух у душах не заник / В ті ідеали вивірені, давні - / Хіба ж, скажіть, ми з вами не за них / Грязюку й сніг місили на Майдані? (О. Ірва-нець); На Майдан твій батько пустив тебе, / Протест обіцяв бути мирним. / Але ти зустрів на Майдані людей, / Готових віддати життя за країну, / Що вірили у свої сили, / Зводили барикади, / Ти вирішив стати з ними / В обороні свободи... (О. Ярмола). Установлення конкретної хронологічної компоненти онімаМайдан часто можливе лише з опертям на дату написання твору Очевидно, що в тексті, створеному до 2013 р., пропріативМайдан не стосуватиметься подій Революції Гідності., проте часто на це вказують контекстуальні засоби, наприклад: Я писав йому: «<...> мільйон людей на Майдані, і всі окропом люрають, / і всі скандують: «Пер-фе-цький! «Пер-фе-цький!» / з надією, що ти з'явишся, /<.. .>/ заспіваєш дуетом з Катериною Білозір чи Оксаною Білокур, / очолиш Партію промисловців і підприємців, / штурмом візьмеш Кабмін без єдиного пострілу / і проведеш Хав'єра Солану по саунах Києва!(Ю. Андрухович); Минає осінь. Скільки поколінь, / як кінь козацький виріс із лошатка?! / Згубив підкову на Майдані кінь... / Усе спочатку. Знов усе спочатку(В. Слапчук); Україно, ніч була студена, / На Майдані спала дітвора /1 мовчала правдомовна сцена, /1 дрімала ватра край Дніпра. /1 тоді, мов армія Батия, / «Беркутів» нахлинула орда(Д. Павличко); Небесна Сотня - не пер-форменс, / Фундамент завтрашньому дню. / Вона на київськім Майдані / Постала з гніву і вогню(В. Бабух); А на Майдані - поруч - Гімн і мат. / Ату! Ату! - «бульдоги» на бульдозері. /1 «беркути» докльовують пташат...(Л. Бенедишин); Опівночі дзвонять дзвони - / На Майдан до оборони!(С. Лірник). Натомість у вірші О. Ірванця експліковано всі три узуальні хронологічні складники цієї власної назви (Гарний він у сонячний день, /1 в снігу, і у мряці колючій. / Серце Києва. Наш Майдан. / Місце наших трьох революцій),а в поезії Н. Дички спостерігаємо транспозицію часової семантики, яка має рамки 2004 - 2013-2014 - майбутнє (Вже третій Майдан наближається, люди!; Ідуть на смерть / укотре хлопці наші. / Кому на зміну / завтра стати в стрій? / Чого мовчиш, задихана Європо? / <..>/1 - знов Майдан!?? / Вже третій - за рахунком!? / <...> / Гряде Майдан!).

У поетичних текстах актуалізовано й таке локативне значення, як «місце загибелі», актуалізатором якого є екстралінгвальний чинник: А коли почали гинути хлопці на Майдані / Вона перед іконами синці на колінах простояла <...>(Б. Гуменюк); Ми, лагідні, святі, несамовиті, / Всі помремо, в призначеній порі, /Лиш ті не вмруть, що на Майдані вбиті <...>; Ми полягли на київськім Майдані, / Вже всоте зупиняючи орду; На Майдані - квіти перев'ялі, / Сотню поховали, тиша тиш; Путінська потворо, імперська маро, / <...> / Вийдуть проти тебе на Майдані вбиті /1 рожденні сотні в прапорах УПА; Одні - побиті в сотні на Майдані, / А другі - в ілловайському котлі(Д. Павличко); Цвітуть на Майдані смерті тюльпани, / Тріпочуть на вітрі криваві знамена, / Вогонь облизує трупи і рани <...>(А. Любка); Герої не вмирають. Просто йдуть / з Майдану в небо. В лицарі - зі смерті(М. Савка); Друзі / витягали постріляних / із-під вогню барикад / і складали їх посередині Майдану, / щоб відпочили. / <...> / Надіюсь, / що по дорозі до неба / загиблі повернулися на мить / до Майдану, / щоб захопити з собою / по квіточці. / <...>/ З Майдану / не проводжали вас / трембіти, / не грали вам / дзвони, - / доносились тільки / вибухи гранат, / які заглушували вас / і випихали / поза буття(Б. Бойчук); З неба дивиться Нігоян /1 вся наша Небесна Сотня. / <...>/1 в осінньому небі пливе, / Все пливе над Майданом кача...(О. Ірванець); А біль від жалоби - на всю Україну, / Нас ангели білі Майданом несуть(Р. Кахович); - Мамцю, де мій тато? - Загинув на Майдані (Н. Дичка); І можна дивитись на теплім дивані, як гинуть за тебе на справжнім Майдані <...>(Г. Виноградська).

Досліджувана власна назва може виконувати в художньому тексті також функцію хрононіма (фактоніма, тумультоніма (Торчинський, 2008, с. 267, 269), як-от у назвах віршів / циклів віршів: «Промовляння після Майдану»(В. Неборак); Небесна тисяча (Після Майдану)(Н. Дичка); «Кілька віршів епохи стояння на Майдані»(О. Ір-ванець). Темпоральне значення «новий відлік часу» простежуємо в похідному оніміПомайдання, неодноразово вживаному Д. Павличком.

Актуалізація подієвої семантики хоронімаМайдануможливлює встановлення його асоціативного зв'язку з прецедентною власною назвою Крути,в основі якого значеннєві компоненти 'національна трагедія', 'місце битви': Двадцяте лютого... Майдан... Гірка отрута... / Немовби вдруге пережив народ наш Крути(Т. Коковський); ...Почорнів білий сніг біля Крут, / Поле битви калиною скраплене... / Наша доля гартується тут, / На Майдані, з Європою братньою(М. Максимець); Майдан Вкраїні ствердив славу, / на гідність право, на життя. / Земних синів Небесна Сотня / злетіла до героїв Крут, / між синьо-золоті полотна, / лишивши горе й біль покут(В. Пащенко); Лише сто літ... І про далекі Крути / Нам нагадав новий Майдан(О. Гордон); На Майдан, немов колись на Крути, / Наступає старшобратній мат(Д. Павличко).

Метонімічним шляхом утворене таке значення ойкохоронімаМайдан, як «протестувальники»: Майдан - се ми. Багато нас, не тьми, / О ні, не тьми, шанований поете! / Ми радісно розкинули намети / Посеред міста, посеред зими(Р. Лубківський);

Втомилась Вітчизна від фальші й сліпого блукання, / Ідею братання народів підтримав Майдан(І. Руснак). Здебільшого воно зазнає в поезії хронологічної конкретизації («демонстранти на Майдані Незалежності в час Революції Гідності») завдяки залученню фонових знань: <. .>Атеїстка без жодної сльозинки в оці / Мужньо прооперувала весь Майдан <...> (Б. Гуменюк); Відома курва, радниця тирана, / Що розстріляти наказав Майдан, / Благає в Бога прощення для нього <...> (Д. Павличко); Здригнувсь Майдан. Злетіло понад світом: / «Героям слава! Слава Україні!» (Є. Комісарук). Популярними засобами метонімізації є лексеми, що викликають слухові образи (Майдан співає, гримить (Д. Павличко); затих (О. Сінчук); зове, кричить (Л. Геник), стогне (Н. Дичка, Н. Природна)), статичні (Майдан стоїть (Д. Павличко, М. Савка, Н. Дичка П. Остап'юк)) або динамічні (іде (Д. Павличко), вібрує (Н. Дичка)).

Поетичним віддзеркаленням узуальних тенденцій детопонімізаціїонімаМайдан є надання йому символічних значень (свободи, патріотизму, жертовності, гідності, незламності духу, початку нового життя тощо). Ці перетворення можемо простежити навіть в одному контексті, як-от в О. Боровець: Майдан вимерзає, але не вмирає Майдан. / <...>/ Виходь на Майдан, за Майдан і заради Майдану! Письменники вдаються й до оказіональних символічних узагальнень (СЕРДЕЦЬ найвища ВИСОТА - / це наш МАЙДАН! (Н. Дичка)). З опертям на них установлюють такі асоціативні зв'язки: Майдан - Україна (Майдан - се Україна в Україні - / З вітчизною, з народом і людьми!; Україні - жити: / Майдан у людських душах заяснів! (Р. Лубківський); Наш Майдан - то вічна і безкрая / Україна, як небес блакить!; <...> тебе я стріну, / Немов сліпцеві покажу Майдан; / Побачиш ти повсталу Україну, / Не тлум, а легіони громадян (Д. Павличко)); Майдан - ріка («ріка майдан» (назва вірша Я. Устимко); Майдан - як ріка... В неї входим щораз / опісля сумнівних здобутків. / Кривавить слідами невпинна ріка (Ю. Курташ-Карп)); Майдан - музика (Хай же грає океан в розгоні - / Твій Майдан, як Господа орган!; Збережи нам волю довгождану, / Краще вмри, та в рабство не впади, / Музику звитяжного Майдану / Не віддай під тупоти орди!; Могутнє то життя, як музика Майдану, / Як воскресаюча із-під крижин весна! (Д. Павличко); Майдан - вогонь (.Відблиск Майдану над горами... / Пломеніє від нього Свіча - / до Дністра поспішає просторами. (Н. Дичка); Майдан згорів у вирі прапорів, / Згоріли люди, нерожденні діти (В. Китайгородська)). Виявляємо й досить несподівані паралелі: Майдан - нерв (Майдан - це нерв. (Д. Павличко)); Майдан - стріла (<.> Кожен з нас - тятива, / Що напнула Майдан <.> (Р. Лесюк)); Майдан - Микола Мушинка (Похилий, мов пшеничний лан, / Подоба колоска тяжкого, / Ходячий київський Майдан, / Дух українства світового (Д. Павличко)). Мовознавці слушно зазначають, що «образ Майдану також міфоло-гізується, оскільки це місце зіткнення антагоністів і протагоністів, міфічне поле бою між добром і злом» (Калита, 2017, с. 41); «онім з генералізованоютопосемою трансформується в ціннісну філософему: Майдан - територія негеографічна, Майдан - це позиція, протест <...> феномен національного самоусвідомлення й самовіднай-дення, це реальний топос свободи й повноти національного буття <...> (Стецик, &Баранська, 2019, с. 135); «<...> через його призму концептуалізувалися морально-духовні цінності українського народу» (Красавіна, 2015, с. 108).

Символізації власної назви Майдан сприяє граматичний чинник, зокрема вживання її в нехарактерній для онімів плюральній формі: Не знав я, де моя держава, / Майданів сотні й курені (Д. Павличко); Рабство у генах лікують повстаннями / Вільних майданів вітри (Н. Крісман); Ми проростаємо в Майдани / Серцями, повними надій (С. Сірий). Щоправда, це може відбуватися і з іншою метою, наприклад, для увиразнення протиставлення Майдан - Антимайдан(Два майдани. На одному - пісня, / Клич свободи, дзвони боротьби, / А на другім - пліснява зловісна, / Хахлашня, перевертні, раби. / <.> / Шахтарі, збудіться! Годі спати, / Випростайте кості гордих спин, / Підіпріть степи, Дніпро, Карпати, / Два майдани оберніть в один (Д. Павличко); <.>Дві ери, дві епохи, два Майдани, /1 дві країни. ніби з двох планет. / Автобуси, міліція, кордони, /1 клунки з «тормозками» у руках, / Забуті і недіючі закони, /1 навіть різне небо у очах(П. Мага)), констатації існування позакиївських локусів народних протестів (На Майданах / Заходу і Сходу / люд в біді єднається, / як вміє! (І. Шушняк-Федо-ришин)) чи факту позначення онімомМайдан кількох подій (<.>древнім вітрам і не сниться змітати / погибельне листя з осінніх майданів <.> (І. Римарук)).

Уживаючи множинну форму, письменники здебільшого передають узагальнене значення «народний протест» (Всі майдани розігнати можна, / Та народу ти не розженеш!; <...> Хто раз повстав, той сто разів повстане, / Знов дзвони великодні загудуть, /1 встануть ще могутніші Майдани, / Здолає воля самолюбну лють <...> (Д. Павличко); <.>той, хто сам себе назвав монархом, / Відповідати має, як монарх. /<..> / За те, щоб пожила моя країна, / Не на Майданах, а одним життям (П. Мага); Коли розколюється світ / На до і після, / Вчора й завтра, / Коли на горло нашій пісні / Нахабно накладають лапи /1 обривають наш політ, / Тоді з'являються Майдани, / Тоді мільйони в унісон / Співають гімни і молитви, /1 діє тут один закон - / Закон об'єднаної сили, / Закон завзяття й боротьби (Л. Пуляєва). Зауважимо, що для актуалізації цього значення як домінанти може бути застосована і традиційна сингулярна форма: Повторення Майдану не спинить - / карбує крок молодше покоління (Н. Дичка); <.>А завойоване Майданом / вожді поділять? (В. Пащенко); У нас іще літо поки, / Та я дві поради вам дам: / 1. Зберігайте спокій. / 2. Підмітайте Майдан (О. Ірванець).

Поетичний дискурс тяжіє до сакралізації онімаМайдан, що не дивно з огляду на узуальну рецепцію його референта через призму християнського світобачення (Дем'яненко, 2015, с. 473). Такі конотації накладаються на а) локусну семантику («місце, де здійснюють обрядові дії» (Молися Господу, народе мій з Майдану <...>; На Майдані - з Богом тиха мова, / Є там Рада; Отче наш, ми люди на Майдані, / України правдою живі; В благословенний день собі сказав я: «Досить! / Боятись перестань, і на Майдан іди, /1 сповідайсь, як муж, що милості не просить!» (Д. Павличко); Скорботна тиша на Майдані - / Не шум боїв, а молитви (О. Тичко); <.>Як на прощу, ідуть на Майдан: поклонитись загиблим, / Скласти шану живим, уцілілим, за всіх помолитись (М. Ше-вернога)); «місце, де перебувають сакральні особи / сутності» (<...>це Богородиця варить банош / для тебе для мене / для дітей на Майдані <...> (І. Римарук); Ми його [маля «Гідності й Віри у Добро і Справедливість»] і виглядим, і виходим, / Хліба віддамо крихти останні! / Ми його своїм зігрієм диханням / В потаємних яслах на Майдані (О. Ір-ванець); На широкій, на Господній длані / Злотоверхий Київ наш стоїть, / Дух життя являє на Майдані / Молоду снагу тисячоліть (Д. Павличко); Зима згоріла в полум'ї боїв, / В іржавих плямах крові на знаменах, / <..> / Коли народ знедолений воскрес, / Камінням розбиваючи кайдани, / І янголи з обурених небес / Десантом опускались на майдани (Л. Юферова))); б) значення «протестувальники», унаслідок чого спостерігаємо такі асоціації: Майдан - віряни (І хрестився Майдан, наче київська проща, / Ніби вперше почув і побачив Христа <...> (Д. Павличко); ..Сей спокій Майдану - нечувана річ. / Наметова тиша. Молитви пророчі (Р. Лубківський)); Майдан - духівництво (Може, аж тоді народом станем, / Як збагнемо, хто вони й хто ми, / Як новим охрещені Майданом / Знову станем вільними людьми (Д. Павличко); <...>Рветься серце на площу, охрещену свято Майданом <...> (М. Шевернога)); Майдан - Ісус Христос (Володарю життя і смертної потуги, / Благослови Майдан з мільйонами розп'ять / Не дай народові моєму вмерти вдруге <...> (Д. Павличко); Тут мало співчуття, були важкі хрести. / Майдан прийняв за нас гріхів спокуту (І. Зінковська)); Майдан - результат Господньої / сакральної дії (Вставай, Україно! Тобі пощастило / Підняти над світом Майдану вітрило, / Як Бога знамення, як голос Дніпра (Д. Павличко); Тож хай не згасне дзвін Майдану! (Н. Дичка).

Те, що топонім Майдан, який з'явився в українській мові 2004 року, став значущим, «знаковим» (Стецик, &Баранська, 2019) складником художнього дискурсу, не викликає жодних сумнівів. Ще одним доказом цього є активне застосування його як паратекстового елемента: у назвах книг та / чи циклів віршів - «Вірші з Майдану» (Д. Павличко), «Знакове світло Майдану» (Н. Дичка), «Кілька віршів епохи стояння на Майдані» (О. Ірванець); у заголовках віршів - «На Майдані, біля хоругви», «Два Майдани», «Переведіть мене через Майдан!» (Д. Павличко), «Майдан» (В. Гук), «Майдан», «Вітер з Майдану», «Голос Майдану», «Третій Майдан» (Н. Дичка), «Суть Майдану» (І. Драч), «Два Майдани» (П. Мага), «Зов Майдану» (Л. Геник), «Вірш, написаний на Майдані» (О. Гаджій), «Лист з Майдану» (Р. Кахович), «20 лютого... Майдан...» (Т. Ко-ковський), «Круки над Майданом» (П. Остап'юк), «Пам'яті загиблих на Майдані» (У. Письменна), «Стогне Майдан» (Н. Природна), «Тиша на Майдані» (О. Тичко), «Ми проростаємо в Майдани» (С. Сірий) тощо.

«Процес семантичного й конотаційного оновлення цієї лексеми не стишує своїх обертів <...>», - зауважує М. Степаненко (Степаненко, 2015, с. 8). Цю тенденцію спостерігаємо і в українському поетичному дискурсі.

У проаналізованих поетичних зразках онімМайданфункціює як текстовий і паратекстовий елемент та виявляє передусім локативну, хронологічну, подієву семантику, також актуальним є метонімічне значення «протестувальники». Віддзеркаленням узуальних тенденцій є генерація ним символічних значень, набуття сакральних конотацій. Водночас засвідчуємо розширення асоціативного ореолу хо-ронімаМайдан унаслідок індивідуально-авторських прирощень, які здебільшого його детопонімізують.

Список використаних джерел

онім майдан українська поезія

1Гришко О. П. Вербалізація української ментальності в художньому дискурсі кінця ХХ - початку ХХІ століть : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Запорізький національний університет. Запоріжжя, 2017. 235 с.

2Демьяненко В. Майдан. Енциклопедичний словник символівкультуриУкраїни / за заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. 5-е вид. Корсунь-Шевченківський : ФОП Гавришенко В. М., 2015. С. 469-475.

3Жила Т. «На майдані коло церкви революція іде!..». Українськамова. 2005. № 4. С. 88-93.

4Жила Т. Семантичні зміни лексеми Майдан у сучасній пресі. Слов'янські мови: історія та сучасність : тези доп. та повід. Умань : ФОП Жовтий О. О., 2017. Вип. 2. С. 36-37.

5Калита О. Засоби поляризації міфологізованих образів у «Віршах з Майдану» Дмитра Павличка. Ди- вослово. 2017. № 2. С. 38-41.

6Куценко В. Оцінний потенціал ідеологічно маркованої лексики в сучасному українському політичному дискурсі. Лінгвістичністудії. 2006. № 14. С. 188-193.

7Красавіна В. Від майдану до Майдану. Культура слова. 2015. № 82. С. 102-108.

8Малюга Н. М. Площа Свободи в Харкові, майдан Незалежності в Києві: спроба концептуального аналізу. НауковийвісникХерсонського державного університету. Серія «Лінгвістика». Херсон : ХДУ, 2006. Вип. IV. С. 173-177.

9Николенко Н. И. О функционировании украинских лексем «помаранчевый», «майдан» в русском языке. Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Филология». 2007. Т. 20 (59). № 1. С. 179-185.

10Озерова Н. Г. Міжмовна взаємодія в сучасному російському газетному дискурсі. Мовознавство. 2010. № 4-5. С. 40-46.

11Поліщук Н. Лексика Майдану на сторінках української преси. StudiaUkrainicaPosnaniensia.2016. Z. IV. С. 141-147.

12Поліщук Н. О. Термінолексика як джерело оновлення газетного тексту (на матеріалі газет перших десятиліть ХХІ ст.) : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2019. 264 с.

13Поліщук Н. Термінологічна лексика Майдану (на матеріалах газет «Дзеркало тижня», «Українська правда», «Газета по-українськи», «Високий Замок». ВісникНаціональногоуніверситету «Львівськаполітехніка». Проблеми української термінології. 2014. № 791. С. 138-143.

14Полякова Т. Функционирование украинизма майдан в русском политическом медиадискурсе. Политическая лингвистика. 2014. Вып. 4 (50). С. 173-179 URL: https://cyberleninka.ru/article/v/funk- tsionirovanie-ukrainizma-maydan-v-russkom-politicheskom-mediadiskurse(дата обращения: 11.10.2019).

15Редьква М. Лексема майдан у дискурсі українського міста в період історичних змін. Obce/swoje. Miasto i wies w literaturze i kulturzeukrainskiej XX-XXI wiek/ red. K. Glinianowicz, K. Kotynska. Krakow, 2015. S. 259-269. URL: http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/19678/file.pdf(дата звернення: 18.11.2019).

16Саболова Д. Новообразования на базе лексической единицы МАЙДАН в интернет-пространстве. Русин. 2018. № 52. С. 207-220. URL: http://journals.tsu.ru/uploads/import/1733/files/52-02-207.pdf(дата обращения: 16.10.2019).

17Сегал Н. А. Пространственные топонимы в словаре и тексте. Лінгвокогнітологія і мовніструктури : матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф., (14-15 лют. 2013 р.). Дніпропетровськ, 2013. С. 67-71.

18Скаб М., Тимків Н. Концепт МАЙДАН як пасіонарна лінгвоментальна одиниця. НауковийвісникЧернівецькогоуніверситету.Романо-слов'янський дискурс. 2018. Вип. 807. С. 78-83.

19Смирнова Т. Н. Заимствованные концепты в близкородственных язиках (МАЙДАН). ВісникХарківськогонаціональногоуніверситетуімені В. Н. Каразіна. Серія «Філологія». 2017. Вип. 77. С. 55-57.

20Степаненко М. Українська мова і суспільно-політичні трансформації сьогодення. Українськамова. 2015. № 2. С. 3-23.

21Стецик М. С., Баранська С. В. «Уся Україна - суцільний Майдан» (знаковий топонімікон поезії Майдану). НауковийвісникДрогобицького державного педагогічногоуніверситетуіменіІвана Франка. Серія «Філологічні науки (мовознавство)». 2019. № 11. С. 133-139. URL: http://journals.uran.ua/index.php/2312-6353/article/view/175434 (дата звернення: 22.10.2019).

22Таран А. А. Мова протесту в сучасних українських реаліях. ВісникЧеркаськогоуніверситету. Серія «Філологічні науки». 2014. № 27. С. 96-104.

23Тищенко О. Мова Помаранчевої революції. Українськамова. 2005. № 4. С. 77-87.

24Торчинський М. М. Структура онімного простору української мови : монографія. Хмельницький : 25Авіст, 2008. 567 с. URL: http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/4383(дата звернення: 8.09.2019). Химик В. Майдан как феномен русской и восточнославянской языковой действительности. 26Политическая лингвистика. 2015. Вып. 3 (53). С. 57-63. URL: https://mgimo.ru/upload/iblock/332.pdf(дата обращения: 8.09.2019). Южакова О. І. Семантичне спотворення слів української мови у ХХ столітті на підставі семантичного дослідження одиниць площа і майдан. Science and Education a New Dimension. Philology. 2016. Т. IV (20). Вип. 85. С. 80-84.

REFERENCES

1Dem'ianenko, V. (2015). Maidan [Maidan]. In V. P. Kotsura, O. I. Potapenka, V. V. Kuibidy (Eds.), Entsyklo- pedychnyislovnyksymvolivkulturyUkrainy [Encyclopedic Dictionary of Culture Symbols of Ukraine] (pp. 469-475). Korsun-Shevchenkivskyi: FOP Havryshenko V. M. [in Ukrainian].

2Himik, V. (2015). Majdankakfenomenrusskojivostochnoslavjanskojjazykovojdejstvitel'nosti [Maidan as a phenomenon of Russian and East Slavic linguistic reality]. Politicheskajalingvistika [Political linguistics], 3 (53), 57-63. Retrieved from https://mgimo.ru/upload/iblock/332.pdf [in Russian].

3Hryshko, O. P. (2017). Verbalizatsiiaukrainskoimentalnosti v khudozhnomudyskursikintsia ХХ - pochatku ХХ stolit [The verbalization of the Ukrainian mentality in the artistic discourse of the late XX - early XXI centuries] (Extended abstract of PhD diss.). Zaporizkyinatsionalnyiuniversytet. Zaporizhzhia [in Ukrainian]. Kalyta, O. (2017). Zasobypoliaryzatsiimifolohizovanykhobraziv u "Virshakh z Maidanu" DmytraPavlyc- hka [Means of polarization of mythologized images in "Poems from the Maidan" by DmitroPavly- chko]. Dyvoslovo [The Wonder Word ], 2, 38-41 [in Ukrainian].

4Kutsenko, V. (2006). Otsinnyipotentsialideolohichnomarkovanoileksyky v suchasnomuukrainskomupo- litychnomudyskursi [Estimated potential of the ideologically marked vocabulary in modern Ukrainian political discourse]. Linhvistychnistudii [Linguistic Studies], 14, 188-193 [in Ukrainian]. Krasavina, V. (2015). Vid maidanu do Maidanu [From the square to the Maidan]. Kulturaslova [The Word Culture], 82, 102-108 [in Ukrainian].

5Maliuha, N. M. (2006). PloshchaSvobody v Kharkovi, maidanNezalezhnosti v Kyievi: sprobakontseptu- alnohoanalizu [Freedom Square in Kharkiv, Independence Square in Kiev: An attempt at conceptual analysis]. NaukovyivisnykKhersonskohoderzhavnohouniversytetu [Scientific Bulletin of Kherson State University].Seriia "Linhvistyka", IV, 173-177 [in Ukrainian].

6Nikolenko, N. I. (2007). O funkcionirovaniiukrainskihleksem «pomaranchevyj», «majdan» v russkomja- zyke [On the functioning of Ukrainian lexemes "orange", "Maidan" in the Russian language]. Uc- henyezapiskiTavricheskogonacional'nogouniversitetaim. V. I. Vernadskogo [Scientific Notes of Taurida National V. I. Vernadsky University].Serija «Filologija», 20 (59), 1, 179-185 [in Russian].

7Ozerova, N. H. (2010). Mizhmovnavzaiemodiia v suchasnomurosiiskomuhazetnomudyskursi [Inter-lingual interaction in contemporary Russian newspaper discourse]. Movoznavstvo [Linguistics], 4-5, 40-46 [in Ukrainian].

8Polishchuk, N. (2016). LeksykaMaidanunastorinkakhukrainskoipresy [Maidan vocabulary on the pages of the Ukrainian press]. StudiaUkrainicaPosnaniensia, IV, 141-147 [in Ukrainian].

9Polishchuk, N. O. (2019). Terminoleksyka yak dzhereloonovlenniahazetnohotekstu (namaterialihazetpershykhdesiatylit XXI st.) [Terminology as a source for updating newspaper text (based on newspaper material of the first decades of the 21st century] (Extended abstract of PhD diss.). LvivskyinatsionalnyiuniversytetimeniIvanaFranka. Lviv [in Ukrainian].

10Polishchuk, N. (2014). TerminolohichnaleksykaMaidanu (namaterialakhhazet "Dzerkalotyzhnia", "Ukrain- skapravda", "Hazetapo-ukrainsky", "VysokyiZamok" [The terminological vocabulary of the Maidan (on the materials of the newspapers "Mirror of the Week", "Ukrainian Truth", "Newspaper in Ukrainian", "High Castle"]. VisnykNatsionalnohouniversytetu «Lvivskapolitekhnika» [Journal of Lviv Polytechnic National University]. Problemyukrainskoiterminolohii, 791, 138-143 [in Ukrainian].

11Poljakova, T. (2014). Funkcionirovanieukrainizmamajdan v russkompoliticheskommediadiskurse [The functioning of the Ukrainian word Maidan in the Russian political media discourse]. Politicheskajalingvistika [Political linguistics], 4 (50), 173-179. Retrieved from https://cyberleninka.ru/artide7v/funk- tsionirovanie-ukrainizma-maydan-v-russkom-politicheskom-mediadiskurse [in Russian].

12Redkva, M. (2015). Leksemamaidan u dyskursiukrainskohomista v period istorychnykhzmin [The lexeme Maidan in the discourse of the Ukrainian city in the period of historical changes]. In K. Glinianowicz, K. Kotynska (Eds.), Obce/swoje. Miastoiwies w literaturzeikulturzeukrainskiej XX-XXI wiek [A City and a village in Ukrainian literature and culture of the 20th and 21st Centuries] (pp. 259-269). Krakow. Retrieved from http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/19678/file.pdf [in Ukrainian].

13Sabolova, D. (2018). Novoobrazovanijanabazeleksicheskojedinicy MAJDAN v internet-prostranstve [New units based on the lexical unit MAIDAN on the Internet]. Rusin [Rusin], 52, 207-220. Retrieved from http://journals.tsu.ru/uploads/import/1733/files/52-02-207.pdf [in Russian].

14Segal, N. A. Prostranstvennyetoponimy v slovareitekste [Spatial toponyms in the vocabulary and text]. In Lingvokognitologijaimovnistrukturi [Linguocognitology and linguistic structures]:materiali I Mizhnar. nauk.-prakt. konf. (pp. 67-71). Dnipropetrovs'k [in Russian].

15Skab, M., &Tymkiv, N. (2018). Kontsept MAIDAN yak pasionarnalinhvomentalnaodynytsia [MAIDAN concept as a passive linguistic unit]. NaukovyivisnykChernivetskohouniversytetu [Scientific Bulletin of Chernivtsi University]. Romano-slovianskyidyskurs, 807, 78-83 [in Ukrainian].

16Smirnova, T. N. (2017). Zaimstvovannyekoncepty v blizkorodstvennyhjazikah (MAJDAN) [Borrowed concepts in closely related languages (MAIDAN)]. VisnikHarkivskogonacional'nogouniversitetuimeni V N. Kara- zina [The Journal of V. N. KarazinKharkiv National University].Serija «Filologija», 77, 55-57 [in Russian].

17Stepanenko, M. (2015). Ukrainskamovaisuspilno-politychnitransformatsiisohodennia [The Ukrainian language and social and political transformation of the present]. Ukrainskamova [The Ukrainian language.], 2, 3-23 [in Ukrainian].

18Stetsyk, M. S., &Baranska, S. V. (2019). «UsiaUkraina - sutsilnyiMaidan» (znakovyitoponimikonpoeziiMaidanu) ["The whole Ukraine is the solid Maidan" (the iconic toponymicon of Maidan poetry)]. NaukovyivisnykDrohobytskohoderzhavnohopedahohichnohouniversytetuimeniIvanaFranka [Research Journal of Dro- hobych Ivan Franko State Pedagogical University].Seriia "Filolohichninauky (movoznavstvo)", 11, 133139. Retrieved from http://journals.uran.ua/index.php/2312-6353/article/view/175434 [in Ukrainan].

19Taran, A. A. (2014). Movaprotestu v suchasnykhukrainskykhrealiiakh [The language of protest in modern Ukrainian realities]. VisnykCherkaskohouniversytetu [Scientific Bulletin of Chernivtsi University].Seriia "Filolohichninauky", 27, 96-104 [in Ukrainan].

20Tyshchenko, O. (2005). MovaPomaranchevoirevoliutsii [The language of the Orange Revolution]. Ukrainskamova [The Ukrainian language], 4, 77-87 [in Ukrainian].

21Torchynskyi, M. M. (2008). Strukturaonimnohoprostoruukrainskoimovy [Structure of the Ukrainian language onym space].Khmelnytskyi: Avist. Retrieved from http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/4383 [in Ukrainan].

22Yuzhakova, O. I. (2016). Semantychnespotvorenniaslivukrainskoimovy u XX stolittinapidstaviseman- tychnohodoslidzhenniaodynytsploshchaimaidan [Semantic word formation of the Ukrainian language in the twentieth century on the basis of semantic study of the units squares and maidan]. Science and Education a New Dimension. Philology, IV (20), 85, 80-84 [in Ukrainian].

23Zhyla, T. (2005). "Na maidanikolotserkvyrevoliutsiia ide!.." ["On the square near the church, the revolution is coming!.."]. Ukrainskamova [The Ukrainian Language], 4, 88-93 [in Ukrainian].

24Zhyla, T. (2017). SemantychnizminyleksemyMaidan u suchasniipresi [Semantic changes in the Maidan lexeme in today's media.]. Slov'ianskimovy: istoriia ta suchasnist [The Slavic Languages: History and Modernity] (Is. 2, pp. 36-37). Uman : FOP Zhovtyi O. O. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru